CC BY
70КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.89-008.441.13/33-06:616.45-001.1/3:355 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2533190
В. Л. Наумов
КЛ1Н1КО-ПСИХОПАТОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА КОМОРБ1ДНОЮ АДИКТИВНОЮ ПОВЕД1НКОЮ
КУ «1нститут неврологи, псиматри та наркологи НАМН Укра1ни», м. Ки1в.
Summary. Naumov Valery. CLINICAL AND PSYCHOPATHOLOGICAL FEATURES OF SERVICEMEN WITH POST-TRAUMATIC STRESS DISORDER AND ADDICTIVE COMORBID BEHAVIOR. - Communal Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kiev; e-mail: dgvlia@smail.com. Today it has been scientifically proven that the probability of transforming addictive behaviors into drug-related pathology increases significantly among servicemen with a low level of social adaptability, both among servicemen who are in combat and among those who have not yet started their way as a member of the Ukrainian armed forces [5, 8]. In this paper, the author gives the results of his own poly-phase study to identify the clinical and psychopathological features of military personnel with an established diagnosis of post-traumatic stress disorder (PTSD). During 2014 - 2018 it was found that some soldiers, in addition to signs of PTSD, also demonstrate pronounced tendencies of pathological propensity to dependent use of psychoactive substances (PAS), which became the basis for further research to identify targets of clinical and psychopathological characteristics of servicemen with addictive behavior. The definition of targets will further allow the development of algorithms for the provision of medical, psychological and pharmacological assistance to this group of combatants.
Key words: addiction, addictive behavior, serviceman, fighting, chemical dependence, psychoactive substances, post-traumatic stress disorder.
Реферат. Наумов В. Л. КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ С ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИМ СТРЕССОВЫМ РАССТРОЙСТВОМ И КОМОРБИДНЫМ АДДИКТИВНЫМ ПОВЕДЕНИЕМ. Сегодня научно доказано, что вероятность трансформации аддиктивного поведения в наркологическую патологию существенно увеличивается у военнослужащих с невысоким уровнем социальной адаптированности, как среди тех, кто находится в условиях боевых действий, так и среди тех, кто еще не начал свой путь в вооруженных силах. В работе представлены результаты полиэтапного исследования по выявлению клинико-психопатологических особенностей военнослужащих с установленным диагнозом «посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР)». В течение 2014 - 2018 г. г. было установлено, что некоторые военнослужащие кроме признаков ПТСР демонстрируют и выраженные тенденции патологической склонности к зависимому употреблению психоактивных веществ (ПАВ), что и стало основанием для проведения дальнейшего исследования с целью выявления мишеней клинико-психопатологических характеристик военнослужащих с аддиктивным поведением. Определение мишеней в дальнейшем позволит разработать алгоритмы оказания медико-психологической и фармакологической помощи данной группе участников боевых действий.
Ключевые слова: аддиктивное поведенж, боевые действия, химическая зависимость, психоактивше вещес™, посттравматическое стрессовое расстройство.
© Наумов В. Л.
Реферат. Наумов В. Л. КЛШ1КО-ПСИХОПАТОЛОПЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЩВ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА КОМОРБ1ДНОЮ АДИКТИВНОЮ ПОВЕД1НКОЮ. На сьогодшшнш день науково доведено, iмовiрнiсть трансформацп адиктивнох поведiнки в нарколопчну патологш, iстотно збiльшуeться у вшськовослужбовщв з невисоким рiвнем сощальнох адаптованостХ в дослужбовий перiод, а також у осiб, якi тривалий час знаходяться в умовах бойовох ситуаци [5, 8]. В роботi автор надае результати власного полiетапного дослхдження, щодо виявлення клiнiко-психопатологiчних особливостей вшськовослужбовщв з встановленим дiагнозом посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). В продовж 2014 -2018 рр. було встановлено, що деяш вiйськовослужбовцi окрiм ознак ПТСР демонструють й вираженi тенденци патолопчнох схильностi до залежного вживання психоактивних речовин (ПАР), що й стало тдставою для проведения подальшого дослхдження з метою виявлення мiшеней клшжо-психопатологiчних характеристик вiйськовослужбовцiв з адиктивною поведiнкою. Визначення мiшеней, у подальшому надасть можливiсть, розробити алгоритми надання медико-психолопчнох та фармаколопчнох допомоги данш групi учасник1в бойових дiй.
Ключовi слова: адикцп, адиктивна поведiнка, вшськовослужбовець, бойовi ди, хiмiчна залежнiсть, психоактивш речовини, посттравматичний стресовий розлад.
Актуальтсть. За даними спещальнох лiтератури стае очевидним явне наростання психiчних розладiв (ПР) у структурi захворюваностi вшськовослужбовщв [1, 3, 10]. Доведено, що тд впливом бойового стресу може сформуватись хронiчна змiна особистостi, стае очевидною, необхщшсть бiльш детального дослщження донозологiчних розладiв психХчнох дiяльностi у вшськовослужбовщв, включаючи поведiнковi девХацп [11, 12]. На фош впливу бойового стресу ризик появи та процес формування адикцп набувае прискореного характеру. Це зумовлюе необхiднiсть розробки ефективно1 системи первинно1 та вторинно1 профшактики виникнення даних негативних явищ у психiчнiй сферi вiйськовослужбовцiв [4, 9].
Мета. Виявити особливостi учасникхв бойових дш iз встановленим дiагнозом посттравматичний стресовий розлад, якх демонструють адиктивну поведiнку.
Методи досл^ження: контент-аналiз теоретичних та емшричних дослхджень сучасностi, щодо виявлення особливостей клiнiко-психопатологiчних проявХв посттравматичного розладу осо6истостХ у учасникхв бойових дш якх демонструють схильнХсть до адиктивно1 поведiнки. Психодiагностичнi методи: «Опитувальник для оцХнки виразностi психопатолопчнох симптоматики $СЬ-90-Я», «Опитувальник травматичного стресу ОТС» для оцХнки вираженостi симптомХв постстресових порушень. «Методика оцХнки копХнг-поведХнки в стресових ситуацХях» (Норманн С., Ендлер Д.Ф., Джеймс Д.А., Паркер М.1.; адаптований варХант Крюковох Т.А., 2002) спрямована на визначення домХнуючих котнг-стресових поведХнкових стратегХй. «ГоспХтальна шкала тривоги Х депреси» (HADS) для скриншгового виявлення тривоги Х депреси та деяких UDIT-подiбнi тестХв, для виявлення рХвня ризику виникнення шкхдливих насладив вживання: алкоголю, канабшощв, опХоХдХв, летких органХчних розчинникхв, седативно-снодХйних засобХв, психостимуляторХв [2, 6, 7].
Вибiрку до^дження склали вшськовослужбовщ Хз встановленим дХагнозом посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у кхлькостХ 64 осХб чоловХчох статХ вХком вхд 21 до 56 рошв.
Викладення основного матерiалу. Перший етап дослХдження був спрямований на виявлення вшськовослужбовщв, яш демонструють ПТСР та виявлення серед них осХб якх схильнХсть до адиктивнох поведшки. На другому етапХ дослхдження серед вшськовослужбовщв з проявами ПТСР було вхдокремлено осХб, якх мають певш вираженХ патологХчнХ залежностХ вхд психоактивних речовин (Хз них було сформовано групу дослХджених ГД - 39 особи), а також було сформовано групу порХвняння (ГП - 25 оаб) умовно здорових осХб, якх не демонструють адиктивну поведшку, що призводить до порушень здоров'я та сощального життя (рис.1). В даному дослхдженш вектор своех уваги ми спрямували на вХдокремлення основних кл1шко-психопатолопчних особливостей вХйськовослужбовцХв (таб. 1).
Таблиця 1
Клшшо-психопатолопчш характеристик oci6 з встановленим дiагнозом посттравматичний стресовий розлад
Ощмка виразмост мсихоматолопчмоТ симптоматики ГД (n=39) ГП (n=25)
n % N %
Соматизащя - Somatization (SOM) 1 2,56 3 12,00
Обсесившсть - при ПТСР бшьше компульсившсть - Obsessive-Compulsive (О-С) 3 7,69 3 12,00
М1жособистюна сензитившсть -Interpersonal Sensitivity (INT) 7 17,95 3 12,00
Депреая - Depression (DEP) 9 23,08 2 8,00
Тривожшсть - Anxiety (ANX) 4 10,26 3 12,00
Ворож1сть - Hostility (HOS) 10 25,64 5 20,00
Фоб1чна тривожшсть - Phobic Anxiety (PHOB) 2 5,13 2 8,00
Паранояльш тенденцп - Paranoid Ideation (PAR) 2 5,13 2 8,00
Психотизм - Psychoticism (PSY) 1 2,56 2 8,00
Осмовмi постстресовi порушемь за ОТС
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) 38 97,44 23 92,00
Гострий стресовий розлад (ГСР) 0 0,00 0 0,00
Депре^ (depres) 1 2,56 2 8,00
Копiмг-стресовi мовс.ммк'ош стратеги
Проблемно-орiентований копiнг (ПОК) 8 12,5 3 12,00
Емоцiйно-орiентi рованний копiнг (ЕОК) 31 48,44 7 28,00
Копiнг, орiентований на уникнення (КОУ) 25 39,06 15 60,00
Субшкала «Вщволжання» 9 36,00 5 20,00
Субшкала «Соцiальне вiдволiкання» 16 64,00 21 84,00
Рiвемь тривоги (шкала HARS)
Норма 9 23,08 4 16,00
Субклшчно виражена 12 30,77 9 36,00
Клшчно виражена 18 46,15 12 48,00
Рiвемь демресп (шкала HDRS)
Норма 7 17,95 4 16,00
Субклшчно виражена 13 33,33 14 56,00
Клшчно виражена 19 48,72 7 28,00
По-перше, розглянемо результати, як1 були отримаш за UDIT-подiбними тестами (рис. 1). Встановлено, що для вшськовослужбовщв з проявами ПТСР найбшьш виражена е алкогольна залежшсть - 23,44 % опитаних, друге м1сце поадае седативно-снодшна залежшсть - 20,31 % опитаних, трете мюце посша схильшсть до вживання канабшощв -17,19 % опитаних, схильшсть до вживання отощв - 9,38 % опитаних, наступним е вживання психостимулятор1в - 6,25 % опитаних, вживання летких оргашчних розчишв не виявлено в жодного 1з опитаних з групи вшськовослужбовщв з ПТСР.
25 1 20 15 ■ 10 ■ 5 - = 23 ,44 1 17,15 1 20,31 1
9,38 6,25 ■
0 - о со x ^ л со с; I 5 й. д: е о ? ? ,1 е о о 1 I 1 1 £ с Я i о- т з: ~ 5 та ° 5 V а ^ а: * й о 3 £ 5 о ~ Г5 о £ о. со % «и ^ е ч - ш
Рис. 1. Данш схильносп вiйськовослужбовцiв з ПТСР до адикцш
Примтка: *даш надано у вiдсотках.
За результатами додаткового шдивщуального опитування встановлено, що значна кiлькiсть вiйськовослужбовцiв з ПТСР схильна до комор бщних адикцш. Найчаспше зустрiчаeться поеднання алкоголю та канбшощв, з метою уникнення «флеш бешв». Вiйськовослужбовцi з виявленим ПТСР схильш до збiльшення доз вживання як алкоголю так i канабшощв, що в свою чергу призводить до подовження запо! та !х частоти. Зустрiчаеться також поеднання алкоголю та опющв з метою погашення болю, особливо серед осiб яш мали черепно-мозковi травми чи iншi важкi фiзичнi травми. На ввдм^ ввд вiйськовослужбовцiв з розладами адаптацп в групi ПТСР частiше зустрiчаеться поеднання канабшощв з ошовдами та снодшними засобами, вiйсько службовцi намагаються уникнути «флеш бешв», загасити тривожш стани. Якщо вiйськовослужбовцi з ПТСР намагаються якимось чином соцiалiзуватись та працюють серед тако! категори зустрiчаеться зловживання психостимуляторiв разом iз снодшним, пвд час трудового тижня вони все частше i бiльше вживають психостимулятори, а на вихiдних намагаються вщпочити за допомогою вживання снодшних (2-3 доби вживають психостимулятори, а 2-3 доби снодшш для вцщовлення сил). Також зустрiчаеться поеднання амфиашшв та опющв, при чому амфггамш вживаеться, як бiльш дешевий варiант ошовда.
Визначивши групу вiйськовослужбовцiв з дiагнозом ПТСР якi демонструють виражеш патологiчнi залежностi вiд ПАР ми дослвдили !х клiнiко-психопатологiчнi особливостi (таб.1).
Аналiз отриманих даних щодо оцшки виразностi психопатолопчно1 симптоматики довiв, що для вшськовослужбовщв ГД найбiльш характерними проявами була ворож1сть -25,64 % опитаних, депреая - 23,08 % опитаних, мiжособистiсна сенситивнiсть - 17,95 % опитаних, на вщм^ ввд ГП, в як1й найбiльшi показники серед психопатолопчно1 симптоматики було виявлено лише ворожють - 20 % опитаних, а соматизащя, компульсивнють, мiжособистiсна сензитивнiсть та тривожнiсть була розподшена в однакових ввдсотках по 12 % опитаних. Встановлено, що для обох груп ГД та ГП яскраво вираженим був посттравматичний стресовий розлад (97,44 % та 92 % опитаних ввдповщно). При дослвдженш копiнг-стратегiй встановлено, що для вшськовослужбовщв iз групи ГД б№ш характерними були прояви емоцiйно-орiентованого котнгу - 48,44 % опитаних, шж для вiйськовослужбовцiв iз групи ГП, в якш виявлено, що найбшьш характерний для них копiнг - це кошнг орiентований на уникнення (60 % опитаних). Хоча у випадках обирання копiнгу орiентованого на уникнення вшськовослужбовщ в обох групах були бiльш схильнi обирати орiентацiю на соцiальне вiдволiкання (ГД - 64 % опитаних, ГП - 84 % опитаних). За результатами оцшки рiвня тривоги в обох групах превалювала клшчно виражена тривожнють (ГД - 46,15 % опитаних, ГП - 48 % опитаних). Однак, при виявленш рiвня депреси ГД характеризуеться клiнiчними проявами - 48,72 % опитаних, а ГП б№ш характерна субклшчна вираженiсть 56 % опитаних.
Висновки i мромозшиТ. За результатами опитування за UDIT-подiбними тестами встановлено, що для вiйськовослужбовцiв з проявами ПТСР найб№ш вираженими адикцiями е алкогольна, седативно-снодшна та канабшо1дна залежностi, отже окремими програмами медико-психологiчного лiкування, супроводу та профiлактики повиннi бути передбачеш особливостi даних патологiчних залежностей. А при виборi мiшенiй медико-психолопчного супроводу та л1кування для вшськовослужбовщв з дiагнозом ПТСР та схильшстю до адиктивно! поведiнки слiд враховувати яскравi прояви ворожостi, депресп, мiжособистiсно! сенситивностi, при виражених ознаках посттравматичного стресового розладу, з орiентацiею на обирання вiйськовослужбовцями емоцiйно-орiентованого копiнгу, з урахуванням кшшчно виражено! тривоги та депреси. Для побудови стратеги медико-психолопчно! допомоги для вiйськовослужбовцiв з дiагнозом ПТСР, як1 умовно здоровi (тобто не демонструють схильнiсть до адиктивно! поведшки, яка призводить до порушень здоров'я та соцiального життя) слiд орiентуватись на прояви ворожосп, соматизацп, компульсивностi, м!жособиспсно! сензитивностi та тривожностт При цьому слад враховувати, що данш вiйськовослужбовцi (ГП) обирають копiнг стратегiю орiентовану на уникнення з соцiальним вiдволiканням, яскраво проявляють клiнiчно виражену тривожнiсть та субклшчна виражену депресш.
Лтература:
1. Аймедов К. В. Бюпсихосощальна модель допомоги у клшчтй практицi: цикл наукових праць // Одеса. Прес-кур'ер, 2016. 175 с.
2. Донцов Д. А., Донцова М. В., Поляков Е. А. Комплексное учебно-методическое пособие по дисциплинам «Психодиагностика» и «Практикум по психодиагностике» // Воронеж: Научная книга, 2013. 164 с.
3. Друзь О. В. Психосоматичш та соматопсихiчнi розлади в практищ медичного психолога // Монографiя. Одеса, Прес-кур'ер, 2016. 376 с.
4. Марута Н. А. Особенности диагностики и терапии тревожных расстройств невротического и органического генеза // Укра!нський вюник психоневрологи. 2013. Т. 21. Вип. 1 (74). С. 75-82.
5. Напреенко О. К. Комплексна психолопчна та нарколопчна допомога постраждалим у збройних конфлжтах, при мирних протестах i вимушеним переселениям // Украшський терапевтичний журнал. 2015. № 3. С. 80-85.
6. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты // Самара: «Бахрах-М», 2002. 672 с.
7. Реакц1я на важкий стрес та розлади адаптаци. Посттравматичний стресовий розлад. Ушфшований клшчний протокол первинно!, вторинно! (спецiалiзовано!) та третинно! (високоспецiалiзованоl) медично! допомоги Наказ Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 23.02.2016 № 121 // 2016. 57 с.
8. Сосш I. К., Чуев Ю. Ф. Нарколопя: Нацiональний подручник // Х. : Видавництво «Колегiум». 2014. 1428 с.
9. Юрьева Л. Н. Расстройства адаптации при психосоциальных стрессах: диагностика, профилактика и коррекция // Семейная медицина. 2015. № 4 (60). C. 89-92.
References:
1. Aymedov K.V. Biopsykhosotsial'na model' dopomohy u klinichniy praktytsi: tsykl naukovykh prats' // Odesa. Pres-kur'yer, 2016. 175 s.
2. Dontsov D. A., Dontsova M. V., Polyakov Ye. A. Kompleksnoye uchebno-metodicheskoye posobiye po distsiplinam «Psikhodiagnostika» i «Praktikum po psikhodiagnostike» // Voronezh: Nauchnaya kniga, 2013. 164 s.
3. Druz' O. V. Psykhosomatychni ta somatopsykhichni rozlady v praktytsi medychnoho psykholoha // Monohrafiya. Odesa, Pres-kur'yer, 2016. 376 s.
4. Maruta N. A. Osobennosti diagnostiki i terapii trevozhnykh rasstroystv nevroticheskogo i organicheskogo geneza // Ukrains'kiy visnik psikhonevrologiii. 2013. T. 21. Vip. 1 (74). S. 75-82.
5. Napryeyenko O. K. Kompleksna psykholohichna ta narkolohichna dopomoha postrazhdalym u zbroynykh konfliktakh, pry myrnykh protestakh i vymushenym pereselentsyam // Ukrayins'kyy terapevtychnyy zhurnal. 2015. № 3. S. 80-85.
6. Raygorodskiy D. YA. Prakticheskaya psikhodiagnostika. Metodiki i testy // Samara: «Bakhrakh-M», 2002. 672 s.
7. Reaktsiya na vazhkyy stres ta rozlady adaptatsiyi. Posttravmatychnyy stresovyy rozlad. Unifikovanyy klinichnyy protokol pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) ta tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy Nakaz Ministerstva okhorony zdorov"ya Ukrayiny vid 23.02.2016 № 121 // 2016. 57 s.
8. Sosin I. K., Chuyev YU. F. Narkolohiya: Natsional'nyy pidruchnyk // KH. : Vydavnytstvo «Kolehium». 2014. 1428 s.
9. Yur'yeva L. N. Rasstroystva adaptatsii pri psikhosotsial'nykh stressakh: diagnostika, profilaktika i korrektsiya // Semeynaya meditsina. 2015. № 4 (60). C. 89-92
Робота надшшла в редакщю 12.11.2018 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колеги пiсля рецензування
УДК 612.43:612.616.2:612.174
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2533202
О. О. Ломейко
ПОРУШЕННЯ ПОКАЗНИК1В ЕНДОКРИННОГО СТАТУСУ ТА МОРФОЛОГП СПЕРМАТОЗО1Д1В ЧОЛОВ1К1В, ЯК1 П1ДЛЯГАЮТЬ ВПЛИВУ СТРЕСУ
Запорiзький державний медичний унiверситет
Summary. Lomeiko Elena. DISTUBRANCE OF THE ENDOCRINE STATUS AND MORPHOLOGY OF MEN'S SPERMATOZOA UNDER THE CONDITIONS OF STRESS.
- Zaporozhye State Medical University, Ukraine;:
The features of endocrine status and morphology of spermatozoa in men during chronic stress are discussed in the article presented. The level of personal anxiety is reliably higher at infertile men in comparison with the control group (p<0.05). During professional activity with emotional stress, the decrease of total and free testosterone (p<0.05), increase in cortisol and insulin level (p<0.05) was set in compared to the control. It has been shown, that in case of male infertility the relationships between spermatozoon count, the level of follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone and cortisol are reliable (r = - 0.17; r = -0.28; r = - 0.36; p<0.05). It is proven the indirect correlation between anxiety scale and movable spermatozoa number (r = -0.33; p<0.05). It was found, that the body mass index at male infertility under stress is significantly higher, 68.9% men had overweight with an average BMI of 28.6 ± 5.6 kg/m2. It has been determined significantly higher glucose level (p<0.05), probable increase in cholesterol (p<0,05) in patients with chronic stress. It was verified that work under chronic stress is accompanied with decreasing in the total sperm count at 1 ml of ejaculate (17.2% of patients), the number of spermatozoa in 24.1%, movable spermatozoids in 55.1% patients, spermatozoa with active movement in 65.5%. The changes of quality parameters in spermogram during chronic stress are characterized with reduction of the normal spermatozoa number in 55.2%, pathosospermia in 72.4%, DNA fragmentation in 25.9% patients, pathology of spermatozoa in 31.0% cases, acrosome pathology in 56.9%, spermatic filament pathology in 62.1% patients.
Key words: male infertility, personal anxiety, endocrine status, spermo-morphology.
© Ломейко О. О.
