CC BY
13УДК 631.527:631.531.02:633.63(091) (477)
ЗАСНУВАННЯ ТА РОЗБУДОВА НАС1ННИЦЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ СЕЛЕКЦ1ЙНО-ДОСЛЩНО1 РОБОТИ З ЦУКРОВИМ БУРЯКОМ В УКРД1Ж
Кондратюк В.В., науковий спiвробiтник УкраУнський нститут експертизи сорт'в росин
Дослщження розвитку бурякоаяння та селекцшноТ роботи в УкраТш е першою спробою комплексно!' оцшки масштабiв та напрямiв цих робгг. Вивчення виникнення i розвитку селекци i насiнництва в розрiзi столiть, дае змогу усвiдомити значущють проведеноТ роботи украТнським народом i визначити взаемозв'язок досягнень вiтчизняноТ та шоземноТ селекцiй.
Поява i першi кроки селекцшноТ роботи на тереш УкраТни висвiтлено в рядi статей, опублкованих у журналi "Цукровi буряки", збiрниках 1нституту цукрових бурякiв УААН, документах, що збереглись в архiвних фондах бiблiотек краТни, щодо бюлоги i селекци буряку i цукровиробництва у XIX на початку XX ст.ст. Дослщження поставленого питання проводилось аналiзом монографш, наукових статей та збiрникiв, що вмщують iнформацiю про селекцшно-дослщну роботу з цукровим буряком.
Метою статт е висвiтлення впливу цукробурякового виробництва на започаткування насшницьких господарств та Тхнього взаемозв'язку з розвитком селекцшноТ роботи в УкраТш.
У сорокових роках XIX стол^тя, надзвичайно велим прибутки вiд
120
цукропереробних заводiв, дали поштовх розвитку бурякоаянню. Швидко стало розвиватися цукровиробництво. Майже кожне стьськогосподарське пiдприeмство, цукровий завод, селянське господарство займались вирощуванням цукрових буряш та насшниш як для власних потреб, так i для продажу. Цукровi заводи приймали i переробляли всi коренеплоди.
Площi шд цукровим буряком стрiмко зростали. Якщо в 1825 р. його виавали на площi близько 1250 десятин, то до середини XIX ст. уже на 50 тис. десятин. Буряк вирощували у авозмшах на родючших дтянках - шсля чистого угноюваного пару. Спочатку його вирощування розсадним способом. Воно вимагало великих витрат пращ i згодом змусило буряшниш перейти на гнiздовий поав (2-3 клубочка в гнiздо).
З появою шкiдникiв (довгоносика) на поавах культури, бурякiвники мусили збiльшити норми виаву насiння. У кожне гшздо замiсть 2-3 клубочкiв почали виавати до 10-12 шт. У 50-т роки XIX ст. технологiя авби удосконалювалась. Господарства перейшли на рядковий споаб посiву цукрового буряку. Норма виаву насшня за умов рядкового способу зросла до 2-3 пудiв на десятину замють 20-30 фунлв при гнiздовому способi [1]. Отже потреба в насшш збiльшилась.
Фяли на одному полi рiзне насшня. Цукровi i кормовi буряки висаджували без просторовоТ iзоляцN, i, таким чином, з плином часу на одному i тому ж буряковому полi можна було знайти рiзнi форми. Вони вирощувались i реалiзовувались. У кожному мiшку насiння виявлялись сотн сортiв, створених шляхом схрещування двох i бiльше рiзновидiв. Таким чином, з полiв цукрових буряш майже зовам зникли почaтковi сорти, як володiли високими постiйними властивостями. Вони поступилися мюцем сумiшi невщомих видiв цукрових бурякiв.[2]
Зростання площ цукрових буряш i пiдвищення норм виаву сприяли виникненню в УкраТн розширеного внутрiшнього ринку нaсiння.
Насшництво велось без урахування бiологiчних особливостей культури, селекцш сортiв та ТТ пiдтримку вело сiльське господарство та цукрова промисловють в екстенсивному напрям^ що нiяк не сприяло науковому розвитку цукробуряковоТ промисловостi.
Однак, постшно зростaючi вимоги до пiдвищення цукристосл, змушували aктивiзувaти селекцiйну роботу й оргашзувати спецiaльнi нaсiнницькi господарства з вирощування насшня цукрових буряш для задоволення уах потреб.
Значним стимулом створення насшницьких господарств стало будiвництво у 1840 р., у м. Смта, графом О. Г. Бобринським, якого по праву називають засновником в^чизняноТ цукробуряковоТ промисло-востi, заводу. Дiяльнiсть його сприяла зростанню площ пщ посiвaми цукрового буряку. Вона сягала уже 2047,54 десятин. Насшня для авби
121
вирощувалось у власних господарствах. Цьому передувала коштка робота з вщбору корешв за зовшшшми ознаками. Тх оцшювали за формою, величиною, масою, довжиною, вильчастiстю, а також кольором листш i розмiщенням борозенок. Весною з корешв, що гарно перезимували, з допомогою поляриметра Тх знову вщбирали за вмютом цукру, групували та висаджували. Отримане насiння першого сорту використовували для заавання насiнних посiвiв, iнше - на товарнi цл
Зазначаеться, що у сортовому рiзноманiттi цукрового буряку, якi вирощували плантатори КиТвськоТ губерни, були сорти: Бтий покращений Вiльморена, Брабантський Вiльморена, 1мпереаль Кнауера, Еректораль Кнауера, Кпейнванцлебен, 1мператор Бестегорна [3].
Насiнницьке господарство при цукровому заводi "Плисков" почало свое юнування з 1888 р. Посадка висадш проводилась на фермах "Семгородецькш" та "Зеленiй". Тут особливо ретельно вщбирались висадки цукрових бурякiв масою вщ 500 г i бтьше, висаджувались в агротехнiчних наукових дослщах, де вивчався вплив температури й опадiв на рiст i якють бурякiв. Крiм того, насiнницькi господарства почали створювати хiмiчнi лабораторiТ для проведення аналiзу сiльськогосподарських продуктiв, а також метеоролопчш станцiТ для вивчення впливу факторiв середовища.
Хiмiчний аналiз буряку для подальших дослiджень проводили за методом Вiбранса (з кшця кореня робили вирiзок i кидали в розчин патоки густиною 15°). Придатним уважався вирiзок, який плавав у розчиш.
Аналiзувався i ак з вирiзки, який вичавлювався за допомогою пресу Behla. I лише шсля такого наукового обфунтування висадки поднялись на сорти. Буряки з умютом цукру 18% та масою 600 г формували перший сорт. [4]
Паралельно з розвитком насшництва i промислового цукровиробництва придтялась увага правильному вщбору коренеплодiв на насшники, а це вже перший етап селекцшноТ роботи.
У 1850 р. Л. Вальков теж оргашзував насшницьке господарство в Калинiвцi Вiнницького пов^у. Воно стало провiдним господарством з насшництва та тонером у здшсненш селекцшноТ роботи. Його насшня було дшсно сортовим, створеним у результат селекцiйно-дослiдноТ роботи. З метою реклами свого насшня господарство проводило сортовипробування в рiзних господарствах УкраТни та зарубiжжя. Пюля цього, д-р Герфельц на основi дослiджень в лаборатори "бюро цукрозаводчикiв" Берлiна встановив, що буряки з насшня сорту Калишвка 1, дшсно мають 18-20% цукристосл, досить продуктивш та високостiйкi до несприятливих грунтово-^матичних умов. Отримання вщмшних рекомендацiй сприяло успiшному збуту насшня цукрового буряку за кордон.
122
Кращим насшницьким господарством останньоТ 4BepTi Х1Х ст. було Уладiвське. Воно виробляло щорiчно 2700 пудiв полiпшеного насшня, в^браного з коренеплодiв i3 середньою цукристiстю соку вiд 17,5 до 17,7%, i при доброякiсностi соку вщ 89,23 до 89,30%. Смтянське i Шполянське насiннi господарства Бобринських виробляли 21 тис. пу^в сортового насшня цукрових буряш, насшницьке господарство Майзеля - 11,5 тис. пуфв, господарства Янаша в Даньковi (1888 р.) i Старорипинського в Карабчиевц (1886 р.) - до 80 тис. пуфв [5].
Однак недостатнш рiвень науково-дослiдноï роботи з цукровим буряком не могло створити високий рiвень в^чизняного насiнництва. Насiнницькi господарства використовували прим^ивш способи добору i схрещування на основi не досить глибокого вивчення бюлоги культури. Тому пщприемства Валькова в Калинiвцi ПодтьськоТ губернiï, бвстратьева в Оситняжцi Чигиринського пов^у КшвськоТ губернiï, Старорипинського в Карабчиевц Подiльськоï губернiï не витримали конкуренци iз закордонними i до кшця XIX ст. майже припинили свою насшницьку дiяльнiсть, хоча перюдами мiсцеве бурячне насiння не ттьки не поступалось, але навiть перевершувало увiзне. У зв'язку з постшним завезенням селекцiйного насiння нiмецьких i французьких сорлв, "так названий украшський буряк", зокрема сорти Калинiвка 1, 2 i 3, створен на основi схрещування мiсцевих i увiзних вихщних матерiалiв, перестали висiватися. Почався спад у селекцшно-дослщнш роботi з цукровим буряком.
Нав^ь селекцiонер Ф. Куделька, що тривалий час працював директором Уладiвськоï станцiï i неодноразово пщкреслював перевагу мiсцевого бурячного насiння, в останн роки свого життя, базуючись на результатах дослiдноï дiяльностi, став стверджувати зворотне -насiння захщноевропейських фiрм "переважшше" порiвняно з мюцевим. У своему листi до адмшютратора Уладiвського заводу Ласкому (вiд 30.ХП.1907) р. вiн писав, що, з огляду на нижчу цукристiсть уладiвського насiння, "я раджу лiквiдувати селекцш (мiсцеву), а вести тiльки репродукцш найкращого насiння закордонних". Проте нав^ь до кiнця минулого столiття лунало немало вщгуш на користь насшня створеного i вирощеного в УкраМ
Результати дослщження розвитку насiнництва та селекцшноТ роботи в УкраМ дали змогу зробити там висновки:
- протягом першоТ половини XIX столггтя як у нас, так i за кордоном проводився ттьки масовий добiр видiв, до того ж морфолопчний. Добiр здiйснювався за зовшшшм виглядом: формою i кольором коренеплоду, формою розетки i окремих листш, ступенем виступу голiвки коренеплоду над поверхнею Грунту, здоров'ям рослини, а також рядом ознак насшнимв (екстер'ер, якють коренеплодiв, насiння тощо);
123
- розбудова насшницьких господарств та першi устхи селекци, якi сприяли залученню вiтчизняних цукровиробникiв до селекцшноТ' та насшницько'Т роботи на основi вивчення бюлопчних особливостей культури, дали змогу в^чизняним виробникам цукру отримувати власне насшня, яке за господарсько-бюлопчними показниками не лише не поступалось шоземному, а й мало вищi адаптогенш властивостi. Цим вони не лише звтьнились вiд експансiТ iноземних сорлв, але i самi стали • постачальниками насшня власних сорлв на св^овий ринок.
Використана лiтература:
1. Бузанов И.Ф. Биология и селекция сахарной свеклы.- М: Колос.-1968.- 766 с.
2. Брэйтэнлонэр. Результаты разведения свекловицы, наибольше багатой сахаром // Записки КОРТО III. - 1873.- С.333-335.
3. Голубев Л. Культура свекловицы и свеклосахарное производство в Киевской губернии // Сел. хоз-во и лесоводство,- 1900,-№3.-С. 681682.
4. Сляский Я. Семенное хозяйтво гр. Тышкевича для культуры бурячных семян при сахарном заводе ''Плисков" // Записки корто.-1890.- Т. XX, № 15.- С. 352-362.
5. Иванов С.З., Лепешкин И.П. Очерки по истории техники отечествен, сахарн. произв. - М.:Пищепромиздат, 1955.- 300 с.
УДК 631.527:631.531.02:633.63(091) (477)
Кондратюк В.В. Заснування та розбудова насшницьких господарств як основа розвитку селекцшно-дослщно'Т роботи з цукровим буряком в УкраТш // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 120-125.
У статт висвгглено основш причини заснування та розбудови насшницьких господарств як основи започаткування i розвитку селекцшно-дослщно'Т роботи з цукровим буряком в УкраТш, описано Т'хш устхи та недолги. Проаналiзовано селекцшно-дослщш напрями дiяльностi перших насшницьких господарств та змша способiв ведення насшництва з використанням селекцшних методiв.
Ключовi слова. Морфолопчний добiр, масовий добiр, селекцшна робота, насшництво, в^р, вихщний матерiал.
УДК 631.527:631.531.02:633.63(091) (477)
Кондратюк В.В. Создание и усовершенствование семенных хозяйств как основа развития селекционно-исследовательской работы по сахарной свекле в Украине // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1.- С. 120-125.
В статье описаны основные причины создания и усовершенствования семеноводческих хозяйств как основы развития селекционно-исследовательской работы с сахарной свеклой в Украине. Проанализированы селекционно-исследовательские направления работ первых семеноводческих хозяйств и описаны причины изменений ведения семеноводства с использованием селекционных методов.
УДК 631.527:631.531.02:633.63(091 )(477)
Kondratyuk V. Establishing and building up of seed industry as the basis for development of the breeding research work with sugar beet in Ukraine // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 120-125.
In the article the importance of the creation of the State Service on Right Protection for Plant Varieties as Governmental body of the state management in the sphere of right protection for plant varieties was grounded, as well as strategic tasks and ways for development of this Service. The main principles for the realization of the national policy in the sphere of the right protection for plant varieties according to the international requirements are formed.
