CC BY
28
УДК 81'243:378.1
М. М. КОКОР
СУЧАСН1 ВИКЛИКИ У Д1ЯЛЬНОСТ1 ВИКЛАДАЧ1В АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ ЗА ПРОФЕС1ЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ У ВИЩ1Й ШКОЛ1
Висвтлено проблему профестног di^bHocmi eu^adauie англшськоi мови за профеЫйним спрямуванням (АМПС) у вищш школi та окреслено коло актуальних проблем у вищш школi Украти на сучасному етат. На основi теоретичних до^джень та емтричних узагальнень проaнaлiзовaно основш аспекти дiяльностi вuклaдaчiв АМПС, зокрема, актуальтсть aнaлiзу навчальних потреб студентiв у процеd планування навчальног програми, потребу у розширетй ствпращ вuклaдaчiв з фaхiвцямu профтьних дuсцuплiн, необхiднiсть застосування рефлексы у щодентй професшнш практиц i змщення акценту на рефлекст види навчальног дiяльностi у процеЫ тдготовки майбуттх вuклaдaчiв тоземног мови. Запропоновано можлuвi шляхи виршення окреслених проблем. Теоретично обгрунтовано
необхiднiсть запровадження тдготовки вuклaдaчiв АМПС.
Ключовi слова: англшська мова за професшним спрямуванням, професшна тдготовка i дiяльнiсть викладача ВНЗ, рефлексiя, профестне зростання, aнaлiз навчальних проблем.
М. М. КОКОР
СОВРЕМЕННЫЕ ВЫЗОВЫ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ В
ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ
Освещена проблема профессиональной деятельности преподавателей английского языка профессиональной направленности (АЯПН) в высшей школе и очерчен круг актуальных проблем в высшей школе Украины на современном этапе. На основе теоретических исследований и эмпирических обобщений осуществлен анализ основных аспектов деятельности преподавателя АЯПН, в частности, актуальность анализа учебных потребностей студентов в процессе планирования учебной программы, потребность в расширенном сотрудничестве преподавателей со специалистами профильных дисциплин, необходимость применения рефлексии в ежедневной профессиональной практике и смещение акцента на рефлексные виды учебной деятельности в процессе подготовки будущих преподавателей иностранного языка. Предложены возможные пути решения обозначенных проблем. Теоретически обоснована необходимость введения подготовки преподавателя АЯПН.
Ключевые слова: английский язык профессиональной направленности, профессиональная подготовка и деятельность преподавателя вуза, рефлексия, профессиональный рост, анализ образовательных потребностей.
M. M. KOKOR
CHALLENGES FOR TEACHERS OF ENGLISH FOR SPECIFIC PURPOSES IN
HIGHER EDUCATION
The paper dwells on the problems related to teaching English for Specific Purposes (ESP) in higher educational establishments and a range of currently existing issues in higher education in Ukraine. On the basis of theoretical research and empirical findings the key aspects of ESP teaching have been analyzed, in particular, the relevance of leaners' needs analysis for designing a syllabus and the need for enhanced collaboration of ESP teachers with experts in specific fields have been emphasized, the necessity of reflective thinking in daily professional practice and a shift to reflective learning activities in the preparation of future teachers of foreign languages have been singled out as well as discussed. A few possible solutions have been theoretically justified, one of which is the necessity of introducing teacher ESP training programs into the curriculum of foreign teacher preparation programs.
Keywords: English for Specific Purposes, training and work of ESP teachers in higher educational establishments, reflection, professional growth, learners' needs analysis.
Сьогодт перед Украшою постали чимало виклишв, найактуальшший з яких - негайне реформування освгшьо1, економiчноl, поттично1, сощально1 та iнших сфер життя громадян. У галузi вищо! освiти певнi зрушення вiдбулися на законодавчому рiвнi: унiверситетам надано часткову автономш, приведено систему освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв та наукових ступенш вiдповiдно до свиових стандартiв, скасовано багато бюрократичних перепон на шляху розвитку осв^и i науки. Мета цих новацш - зробити вiтчизняну вищу школу вiдкритою до свiту i сприяти здiйсненню якiсних наукових дослiджень. Проте без належно! шшомовно1 пiдготовки майбутшх фахiвцiв рiзних галузей прагнення украшсько! вищо! школи наблизитися до свиових освiтнiх стандартiв може не здшснитися.
Ефективнiсть шшомовно1 пiдготовки майбутнiх фахiвцiв залежить вiд факторiв прямого (сумлшне ставлення студентiв до вивчення шоземно1 мови за професiйним спрямуванням (1МПС), лiнгвiстична, методична, педагогiчна пiдготовка викладача шоземно1 мови) та опосередкованого (навчально-матерiальна база, академiчнi традицп, фiнансовi можливост навчального закладу тощо) впливу. Зазначеш чинники так чи iнакше впливають на навчання, передусiм, викладання. Незважаючи на штерес до здiйснених до^джень у галузi iноземних мов, зокрема, англшсько1 в Укрш'ш та за кордоном, професшна дiяльнiсть викладачiв АМПС часто залишаеться поза увагою науковщв. Недостатньо дослiдженими залишаються особливостi тако1 дiяльностi у вiтчизняних ВНЗ, проблеми, з якими стикаються викладачi АМПС i шляхи !х вирiшення, перспективи професiйного зростання тощо.
Метою статп е теоретичний та емпiричний аналiз професшно1 дiяльностi викладачiв АМПС у втизнянш вищiй школi.
Вiдповiдно до визначено1 мети постають наступнi завдання: з'ясувати особливосп професшно1 дiяльностi викладача АМПС на прикладi вiтчизняного ВНЗ, визначити коло проблем та обгрунтувати можливi шляхи !х вирiшення.
Аби з'ясувати особливосп професшно1 дiяльностi викладачiв АМПС, вкажемо ключовi характеристики ще1 галузi.
Першi дослiдження в АМПС Дж. Евера [9] були спрямоваш на виокремлення особливостей, як1 вiдрiзняли ll вiд шоземно1 мови загального спрямування. Цi вiдмiнностi, на думку вченого, полягали лише у рiзному лексичному наповненнi текстiв, тому даяльшсть викладачiв була спрямована на здшснення аналiзу лексичних одиниць (термiнiв) - так званого register analysis (aHmi3 регктру) i !х вивчення. 1нтенсивш лшгвютичш дослiдження В. Бхатп [6], Дж. Свейлза [15] та шших науковщв, котрi ввели поняття дискурсу i жанру, вимагали вiд викладача АМПС умшня аналiзувати мову не лише через призму тексту, а й через сукупнють лшгвютичних засобiв, як1 мiстять iдею професiйного спрямування. Наступш науковi пошуки Т. Гатчинсона i А. Вотерса [10] виявили, що в основi ефективного вивчення АМПС лежать Hae4mbHi потреби студента, а отже, викладач повинен спрямувати свою дiяльнiсть на забезпечення i реалiзацiю цих потреб. Цi та iншi дослiдження дали змогу Т. ДадльЕвансу й М. Ст. Джон виокремити основш та другоряднi характеристики АМПС:
• навчальт потреби студента (лшгвютичш та екстралiнгвальнi);
• професшно спрямований дискурс (професiйний та академiчний, жанри в межах дискурсу);
• необхiднiсть розроблення навчально-методичного забезпечення (навчальний план курсу, автентичт навчальнi матерiали) [8, с. 2-5].
Унаслвдок виокремлення компоненпв органiзацiйно-методичного аспекту АМПС М. Брантон [7], М. Шлеппегрел [12], М. Сноу [13], Ф. Столлер [14] та iншi вчеш вперше привернули увагу педагогiчноl спiльноти до специфши дiяльностi викладача АМПС, а саме:
• штегроване використання методiв навчання шоземно1 мови iз методами викладання професшно спрямовано1 дисциплiни [13];
• застосування форм органiзацil навчального процесу (парна, колегiальна, групова, iндивiдуальна, ствпраця з викладачами фахових дисциплiн чи з професшним середовищем) [14];
• використання технологш навчання (проблемна, проектна, iнформацiйно-комунiкативна, колегiального навчання тощо) [7];
• функци та ролi викладача АМПС у профеайно спрямованому iншомовному контекст1 [12];
• розроблення й адаптащя навчально-методично1 лiтератури, планування навчального курсу [14].
Сучасш дослiдження Дж. Брауна, Е. Карреон, К. Кеннеди П. Мастера, К. Рiчардса та шших дослiдникiв спрямованi на вивчення комплексно!' тдготовки викладачiв АМПС у мапстерських програмах TESOL або прикладно! лшгвютики, що грунтуються на сучаснiй фшософп освiти, зокрема конструктивiзмi, де значна увага вводиться органiзацiï навчання як набуття власного досвiду, використанню рефлекси у пiдготовцi викладача АМПС (Р. Дей, Дж. Генсон, Дж. Рiчардс, М. Воллес) тощо.
Працi украшських вчених у галузi АМПС здебшьшого зосередженi на вивченнi органiзацiйно-методичного аспекту ïхньоï професiйноï дiяльностi (I. Зуенок, О. Пономарьова) методики викладання та особливостей вивчення АМПС у немовних ВНЗ (О. Тарнопольський, Н. Тодорова та ш.), засобiв формування iншомовноï професiйно спрямованоï компетенцп (Н. Авсюкевич, Н. Микитенко, Л. Морська), структурних особливостей мовних одиниць та 1'хнш ужиток у професiйних та академiчних дискурсах (Н. Арутюнова, О. Звегшцев, Л. Науменко, Ю. Степанов, О. Трiщук, Т. Яхонтова).
Огляд зарубiжних та вiтчизняних науково-педагогiчних джерел, а також емтричний аналiз професiйноï дiяльностi викладача АМПС вiтчизняного ВНЗ два нам змогу встановити певне коло проблем.
1. HeaKmyaMbHi уявлення про Hae4crnbHi потреби студента. Дiяльнiсть викладача вищо1' школи Украши грунтуеться на нормативних документах щодо органiзацiï навчального процесу: державних i галузевих стандартах, навчальних програмах, планах тощо [3, с. 48]. У 2004 р. в деяких украшських ВНЗ за сприяння Британсько1' ради було проведено до^дження стосовно особливостей викладання АМПС. Воно виявило, що значна шльшсть викладачiв використовували типовi програми навчання з англiйськоï мови ще радянського зразка, дещо осучаснюючи ix без коригування змiстового компонента програми; iншi - опиралися на власш розробки навчальних програм, як грунтувалися на доступних на кафедрах навчально-методичних матерiалаx. Виявлення тако].' неузгодженостi програм АМПС у рiзниx ВНЗ краïни щодо змiсту, оргашзацшних особливостей, навчально-методичного забезпечення спонукала проектну групу до розроблення типовоï програми з англiйськоï мови для професшного спiлкування з подальшим ïï адаптуванням до конкретних навчально-професiйниx стандартiв вищоï освiти певного профiлю [1; 4]. Ïï було розроблено у 2005 р. за погодженням з Мшстерством осв^и i науки Украши. Основними характеристиками ^eï програми е: врахування рiвнiв володiння iноземною мовою ввдповвдно до Загальноевропейських рекомендацiй з мовноï освiти [2]; вiдповiднiсть нацiональним кватфшацшним р1вням досягнень (ОКХ та ОПП); сформульоваш цiлi й визначенi результати навчання; охоплення професiйного та академiчного (сфера предметних знань); ситуативного змюту (контекст, у якому представленi матерiали, види дiяльностi тощо); прагматичного змюту (необxiднi практичнi та кориснi вмшня); врахування попереднього досвiду студентiв, ïxmx потреб у навчаннi та кiнцевi результати; модульна органiзацiя навчання [4, с. 6].
Однак на практищ часто виникае невiдповiднiсть мiж навчальними потребами, визначеними ВНЗ (вiдповiдно до нащональних i галузевих стандартiв Украши), та актуальними потребами, зумовленими ринком пращ, який стрiмко розвиваеться. Унаслвдок цього бiльшiсть викладачiв АМПС у ВНЗ Украши виконують професiйну дiяльнiсть, не маючи чiткого уявлення про актуальш потреби професiйного середовища щодо iншомовноï комушкаци, адже самi не е ш учасниками, нi спостер^ачами виробничих процесiв.
Проiлюструeмо на прикладi iнформацiйниx теxнологiй (IT) галузi. В 2010 р. вiдомi на IT-ринку Украши загалом та мюта Львова зокрема аутсорсинговi компанп Softserve, Globallogic, Eleks та Lohika провели своï незалежнi дослiдження щодо рiвня володiння англiйською мовою студентiв-випускникiв факультепв прикладноï математики та фiзико-математичного Львiвського нацiонального унiверситету iм. I. Франка i факультету комп'ютерних технологш Нащонального унiверситету «Львiвська полггехшка». Дослiдження виявили достатнiй рiвень сформованосл професiйниx знань, умшь i навичок, проте низький рiвень сформованост1 комунiкативноï iншомовноï компетенцп у студентiв четвертого та п'ятого рошв навчання.
На замовлення згаданих компанш з метою тдвищения рiвня володшня англiйською мовою потенцшних працiвникiв 1Т-сфери викладачi кафедри iноземних мов для природничих факультепв ЛНУ iм. I. Франка та кафедри шоземних мов НУ «Львiвська полиехшка» розробили спiльний пiлотний проект для запровадження додаткового курсу АМПС для студеипв IV та V курив факультепв прикладно1 математики i фiзико-математичного ЛНУ iм. I. Франка i факультету комп'ютерних технологiй НУ «Львiвська полиехшка». В розробцi пшотно1 навчально1 програми, викладачi обох навчальних закладiв керувалися потребами, визначеними галузевими стандартами щодо володiння АМПС, тодi як однiею з вимог усшшно1 професiйноi дiяльностi майбутнiх IТ-фахiвцiв е наявшсть сформовано1 шшомовно! комунiкативноl компетенцп, яка виявляеться у розвинутих навичках усно1 (навички iнтерв'ю, пояснения, обговорення, ведения дискусп i т. д.) та письмово1 (написания тест-кейсiв, опису комп'ютерних програм, дiлового листувания тощо) комушкацп на професiйну та побутову тематику. Проаналiзувавши змiстовий компонент вказано1 програми, можемо стверджувати, що викладачi АМПС здiйснюють професiйну дiяльнiсть, спрямовану на формувания в студентiв теоретичних знань про структуру та особливосп функцюнування АМПС; переважно викладають англшську мову академiчного спрямувания; не володшть змiстом професiйно орiентованоl дисциплiни або мають неактуальш уявления про ii змiст.
2. Ненадежна Mamepicmmo-mexHi4Ha база i навчально-методичне забезпечення. Обмежений доступ до використання сучасних засобiв навчання - мультимедiа, комп'ютернi лабораторп, штернет тощо або його вiдсутнiсть не лише звужують методичнi та педагопчт можливостi викладача 1МПС, а й не сприяють його професiйному розвитку. I навпаки, навiть за належного матерiального забезпечення ВНЗ серед !х викладачiв IМПС спостерiгаеться небажания використовувати IKT у навчальному процесi через ввдсутшсть навичок застосувания цих технологш.
Результати багаторiчних дослiджень лiнгвiстiв (аналiз професiйних i академiчних дискурсiв) у таких галузях, як економiка, правознавство, медицина, географiя (туризм), ефективно використовують методисти та викладачi iноземних мов. Скажiмо, розробки НМЗ (пiдручники, вiдео/аудiо-матерiали, програмне забезпечення тощо) iноземних видавництв Pearson Education, Cambridge University Press, Oxford University Press, Macmillan та шших не лише спрямованi на активне формувания комунiкативноi компетентностi, а й постшно вдосконалюються. В основi структури таких пiдручникiв лежить модульний принцип, який дозволяе викладачевi добирати навчальний матерiал, релевантний до мовно-професшних специфiчних потреб на певному етат навчання, та рiвневий принцип, за допомогою якого здшснюеться викладания ввдповвдно до рiвия володiння iноземними мовами. З метою отримання актуальних вщомостей щодо професiйноi дiяльностi викладачiв АМПС було проведено, яке виявило, що 72 % з них користуються згаданими тдручниками з вивчения ^оземте].' мови iноземного виробництва, тодi як 21 % адаптуе лiтературу до навчальних потреб групи й лише невелика кшьшсть викладачiв (7 %) користуються власними навчально-методичними розробками. Бачимо, що, хоча кафедри шоземних мов i декларують акцент на навчально-методичнш дiяльностi викладачiв iноземноi мови (написання робочих програм, методичних вказiвок, посiбникiв тощо), викладачi волiють користуватися зарубiжиими пiдручниками.
Серед причин небажання створювати власнi та колективнi методичш розробки викладачi IМПС вiдзначають: 1) низьку полiграфiчну якiсть украiнського друкованого методичного матерiалу, який не може конкурувати з оригiнальними британськими, шмецькими чи iспанськими пiдручниками; 2) рiвень доступностi викладу матерiалу у втизняних пiдручниках часто не вiдповiдае рiвню академiчноi пiдготовки студентiв; 3) фшансовий тягар за друк навчально-методичноi лтаратури часто лягае тiльки на плечi викладача; 4) оскiльки викладачi !МПС та iноземноi мови в Украш не е носiями iноземноi мови, процес укладания перетворюеться на компшювання зарубiжних навчально-методичних джерел. У цих складиих умовах украiнськi викладачi !МПС таки намагаються створювати навчальнi матерiали, адаптуючи 1'х до навчальних потреб студеипв й особливостей навчального середовища, про що заявили 21 % респондентгв.
3. BidcymHicmb тдготовки euKnada4ie АМПС або програми професшного зростання. Вважаеться, що тдготовка викладачiв iноземноï мови загального спрямування забезпечуе достатнiй рiвень володшня знаниями, умiннями та навичками для професiйноï дiяльностi в галузi АМПС. У цш ситуацп актуальним постае питання вивчення особливостей дiяльностi викладачiв АМПС, досвiд яких можна було би урахувати при розробленнi короткотермшових програм пiдготовки майбутнix викладачiв АМПС чи переквалiфiкацiï викладачiв iноземноï мови загального спрямування. Те ж опитування виявило, що порiвняно з до^дженням 2004 р. [1], рiвень усввдомлення специфiки викладання АМПС серед викладачiв зрiс, адже лише 3% опитаних не могли визначитися з ввдповвддю на запитання: у чому полягае ввдмштсть IМПС вiд iноземноï мови загального спрямування?». Бшьшстъ викладачiв (63 %) вважають, що вони полягають у методищ викладання, 30 % вбачають рiзницю в лексико-граматичних ввдмшностях i лише 4 % визначили, що АМПС - це шший тдхвд до викладання iноземниx мов. Рiзняться також думки щодо володшня змютом професiйно орieнтованоï дисциплiни. 81 % опитаних вважають, що вш - це передуем фаxiвець у галузi лiнгвiстики, проте, на думку 11 % респонденпв, викладач АМПС повинен орieнтуватися у змiстi професшно спрямованоï дисциплiни й мати квалiфiкацiю фiлолога, викладача iноземноï мови.
У зв'язку з виявленими труднощами професiйноï дiяльностi важливо було довести доцшьтсть упровадження напряму пiдготовки викладачiв !МПС в Украш. Результати опитування тдтвердили нашi припущення, оск1льки 83 % опитаних викладачiв IМПС вважають, що така тдготовка е необхвдною, i 17 % - бажаною, адже 100 % респонденпв ввдчували труднощi на початковому етат викладання IМПС. Серед причин низького рiвия готовностi до здiйснения професiйноï дiяльностi було названо невiдповiдну методичну (71 %) та лiнгвiстичну (29 %) тдготовку.
Серед iншиx об'ективних чинник1в, як1 негативно впливають на навчально-органiзацiйний напрям дiяльностi викладачiв АМПС в украшських ВНЗ, можемо назвати недостатню кiлькiсть навчальних годин, видшених на дисциплiиу «Ыоземна мова за професшним спрямуванням» у програмах тдготовки фаxiвцiв; велику наповненiсть мовних груп (вiд 12 i бшьше студенпв); неоднорвдтсть мовних груп. Результатом впливу цих чинник1в е низька мотиващя студента до навчання, а викладача АМПС -до фаxовоï д1яльност1, адже в1н не мае змоги надати належну увагу кожному студенту та напрацювання рекомендацiй щодо його поступу.
Очевидно зараз, коли украшська держава переживае значнi економiчнi й поттичш труднощ1, не варто оч!кувати великих фiнансовиx iнвестицiй в осв1тню галузь найближчим часом. Проте змши у ВНЗ залежать насамперед в1д бажання ус1х зацiкавлениx стор1н (професорсько-викладацького складу та адмiнiстрацiï) у межах закладу тдвищувати як1сть надання освггшх послуг.
Одним з шлях1в виршення проблем у професiйнiй д1яльност1 викладач!в АМПС в Украïнi бачимо у реструктуруванш навчальних п1дрозд1л1в, а саме створення кафедр iноземниx мов на проф!люючих факультетах. Tiсна спiвпраця м1ж викладачем АМПС та викладачем професшно орieнтованоï дисципл1ни необxiдна для ефективного вивчення IМПС. Викладач АМПС передуем е ф1лологом, якому потрiбна фахова допомога викладача профiльноï дисципл1ни (економюта, юриста, фiзика, математика i т. д.), аби ч1тко сформулювати цш навчання iноземноï мови та очщуваш результати. Натомiсть, працюючи на кафедрах шоземних мов для немовних факультепв, що функц1онують у межах факультепв iноземниx мов, викладачi-мовники, зазвичай, опиняються у ситуаци, коли змушенi самотужки опрацьовувати специфiчний матерiал, не маючи поруч фаxiвцiв, як1 б могли глибше ознайомити 1з зм1стом професшно орieнтованоï дисципл1ни. Унаслiдок цього планування навчального курсу АМПС вiдбуваeться без урахування актуальних навчальних потреб. Таким чином, ствпраця з фаxiвцем певноï галузi не лише сприяе ознайомленню викладача АМПС з основами фаху, а й враховуе актуальш його потреби в шоземнш мов1, спонукае студента до опрадювання наукових джерел iноземною мовою, що значно розширюе можливост1 академiчноï мо61льност1, формуе майбутнього фах!вця високого класу.
Наступним кроком у вирiшеннi проблем, пов'язаних з професшною д1яльн1стю викладача АМПС, е тдготовка яшсно нового профе^онала. На нашу думку, вартим уваги е досввд
тдготовки викладачiв англшсько1 мови за програмами TESOL (Teachers of English to Speakers of Other Languages) у США. Одшею iз принципових ввдмшностей мiж цими програмами та втизняними е те, що в основi пiдготовки викладачiв англiйськоi мови лежить конструктивiстський пiдхiд, в якому значна увага вводиться рефлекси та навчанню через досвiд. У сучасному динамiчному свiтi здатнiсть до критичного рефлексивного мислення е необхiднiстю в професшнш дiяльностi викладача АМПС, адже змшш навчальнi середовища змушують не лише адаптувати традицiйнi пiдходи, а й шукати ефективнi iндивiдуальнi методики викладання iноземноi мови. Рефлексiя - це неввд'емна частина дiяльностi викладача АМПС, що дозволяе здшснювати глибинний аналiз навчальних потреб студентiв, мови, культури професiйного середовища, сприяе полiпшенню психолого-педагопчного клiмату i мiждисциплiнарнiй сшвпращ. У процес пiдготовки вона е не лише шструментом, який стимулюе критичне мисления, персоналiзуе вивчене, а й шструментом професшного розвитку, адже дозволяе тзнати себе i свое оточення (студентiв, колег-викладачiв), спостережения, аналiз ощнювания, формувания висновк1в, конструювання майбутнiх педагопчних дiй.
Вважаемо, що змiст вичизняних програм пiдготовки майбутнiх викладачiв шоземних мов повинен бути скоригований з акцентом на широке застосувания рефлекси у письмових та усних видах навчально1 (аудиторноi та самостiйноi) роботи студента. Насамперед лекцшш заияття нарешт повиннi трансформуватися з «начитки» в активну дискусiю, «круглий стш», обговорення тощо. У дискусiях студенти мають змогу не лише висловити власну думку, а й формувати культуру мовлення. Майбутнiх викладачiв необхiдно привчати до логiчного i послiдовного вираження думок-рефлексiй на письмi. Блоги, творчi (проектнi) письмовi завдания розвивають не лише навички критичного мисления, й навички академiчного письма, без яких неможливо уявити собi педагога-професiонала. Особливо важлива рефлексiя пiд час педагогiчноi практики, адже у процесi спостережения в студеипв формуються навички ощнювання та самоощнювання. Рефлексiя дозволяе розглядати викладання як цшсний процес з чико визначеними цiлями, очiкуваними результатами i плануваниям шляхiв 1'х досягнення.
Оск1льки вiтчизиянi ВНЗ не здшснюють пiдготовку викладачiв АМПС, серед необхiдиих заходiв щодо вирiшения проблем у професшнш дiяльностi таких фахiвцiв е забезпечення умов 1'хнього професiйного зростання i професiйноi мобiльностi. Належнi умови пращ, наявтсть новiтнiх технiчних засобiв навчания та офiсноi технiки, безперешкодний доступ до он-лайнових i стацiонарних iнформацiйних ресурсiв - це ri умови, як1 забезпечують позитивний робочий клiмат i безсумнiвно впливають на мотивацiю викладача АМПС та прагнення професiйного розвитку. На жаль, дiяльнiсть викладачiв АМПС в украшських ВНЗ не завжди забезпечена окресленими умовами. Окрiм цього, нестача навчально-методичноi лiтератури в галузi IМПС, низька значущють дисциплiни «Iноземна мова за професшним спрямуваниям», постiйне зменшения юлькосп аудиторних годин цiлковито нiвелюють поняття яшсно! пiдготовки фахiвцiв, адже, зашнчуючи вiтчизиянi ВНЗ, вони е неконкурентоспроможних на ринку працi Укра1ни, а тим бшьше за кордоном. Саме створення системи безперервного пiдвищения рiвня квалiфiкацil викладача АМПС стимулюватиме його дослвдницьку дiяльнiсть. Ii реалiзацiю бачимо у:
• створенш центрiв обм^ iнформацiею i новiтнiми досягнениями, роль яких в Укршш можуть виконувати унiверситетськi бiблiотеки. У нашому традицшному розумiннi бiблiотеки -це лише сховище для книжок, проте за кордоном, о^м функци поширения шформаци про можливостi для студентiв i викладач1в, вони е мiсцем для пращ i вiдпочинку, проведения професшних тренiнгiв (майстерень), семiнарiв, дискусiй, читання лекцiй вiдомими гостями-лекторами тощо;
• заохоченш i стимулюваннi викладачiв АМПС до участi у мiжнародних конференцiях, програмах обмiну (Erasmus, Fulbright, IREX) i членствi в профеайиих органiзацiях (TESOL, AILA, IATEFL, NABE, LSA, NAFSA та ш.);
• забезпеченнi доступу до електронних наукових баз, наприклад, Elsevier, Science Direct, тдписка на друкованi видания (ESP Journal, English Teaching Forum, Language Teaching, TESOL Journal, TESOL Quarterly). Назваш ресурси е платними й вимагають значних фiнансових витрат, тому ниш для великоi шлькост вгтчизняних науковц1в вони залишаються недоступними;
• навчання на дистанцшних онлайн-курсах, як вiдбуваються на осв^тх платформах MOOC, Coursera, EDx тощо. Зараз, це чи не едина безкоштовна альтернатива, яка сприяе професшному зростанню викладача АМПС.
Отриманi результати дають нам тдстави зробити висновок про те, що: 1) здшснення тдготовки викладачiв АМПС в Укрш'ш е необхiдним кроком для тдвищення ефективносл вивчення АМПС у втизняних ВНЗ; 2) реформування системи тдготовки викладачiв iноземних мов в Укрш'ш з вдаеденням вагомо! ролi рефлексп у процесi формування компетентного викладача-фшолога, що здатного до швидкого адаптування у змiнних навчальних середовищах, 3) забезпечення вiтчизняними ушверситетами умов для професшного зростання викладачiв АМПС.
Л1ТЕРАТУРА
1. Англiйська мова спецiального вжитку (ESP) в Украш: допроектне дослвдження / Н. Асташна, Г. Бакаева, I. Беляева та ш. - К.: Леши; 2004. - 124 с.
2. Загальноевропейсью Рекомендацп з мовно! освiти: вивчення, викладання, ощнювання / наук. ред. укр. видання С. Ю. Нiколаева. - К.: Леши; 2003. - 273 с.
3. Закон Укра!ни «Про освггу» // Освiта в Украш: нормативна база. - 2-е вид. - К.: КНТ, 2006. - 484 с.
4. Програма з англшсько! мови для професшного спрямування / кол. авторiв: Г. Бакаева, О. Борисенко, I. Зуенок та ш. - К.: Ленвгт, 2005. - 119 с.
5. Фшула М. М. Педагогжа вищо! школи: навч. поабнник / М. М. Фiцула. - К.: Академвидав, 2006. - 352 с.
6. Bhatia V. Worlds of Written Discourse: A Genre-Based View / V. Bhatia. - London: Continuum International Publishing Group, Ltd., 2004. - 248 p.
7. Brunton M. An Account of ESP - With Possible Future Directions / M. Brunton // English for Specific Purposes. - 2009. - Vol. 8. Issue 3 (24). - PP. 1-15.
8. Dudley-Evans T. Developments in English for Specific Purposes: a Multi-disciplinary Approach / T. Dudley-Evans, M. J. St. John. - Cambridge : Cambridge University Press, 1998. - 317 p.
9. Ewer J. R. Teacher Training for EST: Problems and Methods / J. R. Ewer // The ESP Journal. - 1983. -Vol. 2 (1). - PP. 9-31.
10. Hutchinson T. English for Specific Purposes: a Learning-Centered Approach / T. Hutchinson, A. Waters. — Cambridge: Cambridge University Press, 1987. - 179 p.
11. Johns A. M. English for Specific Purposes: International in Scope, Specific in Purpose / A. Johns, T. Dudley-Evans // State of the Art TESOL Essays: Celebrating 25 Years of the Discipline / [S. Silberstein]. - Alexandria, VA: TESOL, Inc., 1993. - PP. 115-132.
12. Schleppegrell M. ESP: Teaching English for Specific Purposes / M. Schleppegrell, B. Bowman. -Washington D. C.: Peace Corps Information Collection and Exchange, 1986. - 110 p.
13. Snow M. A. Content-based and Immersion Models for Second and Foreign Language Teaching / M. A. Snow // Teaching English as a Second or Foreign Language, 3rd ed. / Ed. M. Celce-Murcia] -Boston, MA: Heinle & Heinle / Thompson Learning, 2001. - PP. 303-318.
14. Stoller F. L. A Six-T's Approach to Content-Based Instruction / F. L. Stoller, W. Grabe // Content-Based Classroom: Perspectives on Integrating Language and Content / Eds. M. A. Snow, D. M. Brinton. - NY: Longman, 1997. - P. 78-94.
15. Swales J. M. Genre Analysis : English in Academic and Research Settings / J. M. Swales. - Cambridge: CUP, 1990. - 272 p.
УДК 387.1:336.221
Т. В. БАТРАК
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ1В ЗАСОБАМИ ЗАРУБ1ЖНО1 ХУДОЖНЬО1 КУЛЬТУРИ ЯК М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНА ПРОБЛЕМА
np0aHani30eaH0 поняття «естетика» та «естетичне виховання» як предмет вивчення психологiв, фiлософiв i педaгогiв. Актуaлiзовaно поняття сучасного естетичного виховання. Визначено фактори, ят впливають на його змiст i форми в контекстi вищоЧ освти Украши. Розглянуто бaзовi напрямки оргатзацй естетичного виховання студентiв засобами зaрубiжноi художньоЧ культури у вищому навчальному зaклaдi (ВНЗ). Охарактеризовано основт вiковi особливостi молодi, що зумовлюють необхiднiсть виршення завдань тдбору быьш продуктивних форм та методiв естетичного виховання
