Диверсификация инвестиционного портфеля частного инвестора как способ снижения его рискованности Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Даш про aBTopiB

Черкашина Катерина Федор'вна,

к. е. н., доцент, Университет державно! фicкaльноí служби Укра!ни, доцент кафедри банювсько! справи та фiнaнcового монiторингу e-mail: pontosik29@gmail.com Сотник Ольга Олепвна,

студент Унверситет Державно! фicкaльноí служби Украни e-mail: olgasotnuk846@gmail.com

Данные об авторах

Черкашина Екатерина Федоровна,

к. э. н., Университет государственной фискальной службы Украины, доцент кафедры банковского дела и финансового мониторинга e-mail: pontosik29@gmail.com

Сотник Ольга Олеговна,

студент, Университет Государственной Фискальной Службы Украины e-mail: olgasotnuk846@gmail.com

Data about authors Kateryna Cherkashyna,

Ph.D, Economic Sciences, Assistant, Professor, University of the State Fiscal Service of Ukraine, Associate Professor of the Department of Banking and Financial Monitoring e-mail: portosik29@gmail.com Olga Sotnik,

a student University of the State Fiscal Service of Ukraine

e-mail: olgasotnuk846@gmail.com

УДК 330.322.01 001:10.5281/1епоёо.2678024

ТКАЧЕНКО ОМ.

Диверсифшащя швестицшного портфеля приватного швестора як споЫб зниження його ризикованост

З метою отримання найбльшого доходу кожен ¡нвестор знаходиться в постйному пошуку опти-мальних ¡нвестиц'йний активах, як б дали змогу диверсиф'/кувати ¡нвестицйн! портфел1, м1н1м1зу-вати ризики та п'1двищити дох'щн'сть ¡нвестиц'й. Однак, альтернативне ¡нвестування на фондовй та валютних б'ржах, в мереж11нтернет, в банювсьюй сфер1 е досить ризиковим i потребуе в'щ ¡н-вестора в'щпов'щних знань, умнь та досв'щу.

У статт'1 досл'щжуеться р1зноман1тн1 /нвестицйнi активи, що слугують засобом диверсиф'1кацИ ¡н-вестицйного портфелю з метою зменшення його ризиковост'1. В межах досл'щження автор зосе-реджуе увагу на ¡нвестиц'ях в дорогоцнн метали, нерухомсть, банювсью депозити, ¡ноземну валюту, ц\нн'1 папери, онлайнЧнвестицИ. Досл'щжуються переваги, недолки та особливост'1 капталовкладень приватними особами в ц ¡нвестицйн! активи. Особливий акцент робиться на здйсненнi ¡нвестицй в дорогоц1нн1 метали, а саме в золото. В статт'1 розглянут'1 р'зн ¡нструменти ¡нвестування в золото: придбання злиткв, монет та ювелрних вироб'в, ¡нвестування в металев'1 рахунки та №еЬМопеу.

Висновки. Розглянут'1 способи ¡нвестування доцльно розглядати лише як довгостроков'1 кап-таловкладення, терм'1ни яких становлять понад десять рок'1в; кожен ¡нструмент мае свй ступ'шь ризику та р'вень дохщност1; ринок нетрадицйних форм ¡нвестування в Укран лише розвиваеться.

КлючовI слова: ¡нвестицИ, ¡нвестування, диверсиф'/кац'я, дорогоц1нн1 метали, нерухомсть, альтернативне ¡нвестування, ¡нвестування в банювсью депозити, ¡нвестування в золото.

ТКАЧЕНКО ОН.

Диверсификация инвестиционного портфеля частного инвестора как способ снижения его рискованности

С целью получения наибольшего дохода каждый инвестор находится в постоянном поиске оптимальных инвестиционных активов, которые позволили бы диверсифицировать инвестиционные портфели, минимизировать риски и повысить доходность инвестиций. Однако, альтернативное инвестирование на фондовой и валютных биржах, в сети Интернет, в банковской сфере является достаточно рискованным и требует от инвестора соответствующих знаний, умений и опыта.

В статье исследуются различные инвестиционные активы, которые служат средством диверсификации инвестиционного портфеля с целью уменьшения его рискованности. В рамках исследо-

вания автор сосредоточивает внимание на инвестициях в драгоценные металлы, недвижимость, банковские депозиты, иностранную валюту, ценные бумаги, онлайн-инвестиции. Исследуются преимущества, недостатки и особенности капиталовложений частными лицами в эти инвестиционные активы. Особый акцент делается на осуществлении инвестиций в драгоценные металлы, а именно в золото. В статье рассмотрены различные инструменты инвестирования в золото: приобретение слитков, монет и ювелирных изделий, инвестирование в металлические счета и WebMoney.

Выводы. Данные способы инвестирования целесообразно рассматривать только как долгосрочные капиталовложения, сроки которых составляют более десяти лет; каждый инструмент имеет свою степень риска и уровень доходности; рынок нетрадиционных форм инвестирования в Украине только развивается.

Ключевые слова: инвестиции, инвестирование, диверсификация, драгоценные металлы, недвижимость, альтернативное инвестирование, инвестирование в банковские депозиты, инвестирование в золото.

TKACHENKO O.M.

Diversification of the private investor's investment portfolio as a way to reduce its riskiness

Each investor is searching for the best investment assets constantly. It helps him to get the most revenue, to diversify investment portfolios, minimize risks and increase return on investment. However, alternative investment in the stock and currency exchanges, the Internet, in the banking sector is quite risky and requires the investor to have the relevant knowledge, skills and experience.

The article examines various investment assets that serve as a means of diversifying the investment portfolio in order to reduce its risk profile. Within the research, the author focuses on investments in precious metals, real estate, bank deposits, foreign currency, securities, online investments. The advantages, drawbacks and peculiarities of investments by individuals in these investment assets are explored. Particular emphasis is placed on investing in precious metals, especially in gold. The paper discusses various instruments for investing in gold: purchasing ingots, coins and jewelry, investing in metal accounts and WebMoney.

Conclusions: Considered ways of investing should be considered only as long-term investments, the terms of which are more than ten years; еach species has its own degree of risk and profitability; the market for non-traditional forms of investment in Ukraine is only developing.

Key words: investment, investment, diversification, precious metals, real estate, alternative investment, investment in bank deposits, investment in gold.

Постановка проблеми. Кожен Ывестор праг-не заробити на Ывести^йый дiяльноcтi якнай-бтьше грошей i тому пос^йно знаходиться в процес пошуку оптимальних варiантiв розмг щення втьних кош^в та формування Ывестифй-ного портфеля. Для одних iнвесторiв прийнятним е розмщення кош^в на депозитних рахунках в банках та отримання невеликого прибутку. А Ы-rni надають перевагу ризиковому Ывестуванню в 1нтернет пщ значно бiльшi ставки дохщностк

Сучасний св^ надае числены можливост оби-рати Ыструменти для зд^снення Ывестифйно! дiяльностi Грунтуючись на бажаннях та можли-востях потен^йних iнвесторiв. 1нвестувати кошти можна в розвиток перспективних пщприемств, цЫы папери, дорогоцЫы метали, валюту Ыозем-них держав i багато Ышого.

Експерти з Ывестування та Ывестори з досвг дом радять використовувати в своему Ывес-ти^йному портфелi рiзнi Ыструменти та активи для Ывестування. Диверсифка^я та хеджуван-ня Ывестицм дае можливост мiнiмiзувати ризи-ки втрати вкладених кош^в, збтьшити дохщнють такого портфеля та його ункальнють. Однак, ди-версифка^я Ывести^йного портфеля вимагае вщповщних знань, умЫня та досвщу в Ывестифй-ый та фЫансов^ сферах.

Aналiз останшх досл'!джень i публ'кацш. Проблематика Ывестування та диверсифкацм Ывести^йного портфеля широко дослщжуеться за кордоном вже довгий час. Проте в Укра!ы до-слщження диверсифкацм iнвестицiйних портфе-лiв через використання альтернативних Ывести-цiйних активiв знаходяться на досить низькому

рiвнi. Вагомий внесок у дослщження цie! проблематики зроблено такими науковцями, як Кейнс Дж., Кембл Р., Розман Д., Еванс Р., Власова I., Гриньова В., Бражко О. та Ышк

Формулювання ц/лей статт/. Зд^снити аналiз сучасного стану Ывести^йних активiв, що присутн на iнвестицiйному ринку Укра!ни. Дослщити особли-востi Ывести^йно! дiяльностi на ринку дорогоцЫ-них металiв, цЫних паперiв та банкiвських депозитiв. Розглянути можливi iнструменти заощадження та примноження капралу в глобальнiй мережi 1нтер-нет. Порiвняти й дослiдити ефективнють розгляну-тих способiв iнвестування та визначити переваги та ризики для потенц^них Ывестсрв

Виклад основного матер/алу. Кожен при-ватний iнвестор формуючи структуру свого Ы-вестицiйного портфеля повинен враховувати сво! уподобання щодо: мети iнвестування (збе-рiгання чи накопичення); обсягу вкладень (дея-к Ывестицм, такi як нерухомiсть, мають значний стартовий порИ; допустимого ризику; термЫу, на який здiйснюються Ывестицм; власних знань та розумiння того чи Ышого ринкiв.

Не менш важливим детермiнантом, що ви-значае структуру iнвестицiйних вкладень е еко-номiчна ситуацiя в кран На нашу точку зору, в перюд економiчноí' стабiльностi бiльшiсть гро-шових вкладень доцiльно розмiщувати в банюв-ських депозитах, iнвестувати в розвиток бiзнесу та вкладати в нерухомють й нематерiальнi акти-ви (ювелiрнi прикраси, вироби мистецтва....). Не зайвим буде також диверсифкувати банкiвськi депозити: 50% мають бути гривневi вклади, i по 25% - вклади в доларах i евро.

Однак, пщ час економiчних та фЫансових криз, полiтичних нестабiльностей та в^ськових дiй, на нашу думку, за Ывестиц^ы активи доцiльно оби-рати Ыоземну валюту та дорогоцiннi метали.

Розглядаючи Ывестиц^ы активи, ми в першу чергу звернемо увагу на л, що користуються попитом у европейських та американських iнвесторiв:

1) iнвестування в нерухомiсть;

2) розмщення кош^в на банкiвських депозитах;

3) вклади в дорогоцЫы метали (злитки, моне-ти, прикраси);

4) iнвестування в бiзнес-проекти та старт-апи;

5) Ывестицм в цiннi папери (акцм, обл^ацп та об-л^ацм державно! позики);

6) онлайнНнвестицм в Iнтернетi (ПАММ-ра-хунки, WebMoney, HYIP - проекти, кредитуван-

ня iнтeрнeт-обмiнникiв i приватних оciб, Ывесту-вання в домени та сайти);

7) нeтрадицiйнi активи (вироби мистецтва, ав-томобiлi, мебл^ колекцм марок та вин тощо)

Найбiльш поширеними в Укра1ы Ывести^я-ми приватних осiб е катталовкладення в неру-хомiсть, банкiвськi депозити, Ыоземы вапюти та цiннi папери. 1нвестицм в мeрeжi 1нтернет е до-сить ризикованими, а Ывестицм в арт-об'екти та антикварiат не користуються попитом через не-достатый розвиток в Укра1ы вiдповiдних ринюв.

Для пeрeсiчного громадянина, що мае вть-нi кошти та бажання отримувати пасивн доходи, досить простим виявляеться iнвeстyвання в нерухомють. Нeрyхомiсть завжди була i залишаеть-ся надiйним вкладенням коштiв. I на цьому етап не мае великого значення об'ектом iнвeстyвання буде житлова чи комерфйна нeрyхомiсть. Бтьш важливим, на нашу точку зору, е можпивiсть по-дальшого збагачення та отримання доходу, як правило, шляхом здачi нeрyхомостi в оренду.

Однак в часи кризи та военного становища в будь-яюй кра'У та в будь-яю часи ринок нерухо-мостi завмирае або мае тенденцю до стагнацм. Також при Ывестування в нерухомють потрiбно ана-пiзyвати стyпiнь насиченосл ринку нeрyхомостi та цiновий сегмент попиту. Експерти ринку нерухо-мосл прогнозують в 2019 р. подальшу стагнацiю ринку на фонi поспйного збiпьшeння собiвартостi та нeвiдповiдностi цЫ з низьким сeрeднiм доходом населення через перенасичення ринку. [1]

Проте катталовкладення в нерухомють мають значн переваги, до яких можна вщнести:

• високий протиЫфляц^ний захист;

• можливють поступового вкладення коштiв в один об'ект;

• найбiпьш надгний вид iнвeстyвання;

• можпивiсть паралельно зi збeрiганням коштiв вирiшити житловi питання в разi кyпiвпi житла.

Найпоширеыший i найбiпьш зрозyмiпий вид Ы-вестування у населення нашо'( кра'(ни е Ывесту-вання капралу в банкiвськi депозити. Тим паче, наприюнц 2018-го року ми спостер^али пщви-щення процентно!' ставки за строковими депозитами. На початок лютого 2019-го року банки пропонують сво'1'м вкладникам Ывестувати грошi в середньому пщ 18% для гривневих вкпадiв та пiд 4-4,5% для валютних вкладiв. [2]

До того ж, банки заради залучення бшьшо!' ктькост кпieнтiв постiйно удосконалюють сво'(

продукти. Нeрiдко банки пропонують вкпади, що дозволяють витрачати частину вкпадених коштiв без втрати вщсотмв або вкпади, доходи за якими не оподатковуються.

Основною перевагою Ывестування в банкiвськi депозити е IX захищeнiсть та гарантування повер-нення вкладiв Фондом гарантування вкпадiв фг зичних осiб. Гарантоване покриття вкладiв у ра-зi банкрутства банку становить до 200 тис. грн., з перспективою росту до 800 тис. грн у 2019 роцк

Разом з тим треба розумiти, що осктьки вщ-сотки за банювськими вкладами ненабагато пе-ревищують рiвeнь Ыфляцм, то вони можуть бути лише засобом збереження, а не примноження ка-пiтапу. Також потрiбно пам'ятати, що всi доходи за депозитними вкладами оподатковуються подат-ком на доходи фiзичних о^б (18%) та вiйськовим збором (1,5%). Тобто, реальний дохщ за вкладом складатиме лише 0,805 вiд оголошеноТ ставки.

Наступним досить популярним i доступним в УкраТн iнвeстуванням е купiвпя ЫоземноТ ва-люти. Як правило фЫансово-валютним Ыстру-ментом для такого Ывестування обирають долар США, евро або фунт стерлЫпв. Найбтьшу вигоду вiд цього способу заощаджень можна отримати в моменти значноТ девальвацм нацюнальноТ валю-ти. Проте, останым часом в рeзупьтатi отриман-ня траншiв вiд МВФ ми спостер^аемо змiцнeння украТнськоТ гривнi. Тому завдяки такому способу можна лише зберегти заощадження (рис.1).

Ще одым рiзновидом валюти, що здатна вико-нувати функцiю збереження капiтапу, е крипто-валюта, а саме б^коТни. Втiм, потрiбно врахову-вати значну волатильнють б^коТыв (зростання/

падiння курсу бтьш нiж на 1000 дол. за добу стали вже нормою) та досить умовну легальнють опера^й з ними (в УкраТн вони прямо не заборо-нeнi, але сфера об^у дуже обмежена).

1ншим досить поширеним у свiтi способом збе-рiгання коштiв е вкладення в дорогоцiннi метали, основними з яких е: золото, срiбло, платина та палладiй. Для iнвeсторiв основний iнтeрeс пред-ставляють саме ц дорогоцiннi метали, оскiльки вони обертаються на ринку за пщтримки банюв-ських систем i е доступними для купiвлi-продажу пeрeсiчнiй особк

Кожен з цих мeталiв мае своТ особливостi ко-тирування, формування цЫи, умови придбання та збер^ання. 1сторично найпопулярнiшим Ывес-тицiйним активом серед дорогоцЫних мeталiв е золото, яке визначае цiни на iншi метали.

Люди надавали перевагу золоту як найбтьш надiйному способу заощаджень в ус часи, а особливо пщ час подiй масштабного характеру. Тра-дицiйно попит та цЫа на золото зростае в кри-тичнi та пeрeхiднi перюди (вiйни, революцм), коли виникае вiрогiднiсть обвалу eкономiчноí системи та падЫня цiн на акцм та iншi традицiйнi фЫан-совi iнвeстицiйнi Ыструменти. Котирування золота залежать вщ численних факторiв, серед яких можна видтити такi: тенденцм ринку золота та ринку долара, свiтовi фiнансовi кризи та Ыфля-цiя, в^ни або полiтичнi кризи.

Популярнiсть срiбла обумовлена його над^-нiстю, доступнютю та меншою вартiстю. Оскiльки срiбло, як i платина i паллад^, е промисловими металами, цiна на них залежить також i вщ сфер Тх застосування. Цiни на срiбло, платину та пал-

Рисунок 1. Динам1ка курс1в !ноземних валют в1дносно укра'шсько! гривн1 в 2018-2019 (початок) роках.[3]

ладiй формуються пiд впливом ринкових попиту i пропозицм та виходячи з цiни золота. Однак, ¿¿х вважають бiльш волатильними металами. Тому ц активи е бтьш привабливими не для Ывесту-вання, а для спекулятивних опера^й через рiзкi перепади цiн на них.

В сучасый Укра1ы ринок паладш та платини майже нерозвинений. Котирування цих мeталiв здiйснюють досить обмежена ктькють банкiв, а придбати злитки з них доступно лише в одному банку - Правекс-Банку.

Укра'(нсью банки пропонують приватним Ы-весторам дектька способiв капiталовкпадeнь в дорогоцЫы метали. Кожен з них мае сво'( осо-бливостi, переваги та недолки. Розглянемо най-бiльш поширен з них на прикпадi золота:

1. Кутвля золотого злитка в банку - досить по-ширений спосiб капiталовкпадeнь в дорогоцiннi метали. Продаж золота в злитках вщ 1 до 1000 грам зд^снюе досить широке коло банкiв за наяв-ностi спе^ально[ банювсько( лщензм. Однак, бан-кiв, якi продають злитки, значно менше, нiж тих, як 'гх купують у населення.Тож продати злиток через певний час може бути проблематично. Також по-трiбно мати на уваз^ що дрiбнi злитки мають дуже високу маржу (до 50%), а велик - складыше продати. 1нвестуючи в злитки потрiбно пам'ятати про наявнють банкiвського спреду - рiзницю в цiнi мiж продажем та кутвлею цього активу. Ще одыею особливiстю такого способу iнвeстyвання е необ-хiднiсть забезпечення схоронностi золотих злит-кiв (облаштування власного сховища або оплата послуг зi збер^ання в банку), що може вимагати додаткових витрат. Отже, такий спо^б вкладення грошей навряд чи дозволить Ывестору отримати значний прирiст капралу.

2. Вкладення в банкiвськi золот рахунки - на нашу точку зору, це найлегший спосiб «золотого» Ывестування, суть якого полягае у вщкрит-тi рахунку подiбномy до банкiвського депозиту, тiльки замють валюти предметом вкладу е гра-ми золоту. Привабливим при такому вкладенн е звiльнeння вiд сплати ПДВ, осктьки покупець не отримуе золото у фiзичномy виглядi. Значним нeдолiком такого iнвeстyвання е вщсутнють державного страхування рахyнкiв Фондом гаранту-вання вкпадiв. Як i зi стандартним депозитом, на мeталeвi рахунки нараховуються вiдсотки, але гх розмiр складае в середньому 1,5-3%, з яких ще потрiбно заплатити ПДФО та в^ськовий збiр.

3. Торпвля золотом на вaлютнiй 6ipœi - досить ризиковий метод ¡нвести^й, який до того ж ще вимагае залучення посередника (брокера), осктьки валютна бiржa не допускае прямо!' учас-тi iнвесторa в торгах. Проте такий метод виклю-чае необхiднiсть сплати подaткiв i вир0ення пи-тань про забезпечення схоронност металу.

4. Придбання золотих банювських колекцiйних та iнвестицiйних монет - досить простий спо^б капг таловкладення, оскiльки укра'нськ банки пропонують монети вам охочим. Треба брати до уваги, що вартють колещйних монет значно вища ыж Ывес-тицiйних, i вмiстить не лише вартють металу, а також i вартють робп" з художнього оформлення та ПДВ. I знову перед Ывестором постае питання за-безпечення безпеки свого вкладення.

5. Золото WebMoney - це найнов0ий спо-сiб катталовкпадень в золотий метал, суть якого полягае в придбанн електронного е^валента золота. За необхiдностi Ывестор мае можливiсть отримати метал у фiзичному виглядi, проте лише в офо арабсько!' компaнiя WM Metals FZE в ОАЕ. Проте, над^нють вкладення грошей в золото WebMoney не викликае в iнвесторiв сум-нiвiв i залишаеться популярним iнвестувaнням вже близько 5-8 роюв.

6. Придбання ювелiрних прикрас - такий спо-сiб Ывестування скорiше вiдноситься до Ывесту-вання в об'екти мистецтва та aнтиквaрiaту. Роз-глядаючи таке iнвестувaння потрiбно пам'ятати про його основнi недолки: в прикрасах викорис-товуеться не чисте золото, а сплав з домиками; продати золот ювелiрнi вироби за цiною покупки досить складно; варто придбавати вироби мaйстрiв-ювелiрiв зi свiтовим iм'ям, що вимагае значних первинних Ывестифй.

Помилкою е вважати, що золото завжди до-рожчае. Свiтовa цiнa золота встановлюеться на Лондонськiй бiржi, так званий лондонський фк-синг. В Укра'ы цiнa на «жовтий метал» встановлюеться Нацюнальним банком Укра'ни в за-лежностi вiд свтово!' кон'юнктури i фiксуeться на кожен робочий день. (рис. 2)

1нвестицм' в дорогоцЫы метали слiд розглядати як довгостроковi вкладення. Хоча в Укра'У поши-реним е Ывестування фiзичними особами у бан-ювськ метали на один-три роки, однак за кордоном ц строки значно тривалЫ й становлять до десяти i бтьше рокiв. В такому випадку можлива i бтьша доходнiсть за такими iнвестицiйними ак-

о <

X

о *

10

Ы

s

X

S)

s 5"

S)

о -S-

I I

e

о

"О

"О

В)

со Тч5

Jb сл

X

£ ■и

п 55'

Ъ о ■и о

X 5

3

В) ä S'

u

S) M

о

0 (0

1

M

о

00

■и ■и

■и

X

\

« X

с

U

п

"О СП

ь о

U1

о

•<

х

J=

3

ь

01.01.2009

01.01.2010

01.01.2011

01.01.2012

01.01.2013

01.01.2014

01.01.2015

06.01.2016

05.01.2017

01.01.2018

01.01.2019

м н* N) M ш UJ

Ul о 1Л О 1Л о 1Л о

о о о О о о о о

о о о О о о о о

о о о О о о о о

"Я s

CD ><

л -а

Ь TJ

сг s g i

CG

a\ о S

£ œ ^ В

e

3D 3 Ь * СГ

s i

° S " о

J *

-< CD

H ^

03 CD

^ CD О 03

* s

II

о

CT

0

й' 3D' Ь CT

1

о

CG О

5

о

_ n

о

о оз ' со о 5

<

оз

п "О

CD 03

=: "О

п =1

03 "О

S H

u

03 i

У. со

= i

H й

03 CD

о: if

о о О

н т:

DJ ai

i. g

ï Ö

CT H

_. о

-8- 03

» I

É, g1

H s.

О 03

I I

CD CD

CD

Ë °

g °

i. ZI

п о

Х Й

О cu н

CT I

° m

CD ™

-О * CD

Па со

Ü *

g E

X s

=1 x

О JZ

H s

"О го

cri ь'

о й'

° о

§ s

5- i

S ï

н -5

S TJ

оз

03 ■Ç

H

03

03

_X

CD

ö §

о *

О ь

s s

H 00

О" о

ZI H

О tr

Э о

^ "О

11

11 X

00 ь

CD CT

5 E

S П>

-E 33

i' s

1 s

ä <

03 ^

i '

m °

00 ■

O CjJ

ГО H — pr

s

* 3

4 <

H:

jz со i:g

s ?

H =1

§ -g

■< H

* I

CD s 03

л ь

03 er

ê E

О Й

гт, О

s 3

I S

03 5

00 о

S'í

* I

CD т;

=1 >

e ~~' ■

03.

о

CT 03

a\

и'

*

03

H

03

H

03

-8-

0

1

п

0 го

01

*

=1

■О

>

X —■

03 о

ül ^ 5' S сг

E 1

< й s

■о CO оз.

I' CD — ■ X

-8- за

? x

e

0

1 ЗИ о

ш

>

m

"О

>

s ч

?

"О ь 03 =1

00 03

J= s

1 ^ s I X и

03 =¡

о

X

03

X H

03 S

00 f °

I

За го о s го

s о

X "О

s о

-8-

0

1 й

о 00 о

H

о ГО

0

CD

1

3 _=

-О Ï

° i

оз s

го -E

en "о

I ><

о Щ

03 00

03

о

* °

ш ^

.X m 03

оз S

-о о

0 ^

ь i

5 го

5 о

1

■О I

S 00

г- ГС

сг н

о ><

S 00

3 оз

' л

Л I

03 23

■О

^ CD Cd

00 „ cd

n S

г щ

0 "О 03 о

S œ

1 о

S" CD

i ^

I ?

ь' H

ш' Р

0 00 03

1

00 тз s о Й s

о

о s

сг

I

00 CD

п

H

-<

00 03

I'

CD 03

00 s §

00

о го н'

п

о о s

сг

03 I

i Ё

-1

3 CD

■ä 5

3 о

s s

00 ^

5 "С!

Н- ä

сл *

j: о

CD s

I ><

I О

с *

Ж üb

В)

s S"

S)

о

■в-

п

В)

■и

H

о о н_

й о ■и о

г

п

H

S) ä

—■ а

<

я ■и

В)

■и о

H

я

т

о

s

M

о -à 00

го го ш ш ■fc. ■рь 1Л 1Л

о (Л о Ln о 1Л о Ln

о о о о о о о о

о о о о о о о о

о о о о о о о о

Ul

о ь о

Г) "О

cri ь о

о

0 -<

1 St

3 ь

ь ь

CJ 1= s

SC

-< I

л л

0

ш >

п.

1

0

J_

1

ш m о

I

>

=1 О

>

Пропозицм щодо aкцiй як украТнських, так i Ыо-земних iнвecторiв на вiтчизняних фондових бiр-жах досить cкупi. На початок лютого 2019-го року структура пропози^й на УкраТ'нсьюй бiржi

1нвестування в цЫы папери вимагають вiд Ы-вестора володiння достaтнiм рiвнeм знань у фг нaнсовiй та Ывестиц^ый галузях. В тому випад-ку, коли таких знань бракуе можна звернутися до Пайових iнвeстицiйних фондiв, дiяльнiсть яких передбачае залучення дрiбних iнвeсторiв на умо-вах частковоТ (пайовоТ) учaстi у великих проектах, якими керуе цей фонд.

Найбтьш безризикованими та нaдiйними Ы-вести^ями в цiннi папери е придбання обл^а-цiй державних та мунщипальних позик. Ще Гaррi Мaрковiц на початку ХХ ст. визнав, що един цiннi папери, якi можуть бути не ризикованими е цЫы папери краТн, що зaбeзпeчeнi урядом.

Як бачимо з таблица найбтьше на в^чизняно-му фондовому ринку представлен обл^ацм вну-трiшнiх державних позик (дaлi - ОВДП), як роз-мiщу8, обслуговуе та гарантуе виплати по них Мiнiстeрство фЫан^в УкраТни. Купувати тaкi цЫ-н папери iнвeсторaм дуже вигiдно. По-перше, через високий ступiнь нaдiйностi - адже йдеть-ся про державы гарантм викупу облiгaцiй (за 20 роюв використання такого iнструмeнту не було жодних «збоТв»). По-друге - ОВДП мають досить привабливу дохщнють. Середньозважений рiвeнь дохiдностi розмщених в сiчнi 2019 року обл^афй за даними Нaцiонaльного банку УкраТни доходить до 20%. [3]

Серед переваг Ывестування в ОВДП, зокрема, один з державних банюв, видтяе наступнг

• гaрaнтiя держави на 100% придбаних ОВДП;

• поточна дохщнють значно перевищуе дохщнють на вщповщы депозити;

• вщсутый прибутковий податок на дохщ, отри-маний вiд ОВДП;

• можливють дострокового продажу ОВДП на вторинному ринку;

• дохщ сплачуеться у валют та повернення суми Ывести^й у вaлютнi ОВДП зд^снюеться у вaлютi;

• можливiсть отримати кредит пщ заставу ОВДП. [5]

Разом з тим недолком ОВДП е те, що покупце-вi потрiбно заплатити ряд накладних витрат (за вщкриття рахунку в цЫних паперах, оформлен-ня нотaрiaльно зaвiрeноТ картки зрaзкiв пiдписiв, обслуговування рахунку тощо). Тому eкономiчнa eфeктивнiсть таких Ывести^й починаеться з пев-ноТ суми. На нашу думку, оптимальна сума Ывес-тицiй в ОВДП починаеться зi 100 тис. грн. I тому не даремно держава встановлюе мУмальний об-сяг Ывестування в ОВДП на рiвнi 1 млн. грн.

Ще один вид Ывестифй, як варто розгляну-ти в межах нашого дослiджeння - це Ывестицм в мeрeжi 1нтернет. Завдяки розвитку «Всесв^ньо'Т павутини» i ТТ всeдоступностi кожен приватний iнвeстор мае доступ до великоТ ктькост Ытер-нeт-сeрвiсiв i програм, як дозволяють отри-мувати пасивний дохщ. Прибуток вiд таких ка-тталовкладень, як правило, значно менший загальноприйнятих уявлень, однак, вЫ все ж таки е, через що дохщ вщ такого iнвeстувaння може отримувати нав^ь iнвeстор-почaткiвeць.

1нтернет надае чимало можливих вaрiaнтiв та способiв кaпiтaловклaдeнь. Ось нaйбiльш поши-рен iнструмeнти для iнвeстувaння в !нтернетг

- ПАММ-рахунки на Рогех;

- борговий сервю WebMoney;

- хайпи (ИУ!Р - проекти), фонди та бiржi;

- кредитування iнтeрнeт-обмiнникiв i приват-них осiб;

- Ывестування в публiчнi бюджeтнi автомати;

- Ывестування в домени та сайти.

Основними перевагами Ывестифй в 1нтернет е

опeрaтивнiсть, простота i висока прибутковють. Однак, це i найбтьш ризикований споЫб вкла-день, який характеризуемся великою кiлькiстю шахра'Тв та непрозорютю ведення опeрaцiй. Са-ме тому необхщно використовувати для катта-ловкладень тiльки пeрeвiрeнi ресурси.

Звюно ж, наше дослiджeння охопило далеко не ва способи примноження заощаджень, якими можуть скористуватися укра'Тнцк Примiром, маючи вiльнi кошти, можна започаткувати св^ бiзнeс чи придба-ти частку в «чужй спрaвi». Але таю кроки потребу-ють р0учосл та значних початкових iнвeстицiй.

виглядала наступним чином: [4]

1нструмент Питома вага у торгах

Обл1гац1'Т внутршньоТ' державноТ позики 68,65%

Акци украТнських пщприемств 21,9%

Обл1гаци пщприемств 3,35%

!нвестиц1йн1 сертифкати 2,44%

Акци Ывестицмних фонд1в 2,13%

Акци Ыоземних ем1тент1в 0,61%

!нше 0,91%

Висновки

В умовах сучасних проце^в eK0H0Mi4H0r0 роз-витку, з метою отримання прибутку та хеджування ризикiв, пов'язаних насамперед з нестабтьню-тю свтовоТ eкономiчноí системи, - дieвим Ыстру-ментом для Ывестора виступають альтeрнативнi форми залучення капралу. Безумовно, це вщмЫ-ний Ыструмент для диверсифкацм Ывестиц^но-го портфеля, однак спо^б його застосування повинен бути максимально пeрeвiрeним i надiйним. Проте, обираючи саме так Ывестиц^ы активи, Ы-вестор мае пам'ятати особливост кожного з них.

За результатами дослщження нами було вияв-лено: проаналiзованi способи Ывестування до-цiльно розглядати лише як довгостроковi капг таловкладення, тeрмiни яких становлять понад десять рокв. О^м того, кожен вид мае св^ сту-пiнь ризику та рiвeнь дохiдностi.

Також нами виявлено, що в УкраТн нетрадифй-нi форми Ывестування на сьогоднi не набули широко!' популярности Тх ринок лише розвиваеться, а використання ресур^в мiжнародних ринкiв ви-магае додаткових витрат та зусиль з боку при-ватних iнвeсторiв.

Список використаних джерел

1. Максимова, А. Що буде з цЫами на не-рухомiсть у 2019 роц [Електроний ресурс] / А.Максимова // Незалежний фЫансовий портал «МЫфш. - Режим доступа: https://minfin.com.ua/ ua/2018/12/14/35967616/ - 01.03.2019.

2. Порiвняння вiдсоткових ставок по депозитах в банках УкраТни на поточну дату [Електроний ресурс] // Незалежний фЫансовий портал «МЫфЫ». - Режим доступу: https://minfin.com.ua/ua/deposits/ - 25.02.2019.

3. Нацюнальний банк УкраТни. Офщмний сайт // Режим доступу: https://bank.gov.ua - 25.02.2019.

4. АТ «УкраТнська бiржа». Офщмний сайт // Режим доступу: http://www.ux.ua/ua/issues.aspx -25.02.2019.

5. AT «Приватбанк». Офщмний сайт // Режим доступу: https://privatbank.ua/ovdp - 25.02.2019.

References

1. Maksimova, A. (2018), «What will happen to real estate prices in 2019», Independent financial portal «Ministry of Finance», [Online], available at: https:// minfin.com.ua/ua/201 8/12/14/35967616/ (Accessed 01 Mar 2019).

2. «Comparison of interest rates on deposits in banks of Ukraine at the current date», Independent financial portal «Ministry of Finance», [Online], available at: https://minfin.com.ua/ua/deposits/ (Accessed 25 Feb 2019).

3. The official site of National Bank of Ukraine (2019), available at: https://bank.gov.ua (Accessed 25 Feb 2019).

4. The official site of JSC «Ukrainian Exchange» (2019), available at: http://www.ux.ua/ua/issues. aspx (Accessed 25 Feb 2019).

5. The official site of JSC «PrivatBank» (2019), available at: https://privatbank.ua/ovdp (Accessed 25 Feb 2019).

Даш про автора Ткаченко Ольга Миколаюна,

к.е.н., доцент, Нацюнального уыверситету харчових технолопй e-mail: 1444563@ukr.net

Данные об авторе Ткаченко Ольга Николаевна,

к.э.н., доцент, Национального университета пищевых технологий e-mail: 1444563@ukr.net

Data about author Olga Tkachenko,

Ph.D., associate professor, National University of Food Technologies e-mail: 1444563@ukr.net