CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 150-155.
УГОЛОВНОЕ ПРАВО, КРИМИНОЛОГИЯ, УГОЛОВНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНОЕ ПРАВО
УДК 343.2.01
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ДИНАМ1КА» ТА «РОЗВИТОК» У КОНТЕКСТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДИНАМ1КИ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРАВА
Балобанова Д. О.
Нащональний ункерситет «Одеська юридична академш» м. Одеса, Украта
Потреби дшльносп уповноважених органш держави щодо протидп злочинносп викликають до жит-тя нов1 напрямки наукових дослвджень. Одним з таких напрям1в е дослвдження динамжи кримшального права, що пов'язано з1 станом триваючого реформування кримшального законодавства Укра1ни. В про-цес дослщження динамши кримшального права виникають питання, пов'язаш як з визначенням цього поняття, так й з з'ясуванням його сшввщношення з деякими шшими, до яких, в першу чергу, належить категорiя «розвиток». Анатз 1х сшввщношення дозволяе прийти до висновку, що вони сшввщносяться м1ж собою як цiле (розвиток) та його структурна одиниця (динамжа).
Ключовi слова: розвиток, динамжа, ствв1дношення, правова система, кримшальне право.
Вступ. Ефектившсть д1яльносп уповноважених оргашв держави щодо протидп злочинносп значною м1рою залежить вщ стану { р1вня наукового супроводження цього процесу. Т динам1чш процеси, яю вщбуваються в структур1 злочинносп, про-блеми застосування законодавства тощо визначають { перспективы напрямки наукових дослщжень [1, с. 785].
Останшм часом в украшськш кримшально-правовш наущ все часнше шдш-маеться питання про необхщшсть не ильки анал1тичного, а й прогностичного до-слщження доктрини кримшального права та кримшального законодавства Укра1ни. Саме науковий шдхщ до правотворчосн в галуз1 кримшального права повинен стати одшею з перепон для внесення необгрунтованих та невиправданих змш та доповнень до Кримшального кодексу Укра1ни. На необхщносн врахування динам1чного характеру кримшального права при розробщ пропозицш щодо вдосконалення вщповщно! галуз1 законодавства зосереджували свою увагу таю вчеш, як Баулш Ю. В., Навроць-кий В. О., Тацш В. Я., Туляков В. О., Хавронюк М. I. та багато шших.
С ус шдстави вважати, що шдвищена увага науковщв до ц1е1 проблематики мае об'ективш причини. У даний час кримшальне законодавство Укра1ни все ще перебу-вае у сташ триваючого реформування, метою якого е удосконалення кримшально-пра-вових шститунв задля забезпечення правильного застосування норм матер1ального права, гармошзацп кримшально-правових санкцш та ш. Кр1м того, слщ вщм1тити новггш тенденцп розвитку кримшального права Укра1ни (як науки та як галуз1 зако-
нодавства), до яких можна вщнести питання визначення та реалiзацн кримшально! пол^ики Украши, докорiнну змiну пiдходiв до видiв кримiнальних правопорушень (подiл !х на злочини та кримiнальнi проступки, як того вимагають Концепцiя ре-формування кримiнальноl юстицн Украши, затверджена Указом Президента Украши вiд 08 квггня 2008 р. № 311/2008, та Кримшальний процесуальний кодекс Украши, прийнятий Законом Украши вiд 13 кв^ня 2012 р. № 4651), введенням iнституту «iншi заходи кримшально-правового характеру» (Закон Украши вiд 18 кв^ня 2013 р. № 222 «Про внесення змiн до Кримшального та Кримiнального процесуального кодексiв Украши стосовно виконання Плану дiй щодо лiбералiзацil Свропейським Союзом в> зового режиму для Украши», який набирае чинностi з 15 грудня 2013 р.), кримшально! вщповщальносп юридичних осiб (Закон Украши вiд 23 травня 2013 р. № 314 «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо виконання Плану дш щодо лiбералiзацil Свропейським Союзом вiзового режиму для Украши стосовно вiдповiдальностi юридичних ошб», який набирае чинностi з 01 вересня 2014 р.), намаганнями гумашзувати кримiнальну вiдповiдальнiсть за окремi суспшьно-небез-печнi дiяння, приведенням нацiонального кримшального законодавства Украши у вщповщшсть до мiжнародних та европейських актiв тощо.
Проте зусилля законодавчо! влади неминуче приреченi на поразку за умов ^нору-вання iсторичного досвiду формування та застосування матерiального кримiнального права, ненадежного врахування зовнiшнiх обставин та розроблених наукою пiдстав та критерив кримiнадiзацil та декримiнадiзацil суспiльно небезпечних дiянь або внесення iнших змш до законодавчих акпв. Таким чином, практичне значення дослiдження ди-намши кримiнадьного права не викдикае сумнiвiв та мае проводитися ще актившше.
Слiд зазначити, що в процес дослiдження динамiки кримiнадьного права вини-кають питання, пов'язанi як з визначенням цього поняття, так й з з'ясуванням його сшввщношення з деякими шшими, одним з яких е поняття «розвиток».
Основт положення. Правову динамшу можна розглядати ^зь призму розвитку. При цьому в лiтературi динамша визначаеться неоднозначно, оскшьки пiд нею про-понують розумгги або 1) роздiл механiки, або 2) хщ розвитку, змiни якого-небудь явища, або навiть 3) сам рух, дда, розвиток [2]. В ушх цих можливих визначеннях ки-даеться в очi вказiвка на зв'язок динамши та розвитку. Вщповщно, виникае питання про характер цього зв'язку, чи е щ поняття тотожними.
Проблема розвитку як фшософсько! категорн на протязi багатьох столт привер-тала увагу вчених. Можна назвати лише декшькох представникiв основних перiодiв розвитку фшософсько! думки. Питанням розвитку придшяли увагу античнi мисли-телi (Анаксiмандр, Гераклiт, Платон, Арютотель, Епiкур та iн.), вiн привертав увагу в епоху Вiдродження (Бруно Дж.), в Новий час (Бекон Фр., Декарт Р., Спiноза Б., Лейбнщ Г.-В. та iн.) [3, с. 9-12]. Питання розвитку шдшмали й видатш представники нiмецькоl класично! фшософп: Кант I., Фiхте I. Г., Гегель Г. Ф. В. [3, с. 12-15].
Проблемам розвитку також придшяли увагу й представники в^чизняно! фшософп (Герцен i Чернишевський) [4, с. 163].
Таким чином, очевидно, що розглянута категорiя е досить фундаментальною. II вивчення передбачае врахування основних принцишв, закошв i категорiй дiалектики, взятих у взаемозв'язку.
I, звичайно ж, охарактеризувати настшьки складне поняття досить непросто. У лiтературi не завжди можна зустрiти точно сформульоване визначення розвитку, часом автори характеризуюсь його в спiввiдношеннi з шшими категорiями (наприклад, рух). Це загальний (фшософський) пiдхiд до дано1 проблеми. Однак у кожно1 галузi наукового тзнання е сво1 особливостi. Тому не можна не погодитися з тим , що «застосування загального принципу в спещально науковому шзнанш - це творчий про-цес, процес конкретизацiï самого принципу при збереженш його сутностЬ> [3, с. 22]. Звщси випливае, що застосування загального поняття розвитку до правовоï сферi передбачае найбiльш повне врахування особливостей останньоï.
Розвиток - це ютотний, необхiдний рух, змша в часi, вiн е несюнченим, але в той же час юнуе кожного разу як окремий кшцевий процес [5, с. 308].
При аналiзi розвитку досить плщним уявляеться використання так званого системного тдходу, в рамках якого право на розвиток визнаеться лише за об'ективно iснуючими системами [6, с. 36-42]. З його урахуванням iнодi пишуть, що «розвиток - це спрямована i необоротна яюсна змiна системного об'екту» [7, с. 76].
Розвиток також може розуштися як «послщовнють таких незворотних кшьюсних i якiсних змiн вiдкритоï системи взаемоддачих об'ектiв, якi складаються в загальну спрямованiсть змiн цiеï системи за ïï власний iсторичний час» [8, с. 295]. Дане визначення виграе в порiвняннi з попередшм, так як в ньому вказуеться також на незво-ротш кшьюсш змiни (а не тшьки на якiснi). Останне, мабуть, пов'язано з тим, що в якост основи був узятий не системний об'ект, а «вщкрита система взаемоддачих об'екпв».
Можна сказати, що «тд розвитком розумiються стiйкi змiни яюсного стану систем, пов'язанi з переходом до нового рiвня цшсносп i збереженням ix еволюцiйних можливостей» [9, с. 40]. Категорiя, яку намагаються розкрити у даному випадку, як i будь-яка iнша, е поняттям з дуже широким обсягом. Це породжуе необxiднiсть ство-рення адекватного йому визначення, що припускае використання абстракцн високого ступеня. Тому висловлювана думка, як i решта, носить досить загальний характер. Внм, не можна не вiдзначити те, що вказiвка на «еволюцiйнi можливосп» дозволяе пiдкреслити нескiнченнiсть розвитку. Вщносно права це може означати, що правова система не е застиглою i нерухомою, навпаки, навiть з урахуванням вщомо].' частки консерватизму це досить динамiчна система. Життя постшно вносить своï корективи та вимагае вщповщно].' реакцп вiд законодавця шляхом приведення правовоï системи в цшому та окремих ïï галузей (у тому чи^ кримiнального права) у вщповщшсть з потребами сучасностi.
Тому досить лакошчно i точно можна сказати, що «в своему конкретно-юторично-му змюн, стосовно аналiзу конкретних систем, розвиток е процес формування пев-ного результату з його конкретно].' шдстави, юторичний процес самотворення об'екта за об'ективними законами» [3, с. 21]. Дане визначення представляеться вельми адек-ватним в силу того, що автор зробив акцент на принципи детермшзму та юторизму. Нарештi, право може бути нею самою «конкретною системою», стосовно до якоï i даеться дане розумшня розвитку.
Вищенаведений спектр визначень, безумовно, не вичерпуе вшх юнуючих точок зору. Однак вш дозволяе вказати на всю складшсть трактування категорн «розвиток»,
И ушверсальшсть i багатоаспектшсть. Полiструктурнiсть розвитку, його багатогран-нiсть дозволяють включити в нього досить широке коло явищ (наприклад, прогрес, регрес, спадкоемнють).
Ранiше зазначалося, що розвиток можна розглядати через категорда рух, яка, як наголошуеться в лiтературi, «виступае як еднiсть протилежностей спокою (спйкосп) i змiни» [4, с. 61]. При цьому слщ врахувати, що дiалектика руху передбачае абсо-лютний характер руху i вiдноснiсть спокою [4, с. 61], важливють якого полягае в закршленш, фшсацн результата змши. В iншому випадку було б складно говорити про стшюсть об'екта.
Виходячи з цього, можна спробувати визначити сшввщношення розвитку та ди-намiки. Остання не тотожна розвитку, представляючи собою бшьш вузьку категорiю. В iншому випадку ототожнення розвитку та динамiки призвело б до надмiрного роз-ширення останньо].', яка при цьому втратила б наукову i пiзнавальну цiннiсть. Тому бшьш точним представляеться шдхщ, зпдно з яким данi категорп вiдрiзняються один вiд одного. У загальнш моделi розумiння розвитку динамiка протистоггь статицi, яка тiсно пов'язана з поняттям спокiй. При цьому динамша не зводиться i до змши, оскшьки остання може носити рiзний характер.
Висновки. Визначаючи правову динам^ як форму iснування правовоI системи суспшьства, яка володiе власною структурою, мае складний циклiчний характер i пов'язана з iншими соцiальними явищами i процесами, та яка в штегрованому ви-глядi вiдображае особливий стан цшеспрямованого внутрiшнього i зовшшнього розвитку i функцiонування правовое' системи суспiльства, представляеться найбiльш оптимальним розглядати динамшу в якостi стану, сторони розвитку, яка зумовлюе той чи шший стушнь його штенсивносп. Справедливiсть цього судження можна шд-крiпити наступним. Суспiльство, будучи дуже складною системою, знаходиться в постшному розвитку. Однак протягом усього ходу юторн цьому розвитку була при-таманна рiзна динамiка. I якщо сучасний сощум характеризуеться досить високою штенсившстю розвитку, прогресом, який йде прискореними темпами (з позицн пев-них критернв), наявнiстю стшко! наступносп, то, наприклад, епоха первинного ладу вiдрiзнялася досить повiльними темпами розвитку суспшьства.
Отже, правову систему Украши в цшому та окремих И галузей можна охаракте-ризувати як таю, що знаходяться в сташ розвитку, тобто юторичному процеш са-мотворення. А як складову цього процесу можна визначити динамшу правовоI системи та кримiнального права (як И частини), що володiе власною структурою та мае циктчний характер. Враховуючи самостшний характер динамши кримiнального права, видаеться доцiльним подальше наукове дослщження ц1ех правовоI категорн, що буде слугувати запорукою науково обгрунтованого та виваженого тдходу до ре-формування кримiнального законодавства Украши.
Список л^ератури:
1. Баудгн Ю. В. Кримгнадьно-правова наука в Украш: стан та перспективи / Ю. В. Баудгн // Правова система Украши: гсторш, стан та перспективи. - Х. : Право, 2008. - Т. 5: Кримшально-правов1 науки. Актуальш проблеми боротьби з1 злочиншстю в Украгн1. - 840 с.
2. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов. - Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://slovarozhegova.ru/word.php?wordid=6614.
3. Злотина М. Л. Развитие как мировоззренческая проблема / М. Л. Злотина. - К. : Вища школа, 1974. - 30 с.
4. Краткий словарь по философии / под общ. ред. И. В. Блауберга, И. К. Пантина. - [3-е изд.]. - М. : Политиздат, 1979. - 412 с.
5. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. - [4-е изд.]. - М. : Политиздат, 1981. - 445 с.
6. Исаев И. Т. Диалектика и проблема развития / И. Т. Исаев. - М. : Высшая школа, 1979. - 184 с.
7. Морозов В. Д. Диалектика: системы и развитие / В. Д. Морозов, В. В. Морозов. - Минск : Вышэй-шая школа, 1978. - 224 с.
8. Материалистическая диалектика как общая теория развития. Философские основы теории развития / под ред. Л. Ф. Ильичева. - М. : Наука, 1982. - 496 с.
9. Миклин А. М. Категория развития в марксистской диалектике / А. М. Миклин, В. А. Подольский. - М. : Мысль, 1980. - 166 с.
Балобанова Д. А. Соотношение понятий «динамика» и «развитие» в контексте исследования динамики уголовного права / Д. А. Балобанова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 150-151.
Потребности деятельности уполномоченных органов по противодействию преступности вызывают к жизни новые направления научных исследований. Одним из таких направлений является исследование динамики уголовного права, связанной с состоянием продолжающегося реформирования уголовного законодательства Украины. В процессе исследования динамики уголовного права возникают вопросы, связанные как с определением этого понятия, так и с уяснением его соотношения с некоторыми другими, к которым, в первую очередь, относится категория «развитие». Анализ их соотношения позволяет сделать вывод, что они соотносятся между собой как целое (развитие) и его структурная единица (динамика).
Ключевые слова: развитие, динамика, соотношение, правовая система, уголовное право.
THE CORRELATION OF CONCEPTS «DYNAMICS» AND «DEVELOPMENT» IN CONTEXT OF THE RESEARCH OF THE DYNAMICS OF CRIMINAL LAW
Balobanova D. O.
National University «Odessa Law Academy», Odessa, Ukraine
The effectiveness of the competent authorities of the state activities on combating crime largely depends on the state and the level of scientific support of this process.
Recently, the Ukrainian criminal science increasingly rises the necessity of not only analytical but prognostic researches of the criminal law doctrine and criminal legislation of Ukraine, since the last is still in a state of ongoing reform, which aims the improvement of criminal institutions to ensure the proper application of the rules of substantive law, harmonization of criminal sanctions etc.
However, the efforts of the legislature are inevitably doomed to failure under the conditions of ignoring the historical experience of development and application of substantive criminal law, inadequate consideration of external circumstances and scientific reasons and criteria.
Thus, the practical importance of the research of the dynamics of criminal law has no doubt and should be more active.
It should be noted that while the research of the dynamics of criminal law the issues concerning the definition and clarifying its correlation with some others, one of which is the category of «development», arise.
Determining the legal dynamics as a form of existence of the legal system of society, with its own structure, that has a complex cyclical character and linked to other social phenomena and processes, and that in an integrated form displays a special state of focused internal and external development and functioning of the legal system of society, it is most appropriate to consider the dynamics as a state, the side of development, that leads to some degree of its intensity.
Thus, the legal system of Ukraine in general and its certain branches can be characterized as being in a state of development, i.e. in the historical creation process.
So the dynamics of the legal system and criminal law (as its part) that has its own structure and is cyclical can be determined as part of this process.
Key words: development, the dynamics, correlation, the legal system, criminal law.
CnieeíduoMenuR nounmb «óunaMim» ma «po3eumoK»...
Spysok literatury:
1. Baulin Ju. V. Kryminal'no-pravova nauka v Ukrai'ni: stan ta perspektyvy / Ju. V. Baulin // Pravova systema Ukrai'ny: istorija, stan ta perspektyvy. - H. : Pravo, 2008. - T. 5: Kryminal'no-pravovi nauky. Aktual'ni problemy borot'by zi zlochynnistju v Ukrai'ni. - 840 s.
2. Ozhegov S. I. Tolkovyj slovar' russkogo jazyka / S. I. Ozhegov. - Rezhim dostupu. - [Elektronnij resurs] : http://slovarozhegova.ru/word.php?wordid=6614.
3. Zlotina M. L. Razvitie kak mirovozzrencheskaja problema / M. L. Zlotina. - K. : Vishha shkola, 1974. - 30 s.
4. Kratkij slovar' po filosofii / pod obshh. red. I. V. Blauberga, I. K. Pantina. - [3-e izd.]. - M. : Politizdat,
1979. - 412 s.
5. Filosofskij slovar' / pod red. I. T. Frolova. - [4-e izd.]. - M. : Politizdat, 1981. - 445 s.
6. Isaev I. T. Dialektika i problema razvitija / I. T. Isaev. - M. : Vysshaja shkola, 1979. - 184 s.
7. Morozov V. D. Dialektika: sistemy i razvitie / V. D. Morozov, V. V. Morozov. - Minsk : Vyshjejshaja shkola, 1978. - 224 s.
8. Materialisticheskaja dialektika kak obshhaja teorija razvitija. Filosofskie osnovy teorii razvitija / pod red. L. F. Il'icheva. - M. : Nauka, 1982. - 496 s.
9. Miklin A. M. Kategorija razvitija v marksistskoj dialektike / A. M. Miklin, V. A. Podol'skij. - M. : Mysl',
1980. - 166 s.
