CC BY
26ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО РОБОТИ 13 ВИМУШЕНИМИ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМИ
Аймедов Костянтин Володимирович
д.мед.н.,
професор, зав1дувач кафедри сощальног допомоги, загальног та медичног психологи Одеського нацюнального медичного утверситету 65082 Украгна, м. Одеса, пров. Вал1ховський 2
psyhotip@gmail.com Асеева Юл1я Олександр1вна, викладач кафедри сощально'г допомоги, загальног та медичног психологи Одеського нацюнального медичного утверситету
65082 Украгна, м. Одеса, пров. Вал1ховський 2
dgylia-as@rambler. ru
СОВРЕМЕННЕЕ ПОДХОДЫ В РАБОТЕ С ВЫНУЖДЕННЫМИ ПЕРЕСЕЛЕНЦАМИ
Аймедов Константин Владимирович
д.м.н., профессор, заведующий кафедрой социальной помощи, общей и
медицинской психологии ОНМедУ Асеева Юлия Александровна
преподаватель кафедры социальной помощи, общей и медицинской психологии
ОНМедУ
CONTEMPORARY APPROACH IN WORK WITH COMPELLED MIGRANTS
Aymedov Konstantin
MD, Professor, Head of the department of social assistance, of general and medical
psychology ONMedU
Aseyeva Yulia
lecturer, of the department of social assistance, of general and medical psychology
ONMedU
Анотащя: У статп автори розглядають сучасш психолопчш проблеми вимушених переселенщв i3 схщних областей Украши. Акцентують увагу на появi у даних оаб таких психолопчних проблем, як наявшсть посттравматичного стресового розладу, який перетшае у коморбщш стани i3 хiмiчними та нехiмiчними залежностями. Авторами у статп запропоновано новий тдхщ до використання волонтерсько'1 допомоги з оргашзащею мультидисциплiнарних бригад.
Аннотация: В статье авторы рассматривают актуальные психологические проблемы вынужденных переселенцев из восточных областей Украины. Акцентируют внимание на появлении у данных лиц таких психологических проблем, как наличие посттравматического стрессового расстройства, которое перетекает в коморбидные состояния с химическими и нехимическими зависимостями. Авторами в статье предложен новый подход к использованию волонтерской помощи с организацией мультидисциплинарных бригад.
Abstract: In this article the authors describes actual psychological problems of forced migrants from the eastern regions of Ukraine. The attention is focused on the appearance of given persons have of psychological problems such as the presence of post-traumatic stress disorder, which flows into the comorbid condition with chemical and non-chemical dependencies. The authors of in the article proposed a new approach to using of volunteer help with the organization of multidisciplinary brigades.
Ключов1 слова: вимушеш переселенцi, посттравматичний стресовий розлад, коморбщш стани, мультидисциплiнарнi бригади.
Ключевые слова: вынужденные переселенцы, посттравматическое стрессовое расстройство, коморбидные состояния, мультидисциплшарних бригады.
Keywords: compelled migrants, posttraumatic stress disorder, comorbid conditions, multidisciplinary brigades.
Постановка проблеми. Останшм часом сучасний сощально-пол^ичний стан в державi призвiв до появи вимушених переселенцiв i3 схщних областей Укра!ни. Даним особам необхщно не тiльки адаптуватись до нових умов свое! життeдiяльностi, а й справитись i3 пережитими психотравмуючими подiями. Складнiсть яких безпосередньо впливае на психолопчний стан вказаних осiб. Анал1з останн1х дослiджень вказуе на постшну увагу представникiв засобiв масово! шформацп до дано! категорп громадян, однак наукових дослщжень не так вже й багато. За останш роки на пострадянському просторi проблематикою стресових сташв у вимушених переселенцiв займались: А.А. Белко, А.О. Благш, Р.М Грановська, С.В. Жуков, С.Г. Кокорлюк, С.В. Литаев та деякi шшь Але робiт, якi б висв^лювали новiтнi пiдходи до психотерапевтично! та психолопчно! роботи i3 вимушеними переселенцями не мае.
Оскшьки у новш соцiальнiй ситуацп людина губиться тому, що втрачае попереднi культурнi норми, схеми владних та економiчних вщносин, соцiальний буденний порядок. На шдивщуальному рiвнi у переселенцiв частiше проявляеться тривожшсть, посттравматичний стресовий розлад, ворожють, агресiя i депресiя. На груповому рiвнi цi симптоми посилюються, оскшьки стрес вщ адоптацп накладаеться, як правило, на попереднш травматичний досвщ мiгрантiв. Тому основною метою психологично! пiдтримки вимушених переселенцiв е формування позитивного образу мюцевого населення, вироблення адаптацшних навичок, зменшення сощально! iзоляцii. У сво!й роботi психологам слщ рекомендувати використовувати як iндивiдуальнi, так i груповi форми роботи.
В iндивiдуальнiй робот важливе значення мае пiдтримуюча тератя з урахуванням особистiсних характеристик ^ента, його колишнього соцiального статусу, актуальною життево! позицп, планiв на майбутне. При цьому психологу необхщно орiентуватись на зрш адекватнi способи психологичного захисту у клiента, допомогти йому виробити адаптивш стратеги поведiнки i не використовувати руйнiвнi, деструктивнi схеми.
Серед групових форм роботи слщ обирати роботу iз малими групами, а заняття iз ними спрямовувати на обговорювання поточних проблем, можливо запровадження тренiнгу асертивносп. Психологам при груповiй роботi iз вимушеними переселенцями слiд окрему увагу придшити розвитку навичок самодопомоги використовуючи методи позитивно! психотерапи з урахуванням культурного контексту.
Таким чином, головною умовою роботи психолога з вимушеними переселенцями е надання своечасно! психолопчно! пщтримки. Звичайно, пiдходити до надання психолопчно! допомоги потрiбно комплексно, виробляючи державнi програми створюючи мультидисциплшарш бригади iз складом дипломованих спещалютв рiзних галузей медицини та психологи.
Тому з метою вироблення алгоритму та осв^лення використання можливих нов^шх методик i способiв надання психолопчно! та психотерапевтично! допомоги вимушеним переселенцям, ми провели дослщження щодо виявлення психолопчних вiдхилень у осiб, яю приймали участь у бойових дiях та стали вимушеними переселенцями iз схiдних областей Укра!ни.
Встановлено, що у 20 % вшськовослужбовщв до кшця першого тижня та у 5060 % до кшця першого мюяця участi у бойових дiях виявлено наявнiсть психосоматичного синдрому, який характеризувався: дратвливютю, тривожнiстю, 6
попршенням сну, зниженням активности, настрою, ппертензивними реакцiями, порушеннями з боку серцево-судинно'1 системи, розвитком втоми та перевтомлювання. Вираженнiсть даного симптомокомплексу та частота його виявлення прогресують Í3 збшьшенням строку участi у бойових дiях, що свiдчить про необхiднiсть нормування бойового навантаження Í3 розрахунку шдивщуально-функщональних можливостей особистостi. Виявлено зловживання алкоголем у 62 % вшськовослужбовщв яю повернулись iз зони АТО, тд час найбiльш активного прояву симптомiв ПТСР. Добова толерантнiсть даних оаб становила 1,5-3 лiтри алкогольних напо'1'в (iз вмiстом етилового спирту). Така доза обумовлена тим, що помiрне вживання алкоголю не призводило до ослаблення вираженост симптомiв ПТСР, а в деяких випадках навпаки посилювали ix прояви. Тому пацieнти вживали алкоголь у великiй кiлькостi з метою «вщключитися».
Отже, психологами та психотерапевтами, що працюють з даною категорieю осiб все частiше фшсуються коморбiднi стани - не тшьки наявнiсть депресiй та посттравматичного стресового розладу, а i поява шших адикцш: алкоголiзацiя, наркоманiя, комп'ютерна залежшсть тощо.
Вiдчуття тривоги, покинутостi, непотрiбностi спонукають особистiсть на обирання стратеги уникнення проблеми, а не на ii вирiшення. Своечасно не приймасться рiшення про звернення за спецiалiзованою допомогою, що лише спричиняе заглиблення посттравматичного стресового розладу. Особливютю цього розладу е тенденщя до заглиблення, проблема не тшьки не зникае, а з часом стае бшьш вираженою i раптово виявлятись на ™ загального благополуччя. Таю особи потребують турботи, розради, практично'1 допомоги та сощально'1 пiдтримки для того, щоб впоратися з емоцiйним болем i сощальними проблемами.
Прояв таких симптомiв ПТСР як: постiйне повернення до переживання стресово'1 поди; вщторгнення реальностi та неконтрольована поява сташв збудження, настороженостi й агресивностi спонукае особиспсть до самостiйного пошуку виходу з таких сташв. I найчаспше спонукае до вживання алкоголю чи шших бшьш сильних «розслаблюючих» речовин - наркотичних засобiв, яю шбито полегшують переживання особистостi. Обирання в цей перюд (в станi посттравматичного стресового розладу) стратеги вiдxоду вщ реальностi за допомогою змiни власного псиxiчного стану, при обираннi xiмiчниx та неxiмiчниx засобiв лише посилюе певний вид адикци. Прагнення особистосп вiдiйти вiд реальностi стае домшуючим у свiдомостi, i займае мюце центрально'1 ще'1, що вторгаеться в життя та призводить до обирання адиктивно'1 реалiзацii, чим досягаеться найбшьш комфортний псиxологiчний стан у даний час, досягаеться бажаний вщрив вщ реальностi. Затягування вирiшення проблеми «тут i зараз» лише спричиняе загострення посттравматичного стресового розладу доповнюючи його патологичною адикщею, яка вже потребуе комплексного лшування.
Комплексне лшування посттравматичного стресового розладу який супроводжуеться певним видом адикци повинно включати не тшьки психолопчну допомогу, а й фармакотератю й психотератю. Оскшьки такий коморбiдний стан охоплюе ва сфери життедiяльностi особистосп то i медико-психолопчний супровiд повинен зад^вати рiзноманiтнi види психотерапй: шдивщуальну, групову, сiмейну та подружню. Лише комплексне довгострокове лшування та супровщ таких осiб нададуть позитивнi результати.
Для надання таким особам комплексно'1 професшно'1 допомоги необxiдно створення мультидисциплшарних бригад в рамках волонтерських та державних програм якi спрямованi на надання допомоги переселенцям iз схщних областей нашо'1 держави.
Мультидициплiнарна бригада повинна включати фаxiвцiв медичного та немедичного профшв об'еднаних спiльними цiлями i завданнями, що беруть участь у наданш псиxiатричноi, псиxологiчноi та психотерапевтично'1 допомоги даним особам. З
7
урахуванням того, що вимушеними переселенцями е не тiльки дорослi особи працездатного вшу жшочо! та чоловiчоi стат, а i дiти й люди похилого вшу, фахiвцям якi надають психологiчну та психотерапевтичну допомогу необхщно використовувати рiзноманiтнi програми. Отже гостро стае питання про розробку та впровадження нових психотерапевтичних та психологичних методик для кожно1 iз вказаних вшових категорiй осiб.
Фахiвцi мультидициплшарних бригад повиннi не тiльки дослщити наслiдки психотравмуючих подiй, а i провести повне психологiчне дiагностування та у вщповщности iз ступенем ПТСР надати адекватну психологичну чи психотерапевтичну допомогу людиш у вiдповiдностi iз и гендерною приналежнiстю та урахуванням вшових особливостей. Такий широкий спектр роботи зумовлюе пiдготовку висококвалiфiкованих спещалютв рiзноманiтноi спрямованостi. На наш погляд мультидициплшарна бригада яка надае допомогу вимушеним переселенцям повинна мiстити наступних спещалютив: психолога, лiкаря-психолога, лiкаря-психотерапевта, лшаря-психиатра та лiкаря-нарколог. Необхiдно вказати на те, що кожен iз вказаних спещалютив повинен мати вiдповiдну вищу освiту. Так, психолог який бажае надавати допомогу вимушеним переселенцям повинен мати вищу осв^у за напрямком «психология» з базовим ступенем спещалют чи магистр. Лшар--психолог - завершену повну вищу освiту (спещалют, магiстр) за напрямом пiдготовки «медицина», спецiалiзацiю за фахом «медична психология». Лшар-психотерапевт - завершену повну вищу освггу (спецiалiст, магiстр) за напрямом тдготовки «медицина», спецiалiзацiю за фахом «психотератя». Лiкар-психiатр повинен мати повну вищу освггу за напрямом тдготовки «медицина», iз спецiалiзацiею за фахом «психiатрiя». Лiкар-нарколог -вiдповiдну вищу осв^у за спецiалiзацiею - «нарколопя».
Ми звертаемо увагу на рiвень квашфшацп фахiвцiв мультидисциплiнарних бригад оскшьки лише висококвалiфiкована допомога надасть явн результати, а допуск до постраждалих осiб неквалiфiкованих чи невiдповiдних профшю спецiалiстiв може спричинити лише погиршення психологiчного стану даних осiб.
Також необхщно вказати i на шдивщуально-професшш характеристики осiб якi включенi в мультидисциплшарш бригади як фахiвцi. Вщокремимо основнi групи професiйно-цiннiсних орiентацiй даних оаб:
- цiнностi етично'1' вщповщальности перед професiею;
- цiнностi, яю вiдображають специфiку професшно1 дiяльностi, альтруистичного характеру;
- цiнностi, пов'язанi з потребами самореалiзацii, самоствердження i самовдосконалення особи яка надае допомогу вимушеним переселенцям.
Таким чином, для фахiвцiв мультидисциплшарних бригад яю надають допомогу вимушеним переселенцям прюритетними цiнностями повинн бути:
- сама особистiсть, система п цiнностей i поглядiв, а також свiтогляд осiб якi потребують допомоги;
- поважне ставлення до етнокультурною належносп переселенцiв;
- встановлення довiри мiж фахiвцем та вимушеним переселенцем;
- додержання етичних норм мiжособистiсного спшкування та коректна професiйна поведiнка;
- спрямовашсть роботи на позитивну адаптащю та реалiзацiю потенцiалу переселенця.
При формуванн тако1 системи цiнностей у фахiвцiв мультидисциплiнарних бригад пiд час отримання вищо1 освiти даними особами, сформуе у них наступн необхiднi професшш якостi, риси та вмiння: концентраци на клiентi, бажання i здатшсть йому допомогти; вiдкритiсть до вщмшних вiд власних поглядiв i суджень,
гнучюсть i терпимiсть; эмпатичнiсть, сприйнятливiсть, здатнiсть створювати атмосферу емоцiйного комфорту; автентичшсть поведiнки, тобто здатнiсть пред'являти груш справжш емоцп та переживання; ентузiазм i оптимiзм, вiра в здатшсть учасникiв до змiн i розвитку; врiвноваженiсть, терпимiсть до фрустрацп i невизначеностi, високий рiвень саморегуляцп; впевнешсть у собi, адекватна самооцiнка, усвщомлення власних конфлiктних областей, потреб, мотивiв; багата уява, шту'1'щя; високий рiвень iнтелекту тощо.
В данiй робот ми вказуемо лише на найголовнiшi вимоги якi слiд вказати у психограмi фахiвцi мультидисциплiнарних бригад, оскшьки створення науково-обгрунтовано'1' психограми потребуе проведення достатньо'1' кiлькостi експериментальних дослщжень та аналiзу наукових надбань в даш сферi з урахуванням соцiально-економiчних та iсторичних умов й вимог предьявляемих до запропонованих фахiвцiв (психолога, лшаря-психолога, лiкаря-психотерапевта, лiкаря-психiатра та лшаря-нарколога).
Отже, при комплексному пiдходi до надання психолопчно'1' та психотерапевтично'1' допомоги вимушеним переселенцям фахiвцями мультидисциплiнарних бригад та залученням волонтерiв вiдповiдних спецiалiзацiй людям буде своечасно надана психолопчна допомога яка вiдповiдае 1'х потребам, що полегшить адоптацiю до нових умов життедiяльностi.
ВЛИЯНИЕ КОЛИЧЕСТВА СИБЛИНГОВ НА ФОРМИРОВАНИЕ КИНЕТИЧЕСКИХ И КИНЕСТЕТИЧЕСКИХ АСПЕКТОВ ДВИЖЕНИЯ У
ДЕТЕЙ1
Фотекова Татьяна Анатольевна
Доктор психологических наук, доцент, заведующий кафедрой психологии Хакасского государственного университета
им. Н.Ф. Катанова, ул Ленина, 90, 655017 г. Абакан fotekova@yandex. т
Проблема влияния на личность и интеллект количества детей в семье и порядка их рождения вызывает большой интерес у психологов, социологов, педагогов и экономистов. Думитрашку Т.А. (1991) в своем обзоре исследований проблемы влияния семьи на развитие интеллекта детей приводит свидетельства зарубежных авторов о том, что большой размер семьи и отсутствие отца коррелируют с низкими показателями выполнения интеллектуальных тестов. Широко известна модель слияния, предложенная Р. Зайонцем и Х.Маркусом (1979), согласно которой интеллект у детей тем ниже, чем больше семья и меньше разница в возрасте между сиблингами.
Гавриш И.В. и др. (1994) обследовали более 12 тысяч школьников и обнаружили отрицательную связь размеров семьи с успеваемостью детей. Снижение успешности в обучении происходит, если детей трое или больше. Черткова Ю.Д, (2009) приводит аналогичные данные, полученные при изучении влияния сиблингов на когнитивное развитие близнецов. Но по ее сведениям снижение академической успешности детей проявляется в семьях, имеющих четырех и более детей. Речь идет не только о более низкой успеваемости детей, рожденных позже, но и о снижении успешности в обучении перворожденных детей, которое проявляется по мере увеличения числа сибсов. Вероятно, это объясняется тем, что с появлением в семье очередного ребенка
1 Публикация подготовлена при поддержке фонда РГНФ, грант № 14-06-00293 «Нейропсихологический подход к изучению роли средовых факторов в формировании высших психических функций у детей»
