CC BY
9УДК 633.63:631.52:575.125
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОД1В СТВОРЕННЯ МАТЕРИНСЬКОГО КОМПОНЕНТА ЧС Г1БРИД1В БУРЯКУ ЦУКРОВОГО ( Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var.altissita Doell)
М. О. Корнеева, кандидат б'юлог'чних наук
1нститут цукрових бурякв та бЮенергетичних культур УААН
Дотепер у селекцп буряку цукро-вого основним напрямом е створення пбр^в з високим ефектом гетерозису шляхом пбридизацп пилкостерильних материнських форм i багатонаанних за-пилювачiв[1]. Для одержання материн-ського компонента необхщно мати коле-кцiю закрiплювачiв стерильностi та Tхнiх чоловiчостерильних (ЧС) аналопв з ви-сокими параметрами базисного рiвня господарсько-цiнних ознак та високою комбiнацiйною цiннiстю [2]. Основними етапами селекцмного процесу при створены материнського компонента ЧС пб-рифв цукрового буряку, який володiе комплексом господарсько-цiнних ознак, е пошук та iдентифiкацiя у популяцiях i селекцiйних матерiалах закрiплювачiв стерильностi (так званих О-титв). Фор-мування Т'хых пилкостерильних аналогiв здiйснюеться на основi бекросних схре-щувань, а також оцЫюеться за комбЫа-цiйною здатнютю. Такi ЧС лiнiT та прост ЧС гiбриди мусять мати високий ступЫь однонасiнностi i стерильностi, а О-типи, як забезпечують стабiльнiсть материнського генотипу, мають характеризува-
тися високою закртлювальною здатню-тю. Бажаним е також залучення до створення материнського компонента мате-рiалiв геноплазм, дивергентних за похо-дженням.
Селекцмно-генетична схема от-римання таких закрiплювачiв стерильно-стi розроблена й описана Оуеном у со-рокових роках минулого стол^тя [3-4]. За схемою, запилювач мусить мати нормальну цитоплазму (плазма Ы) i яде-рн гени х i z у рецесивному гомозиготному стаы, тобто генотип N ххгг. У пан-мiктичних популяцiях буряку цукрового
залежно вщ частоти алелiв х i z з рiзною частотою зустрiчаеться генотип N ххгг, який мае здатнють закрiплювати стери-льнiсть. Частота таких генотитв колива-еться в межах вщ 0 до 6%, хоча за да-ними рiзних авторiв вона може бути зна-чно бiльшою (до 20-30% ) [5-6]. У цтому це залежить вiд генетичноТ структури популяцп щодо геыв закрiплення стери-льностi та вщновлення фертильностi. Тому основним завданням, покликаним удосконалити методи створення материнських форм, е пщвищення частоти зустрiчальностi О-титв у селекцiйних матерiалах. I це пов'язано в основному з трудомюткютю процесiв Тхнього пошуку та визначення генотипу. Крiм того, у су-часних гiбридiв в основному використо-вують пилок стерильних лнТ (ЧС лiнiT), якi внаслщок близькородинних бекросних схрещувань до четвертого-п'ятого поколЫь пiддаються глибокiй Ыбреднм депресп, у результатi чого знижуються параметри господарсько-цЫних ознак настiльки, що пбридиза^ею з багатона-сiнними запилювачами при створены юнцевих гiбридiв не вдаеться вщновити Tхнiй потенцiал продуктивност [7]. Тому постало питання про створення Ышого типу материнського компонента, а саме: пилкостерильних гiбридiв вщ схрещу-вання ЧС лiнiй-аналогiв з неродинними О-типами - закртлювачами стерильность ^м того, бажаним е поповнення генофонду чоловiчостерильних форм через залучення як ядерних, так i плазмо-генiв вщ матерiалiв iноземного похо-дження.
Метою дослщжень було вдоско-налення методiв створення материнського компонента ЧС гiбридiв з комплексом господарсько-цЫних ознак на основi
в^чизняноТ та зарубiжноT геноплазм, а також визначення його оптимальноТ ге-нетичноТ структури.
Напрями дослiджень. Удоско-налення мещфв створення материнсь-ких компонент гiбридiв, створених на основi цитоплазматичноТ чоловiчоT сте-рильностi, проводилася у напрямах:
- пщвищення частоти зустрiчаль-ностi генотипу N ххгг у вихщних матерн алах буряку цукрового, як служитимуть родоначальниками лiнiй-закрiплювачiв стерильности
- формування материнських компонент по типу простих стерильних пб-ридiв, одержаних вiд схрещування лУй ЧС аналогiв четвертого-п"ятого бекрос-ного поколЫня з неспорiдненими О-типами рiзних геноплазм;
- вивчення можливост залучення екзоплазми iноземного походження до полтшення вiтчизняних закрiплювачiв стерильностi.
Дослщження проводили на Верх-няцькiй дослщно-селекцмнм станцiT, фн лiалi 1нституту цукрових буряюв (нинi -1нститут коренеплщних культур, м. Умань), lванiвськiй дослщно-селекцмнм станцiT, а також у лабораторп селекцiT 1нституту цукрових бурякiв УААН.
Методи дослiдження. Основни-ми методами створення материнського компонента були аналiзованi та насичу-вальнi схрещування, проте за створення материнського компонента нового типу застосовували також метод пбриди-зацп ЧС аналопв з неродинними закрт-лювачами стерильность Визначення комбЫацмно!' здатностi ЧС компонен^в проводили по типу «топкрос». Для уве-дення ядерних генiв пилкостерильних форм Ыоземного походження у в^чиз-нянi матерiали Ф. М. Парieм була роз-роблена спецiальна схема, за допомо-гою якоT покращували господарсько-цЫы ознаки вiтчизняних закрiплювачiв стери-льностi [8].
Характеристика вихiдного ма-терiалу. Матерiалом для дослiджень з пiдвищення частоти зустрiчальностi за-крiплювачiв стерильностi слугували се-лекцiйнi матерiали уманськоT селекцiT (селекцiонер А. С. Манько), при створены материнського компонента нового типу використовували п'ять чоловiчо-
стерильних лУй, одержаних способом бекросування на основi закрiплювачiв стерильности видiлених з популяцiй роздiльноплiдного буряку цукрового се-лекцiй ВеселоподiльськоT, Уладово-ЛюлiнецькоT, БiлоцеркiвськоT та Верхня-цько1 дослiдно-селекцiйних станцiй з рн внем стерильност 82-94% та роздть-ноплщнютю закрiплювачiв стерильностi вiд 82% до 99% (селекцюнер П. I. Ваку-ленко). У створеннi пробних гiбридiв як тестерiв для ЦЧС форм використали двi багатонасiннi форми верхняцько! селек-цiT - БЗ1 i БЗ2. Для збагачення генофонду материнських форм (селекцiонер Па-рiй Ф. М.) було використано Ыоземы п-бриди Перла, Лена тощо, для створення нових ЧС лУй залучено плазмогени ЧС форм льговського походження (селекцн онер О. В. Дубчак). Дослщи проводилися у 2004-2008 рр.
Результати дослщжень. Елеме-нтом удосконалення процесу створення нових закрiплювачiв стерильност (ЗС) може бути попередне схрещування од-нонасiнних матерiалiв iз ЗС, що характеризуются крiм високо! закрiплюючоT комбiнацiйноT здатностi, самофертильнн стю, стiйкiстю проти хвороб з метою на-сичення 1х генами, як контролюють цi ознаки. У таких пбридних форм через аналiзуючi схрещування щентифкують новi рекомбiнантнi генотипи ЗС з комплексом селекцмно привабливих ознак. Сьогодн такий спосiб можна вважати найрацюнальншим.
У дослiд було включено 6 селек-цiйних однонаанних номерiв i чотири однонасiннi сорти-популяцп, якi попере-дньо було виаяно у селекцiйному роз-плiднику, оцЫено Tх за комплексом бю-морфолопчних ознак i включено у аналн зуючi 236 комбiнацiй схрещування, як проводили пiд пергаментними iзолято-рами-вертушками та парними бязевими iзоляторами. Пiд кожний парний iзолятор висаджували по 2 рослини - по одному коренеплоду кандидата в закрiплювачi стерильност ^з фертильних популяцiй) i по одному коренеплоду лiнiT з пилковою стерильнiстю. Насiння зiбрано з материнських форм для наступного аналiзу генотипу кандидата в О-типи, а також з фертильно1 рослини (для вщновлення генотипу).
Враховуючи те, що у в^чизняних сортових популя^ях генотип N ххгг зу-стрiчаеться з низькою частотою (рисунок), у зв'язку з чим необхщно проаналн зувати велику ктькють рослин запилю-вача (теоретично понад 10 тис. рослин), розроблено модифкацю методу добору О-титв. Спочатку схрещували ранше вiдселектованi закрiплювачi стерильнос-тi з генотипом N ххгг пiд iзоляторами з фертильними однонасiнними рослинами з нових популяцм, що залучалися у се-лекцiйний процес. За таких схрещувань проходило насичення генетичноТ струк-
тури фертильних рослин рецесивними генами х i z, якi зумовлюють закртлюю-чу здатнiсть.
Частота видтених О-типiв у при-родних популя^ях однонасiнних сортiв i однонасiнних номерiв коливалася у межах 1,7...6,2% (при середньому показни-ку 4,1%). Пюля попереднього схрещу-вання з О-типом (селекцмний номер ОТ 12-13) вона суттево збтьшилася i ста-новила 27,4...40,2% за середньоТ iз 10 дослщжуваних номерiв у 33,9%, тобто збтьшувалася у 8-10 разiв.
Рис. 1. Порiвняльний аналiз частоти видiлених ЗС в селекцiйних номерах до i пiсля схрещування з номером ОТ 12-13:
Вподн. 29 - Веселоподтьський однонас1нний 29, Бцодн. 45 - Бтоцершський однона-с1нний 45, Улодн. 35 - Улад1вський однонасшний 35, Ялт.одн. 30 - Ялтушювський однонасш-ний 30, Ум. А23 - Уманський А 23, Ум. Мт-34 - Уманський МТ.34, Ум. Х-31-3 - Уманський Х-31-3, Ум. 22-3 - Уманський 22.3, Ум. 87-4 - Уманський 87-4, Ум. МТ-4-4 - Уманський МТ-4-4.
Таким чином, iмовiрнiсть добору закрiплювачiв стерильност з таких кандидат в О-типи досить висока, що пщ-вищуе в цiлому ефективнють селекцiйноT роботи iз закрiплювачами стерильность
До Ыших актуальних завдань се-лекцiйноT практики можна вiднести роз-робку ефективних способiв формування материнського ЦЧС компонента, що дасть можпивють пщвищити продуктив-нiсть i полтшити господарсько-кориснi ознаки гiбридiв першого поколЫня. У су-часнiй селекцп як материнський компо-
нент використовують ЦЧС лЫп або гене-тично звужен популяцп [7].
У процесi розмноження закртлю-вачiв стерильностi як методом суворого самозапилення, так i Ыших схем близь-коспорiдненого схрещування настае Ы-бредна депресiя не ттьки самих запи-лювачiв О-типу, але i Tхнiх ЦЧС-аналогiв за низкою ознак (маса корене-плоду, пилкоутворююча здатнють, про-дуктивнiсть наанниюв, життездатнiсть та якiсть насiння тощо). 1снують рiзнi спо-соби урiзноманiтнення i покращання ЧС компонента гiбридiв на стерильнiй осно-
Bi. Один з них - це пбридиза^я ЧС лн нiй з неспорщненими запилювачами О-типу, тобто створення простих стериль-них пбрифв.
Встановлено суттeвi вiдмiнностi за певними ознаками Mix вихщними ЦЧС, лУями i простими стерильними гiбридами.
Зокрема за результатами аналiзу наанно^ продуктивност рiзних за структурою материнських форм встановлено, що прост пбриди, одержанi на основi л^ веселоподтьського походження ЦЧС1 Вп29, вдвiчi перевищували ïï за цим показником i становили 120 проти 60 г з одного наанника. 1стотно вищою (на 30%) врожайнiстю насiння характе-ризувалися простi стерильнi гiбриди, отриман на основi лiнiï уманськоï селек-цп ЦЧС2 УЛ56.
За масою 1000 плодiв ЦЧС аналоги i прост стерильнi гiбриди, одержан на основi рiзних за генотипом закртлю-вачiв стерильностi, не в^^знялися.
Середня лабораторна схожiсть гiбридiв, одержаних на основi верхняць-ких лУй ЦЧС5 В8524, становила 81% i була вищою порiвняно з вихщною лiнieю з показником 74% при Н1Р05=4%. Високу схожiсть насiння (80%) мали пбриди, отриман вiд схрещування рiзних ЦЧС лiнiй iз закртлювачем уладiвськоï селе-кцiï От2 УЛ56, що свщчить про вплив генотипу цього закртлювача на схожють гiбридного насiння. Порiвняльний аналiз польово! схожостi насiння ЦЧС лiнiй i 1хых простих стерильних гiбридiв установив, що прост стерильнi пбриди особливо в несприятливi за погодними умовами роки, в уах комбЫа^ях схре-щування виявили перевагу перед ЦЧС лiнiями ( в середньому на 6%).
Аналiз маси одного коренеплоду простих гiбридiв показав, що пбриди, створен на основi стерильноï лiнiï ЦЧС2 уладiвського походження УЛ56, у середньому перевищували вихщну ЦЧС лн нiю 337 проти 265 г (при Н1Р05 41 г). За вмютом цукру у коренеплодах видтили-ся прост стерильнi гiбриди, створенi на основi лiнiï веселоподiльськоï селекцiï ЦЧС1 Вп29, якi за цим показником перевищували ïï на 1,0% (абс. знач.). Iншi простi стерильнi пбриди за вмютом цукру не в^^знялися вщ вихiдних стери-
льних лУй, тобто рiзниця була у межах Н1Р. У той же час у груп гiбридiв, ство-рених на основi ЦЧС2 УЛ56, видтився стерильний гiбрид ЦЧС2 / От5, який пе-ревищив свою вихщну лУю як за вро-жайнiстю, так i за вмютом цукру.
Якють насiння та продуктивнють пробних гiбридiв, одержаних за участю рiзних за структурою ЦЧС компонентв, оцiнювали при одержаннi пробних екс-периментальних гiбридiв за типом „топ-крос".
Стерильнiсть простих стерильних гiбридiв у бiльшостi комбiнацiй була на рiвнi вихiдних ЦЧС лiнiй. Лише в окремих комбЫа^ях простi пбриди перевищували за цим показником вихщн форми. Достовiрно вихiднi ЦЧС лЫп перевищували за ^ею ознакою п'ять простих стерильних гiбридiв у таких комбiнацiях схрещувань: ЦЧСз / От1,2, ЦЧС5 / От2,з,4.
За насiнною продуктивнiстю пробы пбриди, одержан за участю двох ба-гатонасiнних запилювачiв i вихщних ЦЧС лУй, вiдрiзнялися мiж собою залежно вiд походження останнх. Урожай з одного наанника (фрак^я 3,5-4,5мм) пробних гiбридiв, одержаних на основi простих стерильних гiбридiв, коливався вiд 33 до 40 г з однiеï рослини. ВЫ був ви-щим порiвняно з гiбридами вiд вихщних лУй i становив 25 - 32 г з одне^ рослини. Тобто, використання простих стерильних гiбридiв як материнського компонента пробних гiбридiв сприяло у бть-шост варiантiв пiдвищенню врожайност гiбридного насiння з одного наанника фрак^ею 3,5-4,5 мм.
За результатами двофакторного дисперсiйного аналiзу частка впливу простих стерильних гiбридiв на схожiсть насiння пробних гiбридiв становила 25%, а ЦЧС лУй - лише 14 %.
Аналiз результатiв випробування топкросних гiбридiв показав, що окремi гiбриднi комбiнацiï, одержан за участю ЦЧС лiнiй i на основi простих стерильних гiбридiв з двома багатонасiнними запилювачами, виявили добрi оцiнки за пока-зниками продуктивностi, порiвняно з гру-повим стандартом. Характеризуючи пробнi пбриди, одержан на основi вихн дних стерильних лУй з багатонасiнним запилювачем В11302/68 (БЗ1), слiд вщ-м^ити, що бiльшiсть з них за врожайню-
тю були на рiвнi групового стандарту (101-105%), за винятком пбрида, ство-реного на основi лiнiT ЦЧС2 УЛ56, який перевищував стандарт (112% до стандарту). У схрещуваннях з БЗ2 видтилися за врожайнютю пробнi гiбриди лiнiй ЦЧС1-3, (табл. 1).
За вмютом цукру бтьшють проб-них гiбридiв, створених за схрещування простих стерильних гiбридiв з БЗ2, пере-вищували або були на рiвнi групового стандарту. Вщповщно за збором цукру бiльшiсть, а серед них найкращi пробнi пбриди, створенi за участю стерильного
Таблиця 1
Продуктивнють пробних гiбридiв, одержаних на основi вихiдних стерильних ль нiй i !хшх простих стерильних гiбридiв з багатонасiнними запилювачами БЗ1 та БЗ2, 2004-2007 рр.
компонента ЦЧС1 / От2,3,4,5, суттево пе-ревищували стандарт.
Серед дев'яти найкращих за продуктивною пробних гiбридiв вiсiм одер-жанi за участю материнських компонен-тiв - простих стерильних гiбридiв. Тiльки один пробний гiбрид, одержаний на ос-новi лiнiT ЦЧС2 УЛ56, перевищив групо-вий стандарт. У вщсотках до загальноТ ктькосл гiбридiв за всi роки дослщжень зi структурою стерильних компонентiв -пбриди i лiнiT, таке спiввiдношення ста-новило вiдповiдно 40 i 20%.
9 компоненти пробних гiбридiв Оцiнка продуктивност % до групового стандарту
в Б 1 в бз2
урожай-нiсть, т/га вмют цукру, % збiр цукру, т/га урожай-нють, т/га вмют цукру, % збiр цукру, т/га
ЦЧС1 Вп29 100 105 104 108 106 115
ЦЧС1 Вп29 / От2 УЛ56 104 106 111 112 107 120
ЦЧС1 Вп29 / Отз Бц 45 108 105 113 107 105 113
ЦЧС1 Вп29 / От4 В635/73 110 105 114 106 109 115
ЦЧС1 Вп29 / От5 В8524 100 105 105 100 107 107
ЦЧС2 УЛ56 112 104 116 108 106 115
ЦЧС2 УЛ56 / От1 Вп29 102 106 108 109 106 116
ЦЧС2 УЛ56 / От3 Бц 45 96 104 100 106 101 108
ЦЧС2 УЛ56 / От4 В635/73 100 101 101 105 105 111
ЦЧС2 УЛ56 / От5 В8524 103 105 107 107 104 112
ЦЧС3 Бц 45 102 103 105 108 104 112
ЦЧС3 Бц 45 / От1 Вп29 105 104 109 106 104 110
ЦЧС3 Бц 45 / От2 УЛ56 104 105 110 104 104 108
ЦЧС3 Бц 45 / От4 В635/73 99 105 104 104 108 113
ЦЧС3 Бц 45 / От5 В8524 100 104 104 109 106 116
ЦЧС4 В635/73 105 104 109 101 108 110
Продовження таблицi 1
9 компоненти пробних гiбридiв ОцЫка продуктивност % до групового стандарту
в Б 1 в бз2
урожай-нють, т/га вмют цукру, % збiр цукру, т/га урожай-нють, т/га вмют цукру, % збiр цукру, т/га
ЦЧС4 В635/73 / От Вп29 102 106 107 108 102 110
ЦЧС4 В635/73 / От2 УЛ56 94 102 95 107 112 119
ЦЧС4 В635/73 / От3 Бц 45 100 109 110 104 112 117
ЦЧС4 В635/73 / От5 В8524 100 107 107 105 107 112
ЦЧС5 В8524 107 104 111 105 101 106
ЦЧС5 В8524 / От1 Вп29 100 103 102 100 102 102
ЦЧС5 В8524 / От2 УЛ56 103 106 109 109 105 114
ЦЧС5 В8524 / От3 Бц 45 114 106 120 102 106 108
ЦЧС5 В8524 / От4 В635/73 101 105 107 104 107 111
Н1Р05 % 9 4 10 6 5 7
Абсолюты оцЫки 40,4 14,03% 5,7 т/га 41,0 т/га 14,07% 5,8 т/га
групового стандарту
Генетичний аналiз комбЫацшно'1 здатностi показав, що рiзниця за вро-жайнiстю пбридних комбiнацiй на основi ЦЧС лУй i ïхнiх простих гiбридiв (^м лiнiï ЦЧС4 i похiдних) в основному була зумовлена генотипом. Частота вдалих пбридних комбЫацм за участю простих стерильних гiбридiв становила 36%, а за участю лУй -16%.
На Верхняцьюй дослщно-селек-цiйнiй станцп за продуктивнiстю кращи-ми пбридами були комбiнацiï, де мате-ринським компонентом слугували прост стерильн пбриди, а не ЦЧС-аналоги лн нмного походження.
Серед 50 кращих триплощних п-бридiв за врожайнiстю перевищував груповий стандарт 14 гiбридiв, з них 10 гiбридiв, створенi за участю материнських компонентв, одержаних на основi простих стерильних гiбридiв. За цукрис-тiстю найкращi оцЫки мали 29 пробних гiбридiв, з них у 25 материнськими компонентами були прост стерильн пбри-ди. За збором цукру перевищували гру-повий стандарт 22 пробы пбриди, мате-ринською формою яких були також прост стерильн пбриди.
Таким чином, використання ма-теринсько! форми простих стерильних гiбридiв е одним iз способiв пщвищення врожайностi гiбридiв буряку цукрового на основi цитоплазматичноï чоловiчоï стерильностi.
Удосконалення методiв створення закрiплювачiв стерильност передба-чае використання екзотичних та натв-екзотичних чоловiчостерильних форм кращих гiбридiв провiдних зарубiжних фiрм. Для цього розроблена схема по-лтшення ЗС з використанням ЧС форм та вщновленою фертильнiстю включае два етапи:
- вщновлення фертильностi зi збе-реженням генотипу (ЧС-ВФ),
- полтшення iснуючих ЗС шляхом схрещування 1х iз ЧС формами з вщновленою фертильнютю.
На першому етапi для передачi генiв ЧС форм створюеться попередник (ЧС-ВФ), який мае бути фертильним i нести значну частку геыв вихщно'1 ЧС форми. Для його створення стерильн рослини вихщно'| форми схрещували з вщновлювачами фертильност.
На другому етап iснуючий О-тип схрещували з фертильними рослинами 5-6-го бекросного поколЫня, отримуючи при цьому кандидатв у закрiплювачi стерильностi (КЗС). 1х схрещували з пи-лкостерильними рослинами (аналiзуюче схрещування), отримане перше пбридне поколiння аналiзували на стерильнють-фертильнiсть, вiдбирали ЗС, далi проводили повторне насичення кандидатами в закрiплювачi стерильност ( КЗС), тобто отримували перше бекросне поко-лЫня ВС1.
Висновки. Визначено основы методи удосконалення материнського компонента ЧС гiбридiв буряку цукрового, як дютали свое експериментальне пщтвердження. Попередне схрещування однонасiнних селекцмних номерiв з добре вщселектованими закрiплювачами стерильностi з вiдомим генотипом N xxzz пiдвищувало частоту зустрiчальностi О-типiв у 8-10 разiв. Встановлено вплив структури материнського компонента на господарсько-корисы ознаки гiбридiв цукрових буряюв на стерильнiй основi та переваги використання як материнського компонента простих стерильних гiбридiв. Покращувати iснуючi закрiплювачi сте-рильност i створювати новi ЦЧС форми можна на основi використання комплек-сiв цiнних генiв зарубiжного походження - це дасть змогу генетично урiзноманi-тнити колекцю материнських форм пб-ридiв буряку цукрового.
Використана л^ература:
1. Роïк, М. В. Досягнення та пер-спективи розвитку селекцп сiльськогос-подарських культур та тварин в Украшк / М. В. Ро1к, М. О. Корнеева. // Вiсник Украïнського товариства генетиюв i се-
лекцiонерiв. - 2007. - Т. 5, № 1/2, -С.133-140.
2. Балков, И. Я. Селекция сахарной свеклы на гетерозис. / И. Я. Балков. - М.: Россельхозиздат, 1978. - 167 с.
3. Owen, F. V. Male sterility in sugar beets produced by complementary effects of cytoplasmic and Mendelian inheritance. // Amer. J. Bot. - 1942. - Vol. 29, № 8. - P. 622-692.
4. Owen, F. V. Cytoplasmically inherited male-sterility sn sugar beet. // J. Agr. Res. - 1945. - 71, № 10. - P. 423440.
5. Балков, И. Я. ЦМС сахарной свеклы. / И. Я. Балков. - Москва; Ки'|'в. Агропромиздат, 1990. - 239 с.
6. Чугункова, Т. В. Генетичн i цитогенетичн основи гетерозису у рос-лин. / Т. В. Чугункова, О. В. Дубровна, I. I. Лялько. - К.: Логос,2006. - 260 с.
7. Вакуленко, П. I. Продукти-внють рiзних за походженням ЧС лУй i |'х простих гiбридiв. / П. I. Вакуленко. // Збiрник наукових пр.- К.: !ЦБ, 2003. -Вип. 5. - С. 4-5.
8. Парм, Ф. М. Генетичне по-лтшення пбридних буряюв: Автореф. дис. доктора бюл. наук, спец. 03.00.15. !нс-т фiз. i генет. НАНУ. / Ф. М. Парм. -К., 1993. - 38 с.
УДК 633.63:631.52:575.125 Корнеева М. О. Удосконалення методiв створення материнського компонента ЧС гiбридiв буряку цукрового (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var.altissita Doell). // Сортовивчення та охорона прав на сор-ти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно' пол^ики Укра'ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра'нський Ыститут експертизи со-ртв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Створення i полтшення материнського компонента ЧС гiбридiв буряку цукрового проводили на основi таких мещфв: пщвищення частоти зустрiчаль-ност закрiплювачiв стерильностi шляхом попереднього насичення популяцм алелями геыв x та z, використання ма-теринсько' форми простих стерильних гiбридiв вiд схрещування стерильних лн нм з несподiваними родинними О-
типами, а також залучення комплешв цЫних геыв з матерiалiв зарубiжного по-ходження.
Ключовi слова: гiбриди буряку цукрового, материнський компонент ЧС, стерильнють лУй, схрещування, ком-плекси цЫних гeнiв.
УДК 633.63:631.52:575.125 Коренева М. А. Совершенствование методов создания материнского компонента МС гибридов свеклы сахарной (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var.altissita Doell). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрноТ пол^ики УкраТ-ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2009. - № 2 (10).
Создание и улучшение материнского компонента МС гибридов свеклы сахарной проводили на основе таких методов: повышением частоты встречаемости закрепителей стерильности путем предварительного насыщения популяций алелями генов x и z, использованием в качестве материнской формы простих стерильных гибридов от скрещивания стерильных линий с неродственными О-типами, а также привлечением комплексов ценных генов из материалов иностранного происхождения. УДК 633.63:631.52:575.125 Korneyeva M. Perfection of methods of development of female component of MS hybrids of sugar beet ( Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var.altissita Doell). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во агра-рноТ пол^ики УкраТни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, УкраТнський Ыститут експертизи сортв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. -К., 2009. - № 2 (10).
Development and improvement of a female component of MS hybrids of sugar beet were carried out on the basis of the following methods: inereasing frequency of occurrence of sterility maintainers by means of preliminary saturation of the population with alleles of the x and z genes; the use, as a female form, of simple sterile hybrids from the crossing of sterile
lines with unrelated O-types; and also the drawing in of complexes of valuable genes from materials of foreign origin.
