CC BY
24
УДК 616-089.168-071-08-084-089 Глушко А.В., Литвиненко Н.В.
КП1Н1КО-ГЕМОСТАЗЮПОГ1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ В ДЕБЮТ ГЕМОРАГ1ЧНОГО 1НСУЛЬТУ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
Вивчення питання судинно'У патологи головного мозку - актуальна медична i со^альна проблема у свШ. Щорiчно вперше хворють на мозковий iнсульт eid 100 до 120 тис. жител'т УкраУни. 1нсульт залишаеться основною причиною 1'нвал1'дизац1У населення кра'Уни. Таким чином, вивчення i вдоскона-лення метод'т д'агностики даного питання мае велике соцiально-економiчне значення. Метою на-шого досл'дження було о^нити показники коагулограми i агрегатограми в дебютi геморагiчного iнсульту (Г1). Серед госп'тал'зованих пацiентiв на Г1 переважали особи ж'точоУ статi в обох групах (56%). Основним ет'юлог'нним фактором розвитку Г1 встановлено АГ. Зафксовано зниження р'тня тромбоцит'т периферично'У кровi. Досто&рних зм/'н агрегатних властивостей тромбоцит'т мiж першою i другою групами пацiентiв з внутршньомозковими гематомами нами не було встановлено. Пор1внявши показники коагуля^йного гемостазу, можна говорити про можливсть розвитку синдрому дисем/'нованого внутрiшньосудинного згортання кровi в дебютi Г1 в обох групах хворих (пд-вищення РФМК, зниження протромбнового iндексу, зростання концентрацИ фiбриногену) в фазi «коагулопатИ споживання».
Кпючов1 слова: геморапчний ¡нсульт, система гемостазу, протокол, ДВС - синдром, артер1альна ппертенз1я, д1агностика.
Вивчення питання судинноТ патологи головного мозку - актуальна медична й со^апьна проблема у свгп. У структурi хвороб серцево-судинноТ системи судинш захворювання головного мозку складають вщ 30% до 50%, при цьому вагому частку займають гос^ порушення мозко-вого кровооб^у. Гос^ порушення мозкового кро-вооб^у - це велика група судинних уражень головного мозку, рiзних за етюлопею, гетерогенних за мехашзмом розвитку, з рiзним ктшчним пере-б^ом i неоднаковими наспщками. Щороку вперше хворють на мозковий Ысупьт вщ 100 до 120 тис. жителiв УкраТни. За останш 10 рош захворюва-нють на мозковий шсупьт в УкраТ'ш зросла на 5%, переважно за рахунок людей працездатного вку [8,11]. 1нсульт залишаеться основною причиною швапщизаци населення краТни (10% хворих по-вертаються до роботи, 20% потребують сторон-ньоТ допомоги, у 30% розвиваеться порушення пам'ят та уваги). Комплекс дiагностичних i пку-вальних заходiв у кожному конкретному випадку дае можпивють поптшити якiсть пiкування па^е-нпв iз геморагiчним iнсупьтом. Таким чином, вивчення та вдосконалення методiв дiагностики н сульту мае велике со^апьно - економiчне значення [11].
Г1 являе собою найбтьш руйнiвний тип шсупь-ту, який вiрогiдно частiше призводить до смерт-ностi та тяжкоТ швапщизаци. Сшввщношення в УкраТ'ш Г1 до iшемiчних скпадае вiд 4:1 до 3:1, в той час як у розвинених краТнах св^у - вщ 7:1 до 4:1 [5,8]. Значна поширенють Г1 у нашiй краТнi св^ дчить про високий вщсоток хворих на артерiапьну ппертензш АГ, неефективнiсть ТТ пiкування. Важ-пивим фактором ризику розвитку Г1 е також зпов-живання алкоголем, захворювання ендокринноТ системи, захворювання серця, аорти i великих судин, артерiальнi церебрапьнi аневризми, вро-дженi судинш мапьформацп (артерiо-венознi мапьформацп, кавернозш ангiоми), системнi судиннi процеси шфекцшно-аперпчно'Т природи (геморап-чнi дiатези, васкул^и), захворювання кровi (пей-
кози, хвороба Верльгофа), церебральна амтощ-на ангюпа™, застосування антикоагулянтiв, ан-тиагрегантiв, порушення у ^creMi гемостазу. Ре-олопчш та коагуляцiйнi змiни в кровi тicно взае-мопов'язанi i обумовлюють агрегатний стан кровi [3,4,10]. Важливим фактором в патогeнeзi Г1 е порушення гемореологп та коагуляци, що мають вторинний характер. Вищевикладене визначае актуальнють та пeрcпeктивнicть дослщжень, спрямованих на вивчення мeханiзмiв порушення в cиcтeмi коагуляцiйного та тромбоцитарного гемостазу, з метою розробки адекватних мeтодiв дiагноcтики та профтактики розвитку Г1 [1,5,15].
Метою нашого доcлiджeння було оцiнити клн шко-гемостазюлопчш характеристики в дeбютi Г1.
Нами обстежено 43 особи iз внутршньомозко-вими гематомами, якi були гоcпiталiзованi на лн кування в невролопчне вiддiлeння 1 мюькоТ клшн чно'Г лiкарнi м. Полтави у 2015 роцк Вci пацiенти були розподтеш на 3 групи. До першо'' групи увiйшли хворi, гоcпiталiзованi до 6 годин вщ поя-ви перших cимптомiв (26 оciб - 60,5%), до друго' групи - па^енти, гоcпiталiзованi пicля 6 годин (17 оаб - 39,5%). Третю групу (контрольну) склали 10 вщносно здорових оciб вiдповiдного вiку та статк Серед пацiентiв iз Г1 оciб чоловiчоl cтатi було 19 (44%), жшок - 24 (56%). Середнш вiк хворих на Г1 склав 53±3,1рокiв (43-73 роки).
Кл^чш показники оцiнювали базуючись на засадах Ушфкованого клiнiчного протоколу лку-вання Г1 (наказ Мшютерства охорони здоров'я Укра'ни вiд 17.04.2014 № 275). Загальноктшчне та клЫко-невролопчне обстеження включало: оцiнку соматичного статусу, вимiрювання артeрi-ального тиску, вивчення анамнезу захворювання, показникiв нeврологiчного статусу. Для оцшки cвiдомоcтi використовували шкалу ком Глазго (The Glasgow Coma Scale), для оцшки виражено-ctí невролопчного дeфiциту - шкалу Нацюнально-го 1нституту здоров'я США (National Institutes of Health Stroke Scale - NIHSS) [7,13,15]. Вам патентам проводили клшко-лабораторне обстеження
(загальнокшшчш аналiзи, 6ioxiMi4Hi показники KpoBi). Методи Ыструментально' дiагностики включали електрокардюграфш, peHTreHiBCbKe дослiдження легень, нейровiзуалiзацiйнi методи обстеження (комп'ютерну томографiю - КТ, магш-тно-резонансну томографiю - МРТ) головного мо-зку. Показники коагуляцшно^кроциркуляцшного гемостазу дослiджували на автоматичному гемо-коагулометрi Steellex М 200 "Beijing steellex scientific instrument сотрапу"(Китай, 2012р.). Ре-зультати обробляли статистичними методами з розрахуванням середшх величин (М), середньо' похибки (m) та критерш Стьюдента (p).
Результати дослiдження. Час вщ появи перших симптомiв до при'зду швидко' медично' до-помоги варiював у межах вщ 30 хвилин до 2 годин (54±15 хвилин). У структурi госпiталiзованих на Г1 переважали па^енти, якi були госшталiзо-ванi до 6 годин. Однак, вiдсоток шзньо' госштал^ заци залишаеться високий (39,5%), що потребуе проведення оргашзацшних заходiв, санiтарно -просвiтницькоТ роботи (швидка медична допомо-га, первинний рiвень медичноТ допомоги). При аналiзi вкових параметрiв виникнення Г1 у па^е-нтiв обох статей було визначено, що середнш вiк розвитку Г1 у чоловiкiв був нижчий (у першш групi - 54±1,2 рош, у другiй - 53±2,5 рош) порiвняно з ж1нками (у першш груш - 64±2,2 рокiв, у другш -61 ±1,5рокiв). Серед госпiталiзованих пацiентiв на геморапчний iнсульт переважали особи жжочоУ стат в обох групах (у першш - 53%, у другш -
56%). В обох групах хворих серед етюлопчних чинниш переважала артерiальна гiпертензiя (в першiй групi - у 65,4%, у другш груш - у 52,9%), вагому долю займали стресовi ситуаци (в першш груш - 15,4%, у другш - 29,4%), травми головного мозку (у першш груш - 7,7%, у другш груш - 5.9%). Нез'ясованими етюлопчними факторами у першш груш залишались 11,5% випадш, у другш -11,8% випадш.
Загальний стан хворих пщ час госшталiзацN' варював у межах вщ середнього ступеня тяжкос-т до тяжкого. Рiвень порушення свщомосп мав рiзний стушнь прояву: вiд легкого оглушення (у першiй групi пацieнтiв - 20%, у другш груш - 18%) до коми (у першш груш - 12 %, у другш груш -19%).
Згщно шкали NIHSS показники рiвня тяжкост неврологiчного дефiциту в першiй груш були на-ступними: до 6 балiв - 7,7%, 6-13 балiв - 38,5%, 14-20 балiв - 30,8%, бтьше 20 балiв - 23,1%. У другш груш бали були розподтеш вщповщним чином: до 6 балiв - 11,8%, 6-13 балiв - 23,5%, 1420 балiв - 47%, бiльше 20 балiв - 17,6%.
Гiперглiкемiя спостер^алась у значно'Т ктькос-тi па^ен^в у обох групах (у 44,3% па^ен^в пер-шо'Т групи, у 64,7% па^ен^в друго'Т групи), що могло попршувати результати переб^у iнсульту. [8,12,14].
Показники стану системи гемостазу у хворих на Г1 наведет у таблиц 1.
Таблиця 1
Показники Групи па^енпв
перша група, n= 26 друга група, n=17 контрольна група, n=10
концентра^я фiбриногену, г/л 5,1±1,2* 5,6±1,1* 3,1±1,1
активований частковий тромбоплас-тиновий час (АЧТВ),сек 26±1,2 28±1,1 25±3,5
розчиннi фiбриноген-мономернi ком-плекси (РФМК), мг% 7, 1*± 1,2 8,3* **±1,5 0,1±0,5
протромбiновий iндекс, % 73,8*± 1,6 69,3**± 1,5 94,1± 1,1
ктькють тромбоцитiв, 10*9/л 180±2,5* 165±3,5* ** 220±1,5
ступiнь агрегацй' тромбоцитов, % 68,4±2,2* 74,6±2,1* 47±1,3
швидкiсть агрегацй' тромбоцит, %/хв 7,8±1,6* 7,1±1,5* 4,8±1,2
час агрегацй' тромбоцитiв, хв 8,1±1,1 8,6±1,2 9,5±1,5
Примтка: * - досmовiрнi змни порiвняно з контрольною групою ** - достовiрнi змни мiж першою та другою групами
Отриман результати дослщження стану системи тромбоцитарного гемостазу свщчили про зниження рiвня тромбоци^в периферично'Т кровi в дебют хвороби, що можна пояснити актива^ею системи гемостазу, розвитком «коагуляцп спожи-вання» [6,10,12]. Змши в системi мiкроциркуля-цiйного гемостазу вказували на активацш агрега-цшних властивостей тромбоцитiв у обох групах дебюту Г1. При цьому потрiбно зауважити, що ступiнь та швидкють агрегацй' тромбоцитiв були вiрогiдно вищi порiвняно з показниками контрольно' групи. Достовiрних змiн агрегацiйних властивостей тромбоцитв мiж першою i другою групами пацiентiв iз внутршньомозковими гематомами нами не було встановлено.
В обох групах хворих на Г1 при дослщженш
) (р < 0,05) (р < 0,05).
коагуляцшного гемостазу при порiвняннi з контрольною групою встановлено «фатальне» шдви-щення концентрацй' РФМК, зниження протромб^ нового iндексу, значне шдвищення концентрацй' фiбриногену. Поряд iз цим потрiбно пiдкреслити, що динамiка вказаних показниш була вiрогiдно значуща у другш груш па^ен^в. Порiвнявши показники коагуляцшного гемостазу можна говорити про можпивють розвитку синдрому дисемЫовано-го внутршньосудинного згортання кровi в дебют Г1 в обох групах хворих (шдвищення РФМК, зниження протромбЫового Ыдексу, зростання концентрацй' фiбриногену) у фазi «коагулопати спожи-вання».
Висновки
У структурi госпiталiзованих на геморагiчний шсульт переважали пацiенти з ранньою госшталн зацiею (60,5%). Серед госпiталiзованих хворих на геморапчний iнсульт переважали особи жшочо!' статi. Основним етiологiчним фактором розвитку Г1 було встановлено артерiальну гiпертензiю, стресовi ситуаци, травми головного мозку. Пперг-лiкемiя дiагностована у першш групi пацiентiв iз Г1 у 44,3%, у другiй груш - у 64,7%. Виявлено зни-ження рiвня тромбоцитiв периферично' кров^ зростання концентраци фiбриногену, зростання концентраци розчинного фiбрин-мономерного комплексу, подовження активованого часткового тромбопластинового часу в обох групах хворих. На пiдставi отриманих результатв дослщження можна дiйти висновку про розвиток синдрому ди-семшованого внутрiшньосудинного згортання кровi в дебют Г1
Лiтература
1. Вейнер Э. Давление крови и инсульт: вопросы и ответы / Э. Вейнер, Д. Хей; пер. с англ., науч. ред. С. Глянцева. - М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. - 304 с.
2. Верещагин H.B. Инсульт: диагностика и интенсивная терапия в острый период // Неотложные состояния в неврологии. Под ред. Н.В. Верещагина, М.А. Пирадова, М.А. Евзельмана. -Орел; М.: Фаворъ, 2002. - С. 109-122.
3. Виленский Б.С. Инсульт: Профилактика, диагностика и лечение. - СПб.: ООО «Изд-во ФОЛИАНТ», 2002. - 397 с.
4. Карлов В.А. Неврология: Руководство для врачей. - М.: Мед. информ. агентство, 1999. - 631 с.
5. Касте М. Как улучить качество медицинской помощи больным с инсультом в общенациональном масштабе. Опыт Финляндии / М. Касте // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - №9. - С. 65-68.
6. Гусев Е.И. Общая неврология: учеб. пособие / Е.И. Гусев, А.С. Никифоров. - М.: Гэотар - Медиа, 2007. - 720 с.
7. Лкування гострого мозкового шсульту ^агностичш та терапе-втичш алгоритми). / [Гусев S. I., Скворцова В. I., Чекнева Н. С. та ш.] - М., 1997. - 356 с.
8. Мщенко Т.С. Епщемюлопя цереброваскулярних захворювань в Укра'ш / Т.С. Мщенко // Судинш захворювання головного мозку. - 2006. - №1. - С. 3-7.
9. Сайфуллина Э.И. Церебральный инсульт: Нейровизуализация в диагностике и оценке эффективности различных методов лечения: автореф. дис. д.мед.н. / СПб. гос. мед. ун-т им. И.П. Павлова. - СПб., 2008. - 42 с.
10. Яворська В.О. Роль системи гемостазу при порушены мозкового кровооб^ / В. О. Яворська, Н.М. Грицай, А.М. Мохамед. -К. : Книга, 2004.- 192 с.
11. Стан невролопчно''' служби Укра'ни в 2011 роц / Хобзей М.К., Зшченко О.М., Голубчиков М.В., Мщенко Т.С. - Харив, 2012. -25 с.
12. Curling O. D. An analisis of natural history of cavernosus angiomas. / O.D. Curling [et al.] // J. Neurosurgery. - 1991. - V.75. - P.702.
13. Loyd-Jones D. Heart disease and stroke statistics - 2010 update: a report from the American Heart Association. / D. Loyd-Jones, R.J. Adams, T.M. Brown [et al.] // Circulation. - 2010. - V.121. - P. 46215.
14. Molyneux A. International Subarachnoid Aneurysm Trial (ISAT) of neurosurgical clipping versus endovascular coiling in 2143 patients with ruptured intracranial aneurysms: a randomised trial. / A. Molyneux, R. Kerr, I. Stratton [et al.] // Lancet. - 2002. - V.360.
- P. 1267-1274.
15. Truelsen T. Stroke incidence and prevalence in Europe: a review of available data. / T. Truelsen, B. Piechowski-Jozwiak, R. Bonita [et al.] // Eur J Neurol. - 2006. - V.13. - P. 581-598.
16. Van Asch C.J. Incidence, case fatality, and functional outcome of intracerebral haemorrhage over time, according to age, sex, and ethnic origin: a systematic review and meta-analysis. / C.J. Van Asch, M.J. Luitse, G.L. Rinkel [et al.] // Lancet Neurol. - 2010. V.9.
- P.167-176.
References
1. Vejner Je. Davlenie krovi i insul't: voprosy i otvety / Je. Vejner, D. Hej; per. s angl., nauch. red. S. Gljanceva. - M.: KRON-PRESS, 2000. - 304 s.
2. Vereshhagin H.B. Insul't: diagnostika i intensivnaja terapija v ostryj period // Neotlozhnye sostojanija v nevrologii. Pod red. N.V. Vereshhagina, M.A. Piradova, M.A. Evzel'mana. - Orel; M.: Favor#, 2002. - S. 109-122.
3. Vilenskij B.S. Insul't: Profilaktika, diagnostika i lechenie. - SPb.: OOO «Izd-vo FOLIANT», 2002. - 397 s.
4. Karlov V.A. Nevrologija: Rukovodstvo dlja vrachej. - M.: Med. inform. agentstvo, 1999. - 631 s.
5. Kaste M. Kak uluchit' kachestvo medicinskoj pomoshhi bol'nym s insul'tom v obshhenacional'nom masshtabe. Opyt Finljandii / M. Kaste // Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. S.S. Korsakova. - 2003.
- №9. - S. 65-68.
6. Gusev E.I. Obshhaja nevrologija: ucheb. posobie / E.I. Gusev, A.S. Nikiforov. - M.: Gjeotar - Media, 2007. - 720 s.
7. Likuvannja gostrogo mozkovogo insul'tu (diagnostichni ta terapevtichni algoritmi). / [Gusev S. I., Skvorcova V. I., Chekneva N. S. ta in.] - M., 1997. - 356 s.
8. Mishhenko T.S. Epidemiologija cerebrovaskuljarnih zahvorjuvan' v Ukra'ni / T.S. Mishhenko // Sudinni zahvorjuvannja golovnogo mozku. - 2006. - №1. - S. 3-7.
9. Sajfullina Je.I. Cerebral'nyj insul't: Nejrovizualizacija v diagnostike i ocenke jeffektivnosti razlichnyh metodov lechenija: avtoref. dis. d.med.n. / SPb. gos. med. un-t im. I.P. Pavlova. - SPb., 2008. -42 s.
10. Javors'ka V.O. Rol' sistemi gemostazu pri porushenni mozkovogo krovoobigu / V. O. Javors'ka, N.M. Gricaj, A.M. Mohamed. - K. : Kniga, 2004.- 192 s.
11. Stan nevrologichno'i' sluzhbi Ukra'ni v 2011 roci / Hobzej M.K., Zinchenko O.M., Golubchikov M.V., Mishhenko T.S. - Harkiv, 2012. - 25 s.
12. Curling O. D. An analisis of natural history of cavernosus angiomas. / O.D. Curling [et al.] // J. Neurosurgery. - 1991. - V.75.
- P.702.
13. Loyd-Jones D. Heart disease and stroke statistics - 2010 update: a report from the American Heart Association. / D. Loyd-Jones, R.J. Adams, T.M. Brown [et al.] // Circulation. - 2010. - V.121. - P. 46215.
14. Molyneux A. International Subarachnoid Aneurysm Trial (ISAT) of neurosurgical clipping versus endovascular coiling in 2143 patients with ruptured intracranial aneurysms: a randomised trial. / A. Molyneux, R. Kerr, I. Stratton [et al.] // Lancet. - 2002. - V.360.
- P. 1267-1274.
15. Truelsen T. Stroke incidence and prevalence in Europe: a review of available data. / T. Truelsen, B. Piechowski-Jozwiak, R. Bonita [et al.] // Eur J Neurol. - 2006. - V.13. - P. 581-598.
16. Van Asch C.J. Incidence, case fatality, and functional outcome of intracerebral haemorrhage over time, according to age, sex, and ethnic origin: a systematic review and meta-analysis. / C.J. Van Asch, M.J. Luitse, G.L. Rinkel [et al.] // Lancet Neurol. - 2010. V.9.
- P.167-176.
Резюме
КЛИНИКО-ГЕМОСТАЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ В ДЕБЮТЕ ГЕМОРРАГИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА Глушко А.В., Литвиненко Н.В.
Ключевые слова: геморрагический инсульт, система гемостаза, протокол, ДВС - синдром, артериальная гипертензия, диагностика.
Изучение вопроса сосудистой патологии головного мозга - актуальная медицинская и социальная проблема в мире. Ежегодно впервые болеют мозговым инсультом от 100 до 120 тыс. жителей Украины. Инсульт остается основной причиной инвалидизации населения страны. Таким образом, изучение и совершенствование методов диагностики данного вопроса имеет большое социально-экономическое значение. Целью нашего исследования было оценить показатели коагулограммы и аг-регатограммы в дебюте геморрагического инсульта (ГИ). Среди госпитализированных пациентов на ГИ преобладали лица женского пола в обеих группах (56%). Основным этиологическим фактором ра-
звития ГИ установлено АГ. Зафиксировано снижение уровня тромбоцитов периферической крови. Достоверных изменений агрегатных свойств тромбоцитов между первой и второй группами пациентов с внутримозговыми гематомами нами не было установлено. Сравнив показатели коагуляционного гемостаза можно говорить о возможности развития синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови в дебюте ГИ в обеих группах больных (повышение РФМК, снижение протромбино-вого индекса, рост концентрации фибриногена) в фазе «коагулопатии потребления».
Summary
CLINICAL AND HAEMOSTATIC CHARACTERISTICS IN THE DEBUT OF HEMORRHAGIC STROKE Glushko A.V., Lytvynenko N.V.
Key words: hemorrhagic stroke, hemostasis system, protocol, DIC syndrome, hypertension, diagnostics.
Studying cerebral vascular pathology is an urgent medical and social problem worldwide. Annually, from 100 to 120 thousand of Ukrainians are first diagnosed to have cerebral stroke. Stroke is a major cause of disability among the population. Therefore, the study and improvement of diagnosis of this disease is of great social and economical importance. The purpose of our study was to evaluate the parameters of coagulograms and aggregatograms in the debut of hemorrhagic stroke (HS). Among the patients admitted to the hospital with HS females prevailed in both groups (56%). The main etiological factor in the development of HS was hypertension. Fixed decrease in platelet count of peripheral blood was registered as well. No significant changes in platelet aggregation properties between the first and second groups of patients with intracerebral hematomas were established. Having compared indices of coagulation hemostasis we can suggest the possibility in developing disseminated intravascular blood in the debut HS in both groups of the patients (an increase of soluble monomer-fibrinogen complexes, reduced prothrombin index, increased fibrinogen concentration) in the phase of "consumption coagulopathy".
УДК 616.61- 085.38-073.27 Горла М.В., Павленко А.А.
Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ОРГАН1ЗМУ ЛЮДИНИ ПРИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТА ПЕРСОН1Ф1КАЦ1Я ПРОЦЕС1В ТЕРАПП
Днтропетровський нацюнальний ушверситет iменi Олеся Гончара
Метою роботи було дослдити 6юх/м/чнi показники органзму людини при захворюваннях серцево-судинноТ системи. У пацiентiв, хворих на гiпертонiчну хворобу та '¡шем'чну хворобу серця, в'дбува-ються ктьюснi та якснi змни у сироватц кровi. Для пацiентiв з перенесеними опера^ями на сер-цево-судиннш системi необхiдне пiдтримання iндивдуальних показник'т протромбнового iндексу та МНВ. Поглиблене порiвняння д 'агностичних показник'т при хворобах дае змогу користуватися результатами дослджень у дiагностицi та лiкувальнiй практик.
Ключовi слова: серцево-судинна система, ппертоычна та шемлчна хвороби серця, аспартатамлнотрансфераза, холестерин, сечовина, протромбЫовий час, протромбЫовий Ыдекс, млжнародне норм^зоване вщношення (МНВ).
Робота е фрагментом проекту фундаментальных дослiджень «Бюх/м/чн мехашзми адаптацТ живих органiзмiв за умов патогенезу», № держ. реестрацТ 0116U600025.
Вступ
У бтьшосп економiчно розвинених краТн патологи серцево-судинноТ системи займають перше мюце серед причин захворюваносп, швалщи-зацГТ та смертност па^ен^в, хоча Тх поширенють у рiзних регюнах значно коливаеться. [1, 3, 4]
Вивчення бiохiмiчних показниш кровi при захворюваннях серцево-судинноТ системи е важли-вим дослщженням, яке е беззаперечно необхщ-ним для уточнення дiагнозу та проведення пода-льшого лкування. ^м того, бiохiмiчнi тести кровi часто потрiбнi лкарям для оцшки ефективност проведеноТ терапи. [2, 5, 6]
Мета до^дження
Аналiз та оцшка бiохiмiчних показниш кровi па^ен^в з хворобами серцево-судинноТ системи з метою оптимiзацiТ' процеав лкування, пщвищення ефективност терапевтичних заходiв та наближен-ня до стандарт персоыфкаци лкування.
Об'ект i методи дослщження
Для досягнення мети було дослщжено кров па^ен^в вком вщ 25 до 50 рош, котрi були подн лен на групи за захворюваннями: хворi на арте-рiальну ппертензш, iшемiчну хворобу серця та па^енти з порушенням показникiв протромбшо-вого iндексу.
Визначали такi параметри: вмют холестеролу, глюкози, фiбриногену, сечовини, креатишну, се-роглiкоTдiв, С-реактивного бтку, активнiсть аланiн амiнотрансферази, активнiсть аспартатамшотра-нсферази, вмiст загального бiлку, вмют загально-го та прямого б^рубшу, сечовоТ кислоти, хлори-дiв кров^ р-лтопроте'Тфв кровi, тимолова проба, формолова проба, протромбшовий час, мiжнаро-дне нормалiзоване вiдношення (МНВ).
Статистичну обробку проводили iз залученням програми Excel, використовуючи t-критерiй Стьюдента. Вiрогiдними вважали результати, як-що р < 0,05 [7].
