CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 356-361.
УДК 343.98
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ОРГАН1ЗАЦП I ТАКТИКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМ1НАЛЬНИХ СПРАВ
Мирошниченко Ю. М.
Хартвський нацюнальний унiверситет внутрiшнiх справ, Харк/'в, УкраУна
У статп дослвджуються проблемш питання мюця, яке займае оргашзащя судового розгляду кри-мшальних справ в кримшалютнчнш тактицi. Даеться поняття оргашзацн судового розгляду кримша-льних справ з точки зору кримшалютнчно! тактики. Аналiзуються взаемовдаосини цих понять через рiвнi оргашзаци всього судового процесу.
Ключовi слова: кримшалютнчна тактика, оргатзащя, судовий розгляд кримшально! справи
Судовий розгляд або правосуддя е складним видом сощально! д1яльносп. Сут-нють правосуддя полягае в дослщженш, перев1рщ рашше з1браних { в одержанш нових доказ1в. Це дослщження протшае в послщовносп, визначенш кримшально-процесуальним законом. Закон встановлюе форму судового процесу, його учасни-юв, !х права й обов'язки. Дослщження - це попередне вивчення матер1ал1в кримшально! справи не тшьки з метою визначення достатносп доказ1в. Саме по соб1 воно е обов'язковим ще в стадп тдготовки матер1ал1в справи. Суддя, як вщомо, наперед не виршуе питання про доведенють поди злочину й про винуватють людини. У той же час важко уявити соб1 суддю, що, виходячи в судове засщання, детально не знае ро-зглядувано! кримшально! справи. У свщомосп судд1 повинна втримуватися модель поди й докази, що обгрунтовують цю модель. Суть дослщження полягае не тшьки у вивченш матер1ал1в справи. Важлива перев1рка наявних у справ1 доказ1в. Перев1рка здшснюеться шляхом провадження судових дш, в основному допит1в.
Сутнють судового слщства полягае в тому, що суддя, утримуючи у свщомосп модель поди злочину, встановленого обвинуваченням, перев1ряе !!, а також шш1 ве-рсп поди, а пот1м оцшюе все в сукупносл й робить висновки. Кр1м допиту, суд мо-же провести шш1 судов! дп для дослщження доказ1в та шших матер1ал1в справи. Ускладнюе цей процес дефщит часу, обмежешсть рамками судового засщання.
В процес розгляду кримшально! справи приймае участь багато ос1б одночасно. Не можна не погодитися з Дуловим О. В. в тому, що «кожний з учасниюв у залеж-носл вщ особистих штерешв, свого процесуального положення, сво!х суб'ективних особливостей сприймае, пояснюе, анал1зуе поди й факти по-р!зному» [1, с. 371]. У зв'язку ¿з цим завдання судд1 саме й полягае в тому, щоб наявними в його розпоря-дженш тзнавальними засобами перебороти виб!рковють сприйняття вс1х учасниюв судового розгляду, об'ективно ощнити докази з точки зору !х достатносп для вине-сення вироку.
На вщмшу вщ одноособового розслщування судовий розгляд вщбуваеться шод! колепально, причому до складу колегп входять шод! непрофесюнали - народш за-сщател! (ст. 17 КПК Укра!ни) або присяжш (Проект КПК Укра!ни).
356
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ОРГАН1ЗАЦ111 ТАКТИКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМНАЛЬНИХ СПРАВ
Створити !м можливють прийняти обгрунтоване ршення, а для прокурора або захисника - переконати !х у винносп (невинностi) шдсудного - завдання досить складне. Для цього потрiбно не тiльки безпосередньо дослщжувати в судовому зась данш зiбранi докази, але й зробити це наочно, зрозумшо для непрофесiоналiв. У вказаних особливостях судового розгляду й полягае його пiзнавальна й психолопч-на складнiсть. Ось чому процес шзнання в сферi правосуддя повинен бути належ-ним чином оргашзованим. Органiзацiя е утворюючою основою i одночасно забезпе-чуючим фактором ще! дiяльностi.
Питання оргашзацп слщства не е новими для кримшалютично! науки. Про ор-ганiзацiю розслщування, органiзованiсть дiй слiдчого, органiзацiю його пращ писали багато кримшалю^в i процесуалiстiв: Карнеева Л. М., Ключанський В. I., Дулов О. В., Нестеренко П. Д., Лузгш I. М., Ларiн О. М., Коновалова В. С., Кавалiе-рiс А. К., Мирський Д. Я., Калинкович Л. Н., Михайлов А. I., Соя-Серко Л. А., Со-ловйов А. Б., Крилов I. Ф., Белкш Р. С. та шшь Але, виходячи з аналiзу !х досль джень можна зробити висновок, що вони стосувались в основному оргашзацп робо-ти з доказами на стадп досудового слщства. Зокрема, до кшця не визначено поняття оргашзацп слiдства, вщношення 11 до якогось роздiлу кримшалютики.
Отже, за мету дано! статп ми ставимо визначення мiсця, яке займае оргашзащя судового розгляду кримшально! справи в кримiналiстицi, i, зокрема, в кримшалю-тичнiй тактицi.
Щоб дати визначення оргашзацп судового розгляду кримшально! справи, необ-хiдно звернутися до загального розумшня поняття «оргашзацп» певно! дiяльностi. Радянський енциклопедичний словник визначае оргашзащю як «процес або сукуп-нiсть дiй, що ведуть до утворення й удосконалювання взаемозв'язюв мiж частинами цiлого» [2, с. 935]. «Оргашзащю можна характеризувати як процес утворення стру-ктури системи та И яюсного вдосконалювання. Об'ектом оргашзацп е структура певно! системи» [3, с. 30-31]. Взагал^ термш «органiзацiя» можна розглядати в трьох рiзних значеннях: як об'ект (явище), як процес управлiння, як вплив або дiя (налаго-дження чого-небудь).
Оргашзащя як об'ект - це штучне об'еднання людей, що е елементом або части-ною суспшьно! структури й виконуе певш функцiй. У такому розумiннi термш «оргашзащя» вщноситься до таких складних формацш, як пiдприемства, фiрми, банки, органи влади, установи, добровшьш союзи. Органiзацiя як процес - це сукупнють заходiв, що забезпечують взаемозв'язок мiж елементами системи в процес !! юну-вання. Це вид дiяльностi, що включае в себе розподш функцiй мiж членами колек-тиву, забезпечення взаемодi! мiж людьми, контроль за виконанням наказiв i розпо-ряджень вищестоящих посадових ошб, розподiл матерiальних i грошових фондiв. У цьому сенсi оргашзащя являе собою не що шше, як процес керування дiяльнiстю людей, тобто «оргашзовування». Органiзацiя як вплив - це впорядкування або нала-годження ди якого-небудь об'екта. Стосовно матерiального об'екта це може бути оргашзащя водопостачання, газопостачання, теплово! системи тощо [4, с. 10].
Стосовно судового розгляду кримшальних справ оргашзащю можна сприймати з шшо! точки зору - як процес.
357
Найбшьш прийнятне загальне поняття оргашзацп запропоноване Боголепо-вим В. П. [5, с. 44-45]: «взаеморозташування й взаемозв'язки елемешгв деякого комплексу (предметна й структурна частини оргашзацп), ïx ди й взаемодп (функщ-ональна частина), обумовленi еднiстю цшей або виконуваних ними функцiй i пев-них обставин мiсця й часу. Оскшьки органiзацiя звичайно нестабшьна, тобто може пiдвищувати або знижувати свш рiвень, остiльки пiд нею часто розумiеться й стано-влення доцiльноï системи або структури як самого комплексу елеменпв, так i його дiяльностi». Корчагiн О. Ю. визначае, що органiзацiя - це оптимiзацiя, упорядку-вання судовоï дiяльностi шляхом конкретизацiï цiлей, визначення сил i засобiв, створення умов для ефективного провадження судових дш, процес управлшня су-довим засiданням. Судовий розгляд можна вважати оргашзованим, якщо конкрети-зованi всi його цш, продуманi, запланованi дiï, створенi (реалiзованi) умови, голо-вуючий самоорганiзований для проведення процесу [6, с. 39-40]. Вщ себе додамо, що все що заплановано i продумано повинне бути вмшо реалiзовано на практищ.
Отже, оргашзащя судового розгляду кримшально1' справи - це система заxодiв, яка складаеться iз визначення цшей, встановлення взаемозв'язку сил i засобiв, створення умов для ефективного провадження судових дш i управлшня судовим зась данням, що забезпечуе оптимiзацiю, упорядкування процесу розгляду кримшальних справ.
Для правильного визначення поняття оргашзацп судового розгляду кримшальних справ треба, на наш погляд, чггко розрiзняти рiвнi цiеï дiяльностi. Сприймаючи думку Белкiна Р. С. [7, с. 449-450], вважаемо, що юнуе чотири рiвнi органiзацiï розслщування злочишв:
Перший, вищий, рiвень органiзацiï розслiдування мае сво1'м об'ектом розслщування як специфiчну форму дiяльностi всix компетентних державних оргашв, тобто органiв досудового слiдства й дiзнання всix вiдомств. Другий рiвень - де розслщу-вання виступае як основна функщя слiдчого апарата одного вщомства - комплекс заxодiв, що забезпечують оптимальну структуру оргашв розслщування, необхщний рiвень керування ними, ефективнють 1'х дiяльностi й удосконалення ïï засобiв та ме-тодiв. Це, так би мовити, «управлшський» рiвень поняття, коли органiзацiя розсл> дування злочинiв виступае як керування певним родом дiяльностi. Третiй рiвень поняття органiзацiï розслiдування - рiвень кримiналiстичноï методики, органiзацiï конкретного акту розслщування злочишв - це комплекс заxодiв по створенню оп-тимальних умов для визначення й застосування найбшьш ефективних i доцшьних у конкретнш слщчш ситуацiï рекомендацiй кримшалютично1' методики з метою дося-гнення максимальних результата при мшмальних витратах часу, засобiв i сил. Чет-вертий рiвень органiзацiï розслiдування - це оргашзащя проведення окремо1' слщчо1' дiï або органiзацiйно-теxнiчного заходу в рамках конкретного акту розслщування. Це - тактичний рiвень оргашзацп слщства.
Даков С. В. називае 1'х вщповщно державно-правовий, управлшський, методич-ний, тактичний рiвнi органiзацiï стосовно дiяльностi по розкриттю, розслiдуванню й попередженню злочинiв i вважае, що вони вш розглядаються в теорiï кримшалюти-ки. Зокрема, «зазначенi закономiрностi знаходять свое вщображення в рiзниx науко-
358
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ОРГАН1ЗАЦН I ТАКТИКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМНАЛЬНИХ СПРАВ
вих положеннях кримшалютично! тактики, що складають у свош сукупносл ïï 3mîct й мають свою внутрiшню структуру, що надае ïй необхiдну стрункiсть i узгодже-нють» [8, с. 58].
По аналоги з чотирма рiвнями оргашзаци розслщування можна уявити i piBm оргашзаци судового розгляду кримшальних справ, яю стосуються вiдповiдно:
Перший - державно-правовий - оргашзаци оргашв судовоï влади взагалi.
Другий - управлшський - судовоï системи i окремого суду.
Третш - методичний - розгляду конкретно!' кримшально1' справи.
Четвертий - тактичний - проведення конкретного судового засщання i судових дш в ньому. Вш повинен включати оргашзацшш або органiзацiйно-технiчнi заходи тдготовки та проведення як судового розгляду кримiнальноï справи взагал^ конкретного судового засщання, так конкретноï судовоï ди.
Строго кажучи, за думкою Белкша Р. С., кримшалютики стосуються i в нiй по-виннi розроблятися третiй та четвертий рiвнi органiзацiï. Методичний рiвень - перший рiвень органiзацiï розслщування, з якого починаеться саме оргашзащя конкретного акту розслщування, розслщування конкретного злочину, з сукупносл яких i складаеться розслщування злочишв, як дiяльнiсть. Тактичний рiвень - другий.
Оргашзащею проведення слiдчоï дiï е комплекс заходiв, що забезпечують вибiр i застосування в конкретнiй слщчш ситуацiï найбiльш ефективних i доцшьних тех-нiко-кримiналiстичних i тактичних засобiв i прийомiв для досягнення цшей цiеï сл> дчоï ди. Засобами оргашзаци служать на цьому рiвнi переважно оргашзацшш й ор-гашзацшно-техшчш заходи, здiйснюванi головним чином на стади пiдготовки слщ-чоï ди. Ми говоримо: переважно, тому що цим цшям можуть служити й рашше проведет слiдчi ди й навiть складнi тактичнi комбшаци.
Важливiсть рiшення органiзацiйних питань до початку слiдчоï дй", i в той же час оргашчний зв'язок такого ршення iз самим змютом слiдчоï дiï вимагають розгляда-ти подготовку як стадiю розвитку слiдчоï ди. Саме на стадiï тдготовки до проведення слiдчоï ди вирiшуються такi органiзацiйнi питання, як залучення й розмiщення необхiдних сил, форми взаемоди мiж ними, забезпечення необхщних технiчних за-собiв тощо. Рiшення цих питань не носять характеру тактичних прийомiв, як поми-лково вважав Васильев А. Н. [9, с. 176, 182]. Це - оргашзацшш або оргашзацшно-техшчш заходи, але вони можуть мати й тактичне значення.
Таким чином, на погляд Белкша Р. С., виршуеться питання про сшввщношення поняття оргашзаци розслщування iз кримшалютичною тактикою на цьому рiвнi. Отже, категорично стверджувати, що «у тактику не можуть входити оргашзащя й умови судового слщства» [10, с. 24] не можна. Дшсно, сутнють судовоï тактики полягае в ефективносп прийомiв, способiв здiйснення судових дш. Але ця ефектив-нiсть прямо, або хоча б опосередковано, залежить вщ оргашзацшних або оргашза-цшно-техшчних заходiв при пiдготовцi та проведенш судовоï ди.
Безумовно, органiзацiя розглядуваноï дiяльностi здiйснюеться не тiльки за до-помогою кримiналiстичних, але й шших засобiв, якi дiйсно в кримшалютищ розгля-датися не можуть, тому що не вщносяться до ïï предмету, а вщносяться до iншоï об-ластi знань - науки управлшня. Розходження тут, у першу чергу, проявляеться в ме-
359
т цих двох видiв оргашзацп - тактичного й управлшського. Перший спрямований на найбшьш ефективне досягнення ютини в справу а другий - на оптимiзацiю дiя-льностi суду, як органа державно! влади, i суддi, як суб'екта судово! дiяльностi - но-шя цiе! влади, а не суб'екта розгляду справи про суп. У цьому, другому сенс повин-ш розглядатися проблеми дiяльностi канцелярi! й дшоводства, матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi суду, структури й системи судових оргашв, но-рмування працi судових пращвниюв i вироблення науково обгрунтованих показни-кiв для визначення !х штатно! чисельностi, довiдкова й кодифшацшна робота, робота з виконання судових ршень тощо. Таким чином, у кримшалютичнш тактицi по-винш розглядатися саме тактико-органiзацiйнi моменти, що стосуеться, зокрема, i судово!тактики.
Виходячи з цього, питання сшввщношення судово! тактики й оргашзацп судового розгляду виршуеться наступним чином: тактика виражаеться у виборi рацю-нальних способiв здiйснення судових дш, а за допомогою органiзацiйних, оргашза-цiйно-аналiтичних, органiзацiйно-технiчних заходiв здiйснюеться шдготовка та найбiльш ефективна i оптимальна реалiзацiя вказаних способiв.
Перелiк лтратури
1. Дулов А. В. Судебная психология : [учебное пособие] / А. В. Дулов. - Минск, Вышэйшая школа, 1975. - 464 с.
2. Советский энциклопедический словарь / [гл. ред. А. М. Прохоров].- М. : Сов. энцикл., 1980. -1599 с.
3. Петров А. С. Что такое организация управления / А. С. Петров. - М., 1967. - 128 с.
4. Арутюнова Л. М. Теория организации : учебное пособие / Л. М. Арутюнова, Е. В. Пирогова. -Ульяновск : УлГТУ, 2007. - 110 с.
5. Боголепов В. П. О состоянии и задачах развития общей теории организации / В. П. Боголепов // Организация и управление. - М., 1968. - 124 с.
6. Корчагин А. Ю. Криминалистические проблемы организации судебного разбирательства по уголовным делам : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.09 / А. Ю. Корчагин. - Краснодар, 2002. - 187 с.
7. Белкин Р. С. Курс криминалистики / Р. С. Белкин. В 3 т. - М. : Юристъ, 1997. -
Т. 2: Частные криминалистические теории. - 464 с.
8. Даков С. В. Криминалистическая тактика: Генезис и перспективы развития : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. В. Даков. - СПб., 1999. - 177 с.
9. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев. - М. : Юрид. лит., 1976. - 197 с.
10. Корчагин А. Ю. Организационно-тактические и методические основы криминалистического обеспечения судебного разбирательства уголовных дел: автореф. дис. на соискание уч. степ. доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / А. Ю. Корчагин. - М., 2007. - 44 с.
Мирошниченко Ю. М. Соотношение организации и тактики судебного разбирательства уголовных дел / Ю. М. Мирошниченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 356-361.
В статье исследуются проблемные вопросы места, которое занимает криминалистическая тактика в организации судебного рассмотрения уголовных дел. Дается понятие организации судебного рассмотрения уголовных дел с точки зрения криминалистической тактики. Анализируются взаимоотношения этих понятий через уровни организации всего судебного процесса.
Ключевые слова: криминалистическая тактика, организация, судебное рассмотрение уголовного
дела
360
CniBBIflHOUEHHX OPrAHI3Amï I TAKTMKM CYflOBOm P03mmY KPMMIHAflbHMX CnPAB
Miroshnichenko U. Correlation of the organization and tactics of proceeding of criminal cases / U. Miroshnichenko // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22 (61), № 2. - P. 356-361.
The article researches problematic questions that criminalistic tactics possesses in the organizing court hearings on criminal cases. The notion of organizing court hearing on criminal cases from the point of criminalistic tactics is based on the analysis of these relationships through the levels of whole judicial proceedings organizing.
Keywords: criminalistic tactics, organizing, court hearings on criminal case.
Hadiumna do pedaKU,iï 19.10.2009 p.
361
