CC BY
22
Н.Г. Кондратенко
СПЕЦ1АЛЬНИЙ РЕЖИМ ОПОДАТКУВАННЯ ШДПРИСМСТВ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УМОВАХ ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
Спецiальнi податковi режими виступають законодавчими регуляторами розвитку виробництва, !х трансформацiя обов'язково потрiбна пiд час економiчно! кризи в укра!нськш економщ як 11 складово! частини.
За даними офщшного сайту Державного комтету статистики Укра!ни, пiдприeмства, працюючи у рамках спещальних режимiв у 2008-2009 рр., сплатили бiльш як 20% вщ податкових надходжень у цшому до бюджетiв усiх рiвнiв. Ця статистика свiдчить, що робота шдприемств за спецiальним податковим режимом у перюд кризових явищ е також стабшьним пiдrрунтям економiки держави [1].
Великий внесок у вивчення аспекпв оподаткування внесли такi дослiдники, як Е. Аткшсон, Дж. Б'юкенен, Ч. Маклур, Дж. Стiглiц, М. Фелдстайн. Що стосуеться вiтчизняних дослiджень у сферi оподаткування, то найбшьш вiдомi роботи О. Васи-лика, I. Луншо!, П. Мiрошника, В. Опарша, А. Соколовсько!.
Пiд стабшьшстю податкового законодавства слiд розумiти незмшшсть норм i правил, якi регулюють сферу податкових вiдносин. Вiдповiдно до цього принципу податкове законодавство не мае змшюватися протягом бюджетного року, а дiючi пiльги та преференци - зберiгати свою чиннiсть до встановленого законом перюду. Важливою е також незмшшсть податкових норм у тривалшому перюд^ оскiльки щорiчний перегляд механiзмiв справляння податкiв i зборiв обмежуе розвиток економiки, скорочуе обсяги швестицш, iс-тотно ускладнюе податкову роботу, пiдвищуе вартiсть адмшютрування подат-кового процесу, створюе передумови для ухилення вiд оподаткування та перенесення податюв.
Змiни в податковому законодавствi розвинених кра!н оприлюднюються вщ-повiдно до чинно! процедури ухвалення
законiв. Зазначена процедура передбачае юнування тривалого перiоду мiж датою прийняття змiн до нормативних актiв iз питань оподаткування i перiодом !х упровадження. Цей механiзм може бути реалiзований тiльки у правових державах, де право податково! iнiцiативи належить лише парламенту, а виконавчi структури оргашв державного управлiння можуть тшьки вносити вiдповiднi пропозици. Правовий характер податкових взаемовщносин передбачае також взаемну вщповщальнють усiх суб'ектiв оподаткування у сферi податкового права.
Податковiй системi кожно! кра!ни притаманнi суперечностi, зумовлеш за-гальним рiвнем податкового тягаря, непропорцшшстю його розподiлу мiж ок-ремими сферами господарювання. Природно, створити систему оподаткування, яка б вщповщала критерiям абсолютно! справедливостi для вшх платникiв, в умовах ринкового середовища неможливо. Водночас податкове законодавство мае бути спрямоване на вирiвнювання нерiвномiрностi фiскального навантаження мiж рiзними категорiями платникiв податкiв, яю вiдрiзняються соцiальним складом, родом занять, мюцем проживання тощо, а також не допускати суттевих розбiжностей при опо-даткуваннi суб'ектiв пiдприемництва iз про-порцiйно рiвними доходами. Пропорцiйнiсть оподаткування доходiв населення не повинна стати обов'язковою метою законодавця, однак i значнi диспропорцi! небажанi, особливо в сощальному планi.
Принцип пропорцiйно! вщповщност стягнених податкiв доходам платникiв мае подвшне призначення. По-перше, пiсля виконання платниками податкових зобов'язань !м мае залишатися необхiдна сума обшових коштiв для забезпечення операцшно!, iнвестицiйно! та фiнансово! дiяльностi. По-друге, належна до сплати сума податкових платежiв у момент сплати не повинна перевищувати рiвня поточних
© Кондратенко Натал1я Григор1вна - старший викладач. Донецький державний ушверситет управлшня.
ISSN 1562-109X
надходжень. В шшому разi подiбне вилучення обiгових коштiв до бюджету створить передумови для масових банкрутств.
Дотримання принципу створення мак-симальних зручностей для платникiв по-даткiв - важливе завдання кожно! держави, яка дбае про пiдвищення обсягiв еконо-мiчного зростання. Пiд зручностями платни-ка слiд розумiти не лише встановлення опти-мальних термiнiв сплати податюв, мехашз-мiв !х справляння, можливiсть отримання по-даткових знижок i кредитiв, а й доступнють норм i правил податкового законодавства. Реалiзацiя останнього критерiю зручностi оподаткування мае грунтуватися на таких чинниках.
1. Кожний податковий термш повинен мати едине тлумачення, установлене Податковим кодексом.
2. Кшьюсть нормативно-правових актiв, що регламентують податковi вщ-носини, не повинна бути надмiрною,
3. Законодавчi норми мають вiдповiдати одна однiй, взаемодоповнюватися, а не входити в суперечшсть мiж собою.
4. Змiни в податковому законодавствi необхiдно в оперативному порядку доводити до платниюв, запобтаючи тим самим порушенням плапжно-розрахунково1 дисциплши.
Важливим принципом побудови податкових систем е недопущення подат-ково! дискримшаци. Формою И вияву е iндивiдуальний пiдхiд при наданш по-даткових пiльг, тобто перевагами вщ зниження податкового тиску користуються не всi платники як суб'екти оподаткування, а окремi !х категори. Як показуе вiтчизняний фюкальний досвiд - це передумови для порушення цiнових пропорцiй, структури споживання та нагромадження, перемщення капiталу в тшьовий сектор економiки. З огляду на це доцшьно впорядкувати правовий режим пiльгового оподаткування, оптимiзувати структуру податкових пiльг на основi !х економiчноl ефективностi та сощально1 значущосп для суспiльства, лiквiдувати пiльговi важелi для
iндивiдуальних платникiв i окремих секторiв господарювання.
Податки е важливим джерелом формування доходiв бюджету, гарантом фшансово1 стабiльностi держави, що виявляеться в можливостi повного та своечасного фшансування урядових витрат. Водночас процес податково1 роботи передбачае ряд витрат на адмшстрування податкiв, якi у свою чергу забезпечуються бюджетними надходженнями.
Процес розвитку малого бiзнесу прямо або побiчно гальмуе система оподаткування, що склалася в Укра1ш, на жаль, дуже повшьно йде розвиток спецiальних режимiв оподаткування.
1снуюча система оподаткування примушуе платити надзвичайно високий вiдсоток, включае велике число податкiв, що сплачуються з рiзних баз оподаткувань, вимагае заповнення величезно1 кiлькостi форм зв^носп, що здаються в рiзний час i в рiзнi органiзацil. Законодавча база суперечлива, дозволяе неоднозначно тлумачити закони, що призводить при обчисленш податкiв до ненавмисних помилок.
Дiюча спрощена система
оподаткування для суб'екпв малого пiдприемництва мае ряд недолтв, що роблять неможливим або недоцшьним И застосування багатьма шдприемствами. На спрощену систему можуть переходити малi пiдприемства з чисельнiстю працюючих до 50 чол. i якщо сукупний розмiр валово1 виручки платника податюв не перевищуе 1 млн. грн. або пiдприемцi iз 10 роб^никами i пiвмiльйонним доходом.
Законодавчо не допрацьована процедура переходу iз традицiйноl на спрощену систему оподаткування та навпаки. Багато власниюв малих пiдприемств вщмовляються вiд переходу на спрощену систему оподаткування через неможливiсть вносити витрати до залшу сплати единого податку.
На окремих тдприемствах
господарська дiяльнiсть потребуе ретельного ведення аналiтичного облiку, а перехщ на спрощену систему оподаткування
призводить до втрати контролю за
дiяльнiстю шдприемства. Малi пiдприемства за своею специфшою першими реагують на змiну економiчноl ситуаци у кра1ш. Тому активiзацiя дiяльностi малого бiзнесу, спрощення податкового режиму будуть сприяти полiпшенню економiчного становища в Укра1ш [2].
Мета статп - обгрунтування опти-мальних засад функцюнування спецiальних режимiв оподаткування та розробка основних напрямiв полiпшення
функцюнування шдприемств у рамках спецiальних режимiв оподаткування.
Принцип нейтральностi оподаткування щодо форм i методiв економiчноl дiяльностi не суперечить регулювальнiй функци податюв. Умови оподаткування впливають на прийняття рiшень в економiцi поряд iз такими чинниками, як вартiсть засобiв виробництва, витрати на оплату пращ, рiвень процентних ставок, темпи шфляцл.
Виправданим е використання податкiв для стимулювання приросту капiталу у пр> оритетних секторах економiки, створення сприятливих умов для нацiональних товариств, стримування перенаселення великих мют, зниження споживання промисловими пiдприемствами енергетичних i природних ресурсiв. Податки можуть також використовуватися як протекцюнютський шструмент при зовнiшньоекономiчних операцiях. Придбання устаткування, сировини, матерiалiв, шоземно1 валюти, залучення кредитiв, створення нових пiдприемств, !х структурних пiдроздiлiв i фiлiалiв шдприемства стд здiйснювати з метою шдвищення ефективностi господарювання, а не залежно вщ умов оподаткування. Наслщком грубого порушення принципу нейтральносп податкiв е поширен-ня оргашзацшно-правових форм шдприем-ницько1 дiяльностi (банюв, бiрж, страхових компанiй, iнновацiйних фiрм, пiдприемств iз великою кiлькiстю пращвниюв-шваладв то-що), для яких установлен особливi умови оподаткування - особливост формування податково1 бази, специфiчнi пшьги, вщмш-ний вiд iнших порядок виконання податкових зобов'язань перед бюджетом.
До основних принцитв побудови ци-вшзовано1 податково1 системи належить до-
ступнють i вiдкритiсть шформаци про нара-хування i сплати податкових платеж1в, а також даних про використання кош^в платни-юв податкiв. Практичне застосування цього принципу означае, що податковий орган зо-бов'язаний надати будь-яку iнформацiю з питань регламентування податково1 сфери кожнiй особ^ що звернулася по не1. Вщкритють i доступнiсть шформаци може обмежуватися лише сферою правил щодо контролю за справлянням податюв.
Дотримання податково1 таемницi е обов'язковим атрибутом для податкових служб правових держав. У багатьох крашах дiе законодавча заборона на розголошення й публiкацiю в засобах масово1 iнформацil даних, яю б давали пiдстави для оприлюднення показникiв економiчноl дiяльностi суб'ектiв оподаткування.
Законодавче закршлення та практична реалiзацiя окреслених принципiв функцiону-вання податково1 системи дають належний ефект за умови комплексного реформування всiх сегменпв ринково1 економiки як чинника забезпечення загальнополiтичноl та соцiально-економiчноl рiвноваги в держав^ активiзацil проведення iнституцiйних, структурних, правових реформ.
Пщприемства торгiвлi та громадського харчування мають переваги при обмеженш мiсткостi ринку певних товарiв i послуг. 1х позитивнi можливостi виявляються в тих ви-падках, коли попит на новi товари i послуги визначае необхщнють у спецiалiзацil виробництва, коли перевага вщдаеться невеликим виробничим париям i спецiалiзованiй до-ставщ.
Навколо кожного великого пiдприем-ства на Заходi утворюеться декiлька обслуговуючих шдприемств, що виконують окремi роботи по коопераци, виробництву запасних частин i комплектуючих виробiв, що здшснюють ремонтнi, а також сервiснi роботи з обслуговування продукцл, що випускаеться.
Система супермаркетiв i торгових домiв доповнюеться величезною кiлькiстю торгових пiдприемств i пiдприемств побутового обслуговування. При будь-якш кон'юнктурi для малого пiдприемництва знаходиться мюце на ринку. Таким чином, в
окремих секторах економши держави потрiбна цшеспрямована пiдтримка у виглядi державних податкових пiльг [3].
У Донецькiй област^ як i в Укра!нi в цшому, мале пiдприемництво розвиваеться повшьно. А в таких галузях, як побутове обслуговування, торпвля, за даними сайту Державного комтету статистики, вщбуваеться спад. Складових спаду кiлька: неврегулюванють регуляторного
законодавства, неравномiрнiсть розподiлення податкового навантаження, постiйне зменшення пiльг при робот в рамках спецiльних податкових режимiв.
Сдиний податок був введений Указом Президента «Про спрощену систему оподат-кування, облiку та зв^ност суб'ектiв малого шдприемництва» у липш 1998 р. У приватних шдприемщв з'явилася можливiсть замiсть сплати рiзних податкiв i зборiв щомiсячно вщдавати у скарбницю фiксовану суму в розмiрi вiд 20 до 200 грн., у малих пiдприемств - платити 6% вщ виручки i ПДВ або 10% вiд виручки.
Ставка податку для тдприемств зобов'язана залежати вщ виду дiяльностi й мюця !! ведення, вiд виду бiзнесу мае залежати i граничний обсяг виручки. Планка в швмшьйона гривень занижена для торгiвлi (у яко! витрати становлять значну частину виручки) i завищена для сфери послуг. Ставку для торгових тдприемств потрiбно зробити значно нижче, шж для пiдприемств сфери виробництва i послуг, оскiльки витрати в цих видах бiзнесу нерiвнозначнi. Найбiльш жорстю умови необхiдно встановити для компанш, що мають вiдразу декiлька вцщв дiяльностi [4].
Реалiзацiя ринкових реформ в Укра!нi вiдбуваеться в умовах кризових процесiв в економщь В Укра!нi на частку малих тдприемств припадае близько 12% валового внутршнього продукту, тодi як у розвинених кра!нах цей показник досягае 50-60%. На 1000 чол. населення припадае в середньому 6 малих тдприемств, що в 5-8 разiв нижче, тж у розвинених кра!нах.
Економiчна пiдтримка держави в рамках розширення можливостей
спещальних податкових режимiв стимулюе
розвиток малого бiзнесу, для чого потрiбне вдосконалення регуляторно! бази, а саме:
крiм податкових зборiв, яю йдуть до мiсцевого i державного бюджету на законо-давчому рiвнi, прийняти окремий документ, де будуть систематизоваш чиннi в Укра!нi спещальт пiльговi податковi режими (фiксований податок для торгiвлi на територiях ринюв, единий податок, направленi в основному на шдтримку малого пiдприемництва, фшсований
сiльськогосподарський податок);
потрiбно створити чггки правила д> яльностi в рамках спрощених режимiв, затвердивши !х в окремш iнструкцi!;
пiд час економiчного спаду проблеми податкового супроводження потрiбно розглядати як складовi перебудови вше! регуляторно! системи держави.
Серед дiевих методiв пiдтримки тдприемств можуть бути таю:
пряме субсидування у виглядi дотацiй iз бюджету i в подальшому неоподаткування одержаного доходу в разi його спрямування на розвиток цього пiдприемництва;
знижки в цiнi при покупцi землi й нерухомостi та знижки з орендно! плати;
стимулювання участi малого бiзнесу в iнновацiйних проектах;
створення структури податкiв, яка б мала переваги для малого бiзнесу;
введення единого сощального податку (у виглядi сплати единого соцiального внеску замють купи соцiальних фондiв), який би дозволив створити рiвномiрне навантаження на малий бiзнес;
повернення до економiчного експерименту, введення спрощених спецiальних патеш!в, якi успiшно дiяли на територи Донецько! областi;
ввести пiльговi податковi зони для д> яльностi малого бiзнесу (визначити кiлька великих мют Укра!ни, де цiлеспрямовано сприяти розвитку малого бiзнесу);
необхiдно спростити правила фюкально! полiтики в цiлому для малого бiзнесу;
затвердити Податковий кодекс, з урахуванням потреб малого бiзнесу;
розвивати систему спещальних патент1в (oKpiM якого не сплачуватимуться податки);
сприяти кредитуванню, одночасно 3i створенням спецiального державного банку, який би надавав можливють отримання без-строкових податкових кредитов для малого бiзнесу.
Висновки. Податковий менеджмент у державному масштабi мае передбачати комплекс заходiв пiдтримки шдприемств, ураховуючи при цьому про добробут держави, антимонопольне законодавство i полтоику цiноутворення. Необхiдно також надати можливють кожному регюну з його специфшою розробити свiй регiональний документ щодо спрощено1 системи оподаткування.
Лiтература
1. Ватульов А. Реформування податково1 полiтики в Украш як передумова економiчного зростання / А. Ватульов // Вюник Украшсько1 Академiï державного управлiння при Президентовi Украïни. -2008.-№ 4.
2. Федосов В. Проблеми розбудови податковоï системи Украши / В. Федосов, С. Льовочкш // Фшанси Украïни. - 1999. -№6.
3. Кириленко О. Класичш засади оподаткування у вточизнянш системi / О. Кириленко // Фшанси Украши. - 2007. -№ 11.
4. Лунша I. Податкова политика Украши у контекст створення умов для економiчного зростання / I. Лунша // Економша Украши. - 2007. - № 9.
5. Хмелев Г. Проект Налогового кодекса Украины / Г. Хмелев // Вестник Налоговой службы Украины. - 2006. - № 32.
6. Дзюба С.Г. Податковий ризик та аудит при переходi до мiжнародних стандар-ив управлшня в сферi пращ / С.Г. Дзюба, О.А. 1гнатова. - Красноармшськ: ТОВ "Красноармшська друкарня", 2004. - 116 с.
7. Слюеев А. Доступно про податкове планування iз застосуванням офшорних ком-панiй / А. Слiсеев // Податкове планування. -2002.-№ 3.-С. 14-21.
8. Слюеев А. Види податкового планування за квалiфiкацiйними ознаками / А. Слюеев, А. Загороднш // Податкове планування. - 2001. - № 9. - С. 22-23.
9. Слюеев А. Оргашзащя податкового планування на шдприемста / А. Слюеев, А. Загороднш // Податкове планування. - 2007. -№ 8. - С. 5-6.
10. Слюеев А. Податкове планування та планування податкових платеж1в / А. Слюеев, А. Загороднш // Податкове планування. - 2008. - № 1. - С. 7-8.
