CC BY
17
I. €. Лозинський
УТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕРОЗПОД1Л ДОХОД1В У СФЕР1 Г1РНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Розробка родовищ корисних копалин традицшно грунтуеться на першочерговому освоеннi тих дшянок, цiннiсть яких значно бшьша. Цей вибiр стосуеться таких показниюв, як собiвартiсть одиницi продукци при запланованому обсязi 11 виробництва, конкурентна щна на перспективному ринку та якюш характеристики, що задовольнятимуть вимоги споживачiв. Для забезпечення потреб суб'екпв господарювання, перш за все нащонально! економiки, у мiнеральнiй сировинi власного походження законодавством створюються умови, що стимулюють пiдприемницький iнтерес до розвитку прничо-збагачувально!
дiяльностi. Виходячи з безумовно! щльово! орiентацГi на отримання прибутку та збшьшення вартостi катталу, пiдприемець самостiйно оцiнюе витрати, ризики ведення дiяльностi та спiввiдносить 1х iз тими вигодами, якi вiн отримае. Тому принцип першочергового освоення найякюшших та кращих за вартюною характеристикою родовищ е логiчним та повнютю виправдовуе себе з економiчних позицiй. Проте додатковi ефекти, що виникають при здiйсненнi прничо-збагачувально! дiяльностi та формують механiзми тиску на тдприемця, потребують удосконалення iснуючих пiдходiв до визначення цiни невiдновлюваних ресурав.
В умовах ринково! економiки щна е шдикатором корисностi товару (мшерально! сировини) для суспiльства, але щна тд впливом державного регулювання може бути викривленою. Тому для ощнки ресурсiв надр використовують пiдхiд, що враховуе
сьогодшшш споживчi та неспоживчi властивостi мшерально! сировини. За даними Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), загальну економiчну вартiсть природних ресурав складають приватнi споживчi та неспоживчi вартостi (рис. 1). Це свщчить про те, що загальна щннють природного ресурсу формуеться за умов отримання прямого зиску та з урахуванням важливосп ресурсу для задоволення майбутшх потреб та юнування людства в цiлому за вщсутносп штучного замiнника. Напрям, указаний на рис. 1 стршкою, вiдбивае тенденщю до втрати людиною вiдчуття щнносп ресурсу, що призводить до викривлення (зменшення) його цiни. Додавання сум збитюв та витрат на лжвщащю екстернального впливу, заподiяного прничо-
збагачувальним виробництвом,
дозволить удосконалити запропоновану ОЕСР схему оцiнки.
Традицiйним прямим способом визначення вартосп природного ресурсу е рентна ощнка, де розрiзняють абсолютний та диференцiйний прибуток. Однак щннють ресурсу iз часом змшюеться, що слiд ураховувати при прийнятп рiшень виходячи з оцiнки ресурсу за весь строк його юнування. Важливим е те, що приватш споживчi вартосп природного ресурсу ощнюються з урахуванням цiнностi 1х використання, а неспоживчi - грунтуються на визначенш бажання суспiльства сплачувати за консерващю ресурсу. Це е важливим для розробки механiзмiв балансування масштабiв вiдновлення та обсягiв скорочення природного ресурсу. Однак за умов використання
© Лозинський 1лля Свгенович - acnipaHT. Нацiональний гiрничий ушверситет, Днiпропетровськ.
ISSN 1562-109X
невщновлюваних ресурав слiд орieнтуватися на
Рис. 1. Загальна економгчна вартгсть природного ресурсу з урахуванням еколог1чних витрат
ращональне, заощадливе 1х використання та спрямування частини рентного доходу на пошук штучних замiнникiв або технологш, завдяки яким можна вiдмовитись вщ використання цього природного ресурсу в майбутньому.
На основi цих принцитв формуеться цiна, яку сплачують прничо-збагачувальнi комбiнати (ГЗК) за прничий вiдвiд та видобуту сировину. О^м того, попередження та лiквiдацiя негативних еколопчних явищ визнаеться обов'язком розробника, що може здiйснюватись шляхом застосування вже юнуючих технологiй, якi не потребують додаткових коштiв на 1х доопрацювання. Таким чином, у витратнш частинi ГЗК можна вiдокремити декшька складових: витрати на сплату рентних доходiв
державi (суспiльству); витрати на здшснення основних
виробничих процесiв; витрати на запоб^ання або усунення негативного екстернального впливу.
Зазначеш складовi формують собiвартiсть та щну продукци ГЗК, яка е базою для утворення щн на iншi продукти, для виробництва яких був використаний мiнеральний природний компонент. Змшювання ефективностi господарсько'1 дiяльностi ГЗК може вщбуватись при коливаннi зазначених складових, що мотивуе дiяльнiсть тдприемства до зменшення його продукту. На рис. 2 наведено приклад зниження ефективносп видобутку та збагачення при попршенш вихщних вартiсних умов для прничих
тдприемств. Витрати на виробництво продукцп ГЗК вщбиваються кривою граничних витрат (2), яка змшюеться на криву (1) тд впливом погiршення рiзноманiтних умов експлуатаци родовища. Крива попиту (3) залишаеться незмiнною. Отже, у певний момент часу оптимальний ринковий обсяг
виробництва дорiвнюе Ql, а цiна складае Р1. Унаслщок пiдвищення рентних ставок, природоохоронних платежiв та виробничих витрат точка ринкового оптимуму зменшуеться з Q1 до Q2, а цiна пiдвищуеться до Р2, тому ГЗК втрачае
частину доходу, який дорiвнюе площi, позначенш на рис. 2 штрихом. За умов нееластичносп попиту цiна збшьшуеться до рiвня Р3 [1]. Цей приклад визначае важливють урахування в регуляторних ршеннях 1х впливу на ефективнють дiяльностi суб'екта господарювання, граничний рiвень яко1 слiд визначати не лише рiвнем беззбитковостi, але й нормою прибутковосп, яка спонукатиме власника об'екта здшснювати
Рис. 2. Змгнювання ефективност1 г1рничо-збагачувального виробництва при пог1ршенн1 вих1дних вартгсних умов
Поступовий перехщ до дшянок родовищ, яю мають гiршi за попереднi характеристики, сприяе пiдвищенню вартостi виробництва продукту та зменшенню його ефективностi. Тому вшьш фiнансовi ресурси пiдприeмств та можливосп сплачувати пiдвищенi природоохороннi платежi значно скорочуються. Це визначае необхщнють планувати та забезпечувати фiнансування природоохоронно'1
дiяльностi, пов'язано'1 з використанням природного ресурсу, у перюд найбiльшоi економiчноi ефективностi господарювання. Цiни на мшеральну сировину зростатимуть, доки витрати на виробництво й штучного замiнника або вщмову вiд використання природного ресурсу, не будуть менше за граничш витрати ГЗК, визначенi з урахуванням динамiчноi ренти. Непрямим способом замщення природно1 сировини е змiнювання структури споживання або 11 iмпорт з шших регiонiв. Здiйснювати тиск на ГЗК для штернашзацй бiльшостi еколопчних витрат можливо до мiнiмально припустимого наближення до межi, яка встановлюеться цiнами на iмпортовану сировину.
Питання перерозподшу доходiв у природоексплуатуючому секторi дослiджуються багатьма зарубiжними та вггчизняними вченими протягом тривалого часу. Напрямами 1х дослiджень е оптимiзацiя мехашзму стягнення рентних доходiв, головними шструментами якого е:
право на використання надр (наприклад, для здшснення ВАТ "1нГЗК" виду економiчноi дiяльностi, а саме розробки 1нгулецького родовища з видобутку магнетитових кварцш^в для отримання залiзорудного концентрату; термiн дп 1999-2017 рр.) [2];
податок на землю;
податок на прибуток;
збiр за забруднення навколишнього природного середовища;
експортне мито;
вщрахування на геологорозвiдувальнi роботи.
Для концентрацй ресурсiв, необхiдних для забезпечення сталого розвитку прничого регiону, може вщбуватися часткове вилучення диференцiйноi ренти, ураховуючи величину необхiдних коштiв i прогнозоване значення диференцшно! ренти, яку утворюють родовища та на експлуатацiю яких виршено ввести податок. Отже, ставки податку е змшною величиною та застосовуються до одиницi погашених запаав [3]. Потреби спецiалiзованого фонду визначаються за формулою
Ж = ]ТЩ (1 + г)-',
г=0
де Ж - потреба спецiалiзованого фонду для фiнансування природоохоронних заходiв;
г - коефiцiент дисконтування.
Слщ вiдзначити, що розмiр величини Ж мае враховувати стввщношення мiж доходами ГЗК вiд реалiзацii продукцй G(x) i витратами на й виробництво Z (х)
G(х)-Z(х)-R > 0,
де R - рентш платежi, яю не повиннi перевищувати прибуток, котрий може отримати прничо-збагачувальний комбiнат.
Загальний обсяг рентних платежiв R визначаеться як сума диференцшних рент за кожним г-м родовищем Щ
R=е Е $ (1+г,
г=0
де а - множина родовищ (ГЗК), для яких установлюеться податок для фшансування фонду.
Рентна ощнка конкретного родовища (ГЗК) визначаеться
$ = PQ - Z (Q),
де Р - щна одиницi видо6уто1 сировини (виробленоi продукцй);
Q - обсяг видобутку сировини;
Z (Q) - витрати для забезпечення видобутку в обсяз1 Q.
Якщо вщбуваються змши, як1 впливають на обсяг доходу ГЗК, то слщ ввести додатков1 корегувальт коефщенти на зростання цш на природну сировину а, що враховуе тдвищення доход1в ГЗК, i коефщент ß - у раз1 зменшення доход1в унаслщок зростання виробничих витрат [3]
R = R (1 + а)(1 + ß)'.
Частка податку в диференцшнш рентi X визначаеться спiввiдношенням потреби спецiалiзованого фонду для фiнансування природоохоронних заходiв W i загальним обсягом рентних доходiв R, тобто X = W/R , у тому чист за роками X = Wt/Rt.
Ставка податку на експлуатащю конкретного родовища n складатиме
n = X(RjFt),
де Fi - обсяг погашення запасiв, що вiдповiдае рiвню видобутку Q, який використаний при розрахунку диференцшно'1 ренти.
Загальна сума податкових надходжень з /-го родовища N t складатиме
N = nf,
де fi - фактичний обсяг погашених запасiв.
Наявнють зворотного зв'язку мiж витратами та результатами, що належать до рiзних момешив часу, обумовлюе те, що сьогодшшш додатковi доходи вiд надлишково'1 експлуатац^ природного об'екта в майбутньому формують додатковi втрати. Тобто оптимiзувати процес видобутку мiнеральноi сировини необхщно в динамiцi. Динамiчна рента виникае внаслщок вичерпання природного ресурсу i е однаковою для всiх родовищ в будь-який перюд часу, тому на кшець його експлуатацй вона зменшуеться (за умов поступового вводу до експлуатацп забалансових запасiв). Однак юнують обмеження виникнення динамiчноi ренти, якщо на противагу економiчнiй доцшьносп ставлять ресурсну й екологiчну безпеку, через що формуються жорсткi вимоги до обсяпв видобутку.
Висновки. Поступове обмеження обсяпв видобувноi дiяльностi мае стимулювати утворення спiльних гiрничо-металургiйних господарських структур, у межах яких вщбуватиметься тдвищення еколого-економiчноi ефективностi господарювання за рахунок отримання синергетичних ефекпв.
Л1тература
1. Мэнкью Н.Г. Принципы Экономикс. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 784 с.
2. 1нформащя про одержат лщензи (дозволи) на окремi види дiяльностi емiтента (ВАТ "1нгулецький ГЗК"). - Режим доступу: www.smida.gov.ua - Система розкриття iнформацii на фондовому ринку Украши.
3. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов: Учеб. пособие для вузов. - М.: Аспект Пресс, 1999. - 319 с.
