CC BY
13менения разработанных ЛПК у детей основной группы наблюдалась нормализация показателей кровотока. Так, объемная и максимальная линейная систолическая скорость кровотока после проведенного лечения равнялась 0,017 ± 0,001 - 0,018±0,001 мм/с и 2,147 ± 0,108 - 2,169 ± 0,109 мм/с соответственно через 6 месяцев наблюдения. Вместе с тем, в группе сравнения цифровые значения изучаемых показателей были большими - 0,069 ± 0,003 - 0,077 ± 0,004 мм/с и 2,579 ± 0,129 - 2,723 ± 0,136 мм/с соответственно, что свидетельствует об усилении линейных скоростей кровотока в тканях пародонта, которое характерно для воспалительных процессов в них. Обращает на себя внимание тот факт, что динамика индексов пульсации (Р1) и резистентности (И) при хроническом катаральном гингивите остается в пределах нормы как при здоровом пародонте, что может быть связано с сохранением компенсаторно-приспособительных механизмов регуляции тканевого кровотока за счет увеличения шунтирующего кровотока.
Выводы. По данным ультразвуковой допплеро-графии было установлено, что у детей 7 - 15 лет с ГХКГ, которые родились с врожденными расщелинами и были прооперированы, имело место усиление линейных скоростей кровотока в тканях пародонта в начале лечения ХКГ, что было обусловлено, по нашему мнению, компенсаторной реакцией тканевого кровотока в ответ на воспаление. При этом изменения скоростных характеристик тканевого кровотока в тканях пародонта у этих детей зависели от их степени воспаления. Однако цифровые данные индексов пульсации (Р1) и резистентности (И) при хроническом катаральном гингивите оставались в пределах нормы, несмотря на воспаление в десне, что может свидетельствовать о сохранении компенсаторно -приспособительных механизмов тканевого кровотока благодаря наличию множественных артериоло-венулярных анастомозов, через которые происходит перераспределение тока крови в тканях пародонта.
Список литературы
1. Шунтикова Е. В. Изменение микроциркуляторного русла десны в норме и при экспериментальном пародонтите / Е.В. Шунтикова, П.Н. Александров, Л.Л. Кожевникова // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 1998. - № 3. - С. 18-20.
2. Улитовский С. Б. Циркулярная зависимость развития заболеваний пародонта / С.Б. Улитовский // Новое в стоматологии. - 2000. - № 4. - С.55-64.
3. Ультразвуковая допплерография сосудов макро- и микроциркуляторного русла тканей полости рта, лица и шеи: материалы международная конференция челюстно-лицевых хирургов и стоматологов, 4-я:. Ст-Петербург. - 1999. - 74 с.
4. Бородулина И. И. Особенности гемодинамики тканей пародонта у лиц с мелким преддверием полости рта. / И. И. Бородулина, С.Н. Ермольев // Российский стоматологический журнал. №1. - 2004. - С. 19-21.
5. Лаврентьева Ю. Э. Профилактика заболеваний пародонта у детей: Метод. рекомендации / Лаврентьева Ю. Э., Кондратов А. И., Простакова Т. Б.- Екатеринбург, 1994. - 20 с.
REFERENCES
1. Shuntikova E.V., Alexandrov P.N., Kozhevnikova L.A
Changing the microvasculature gums in normal and experimental periodontitis. Patologicheskaya fiziologiya i eksperimental'naya terapiya. 1998;3:18-20.
2. Ulitovsky S. B. Circular dependence of the development of periodontal diseases. New in stomatology. 2000;4:55-64.
3. Kozlov V.A., Artyushenko N.K., Shalak O.V.
Ul'trazvukovaya dopplerografiya sosudov makro- i mik-rotsirkulyatornogo rusla tkaney polosti rta, litsa i shei: materia-ly mezhdunarodnaya konferentsiya chelyustno-litsevykh khirurgov i stomatologov, 4-ya [Doppler ultrasound vascular macro- and microvasculature oral tissues, face and neck. International conference of maxillofacial surgeons and dentists, 4th: Materials]. St-Petersburg; 1999:74c.
4. Borodulina I. I., Ermoliev S. N. Features of periodontal tissue hemodynamics in patients with small vestibule of the oral cavity. Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. 2004;1:19-21.
5. Lavrenteva Y.E., Kondratov A.I., Prostakova T.B. Profilaktika zabolevaniy parodonta u detey [Prevention of periodontal disease in children]. Method. rekomendatsii. Ekaterinburg; 1994:20.
Поступила 03.08.16
УДК 616-089.004.64:616.315
О. I. Демид
Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрургii Национально! академи медичних наук Украши»
СПОС1Б Х1РУРГ1ЧНОГО УСУНЕННЯ ВРОДЖЕНОГО ДЕФЕКТУ М'ЯКОГО П1ДНЕБ1ННЯ
Свтовий досвiд хiрургiчного л^вання хворих з розщыиною верхньоI губи та тднебтня демонструе хорошi результати усунення як первинних дефектiв, так i виправлених вторин-них деформацт, але результати операцп не завжди мо-жуть трактуватися як позитивт.
Оперуючи пацiентiв з вродженою розщглиною м 'якого та твердого тднебтня хiрург часто зустрiчаеться з дилемою - оперувати пащента за типовим протоколом велопласти-ки i залишати частковий залишковий дефект твердого тднебтня або оперувати м 'яке i тверде тднебтня одразу. При проведент оперативного втручання в два етапи не-значний залишковий дефект твердого тднебтня не завжди вдаеться прооперувати вдало через його розмiри та недос-татню мобтьтсть тканин повного дефекту, а також це додаткова операщя i травма для дитини. Ключовi слова: тднебтня, вроджею дефекти, хiрургiчне л^вання.
А. И. Демид
Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины»
СПОСОБ ХИРУРГИЧЕСКОГО УСТРАНЕНИЯ ВРОЖДЕННОГО ДЕФЕКТА МЯГКОГО НЕБА
Мировой опыт хирургического лечения больных с расщелиной верхней губы и неба демонстрирует хорошие резуль-
© PfiMid О. I., 2016.
таты устранения как первичных дефектов, так и исправленных вторичных деформаций, но результаты операции не всегда могут трактоваться как позитивные. Оперируя пациентов с врожденной расщелиной мягкого и твердого неба хирург часто встречается с дилеммой - оперировать пациента за типичным протоколом велопласти-ки и оставлять частичный остаточный дефект твердого неба или оперировать мягкое и твердое небо сразу. При проведении оперативного вмешательства в два этапа незначительный остаточный дефект твердого неба не всегда удается прооперировать удачно из-за его размеров и недостаточной мобильности тканей полного дефекта, а также это дополнительная операция и травма для ребенка.
Ключевые слова: небо, врожденные дефекты, хирургическое лечение.
А. I. Demid
State Establishment "The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery of the National Academy of Medical Science of Ukraine
THE METHOD OF THE SURGICAL REMOVAL OF THE SOFT PALATES INNATE DEFECT
ABSTRACT
World experience of surgical treatment of patients with cleft of the upper lip and palate demonstrate good results address as primary defects, and fixed the secondary deformations, but results may not always be interpreted as positive. In patients with congenital cleft of the soft and hard palate surgeon often meets with a dilemma-to operate on a patient for a typical protocol plastic surgeryand leave partial residual defect hard palate or manipulate the soft and hard palate immediately. When conducting an operation in two stages a slight residual defect of the hard palate is not always possible to operate successfully through its size and lack of mobility of tissues full defect, as well as an additional surgery and trauma for the child. Key words: sky, birth defects, surgical treatment.
Актуальтсть теми. Свгговий досвщ мрурпчного лшування хворих з розщшиною верхньо! губи та пщнебшня демонструе хорошi результати усунення як первинних дефектш, так i виправлених вторинних деформацш, та результати операцй не зав-жди можуть трактуватися як позитивт [1, 2]. До те-перешнього часу залишаються стрними та широко обговорюються у впчизнянш лiтературi таш питання, як: оптимальний вш дитини для виконання первинно-го мрурпчного втручання: вибiр найбшьш оптимального, в функциональному вщношенш, та найменш травматичного методу. Разом з тим очевидно, що своечасне та правильне виконання першого етапу мрурпчного лшування визначае усшх реабштацп пащентш з вродженими розщшинами верхньо! губи та пщнебшня [5].
Оперуючи пащентш з вродженою розщшиною м'якого та твердого пщнебшня хирург часто зустрiчаегься з дилемою - оперувати пащента за ти-повим протоколом велопластики i залишати частко-вий залишковий дефект твердого пщнебшня або оперувати м'яке i тверде пщнебшня одразу. При проведенш оперативного втручання в два етапи не-
значний залишковий дефект твердого пщнебшня не завжди вдаеться прооперувати вдало через його розмiри та недостатню мобшьшсть тканин повного дефекту, а також це додаткова операщя i травма для дитини [3, 4]. Якщо оперувати дану патологш в один етап, враховуючи анатомо-функцюнальш особливостi твердого та м'якого пщнебшня, постае проблема де-фщиту м'яких тканин по межi твердого та м'якого ш-днебшня, недостатня мобшьшсть цих тканин, висока сила натягу дано! дшянки, що школи приводить до часткового розходження шв1в по меж1 твердого та м'якого пщнебшня. Використовуючи боковi розрiзи за Лангенбеком при радикальнш ураностафшоплас-тицi з подальшим вщшаруванням i мобiлiзацiею сли-зово-ок1сних клапт1в пщнебшня ми порушуемо рост-ковi зони верхньо! щелепи, що в ранньому вiцi веде до затримки !! росту та значних тсляоперацшних деформацш. Також часто виникае контрактура слизово! оболонки м'якого та твердого пщнебшня при проведенш горизонтальних розрiзiв з метою кращо! мобшзацп. Цi питання стали предметом пошуку способу вщновлення пiднебiння з мшшальним травму-ванням м'яких тканин даного анатомiчного утворен-ня, що i буде представлено в нашш роботi [6, 7].
Мета роботи. З метою попередження контрак-тури тканин м'якого пщнебшня i подальшим пору-шенням функцп пщнебшно-глоткового комплексу, розрiз слизово! оболонки по меж1 твердого та м'якого пщнебшня не проводиться.
Методика. Мобiлiзацiя тканин вщбуваеться за рахунок проведення модифкованого розрiзу по Ерн-сту в дистальному вiддiлi пiднебiнно! поверхш альвеолярного паростка i далi за горб верхньо! щелепи , вздовж крило-щелепно! складки не бшьше нгж на 5-7 мм. В подальшому мобiлiзацiя тканин вщбуваеться шляхом сепараци по поверхнi горба верхньо! щелепи i дистального краю горизонтально! пластинки пщнебшно! кiстки до гачка криловидного паростка основно! шстки. Далi мобiлiзацiя тканин вiдбуваегься шляхом скидання сухожилля m.tensor veli palatini i медiальному змiщеннi даного анатомiчного утворен-ня. Подальша мобiлiзацiя м'яких тканин вщбуваеться за рахунок диссекци тканин по пщнебшнш поверхнi горизонтально! пластинки пщнебшно! кiстки в на-прямку до середньо! лiнi! пщнебшня. M.tensor veli palatini i m.levator veli palatini вщшаровували вщ зад-нього краю горизонтально! пластинки i доповнювали мобшзащею слизово-окiсного клаптя зi сторони носово! поверхнi горизонтально! пластинки. Мобшзоване м'язове утворення змщували дистально за рахунок чого досягалась ретротранспозицiя край-нього, без порушення цiлiсностi слизово! оболонки порожнини носа. В подальшому операцшна рана ушиваеться пошарово шляхом накладання шв1в на слизову оболонку дна носового ходу. Мобiлiзованi дшянки m.tensor veli palatini i m.levator veli palatini таким чином щоб !хш волокна iз сантального положен-ня були перенаправленi в трансверзальне положення. Дана маншуляцгя здшснюеться з метою змши напря-му ди м'яз1в м'якого пiднебiння для полшшення функцi! пiднебiнно-глоткового комплексу.
Закшчували операщю накладанням швш по краю клаптiв p0T0B0ï поверхш м'якого пiднебiння.
КлШчний приклад. 29.06.2016 р. в клшку щеле-пно-лицевоï хipуpгiï ДУ 1СНАМНУ госпiталiзовано пащентку К., 2014 року народження з дiагнозом: «Вроджена iзольована pозщiлина м'якого та твердого пщнебшня» (рис. 1)
Рис. 1. Хвора К., 2014 р.н. д-з: Вроджена iзольована розщь лина м'якого та твердого пщнебшня.
30.06.2016 р. п]д загальним знеболенням (ендот-рахеальний наркоз) i додатково шфшьтрацшною анестезiею (sol. Articaini 1 % -15 ml) проведет вертикальт розрiзи м'яких тканин по внутршньому краю розщшини, також проведенi два бокових розрiзи м'яких тканин в дшянщ горба верхньо! щелепи, модифкованих за Ернстом, з виходом на крилоще-лепну складку, але не бшьше 5-7 мм. Проведена диссекц]]я м'яких тканин по задньому краю твердого пщнебшня з видшенням m. Levator veli palatine та пщнебшно! порцп m. Palatoglossus та m. Palatopharigeus. Видiлено носову слизову, в'язевий шар i слизову порожнини рота (рис. 2).
Рис. 2. Хвора К., 2014 р. Вщновлення носово! слизово!.
Також проведена мезофаринго конструкц]]я за рахунок зламування крилопод]бного гачка та мед]ально-го перемщення m. Tensor veli palatini. Слизова обо-лонка з] сторони порожнини носа, m. Levator veli palatini, слизова оболонка порожнини рота. Рану по-шарово ушито матер]алом Vicril 4/0.Боков] модифковат розр]зи ушито матер]алом Vicril 4/0 (рис. 3, 4).
Рис. 3. Хвора, 2013 р.н. Ушивання м'яз]в м'якого пщнебшня.
Рис. 4. Хвора, 2013 р.н. Вщновлене м'яке пщнебшня. Залишковий дефект твердого пщнебшня.
Висновки: на нашу думку, використовуючи п]д час операцп боков] модифковат розр]зи по Ернсту м'яких тканин в дшянщ горба верхньо! щелепи з виходом на крило-щелепну складку не бшьш н]ж 5-7 мм., без використання горизонтальних розр]з]в слизово!, маемо можливгсть достатньо мобтзувати м'яко тканинт клапл, що пщ час пошарового ушивання рани зменшуе натяг дано! дшянки, сприяючи умови для кращо! адаптацп раново! поверхш. В п]сляоперац]йному перюда зменшуеться ризик роз-витку контрактури м'яких тканин пщнебшня. Це в пщсумку приводить до кращо! реабштацп пащента в нгсляоперадшному перюд] (менша ф]зична та псих]чна травма для дитини), заживання тканин пер-винним натягом. По данш методищ подано заявку про отримання патенту на корисну модель.
Список л1тератури
1. Гулюк А. Г. AHaT0Mi4Hi особливосп шднебшного апоневрозу при природжених щшинах / А. Г. Гулюк // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 6 (56) - С. 50-51.
2. Гулюк А. Г. Методи поетапного хiрургiчного лшування вроджено! розщшини верхньо! губи та шднебшня / А. Г. Гулюк, Г. Г. Крикляс // Укра!нський нейрохiрургiчний журнал. - 2001. - №. 2. - С. 148-149.
3. Гулюк А. Г. Методи поетапного хiрургiчного лшування хворих з вродженою розщшиною верхньо! губи i пiднебiння : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня д. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / А. Г. Гулюк. - Полтава, 2003. - 37 с.
4. Харьков Л. В. Вроджеш захворювання щелепно-лицевоi д^нки у д™й. Сучасна стратегiя лiкування / Л. В. Харьков // Нау-ковий вкник нацiонального медичного ушверситету iM. О. О.Богомольця. - 2004. - № 1-2, С. 45-48.1.
5. Кугушев О. Ю Оптимизация хирургического лечения детей с врожденной расщелиной верхней губы и нёба: автореф. дис. на соискане учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.19 «Детская хирургия» / А. Ю. Кугушев. — Москва, 2012. — 25 с.
6. Косымов М.М. Реконструктивная хейлоринопластика у больных с односторонней расщелиной верхней губы : дис... канд. мед. наук : 14.01.17 / Косымов М.М. - Душанбе, 2012. - 87c.
7. Нелюбина О. В. Клiнiко-анатомiчне обгрунтування хiрургiчного лжування д™й з вродженою розщшиною губи i шднебшня: дисертащя кандидата медичних наук : 14.01.14 / О. Ю. Нелюбина. - Москва, 2012. - 92 с
REFERENCES
2. Guljuk A. G., Krykljas G. G. Methods of phase of surgical treatment of congenital palatoschisiss upper lip and palate Ukrai'ns'kyj nejrohirurgichnyj zhurnal. 2001; 2:148-149.
3. Guljuk A. G. Metody poetapnogo hirurgichnogo likuvannja hvoryh z vrodzhenoju rozshhilynoju verhn'oi' guby i pidnebinnja xMethods of phasing in the surgical treatment of patients with congenital palatoschisiss the top of the lip and palate: aBTope^. Abstract of a doctoral thesis of medical sciences. SPb., Poltava; 200:37.
4. Har'kov L. V. Congenital diseases of maxillary-facial malformations in children. Modern treatment strategy. Naukovyj visnyk nacional'nogo medychnogo universytetu im. O. O.Bogomol'cja. 2004;1-2:45-48.1.
5. Kugushev O. Yu. Optimizatsiya khirurgicheskogo lecheniya detey s vrozhdennoy rasshchelinoy verkhney guby i nyeba [Optimization of the surgical treatment of children with congenital cleft of the upper lip and palate] Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva, 2012:25 c.
6. Kosymov M.M. Rekonstruktivnaya kheylorinoplastika u bol'nykh s odnostoronney rasshchelinoy verkhney guby [Reconstructive hejlorinoplastika in patients with unilateral cleft of the upper lip] Dissertation of candidate of medical sciences. Dushanbe, 2012:87.
7. Nelyubina O. V. Kliniko-anatomicheskoe obosnovanie khirurgicheskogo lecheniya detey s vrozhdennoy rasshchelinoy guby i neba [Clinical-anatomical rationale for surgical treatment of children with congenital cleft lip and palate]. Dissertation of candidate of medical sciences. Moskva, 2012:92.
Hagmm^a 23.08.16
1. Guljuk A. G. Anatomical features of pidnebinnogo Aponeurosis with congenital clefts. Odes'kyj medychnyj zhurnal. 1999;6(56):50-51.
