CC BY
13УДК 631.527.5 633.63
Г1БРИДИ НОВОГО ПОКОЛ1ННЯ БУРЯКУ ЦУКРОВОГО I 1ХНЯ РОЛЬ У ПРОЦЕС1 1НТЕНСИФ1КАЦП ГАЛУЗ1
М.В. Рок, академк УААН,
М.О. Корнеева, кандидат б'юлог'чних наук
1нститут цукрових бурякв УААН
Стан проблеми. Агропромисловий комплекс УкраТ'ни нав^ь в умовах суворо' кризи ставить за мету пщвищити свм базовий потен^ал за рахунок пщвищення ефективностi сучасних сор^в i гiбридiв. Вони вважаються одним з елемен^в iнтенсивного землеробства, в основi якого лежать бiологiчнi чинники, зокрема притаманнють Тм високого бюлопчного потенцiалу продуктивностi та iнших господарсько цЫних ознак, збiльшуючи валовi збори стьськогосподарських культур i полiпшуючи Тхню якiсть. Це завдання вирiшуe селек^я, як наука, яка через генотип сорту, урiзноманiтнення за цiнними ознаками сортових ресурав збiльшуe врожайнiсть.
Метою було проаналiзувати вплив сучасних гiбридiв нового
71
поколЫня на прискорення темтв iнтенсифiкацiT бурякоцукровоТ галузi та пошук нових шляхiв пiдвищення продуктивностi цукрових бурякiв.
Виклад основного матерiалу. Вiдомо, що нин стан забезпечення матерiально-технiчними ресурсами (обмеження мЫеральних i органiчних добрив, засобiв захисту, фiнансування, технiчного забезпечення тощо), як значною мiрою впливають на формування продуктивност буряку цукрового, як культури Ытенсивного типу, частково компенсуються iснуючим високим бiологiчним потенцiалом сортових ресурав УкраТни, якi вiдповiдають кращим свтовим стандартам. Саме за Тхжй рахунок отримано прирiст урожайностi буряку до 40 ц/га [1]. Тому роль генетичних особливостей сучасних сор^в i гiбридiв цукрового буряку в Ытенсифкацп галузi е значною. Створен гiбриди, крiм високоТ продуктивностi, мають визначатися й iншими властивостями, зокрема, добрими технолопчними якостями, толерантнiстю й стмкютю до бiотичних i абютичних чинникiв довкiлля, пластичнiстю до юнуючих технологiй вирощування.
Селекцiя буряку цукрового, як культури, ведеться понад 200 роюв, починаючи з Ф. Ахарда, який застосував першi добори серед бтого сiлезького буряку [2]. З того часу селек^я пройшла низку етатв: окультурення, добiр, придатних для людини форм, селекцiйного Тхнього вдосконалення через процес експеримен-тального формоутворення (однонааны, стерильнi, полiплоTднi зразки), гетерозисна селек^я. При цьому цукристiсть збтьшилася втричi - вiд 6 до 17-18%, зросла i врожайнiсть [3, 4]. За порiвняльними даними деяких авторiв, районований у 1945 р. сорт Рамонський 06 на однм iз сортодiльниць ДнiпропетровськоT областi (Магдалиывська ДСДС) показав урожайнiсть 262 ц/га, а сучасний пбрид Бiлоцеркiвський ЧС 90, занесений до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в Укра'Ты, характеризуеться врожайнiстю 612 ц/га, тобто прирют становить 350 ц/га або 230% [4]. Це вказуе на те, що сучасн пбриди е ефективним важелем Ытенсифкацп бурякоцукровоТ галузк I це особливо виявляеться на ™ того, що за останн пiвтора десятка роюв посiвнi площi пiд цукровим буряком в УкраТн скоротилися вiд 1,6 до 0,7 млн га, урожайнють - вщ 280 до 230 ц/га, обсяги заготiвлi цукровини - вщ 50 до 16 млн тонн, або бтьше, нiж у 3 рази [5].
Потен^ал сучасних гiбридiв "перекривае" потреби виробництва для забезпечення рентабельность Вiн понад 35% вищий на сортовипробувальних стан^ях порiвняно з категорiями iнших
господарств [1]. Подальше пщвищення ефективност бурякоцукровоТ галузi, крiм iнших чинникiв, пов'язують з використанням гiбридiв з генетично зумовленим рiвнем гетерозису, вирощування яких доцтьне з економiчноТ й енергозбер^аючоТ точок зору. У недалекому майбутньому (2010- 2020 рр.) основну частину приросту врожайност передбачаеться отримувати за рахунок нових сор^в i гiбридiв, що е одним iз чинниюв Ытенсифкацп рiзних галузей народного господарства, зокрема i бурякоцукровоТ [7].
Продуктивнють нових ЧС гiбридiв цукрового буряку в^чизняноТ селекцп, особливо Тхне новине поколiння, мае високий рiвень врожайносп (500 ц/га, збiр цукру - 80-100 ц/га). Зважаючи на те, що сучасн ЧС гiбриди цукрового буряку мають значний генетично зумовлений потен^ал порiвняно з однонасiнними сортами-популяцiями, з 1999 р. на основi рiшення з'Тзду селекцiонерiв УкраТни було призупинено первинне насiнництво сор^в. I хоча вони е в Державному реестрi сортiв рослин УкраТни (далi Реестр) (на 2005 р. занесено всього 48 однонаанних сор^в та гiбридiв вiтчизняноТ i сптьноТ з iноземними фiрмами селекцп), все ж переваги ЧС гiбридiв очевиднк
Сорти Веселоподiльський однонасiнний 29, Уладiвський однонасiнний 35, Ялтушкiвський однонасiнний 30, зареестрован у 1979 р., Бтоцерювський однонасiнний 4 5 - у 1984 р., Ялтушювський однонасiнний - у 1992 р. З 1991 по 1999 рр. в Реестр внесено пбриди на ЧС основi як диплоТдного (ЛВЧС 21, ЛВЧС 31, УкраТнський ЧС 70, Iванiвський ЧС 33, ЛВЧС 40, Уладово- Веселоподтьський ЧС 37, Бiлоцеркiвський ЧС 51, Верхняцький ЧС 63, Уманський ЧС 78, Ялтушювський ЧС 72, Альтм), так i триплоТдного (Ярина, Галина, Бiлоцеркiвський ЧС 57, Бiлоцеркiвський чС 90, Слов'янський ЧС 94, Каверось, Олександрiя) рiвня, якi належать до врожайно-цукристого напряму. Це гетерозисы пбриди на основi цитоплазматичноТ чоловiчоТ стерильностi, що замЫили однонасiннi сорти i полтлоТды гiбриди, значно пiднявши рiвень продуктивност культури. Вони, завдяки практично повнм пбридизацп компонентiв i добору специфiчних комбiнацiйноздатних пар, значно перевищили показники врожайносп, цукристосп, схожостi насiння i склали в цiлому гiдну конкуренцю iноземним гiбридам, а за деякими показниками i перевищили Тх (табл. 1) [6, 9].
Таблиця 1
Продуктивнiсть та яксн показники втчизняних i заруб'жних сорт'в i г 'брид 'в буряку цукрового
Показники В1тчизнян1 Заруб1жн1
сорти сорти
Урожайнють коренеплод1в, т/га 45,5 45,9
Цукрист1сть, % 17,25 17,28
Зб1р цукру, т/га 7,85 7,90
Ураження коренеплод1в паршею, % 3-5 7,5-15,4
Ураження гнилями, гнилоТ маси, % 0,05-0,08 0,6
Втрати за збер1гання в кагатах терм1ном 70 д1б:
гнилоТ маси, % 0,003-0,03 0,06-0,6
загнилих коренеплод1в, % 1 -3 3-6
За результатами державного сортовипробування пбрид БЦЧС 57, сформований на триплоТдному рiвнi, рекомендований до вирощування у зон Люостепу, при високiй врожайностi (499 ц/га) мае пщвищену цукристiсть (18,1%) i забезпечуе пiдвищений збiр цукру (88,6 ц/га) за понижених втрат цукру в меляс i високих технолопчних якостях сировини (табл. 2).
Збiр цукру, що перевищуе на 12,4 % стандарт, забезпечуе i пбрид Верхняцький ЧС 63. Привабливим з точки зору мехаызованого збирання (4,7 бала), крiм показниюв високоТ врожайност (502 ц/га) i цукристостi (17,3%), виявився пбрид Ялтушювський ЧС 72. Вищезгаданий пбрид БЦЧС 90 за вирощування за УкраТнською Ытенсивною технолопею забезпечуе потенцiал продуктивностi цукру у 104 ц/га при висоюй урожайност (601 ц/га) i достатнiй (17,1%) цукристосп. На 11,9% перевищуе стандарт в^чизняний гiбрид урожайно-цукристого напряму 1ваывсько- Веселоподiльський ЧС 84, рекомендований для вирощування у зонах Полюся i Лiсостепу.
Починаючи з 2001 р., у Реестр сор^в рослин УкраТни внесено 26 гiбридiв, заявником яких е 1нститут цукрових бурякiв УААН. Це - пбриди новiтнього поколЫня. Вони перевищують показники групових стандар^в на 7,0-17,9%, мають iстотно доведений гарантований прибуток i не поступаються кращим свтевим гiбридами.
Таблиця 2
Продуктивн1сть г1брид1в буряку цукрового нового покол1ння
Пбрид Ик внесения ДО Реестру Продуктивнють, % до гр. Б1 Рекомендована зона вирощування
урожай -нють, ц/га цукри стють, % збiр цукру, ц/га
Слов'янський ЧС 94 1996 499,0 17,0 85,0 Полюся, Люостеп
Ялтушювський ЧС 72 1998 502,0 17,3 86,0 Те саме
Верхняцький ЧС 63 1998 480,0 18,1 87,3 Люостеп
Бтоцершський ЧС 57 1998 499,0 18,1 88,6 Те саме
Бтоцершський ЧС 90 1999 601,0 17,1 104,8 -//-
1ван1всько-Веселопо-д1льський ЧС 84 1999 487,0 17,6 86,1 Полюся, Люостеп
Шевченшський 2002 471,0 17,0 78,7 Люостеп, Степ
УкраТнський ЧС 72 2002 463,0 17,5 80,0 Люостеп
Ан1чка 2003 626,0 17,1 107,0 Люостеп, Полюся
Ворскла 2003 461,0 16,0 73,6 Те саме
Уманський ЧС 90 2003 485,0 16,5 80,3 Люостеп, Полюся, Степ
Уманський ЧС 97 2003 483,0 15,9 76,6 Люостеп, Полюся
Соф1я 2004 602,0 17,1 103,0 Те саме
Максим 2004 619,0 17,3 107,1 Люостеп, Полюся, Степ
Константа 2004 613,0 17,1 105,8 Люостеп. Степ
Характерною особливою цих пбрифв е те, що вони, фм високого потенцiалу продуктивностi коренеплодiв i насiнникiв, видiляються екологiчною стабтьшстю, адаптованi до зональних варiантiв УкрашськоТ технологiT вирощування буряку цукрового ^ що е суттевим, характеризуються стмкютю до хвороб i шкiдникiв, А це значною мiрою зберiгае врожай вщ втрат у роки етфтотм.
Багато з них - КВ-Бар, КВ~Десна, КВ-Степ, KB-Днiпро, КВ-Умань ^рми КВС), Слов'янський ЧС 94 та iншi - створенi на основi
75
ствроб^ництва в^чизняних селекцiйних установ iз зарубiжними фiрмами. Вони об'еднують генетично зумовлений високий потен^ал урожайностi i цукристосп зi стiйкiстю до хвороб, шкщниюв i стресових умов довкiлля, успадкован вiд мiсцевих форм. Наприклад, ымецью гiбриди, маючи високу продуктивнiсть в умовах достатнього зволоження, дуже схильш до ураження рослин збудниками хвороб листюв i коренеплодiв, це призводить до накопичення Ыфекцм у фунт i погiршуе екологiчний стан бурякоаючого регiону [9]. Створенi спiльнi з фiрмою KWS гiбриди, усувають цю проблему. Так, пбриди КВ-Бар i КВ-Збруч забезпечили найвищу в зонi центрального Лiсостепу врожайнiсть (518-548 ц/га, збiр цукру 81-87 ц/га вщповщно) проти iнших сортiв i гiбридiв. Вони, як i гiбриди КВ-Ялтушюв i КВ-Рось, а також Ялтушювський ЧС 72, виявилися найстмюшими до церкоспорозу (середнiй бал ураження становив 0, 5- 0,9 проти 0,9-2,0). Ц ж пбриди украТнсько-ымецькоТ селекцп не уражувалися бурою гниллю та паршею звичайною, в той час як уражуванють нiмецьких зразюв сягала 20%. Така ж тенден^я спостерiгалась i за ураження гнилями сердечка у перюд збирання коренеплодiв [9, 10].
Чинник стiйкостi гiбридiв значною мiрою впливае на прискорення темтв Ытенсифкацп бурякоцукровоТ галузi. Вирощування стмких гiбридiв на великих площах дае змогу одержувати висок i стабiльнi врожаТ з мiнiмальним застосуванням препаратiв захисту рослин вiд хвороб, що знижуе хiмiчне навантаження на фунтов1 води, пiдкреслюючи при цьому переваги еколопчноТ селекцiT.
Зважаючи на те, що саме зростаюча уражуванють цукрових буряюв хворобами в УкраТш, яка виникае з рiзних причин (Ытродук^я iноземних сортiв i гiбридiв, неадаптованих до мiсцевих умов, недотримання еколопчних вимог до сортiв тощо) е приводом, який обмежуе розвиток буряковоТ галузi [11]. Адже останшми роками спостерiгаеться збiльшення уражуваностi рослин церкоспорозом, кореневими гнилями. У роки останых етфтотм (1997, 2001 рр.) уражуванiсть церкоспорозом на бурякових планта^ях становила 6070% рослин. 1мунними або толерантними до церкоспорозу пбридами новiтнього поколiння е УкраТнський ЧС 72, Шевченювський, Анiчка, Ворскла, Уманський ЧС 90, Уманський чС 97, Софiя, Максим. Усi вони зареестроваы в останнi два-три роки i характеризуються комплексною стiйкiстю. За даними ЯлтушювськоТ ДСС, у гiбридiв Ворскла, Ашчка, Шевченкiвський i Максим ураженють церкоспорозом становила 53,7-100%, борошнистою росою - 50,1- 77,8%, вiрусною жовтяницею - 53,1-86,4%. Як елементи
76
продуктивности так i в цтому збiр та виxiд цукру мали достовiрно виcокi показники (вiдповiдно 106,7-110,2 i 106,8-113,2% до групового стандарту при Н1Ро,5 = 5,6-5,S% [12].
Так, пбрид Aнiчка, завдяки cтiйкоcтi до цeркоcпорозу, що e наcлiдком впливу цeркоcпороcтiйкого запилювача-компонeнта тeтраплоïдного рiвня A3MM(4^, виявивcя плаcтичним i за вирощування за Укра^ькою iнтeнcивною тexнологieю забeзпeчував збiр цукру 107 ц/га (табл. 2). Уражeнicть гiбрида цeркоcпорозом становила 2,5, тодi як cтандарту - 3,1 бала.
Ви^кий потeнцiал продуктивноcтi cучаcниx гiбридiв нeдоcтатньо рeалiзуeтьcя у виробничиx умоваx i з iншиx причин. Значниx втрат врожаю отричиняють такi шкодочиннi xвороби, як гнилi цукровиx бурякiв пiд чаc вeгeтацiï i за збeрiгання. До 50-70% ро^ин уражуютьcя цieю xворобою. Донeдавна рiвeнь стiйкостi гiбридiв нe вщповщав cучаcним вимогам виробництва. За даними дeякиx авторiв, уражeнicть корeнeïдом становить 10,5-38,1%, втрати маточниx корeнeплодiв за збeрiгання - 5-20, а в окрeмиx випадкаx уражуютьcя до 60-90% роcлин [13]. Впроваджeння у виробництво гiбридiв з доcтатнiм рiвнeм ct^^ctí до фiтопатогeнниx органiзмiв cприятимe вирiшeнню цieï проблeми. Доcлiджeння Kлячeнко О.Л. показали, що пбриди Льговcько-Вeрxняцький ЧС 21 та Украш^кий ЧС 70 мали мeншe гнилоï маcи корeнeплодiв, нiж гiбриди зарубiжного поxоджeння [14].
В^чизняш гiбриди новiтнього поколiння Шeвчeнкiвcький, ^ашв^ко-Вeceлоподiльcький ЧС 84, Украш^ший ЧС 72, Ворcкла, Уманcький ЧС 90, Уман^кий ЧС 97 поряд зi стiйкicтю до цeркоcпорозу xарактeризуютьcя i cтiйкicтю до корeнeïду та гнилeй корeнeплодiв, а цe збeрiгаю cуттeву частку врожаю.
Уражeнicть xворобами i шкiдниками призводить нe ттьки до значниx втрат урожаю i збору цукру, алe й знижуе тexнологiчнi якоcтi. Нiмeцькi вчeнi наводять дат, що така втрата врожаю cягаe 30%5 знижeння цукриcтостi - на 18 % [15]. В уражeниx корeнeплодаx збiльшуeтьcя вмicт нeцукрiв, що попршуе якicть cоку. Оцiнюючи значeння cорту (гiбрида) в ознацi ''якicть буряюв", вони cxиляютьcя до оцiнки у 16%. Протe при вcix iншиx умоваx (агротexнiчнi чинники i вплив агроклiматичниx чинникiв) cортоcпeцифiчнi ознаки матимуть вагомiшe значeння. Гiбриди, внeceнi до Рeecтру пicля 2000 р. ^ычка, Ворcкла, Шeвчeнкiвcький, Софiя, Mакcим та Ы.), мають виcокi тexнологiчнi якоcтi цукроcировини, оcкiльки на вcix eтапаx ceлeкцiï ця ознака була у полi зору ceлeкцiонeрiв.
Роль генотипу пбрида, бeзумовно, будe зроcтати у роки eпiфiтотiй.
77
Вiдомi приклади, коли через деякi шкодочинн хвороби, зокрема, ризоманiю, було закрито вс цукрозаводи (Словаччина, Киргизiя), i тiльки з впровадженням стiйких до ризоманп гiбридiв цю небезпечну ситуацю можна значно полiпшити. На сьогодн у Реестрi таких гiбридiв ще немае. В^чизняы гiбриди i сорти е сприйнятливими до вiрусу некротичного пожовтЫня жилок бурякiв, порiвняно зi стiйким гiбридом Rizor нiмецького походження [16, 17, 18]. Проте ведеться селекцмна робота зi створення таких матерiалiв.
На Ялтушкiвськiй ДСС та Фтп 1ЦБ УААН гени спйкосл до ризоманiT вводять у в^чизняы лiнiT О-типу, Tхнi ЧС аналоги та компоненти-запилювачi. У державному сортовипробуванш вивчаються 4 гiбриди, створен спiльно з фiрмою KWS, яким властива спйкють до ризоманiT i одночасно висока продуктивнiсть [17]. I якщо нав^ь урожайнiсть у них недостатньо висока, вони можуть вирощуватися у майбутньому в регiонах з ризиком Ыфкування ризоманiею з метою фтесаытарного оздоровлення фунтв. Сучаснi пбриди мають також досить високий рiвень стiйкостi до цвiтухи, що е передумовою ранньоТ сiвби (на 3-4 тижн ранiше) з метою подовження вегетацмного перiоду.
Роль генотипу гiбридiв у загальному зборi цукру можна пщвищити i за умови Ыших параметрiв господарсько цiнних ознак. У зв'язку з тим, що на даному етап порушена науково обфунтована система морального живлення, зокрема, на гектар поаву вноситься 115 кг дючоТ речовини мiнеральних добрив зам^ь 380 кг, важливого значення набуватимуть гiбриди, чутливi до внесення добрив, у яких визначаеться генетично зумовлена реак^я на NPK [19]. Так, за даними деяких авторiв, сптьний гiбрид КВ-Ялтушкiв i вiтчизняний пбрид УкраТнський ЧС 70 виявляють позитивний взаемозв'язок урожайност з добривами [20]. Це - пбриди Ытенсивного типу, як навiть в умовах низького технолопчного забезпечення через високий ефект взаемодiT гiбрид + удобрення збережуть стабтьысть прояву продуктивноТ здатностi.
Серед Ыших чинникiв, якi впливають на вдосконалення генетичноТ конструкцiT сучасних гiбридiв, е форма коренеплоду, що характеризуеться кругло-овальними контурами i вiдсутнiстю ортостихи [21, 22]. Саме така форма е еколопчно виправданою, осктьки зменшить винесення за межi поля родючого шару фунту, збереже сталють агроценозу, знизить енергозатратнють при збираннi буряюв. Таких гiбридiв, iз вдосконаленою формою коренеплоду, ще немае у виробництв^ проте у селекцмному портфелi таю матерiали е як донори ^еТ ознаки. Селекцiонери працюють також i над оптимiзацiею продуктивного процесу, пов'язаного з
78
фотоcинтeзом, створюючи зразки, у якиx гeнeтично дeтeрмiнованi кращi фотоcинтeтична активнicть листкового апарату i розподiл цукрiв у корeнeплодаx.
Самe з такиx позицм можна cтвeрджувати, що чаcтка ceлeкцiï у пiдвищeннi продуктивноcтi бурякiв цукровиx зроcтатимe. В оcтаннi роки ïï оцiнюють у 45% [23]. Шпаар Д., Дрeгeр Д., Заxарчeнко A. та н (2004 р.) у Нiмeччинi показали, що ceлeкцiйний процec щодо урожайноcтi буряку цукрового ниш щорiчно дае прирicт цукру на 1,73 ц/га, а cортимeнт бiльшоcтi фiрм визначатимуть комбiнацiйнi типи, у якиx виcока врожайнicть поеднана з ви^ким вмicтом цукру [24].
У новиx умоваx оcобливого значeння набувае адаптивна ceлeкцiя, яка вiдповiдаe за cтворeння такиx гiбридiв, у якиx динамiка роcту, розвитку, формоутворeння, продуктивн процecи i заxиcнi мexанiзми макшмально узгоджeнi з агроeкологiчним ceрeдовищeм i приcтоcованi до конкрeтниx виробничиx умов [25]. Для цього у конкрeтниx гоcподарcтваx cлiд вирощувати лишe пбриди, рeкомeндованi до вирощування в пeвниx фунтово-клiматичниx зонаx. Aдитивний потeнцiал cучаcниx гiбридiв вивчаeтьcя у процeci як "конструювання" гiбридниx комбiнацiй у cиcтeмi "Бeтаiнтeркроc", так i cупроводжуeтьcя у дeржавному cортовипробуваннi.
Повнiшe розкрити потeнцiал cучаcниx гiбридiв можна i за умови вирощування буряку цукрового cамe за iндуcтрiальними тexноло-гiями, аджe за виcновками нiмeцькиx вчeниx у cортовипробуванняx рeалiзована потeнцiйна врожайнicть викориcтовуeтьcя на практицi вcього лишe вщ 50 до 80%, а за збором цукру - на 90-98%, а за низького тexнологiчного забeзпeчeння щe мeншe [26].
Висновок. ^льки комплeкcний пiдxiд до рeалiзацiï бюлопчного потeнцiалу продуктивноcтi cучаcниx гiбридiв будe cприяти повному пeрeвeдeнню буряково!' галузi з eкcтeнcивного шляxу розвитку на iнтeнcивний.
Використана лiтератyра:
1. Aндрющeнко A.В., Кривицький K.M. Випробування ^р^в в Украïнi; минулe i cучаcнe// Сортовивчeння та оxорона прав на ^рти роcлин. - 2005. - № 2. - С. 156-167.
2. Шeвцов I.A., ЧугунковаТВ. Буряки цукров^ кормовi, cтоловi. -K.: Логоc, 2001. - 128 c.
3. Балков И.Я. Сeлeкция cаxарной œe^bi на гeтeрозиc. - M.: Роcceльxозиздат, 1978. - 167 c.
4. РоТк M.В., Kорнeeва M.O. Оцiнка гeнeтичного потeнцiалу вiтчизняниx цукровиx бурякiв// 36. наук, праць,. - K.: Полiграф Kонcалтинг, 2005. - Вип. 8. - С.17-27.
79
5. Бондар B.C. Парламентськ слухання з питань законодавчого забезпечення розвитку бурякоцукрового комплексу УкраТни// ^^Bi буряки. - 2005. - № 3. - С. 4-5.
6. РоТк М.В., Сiнченко В.М., Пиркiн В.1., Шаповал М.П., Борисюк В.О. З думою про буряювництво// Цукровi буряки. - 2001. - № 6. - С. 4-5.
7. Волкодав В.В., Захарчук О.В. Шляхи забезпечення продовольчо' безпеки держави// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2 - С. 131-138.
8. РоТк М.В., Корнеева М.О., Кулк О.Г. Селек^я цукрових буряюв: етапи творення // Цукровi буряки. - 2002. - № 5. - С. 4-5.
9. Балан В.М., Стаков М.1., Садовий 1.П., Бевз М.М. Пам'ятка буряковода. - Погребище, 2000. - 72 с.
10. РоТк М.В., Ермантраут Е.Р., Мацевецька Н.М., Романенко М.М., Кушицький М.Ф., УмрихЫ Н.Л. Продуктившсть гiбридiв нового поколiння // Цукровi буряки. - 2002. - № 3. - С. 18-19.
11. Романенко М.М. Iндустрiальна технолопя вирощування цукрових буряюв: РекомендацiT. - 2005. - 40 с.
12. Ротк М.В., Нурмухаммедов А.К. Сучасний стан захворюваност цукрових буряюв та шляхи TT контролювання // Цукровi буряки. - 2002. - №4. - С. 12-13.
13. РоТк М.В., Яковець В.А., Литвинюк В.В., Кулк О.Г. Конкурентоздатнi вiтчизнянi гiбриди// Цукровi буряки. - 2004. - № 3. - С. 18-20.
14. РоТк М.В., Яковець В.А. Розробка методу дiагностики стмкост коренеплодiв до гнилей //Цукровi буряки. - 2000. - № 3 - С. 4-5.
15. Кляченко О.Л. Продуктившсть i якють сортв та гiбридiв цукрових буряюв// Цукровi буряки. - 2000. - № 4. - С. 14-15.
16. Ольтманн В., Бурба М., Больц Г. Селекция сахарной свеклы на улучшение качественных признаков// Пер. с нем. - М.: Агропромиздат, 1986. - 175 с.
17. РоТк М.В., Петриченко С.М., Яковець В.Л. Ураженють хворобами донорiв стмкост до ризомани// Цукровi буряки, - 1999. -№ 5. - С. 6-7.
18. РоТк М.В., Нурмухаммедов А.К., Манько О.А. Перспективи селекци цукрових буряюв на стмкють до ризомани// Цукровi буряки. - 2001.-№ 2.-С. 14-15.
19. Нурмухаммедов А.К. Стмкють цукрових буряюв до ризоманiT// Цукровi буряки. - 2004. - № 4 - С. 16-17.
20. Хильницький О.М., Земляний О.1., Кузь В.В. Причини недобору врожаю в Правобережному Люостепу у 2001 р.// Цукровi
80
буряки. - 2002. - № 1. - С. S-9.
21. РоТк M^., Заришняк A.O, Iонiцой Ю.С. Чутливicть гiбридiв цукровиx бурякiв до добрив// Цукровi буряки. - 2001. - № 5 - С. 8-9.
22. РоТк M.В., Kорнeeва M.O. Форма корeнeплодiв як важлива eколого-ceлeкцiйна ознака цукровиx бурякiв// Пiдвищeння eфeктивноcтi бурякового виробництва та проблeми eкологiï i вiдxодiв. - K., 1994. -С. 33-34.
23. Пeрeтятько В.Г., Боршкiвcький I.M. Сeлeкцiя на удоcконалeння форми i розмiрiв корeнeплодiв// Цукровi буряки. - 2002. - № 3. - С. 1617.
24. Шпаар Д., Дрeгeр Д., Заxарeнко A. Саxарная cвeкла (Выращиваниe, уборка, xранeниe) - Mинcк: ЧУП "Орex", 2004. - 326 c.
25. Kорниeнко A.В. Проблeмы ceлeкции cаxарной œe^bi в Рогсии // Саxарная cвeкла. - 2004. - № 9. - С. 12-13.
26. Романeнко M.M. У XXI стол^тя - з Ыдуо^альними тexнологiями // Цукровi буряки, - 2002. - № 2. - С. 4-6.
УДК 631.527.5: 633.63
РоГк В.М., Корнеева М.О. Пбриди нового поколiння цукрового буряку i ïxня роль у процeci iнтeнcифiкацiï галузi //Сортовивчeння та оxорона прав на ^рти роcлин. - 2006. - № 3. - С. 71-S2.
Пбриди буряку цукрового розглядаютьcя як чинник iнтeнcифiкацiï бурякоцукрово1 галузк На cучаcному eтапi розвитку аль^^го гоcподарcтва за умови cкорочeння поciвниx площ пiд буряком, нecтачi матeрiально-тexнiчниx рecурciв, якi впливають на формування продуктивноcтi цукрового буряку як культури iнтeнcивного типу, гiбриди повиннi мати ви^кий гeнeтично зумовлeний бiологiчний потeнцiал продуктивноï здатноcтi, cтiйкicть до xвороб, шкiдникiв, cтрecовиx абiотичниx факторiв, волод™ широкими адаптацiйними можливоcтями. Даeтьcя аналiз cучаcниx гiбридiв цукрового буряку, внeceниx до Дeржавного рeecтру cортiв ро^ин, придатниx для поширeння в Укра1ш оcтаннiми роками. Пeрeвeдeння галузi на iнтeнcивний шляx розвитку можливe за умови комплeкcного пiдxоду до вирiшeння цieï проблeми.
Ключовi слова: пбриди цукровиx бурякiв, iнтeнcифiкацiя бурякоцукровоï галуз^ гоcподарcько цiннi ознаки, продуктивнicть.
УДК 631.527.5: 633.63
Роик Н.В., Корнеева М.А. Гибриды нового поколeния cаxарной œe^bi и иx роль в процeccаx интeнcификации отраcли //Сортовивчeння та оxорона прав на cорти ро^ин. - 2006. - № 3. - С. 71-S2.
S1
Гибриды сахарной свеклы рассматриваются как фактор интенсификации свеклосахарной отрасли. На современном этапе развития сельского хозяйства при условии сокращения посевных площадей под свеклой, недостаточности материально-технических ресурсов, которые влияют на формирование продуктивности сахарной свеклы как культуры интенсивного типа, гибриды должны иметь высокий генетически обусловленный биологический потенциал продуктивной способности, устойчивости к болезням, вредителям, стрессовым абиотическим факторам, характеризоваться широкими адаптационными возможностями. Дается анализ современных гибридов сахарной свеклы, которые внесены в Государственный реестр сортов растений Украины в последние годы. Перевод отрасли на интенсивный путь развития возможен при условии комплексного подхода к решению этой проблемы.
УДК 631.527.5:633.63
Royik М., Korneyeva М. Sugar beet hybrids of new generation and their role in the process of intensification of the branch //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 71-82.
Sugar beet hybrids are considered as a factor of intensification of the beet-sugar branch. At the modern stage of development of agriculture under condition of reduction of sugar beet sown area, shortage of material - technical resources which influence the formation of productivity of sugar beet as a crop of intensive type, hybrids must have a high genetically conditioned biological potential of productive ability, resistance to pests and diseases, abiotic stress factors, must have broad adaptive abilities. Analysis of the modern sugar beet hybrids included bately in the state Register of plant varieties of Ukraine is presented. Transfer of the branch to the intensive way of development is possible only under conditions of a complex approach to solving this problem.
