I. €. Лозинський
ОПТИМ1ЗАЦ1Я РОЗПОД1ЛУ БЮДЖЕТУ М1Ж ПРИРОДООХОРОННИМИ ПРОЕКТАМИ Г1РНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБ1НАТУ
Стабiльне економiчне становище гiрничо-збагачувальних комбша^в
(далi - ГЗК) пов'язано зi сталим розвитком краши, чому сприятиме зменшення !х техногенного впливу на довкшля. За таких обставин еколопчний чинник пiдвищуe свiй вплив на процес прийняття рiшень при плануванш виробничо'1 потужностi та програми.
Природоохоронна дiяльнiсть ГЗК потребуе ресурсного забезпечення, чим визначае змiну розмiру валових витрат пщприемства, його
конкурентоспроможнiсть та
рентабельнють продукцп. Тому пiдготовка управлшських рiшень щодо екологiчно небезпечних мае базуватися не лише на ефективносп природоохоронно", але й економiчноi дiяльностi пiдприемства, тобто визначеннi спiввiдношення: економiчна дiяльнiсть (витрати, результати) та еколопчна дiяльнiсть (витрати, результати).
Результати наукових дослщжень вiтчизняних учених, якi вдосконалювали свiтовi концепци та адаптували 'х до умов вггчизняно'' сфери господарювання [1, 2], недостатньо використовуються у практищ сучасних пiдприемств, що пов'язуеться з вщсутнютю спiльних еколого-орiентованих пiдвалин, яю вiдповiдали б усiм зацiкавленим (впливовим) сторонам iз позицiй досягнення власних цшей.
Мета статтi - розгляд можливосп регулювання розподiлу бюджету мiж природоохоронними проектами прничо-збагачувального комбшату задля реалiзацii концепци сталого розвитку пщприемства.
Розглядаючи можливiсть реалiзацii будь-якого проекту, пщприемець традицiйно зiставляе плановi витрати й очiкуванi результати. Компенсащя тенденцiй щодо збiльшення витрат на виробництво продукцп внаслiдок погiршення прничо-геолопчних умов та витрат на утримання виробничих процеав пов'язуеться з реалiзацiею концепци iнновацiйного
ресурсозберiгаючого розвитку. Цей процес передбачае здшснення:
аналiзу прямих та прихованих витрат пщприемства, пов'язаних зi здшсненням природоохоронно1
дiяльностi або й вiдсутнiстю;
оцiнки витрат, пов'язаних iз непрямими ефектами впливу
пiдприемства на навколишне
середовище.
Природоохоронш витрати в межах бiзнес-проектiв спрямоваш на зменшення екологiчних платежiв прничо-збагачу-вального комбiнату за забруднення довкшля та ренти, яка сплачуеться за можливють розробляти родовище корисно"1 копалини. Тому дослщження взаемозв'язку економiчноi ефективносп природоохоронно! дiяльностi та
© Лозинський 1лля Свгенович - астрант.
Нацюнальний прничий ушверситет, Дшпропетровськ.
ISSN 1562-109Х
загальних економiчних результат господарювання гiрничо-збагачувальних комбша^в е актуальним науково-практичним завданням, виршення якого мае розкрити пщгрунтя прийняття управлiнських рiшень iз розвитку господарсько'1 дiяльностi комбiнатiв.
Ймовiрнiсть реалiзащi
перспективних планiв виробничого розвитку промислових тдприемств грунтуеться на якостi розрахунюв щодо вартiсних показникiв обрано'1 продукцп, ii виробництва та реалiзащi. Для умов ГЗК змши в номенклатурi продукци, що випускаеться, е мЫмальними: вузька галузева спрямованiсть пiдприемств i постiйний попит на традицiйнi залiзоруднi продукти не передбачае впровадження стратеги диверсифшацп.
Детальний вiдокремлений облiк еколопчних витрат потрiбен при оцiнцi каттальних та експлуатацiйних витрат за природоохоронними проектами, що здшснюються за iнiцiативою
пiдприемства
в системi екологiчного менеджменту й аудиту. 1дентифшащя природоохоронних витрат мае важливе значення для контролюючих органiв регiонального та державного рiвня, що пояснюеться здшсненням ними монiторингу стану довкiлля, виявленням ступеня впливу кожного забруднювача на навколишне середовище, вiдстеженням обсяпв фiнансування природоохоронних заходiв та визначенням потреб у державних бюджетних та позабюджетних коштах для реалiзацii окремих програм. Реалiзуючи власну еколопчну полiтику ГЗК спираеться перш за все на власш ресурси, що формуються iз прибутку. Обмеженiсть цього джерела, постшна наявнiсть iнших господарських цшей суттево обмежуе екологiчну шщативу комбiнатiв. Отримання державних або шших позикових коштiв мае низьку ймовiрнiсть.
Вiддзеркаленням прагнення
менеджменту комбiнатiв зменшити техногенний вплив на довкiлля е змша критерив прийняття рiшення щодо розвитку бiзнесу: вiд мiнiмiзацii еколопчних витрат до 1'х оптимiзацii, а саме достатностi для вирiшення еколопчних проблем. При цьому планування виробничо'1 дiяльностi, зорiентоване на отримання найлшшого результату та вищо'1 ефективностi, мае врахувати життевий цикл
природоохоронних заходiв, вiдповiдних до застосовуваних тдприемством технологiй. Тобто пропонуеться узгоджувати за часом обсяги здшснення виробничих процеав та iнiцiйованих ними природоохоронних заходiв. Така процедура може бути реалiзована iз принципом обчислення потонно'1 ставки для гiрничих виробок, вщшкодування вартостi яких корелюеться з обсягами видобутку мшерально'1 сировини [3].
1нновацшний розвиток
природоохоронно'1 дiяльностi в прнищ^ передбачае винаходження нових технологiй, за якими будуть виробляти бшьш якiсну та дешеву залiзорудну продукцiю. Гiрничо-збагачувальне
виробництво передбачае здшснення таких етатв: пiдготовка родовища до розробки; видобуток корисних копалин; збагачення, агломеращя. На кожному з перелiчених етатв формуеться негативний вплив на навколишне середовище. Пiд впливом зовшшшх та внутрiшнiх чинникiв тдприемство при плануваннi змiн у технологи виробництва продукцп мае
супроводжувати цей процес паралельним плануванням природоохоронних заходiв. Це слщ здiйснювати на етат складання стратегiчних планiв (слабi сторони, загрози) i оперативного бюджетування.
Пiдвищення екологiчно ефективно'1 iнновацiйноi дiяльностi за критерiем рентабельностi досягаеться при
забезпеченш рiвнощнноi уваги стимулюванню впроваджених
природоохоронних заходiв. Тобто пропонуеться впровадження принципу паралельно-штеграцшного управлiння iнновацiйною бiзнесовою та
природоохоронною стратегiями розвитку ГЗК. Розробка бiзнесовоi та природоохоронно1 стратегiй мае виконуватися паралельно й узгоджено, щоб кожний iз зазначених у бiзнесовiй стратеги напрямiв iнновацiйного розвитку був забезпече-
ний природоохоронними заходами. Вiдповiдно вибраш напрями
природоохоронних заходiв мають розширювати економiчнi можливостi iнновацiйного розвитку суб'екта промислово'1' дiяльностi й пiдвищувати 'Ix ефективнiсть.
У сучасних умовах тенденцiй до структурно'' перебудови економiки Укра'ни успiшне функцiонування гiрничого пiдприемства визначаеться ефективнютю управлiння бiзнес-портфелем. Обмеженють номенклатури продукцп, що випускаеться ГЗК, може бути усунена шляхом входження комбша^в до об'еднань iз металургiйними (далi -
машинобудiвними) тдприемствами. У цьому випадку залiзорудний продукт може розглядатися як внутршнш, обсяги виробництва якого визначатимуться потребами споживачiв продукцп бiльш високого етапу технолопчно'' переробки. Однiею з умов юнування тако'' моделi функщонування ГЗК е скорочення експорту залiзорудноi сировини для запобiгання надiнтенсивному зменшенню природного капiталу. Однак на даний час бшьшють криворiзьких залiзорудних комбша^в мае можливiсть визначати прiоритет мiж рудним концентратом, агломератом та окатишами.
Аналiз портфеля замовлень розкривае взаемозалежнють окремих
частин
бiзнесу i дае уявлення про те, що портфель як цше iстотно вiдрiзняеться вiд просто'' суми його частин. За допомогою аналiзу портфеля замовлень можуть бути збалансоваш такi найважливiшi фактори бiзнесу, як ризик, надходження грошей, розвиток нових видiв дiяльностi пiдприемства. Результат портфельного аналiзу дае вiдповiдь на запитання: якою мае бути структура видiв дiяльностi.
Традицiйний бiзнес-портфель
гiрничо-збагачувального комбiнату з штегрованими екологiчними заходами, тобто такими, що перебувають у структурi виробничих процеав, можна представити як певну сукупнють
п
б = £ Б,,
г=1
де Б - бiзнес /'-го виду.
У такому випадку не можна чггко вщокремити наявнiсть i рiвень уваги до природоохоронних заходiв. Якщо уявити бiзнес-портфель комбiнату, де в системi еколопчного менеджменту придiляеться рiвна увага бiзнесу й штенсифшаци еколопчно1 дiяльностi, то наведена у виразi сума буде представлена двома складовими (паралельне управлшня)
Б = Беко =±Бг + ,
г=1 г=1
де ПЗг - природоохоронний захiд.
Слiд зауважити, що певна еколопчна дiяльнiсть тдприемства мае вiдношення до дiяльностi всього пiдприемства в цiлому, а не окремих видiв бiзнесу (продуктiв), тому витрати на здшснення тако1 частини варто розподшяти мiж декiлькома видами продукту, використовуючи
характеристики умовно-постшних
витрат. За таких умов вираз змшюеться на такий (паралельно-штеграцшне управлiння):
Бе = Б = £(Б + ПЗг ) + £ПЗ].
¿=1 }=\
Змiнюючи технологiю
вiдпрацювання родовища, ГЗК впливають на такi показники, як втрата руди, 11 зубожшня, стiйкiсть вiдвалiв, просiдання грунту й шш1 Також iснують рiзнi технолого-оргашзацшш способи здiйснення гiрничотехнiчноi
рекультиваци вщпрацьованих кар'ерами земель. У галузi збагачення руди вщбуваеться вибiр способу зменшення викидiв та скидiв забруднюючих речовин. Таю заходи сприяють ресурсозбереженню та пщвищенню конкурентоспроможностi продукцп, але потребують капiтальних iнвестицiй.
Вiдомi методики аналiзу i формування бiзнес-портфеля
пiдприемства визначають необхiднiсть побудови двовимiрних матриць. Незалежно вщ того, яку з методик застосовують, портфельний аналiз проводиться за одшею схемою: стратегiчнi бiзнес одинищ (СБО) оцiнюють iз позицiй вщносно'1 конкурентоспроможностi (порiвняно з основними конкурентами), а вщповщш стратегiчнi зони господарювання (СЗГ) -iз точки зору перспективи розвитку (зростання).
Види бiзнесу знаходяться в рiзних стадiях свого життевого циклу. Екологiчнi технологи вiдповiдають або перевищують свiтовi стандарти (iнновацiйнiсть еколопчних проектiв).
Потiк готiвки позитивний або такий, що забезпечуе рiвнiсть суми готсвки, яка генеруеться бiзнесом та витрачаеться на його розвиток, з урахуванням економiчно обгрунтованих потреб у власних фшансових ресурсах на еколопчш заходи.
Чим бiльше видiв бiзнесу, що мають провiдне, сильне чи сприятливе становище, тим кращий бiзнес-портфель
оргашзацп. Потенцiал екологiчного портфеля пщприемства визначаеться новизною застосовуваних технологш та ступенем охоплення ними проявiв антропогенного впливу.
Середньозважена норма прибутку за уама видами бiзнесу задовольняе еколого-економiчним цiлям оргашзацп.
Визначення екологiчного
внутршнього перерозподiлу е спiввiдношенням: Вл/Вп, де Вл, Вп -вщповщно витрати на лжвщащю та попередження екстерналш. Показник екологiчного внутрiшнього
перерозподшу вiдзначатиме прiоритет серед природоохоронних заходiв та 1'х фiнансування:
бiльше 1 - традицшний тип при-родоохоронно! дiяльностi;
менше 1 - шновацшний тип при-родоохоронно'1 дiяльностi;
дорiвнюе 1 - компенсуючий тип природоохоронно'1 дiяльностi.
Випадкiв, коли показник
еколопчного внутрiшнього
перерозподiлу дорiвнюватиме 1, слщ уникати внаслiдок вiдсутностi уваги до застережних заходiв або лiквiдацii наслщюв техногенного впливу. Забезпечення увагою обох складових показника екологiчного перерозподшу можливе шляхом формування двоютого бюджету екологiчноi дiяльностi. Особливостi органiзацii робгт в умовах такого бюджету подiбнi розподiлу фiнансiв мiж оперативним та стратепчним плануванням.
Економiчна оцiнка
природоохоронних заходiв мае здiйснюватися за допомогою шструментарш проектного менеджменту з урахуванням життевого циклу еколопчних технологш. Критерiем оцшки ефективностi
екологоорiентованого бiзнес-портфеля традицшно мае бути сукупна рентабельнiсть виробництва без
розмежування еколопчних та бiзнесових центрiв витрат i вiдповiдальностi. Рентабельнiсть виробництва з урахуванням упровадження принципу паралельносп розробки бiзнесовоi та природоохорон-
но'1 стратеги iнновацiйного розвитку суб'ектiв промислово'1 дiяльностi буде мати вигляд
К = _Пб_
е (FБ + ОЗБ) + (FПЗ + ОЗПЗ)
100%.
Балансовий прибуток пщприемства обумовлений як позитивною
кон'юнктурою нацюнального та свгшвого ринкiв, що забезпечуе постшний зростаючий попит Q та цшу Ц, так i негативним впливом утримуючих чинниюв Н законодавчого характеру виходячи з великого впливу виробництва на стан довкшля (еколопчш нормативи, санкци та штрафи, еколопчш потреби споживачiв), тому прибуток (Пг), з урахуванням упровадження принципу паралельностi розробки бiзнесовоi та природоохоронно'1 стратеги
iнновацiйного розвитку суб'екпв промислово'1 дiяльностi визначатиметься ефективнiстю еколопчних заходiв Епз та буде мати вигляд
П' = / (Ц, Q, Епз ).
Звщси рентабельнiсть виробництва мае враховувати вартють основних фондiв невиробничого характеру (еколопчш) i вiдповiднi до них оборотнi засоби
Я = п '
ЕКО FБ+ПЗ + О3Б+ПЗ
100%.
Таким чином, принцип паралельно-штеграцшного управлшня iнновацiйною бiзнесовою та природоохоронною
стратепями розвитку ГЗК, на пiдставi якого традицiйний бiзнес-портфель змшюеться на екологiчно орiентований, надае можливють утворення
iнтеграцiйного механiзму поеднання зусиль рiзних функцiональних пiдроздiлiв для реалiзацii ефективного економiчного господарювання
пiдприемства з еколопчно небезпечним виробництвом.
Висновки. Принципами паралельно-iнтеграцiйного управлiння iнновацiйною бiзнесовою та природоохоронною стратепями розвитку ГЗК мають бути:
кожен вид дiяльностi пов'язаний з шдивщуальними природоохоронними заходами;
на пщприемствах наявш природоохороннi заходи, ефект вщ яких розподiляеться мiж усiма продуктами;
на етат планування бiзнесу треба визначати витрати не лише на лжвщащю екстерналш шляхом виплати нормованих законодавчих платежiв, але й оцшювати наявнiсть технологiй та ресурсiв для попередження виникнення екстерналш.
Лггература
1. Варава Л.Н. Стратегическое управление горнодобывающими предприятиями / Л.Н. Варава. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - 356 с.
2. 1нвестицшна полгтика в Укра'ш: досвщ, проблеми, перспективи / [М.Г. Чу-маченко, С.С. Аптекар, М.Г. Бшопольсь-кий та iн.]. - Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2003. - 292 с.
3. Постоловский В.В., Добрынин А.Е., Прокопенко В.И. Реструктуризация горнообогатительных предприятий / В.В. Пос-толовский, А.Е. Добрынин, В.И. Прокопенко. - Кривой Рог: Минерал, 2000. - 335 с.