CC BY
11УДК 633.63.631.531.12
ВПЛИВ 1НОЗЕМНИХ НАС1ННИЦЬКИХ Ф1РМ НА РОЗВИТОК НАС1ННИЦТВА ТА СЕЛЕКЦП БУРЯКУ ЦУКРОВОГО (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var altissima Doell) В УКРА1Н1 (К1НЕЦЬ XVIII - ПОЧАТОК ХХ СТОР1ЧЧЯ)
О. G. Тарабрш, доктор сiльськогосподарських наук, професор, Державна наукова стьськогосподарська бiблiотека НААН.
Вступ. Менше нiж за два стол^тя селекцiйноT та наанноТ роботи буряк цук-ровий з городньоТ рослини перетворився у важливу технiчну культуру, а врожай-нють i цукристiсть збiльшились майже у три рази. На змЫу багатонаанним сортам прийшли однонасiннi, з'явилися дип-лоTднi, тетраплоTднi форми культури та триплоТдн гiбриди.
Природно, що розвиток наанницт-ва цукрового буряку нерозривно пов'яза-ний iз селек^ею. Такi вiдомi вченi, як А. С. Зайкевич, В. П. Зосимович, С. М. Богданов, П. Р. Сльозюн, як фун-товно дослщжували становлення i розвиток в^чизняноТ селекцiT i вплив на неТ за-кордонних насiнницьких фiрм, займалися наанництвом i селекцiею буряку цукрового [1].
Селек^я i наанництво цукрового буряку у дореволюцiйнiй Росп знаходи-лися у приватних руках i в значнiй мiрi залежали вщ впливу iноземних наанни-цьких фiрм i господарств. Кожний влас-ник цукрового заводу, робив спробу ви-рощувати фабричне наання з маточного, закупленого у Ымеччиы чи Францп. На маточних посiвах проводився прим^ив-ний добiр кращих рослин для фабричноТ репродукцiT.
Внаслiдок неквалiфiкованого про-ведення добору стосовно полiпшення цукрового буряку, мюцеве фабричне на-ання за врожайнiстю i цукристiстю по-ступалося закордонному i перевага на-давалася сортам французького та ыме-цького походжень.
Найбiльш вiдомими i такими, якi зробили вагомий вклад у селекцю та наанництво цукрового буряку, були фiрми:
Втьморен, Депре, Турнер (Францiя); Ра-ббетге i Гiзеке (Клейнванцлебен), Дiппе i Шрайбер (Нiмеччина); Воганка i Запотт (Чехiя); Янаш (Польща); Кун ( Голландiя); Глоструп (Данiя); Свалеф (Шве^я) тощо [2].
Результати дослiдження. Паншин Б. А. вважав, що роайська селек^я цукрового буряку виникла значно тзнше, нiж у Ымеччиы й ФранцiT [3]. З ^ею тен-денцiею й пов'язано формування перших наукових поглядiв про вплив Ыоземних ф i рм на селекцю буряку в РосiT.
Беззаперечним свщоцтвом цьому е вплив французькоТ фiрми Вiльморен та нiмецьких - Раббетге i Гiзеке, якi були заснован ще на початку Х1Х столiття. У Нiмеччинi селекцiйна робота й формування наукових поглядiв, спрямованих на створення дмсно цукристого буряку (за вмютом цукру), було покладено Карлом Францем Ахардом ще на раных стадiях цукрового виробництва. Його роботи були продовжен сином Коппк
У 1850 р. ымецький селекцiонер Кнауер на основi нових методiв селекцiT (iндивiдуального вщбору i застосування поляриметра) вивiв сорт «lмперiал», цук-ристiсть якого в рiзних умовах (включаю-чи й територю украТнських земель) ви-рощування становила 9 - 13,5%.
Вагоме мюце у селекцп i наанниц-твi цукрового буряку посiдае фiрма Раббетге i Гiзеке, оргаызована у 1856 р. Фiр-ма вперше почала працювати з вщбором за питомою вагою коренеплоду. У 1862 р. вона уже використовувала поляриметри-чне визначення цукристост соку, яке надзвичайно спростило прямий добiр.
Але найвщомшою наанницькою фiрмою у Захщнм GBponi була францу-зька фiрма Вiльморен, яка зробила ва-гомий внесок у селекцю i наанництво цукрового буряку не тiльки Свропи, а й Роайсько!' iмперiï, яка довгий час вважа-лася першою у свiтi за масштабнiстю ви-робництва.
Заснування фiрми Vilmorin вщбу-лося у 1780 р. Власник торгiвлi насiнням - ботанiк Andrieux разом 3i сво'|'м молодим товаришем Victore Vilmorin' оргаызу-вали маленьку наанницьку лавку на бе-резi р. Сена поблизу Парижа, i згодом перетворили в колосальну наанницьку фiрму, яка довгий час вважалася першою у свт за масштабом роботи та якютю сво!'х сор^в.
Вiктором Вiльмореном вщкрива-еться цiла генерацiя Вiльморенiв, напевно, едино!' в юторп сортово!' справи дина-стп' видатних селекцiонерiв, талановитих органiзаторiв, добрих дослiдникiв i суспн льних дiячiв. Будучи власниками масштабного пщприемства, Вiльморени були освiченими рослинниками, докладали великих зусиль, енергп i коштiв на прове-дення рiзноманiтних дослiдiв.
Фiрма «Vilmorin-Andrieux et Cie» була в той час першим французьким до-слiдним полем, центром Ытродукцп та випробувань нових стьськогосподарсь-ких культур, мюцем пропаганди агроно-мiчних знань.
Cелекцiю буряку цукрового роз-почав син Вiктора Вiльморена, Лу'| Вть-морен, у 50-х роках Х1Х столiття. Праця Лу'| Втьморена з цукровим буряком була винятково вдалою й увiйшла в юторю ^eï рослини. Достатньо сказати, що за понад 10 роюв його роботи, цукристют буряку досягла15-16% вщ 7-11%.
У 1861 р. було виведено сорт за назвою «Бтий покращений сорт бурякiв Вiльморена» [4]. Сорт широко використо-вувався не ттьки в Gвропi, а й у Роайсь-кiй iмперiï, особливо на укра'шських землях (Смтянський маеток графа Бобрин-ського, Шпола).
Взагалi, можна сказати, що з великого числа сор^в буряку цукрового, як використовувалися вiтчизняними вироб-никами цукру, найкращими виявилися Втьморен (бiлий покращений) та Клейн -Ванцлебен.
Досягнення селекцмних po6iT 3i збтьшення yMiCTy цукру були результатом здiбностей Лу'| Вiльморена як селек-цiонера i його методiв роботи. До нього селек^я буряку велась лише за допомо-гою масового вщбору. 1снуючий метод вiдбору в соляних розчинах його не за-довольняв, тому Л. Втьморен у 1850 р. перейшов до оцЫки кореыв за питомою вагою соку, а у 1853 р. вперше на той час увiв поляриметр. Його можна вважати засновником Ыдивщуального вщбору буряку. ВЫ у 1856 р. переходить на Ыдивн дуальний в^^р бурякових рослин.
Початковим етапом селекцп' е вщ-бiр коренiв. Вiд них отримували за допо-могою самозапилення двi генерацп. Кож-на ам'я вивчалася за константнютю ути-лiтарних ознак i випробовувалася у рiз-номанiтних комбЫа^ях схрещування з iншими подiбними «амиями». КомбЫацп', якi в першому пбридному поколiннi пока-зували максимальний ефект гетерозису, використовувалися як маточний мaтерiaл для повторного схрещування. На ринок (як фабричне наання), випускалося наання вiд такого схрещування. Така схема селекцп давала фiрмi величезний прибу-ток i Вiльморени могли завжди «тримати в руках» покупав нaсiння.
Успiх у селекцп' Лу'|' Вiльморенa вивiв Фрaнцiю на перше мюце з вироб-ництва та експорту бурякового наання. До цього найбтьшим постачальником нaсiння буряку була Ымеччина.
Напрям буряково!' селекцп' у Францп визначався природними особли-востями кра'ши. Райони бурякiвництвa зосередженi у твычних i пiвнiчно - схщ-них департаментах, де вегетaцiйний пе-рiод буряку приблизно на мюяць дов-ший, чим у районах буряювництва Укра!'-ни. Лiто помiрно тепле i порiвняно вологе. Опади розподтеы рiвномiрно. Буряки сiяли у юнц квiтня, а збирали з друго!' по-ловини жовтня до середини листопада. Все це сприяло чудовому росту кореня, але не сприяло цукристостк
Основы сорти, над якими велася бaгaторiчнa селек^я - Vilmorin A i Vilmorin В. Сорт Vilmorin A - цукристий (у се-редньому близько 19% цукру), Vilmorin В - врожайно-цукристий (врожай цукру з гектара м^ бути до 9000 кг). Окрiм сор^в А i В у кaтaлозi Втьмореыв можна знай-
ти ще третм сорт цукрового буряку -«Frangaise riche». Сорт цей менш проду-ктивний вiд Vilmorin В.
Наанна справа фiрми базувалася майже виключно на ïï репродуцентах. Цн ла низка приватних господарств Францп i Пiвнiчноï Америки на договiрнiй основi здiйснювали репродукцiю ïï елiтного ма-терiалу. Завдяки такiй органiзацiï фiрма, маючи невеликi земельн масиви, могла випускати на ринок величезну ктькють насiння (площа зайнята пщ репродукцiю насiння у «васалiв» фiрми, вимiрювалася приблизно шiстьома тисячами га). При цьому пропорцп наання, яке отримува-лось у маетку Вiльморенiв, порiвняно до репродукцiï його у «васалiв» (мало вщ-ношення 1:1000).
Вiдносно насiнникiв буряку юнува-ла така система: фiрма виробляла мато-чне насiння, котре посилала своТм закон-трактованим репродуцентам. Останн проводили у себе повну репродукцю (культура маточного буряку, кагатування, висадки). Праця репродуцен^в весь час контролювалася iнспекторами фiрми. Врожай насiння (тобто фабричне наан-ня) репродуценти направляли на елева-тори фiрми, де проходили його очистка, збер^ання i продаж.
Боротьба за ринок, яка велась мiж Втьморенами i ымецькими селекцй ними фiрмами (Клейнванцлебен) до початку ХХ ст, як вщомо, заюнчилася пере-могою останых. У подальшому фiрма по-ступово втрачала своТ передовi позицiï у селекцп' та насiнництвi цукрового буряку, як перехопили нiмецькi насiнницькi фiр-ми.
Висновок. Бiльшiсть селекцмно-насiнницьких фiрм Свропи, починають виникати iз середини XlX ст. Найбiльш вiдомими були фiрми, якi в значнiй мiрi вплинули на вiтчизняну селекцiйну науку i виробництво, це - Втьморен, Депре, Турнер (Франтя); Раббетге i Пзеке (Клейнванцлебен), Дтпе i Шрайбер (Hi-меччина) та iншi.
У перюд становлення селекцмно-насiнницькоï роботи у друпй половинi Х1Х ст., центрами бурякоцукровоТ проми-словостi були двi краТни - Францiя i Hi-меччина.
Можна сказати, що з династп Bi-льморенiв розпочалося становлення i
розвиток селекцп цукрового буряку як науки в Свропк Фiрма Втьмореыв мала величезний вплив на становлення i розвиток цукровоТ промисловостi РосiйськоT iмперiT, де в переважнм бiльшостi на украТнських землях вирощували сорти цукрового буряку французьких фiрм.
У Нiмеччинi Ф. Ахардом були за-кладенi основи селекцп цукрового буряку. Це призвело з часом до виникнення ряду селекцмних фiрм, як займалися пщви-щенням цукристостi й урожайностi куль-тури [5].
Використана лiтература:
1. Орловський, М. I. Етапи розви-тку в^чизняноТ селекцiT цукрових буряюв. / М. I. Орловський. - К.: ВН1Ц, 1973. -158 с.
2. Ильевич, С. В. Очерки истории свеклосахарного производства в Украине: люди, события, факты. / С. В. Ильевич, под. ред. Н. В. Роика. - Нежин: ООО Изд. «Аспект-Полиграф», 2007. - 236 с.
3. Ремер. Настольная книга по свекле. / Ремер. // Свекловодство: пер. в нем. / Правление сахаротреста СССР. -М.: Изд-во НТУВСНХ СССР, 1929. -251 с.
4. Богданов, С. Русские свекловичные семена. / С. Богданов. // Сельское хозяйство и лесоводство. - Киев, 1887. - № 4. - С. 211-233.
УДК 633.63:631.531.12 Тарабрш О. 6. Вплив Ыоземних наанни-цьких фiрм на розвиток наанництва та селекцп буряку цукрового (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var altissima Doell) в УкраТн (юнець XVIII - початок ХХ сторiччя). / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. // М-во аграрноТ полiтики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи со-р^в рослин; шеф-ред. Мельник С. I. [та Ы.]. - К., 2010. - № 2 (12).
Катталютичы вщносини сприяли розвитку бурякоцукровоТ промисловост та зародженню науковоТ селекцп у друпй половин XIX стол^тя. Селекцмно-наан-ницьк фiрми в Свроп почали виникати у середин XIX столiття. Вiдомiшими були -Втьморен, Депре, Турнер (Франтя); Ра-
ббетге i Пзеке (Клейнванцлебен), Дiппе i Шрайбер (Ымеччина) та iншi.
Ключовi слова: буряк цукровий, селекцiя, насiнництво, цукрова промис-ловiсть, сорт, пбрид. УДК 633.63:631.531.12 Тарабрин А. Е. Влияние иностранных семенных фирм на развитие семеноводства и селекции сахарной свеклы (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var altissima Doell) в Украине (конец XVIII - начало ХХ столетия). / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. // М-во аграрноТ пол^ики УкраТ-ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут екс-пертизи сор^в рослин; шеф.-ред. Мельник С. I. [та 1н.]. - К., 2010. - № 2 (12).
Капиталистические отношения способствовали развитию сахарносвеко-льной промышленности и зарождению научной селекции во второй половине XIX столетия. Селекционносеменные фирмы начали активно возникать в средине этого столетия. Самыми известными были Вильморен, Депре, Турнер
(Франция); Раббетге и Гизеке (Клейнван-цлебен), Диппе и Шрайбер (Германия) и другие.
УДК 633.63:631.531.12 Tarabrin, O. Impact of Foreign Seed Companies on Seed Production and Breeding of Sugar Beet (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var altissima Doell) in Ukraine (end of XVIII Century to the beginning of XX Century). / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практич-ний журнал. // М-во аграрноТ полiтики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи со-р^в рослин; шеф-ред. Мельник С. I. [та 1н.]. - К., 2010. - № 2 (12).
Capitalistic relations were contributing to origination of research breeding during the second half of XIX Century. Breeding and seed companied were starting to emerge in Europe in the middle of XIX Century. Most famous among them were Vel-moren, Depre, Turner (France), Rabbetge and Gizeke (Kleinvantsleben), Dippe und Shriber (Germany) and other.
