CC BY
42
УДК: 616.89-008.441/45-036.4-05:57.034 Бойко Д.1.
КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦ16НТ1В 13 АУТОАГРЕСИВНОЮ ПОВЕД1НКОЮ ПРИ ПЕРШОМУ ПСИХОТИЧНОМУ ЕП13ОД1 3 УРАХУВАННЯМ Б1ОЛОГ1ЧНИХ РИТМ1В
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
До категорп першого психотичного епзоду в'дносять хворих, у яких вперше розвинулась психоти-чна симптоматика та котр!' ранiше не перебували на диспансерному облку. Важливим аспектом вивчення першого психотичного епзоду е досл'дження аутоагресивно'1 поведнки. В той же час, не-достатньо вивченим наданий час е питання впливу бiологiчних ритмiв на розвиток першого психотичного етзоду та аутоагресивно'1 поведнки при ньому. Метою даного досл'дження було провести клiнiчну характеристику пацiентiв з аутоагресивною поведнкою при первинному психотично-му еп'зод! з урахуванням впливу бiологiчних ритмiв. Дослiдження базувалось на обстеженнi 102 па-цiентiв !з аутоагресивною поведнкою при першому психотичному еп'зод! за шкалами PANNS та BPRS, шкалою Любанн-Плоцца, анкетою Естберга. За шкалою Любанн-Плоцца для визначення ступеню суицидального ризику було отримано наступн дани 15 пацiентiв (14,7%) мали дуже висо-кий тестовий показник, 39 (38,2%) - високий тестовий показник, 41 (40,2%) - середнш, а 7 (6,9%) -знижений тестовий показник. За шкалою PANNS серед досл'джуваних, що мали дуже високий та високий тестов! показники суУцидального ризику, переважали позитивнi симптоми, у пацiентiв '¡з середн'ш тестовим показником переважали негативн симптоми, а у пацiентiв '¡з зниженим показ-ником - загальн психопатолог'чн'! симптоми. За шкалою BPRS у групi '¡з дуже високим та високим ризиком су'Уциду у б'льшост'! пацiентiв переважав показник «збудження-напруженсть», в групi з середн'ш показником суУцидального ризику у б'тьшост'! пацiентiв переважали «апатiя-загальмовансть», у групi з зниженим показником ризику су'Уциду - «порушення мислення». За анкетою Естберга у пацiентiв з дуже високим показником суУцидального ризику переважав чтко вира-жений вечiрнiй тип працездатност'!, у групi з високим суУцидальним ризиком - слабко виражений ве-ч'рн'ш тип, у групах '¡з середнм та зниженим показником суУцидального ризику переважав iндифере-нтний тип. Отже, що р'тень суУцидального ризику у досл'джуваних пацiентiв пов'язаний '¡з перева-жанням певних груп симптом'в та залежить в'д бiоритмологiчних особливостей дано'У категор'УУ хворих. Виходячи з цього, детальне вивчення впливу б'юлог 'чнх ритмiв на формування аутоагреси-вно'У поведнки при першому психотичному еп'зод! е перспективним напрямком для покращення д 'аг-ностичних, лкувальних та реабШтацшно-проф'шактичних заход 'в у даних пацiентiв. Кпючов1 слова: перший психотичний еп1зод, аутоагресивна поведЫка, бюлопчы ритми.
Стаття е фрагментом науково-дослiдноT теми «Клiнiко-психопатологiчнi дослiдження та оптимiзацiя л^вальних i реаб-лiтацiйно-профiлактичних заходiв за умов рiзних психiчних розладiв з урахуванням гелiометеофакторiв та бiологiчних рит-мiв» (№ державноТреестрацц' 0115ио00839).
До категори першого психотичного ешзоду вь дносять хворих, у яких вперше розвинулась пси-хотична симптоматика та котрi ранше не перебували на диспансерному облку. Перший психотичний ешзод може бути дебютом рiзних нозолопч-них форм психiчних захворювань: шизофрени, шизоафективного розладу, оргашчних, судинних, штоксикацшних психозiв, може входити до складу депресивних i машакальних фаз бтолярного афективного розладу [1,2,3]. Необхщнють ран-нього втручання обумовлена тим, що супутн першому психотичному ешзоду депресивн роз-лади, наркотична залежнють та особистюш дис-функци суттево попршують прогноз. В сучасних умовах все частше обговорюються проблеми дн агностики продромальних сташв. Потенцшною перевагою втручання на продромальнш стадп психозу е попередження нейротоксичност та со-цютоксичност^ що дозволяе послабити прогресу-вання захворювання, зменшити страждання патента i його оточення [4,5].
Важливим аспектом вивчення першого психотичного ешзоду е дослщження аутоагресивно'1 поведшки. Серед сучасних медичних дослщжень
аутоагресивноТ поведшки юнуе два основних на-прямки, розвиток яких вщбуваеться «паралель-но» по вщношенню один до одного, це епщемю-лопчний та клУко-експериментальний методи. Епщемюлопчний метод вивчення дозволяе ви-вчити загальнопопуляцшш показники рiзних видiв аутоагресивноТ поведшки та со^альш критери, що формують групи ризику и формування, отже ц дат в першу чергу дозволяють розробляти профтактичш антисуТцидальн заходи в масштабах сусшльства. Клшко-експериментальний метод вивчення аутоагресивноТ поведшки дозволяе вивчити закономiрностi ТТ ^енезу та розвитку (па-тобюлопчш, патопсихолопчш та психопатолопчш) направлен на iндивiдуапiзоване застосування. Однак, не зважаючи на числены дослщження в сферi сущидологп, на даний час не визначен об'ективоваш критери шдивщуа^зованоТ оцшки вiрогiдностi формування аутоагресивноТ поведшки та суТцидального ризику. Вщсутнють подiбних специфiчних маркерiв аутоагресивноТ поведшки повязана з наступним тезисом: сучасн дослщни-ки вивчають аутоагресш переважно в якост пси-хопатолопчного феномена, не враховуючи його
бюлопчну основу - природнш закономiрний ме-ханiзм iндивiдуального самознищення [6,7,8].
Недостатньо вивченим на даний час е питання впливу бюлопчних ри™в на розвиток першого психотичного ешзоду та аутоагресивноТ поведiнки при ньому. Бюритмолопчна парадигма в психiат-ри одночасно поеднуе клiнiко-феноменологiчнi та доказовi принципи клiнiко-експериментального дослiдження, створюючи едину часово-просторову модель певного психiчного явища, зокрема патологiчного процесу, з урахуванням зовшшшх природних впливiв та ритмолопчноТ саморегуляци. Стан бюлопчноТ ритмки у хворих на рiзну патолопю, в тому числi, й психiчнi розла-ди, досить активно дослщжувався, причому су-часнi хрономедичнi дослщження свiдчать про те, що рiзноманiтнi патологiчнi процеси в органiзмi людини супроводжуються явищами десинхроно-зу, а сама бюритмолопчна дезадапта^я е одшею з причин розвитку виражених патолопчних змiн. Встановлено, що iснують тюш i багатовекторнi взаемозв'язки мiж медикобюлопчними явищами та бiоритмологiчними особливостями псижчно хворих [9,10].
Метою даного дослщження було провести ш-нiчну характеристику па^ен^в з аутоагресивною поведiнкою при первинному психотичному епiзодi з урахуванням впливу бюлопчних ритмiв.
Дослiдження проводилось на базi ПолтавськоТ обласноТ шшчноТ психiатричноТ лiкарнi iм. О.Ф. Мальцева i базувалось на обстеженнi 102 па^ен-тiв iз аутоагресивною поведшкою при першому психотичному епiзодi. Обстеження проводилось iз використанням психопатологiчного методу дослщження, ключного динамiчного спостереження за хворим, оцшки психiчного статусу. Характеристика кшшчних проявiв першого психотичного ешзоду проводилась за шкалами PANNS та BPRS, ступiнь ризику суТциду - за шкалою Лю-банн-Плоцца, характеристика бiологiчних ритмiв - за анкетою Естберга.
Серед дослщжуваних па^етчв була 71 жiнка (69,6%) та 31 чоловк (30,4%). За вком дослщжу-ванi хворi розподтились наступним чином: у ка-тегорп вiд 16 до 30 рош - 79 пацiентiв (77,5%), вщ 31 до 40 рокiв - 16 хворих (15,7%), старшi за 40 рош - 7 па^ен^в (6,8%).
В результат дослiдження за шкалою Любанн-Плоцца для визначення ступеню суТцидального ризику було отримано наступш данi: 15 пацiентiв (14,7%) мали дуже високий тестовий показник (бтьше 14 балiв), 39 (38,2%) - високий тестовий показник (11-13 балiв), 41 (40,2%) - середнш (710 балiв), а 7 (6,9%) - знижений тестовий показник (4-6 балiв).
За шкалою PANSS був проведений аналiз за субшкалами позитивних, негативних та загальних психопатолопчних симптомiв, що дало змогу зро-бити висновки: у груш па^ен^в з дуже високим
тестовим показником суТцидального ризику у 9 па^ен^в (60,0%) переважали позитивы симптоми (90,3±0,64 балiв), у 4 (26,75) - негативш симптоми (88,4±0,47 балiв), у 3 (13,3%) - загальш симптоми (79,3±0,67 балiв); у групi хворих з високим тестовим показником ризику суТциду у 27 хворих (69,2%) переважали позитивы симптоми (87,2±0,59 балiв), у 9 (23,5%) - негативш симптоми (85,7±0,37 балiв), у 3 (7,7%) - загальш симптоми (82,6±0,46 балiв); у груш iз середшм тестовим показником суТцидального ризику у 12 дослщжуваних (29,3%) переважали позитивш симптоми (84,7±0,61 бал), у 22 (53,7%) - негативш симптоми (89,6±0,49 балiв), у 7 (17,0%) - загальш симптоми (82,3±0,61 бал); у груш па^ен^в iз зниженим тестовим показником ризику суТцидальноТ поведшки у 2 хворих (28,6%) переважали позитивш симптоми (69,3±0,36 балiв), у 1 (14,3%) - негативш симптоми (71,3±0,41 бал), у 4 (57,1%) - загальш симптоми (90,8±0,49 балiв).
Данi цього дослщження дають можливють зробити висновок про переважання певноТ групи симптомiв при конкретнiй формi поведiнки, тобто серед дослщжуваних, що мали дуже високий та високий тестовi показники суТцидального ризику, переважали позитивш симптоми (90,3±0,64 балiв та 87,2±0,59 балiв вiдповiдно), у пацiентiв iз середшм тестовим показником переважали негативш симптоми (89,6±0,49 балiв), а у па^ен^в iз зниженим показником - загальш психопатолопчш симптоми (90,8±0,49 балiв), що показано на рисунку 1.
Аналiз результат дослiдження клУко-психопатологiчних особливостей за шкалою BPRS показав, що у груш дослщжуваних iз дуже високим показником суТцидального ризику у 8 па-^ен^в (53,3%) переважали «збудження-напруженють» (16,2±0,37 балiв), у 5 (33,3%) - «ш-дозртють-ворожнечють» (21,6±0,45 балiв), у 2 (13,4%) - «тривога-депреая» (17,4±0,71 бал); у груш з високим показником ризику суТциду у 17 хворих (43,6%) переважали «збудження-напруженють» (17,2±0,62 балiв), у 14 (35,9%) -«тривога-депреая» (15,9±0,43 бали), у 3 (7,7%) -«порушення мислення» (15,3±0,37 балiв), у 5 (12,8%) - «апата-загальмованють» (15,2±0,54 бали); у групi iз середшм тестовим показником ризику суТциду у 11 па^ен^в (26,8%) переважали «порушення мислення» (18,4±0,73 бали), у 6 (14,6%) - «тривога-депреая» (19,8±0,72 бали), у 3 (7,4%) - «пщозртють-ворожнечють» (17,5±0,83 бали), у 21 (51,2%) - «апата-загальмованють» (20,2±0,36 балiв); у груш дослщжуваних iз зниженим тестовим показником суТцидального ризику виявлено у 3 па^ен^в (42,9%) переважали «апа-тiя-загальмованiсть» (21,1±0,65 балiв), у 4 (57,1%) - «порушення мислення» (17,3±0,25 ба-лiв).
Рисунок 1. Розподл пацieнтiв за шкалою PANNS в залежнот вiд рiвня суцидального ризику.
Таким чином у груш iз дуже високим та висо-ким ризиком сущиду у бшьшосп па^енпв пере-важав показник «збудження-напруженють» (53,3% та 43,6% вiдповiдно), крiм того в першiй групi значну частку становив показник «шдозрн лють-ворожнечють» (33,3%), а в другiй груш -
«тривога-депреая» (35,9%); в груш з середшм по-казником суицидального ризику у бiльшостi па^е-н^в переважали «апатiя-загальмованiсть» (51,2%), у груш зi зниженим показником ризику сущиду - «порушення мислення» (57,1%), що показано на рисунку 2.
60
I I ■ Г
Дуже високий ризик суциду
Високий ризик су!'циду
Середнш ризик су!'циду
Знижений ризик суциду
Збудження-напружеысть Порушення мислення Апа^я-загальмованкть
ПщозрЫсть-ворожнечкть Тривога-депресiя
Рисунок 2. Розподл пацieнтiв за шкалою BPRS в залежнот вiд рiвня суицидального ризику.
0
Рисунок 3. Розподл паи,1ент1в за анкетою Естберга в залежност1 eid рвня суицидального ризику.
За анкетою Естберга дослщжувана група роз-подтилась наступним чином: серед па^енпв з дуже високим тестовим показником суицидального ризику 7 (46,7%) мали ч^ко виражений вечiрнiй тип, 5 (33,3%) - слабко виражений вечiрнiй тип, 3 (20,0%) - шдиферентний тип; з високим показником ризику суТ'циду 13 па^ен^в (33,3%) мали чт ко виражений вечiрнiй тип, 19 (48,7%) - слабко виражений вечiрнiй тип, 5 (12,8%) - шдиферентний тип, 2 (5,2%) - слабко виражений ранковий тип; з середшм тестовим показником суТцидаль-ного ризику - 2 дослщжуваних (4,8%) мали 4i™ виражений вечiрнiй тип, 7 (17,1%) - слабко виражений вечiрнiй тип, 21 (51,2) - шдиферентний тип, 8 (19,5%) - слабко виражений ранковий тип, 3 (7,4%) - ч^ко виражений ранковий тип; iз зни-женим показником суТцидального ризику 1 хворий (14,3%) мав слабко виражений вечiрнiй тип, 4 (57,1%) - шдиферентний тип, 1 (14,3%) - слабко виражений ранковий тип, 1 (14,3%) - ч^ко виражений ранковий тип.
Отже за анкетою Естберга можна зробити ви-сновок, що у па^ен^в з дуже високим показником суТцидального ризику переважав чiтко виражений вечiрнiй тип працездатност (46,7%) у порiвняннi з шшими групами (33,3% у груш с високим ризиком, 4,8% у груш з середшм показником), у груш з високим суТцидальним ризиком - слабко виражений вечiрнiй тип (48,7%) в порiвняннi iз 33,3% у груш з дуже високим показником суТцидального ризику, 17,1% у груш iз середшм показником та 14,3% у груш iз зниженим показником; у групах iз середшм та зниженим показником суТцидального ризику переважав шдиферентний тип - 51,2% та 57,1% вщповщно у порiвняннi iз групою з дуже високим
pm3mkom (20,0%) Ta bmcokmm pm3mkom cy'^Mfly (12,8%), ^o n0Ka3aH0 Ha pucyHKy 3.
Ome, MOWHa 3po6uTM bmchobok, ^o piBeHb cyi-^.qanbHoro pu3MKy y flocniflwyBaHux na^eHTiB noB ^3aHMM i3 nepeBawaHHHM neBHux rpyn cuMnTo-MiB Ta 3anewuTb Big SiopuTMonornHMx ocoSnuBoc-Ten flaHoT KaTeropi'i xBopux. Bmxoahhm 3 цboгo, fle-TanbHe BMBneHHa BnnuBy 6ionoriHHx puTMiB Ha $o-pMyBaHHa ayroarpecMBHo'T noBegiHKM npu nepmoMy ncMxoTMHHoMy eni3ofli e nepcneKTMBHMM HanpaMKoM Ana noKpa^eHHa fliarnocTMMHMx, niKyBanbHux Ta pea6iniTa^MHo-npo$inaKTMMHMx 3axo,qiB y gaHux пaцieнтiв.
^iTepaTypa
1. OcoKMHa O.H. nepBHH ncuxoTMMecKMM эnмзoA (o63op npo6neMbi) / OcoKMHa O.H. // ApxiB KniHNHoV Ta eKcnepuMeHTanbHo' Megu^-hm. — 2013. — T. 22, №2. — C. 249 - 253.
2. MapyTa H.A. npo6neMbi paHHero BMemaTenbcTBa b ncuxo3: i£a-pMaKonorMMecKMe m ncuxoco^anbHbie TexHonoruu / MapyTa H.A. // 3gopoBa yKpaYHM. — №2(29). — 2014. — C. 42-43.
3. MapyTa H.O. nepwMH eni3og ncuxo3y (cyMacHi пpмнцмпм giarHo-ctmkm Ta niKyBaHHa): MeTogMMHi peKoMeHga^'' / MapyTa H.O., BaMepMKoB A.M. - XapKiB, 2001. — 20 c.
4. Lester H. Early intervention for first episode psychosis / H. Lester // British Journal of Psychiatry. - 2004. - Vol. 328. - №.6. - P. 14511452.
5. Johannessen J.O. First-episode psychosis patients recruited into treatment via early detection teams versus ordinary pathways:course,outcome and health service use during first 2 years / J.O. Johannessen, S. Friis // T.Early Intervention in Psychiatry. - 2007. - Vol.1. - P.40 - 48.
6. Ty3eHKo E. B. OaKTopbi pucKa ayToarpeccMBHoro noBegeHua y na^eHToB, nepeHecmux nepBbifi ncuxoTMMecKMH эпмзoA / E. B. Ty3eHKo // yKpa'mcbKMH BicHMK ncuxoHeBponori''. - 2008. - T. 16., Bun. 1 (54). - C. 77.
7. nunaruHa TR npMH^nbi HeoTnowHow ncuxoTepanuu ayToar-peccuBHoro noBegeHua // TaBpuMecKMH «ypHan ncuxuaTpuu. — 2003. — №4(25). — C. 2 - 6.
8. Barrett E.A. Patterns of suicidal behavior in first-episode psychosis // E.A. Barrett, A. Faerden, R. Nesveg [et al.] // Schizophrenia Research. - 2008. - Vol. 98, Suppl. 1. - P. 88.
9. Cohhmk r.T. BuopuTMonoruMecKue uccnegoBaHua b ncuxuaTpuu: cocToaHue m nepcneKTMBb pa3BMTMa / T. r. Cohhmk, A. H. CKpun-
ников, В. А. Рудь // Психиатрия, психотерапия и клиническая course, outcome and health service use during first 2 years / J.O.
психология - 2012. - N 1. - С. 89-95. Johannessen, S. Friis // T.Early Intervention in Psychiatry. - 2007.
10. Ashberg M. Biochemical aspects of suicidal behavior / M. Ashberg - Vo11- P40 - 48.
// Abstr. 6-th Europ. Symp. on Suicide and Suicidal Behavior 6. Guzenko K.V. Features of the destructive behaviour of patients
(Lund, Sweden, June 12—15, 1996). — Lund University, 1996. — tolerated the first psychotic episode / K.V. Guzenko, V. Pishel, М.
243p. Polyvjana // Taurian journal of psychiatry. - V.13, №2 (47) - 2009. -
P. 54-62.
References 7. Pilyagina G.Y. Principles of emergency psychotherapy
1. Osokina OJ,The first psychotic _ episode (overview of the problem) Pustych!gae,s,i5i!! МО^—'№ ^ —VG- 6 . ^^ ^^ °f
/ Osokina O.I. // Archive for Clinical and Experimental Medicine. —
V 22 №2 _2013 _P 249 - 253 8- Barrett E.A. Patterns of suicidal behavior in first-episode psychosis
Maruta N.A. Problems of early ' intervention in psychosis: //, EA B^f^A- F?!"^' CR- N,e!vegD[e('aa|.] " Schizophrenia
' vi Research. - 2008. - Vol. 98, Suppl. 1. - P. 88.
pharmacological and psychosocial technology / Maruta N.A. //
Ukraine Health _№2(29) _2014 _P 42-43 9. Sonnik G.T. Bioritmological researches in psychiatry: state and
Maruta N.A. The first episode of a psychosis (diagnostics, devejopment pr°specte / T. <3. ^nmk A. M,^ml^,VA. Rud //
treatment, the help organisation) / IN .A. Marnta // The Ukrainian, PT^' psychotherapy and clinical psychology. - 2012. - N 1 -
journal of psychoneurology - V. 15, № 1 (50) - 2007. - P. 21-24. P 89-95.
Lester H. Early intervention for first episode psychosis / H. Lester 10 A^I9 M. .B^1™"3' aspects of suicjdal behavior ' M. lAt^ // Bjitish J ournya l of Psychiat ry. - 2004.p- Vol. M h №.6 . - P. 14551- (/ ^W^ nUn! ^ft ^ i_d eB996v _
1452.
Johannessen J.O. First-episode psychosis patients recruited into treatment via early detection teams versus ordinary pathways:
(Lund, Sweden, June 12—15, 1996). — Lund University, 1996. — P. 243.
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦИЕНТОВ С АУТОАГРЕССИВНЫМ ПОВЕДЕНИЕМ ПРИ ПЕРВОМ ПСИХОТИЧЕСКОМ ЭПИЗОДЕ С УЧЕТОМ БИОЛОГИЧЕСКИХ РИТМОВ Бойко Д.И.
Ключевые слова: первый психотический эпизод, аутоагрессивное поведение, биологические ритмы.
К категории первого психотического эпизода относятся больные, у которых впервые развилась психотическая симптоматика и которые ранее не состояли на диспансерном учете. Важным аспектом изучения первого психотического эпизода является исследование аутоагрессивного поведения. В то же время, недостаточно внимания уделяется изучению влияния биологических ритмов на развитие первого психотического эпизода и аутоагрессивного поведения при нем. Целью данного исследования было провести клиническую характеристику при первом психотическом эпизоде с учетом биологических ритмов. Исследование базировалось на обследовании 102 больных с аутоагрессивным поведением при первом психотическом эпизоде за шкалами PANNS та BPRS, Любанн-Плоцца, анкетой Эстберга. По шкале Любанн-Плоцца получены следующие результаты: 15 пациентов (14,7%) имели очень высокий показатель суицидального риска, 39 (38,2%) - высокий показатель, 41 (40,2%) - средний, а 7 (6,9%) -сниженный тестовый показатель. По шкале PANNS у больных с очень высоким и высоким риском суицидального поведения доминировали позитивные симптомы, со средним тестовым показателем - негативные симптомы, а со сниженным тестовым показателем - общие психопатологические симптомы. По шкале BPRS в группах с очень высоким и высоким риском суицида преобладал показатель «возбуждение-напряженность», в группе со средним показателем - «апатия-заторможенность», в группе со сниженным риском - «нарушения мышления». По анкете Эстберга у пациентов с очень высоким риском суицида преобладал четко выраженный вечерний тип трудоспособности, у пациентов с высоким риском - слабо выраженный вечерний тип, со средним и сниженным риском суицида - индифферентный тип. Таким образом, уровень суицидального риска у обследованных пациентов связан с преобладанием определенных групп симптомов и зависит от биоритмологических особенностей данной категории больных. Детальное изучение влияния биологических ритмов на формирование аутоагрессивного поведения при первом психотическом эпизоде - перспективное направление для улучшения диагностических, лечебных и реабилитационно-профилактических мероприятий.
Summary
CLINICAL CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH AGGRESSIVE BEHAVIOUR AT FIRST PSYCHOTIC EPISODE WITH REGARD TO BIOLOGICAL RHYTHMS Boiko D.I.
Key words: the first psychotic episode, autoaggressive behavior, biological rhythms.
The first psychotic episode category includes patients who first developed psychotic symptoms and who had never taken the course of treatment at the dispensary before. An important aspect of the study of the first psychotic episode is an investigation of autoagressive behaviour. At the same time, insufficient attention is paid to the study of biological rhythms influence on the development of the first psychotic episode and autoagressive behaviour accompanying it. The aim of this study was to evaluate clinical manifestations of the first psychotic episode considering biological rhythms. The study was based on a survey of 102 patients with auto-aggressive behavior during the first psychotic episode evaluated by the BPRS and PANNS scales, Luban-Plozza scale, and Ostberg self-assessment questionnaire. The following results were obtained by Luban-Plozza scale: 15 patients (14.7%) had a very high rate of suicide risk, 39 (38.2%) demonstrated high figure, 41 (40.2%) demonstrated the average rate, and 7 (6, 9%) had reduced rate of suicidal rate. The assessment by the scale of PANSS showed the following results: the patients with very high or low risk of suicidal behavior demonstrated the predominance of positive symptoms, while the patients with an average rate had negative symptoms, and with a reduction in the test indicator - general psychopathological symptoms. According to
2
3
4
5
BPRS scale the patients with very high and high risk of suicide demonstrated positive symptoms, "pumptension", the patients with an average rate - so called "apathy, lethargy," and the group with a reduced risk -"thought disorders". According to Osterberg questionnaire, the patients with very high suicide risk demonstrated quite manifested evening ability to work, the patients with high suicide risk had low-grade evening ability to work, and the patients with reduced suicide risk had indifferent type. Thus, the level of suicide risk in the patients studied is associated with prevalence of specific groups of symptoms depending on biorhythmic features of this category of patients. A detailed study of the influence of biological rhythms on the formation of autoagressive behavior at the first psychotic episode is a promising direction for improving diagnosis, treatment, rehabilitation and prevention.
УДК 616.127.-005.8-036.11-056.257-078:57.088.6'112.85 Борзова-Коссе С.1., Кравчун П.Г.
Р1ВЕНЬ ОСТЕОПОНТИНУ ЗА УМОВ КОМОРБ1ДНОСТ1 ГОСТРОГО 1НФАРКТУ М1ОКАРДА ТА ОЖИР1ННЯ
Харювський нацюнальний медичний ушверситет
Наявнють ожирiння обумовлюе несприятливий перебiг гострого нфаркту мюкарда. Велика роль в оргашзацУУ структури позаклтинного матриксу мокарда та його реорганiзацiУ при загоенн гострого iнфаркта мокарда та формуванн адапта^йного ремоделювання в по^нфарктний перод належить матрично-клiтинним протеУнам, як модулюють функ^ю клiтин, одним з яких е остео-понтин. Метою нашоУ роботи е проанал'зувати активнсть остеопонтину у хворих з Г1М залежно в'д наявност/ ожирiння, а також досл'дити характер зв'язюв з антропометричними показниками. Обстежено 55 хворих на Г1М, як'! розподiленi на групи в залежност'! в 'д наявност'! ожирiння. До пер-шоУ групи увiйшли хвор'! на Г1М у поеднанн з ожирiнням (п=38). Другу групу складають хвор'! на Г1М без ожирiння (п=17). У якост'! контрольноУ групи обстежено 15 практично здорових оаб. Досл'джен-ня проводилось iмуноферментним методом. Наявнсть Г1М супроводжуеться гперостеопонтине-мiею за умов присутност'! супутнього ожирiння та без нього при зставленн'! з контрольною гру-пою, представленою здоровими особами. У хворих з Г1М за умов супутнього ожирiння визначаеться зростання активност'! остеопонтина при жтавленн'! з хворими без ожирiння, що св'дчить про за-лучення надм'рно'У ваги тла щодо експрес'УУ регуляторiв компонент'т мiжклiтинного матриксу. Ключов1 слова: остеопонтин, Ыфаркт мюкарда, ожир1ння, коморбщнють, антропометр1я.
Роботу виконано в рамках науково-дослiдноУ роботи кафедри внутрiшньоУ медицини № 2 i кпЫчноТ iмунологiУ та алергологП Харювського национального медичного ушверситету МОЗ УкраУни «Профiбротичнi iмунозапальнi фактори i анемiчний синдром як маркери прогнозу у хворих на хронiчну серцеву недостатнсть при iшемiчнiй хворобi серця i цукровий дiабет в рамках кардоренального континуума (№ держ. реестрацП 0111Ш03389; 2014 - 2016 рр.). Установою, що фiнансуе дослiдження, е МОЗ УкраУни. Автор гарантуе вiдповiдальнiсть за все, що опублковано в статтi. А також гарантуе вiдсутнiсть конфлкту iнтересiв та власноУ фнансовоУ зацкавленот при виконанн роботи та написаннi статтi.
порiвняннi з 1980 роком. Результати вибiркових дослщжень, проведених в УкраТш, дозволяють припустити, що в даний час 30% працездатного населення нашоТ краТни мае надлишкову масу т^ ла та 25% - ожиршня. ^м того, 1ХС за умов ко-морбщносл асоцшеться з несприятливим переб^ гом.
Велика роль в оргашзаци структури позаклн тинного матриксу мюкарда та його реорганзаци при загоенн Г1М та формуванн адаптацшного ремоделювання в постшфарктний перюд належить так званим матрично-кл^инним протеТнам, як самi по собi не е структурними компонентами, але модулюють функцю кл^ин, що забезпечуе формування позаштинного матриксу мюкарда [5,12]. Найбтьш ютотну роль серед цих бтш вн дiграють так зван регулятори активност матрик-сних металопротеТназ (ММП) [4].
У цьому ключi актуальним бачиться вивчення змш остеопонтину [2]. Вш являе собою адгезив-ний глкофосфопротеТн, що взаемодiе з avp1, V 3 i V 5 штегринами i CD44 рецепторами, колагеном i фiбронектином. Стимулюе синтез колагену, шп-буе активнють матриксних металопротеТназ, ре-
Вступ
Серцево-судинн захворювання посщають ва-жливе мюце в структурi захворюваност населення УкраТни у тому чи^ серед оаб працездатного вку. Так, смертнють внаслщок iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) серед населення УкраТни сягае 60%. Гострого шфаркту мюкарда (Г1М) зареестровано у 1,2 % дорослого населення УкраТни (2014 р.) [3]. Наявнють Г1М супроводжуе не ттьки особист труднощ^ а й мае вплив на рiвень со^ального розвитку сусптьства та економiчного стану дер-жави в цтому, що обумовлено зростанням шва-лщизаци оаб працездатного вку.
На сучасному етап зацкавленють дослщниш привертае коморбщнють Г1М та ожиршня [11]. Ак-туальнють питання пщтверджують сучасш дат державноТ статистики, адже майже чверть дорослого населення краТни мае бтьше одного хроыч-ного захворювання.
Ожиршня протягом кшця 20 - початку 21 сто-рiччя набуло розмiрiв епщемп. За даними ВООЗ, опублкованими в серпн 2014 (Бюлетень № 311), частота ожиршня в свт збтьшилася в 2 рази в
