CC BY
56
М1КРОБ1ОЛОГ1Я
© Литвиненко О. А., Осолодченко Т. П., Кучма I. Ю. УДК 616. 321-008. 87-056. 257
Литвиненко О. А., Осолодченко Т. П., Кучма I. Ю.
СПЕКТР М1КРОФЛОРИ ВЕРХН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У ОС1Б З НАДМ1РНОЮ ВАГОЮ
Державна установа « 1нститут мшробюлогм та iмунолопГ iм. I. I. Мечникова НАМН УкраГни» (м. Хармв)
Робота виконана в рамках планово! НДР лабо-раторiI бiохiмiI мiкроорганiзмiв та поживних серед-овищ ДУ «1нститут мiкробiологiI i iмунологiI iм. I. I. Мечникова НацiональноI академп медичних наук Укра!ни» «Дослiдження бюлопчних властивостей мiкроорганiзмiв при культивуваннi на модифкова-них поживних середовищах, що включають рослинн1 компоненти», № держ. реестраци 01111004738.
Вступ. З сучасних поглядiв мiкрофлора пред-ставляе не просто сукупнють велико! кiлькостi бю-ценозiв, що характеризуються певним видовим складом i займають той або шший бiотоп в органiзмi людини, але й е своерiдним екстракорпоральним органом, ктькють клiтин в якому в 10-100 разiв пе-ревищуе загальну кiлькiсть еукарiотичних клiтин уЫх тканин та органiв людини. Специфiчна екосистема i домiнуючий багатоклiтинний оргаызм е ункаль-ною структурою, що знаходиться у врiвноваженому станi. Ця рiвновага ще бiльш пiдкреслюе еволюцмно нерозривний зв'язок в системi «оргаызм людини -нормальна мiкрофлора». Наявнють хронiчних захво-рювань, особливо серцево-судинно! та ендокринно! систем, призводить до виникнення та прогресу-вання як дисбiозiв, так i хроычно! патологи оргаыз-му, обумовлених дiею ендотоксинiв, порушенням адаптацiйних та iмунологiчних механiзмiв захисту [4,6]. В наш час привертае до себе увагу фахiвцiв рiзних галузей медицини проблема надмiрно! ваги. В бтышост розвинених кра!н бвропи ожирiнням страждае вiд 15 до 25 % дорослого населення та е лщируючим фактором ризику розвитку артерiальноi, ппертензи, iшемiчно! хвороби серця, цереброваску-лярно! патологи тощо. У хворих з надмiрною вагою зростае ризик розвитку цукрового дiабету 2 типу, дислтщемп [1,2]. Клiнiчнi та епщемюлопчы дан1 свiдчать про збтьшення захворюваностi та ступе-ню тяжкост протiкання iнфекцiйних захворювань у людей з надмiрною вагою. Наявнiсть абдомшально-вiсцерального ожирiння можна розглядати як фактор ризику бтыш тривалого та тяжкого переб^ го-стрих рестраторних захворювань зi схильнiстю до формування ускладнень, переважно з боку нижых дихальних шляхiв (бронхiти, пневмони) [3,5]. Склад
мiкрофлори pi3HMX 6ioToniB у хворих з ожирiнням, Ii бюлопчы властивостi та вплив на макрооргаызм на сьогоднiшнiй день вивчено недостатньо й потребуе бiльш детального доотдження.
Мета дослiдження - вивчити мiкробiоциноз верхнiх дихальних шляхiв ^в, нiс) у осiб з рiзними ступенями ожирiння та супутньою серцево-судин-ною патологiею.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 71 особу в вiцi вiд 27 до 71 року, як спостеркають-ся в КУОЗ «ХМКЛ № 13». Середнм вiк групи склав 52,9 ± 1,09 рокiв. Серед обстежених пащенпв на ожирiння 1 ступеню страждае 46 оЫб, що склало 64,7 %, ожирЫня 2 ступеню виявлено у 18 оЫб, що склало 25,3 % та ожиршня 3 ступеню виявлено у 7 оЫб, що вщповщно склало 9,8 %. При аналiзi супут-ньо1 патологи на ппертоычну хворобу (ГХ) страждае 21 патент, що складае 29,57 %. 1ХС в поеднаннi з ГХ була виявлена у 21 патента, вщповщно склала 29,57 %. У 6 (8,45 %) хворих виявлено цукровий дiа-бет 2 типу, у 5 (7,04 %) - рiзнi стадп дисциркулятор-но1 енцефалопатп, у 7 (9,85 %) оЫб вегето-судинну дистонiю. 19 оЫб окрiм ожирiння не мали ыяко! патологи. Контрольну групи склали 36 практично здо-рових оЫб у вiцi вiд 37 до 62 роюв, середнiй вiк групи 50,63 ± 1,06 рокiв.
Матерiалом для мiкробiологiчних дослiджень був ктычний матерiал вилучений зi слизово1 носоглотки. 1дентифкаци мiкроорганiзмiв з бiологiчного матер^ алу проводили з використанням широкого спектру поживних середовищ, якi дозволяють щентифкува-ти мiкроорганiзми рiзних родiв: ентеробактерп, не-ферментуючi грамнегативнi палички, стафтококи. стрептококи, гриби. Iдентифiкацiю видiлених культур бактерм здiйснювали за стандартними критерiями: морфологiчнi, тинкторiальнi, культуральнi, бiохiмiчнi властивост та рiвень факторiв патогенностi. Ств-ста влення отрим а них да них проводилося з да ними наведеними у визначниках бактерiй. Чутливють до антибактерiальних препаратiв видiлених культур вивчалась диско - дифузмним методом Keurby-Bauer з використання стандартних комерцмних дискiв (виробництво Н1ЦФ, РоЫя та ТОВ «Аспект»,
Таблиця 1
Спектр мiкрофлори слизових оболонок верхшх дихальних шляхiв у осiб з ожирiнням
Ha3Ba MiKpoopra-Hi3MiB Слизовi оболонки зiву ( %) Слизовi оболонки носу ( %)
Па^енти з ожирiнням Контрольна група Па^енти з ожиршням Контрольна група
S. mutans 5,6 2,8
P. vulgaris 1,4 1,4
Candida spp. 49,2 5,5 29,5 2,7
Enterobacter spp. 22,5 2,7 9,8
E. coll 11,2 4,2
P. aeruginosa 4,2 2,8
Enterococcus pp. 21,1 12,6
Staphylococcus spp. 64,7 50 53,5 30,5
S. aureus 22,5 8,3 28,1 5,5
S. pneumonia 2,8 5,5 5,6
S.pyogenes 12,6 2,7 9,8
Укра1на) на середовищщ Мюллера-XiHTOHa (HiMedia, lндiя) В ВЩПОВЩНОС^ 3 МеТОДИЧНИМИ BKa3iBKaMM. В залежност вiд зон затримки росту MiKpoopraHi3MiB навколо дискiв з антибактерiальними препаратами штами вiдносили до S-чутливих, I-помiрно чутливих, та R-стiйких (резистентних). Для видтених штамiв була визначена чутливють до 32 антибактерiальних препара^в (пенiцилiну, ампiцилiну, амоксщилЫу, оксацилiну, цефазолшу, цефалексину, цефурокси-му, цефоперазону, цефотаксиму, цефтриаксону, цефтазидиму, цефепiму, iмiпенему, гентамщину, амiкацину, еритиромiцину, кларитромiцину, азггро-мщину, лiнкомiцину, клиндамiцину, тетрациклiну, до-ксщиклшу, ванкомiцину, рiфампiцину, офлоксацину, левофлоксацину, ломефлоксацину, га^флоксацину,
ципрофлоксацину, пефлоксацин,
норфлоксацину, лЫезолщу).
Отриманi результати пiдлягали статистичнiй обробц загальноприй-нятними методами статистики з вико-ристанням значень середнього ариф-метичного (М), помилки середнього арифметичного (m). Формування бази даних i 1х статистичний аналiз проведено з використанням спецiалiзованоi, комп'ютерно! програми Statistika 10.0.
Результати досл1джень та Ух об-говорення. Як видно з даних, наведе-них в таблиц! 1, вщсоток умовно-па-тогенних мiкроорганiзмiв, видiлених з1 слизових верхых дихальних шляхiв, у пащетчв з ожирiнням значно бтыший, чим у контрольно! групи. Виявлення S. aureus зi слизових зiву вiдмiчаеть-ся майже втричi, а зi слизових носу в 4 рази частше у пацiентiв з ожирЫням нiж в контрольнiй групi. У пащетчв з ожирiнням були виявлен такi мiкроорганiзми, як P. aeruginosa, Enterococcus spp., P. vulgaris, яких не вiдмiчалось в контрольнiй групг Звертае увагу рiзке збiльшення кандидозiв у осiб з ожирiнням.
При аналiзi даних, наведених в таблиц! 2, вщмг чаеться зв'язок мiж серцево-судинною патологiею та збiльшеною юльюстю носiйства умовно- патогенно! мiкрофлори.
Так у хворих з надмiрною вагою, якi не мають супутньо! патологi! серцево-судинно! системи та хворi з ГХ за вiдсотком видтення мiкроорганiзмiв суттево не вiдрiзнялися мiж собою. Але у хворих з ожиршням та 1ХС видiлення мiкроорганiзмiв значно збiльшувалось. Так ктькють видiленя S. aureus
Таблиця 2
Спектр мшрофлори слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв в залежностi вiд
супутньо'Г патологи
Ha3Ba MiKpoopraHi3MiB Слизовi оболонки зiву ( %) Слизовi оболонки носу ( %)
Па^енти з ожиршням без супутньо! патологи Па^енти з ГХ Па^енти з ГХ та 1ХС Па^енти з ожиршням без супутньо! патологи Пащенти з ГХ Па^енти з ГХ та 1ХС
S. mutans 19,0 9,5
P. vulgaris 4,7 4,7
Candidaspp. 42,1 42,8 66,6 15,7 23,8 57,1
Enterobacter spp. 21,0 19,0 28,5 5,2 9,5 14,2
E. coll 5,2 4,7 23,8 5,2 9,5
P. aeruginosa 5,2 4,7 4,7 4,7 4,7
Enterococcus spp. 15,7 14,2 33,3 10,5 9,5 19,0
Staphylococcus spp. 73,6 66,6 57,1 52,6 57,1 47,6
S. aureus 15,7 14,2 42,8 21,0 14,2 52,3
S. pneumonia 9,5 5,2 4,7 4,7
S.pyogenes 10,5 9,5 19,0 5,2 9,5 14,2
Таблиця 3
Показники резистентност мшрофлори до антибактерiальних npenapaTiB
Антибактер1альний препарат Резистентн1сть
Staphylococcus aureus Streptococcus pуogenes Pseudomonas aeruginosa
Ож (N = 7) % Ож +ГХ (N = 6) % Ож +1ХС (N=20)% Ож (N = 3) % Ож+ ГХ (N = 4) % Ож+ 1ХС (N = 7) % Ож (N = 1) % Ож+ ГХ (N = 2) % Ож+ 1ХС (N = 2) %
Пенщилш 57,1 66,7 75,0 33,3 50,0 71,4 100,0 100,0 100,0
Амп1цил1н 42,8 66,7 70,0 33,3 25,0 57,1 100,0 100,0 100,0
Амокс1цил1н 42,8 33,3 55,0 33,3 25,0 42,9 100,0 100,0 50,0
Оксацил1н 57,1 50,0 60,0 33,3 25,0 42,9 100,0 50,0
Цефазол1н 28,5 33,3 50,0 33,3 57,1 50,0
Цефалексин 28,5 33,3 40,0 28,6
Цефуроксим 28,5 16,7 35,0 28,6
Цефоперазон 14,2 16,7 40,0 14,3
Цефотаксим 14,2 16,7 35,0 28,6
Цефтриаксон 14,2 20,0 14,3
Цефтазидим 14,2 25,0 14,3
Цефетм 10,0
1м1пенем
Гентам1цин 57,1 50,0 60,0 33,3 75,0 42,9 100,0 100,0 100,0
Ам1кацину 28,5 33,3 40,0 33,3 25,0 28,6 100,0
бритиромщину 57,1 33,3 70,0 33,3 50,0 28,6 100,0 100,0 100,0
Кпаритром1цин 14,2 16,7 35,0 25,0 42,9 100,0 100,0 100,0
Аз1тром1цин 14,2 16,7 30,0 28,6 100,0 50,0 100,0
Л1нком1цин 28,5 16,7 35,0 28,6 50,0 100,0
Кпиндам1цин 14,2 16,7 35,0 14,3 50,0 100,0
Тетрацикшн 57,1 16,7 45,0 66,7 50,0 42,9 100,0 50,0 50,0
Докс1цикл1н 14,2 35,0 42,9 100,0 50,0 50,0
Ванком1цин
Р1фамп1цин 5,0
Офлоксацин 20,0 14,3
Левофлоксацин 15,0 14,3
Ломефлоксацин 10,0 14,3
Гат1флоксацин 10,0
Ципрофлоксацин 14,2 30,0 28,6 50,0
Пефлоксацин 14,2 15 14,3
Норфлоксацин 28,5 16,7 25 33,3 25 42,9 100,0
ЛЫезолщ
Примiткa: Ож - пацieнти з ожирiнням без серцево-судинноТ патологи; 1ХС та ГХ.
збтьшилась 2,5-3 рази, в 2 рази збтьшилась кть-к1сть Enterococcus spp. та Candida spp. Що може опосередковано вказувати на значне пригычення 1мун1тету в ц1й груп1 хворих.
При анал1з1 чутливост1 до антибактер1альних пре-парат1в, дан1 наведен! в таблицях 3 та 4, звертае увагу, зростання резистентност1 у м1кроорган1зм1в вид1лених в1д пац1ент1в з ожир1нням та 1ХС.
Так, наприклад, ст1йк1сть до цефазолину- довол1 часто застосовуемого в кл1н1чн1й практиц1 антиб1-отику, у штам1в S. aureus, видтених в1д пац1ент1в з ожиршням без серцево-судинноТ патологи, склала 28,5 %. Тод1 як резистентн1сть штам1в S. aureus до цефазол1ну, видтених вщ пац1ент1в з ожиршням, як1 страждають на 1ХС, зб1льшилась до 50 %. Под1-бна тенденц1я у штам1в S. aureus вщм1чаеться майже до вс1х груп антибактер1альних препарат1в. Також р1ст резистентност1 до б1льшост1 з досл1джених ан-тибютиюв, спостер1гаеться у штам1в S. pyogenes, видтених вщ ос1б з надм1рною вагою та 1ХС. Ре-зистентнють у вс1х штам1в P. аeruginosa суттево не
Ож + ГХ - пащенти з ожирiнням та ГХ; Ож + 1ХС - пащенти з ожирiнням,
в1др1знялась. Штами Enterococcus spp., вид1лен1 у ос1б з 1ХС та надлишковою вагою були не чутлив1 до бтьшого спектру антибактер1альних препарат1в н1ж штами видтеы у ос1б без серцево-судинноТ патологи. Так 18,2 % штам1в, видтеы вщ пац1ент1в як1 хвор1ють на 1ХС, були резистентн до цефалексину, 9,1 % штам1в - до цефуроксиму, цефоперазону, це-фотаксиму та цефтриаксону, 18,2 % мали стмкють до ципрофлоксацину та норфлоксацину. Зниження чутливост1 до бтьшого спектру антибютиюв вщм1-чаеться також i у штам1в Enterobacter spp. та E. coli.
Висновки. Таким чином, серед пац1ент1в з ожи-р1нням в1дсоток р1вня умовно - патогенноТ м1кро-флори значно вищ1й, н1ж у ос1б з нормальною вагою. Серед них варто видтити пац1ент1в 1з супутньою 1ХС, як1 мали значно б1льший р1вень обс1мен1ння н1ж па-ц1енти без супутньоТ серцево-судинноТ патолог1Т та пац1енти лише з супутньою ГХ. Слщ вщмггити р1ст резистентност1 до антибактер1альних препарат1в у м1крофлори вид1леноТ в1д пац1ент1в з ожир1нням, як1
Таблиця 4
Показники резистентност мшрофлори до антибактерiальних npenapaTiB
Антибактерiальний препарат Резистентнiсть
Enterococcus spp. Enterobacter spp. E. coli
Ож (N = 5) % Ож +ГХ (N = 5) % Ож +1ХС (N = 11) % Ож (N = 5) % Ож+ ГХ (N = 6) % Ож+ 1ХС (N = 9) % Ож (N = 2) % Ож+ ГХ (N = 1) % Ож+ 1ХС (N = 7) %
ПенщилЫ 40,0 40,0 45,5 60,0 66,7 66,7 100,0 71,4
Амтцилш 40,0 20,0 36,4 60,0 50,0 55,6 50,0 57,1
Амоксщилш 20,0 20,0 27,3 20,0 33,3 44,4 42,9
ОксацилЫ 40,0 20,0 36,4 20,0 33,3 33,3 28,6
Цефазолш 20,0 18,2 40,0 33,3 55,6 14,3
Цефалексин 18,2 40,0 33,3 14,3
Цефуроксим 9,1 40,0 22,2 14,3
Цефоперазон 9,1 20,0 33,3 14,3
Цефотаксим 9,1 20,0 33,3 14,3
Цефтриаксон 9,1 11,1 14,3
Цефтазидим 9,1 11,1
Цефетм
1мтенем
Гентамщин 20,0 20,0 27,3 40,0 33,3 44,4 28,6
Амкацину 18,2 16,7 22,2 14,3
бритиромщину 40,0 40,0 36,4 80,0 50,0 66,7 100,0 100,0 57,1
Кларитромiцин 20,0 20,0 27,3 60,0 50,0 44,4 100,0 42,9
Азiтромiцин 20,0 40,0 27,3 40,0 50,0 44,4 28,6
Лiнкомiцин 40,0 18,2 40,0 50,0 44,4 57,1
Клиндамщин 20,0 40,0 27,3 40,0 33,3 33,3 42,9
Тетрациклiн 20,0 20,0 27,3 40,0 33,3 44,4 28,6
Доксiциклiн 20,0 20,0 18,2 40,0 33,3 33,3 42,9
Ванкомiцин 20,0
Рiфампiцин 20,0 11,1 14,3
Офлоксацин 22,2 14,3
Левофлоксацин
Ломефлоксацин
Га^флоксацин
Ципрофлоксацин 18,2 11,1
Пефлоксацин
Норфлоксацин 20,0 18,2 20,0 22,2 28,6
ЛЫезолщ 9,1 20,0 16,7 22,2 28,6
хворiють на 1ХС. При наявностi наукових даних, що цi пацieнти хворiють шфекцмними захворюваннями значно частiше, нiж люди з нормальною вагою тша, то, зазвичай, антибактерiальнi препарати в ix л^-ваннi застосовуються значно частше, вiдповiдно i данi про резистентнють, наведенi в таблицях 3 та 4, мають актуальне практичне значення.
Перспективи подальших досл1джень. Отри-ман результати свiдчать про змiни в ммкробюци-нозi верxнix дихальних шляxiв у людей з надмiрною вагою. Ц данi потребують подальшого вивчення: як бюлопчних властивостей мiкрофлори i ii дiю макро-органiзм, так i реакцiю макроорганiзму на змнну в його мiкроекосистемi.
Л1тература
1. Ковалева О. Н. (2006) Проблема ожирения с позиции кардиологии. Здоров'я Украши,22/1. - Режим доступу http:// health-ua. com/articles/1485. html.
2. М^ченко О. I. Робоча група з проблем метаболiчного синдрому, цукрового дiабету, предiабету i серцево-судин-них захворювань; Укра'нська асоцiацiя кардiологiв, Укра'нська асо^а^я ендокринологiв . Дiагностика i л^вання метаболiчного синдрому, цукрового дiабету, предiабету i серцево-судинних захворювань. Методичнi рекомендацп / О. I. Мiтченко, В. В. Корпачев. - Ки'в, 2009. - 42 с. - Режим доступу strazhesko. org. ua/inc/materials/Metodichka_A5_ (n1402)_ua. pdf.
3. Мищенко Н. Опережая ХОЗЛ на шаг: прогнозирование и предупреждение будущих рисков заболевания / Н. Мищенко // По матер. Национального астма-конгресса. Здоров'я Укра'ни. - 2012. - № 4 (20). - С. 8-10.
4. Ткаченко Е. И. Человек и его симбионтная микрофлора: общебиологические аспекты проблемы / Е. И. Ткаченко, Ю. П. Успенский, М. М. Захарченко [и др.] // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. - 2006. - № 3. -С. 38-42.
5. Трошина И. А. Особенности течения острых респираторных вирусных инфекций у пациентов с метаболическим синдромом / И. А. Трошина, Т. А. Гагина, И. М. Петров [и др.] // Терапевтический архив. - 2007. - № 11. - С. 24-28.
6. Шендеров Б. А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Том I: Микрофлора человека и животных и ее функции / Б. А. Шендеров. - М. : ГРАНТЪ, 1998. - 288 с.
УДК 616. 321-008. 87-056. 257
СПЕКТР М1КРОФЛОРИ ВЕРХН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У ОС1Б З НАДМ1РНОЮ ВАГОЮ
Литвиненко О. А., Осолодченко Т. П., Кучма I. Ю.
Резюме. В статт викладено результати дослщження слизових оболонок верхых дихальних шляхiв у оЫб з надмнрною вагою. Обстежено 71 особу в вщ вщ 27 до 71 роюв. Виявлено високий рiвень умовно - патогенно! ммкрофлори у ще! категорп хворих. Звертають на себе увагу пащенти з супутньою iшемiчною хворобою серця (1ХС), як мали значно бiльший рiвень обЫменшня нiж пацiенти без супутньо! серцево-судинно! пато-логi! та пацiенти лише з супутньою ппертоычною хворобою (ГХ). Також у мiкрофлори, видiлено! вщ пацiентiв зi супутньою 1ХС, вiдмiчаеться бiльш високий рiвень резистентностi до антибактерiальних препаратiв.
Ключовi слова: мiкробiоциноз, слизовi оболонки верхнiх дихальних шляхiв, резистентнiсть, ожирiння.
УДК 616. 321-008. 87-056. 257
СПЕКТР МИКРОФЛОРЫ ВЕРХНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ У ЛИЦ С ИЗБЫТОЧНЫМ ВЕСОМ
Литвиненко О. А., Осолодченко Т. П., Кучма И. Ю.
Резюме. В статье изложены результаты исследования слизистых оболочек верхних дыхательных путей у лиц с избыточным весом. Обследовано 71 человек в возрасте от 27 до 71 лет. У данной категории больных выявлено высокий уровень условно - патогенной микрофлоры. Обращают на себя внимание пациенты с сопутствующей ишемической болезнью сердца (ИБС), которые имели значительно больший уровень об-семененности слизис™ носоглотки, чем пациенты без сопутствующей сердечно-сосудистой патологии и пациенты только с сопутствующей гипертонической болезнью (ГБ). Также микрофлора, выделенная от пациентов с сопутствующей ИБС, отличаеться более высоким уровень резистентности к антибактериальным препаратам.
Ключевые слова: микробиоциноз, слизистые оболочки верхних дыхательных путей, резистентность, ожирение.
UDC 616. 321-008. 87-056. 257
Spectrum of Microflora of the Upper Air Passages in People who are Overweight
Lytvynenko O. A., Osolodchenko T. P., Kuchma I. Y.
Abstract. In the majority of the developed countries of Europe 15 to 25 % of the adult population suffer from obesity and that is the leading risk factor for hypertension, ischemic heart disease, cerebrovascular disease and so on. Patients who are overweight have an increased risk of the developing of type 2 diabetes and dislipidemy. Clinical and epidemiological data show an increase in the incidence and severity of infectious diseases in people who are overweight. The presence of abdominal visceral obesity may be considered as a risk factor of complications and a longer course of acute respiratory disease, susceptibility to the formation of complications mainly from the lower respiratory tract (bronchitis, pneumonia). The composition of the microflora of different biotopes in patients with obesity and its biological properties and effects on makroorganism is currently understudied and requires more detailed investigation.
The work objective is to study the microecology of upper respiratory tract (oropharynx, nose) in patients with various degrees of obesity and concomitant cardiovascular disease.
The study involved 71 people aged 27 to 71 years, who are under medical supervision in Communal Health Protection Institution "Kharkiv City Hospital #13. " The mean age of the group was 52,9 + 1,09 years. Among the patients who were examined 46 people showed first-degree obesity, which is 64. 7 %, 18 people showed second-degree obesity, which is 25,3 % and 7 people showed third-degree obesity, which is 9. 8 %. The analysis of comorbidity shows that 21 patients have essential hypertension (EH), which is 29,57 %. IHD in combination with EH was also diagnosed in 21 patients, which also respectively makes 29,57 %. 6 patients (8,45 %) showed type 2 diabetes, 5 patients (7,04 %) showed different stages of dyscirculatory encephalopathy, 7 patients (9,85 %) showed vegetative-vascular dystonia. 19 people had no pathology in addition to obesity. The control group consisted of 36 healthy individuals aged 37 to 62 years, mean age 50,63 + 1,06 years. The material for microbiology investigation was clinical material taken from the nasal mucosa.
We have found that the percentage of opportunistic microorganisms taken from the mucous of the upper air passages is significantly greater in patients with obesity than in the control group. The detection of S. aureus in oropharynx mucosa is nearly three times as common, and the detection of S. aureus in nasal mucosa is four times
as common in patients with obesity as in the control group. Such microorganisms as P. aeruginosa, Enterococcus spp., P. vulgaris were detected in patients with obesity, and they were not observed in the control group. The sharp increase of candidiasis is noteworthy in people who are overweight: 49,2 % in patients with obesity, compared with 5,5 % in healthy people. The link is noted between cardiovascular disease and an increased number of carriers of opportunistic pathogenic microflora. Thus, patients who are overweight, with no comorbidity of cardiovascular system and patients with essential hypertension are not significantly different by the percentage of the emission of microorganisms. However, in patients with obesity and ischemic heart disease the emission of microorganisms significantly increased. For example, the amount of emission of S. aureus increased 2,5-3-fold, the amount of Enterococcus spp. and Candida spp. increased 2-fold. That can indirectly indicate significant immunosuppression in this group of patients. A significant increase in antibiotic resistance in the microflora of the patients with concomitant IHD should be also noted.
Keywords: microbiocaenosis, mucous membranes of the upper air passages, resistance, obesity.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 1. 08. 2014 р.
