CC BY
35
5. Lypa V. А. Osnovy korrektsionnoi pedagogiky: uchebnoie [Fundamentals of correctional pedagogy: textbook], Donetsk: Lebi, 2002. - 327 p.
6. Myronova S. P. Osnovy korrektsionnoi pedagogiky: navchal'no-metodychnyi posibnyk [Fundamentals of correctional pedagogy: textbook] - Kamianets-Podilskyi, 2010. - 263 p.
7. Rasskazova О. I. Teoriia ta praktyka rozvytku sotsial'nosti uchniv v umovakh inkliuzyvnoi osvity: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra ped. nauk [Theory and practice pupils' sociality development in the conditions of inclusive education] - Lugansk: B. v., 2014. - 44 s.
8. Syniov V. М. Korektsiina psykhopedagogika, Oligofrenopedagogika: pidruchnyk [Correctional psychopedagogy, oligophrenopedagogy: textbook] - Part I. - Kyiv: Vyd-vo NPU imeni М. P. Dragomanova, 2007. - 238 p.
9. Syniov V. М. Osnovy defektologii / V. М. Syniov, G. М. Kobernyk [Fundamentals of Defectology] -Kyiv: Vyshcha shkola, 1994. - 143 p.
10. Spetsial'naia pedagogika / Pod. red. N. М. Nazarovoi [Special Pedagogy] - Мoscow: Akademia, 2000. - 400 p.
11. Learning in Inclusive Education Research: Re-Mediating Theory and Methods with aTransformative Agenda Review of Research in Education / [Artiles Alfredo J., Kozleski Elizabeth B., Dorn Sherman, Christensen Carol]. - Vol. 30. - Special Issue on Rethinking Learning: What Counts as Learning and What Learning Counts, 2006. - Pp. 65-108.
12. Index for Inclusion: Developing Learning and Participation in Schools / [Booth T., Ainscow M., Black-Hawkins K., Vaughn M., Shaw L.]. - Bristol, 2000. - England: Centre for Studies on Inclusive Education.
13. Dyson A. A Systematic Review of the Effectiveness of School-Level Actions for Promoting Participation by all Students (EPPI-Centre Review), in: Research Evidence in Education Library / Dyson A., Howes A., Roberts B. - London, EPPI-Centre, Social Science Research Unit, Institute of Education, 2002.
14. Howe K. Educational Ethics, Social Justice and Children with Disabilities / K. Howe; [In C. Christensen & F. Rizvi (Eds.)] // Disability and the Dilemmas of Education and Justice. - Buckingham, England: Open University, 1996. - Pp. 46-62.
15. Lipsky D. Equity Requires Inclu-sion: The Future for All Students with Disabilities / D. Lipsky, A. Gartner ; [In C. Christensen & F. Rizvi (Eds.)] // Disability and the Dilemmas of Education and Justice. - Buckingham, England: Open University, 1996. - Pp. 145-155.
16. Pirrie Anne Head George Martians in the Playground: Researching Special Educational Needs Oxford Review of Education / Anne Pirrie. - Vol. 33, No. 1 (Feb., 2007). - Pp. 19-31.
17. Globalization and Recent Shifts in Educational Policy in the Asia Pacific / [Rizvi F., Engel L., Nandyala A., Ruthowski D., Sparks J.] // Paper Prepared for UNESCO Asia Pacific Regional Bureau for Education. - Bangkok, Thailand. - Urbana-Champaign, IL: University of Illinois at Urbana-Champaign, 2005.
УДК 378.4(71)+327
К. Ю. 1СТОМ1НА k .y.istomina@gmail.com викладач,
Нащональний ушверситет <^bBiBCbKa полггехшка»
РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАШЗАЦШ У ШДГОТОВЩ ФАХ1ВЦ1В-М1ЖНАРОДНИК1В У КАНАД1
Представлено теоретичне педагоггчне дослгдження розвитку i застосування громадсько'1' дгяльностг студентiв на npu^adi системи професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв у галузi мiжнародних вiдносин в унiверситетах Канади. Проаналiзовано особливостi органiзацii i впровадження громадськоi дiяльностi студентiв у навчальнi плани освiтнiх програм. Узагальнено фактори, як безпосередньо впливають на успiшну iнтеграцiю громадськоi дiяльностi студентiв у навчальний процес i вiд яких залежить успiшнiсть iмплементацii цього методу навчання. Розглянуто труднощi впровадження громадськоi дiяльностi студентiв у навчальний процес, а також позитивнi змти, як е результатом щс! практики у вищiй освiтi. Визначено, що iнтегрування громадсько'1' дiяльностi у систему професiйноi пiдготовки фахiвцiв е перспективою розвитку вищо'1' освiти, сприяе формуванню особистостi з необхiдним набором значущих громадських, лiдерських i особистiсних якостей. Окреслено перспективи подальших до^джень у цш сферi i практичне застосування отриманих результатiв.
Ключовi слова: професШна пiдготовка, громадська дiяльнiсть, навчальна програма, методи навчання, громадська педагогiка, фахiвець-мiжнародник
К. Ю. ИСТОМИНА k .y.istomina@gmail.com преподаватель,
Национальный университет «Львовская политехника»
РОЛЬ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ В ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ МЕЖДУНАРОДНИКОВ В КАНАДЕ
Представлено теоретическое педагогическое исследование развития и применения общественной деятельности студентов на примере системы профессиональной подготовки будущих специалистов в области международных отношений в университетах Канады. Проанализированы особенности организации и внедрения общественной деятельности студентов в учебные планы образовательных программ. Обобщены факторы, оказывающие непосредственное влияние на успешную интеграцию общественной деятельности студентов в учебный процесс и от которых зависит успешность имплементации этого метода обучения. Рассмотрены трудности внедрения общественной деятельности студентов в учебный процесс, а также положительные изменения, которые являются результатом этой практики в высшем образовании. Определено, что интегрирование общественной деятельности в систему профессиональной подготовки специалистов является перспективой развития высшего образования, способствует формированию личности с необходимым набором значимых общественных, лидерских и личностных качеств. Представлены перспективы дальнейших исследований в этой сфере и практическое применение полученных результатов.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, общественная деятельность, учебная программа, методы обучения, общественная педагогика, специалист-международник
K. ISTOMINA k .y.istomina@gmail.com University teacher, Lviv Polytechnic National University
THE ROLE OF PUBLIC INSTITUTIONS IN TRAINING OF INTERNATIONAL
RELATIONS SPECIALISTS IN CANADA
The article deals with theoretical and pedagogical research of the development and integration of students' public work on the example of the system of professional training of future specialists on international relations in universities of Canada. The features of the organization have been analized and the implementation of students' public work into curricula of education programs has been done. This research provides general overview of factors that have direct impact on the successful integration of students' public work in the learning process and which depend on the success of this teaching method implementation. The difficulties of implementing students' public work in the learning process, as well as positive changes which is the result of this practice in higher education have been shown. The integration of public work in the system of professional training of specialists has been determined as the prospect of the development of higher education which promotes the individual formation with the necessary set of significant social, leadership and personal qualities. The prospects for further research in this area and the practical application of the results have been outlined.
Keywords: professional training, public work, curriculum, teaching methods, public sphere pedagogy, international relations specialist.
В Укра!ш потреба у фахiвцях-мiжнародниках е беззаперечною в умовах курсу нашо! держави на евроштегращю, виходу на мiжнародний ринок пращ, а також для подолання численних пол^ичних загроз. Ця ситуащя зумовлюе необхвдшсть модершзацп системи
професшно! шдготовки фахiвцiв-мiжнародникiв, переймаючи позитивний досвiд iнших кра!н, зокрема Канади, унiверситети яко! пропонують pe&mHroBi навчальнi програми з мiжнародних вщносин. Успiшний розвиток системи професшно! шдготовки фахiвцiв у сферi мiжнародних вщносин в унiверситетах Канади зумовлюе вибiр системи вищо! освiти ще! кра!ни як об'екта нашого педагогiчного дослщження.
Теоретичне вивчення змiсту навчальних програм з мiжнародних вiдносин показало, що ефективнiсть професшно! освiти фахiвцiв полягае у поеднанш теоретично!, практично! i загально! професiйно! пiдготовки, а також в унiверсалiзацi! i забезпеченнi широти знань у сферi майбутньо! фахово! дiяльностi. Унiверситетська освiта в Укра!ш е передусiм теоретично орiентованою, особливо в галузi мiжнародних вiдносин, тодi як майбутнi фахiвцi-мiжнародники потребують практико-орiентовано! професiйно! пiдготовки. Застосування методiв активного навчання, у т. ч. штегрування громадсько! дiяльностi як частини навчально! програми з метою допомоги громадам i формування громадсько! свщомосп студентiв, активно застосовуеться у процес професiйно! пiдготовки фахiвцiв-мiжнародникiв в ушверситетах Канади. Ця практика е необхщним предметом наукового педагогiчного дослiдження i позитивною моделлю для наслiдування з метою оптишзаци професiйно! пiдготовки фахiвцiв у сферi мiжнародних вiдносин у ra^^i вищо! освiти Укра!ни.
Актуальнють i новизна теми цього педагопчного дослiдження полягае у необхiдностi детального вивчення способiв i методiв штегрування громадсько! дiяльностi у навчальний процес у межах освiтнiх програм з мiжнародних вiдносин в унiверситетах Канади. Ця тема недостатньо висвгглена у наявних педагогiчних дослiдженнях, однак е одшею з прiоритетних для усшшного розвитку i вдосконалення функцiонування системи професшно! шдготовки фахiвцiв у сферi мiжнародних вiдносин в Укра!нi.
Мета статт полягае у здiйсненнi теоретичного педагогiчного дослiдження iнтегрування громадсько! дiяльностi студентiв у навчальний процес в ушверситетах Канади для студенев спещальност «Мiжнароднi вщносини».
Досягнення мети дослщжено пов'язане з виконанням наступних завдань: проаналiзувати структуру i змiст навчальних програм з мiжнародних вiдносин в ушверситетах Канади для вивчення особливостей штегрування громадсько! дiяльностi студенев у навчальний процес, а також форми !! оргашзацп i труднощi впровадження у навчальну програму; дослiдити фактори впливу використання цього методу активного навчання на учасниюв навчального процесу.
Багато укра!нських та iноземних науковщв дослiджували рiзнi аспекти й особливосп формування позицi! громадсько! активностi i залучення навчання з елементами громадсько! дiяльностi в програми професiйно! шдготовки фахiвцiв, а саме: психологiчнi особливосп формування громадсько! активностi (Ю. Вштюк, I. Рокiцька), питання соцiально! активносп особистостi (А. Адлер, Е. Ершсон, А. Маслоу) фiлософськi аспекти формування громадсько! свщомост (М. Стельмахович, О. Сухомлинська, В. Кузь); особливосп i форми вираження громадсько! активностi (О. Плига, Л. Семенюк, В. Сухомлинський), умови прояву соцiально! активностi студенев (Т. Авксентьева); громадська дiяльнiсть у процес навчання у вищiй школi (I. Бех, В. В. Даншова, А. Конончук, С. Харченко), проблеми громадського виховання молодi (Г. Костюк, В. Кремень, С. Максименко,) та ш. Концептуальний вплив на розвиток навчання через громадську дiяльнiсть здшснили освiтнi теорi! Дж. Дьювi, Д. Колба i П. Фрейре.
Дослщження особливостей штегрування громадсько! дiяльностi студенев у навчальнi програми професiйно! шдготовки потребуе розумшня поняття громадсько! дiяльностi. О. Кiн стверджуе, що у сучасному науковому просторi громадську дiяльнiсть визначають як добровiльну, усвiдомлену i безкорисливу дiяльнiсть громадян, яку вони здшснюють згiдно з !хнiми потребами, шдивщуально або колективно на користь тре^х осiб або суспiльства, яка е спрямованою на змiцнення гумашстичних iдеалiв, вирiшення соцiальних проблем, сприяння особистiсному розвитку та вдосконалення сощуму [3, с. 81].
Канадський альянс для навчання через громадську дiяльнiсть (Canadian Alliance for Community Service Learning) сшвпрацюе з унiверситетами Альберти, Британсько! Колумбi!, Квебека, Манiтоби, Ново! Шотланди, Ньюфаундленда, Онтарiо, Саскачевану, для впровадження спшьних програм партнерства, студентського розвитку, лщерства, зв'язкiв з громадами. Зпдно з визначенням Альянсу навчання через громадську дiяльнiсть можна тлумачити як пiдхiд у навчаннi, метою якого е штегращя громадсько! дiяльностi з
конвенцшним навчальним процесом для створення ново! осв^ньо! перспективи, в якiй Bci склaдовi процесу працюватимуть для досягнення взаемовипдних peзультaтiв [6].
Сучасна професшна пiдготовкa мaйбутнiх фaхiвцiв piзних галузей спрямована на виpiшeння велико! кшькосп завдань, якi зумовлeнi змiнaми i потребами суспiльствa i ринку пращ. Актуальним питанням освiти сьогодення е залучення фaхiвцiв до активно! учасп у суспiльно-полiтичному життi на мюцевому i глобальному piвнях. Ця шщатива е запорукою формування та соцiaлiзaцi!' особистостi як громадянина, усвiдомлeння себе як частини спшьноти, що впливае на прийняття суспiльно важливих ршень на користь розвитку громад. Зпдно з цим принципом формування особистосп фаивця особливо! знaчущостi набувае штегрування громадсько! дiяльностi у систему професшну пiдготовку фaхiвцiв, що е основою розвитку необхщного набору особистiсних характеристик, зокрема лщерських якостей, громадсько! свщомосп, соцiaльно! iнiцiaтиви тощо [1, c. 137].
Пpофeсiйнa пiдготовкa у гaлузi мiжнapодних вiдносин пepeдусiм спрямована на мiждисциплiнapний пiдхiд, iнтeгpовaнi нaвчaльнi плани, сучасш методи i стpaтeгi! навчання, що зумовлено вимогами освiтньо! сфери i ринку пpaцi. Йдеться про те, що сучасний фaхiвeць у гaлузi мiжнapодних вiдносин повинен умгти працювати з широким спектром шформаци та великою юльюстю людей, стлкуватися з експертами з iнших галузей i здiйснювaти свою пpофeсiйну дiяльнiсть у мгжиародному сepeдовищi та водночас умпи aнaлiзувaти конфлiкти, випадки, поди та явища, визначати !х вплив на проблеми, яюсть мiжнapодного життя з власно! точки зору [7, c. 1].
Вивчення процесу професшно! пiдготовки у Kaнaдi зaсвiдчуе, що у OTCT^i сучасно! пpофeсiйно! тдготовки мaйбутнiх фaхiвцiв-мiжнapодникiв унiвepситeтaх цiе! кра!ни вагомо! pолi набувають принципи громадсько! педагопки (public sphere pedagogy) i стратеги високоефективного навчання (high-impact learning strategies), як дають можливостi використовувати таю методи, як навчання через громадську дiяльнiсть (service learning), волонтерство, групове навчання чи будь-який шший вид практично! дiяльностi з метою розвитку громадсько! активност i допомоги громадам (community/civic engagement). Зпдно з результатами дослщжень канадських науковщв i положень унiвepситeтiв Канади про стратеги застосування навчання з елементами громадсько! дiяльностi i волонтерства можемо стверджувати, що основними першочерговими цшями цього методу навчання е: створення навчального середовища, в яке студенти безпосередньо залучеш; створення можливостей для розвитку практичних i пpофeсiйних навичок студeнтiв; створення партнерства мiж факультетами, ушверситетами i мiсцeвими громадами; ознайомлення студеипв з поняттями piвностi, вщповщальносп, соцiaльно! спpaвeдливостi i громадсько! активности Iмплeмeнтaцiя цих мeтодiв i стратегш у пpоцeсi пpофeсiйно! пiдготовки фaхiвцiв-мiжнapодникiв допомагае пiдвищити вiдчуття громадсько! вщповщальносп i залучити студeнтiв до учасп у життi суспiльствa i громади з його потребами i вимогами.
Незважаючи на свою популяpнiсть, штегрування громадсько! дiяльностi студeнтiв у навчальш програми пpофeсiйно! пiдготовки канадських ВНЗ е вщносно молодою стpaтeгiею розвитку вищо! освiти. Так, наприклад, у США ця практика здобула позитивно! репутацл ще в 1970-х роках, тощ як у Kaнaдi !! почали використовувати лише з 1990-х роив. Ниш спостертаеться помiтнe защкавлення цим методом навчання у канадських утверситетах i коледжах Канади.
Вища освiтa у Kaнaдi вiдiйшлa вщ парадигми викладання до парадигми навчання, в якш студент е центром навчального процесу. Зоpiентовaнe на студента навчання (student-centered education) е провщним тдходом сучасно! пpофeсiйно! пiдготовки. Вш передбачае вiдхiд вiд лeкцiйних занять i надае перевагу створенню атмосфери взаемоди. У сучaснiй пeдaгогiчнiй наущ Канади позитивно вiдзнaчaють застосування активного навчання (active learning), що в свт визнаеться нaйpeзультaтивнiшим з точки зору досягнення цшей навчального процесу. Однак навчання через громадську дiяльнiсть не можна вважати когерентною педагопчною стратепею, а радше амальгамою емшричного навчання, активно! науково! дiяльностi, критичних осв^шх тeоpiй, прогресивно! освiти, осв^и дорослих, соцiaльно! освiти, констpуктивiзму, мультикультурно! освiти тощо.
Будучи формою активного навчання, студентська громадська дiяльнiсть дае можливють здобувати знання, формувати вмшня i навички через спiвпpaцю з громадськими оpгaнiзaцiями i громадську шщатившсть. Громадська робота студeнтiв, як i будь-яка iншa частина навчального процесу, мае характерш способи peфлeксi!, що допомагають студентам i
викладачам спостершати за перебшом цieï дiяльностi, ïï динамiкою i результатами. Таким чином, студентам часто пропонують вести особистi щоденники, журнали, писати статтi й есе, в яких вони можуть фiксувати етапи своeï роботи i вiдображати особливост свого досвiду соцiальноï активностi. Важливо також проводити груповi бесiди, що е форумом для обговорень можливих проблем чи успiхiв у колективi однодумцiв.
Громадська дiяльнiсть може бути штегрованою у навчальнi програми будь-яко1' дисциплiни i до не1' можуть долучатися студенти незалежно вiд року навчання, на вщмшу вiд виробничо1' практики студентiв i професiйного стажування, якi орiентованi на студентiв старших курсв. У цьому контекстi необхщно, щоб громадська дiяльнiсть спрямовувалася на задоволення не лише громадських, а й освггшх потреб, тобто була прямо чи опосередковано пов'язаною з майбутньою сферою професiйноï дiяльностi. У цьому вщмшнють iнтегрованоï у навчальну програму громадсько1' дiяльностi вiд волонтерства, прояви i застосування якого не обмежуються рамками галузi професiйного чи осв^нього спрямування.
Унiверситети провiнцiй i територш Канади пiдтримують iнiцiативу штеграци громадсько1' дiяльностi у навчальнi програми, тому в них створеш окремi центри для координування громадсько1' дiяльностi студентiв i надання необхiдних консультацш. Так, в Унiверситетi Британсько1' Колумби функцiонуе Центр навчання для допомоги громадам (Centre for Community Engaged Learning), в Ушверситет Торонто - Центр громадського партнерства (Centre for Community Partnership), в Гельфському ушверситет - Центр навчання через громадську дiяльнiсть (Centre for Community Service-Learning), в Карлтонському ушверситет -Офю студентсько1' практично!' дiяльностi (Student Experience Office), в Ушверситет МакМастера - Центр студентського устху (Student Success Centre), в Ушверситет Манiтоби -Офю навчання студентiв через громадську дiяльнiсть (Office of Student Service Learning) , в Ушверситет Отави - У служшш iншим (In Service of Others), в Ушверситет Захвдного Онтарiо - Навчання через громадську дiяльнiсть (Service Learning) та Осв^ня програма лiдерства (Leadership Educational Program) тощо.
У провiнцiï Онтарю функцiонуе Канадська асоцiацiя навчання через громадську дiяльнiсть (Canadian Association for Community Service-Learning), фокусом роботи якоï е залучення мистецтва з метою сощальних змiн, незалежно вiд того, чи розглядаються питання подолання расизму, сприяння врегулювання конфлiктiв, вирiшення питань, пов'язаних з В1Л/СН1Д, захистом прав людини i маргiнальних громад, наркомана або екологiчних проблем, або ж лише створення платформи для вираження i дiалогу. Органiзацiя регулярно проводить лекци, зустрiчi, семiнари, конференцiï i симпозiуми, органiзовуе соцiальнi проекти, в яких можуть брати участь вс бажаючь
Зацiкавленi у громадськiй дiяльностi студенти повиннi передусiм ознайомитися з напрямами дiяльностi органiзацiй, якi представлеш в 1хньому регiонi, а згодом обрати ri, що ix защкавили. Громадська дiяльнiсть студентiв може здшснюватись у межах програмноï i позапрограмноï дiяльностi, у контекстi спiвпрацi мiж ВНЗ i громадськими органiзацiями для визначення i задоволення реальних потреб громад рiзниx рiвнiв. Майбутнix мiжнародникiв заохочують спiвпрацювати з цими оргашзащями через програми стажування, волонтерську дiяльнiсть чи будь-який iнший доступний 1м спосiб, проводити опитування постiйного персоналу органiзацiй, цiкавитись цiлями i стратепями ïxньоï професiйноï дiяльностi. Це розвивае активну позищю у студентiв [6].
Такий елемент освiтньоï програми дае студентам доступ до великоï кшькосп освiтнix матерiалiв, формуе розумiння основних впливiв глобалiзацiйниx процесiв i ïx ключових дiйовиx осiб. Це елемент комплексного процесу професiйноï пiдготовки фаxiвцiв у системi вищоï освiти, одним з завдань якоï е формування рiзнобiчно розвиненоï особистостi. Тож у навчальному процес варто застосовувати рiзноманiтнi методи i стратеги навчання, дбаючи про створення оптимальних умов для формування i розвитку майбутшх фаxiвцiв [4, c. 456].
Л. Даншова в зв'язку з цим зазначае, що громадське виховання сприяе особистюному становленню майбутнього фаxiвця, даючи можливють випробувати рiзнi соцiальнi ролi, норми i поведiнковi стереотипи суспiльства, стати дiездатним учасником суспiльниx вiдносин [2. c. 80].
Х. Хекель називае два шдходи у залученш практичного навчання через громадську дiяльнiсть в ушверситетсью програми з мiжнародниx вщносин. Перший передбачае акцент на локальних i глобальних зв'язках, аналiзi концепт1в глобалiзацiï i взаемозв'язку, демонструючи
студентам, як питання мiжнародного характеру впливають на життя мюцевих громад. Основою iншого пiдходу е заохочення студентiв безпосередньо брати участь у виршенш глобальних проблем через членство у мiжнародних i мюцевих громадських органiзацiях [7, с. 6].
Зпдно з дослiдженнями Дж. Конвея, Г. Куха, I. Амела i Д. Гервайна використання педагопки громадсько! активностi (civic engagement pepagogy) користуеться популярнiстю у канадських ВНЗ через свш позитивний вплив на академiчнi, особистi i громадськi результати у вшх учасникiв навчального процесу i на розвиток необхщних компетенцiй у студенев. Беручи участь у волонтерських заходах, студенти отримують реальну можливють застосувати теоретичнi знання на практищ, а в результатi - здобути академiчнi кредити за виконану роботу. Можливють отримати ощнку i усвщомлення моральностi волонтерства сприяють формуванню сильно! мотиваци до вивчення теоретичного матерiалу упродовж навчання. Як результат у студенпв формуеться сукупнiсть емоцiйних переживань, що доповнюе пiзнавальну дiяльнiсть, формуючи гуманне ставлення до iнших оаб i ïхнiх вчинив. Практичне навчання з елементами громадсько! дiяльностi використовуеться як засiб, що дае студентам можливють поглибити розумiння основних концепцш курсу вивчення через громадську дiяльнiсть та iнiцiативнiсть [9, с. 115].
Майбутш фахiвцi-мiжнародники у Канадi мають змогу здiйснювати волонтерську громадську дiяльнiсть у своïй краïнi, а також за кордоном. Усшшнють застосування цього виду практичного навчання залежить вщ планування, визначення цiлей, пiдготовки студенпв, налагодження зв'язкiв з громадськiстю, мотиваци студенпв, мониторингу, часових обмежень й ощнювання. Однак М. Макдоналд зазначае, що застосування педагопки громадянсь^' активност е простiшим для вивчення внутршшх питань рiдноï краïни студентiв, оскшьки ця сфера легша для 1'хнього сприйняття [10, с. 60]. думки частково дотримуеться
Е. Маккартш, зауважуючи, що курси дисциплiн бшьш мiжнародного спрямування часто позбавленi застосування цих стратегш навчання, оскiльки предмет вивчення здаеться занадто абстрактним i вщдаленим [8, с. 49].
Р. Мауро i Дж. Слоам стверджують, що юнуе дисбаланс мiж теоретичним вивченням дисциплiн галузi полiтологiï i формуванням у студенпв вщповщних професшних умiнь, навичок, а також почуття вiдповiдальностi необхiдноï для життя i професшно1' дiяльностi в сучасному демократичному суспшьствь Науковцi вiдзначають виняткову роль практичного навчання з елементами громадсько1' дiяльностi, навчальних симуляцiй i застосуванш емпiричного навчання, i поеднуе теорда та рефлексивну практику, що слугуватиме зв'язком мiж дисциплiною i реальнютю, в якiй вiдбуватиметься професiйна дiяльнiсть [5, с. 1].
Складнiсть впровадження методiв сприяння розвитку громадсько1' активност полягае у не завжди достатшх економiчних можливостях студентiв приймати участь у програмах мiжнародного навчання, нестачi знань, умiнь i навичок викладачiв, а також фактичних iнституцiйних можливостях для шкорпорування стратегiй навчання з елементами громадсько1' дiяльностi у процес вивчення мiжнародних вiдносин [5, с. 10].
Незважаючи на труднощi, з якими стикаються студенти, викладачi i ВНЗ шд час впровадження методiв педагогiки громадсько1' активностi, iснуе велика кшькють переваг, якi е ïï результатом: пiдвищення мотивацiï до навчання у студенпв; розвиток активно!' громадсько1' позици; покращення критичного мислення i навичок виршення конкретних завдань; розвиток особистих i колективних цiнностей; тдвищення успiшностi у навчаннi; збагачення традицшних методiв i прийомiв педагогiки; можливють для студенпв отримати власний досвщ реальноï роботи. Це допомагае майбутшм мiжнародникам краще зрозумiти рiзнi прояви диверсифшованосп суспiльства i вiдчути особисту вщповщальнють за майбутнi можливi змши у свiтi. Таким чином, студенти краще розумдать глобальнi проблеми i питання сьогодення -такi, як голод, бщнють, вiйна, мир, нерiвнiсть, проблеми нерозвинених кра1н, мiграцiя, захист прав людини, глобальний взаемозв'язок, етшчш i гендернi вiдмiнностi тощо. Для студенпв з сiльськоï мiсцевостi цей досвщ дае можливiсть зрозумiти i замислитись над роллю i вразливютю своеï кра1ни у складi значно бiльшоï свiтовоï спiльноти. Беззаперечним е те, що щ методи навчання необхщш для гармонiйноï та ефективноï професiйноï пiдготовки фахiвцiв галузi мiжнародних вiдносин [8, с. 52].
Практичне навчання з елементами громадськоï дiяльностi позитивно впливае на традицiйне аудиторне навчання, адже воно заохочуе самостшну роботу i позапрограмну дiяльнiсть у виглядi громадських зустрiчей, органiзацiï i проведення рiзноманiтних бесiд,
_ЗА РУБЕЖЕМ_
заходiв тощо, сприяе розвитку комунiкацiï мiж викладачем i студентом, забезпечуе альтернативи традицшному оцiнюванню у виглядi теспв, сприяе створенню студентськоï громади через виконання i обговорення групових завдань та шщатив, заохочуе cтудeнтiв до активноï навчальноï дiяльноcтi [7, с. 12].
Результати дослщження cвiдчать про беззаперечний позитивний вплив застосування навчання з елементами громадсько].' дiяльноcтi у процес профeciйноï пiдготовки фахiвцiв у галузi мiжнародних вiдноcин. Незважаючи на достатньо широке використання цього методу в ушверситетськш пiдготовцi фахiвцiв у Канад^ залучення громадсько].' активноcтi cтудeнтiв у навчальний процес не отримало вичерпного доcлiджeння у вiтчизняних пeдагогiчних дослщженнях i потребуе подальшого ретельного вивчення для практичного впровадження i рeалiзацiï у ^CT^i вищо1' оcвiти в Украш.
Перспективами використання рeзультатiв дослщження вважаемо доцiльнe застосування отриманих даних про залучення практичного навчання з елементами громадсько].' дiяльноcтi в освггш програми профeciйноï пiдготовки фахiвцiв-мiжнародникiв в ушверситетах Канади у вiдповiднi сфери професшно].' пiдготовки в Украïнi з метою збшьшення частки практичного навантаження у навчальному процес студенпв, збшьшення рiвня мотивацiï оcтаннiх до навчання, професшно].' компeтeнтноcтi, а також формування суспшьно].' вiдповiдальноcтi i громадсько].' свщомосп, що е нeобхiдними складовими побудови демократичного суспшьства.
З метою шдтримки розвитку цiеï cтратeгiï вбачаемо необхщними подальшi науковi доcлiджeння особливостей оргашзаци i застосування громадсько].' дiяльноcтi у вищш оcвiтi, зокрема особливо].' уваги потребують вивчення методи заохочування й оцшювання cтудeнтiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамова С. В. Суспшьно корисна дгяльшсть як чинник формування сощально активно! особистосп. / С. В. Абрамова // Зб1рник наукових праць «Педагопка та психолопя». - Харшв, 2015. - Вип. 49. - C. 137-145
2. Даншова Л. В. Громадська актившсть студентсько1 молод1 - найважливша складова процесу виховання у вищих навчальних закладах / Л. В. Даншова // Актуальш проблеми державного управлшня, педагопки та психологи. - 2014. - Вип. 1. - С. 80-81.
3. Кш О. М. Науково-теоретична характеристика проблеми громадсько1 д1яльносп студентсько1 молод1 / О. М. Кш // Теор1я та методика навчання та виховання. - 2016. - Вип. 39. - С. 80-89.
4. Кузьмшський А. I. Педагопка вищо1 школи: навч. поибник / А. I. Кузьмшський. - К.: Знання, 2005. - 485 с.
5. Bell S., Lewis J. (2015) A Survey of Civic Engagement Education in Introductory Canadian Politics Courses. The Canadian Journal for the Scholarship of Teaching and Learning, Vol. 6 (1), pp. 1-21.
6. Canadian Alliance for Community Service - Learning. http://www.communityservicelearning.ca/en/index.htm.
7. Heather Heckel (2006) Using Service Learning in International Relations Courses. The American Political Science Association Annual Conference, pp. 1-22.
8. McCartney A. (2011). Connecting Civic Engagement and International Relations Pedagogy: An Effective Combination. American Political Science Association Annual Conference, Seattle, Washington, pp. 45 - 57.
9. McCartney A. (2006) Making the World Real: Using a Civic Engagement Course to Bring Home Our Global Connections. Journal of Political Science Education, pp. 113-128.
10. McDonald Michael K. (2012) Civic Engagement with an International Focus: The Western Carolina Microfinance Project. PS: Political Science & Politics, Vol. 46 (4) , pp. 50-70.
REFERENCES
1. Abramova S. V. Suspil'no korysna diyal'nist' yak chynnyk formuvannya sotsial'no aktyvnoyi osobystosti. Zbirnyk naukovykh prats' «Pedahohika ta psykholohiya». - Kharkiv, 2015, Vol. 49, pp. 137-145.
2. Danilova L.V. Hromads'ka aktyvnist' student-s'koyi molodi - nayvazhlyvisha skladova protsesu vykhovannya u vyshchykh navchal'nykh zakladakh / L. V. Danilova //Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnya, pedahohiky ta psykholohiyi , 2014, Vol. 1, pp. 80-81
3. Kin O. M. Naukovo-teoretychna kharakterystyka problemy hromads'koyi diyal'nosti student-s'koyi molodi /O. M. Kin // Teoriya ta metodyka navchannya ta vykhovannya, 2016, Vol. 39, pp. 80-89
4. Kuz'mins'kyy A. I. Pedahohika vyshchoyi shkoly: navch. Posib. / A. I. Kuz'mins'kyy. - K.: Znannya, 2005, 485 p.
5. Bell S., Lewis J. A Survey of Civic Engagement Education in Introductory Canadian Politics Courses. The Canadian Journal for the Scholarship of Teaching and Learning, 2015, vol. 6 (1), pp. 1-21
6. Canadian Alliance for Community Service - Learning http://www.communityservicelearning.ca/en/index.htm
7. Heather Heckel (2006) Using Service Learning in International Relations Courses. The American Political Science Association Annual Conference, pp. 1-22.
8. McCartney A. (2011). Connecting Civic Engagement and International Relations Pedagogy: An Effective Combination. American Political Science Association Annual Conference, Seattle, Washington, pp. 45-57.
9. McCartney A. (2006) Making the World Real: Using a Civic Engagement Course to Bring Home Our Global Connections. Journal of Political Science Education, p. 115, pp. 113-128
10. McDonald Michael K. Civic Engagement with an International Focus: The Western Carolina Microfinance Project. PS: Political Science & Politics, 2012, vol. 46(4) , pp. 50-70.
УДК 377.354
О. В. БОРОДШНКО oborodienko@ukr.net кандидат географiчних наук, доцент, 1нститут професшно-техшчно! освгги НАПН Украши
РОЗВИТОК ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 КЕР1ВНИК1В СТРУКТУРНИХ П1ДРОЗД1Л1В ШДПРИеМСТВ СФЕРИ ЗВ'ЯЗКУ: АНАЛ1З
ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ
Проаналiзовано зарубiжний досвiд побудови систем розвитку професшно! комnетентностi керiвникiв структурних пiдроздiлiв тдприемств сфери зв 'язку. Виявлено особливостi побудови систем розвитку професшно! компетентностi зазначеног категорИ керiвникiв: диверсифiкацiя полiтики в сферi навчання i розвитку та гг узгодження зi стратегiею розвитку тдприемства; навчання й розвиток персоналу розглядаеться компанiями як рушiйна сила i головний фактор впливу на iнновацiйну активнiсть, вiдтак системи розвитку професшно! компетентностi спрямованi на розвиток також iнновацiйного мислення керiвникiв; створення систем розвитку професшноI компетентностi керiвникiв структурних пiдроздiлiв пiдприемств сфери зв 'язку на основi моделi компетенцш; системний пiдхiд до розвитку професшноI компетентностi керiвникiв структурних тдроздтв тдприемств сфери зв'язку; фокусування на розвитку лiдерських якостей, впровадження тновацтних форм навчання i розвитку персоналу.
Ключовi слова: професiйна компетентнiсть, керiвники структурних пiдроздiлiв, пiдприемства сфери зв 'язку.
А. В. БОРОДИЕНКО
oborodienko@ukr.net
кандидат географических наук, доцент,
Институт профессионально-технического образования АПН Украины
РАЗВИТИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ СТРУКТУРНЫХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ПРЕДПРИЯТИЙ ОТРАСЛИ СВЯЗИ: АНАЛИЗ ЗАРУБЕЖНОГО ОПЫТА
Проанализирован зарубежный опыт построения систем развития профессиональной компетентности руководителей структурных подразделений предприятий отрасли связи. Выявлены особенности построения систем развития профессиональной компетентности указанной категории руководителей: диверсификация политики в сфере обучения и развития и ее привязка к стратегии развития предприятия; обучение и развитие персонала рассматривается компаниями как движущая сила и главный фактор влияния на инновационную активность, поэтому системы развития профессиональной компетентности имеют целью развитие также и инновационного мышления руководителей; создание систем развития профессиональной компетентности руководителей структурных подразделений предприятий отрасли связи на
