CC BY
19
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
Summary
DYNAMICS OF CARIES PROCESS AND CONDITION OF PERIODONTIUM IN PREGNANT WOMEN Ostrovskaya L.I., Petrushanko T.A., Bubliy T.D., Petruchenko N.V. Keywords: caries, pregnancy, periodontium.
The study of the dental status of pregnant women in Chernihiv and Poltava has allowed us to reveal the following typical changes: the condition of periodontium in pregnants correlates with the initial dental status, and oral hygiene at the early pregnancy. The correlation becomes stronger in the third trimester. The reduction of oral fluid MPS in both groups due to the lowered salivation, increased saliva viscosity, which in turn determines the cariogenic activity of dental plaque to the terminal gestational period are important for the development of caries and inflammatory changes in the periodontal tissues in women during the pregnancy. The nature of such pathogenic changes in periodontal tissues should be taken into account when planning preventive treatment for pregnant women.
УДК [616.314:546.16]-07 Падалка А.1.
КЛ1Н1ЧНА ЕКСПРЕС-Д1АГНОСТИКА НЕДОСТАТНОСТ1 ФТОРУ В ЕМАЛ1 ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни "Укра'нська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
Створено споЫб кл^чног ексnрес-дiагностики недостатностi фтору в зубтй емалi, який до-зволяе в клiнiчних умовах за один сеанс дiагностувати в нш недостаттсть фтору та зробити висновок про доцшьтсть застосування у обстежених пащент1в препаратiв, якг м^тять амi-нофториди.
Ключов1 слова: зуби, емаль, недостатнють фтору, кглычна д1агностика.
Робота е фрагментом комплексно' НДР Вищого державного навчального закладу Укра'ни «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я»: «Вщновлення стоматолопчного здоров'я у пац1ент1в з основними стоматолопчними захворюваннями та 'х реа-б1л1тац1я» (номер державно' реестрацп: 0111 и006300).
Вступ
Карiеспрофiлактична ефективнють фтору майже загальновизнана. Тому з ^ею метою вш дуже широко використовуеться в складi зубних паст, елкс^в, ополiскувачiв для порожнини рота, аплкацш на зуби, електрофорезу, фонофо-резу, фторлаку, фторгелю. е зубш пасти, гел^ зубш елксири, ополiскувачi для рота на основi солей фтору, як призначеш для використання дпъми в перюд дозрiвання емалi постшних зу-бiв. Вони виявляють найбтьшу ефективнють до 18-20 рош [2]. Решта зубних паст, зубних елк-сирiв та ополiскувачiв для порожнини рота з вмн стом фтору призначеш для iнших вiкових груп населення аж до старость Проте, у па^енпв вн ково' групи 46-70 рош при застосуваннi таких паст мшеральний склад поверхневих шарiв емалi (концентрацiя кальцiю i фосфору) статис-тично достовiрно не змiнюеться, що пояснюе недостатню 'х ефективнiсть пюля 45 рокiв [2]. Вь ковий перюд вузiвськоl студентсько' молодi з 19 до 26 рош являеться перехщним вiд юнацького i дiвочого до бiльш старшого. От чому можна припустити, що серед вузiвськоl молодi можуть бути як особи з повнютю мiнералiзованою емал-лю, так i особи з незавершеною мiнералiзацiею емалi, тобто частково недозртою емаллю. В такому разi фториди у пацiентiв першо' групи мо-лодi не будуть виявляти карiеспрофiлактичну ефективнiсть, тому вiдпадае необхщнють в 'х застосуваннi, а у па^енпв друго' групи молодi вони виявлятимуть ремiнералiзуючу дiю, що служитиме показанням до 'х використання. Хоча на думку експер^в ВООЗ зубы пасти з вмютом
фтору можна використовувати нав^ь в регiонi ендемiчного флюорозу, окрiм дiтей до 5 рош, але карiеспрофiлактичний ефект вщ такого застосування являеться сумшвним. Адже в постш-них зубах карiес розвиваеться навiть у оаб, ура-жених флюорозом [1, 3, 5]. Для чого ж даремно витрачати грош^ купуючи засоби догляду за зубами з вмютом фторидiв ?
В 2007 роц автором ^еТ статтi була вислов-лена думка про необхiднiсть диференцшованого пiдходу до профiлактики карiесу зубiв у школярiв з застосуванням фторвмюно' зубно' пасти в за-лежност вiд вмiсту фтору в питнш водi в мюце-востi 'х проживання [6]. Ця думка була пщтри-мана, розвинута та запатентована Хоменко Л.О. iз спiвавторами [7]. Але в обох роботах мова йшла про д^ей, а не про молодь. До того ж, в цих роботах не було розроблено методики шди-вщуального пщходу до кожно' особи, а врахову-валися взагалi всi дiти ^еУ мiсцевостi, де визна-чався вмют фтору в питнiй водi. При цьому, як-що в нашш роботi була висловлена думка, що призначення фторвмюно' зубно' пасти школярам необхщно проводити з врахуванням рiзного вмiсту фтору в питнш вод^ навiть пiдвищеному, то в патеш Хоменко Л.О. iз сшвавторами [7] думка про пщхщ до фторпрофiлактики карiесу зубiв у д^ей, якi проживають в мюцевосп з оптималь-ним та пщвищеним вмiстом фтору в питнiй водi висловлена не була.
На яких же пiдставах повинш базуватися ш-дивiдуальнi рекомендаци вузiвськiй молодi щодо застосування фторвмiщуючих засобiв догляду за зубами? На таких, як хоча б побiчно врахову-вали кiлькiсть фтору, який ввшшов до складу мi-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
нерального та оргашчного компоненту емалi зу-бiв за всi попереднi перiоди и розвитку та функ-цiонування, коли проходила мiнералiзацiя твер-дих тканин зубiв, як до 'х прорiзування так i пiсля прорiзування, та як свiдчили б про можливють емалi зв'язувати нанесенi на не' юни фтору. Особливо це вщноситься до осiб, в тому чи^ i до студентсько' молодi, що мiгрували з одного регiону до шшого, а потiм пере'хали i прожива-ють на момент обстеження в мюцевосп з опти-мальним або пщвищеним вмiстом фтору в пит-нiй водi.
Щоб вщповюти на це запитання, спочатку по-трiбно згадати, що зрiла повнютю мшерaлiзовa-на емаль переважно складаеться iз фторапати-ту, а на поверхн емалi ще й з фториду кальцш, а можливо мае i iони фтору при нанесены його на зуби з засобами для догляду за ними, тому його i не потребуе та володiе найменшою прони-кнютю. Незрiла та недозрiла емаль, тобто емаль з незавершеною мiнералiзацiею, складаеться iз гiдроксиапатиту та гiдроксифторапатиту i невеликою кiлькiсть фторапатиту та фториду кальцш i ''' проникнють бiльша вiд проникностi зрто' емалк Найбiльш розчинним в кислотах вважа-еться гiдроксиапатит, найменш розчинним -фторапатит та фторид кальцю Чим бтьше пд-роксиапатиту та гщроксифторапатиту буде в по-верхневих та бтьш глибоких шарах емалi, тим краще вона буде розчинятися в кислотах, iз-за чого в такш емалi збiльшиться кiлькiсть iонiв кальцш, для зв'язування яких буде потрiбна бь льша кiлькiсть нанесених на не' iонiв фтору. Це i е свiдоцтвом недостатностi в емалi фтору.
Для того щоб в стоматолопчному кабiнетi в умовах порожнини рота можна було вияснити, чи е в емалi зубiв молодих людей недостатнють фтору та можливють його зв'язувати та чи вияв-ляють iони фтору ремiнералiзуючу ефективнють при безпосередньому нанесеннi на зуби, потрн бен швидкий клiнiчний споаб, на основi виснов-кiв якого можна було б спрогнозувати профтак-тичну ефективнiсть фторвмiщуючих засобiв догляду за зубами. Але такого способу не юнува-ло. Вiдомi способи визначення вмюту фтору в кь стках i зубах [4] здшснюються на видалених зубах, потребують велико' кiлькостi дослщжувано-го матерiалу та дорогоцшно' апаратури, не при-значенi для масових дослщжень, не можуть бути застосованi в умовах стоматолопчного кабiнету. Тому розробка способу кл^чно''' експрес-дiагностики недостатност фтору в емалi постш-них зубiв е актуальною.
Мета дослвдження
Створити спосiб кл^чно' експрес-дiагностики недостатностi фтору в емалi зубiв шляхом пiдбору просто' в застосуванн в кл^ч-них умовах методики, використання яко' дозволить визначати доцтьнють застосування фто-ридiв з метою профтактики карiесу.
Матерiали та методи дослвдження
Пiд наглядом знаходилося 33 па^енти-добровольця в вiцi 20-25 рокiв, якi проживали в Полтавi i яким з метою провокацп змiн в проник-ност для метиленового синього протравлено' емал^ на не' наносився розчин амшофториду з наступним порiвнянням iнтенсивностi забарв-лення до i пiсля фторнавантаження та аналiзом отриманих результатiв. Синтез результат до-слiдження дозволив створити "Споаб кл^чно' експрес-дiaгностики недостатностi фтору в ема-лi зубiв", на який подана заява за № и 2012 05373 вщ 03.05.2012 року в Мшютерство осв^и i науки Укра'ни, Державний департамент штелек-туально' влaсностi, Державне пiдприемство "Укра'нський iнститут промислово' власностГ про видачу патенту Укра'ни на корисну модель.
Результати дослвдження та 1х обговорення
Запропонований споаб виконуеться дектькома послщовними процедурами (мaнiпуляцiями).
1. Видаляеться зубний нaлiт з верхнiх передых зубiв, пiсля чого вони iзолюються вiд слизо-во' оболонки губи i висушуються.
2. На один верхнiй постiйний медiaльний рь зець на середину вестибулярно' поверхн мiкро-пiпеткою наноситься одна крапля 1 N (3 %) со-ляно'' кислоти дiaметром близько 1,5-2,0 мм.
3. Через 10 секунд кислота змиваеться водою, зуби iзолюються вщ слизово' оболонки губи, висушуються i на протравлену дiлянку емaлi наноситься водний розчин 1 % метиленового синього.
4. Через 10 секунд метиленовий синш зшма-еться стираючим рухом сухого ватного тампона i негайно оцшюеться штенсивнють забарвлення протравлено' дiлянки емaлi в порiвняннi з 10-бальною полiгрaфiчною шкалою синього кольо-ру (контроль). При необхщносп зуби фотогра-фують цифровим фотоапаратом для подальшо' комп'ютерно' обробки. Залишки метиленового синього обов'язково змиваються водою, а зуби висушуються.
5. На протравлену дтянку емaлi зуба на 3 -15 хвилин (доцтьыше на 5 хвилин) наноситься крапля 0,15 % водного розчину амшофториду в розрахунку на юн фтору.
6. Через визначений час розчин амшофториду видаляеться, зуб iзолюеться вщ слизово' оболонки губи, висушуеться i на протравлену дь лянку емaлi наноситься крапля 1 % водного роз-чину метиленового синього.
7. Через 10 секунд розчин метиленового синього стираеться сухим ватним тампоном i знову оцшюеться штенсивнють забарвлення протравлено' дтянки емaлi в порiвняннi з 10-бальною полiгрaфiчною шкалою синього кольору (дослщ). При необхщносп зуби фотографують цифровим фотоапаратом для подальшо' комп'ютерно' об-робки.
8. Кшцева iнтенсивнiсть забарвлення протравлено' дтянки емaлi (дослiд) порiвнюеться з почат-
Том 12, Випуск 4(40) 43
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
ковою (контроль). Зменшення штенсивносп заба-рвлення свiдчить про недостатнiсть в емалi фтора, внаслiдок чого емаль здатна його засвоювати iз нанесеного на неТ розчину амiнофториду.
Ми сподiвалися, що у переважноТ бтьшосп дослiджених пацieнтiв додаткове локальне фто-рнавантаження знизить проникнiсть протравле-ноТ емалi за рахунок утворення на ТТ поверхнi за-хисноТ плiвки iз фториду кальцiю, через що ште-нсивнiсть забарвлення емалi метиленовим сишм знизиться. Але виявилося, що iз 33 дослiджених пацieнтiв штенсивнють забарвлення протравле-них дiлянок емалi пiсля 5-ти хвилинноТ експози-цп 0,15 % водного розчину амшофториду, в роз-рахунку на юн фтору, знизилася тiльки у 18 па-цieнтiв, що складае 54,5 %. В рештi випадкiв ш-тенсивнiсть забарвлення протравленоТ емалi не знижувалася. Отриманi результати змусили нас задуматися над необхщнютю надання обачних рекомендацш щодо застосування засобiв догляду за зубами з вмютом фторидiв. Адже тiльки у па^етчв з недостатнiстю фтору в емалi зубiв такi засоби можуть виконати ту задачу, на яку розраховують - карiеспрофiлактичну.
Приклад. Пацiент-доброволець М., 20 рокiв. Початкова iнтенсивнiсть забарвлення протравленоТ дтянки емалi 11 зубу метиленовим сиым при порiвняннi з 10-ти бальною полiграфiчною шкалою синього кольору дорiвнювала 70 %. Пiсля 5-ти хвилинноТ аплшацп 0,15 % водного розчину ам^ нофториду, в розрахунку на юн фтору, штенсив-нiсть забарвлення протравленоТ дтянки емалi метиленовим сиым стала дорiвнювати 50 %. Зменшення штенсивносп забарвлення дослщноТ дтянки емал^ в порiвняннi з контрольною, склала 20,0 %. Ц данi свiдчать про зниження проникност ема-лi та про недостатнють в нiй фтору, iз-за чого емаль здатна його засвоювати iз додатково нанесеного на неТ розчину амшофториду та про доц^ льнють проведення мюцевоТ фторпрофiлактики карiесу в обстеженого пацiента.
Практична значим^ть дослiдження
Cnoci6 надае можливiсть в кл^чних умовах за 15-20 хвилин дiагностувати недостатнiсть фтору в емалi 3y6iB, що дозволяе зробити пра-вильний висновок про доцiльнiсть застосування фтори^в у обстежених пацiентiв з метою профн лактики карiесу.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють в створенш способу диференцiйованоT про-фтактики карiесу зубiв у молодих людей.
Висновки
Запропонована експрес^агностика недоста-тносп фтору в емалi постiйних зубiв дозволяе в умовах порожнини рота за 15-20 хвилин встано-вити здатнють емалi засвоювати нанесений на неТ фтор, та зробити обгрунтовану шдивщуальну рекомендацш щодо застосування засобiв для догляду за зубами з вмютом амiнофторидiв.
Л^ература
1. Кисельникова Л. П. Распространенность и интенсивность кариеса постоянных зубов у детей, проживающих в очаге эндемического флюороза / Л.П. Кисельникова, С.С. Богомолова // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2008. - Т. 7, № 4 (27). - С. 6-10.
2. Кравчук П.С. Влияние лечебно-профилактических зубных паст с аминофторидом и бромелаином на минеральный обмен в эмали зубов и эффективность индивидуальной профилактики кариеса : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 "Стоматология" / П.С. Кравчук. - Воронеж, 2007. - 21 с.
3. Леус П.А. Болезни зубов и перспективы эстетической реставрации в стоматологии / П.А. Леус // Дент Арт. - 2010. - № 1. -С. 55-63.
4. Николаев Н.С. Аналитическая химия фтора / Н.С. Николаев, С.Н. Суворова, Е.И. Гурович. - М., 1970. - С. 143.
5. Николишин А.К. Флюороз зубов / Николишин А.К. - Полтава, 1999. - 136 с.
6. Падалка А.1. Теоретичне обфунтування доцтьност призна-чення фторвмюноТ' зубноТ пасти школярам, як вживають питну воду з рiзним вмютом фтору / А.1. Падалка // Новi технологи в стоматологи. Тези доповщей ВсеукраТ'нськоТ' студентськоТ' нау-ковоТ' конференци 10-11 квп"ня 2007 року. - Полтава. - 2007. -С. 29-30.
7. Пат. 28323 УкраТ'ни. МПК: А61С 5/04. СпоЫб диференцшованоТ' профтактики карiесу постшних зубiв у дп"ей / Хоменко Л.О., Остапко О.1., Левицька В.1. (УкраТ'на). - № u 200706261; Заявл. 06.06.2007, Опубл. 10.12.2007, Бюл.№ 20/2007.
8. Садовский В.В. Клинические технологии блокирования кариеса / Садовский В.В. - 2005. - 72 с.
9. Petzold M. The influence of different fluoride compounds and treatment conditions on dental enamel: a desciptive in vitro study of the CaFD precipitation and microstructure / М. Petzold // Caries res. - 2001. - V. 35. - P. 45-51.
Наукова новизна дослвдження 9
Вперше розроблено cnoci6 ктычно'Т експрес-дiагностики недостатносп фтору в емалi постшних 3y6iB в умовах порожнини рота шляхом до-даткового фторнавантаження на зуби.
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭКСПРЕСС-ДИАГНОСТИКА НЕДОСТАТОЧНОСТИ ФТОРА В ЭМАЛИ ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ Падалка А.И.
Ключевые слова: зубы, эмаль, недостаточность фтора, клиническая диагностика.
Создан способ клинической экспресс-диагностики недостаточности фтора в зубной эмали, который позволяет в клинических условиях за один сеанс диагностировать в ней недостаточность фтора, и сделать вывод о целесообразности применения у обследованных пациентов препаратов, которые содержат аминофториды.
Summary
CLINICAL EXPRESS DIAGNOSTICS OF FLUORINE DEFICIENCY IN ENAMEL OF PERMANENT TEETH Padalka A.I.
Key words: teeth, enamel, fluorine deficiency, clinical diagnostics.
This paper describes the method of the clinical express diagnostics of fluorine deficiency in enamel of permanent teeth. This enables to diagnose fluorine deficiency in dental enamel in one visit and to prescribe fluoride-containing preparations when necessary.
