CC BY
11
ташшдтаам
1ШЕВМИИНИДИН1ИЯКИ
DOI: 10.5281/zenodo.3245065 КУЛЬПНСЬКИЙ С.В.
Удосконалення пiдxодiв до визначення облшово! ставки Центробанку в умовах iнвестицiйного витiснення
Предмет домдження - анал'з сучасних п1дход1в до визначення ключовоï ставки Центробанку i виявлення '¡ндикатор'в, що впливають на ïï зм'1ни в умовах нестабльноï iнфляцiï та дефциту нвес-тицйного кредитування.
Метою написання CTarTÎ е розгляд сучасного стану банювського сектору в Укран з позицн сприяння приросту каптальних 1нвестицй, анал'з нвестицйного витснення унасл'щок зростання дох'щностей за державними обл'1гац'1ями i виявлення допом'1жних факторiв та iндикатор'в визначення обл'1ково'1' ставки з урахуванням специф'1ки фнансового ринку Украни.
Методолопя проведения роботи - моделi руху капталу, правило Тейлора, теор'я 1нвестицй-ного витснення.
Результати роботи - розглянуто переваги i недол'1ки врахування макроеконом'чних факторiв, правил та показни^в при коригуванн обл'1ково'1' ставки центробанку i запропоновано показники, що мають бути врахован для Украни.
Висновки - урахування спреду кривоï дохщност за ОВДП i ставок ключових центробанюв бан-к'1в свту при змiнi обл'1ково'1' ставки в Укран дасть змогу прогнозувати попит на кредитн'1 кошти, проводити бльш цлеспрямований викуп чи продаж ОВДП i сприятиме 1нвестиц'1йному зростанню.
Ключов-! слова: ставка рефнансування, спреди, 1нфляц'1я, iнвестицйне вит'1снення.
КУЛЬПИНСКИЙ С.В.
Совершенствование подходов к определению учетной ставки Центробанка в условиях инвестиционного
вытеснения
Предмет исследования - анализ современных подходов к определению ключевой ставки центробанка и выявления индикаторов, влияющих на ее изменения в условиях нестабильной инфляции и дефицита инвестиционного кредитования.
Целью написания статьи является рассмотрение современного состояния банковского сектора в Украине с позиции содействия прироста капитальных инвестиций, анализ инвестиционного вытеснения вследствие роста доходностей по государственным облигациям и выявления 32 Формування ринкових вщносин в УкраУж №4 (215)/2019
вспомогательных факторов и индикаторов определения учетной ставки с учетом специфики рынка Украины.
Методология проведения работы - модели движения капитала, правило Тейлора, теория инвестиционного вытеснения.
Результаты работы - рассмотрены преимущества и недостатки учета макроэкономических факторов, правил и показателей при корректировке учетной ставки Центробанка и предложены показатели, которые должны быть учтены для Украины.
Выводы - учет спрэда кривой доходности по ОВГЗ и ставок ключевых центробанков банков мира при изменении учетной ставки в Украине позволит прогнозировать спрос на кредитные средства, проводить более целенаправленный выкуп или продажу ОВГЗ и способствовать инвестиционному росту.
Ключевые слова: ставка рефинансирования, спреды, инфляция, инвестиционное вытеснение.
KULPINSKY S.V.
Improvement of Approaches to Discount Rate Determining by Central Bank in Conditions of Investment Crowd-out
The subject of the research is the analysis of modern approaches to determining the main refinancing rate by the central bank and the identification of indicators that influence its changes in conditions of unstable inflation and investment deficit.
The purpose of the article is to analyze the current state of the banking sector in Ukraine from the point of view of promoting capital investment growth, analysis of investment crowd-out resulting from growth of government bonds yield and identification of auxiliary factors and indicators for determining the discount rate with account of specifics of financial market of Ukraine.
Methodology of the work capital flow model, Taylor rule, theory of investment crowd-out.
The results obtained - the advantages and disadvantages of taking into account macroeconomic factors, as well as rules and indicators while adjusting the discount rate of the central bank are considered, and the indicators to be taken into account for Ukraine are proposed.
Conclusions - additional involvement of yield curve spread for T-bills and the rates of key central banks in the world in the event of a change in the discount rate in Ukraine will enable to predict the demand for credit funds and to conduct a more discretionary purchase or sale of government bonds while promoting investment growth.
Key words: refinancing rate, spreads, inflation, investment crowd-out.
Постановка проблеми. НБУ трич1 пщвищував облкову ставку з 2017 р., однак споживчий тиск на ¡нфляцш не припинився, а поступове уповть-нення ïi р1чного зростання наприк1нц1 201 8 р., було бтьшою м1рою спричинено як сприятли-вими погодними умовами, що спряли аграрному виробництву, так i тривалою курсовою стабть-нютю i зростанням заощаджень при висоюй вщ-сотков^ ставцк При цьому можна констатувати що НБУ бтьшою мiрою реагував на Ыфля^йний тиск у попередн 2 роки ex-post, адаптуючи рг вень ставки пщ фактичне значення рiчного 1СЦ.
Спочатку НБУ пщвищив ставку до 14.5% рiч-них у грудня 2017 року. У прес-релiзi було за-значено, що з огляду на «посилення Ыфля^йних ризиюв проведення бтьш жорсткоТ монетарно'1'
полiтики е необхщним для зниження Ыфляцп до цтьового рiвня у середньостроков^ перспектива. Однак, уже у ты 2018 року ставку було пщ-вищено до 18%, пи цьому мотива^я р0ення бу-ла обумовлена тим, що рiчний рiвень споживчо!' Ыфляцп вирю до 13.7% i, таким чином було пе-ревищено цть Нацюнального банку у 8%. Наре-шт у вересн 2018 р. облкову ставку пщвище-но до 18% рiчних. У прес-релiзi пюля чергового пщвищення ставки зазначалось: «попри впевне-не зниження Ыфляцм з початку року, реалiзацiя низки ризиюв може в подальшому стати на за-вадi цiй тенденцГ''» [3].
3 вищевикладеного можна зробити припущен-ня про орieнтацiю монетарно!' полiтики на подо-лання iнфляцiйного тиску, по факту ïï слабкого
впливу нa yтримaння Ыфляцм в рaмкax тaргe-товaного р1вня i провeдeння процeнтноï поп1ти-ки, яга жодною м1рою нe бyлa стимулюючою для крeдитyвaння рeaльного сeкторy. До усього мож-нa додaти особливо високу доxiднiсть зa дeржaв-ними облiгaцiями з SO17 р., яга фaктично витю-няе iнвeстyвaння в рeaльний сeктор (Рис. 3).
У дaномy зв'язку виникa8 потрeбa виявлeння тиx iндикaторiв чи фaкторiв, вплив нa як1 дaсть змогу yтримyвaти 1нфляц1ю тa зробити Ыфляц^ы очку-вaння 61льш контрольовaними одночaсно i з цим сприяти крeдитyвaнню рeaльного сeкторy eконо-м1ки. Тобто вeсти мон1торинг фiнaнсового ринку у бтьш широкому контeкстi з бтьшим дiaпaзоном можливостeй aдaптaцiï до внyтрiшнix i зовн0-нix умов, як цe нин1 прaктикyють ряд цeнтробaн-к1в св1ту. Сeрeд ^aïU що розвивaються, можнa вид1лити Тyрeччинy, дe цeнтрaльний бaнк ^a^ зaявив про фокyсyвaння монeтaрноï пол1тики нe лишe нa Ыфляцй i ïï очiкyвaнняx, a нa стaбiльнос-т1 усього ф^нсового ринку, п1сля того, як ^e^-ляцИ нeрeзидeнтiв з л!рою i ïï коротк1 продaжi л!ри змусили зд1йснити втрyчaння в 1нш1 сeгмeнти рe-гyлювaння, зокрeмa обмeжити тижнeвi ayкцiони з угод рeпо тa вiдклaсти очiкyвaнe знижeння вщсо-тковиx стaвок [4]. Ha почaткy SO19 р. цeнтробaнк Тyрeччини суттево обмeжив можпивост1 спeкyля-ц1й з нaцiонaльною вaлютою, прaктично зaборо-нивши здiйснювaти позики для нeрeзидeнтiв у п1р1 з мeтою нeдопyщeння короткиx продaж.
Анал'1з останшх досл'!джень i публ'жацш. Сeрeд вiтчизняниx досп1дник1в монeтaрноï полг тики дом1нуе дyмкa про нeобxiднiсть пiдвищeння д1евост1 стaвки рeфiнaнсyвaння i усього трaнс-м1с1йного мexaнiзмy у нaпрямy пожвaвлeння Ы-вeстицiйного крeдитyвaння. Тaк, Б.Дaнилишин нaголошy8 нa тому, що спiввiдношeння суми бaн-кiвськиx крeдитiв i BBП в Укрaïнi скпaдaло усього 35 %, що вдв1ч1 нижчe, н1ж Попьщ1 i Тyрeччинi, a крeдитyвaння корпорaтивного сeкторy в нaцi-онaльнiй вaлютi зростaло зa вкaзaний пeрiод у чотири рaзи повiльнiшe зa крeдитyвaння домо-господaрств. Автор тaкож пiдкрeслю8 нeобxiд-н1сть оприлюднeння прогнозного р!вня обл^ово! стaвки, що «^сть можпив1сть iнспiрyвaти думку eкономiчниx aгeнтiв щодо мотивaцiï рiшeнь мe-нeджмeнтy в монeтaрнiй сфeрi» [1]. 1нш1 aвтори зaстeрiгaють проти рeaлiзaцiï нeстaндaртниx зa-xодiв монeтaрноï поп1тики, осктьки вони можуть привeсти до нeконтрольовaноï eмiсiï грошeй i при
цьому нaголошyють, зокрeмa, нa потрeбi послa-блeння монeтaрниx обмeжeнь i посилeннi сти-муп1в крeдитyвaння корпорaтивного сeкторy [Э]. Paзом з тим, виxодячи з низького впливу стaвки НБУ нa 1нфпяц1ю, слaбко вирaжeноï поп1тики щодо формyвaння очiкyвaнь сyб'eктaми господaрю-вaння i фiнaнсового ринку, a тaкож знaчниx обся-пв ÜBДП у портфeляx як НБУ, тaк i бaнкiвського сeкторy, можнa констaтyвaти слaбкy eфeктив-н1сть yœe iснyючиx iнстрyмeнтiв монeтaрноï полг тики i нeобxiднiсть посилeння д1евост1 стaвки рe-фiнaнсyвaння НБУ як орieнтирa при формyвaннi коротко- i сeрeдньостроковиx очiкyвaнь.
Виклад основного матеpiалу. Haцiонaль-ний бaнк Укрaïни тривaлий чaс дeкпaрy8 посту-повий пeрexiд до Ыфляц^ного тaргeтyвaння, з ц1пьовим знaчeнням 1СЦ нa р1вн1 близькому до 8%. B одый з1 свок ро61т присвячeниx 1нфпяц1й-ному тaргeтyвaнню зaгaльновизнaний досп1дник Л.Свeнссон зaзнaчaв, що тaргeтyвaння пeрeд-бaчa8 зaстосyвaння сyб'eктивниx оц1нок i 1нфор-мaцiï позa мeжaми модeлeй i при цьому можуть сприяти досягнeнню eкономiкою стaнy рiвновa-ги [5]. Тобто будь-яга використaння iнстрyмeн-тaльниx прaвил, про як1 зaзнaчa8 aвтор, мa8 су-проводжyвaтися оц1нкою рiзниx фaкторiв позa мeжaми трaдицiйниx мaкроeкономiчниx фaкто-р1в чи модeлeй. У випaдкy Укрaïни до тaкиx фaк-тор1в можнa вiднeсти т1, як1 впливaють нa прe-фeрeнцiï фiнaнсовиx посeрeдникiв до коротко-, сeрeдньо- чи довгостроковоТ лквщност! i в1дпо-в1дно сxильностi до ризиюв.
Pозглянeмо кпючов1 мaкроeкономiчнi тeндeнцiï в Укрaïнi в 3O17-3O19 рр. i ïx зв'язок з ф^нсовим ринком. Heзвaжaючи нa вiдновлeння тeмпiв приросту BBП що спостeрiгaeться у 3O17 у пeршiй половив 3O18 рок1в i прир1ст кaпiтaльниx iнвeс-тиц1й у ц1пому низга фaкторiв вкaзy8 нa стaгнaцiю iнвeстицiйниx процeсiв в eкономiцi Укрaïни. По-пeршe, нeзвaжaючи нa р1ст кaпiтaльниx iнвeстицiй зa дaний пeрiод, його було досягнуто пeрeвaжно зa рaxyнок бyдiвництвa тa придбaння yстaткy-вaння, тод1 як тaк звaнe «iнтeлeктyaльнe» iнвeс-тyвaння, зокрeмa придбaння нeмaтeрiaльниx aк-тив1в зaлишaeться нa нeзмiнномy р1вн1 - близько 3,5% вщ зaгaльниx кaпiтaльниx iнвeстицiй. одн1ею з ключовиx причин е стрiмкe скорочeння iнвeстy-вaння зa рaxyнок влaсниx джeрeл п1дприбмств. Тaк, питомa вaгa крeдитiв в кaпiтaльниx iнвeсти-цiяx yпaлa до рeкордно мiнiмaльного знaчeння нa
80 п
70 59,2
60 -j 54
50
40
30
20
10
0
63,4
71,5 674 69,4 69,9 71,3
18
6,1 I
4,8
I
8,8
,1
!),3
(5,7
2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 □ власы кошги ■ кредити баню в
Рисунок 1. Джерела каштальних iнвестицiй у 2011-2018 р., у вiдсоткаx до загального
Джерело: Держстат
pÎBHÎ 7,5% в 2018 poqî, тодi як дана цифра скла-дала понад 16% в 2012 роцi. Одночасно з цим, мало мiсцe пщвищення Ывестування за рахунок впасних джерел також до рекордно високого зна-чення в 75% у загальый його стрyктyрi.
Основними перешкодами до розширення Ы-вeстицiйного довгострокового кредитування е дисбаланс мiж попитом i пропозицi8ю пiквiдностi на фiнансовомy ринку Укра'1'ни. По-перше, крива дохiдностi за гривнями кредитами, яка виражае очкування попиту на крeдитiв з одного боку, а з Ышого - бажання i можпивостi банкiв розширю-вати довгострокове кредитування, показала змг ну свое!' структури. Спред мiж коротким i довгим ïï компонентами знову скоротився до 160 базис-них пунк^в. Згiдно наших попередых доспiджeнь, скорочення спреду криво!' дохщност за гривне-вими кредитами на 100 базисних пунк^в веде до скорочення очкуваного ВВП на 0,7%, тодi як прирiст середньозважено!' дохщност за ОВДП на 1% веде до приросту портфелю ОВДП банюв-ського сектору на 0,4% через 6 мюя^в [6].
О^м того, банки вийшли на рiвeнь прибут-ковостi у 2018 роцi i показали значний прибу-ток у першому квартапi 2019 р., пюля двох рокiв
збитково!' дiяпьностi. Примто, що питома вага комiсiйних доходiв у '!х загальних доходах сутте-во виросла, склавши бiпя 26%, з усього 14% у 2014 р. Все це вщбуваеться на mi практичного призупинення кредитування реального сектору i пщвищення частки проблемних борпв банюв до бiпьшe ыж 50%. Прибyтковiсть банкiв, при вщ-сyтностi нових вливань коштiв у виглядi депози-тiв в систему, пояснюеться високими вщсотко-вими ставками i особливо пщвищенням питомо!' ваги державних обпiгацiй (ОВДП) у '!х портфeпi, обсяг яких вирiс бтьш нiж у чотири рази з 2015 р., переважно завдяки банкам з державним ка-пiтапом. Станом на юнець 1 кварталу 2019 р. '!х обсяг складав 367 мiльярдiв гривень, що практично дорiвнювало ОВДП у портфeпi НБУ. Ще одним чинником, який вплинув на такий дисбаланс, стала вищезгадана полiтика НБУ, який пщ-вищував ставку рeфiнансyвання дeкiпька разiв до 18% у сeрпнi 2018 року. Унаслщок тако!' по-лiтики короткостроковi ставки мiжбанкiвського ринку також суттево зросли.
Однак абсолютно дестабозуючим для банюв-ського кредитування чинником е перевищення дохiдностi за ОВДП, розмщених на первинному
2015 2016 2017 2018
♦— короткостр. ставки —■— довгострок.ставки
Рисунок 2. Kлючовi компоненти криво! доxiдностi за гривневими кредитами, у вiдс.
Джерело: складено за даними НБУ
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019(3
мю)
Рисунок 3. Державш облкацм у портфелях вiтчизняниx банкiв i IX доxiднiсть
Джерело: складено за даними НБУ
ринку, вщповщних ставок за депозитами фiзичниx оciб, що потенц^но фактично дае банкам змогу проведення безризиковоТ прибутковоТ дiяльноcтi.
3 урахуванням очкуваного зростання вартос-тi зовышых запозичень, зокрема через мож-ливе пщвищення ставки ФРС, припинення про-грами «кiлькicного пом'якшення» европейським центральним банком, а також глобальним пщ-вищенням цiн на енергоресурси, можна очкува-ти подальшого нарощування внутр0нього боргу Урядом, та вщповщно подальшого пiдвищення ОВДП у портфелях банюв з вiдповiдним гальму-ванням кредитноТ експансп.
Данi тенденцм i очiкуване зниження довгостро-кових креди^в та iнвеcтицiй, обумовлених зрос-танням вщсоткових ставок, зростанням вартоcтi енергоносмв при вiдповiдному пiдвищеннi со-^альних видаткiв та зарплати, без вщповщного пiдвищення продуктивноcтi, призведуть у юнце-вому рахунку до такоТ ситуацм, коли загальнi вну-трiшнi витрати на робочу силу зростатимуть при ТТ вiдтоку в бiльш прибутковi сектори за межами УкраТни, стагнацм внутр0ньоТ продуктивноcтi та перетоком кош^в банкiвcького сектору в облг гафйы вкладення, тобто до iнвеcтицiйного витю-нення. Пiд оcтаннiм у даному випадку маеться на увазi зростання перетоку Ывести^йних реcурciв з фЫансового ринку у бiльш доxiдний i менш ри-зиковий сегмент державних обл^ацй
Досить виcокi доxiдноcтi за ОВДП протягом три-валого перюду, cкладнicть впливу на формуван-ня Ыфля^йних очiкувань та невiдповiднicть рiв-ня облковоТ ставки НБУ Ывестиц^ним потребам реального сектору обумовлюють бтьш широкий
погляд на фактори впливу на прийняття рiшень про змЫи ставок рефiнанcування центробанку та вщповщне врахування даних факторiв при скла-деннi засад монетарноТ полiтики. У таблиц 1 ми сформували дектька з ключових правил i Ыдика-торiв визначення облiковиx ставок у свт з вщпо-вiдними перевагами, недолками i можливостями застосування в умовах УкраТни.
Зауважимо, що за винятком загальновщомо-го у практиц ФРС правило Тейлора [7], перера-xованi iндикатори можливi для врахування органами монетарного регулювання в УкраТн для прийняття р0ень щодо змiни чи коригування облковоТ ставки. При цьому, адаптованють вну-тр0ньоТ монетарноТ полiтики до зовнiшнix умов визначення вщсоткових ставок мае врахову-вати два принципових напрями впливу вар-тост ресурсу на св^ових фiнанcовиx ринках на кон'юнктурнi особливост фiнанcовиx ринкiв: 1) Тх вплив на умови державних запозичень на зо-вышых ринках; 2) преференцп cуб'eктiв фЫан-сового ринку щодо короткострокових i менш ризикових вкладень унаcлiдок розширення мож-ливостей скорочення ними витрат та збтьшен-ня комойних доxодiв вiд дiяльноcтi не пов'язаноТ з iнвеcтуванням. У цьому зв'язку, з урахуванням ефекту Ывестифйного витюнення в УкраТн i не-обxiднicтю подальших залучень коштiв на фЫан-сування бюджетного дефiциту, вважаемо за до-цiльне розширити низку показниюв для УкраТни спредом кривоТ доxiдноcтi за ОВДП, а також свг товими вiдcотковими ставками (таб. 2)
Обидва показники е пов'язаними мiж собою у контекcтi Ывестиц^ного витicнення. Меxанiзм
Таблиця 1. Фактори визначення вдооткових ставок центральними банками i можливостi застосування в УкраКш
Фактор/iндикатор Переваги Недолги Специфша застосування в Укра'|'ш при рiшеннi про змши ставок
Правило Тейлора: нейтральна ставка + р1чний 1СЦ + 0,5*(ВВПпотенц. -ВВПфакт.) + 0,5(1СЦфакт.-ЮЦочкуван.) Дае можливють точного ктьюсного визначення ставки для визначеного перюду Скпаднiсть визначення рiвня нейтрально! вщсотковоТ ставки для краТ'н, що розви-ваються Скпаднiсть визначення як нейтрально! вщсотковоТ ставки, так i потенцмного рiвня ВВП
Розрив виробництва (Output gap) Виражае поточний попит на Ывестицм; показуе етап циклу Тривалий лаг мiж по-точним станом ВВП i оприлюдненням даних Значна питома вага неофщмного ВВП у загаль-ному; складысть визначення потенцiйного рiвня ВВП
Рух транскордонного капралу Показуе ризики спекулятивного притоку/ вщтоку капралу; дае сигнали про динамку обмЫного курсу; один з найбтьш оперативних даних (по операц1ям) Тривапi термiни прийняття ршень з приводу довгострокових транскордонних Ывестицм; виве-дення капiтапу може здмснюватись за не-прозорими схемами Грошовi перекази працю-ючих за кордоном мають вагомий вплив на валют-ний ринок i пов'язанi з внутрiшньою зайнятiстю; Ывестицп нерезидентiв в ОВДП е частковим вира-женням «iнвестицiйного витiснення»
Зайнятють Низька волатильысть показника; вщображае стан попиту на ро-бочу силу i Ывестицп; пов'язаний з за-ощадженнями i вiдсотковими ставками Оприлюднюеться з затзненням; рiвноважний стан визначити практично неможливо Реальний показник важко визначити через високий обсяг зайнятих в тЫьовому сектора практично не впливае на заощадження i вiдповiдно на вiдсотковi ставки
Джерело: складено автором
Таблиця 2. Показники прийняття рiшень про змiни вдооткових ставок центральними банками в УкраКш
Фактор/шдикатор Переваги Недолги
Крива доxiдностi за державними обл^а^ями (ОВДП) Оперативысть; виражае попит на лквщысть, ризики i ефект «Ывестицмного витiснення»; спред мiж довгим i коротким сегментами дае можпивiсть прогнозувати попит на Ывестицмы кредити НБУ може впливати безпосе-редньо на ТТ структуру шляхом цтеспрямованого викупу чи продажу обл^ацм обумовленого термiну
Свiтовi вiдсотковi ставки 6 показником умов державних запо-зичень на зовышых ринках, глобальних цЫових тенденцiй, очiкувань iноземниx iнвесторiв Як наспiдок рiзноТ направпеностi важко визначити вагомiсть окре-мих ставок для вiтчизняного фЫансового ринку
Джерело: складено автором
впливу свтових вiдcотковиx ставок, виражених кпючовими ставками рефiнансування провiдниx банкiв свпу, на кпючовi вiтчизнянi макроекономiчнi Ыдикатори, можна виразити наступним чином:
Свiтовi вiдс.ставки и умови запозичення и поточна дохщнють за ОВДП Т—> бюджетний де-фiцит Т, витрати на погашення боргу Т—> «Ывес-ти^йне витiснення» —► iнфпяцiя витрат Т, —► про-дуктивнiсть I
При вщповщних змiнаx кпючових обпiковиx ставок центробанюв свiту, якi у цтому е бтьш про-
гнозованими, мають мюце змiни як в умовах запозичення, так i у юнцевому рахунку у внутрр0-шный Ыфляцм виробникiв, що особливо актуально у свптт низько!' питомо!' ваги креди^в в iнвестицiяx.
Висновки
Модифка^я попiтики НБУ у напряму вдаоду вiд мапоуспiшного таргетування Ыфляцм, до пщ-тримки криво!' доxiдностi на прийнятному для Ы-вестування рiвнi та впливу на доxiдностi за ОВДП е бiпьш прiоритетним завданням на етап Ывес-
ти^йного витюнення, коли державы обл^ацп ха-рактеризуються дохiдноcтями вищими за ставку по депозитам, а реальний сектор не мае кош^в для розширення виробництва i довгострокових iнвeстицiй. При цьому, облiкова ставка мае бути ефективним Ыструментом формування очку-вань реальним сектором. Для цього е доцiльним прийняття до уваги бтьшого дiапазону факто-рiв i показникiв при р0еннях про змiни облко-вих ставок, зокрема спред криво!' дохщност за ОВДП i ключових ставок центробанюв свiту, що дасть змогу прогнозувати попит на кредиты ко-шти, проводити бiльш цiлeспрямований викуп чи продаж ОВДП центробанком при змЫ умов уря-дових запозичень.
Список використаних джерел
1. Данилишин Б. М. Основы напрями монетарноТ полiтики УкраТни / Б. М. Данилишин // ФЫанси УкраТни. - 2018. - № 2. - C. 9-25.
2. Мщенко В. I. Свiтовi тенденцм монетизацп еконо-мки / В. I. Мщенко, С. В. Науменкова, I. М. Льон // ФЫанси УкраТни. - 2017. - № 9. - C. 53-74.
3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// bank.gov.ua/contnol/uk/publish/
4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.bloombeng.com/news/anticles/2019-04-02/ suddenly-inflation-isn-t-all-that-mattens-to-tunkey-centnal-bank Suddenly Inflation Isn't Turkish Central Bank's Only Wonny. Apnil, 2, 2019
5. Svensson L., What is Wnong with Taylon Rules? Using Judgment in Monetany Policy thnough Tangeting Rules. - NBER Wonking Papen No. 9421. Jan.2003-p.3-6.
6. КульпЫський С.В. Спред криво! дохщност за ОВДП як предиктор ЫвестицмноТ активност вггчиз-няних банюв. - ЧернНвський науковий часопис. Сeрiя 1.Економка i управлiння - Чернигов: ЧНТУ - №1 (7).
- 2016. - 67-72.
7. Clanida R. Ga^ J.; Gentlen M. «Monetany Policy Rules and Macnoeconomic Stability: Theony and Some Evidence». - Quantenly Jounnal of Economics. - 115 (1)
- 2000. p.147-180.
References
1. Danylyshyn B. M. Osnovni napriamy monetarnoi polityky Ukrainy / B. M. Danylyshyn // Finansy Ukrainy.
- 2018. - № 2. - C. 9-25.
2. Mishchenko V. I. Svitovi tendentsii monetyzatsii ekonomiky / V. I. Mishchenko, S. V. Naumenkova, I. M. Lon // Finansy Ukrainy. - 2017. - № 9. - C. 53-74.
3. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https:// bank.gov.ua/control/uk/publish/
4. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https:// www.bloomberg.com/news/articles/2019-04-02/ suddenly-inflation-isn-t-all-that-matters-to-turkey-central-bank Suddenly Inflation Isnt Turkish Central Banks Only Worry. April, 2, 2019
5. Svensson L., What is Wrong with Taylor Rules? Using Judgment in Monetary Policy through Targeting Rules. -NBER Working Paper No. 9421. Jan.2003 - p.3-6.
6. Kulpinskyi S.V. Spred kryvoi dokhidnosti za OVDP yak predyktor investytsiinoi aktyvnosti vitchyznianykh bankiv.
- Chernihivskyi naukovyi chasopys. Seriia 1.Ekonomika i upravlinnia - Chernyhov: ChNTU - №1 (7). - 2016. -67-72.
7. Clarida R. GalH J.; Gertler M. «Monetary Policy Rules and Macroeconomic Stability: Theory and Some Evidence». - Quarterly Journal of Economics. - 115 (1)
- 2000. p.147-180.
Даш про автора
Культнський Серпй В'палшович,
д.е.н., професор ЧернНвського нацюнального тех-нолопчного уыверситету e-mail: skulpinsky@gmal.com
Данные об авторе Кульпинский Сергей Витальевич,
профессор Черниговского национального технологического университета
e-mail: skulpinsky@gmal.com
Data about author Sergiy Kulpinsky,
Professor, Chernihiv National Technological University e-mail: skulpinsky@gmal.com
