CC BY
63
УДК 336.71
МОНЕТАРН1 ВАЖЕЛ1 П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ЕКОНОМ1КИ ТА ВИХОДУ НА СТАЛУ ТРАСКТОР1Ю ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Белiнська Я.В., Качур А.В.
У cmammi досл1джено канали монетарного трансмсйного механизму, по яким передаються ¡мпульси монетарной полтики до реального сектора економки. Проаналiзовано цнову еластичнсть випуску базових галузей промисловостi в УкраМ, а також процентних ставок. Визначено низьку ефективнсть монетарних важелiв як засобу пiдвишення конкурентоспроможно^i економки Украни на короткострокових часових нтервалах.
Мета досл1дження: вивчення каналiв монетарного трансмсйного механiзму та дieвостi монетарних важелiв впливу на ц/ни i конкурентоспроможнсть товаровиробникв Украни.
Методи дослiдження: в яко^i основних методiв використаний економiчний аналiз i синтез, порiвняння, узагальнення.
Методологiя дослiдження: основн положення економiчноí теори про монетарну полтику; пращ укранських i зарубiжних учених та практиюв у галузi монетарной полтики.
Результати до^дження: з'ясовано, шр монетарна полтика через дю низки каналiв мае потужний вплив на реальний сектор економки. Це визначае активне використання урядами кран монетарних важелiв як засобу пдвищення конкурентоспроможност. В першу чергу до монетарних засобiв пдвишення конкурентоспроможност вiдноситься полтика девальватц валюти, зниження процентних ставок, нарошування кредитування, а також зниження нфляцйних оч^вань, шо дозволяе покрашати оч^вання економiчних агентiв шодо майбутнх прибуткв i активiзувати iнвестицiйний процес.
Проведений порiвняльний аналiз динамки цн та обсягiв продукцИ' окремих галузей показав низьку цнову еластичнсть випуску бiльшостi галузей. Кр/м того нечутливсть процентних ставок до зниження темпiв нфляци у 2012 роц означае суттеве пiдвишення реальноi варто^i кредитних ресурсiв i послаблюе дieвiсть монетарних важелiв, спрямованих на стимулювання нвестицйного процесу, а вiдтак - пiдвишення конкурентоспроможностi.
Отриман результати означають, шо для забезпечення високого рiвня дieвостi монетарних важелiв пiдвишення конкурентоспроможно^i насамперед необхiдно покрашити дieвiсть трансмсйного монетарного механзму. 1нструменти грошово-кредитного регулювання покликанi як забезпечувати сприятливi монетарнi умови для пiдвишення конкурентоспроможно^i, так i стимулювати цей процес, шо передбачае розбудову системи iнструментiв мiнiмiзацií ризикв дiяльностi банюв, зокрема валютного ризику i ризику лiквiдностi. Актуальнсть завдання мiнiмiзаuJí ризиюв означае доцльнють впровадження макропруденцйного пiдходу у монетарнй полтиц, нацленого на запобгання ризикам.
Ключов'1 слова: конкурентоспроможнсть, монетарнi важелi, монетарний трансмсйний механiзм, нфляця, процентнi ставки.
МОНЕТАРНЫЕ РЫЧАГИ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ЭКОНОМИКИ И ВЫХОДА НА УСТОЙЧИВУЮ ТРАЕКТОРИЮ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РОСТА
Белинская Я.В., Качур А.В.
В статье исследованы каналы монетарного трансмиссионного механизма, по которым передаются импульсы монетарной политики к реальному сектору экономики. Проанализированы ценовая эластичность выпуска базовых отраслей промышленности в Украине, а также процентных ставок. Определена низкая эффективность монетарных рычагов как средства повышения конкурентоспособности экономики Украины на краткосрочных временных интервалах.
Цель исследования: изучение каналов монетарного трансмиссионного механизма и действенности монетарных рычагов влияния на цены и конкурентоспособность товаропроизводителей Украины.
Методы исследования: в качестве основных методов использован экономический анализ и синтез, сравнение, обобшение.
Методология исследования: основные положения экономической теории о монетарной политике; работы украинских и зарубежных ученых и практиков в области монетарной политики.
Результаты исследования: установлено, что монетарная политика через действие ряда каналов имеет мошное влияние на реальный сектор экономики. Это определяет активное использование правительствами стран монетарных
190
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Белшська Я.В., Качур А.В., 2013
рычагов как средства повышения конкурентоспособности. В первую очередь к монетарным средств повышения конкурентоспособности относится политика девальвации валюты, снижение процентных ставок, наращивания кредитования, а также снижение инфляционных ожиданий, что позволяет улучшить ожидания экономических агентов относительно будущих прибылей и активизировать инвестиционный процесс.
Проведен сравнительный анализ динамики цен и объемов продукции отдельных отраслей показал низкую ценовую эластичность выпуска большинства отраслей. Кроме того нечувствительность процентных ставок к снижению темпов инфляции в 2012 году означает существенное повышение реальной стоимости кредитных ресурсов и ослабляет действенность монетарных рычагов, направленных на стимулирование инвестиционного процесса, а следовательно -повышение конкурентоспособности.
Полученные результаты означают, что для обеспечения высокого уровня действенности монетарных рычагов повышения конкурентоспособности прежде необходимо улучшить действенность трансмиссионного монетарного механизма. Инструменты денежно-кредитного регулирования призваны только обеспечивать благоприятные монетарные условия для повышения конкурентоспособности, так и стимулировать это процесс, предусматривающий развитие системы инструментов минимизации рисков деятельности банков, в частности валютного риска и риска ликвидности. Актуальность задачи минимизации рисков означает целесообразность внедрения макропруденциального подхода в монетарной политике, нацеленного на предотвращение рисков.
Ключевые слова: конкурентоспособность, монетарные рычаги, монетарный трансмиссионный механизм, инфляция, процентные ставки.
MONETARY LEVERS OF IMPROVING COMPETITIVE CAPACITY OF ECONOMY AND ACQUIRING ACCESS TO THE STABLE PATH OF ECONOMIC GROWTH
Belinska Y.V., Kachur A.V.
The article studies the channels of monetary transmission mechanism, through which impulses of monetary policy are sent to the real sector of economy. Price elasticity of output of basic industrial branches of Ukraine, as well as interest rates, is analyzed. Low effectiveness of monetary levers as means of increasing competitive capacity of economy of Ukraine within the short-term periods is confirmed.
Aim of research: studying the channels of monetary transmission mechanism and effectiveness of monetary levers of influence on pricing and competitive capacity of the Ukrainian producers.
Methods of research: the main methods include economic analysis and synthesis, comparison and generalization.
Methodology of research: the main provisions of economic theory on monetary policy; works of Ukrainian and foreign scientists and practitioners in the sphere of monetary policy.
Results of research: monetary policy has considerable influence on the real sector of economy through several channels. This fact explains active usage of monetary levers for increasing competitive capacity by many governments. Primarily, the monetary levers of increasing competitive capacity include policy of currency devaluation, decrease of interest rates, extension of crediting, as well as decrease of inflation expectations, permitting to improve the expectations of economic agents connected with the future income and activate the investment process.
The comparative analysis of the price dynamics and production volumes of the separate branches showed low price elasticity of production in most branches. Besides, non-sensitivity of interest rates to the reduction of inflation in 2012 means essential increase of real cost of credit resources and weakens the effectiveness of monetary levers directed at the stimulation of investment process and consequent increase of competitive capacity.
The results prove that the transmission monetary mechanism shall be improved to support effectiveness of monetary levers for increasing competitive capacity. Instruments of monetary and credit regulation are aimed at the provision of favorable monetary conditions for increasing competitive capacity and stimulation of such process, which presupposes development of the system of banking risk minimization, in particular currency and liquidity risks. Topicality of risk minimization means the introduction of macro-prudential approach in monetary policy aimed at risk prevention.
Key words: competitive capacity, monetary levers, monetary transmission mechanism, inflation, interest rates.
Актуальнють теми. У посткризовий перюд, коли переважна бтьшють кра'''н стикнулася з труднощами вщновлення позитивних темтв економiчних зростання в умовах загострення мiжнародноí конкуренцп, основним завданням урядiв став пошук найбтьш ефективних важелiв пщвищення конкурентоспроможносп нацюнальних економк. Традицмно одним з основних Ыструмен^в пщтримки i пщвищення конкурентоспроможносп е монетарна попчика. У посткризовий перюд монетарна полiтика набупа ознак стимулюючо''' у бтьшосп кра'''н. Це проявипося в тривалому утриманн безпрецедентно низьких процентних ставок та провадженн програм ктькюного розширення у США та кранах евро зони. Проте стагнащя 2012 року актуа^зувала питання щодо достатнього рiвня ефективносп застосованих заходiв монетарное полiтики.
AHani3 останых дослщжень. Проблема ефективност монетарних важелiв як засобу пщтримання конкурентоспроможносп завжди була в центрi уваги. Актуальн проблеми посилення стимулюючого характеру монетарное полiтики розглядалися в працях таких вчених як А^мтев е.В. [1], Барановський О. [2], Лепушинський В. [4], Савченко А. [6] та багато Ыших. а також в працях таких вчених ф^в^в Национального Ыституту стратепчних дослщжень [3], а також Национального банку [5].
Тим часом складнють i широта проблеми залишае проспр для подальших наукових дослщжень в цьому напрямк
Завданням даноУ статт взято вивчення каналiв монетарного трансмiсiйного мехаызму та дiевостi монетарних важелiв впливу на цЫи i конкурентоспроможнють товаровиробнигав Укра'ни.
Виклад основного мaтерiaпу. Залишаючи осторонь дискусп щодо визначення термЫу монетарна полiтика, вiдмiтимо, що у захщнм лiтературi вже немае ан практичних, ан термЫолопчних розмежувань мiж грошово-кредитною i валютною полiтиками центрального банку. Використовуеться лише один термЫ - монетарна полiтика. Тому, на нашу думку, для уникнення плутанини з перекладом англмських термiнiв та зважаючи на 'х сутнiсть термЫ «monеtary policy» доцiльно перекладати як монетарна полiтика. Таким чином, ми будемо використовувати термЫ «монетарна полiтика» у широкому розумiннi, що охоплюе грошово-кредитну i валютну полiтику, спрямован на досягнення макроекономiчних цiлей через регулювання внутрiшньоí (процентна ставка) i зовнiшньоí (валютна курс) цiни нацюнально''' валюти вiдповiдними iнструментами (див. рис. 1.).
1снування впливу монетарной' полiтики на реальний сектор економiки нин е загальновизнаним. Проте розумiння механiзмiв такого впливу кардинально вiдрiзняються. Визначення ефективносп монетарной' полiтики традицiйно було предметом для суперечок мiж представниками рiзних шкiл. Кейнсiанцi на чолi з Дж. М. Кейнсом захищали необхiднiсть державного регулювання економiки. Хоча застосування заходiв бюджетно-фiскальноí полiтики вважалося прюритетним напрямом державного регулювання, вагоме значення надавалося i використанню такого стимулюючого монетарного Ыструмента, як зниження процентной' ставки. За кейнсiанським пщходом, коли центральний банк приймае ршення щодо пом'якшення (ужорсточення) монетарной' полiтики вiн вiдповiдно зменшуе (пiдвищуе) норми резервування комерцмних банкiв, що через
ефект стиснення (мультипглкування) грошовоТ маси призводить до скорочення (розширення) грошовоТ пропозицií i веде до пiдвищення (зниження) цЫи на грошi - пiдвищення (зниження) процентних ставок. Попршення (покращання) умов Ывестування сприятиме гальмуванню (активiзацií) економiчноí активностi, що обумовить зниження (пщвищення) цiн. Таким чином, монетарна полiтика, стимулюючи економiчне зростання, як правило супроводжуеться пiдвищенням цiн.
Рисунок 1. Мехаызм впливу монетарной полiтики
Джерело: Банк Канади [Електронний ресурс]. - Режим доступу до рис. : http://www.bankofcanada.ca/en/monetary_mod/mechanism/index.html
Прихильники монетаристськоТ теорп, одним з найбтьш виданих представникiв якоТ був М. Фрiдмен, захищали принцип саморегулювання ринковоТ економiки. З щеТ точки зору активне державне втручання у функцюнування економiчноí системи через застосування заходiв фiскально-бюджетноí полiтики негативно впливае на макроекономiчну стабiльнiсть та викривлюе процес прийняття рiшень економiчними суб'ектами. Прибiчники цього напрямку звинуватили ортодоксальних кейнаанщв у iгноруваннi важливост грошових факторiв у вiдтворювальному процес та проведеннi проiнфляцiйноí полiтики. Натомють, особливу увагу вони придiляли вивченню рiзноманiтних ефектiв змiни у динамщ грошовоТ маси. За результатами цих дослщжень було зроблено висновок про необхщнють зосередження уваги на регулюванн темпiв приросту грошовоТ пропозицií пропорцмно темпам зростання ВВП. Разом з тим у довгостроковм перспективi змЫа пропозицií грошей приведе лише до змЫи цiн, а отже не матиме впливу на реалы-л показники(концепщя нейтральностi грошей). Отже у монетаристсьш концепцií головна увага у дослщжены придiляеться очiкуванням економiчних агентiв та регулюванню грошовоТ пропозицií, яка мае вщповщати сукупнiй потребi у грошових ресурсах.
У результат теоретичних дискусм мiж представниками цих двох шкт та практичноТ апробацií розроблених рекомендацм активне застосування монетарних заходiв набуло широкого визнання у св^овм економiчнiй теорií та в регулятивнiй практицк На сьогоднi дуже мало економю^в дотримуються чисто кейнсiанських або монетаристських поглядiв i на сучасному етап у економiчнiй полiтицi простежуеться лише переважання рис того або Ышого пiдходу. Так провiдний украТнський вчений О.Барановський наступним чином характеризуе вщмЫносл поглядiв Алана Грiнспена та БенджамЫа Бернанке - колишнього i сучасного гс^в ФРС США. «Цiкаво, що А. ГрЫспен був апологетом боротьби з Ыфлящею, тодi як монетарист Б. Бернанке побоюеться дефляцií. А. ГрЫспен завжди мав свою власну позищю стосовно дiй влади в царин оподаткування, бюджетного планування та в Ыших важливих сферах нацюнальноТ економiки. Б.Бернанке прихильник невтручання в економiчну i бюджетно-податкову полiтику (через вщсутнють будь-яких коментарiв i зосередженють ФРС лише на монетарнiй пол^ицО» [2].
Загалом в основу реалiзацií монетарноТ полiтики багатьох краТн покладено так званий принцип компенсацiйного регулювання, який базуеться на поеднаннi двох протилежних комплекав заходiв, що застосовуються на рiзних фазах економiчного циклу. Це дозволяе скоординувати ц^ монетарноТ полiтики iз цiлями макроекономiчного та антицишчного регулювання: залежно вiд фази циклу монетарна пол^ика може спрямовуватися на стимулювання або охолодження темтв економiчного зростання, гальмування або стимулювання цЫовоТ динамiки, пiдтримання курсовоТ стабтьност або ре-/девальвацií, вiдновлення зовншньоТ рiвноваги у спосiб зменшення дефщиту чи профiциту платiжного балансу шляхом змЫи конкурентоспроможностi нацiональних товарiв. Вщповщно розрiзняють рестрикцiйну монетарну полiтику (пол^ика «дорогих грошей»), яка спрямована на обмеження обсягу кредитних операцiй, пщвищення рiвня процентних ставок, гальмування темтв зростання грошовоТ маси в оборотк Така полiтика застосовуеться як з метою згладжування рiзкого зростання темтв економiчного зростання, так i з метою боротьби з Ыфлящею та девальващею для стабiлiзацií грошовоТ системи.
Експансмна монетарна полiтика (полiтика «дешевих грошей») супроводжуеться розширенням обсягiв кредитних операцм, зниженням рiвня процентних ставок i загальним зростанням грошовоТ маси. Пол^ика грошовоТ експансií застосовуеться з метою подолання спаду виробництва та пожвавлення дтовоТ активносп, стимулювання Ывестицмних процесiв та збiльшення платоспроможного попиту на товари i послуги.
Процес послщовноТ передачi iмпульсiв монетарноТ пол^ики центрального банку на макроекономiчнi змЫы називають монетарною трансмiсiю. 1з позицп структурноТ побудови монетарний передавальний мехаызм е сукупнiстю ланцюжкiв - каналiв, за якими передаеться вплив змЫ у грошово-кредитнiй полiтицi до реального сектора економки. Розрiзняють такi канали як процентний канал, канал цЫ активiв, канал очiкувань канал валютного курсу, кредитний канал (див. рис. 2.).
Процентний канал монетарноТ трансмiсií традицмно вважаеться головним каналом монетарного трансмiсiйного механiзму i описуе вплив центрального банку на конкурентоспроможнють через регулювання процентних ставок. Дiя цього каналу полягае у тому, що змЫа офщмноТ облiковоí ставки прямо впливае на короткостроковi ставки на фЫансовому ринку i з деяким часовим лагом - на довгостроковк ЗмЫа процентних ставок змiнюе не лише умови Ывестування, а й напрями такого Ывестування, перерозподiляе дохщ мiж позичальниками i кредиторами, впливае на вартють цiнних паперiв та нерухомост^ вартiсть активiв. Через мехаызм непокритого процентного арбiтражу змiна процентних ставок позначаеться на очкуваннях економiчних агентiв щодо майбутньоТ курсовоТ динамки, а отже - на стан пла^жного балансу. Зниження процентних ставок означае зменшення витрат на обслуговування кредиту та розширення фЫансових можливостей залучення коштв, а вiдтак пщвищення конкурентоспроможност товаровиробникiв.
Канал цiн активiв визначае вплив грошово-кредитноТ полiтики на конкурентоспроможнють виробниюв через змiну вщносних цiн фiнансових i реальних активiв. Змiни процентних ставок грошового ринку впливають на конкурентоспроможнють нацюнальних товаровиробнигав через змiну цiн на активи - цЫы папери, iноземну валюту, нерухомють та iншi активи. При зниженн процентних ставок грошового ринку цЫи на активи, за Ыших рiвних умов, зростають, оскiльки зниження процентних
ставок зменшуе дохiднiсть грошей як активу. Економлчы суб'екти розпочинають пошук альтернативних об'екпв вкладення капiталу, при цьому Ывестицмы рiшення приймаються з урахуванням дохщносл рiзних фiнансових i реальних активiв.
Кредит
Рисунок 2. Схема трансмiсiйного монетарного механiзму
Канал валютного курсу вiдображае вплив грошово-кредитноТ полiтики на конкурентоспроможнють нацiональних товаровиробникiв через змЫу курсу нацiонапьноТ валюти. Зниження валютного курсу робить в^чизняы товари бтьш конкурентоспроможними на внутрiшньому i зовншньому ринках, що впливае у напрямi зростання експорту i зниження iмпорту. Водночас девальвацiя мае прямий Ыфляцмний вплив через дорожчання iмпортних товарiв i послуг. Через змiну вартост обслуговування накопичених зовнiшнiх боргiв девальващя може пiдвищити левередж, що стримуе Ывестицмний процес. Отже змiна курсу нацюнальноТ валюти впливае на сукупн витрати суб'ектiв економiки (а вщтак на конкурентоспроможнiсть) двома шляхами: через ефект змЫи вiдносних цiн i через балансовий ефект.
Кредитний канал е одним iз основних каналiв у механiзмi монетарноТ трансмiсiТ багатьох краТн, особливо у краТнах iз банкоцентричною фiнансовою системою, у яких фiнансовi ресурси перерозподiляються головним чином через банювський сектор. В украТнсьш фiнансовiй системi основним фiнансовим посередником також е бангавський сектор, що засвщчуе вагомiсть ефективного функцiонування бангавського кредитування для пiдвищення конкурентоспроможностi товаровиробнигав.
Канал очiкувань характеризуе вплив змЫ у грошово-кредитнiй полiтицi на оч^вання економiчних агентiв щодо майбутнiх цЫ i макроекономiчноТ ситуацiТ та, вщповщно, на Тхнi рiшення щодо споживання, заощаджень, iнвестицiй, виробництва. Слiд зазначити, що операцп центрального банку бтьшою мiрою впливають на короткостроковi ставки на грошовому ринку, для яких вони е сигнальними. Реащя ж ставок ринку капралу, де продаються ресурси з бiльш тривалим термЫом, залежить вiд ринкових очiкувань, довiри учасникiв ринку до полiтики центрального банку. Так, вщомий науковець-теоретик А. Савченко зазначае: «Вплив монетарноТ пол^ики на сукупний попит i реальний ВВП визначаеться не кiлькiстю емтованих грошей, а ТТ здатнiстю за допомогою змiн у пропозицiТ грошей цтеспрямовано настроювати ринковi iнструменти i за Тх допомогою мотивувати змЫи в дiловiй активностi економiчних аген^в» [6].
Як правило очiкування е вщносно iнерцiйним фактором - якщо монетарна полiтика вiдповiдае поставленим цтям, а макроекономiчна ситуацiя е тривало стабiльною та передбачуваною - вплив каналу оч^вань буде незначним. За невизначеност економiчноТ кон'юнктури внаслiдок низькоТ довiри до урядовоТ та монетарноТ полiтики формуються песимiстичнi очiкування, що блокуе стимули до економiчного зростання. Наявнють негативних очiкувань економiчних суб'екпв може зумовити порушення у робот передавального механiзму монетарноТ полiтики, ывелювати вплив ТТ iнструментiв, спричинити значне вдаилення фактичних значень вiд цтьових показникiв. Так, вважаеться, що якщо економiчнi агенти знизять своТ Ыфляцмы очiкування, а вiдсотковi ставки пщвищаться, то цiни будуть знижуватися, проте реальний попит i обсяг виробництва залишаться незмiнними навiть у короткостроковм перспективi. Так само високi Ыфляцмы очiкування навiть за проведення стимулюючоТ монетарноТ полiтики зумовлять збереження обсяпв виробництва на попередньому рiвнi за пщвищення цiн. З цих причин все бтьше значення у сучаснм монетарнiй полiтик набувае проведення комункацмноТ полiтики, яка дозволяе сформувати позитивы цiновi очiкування.
Залежно вiд рiвня i типу конкурентоспроможностi товаровиробникiв центральними банками використовуються рiзнi канали монетарноТ трансмiсiТ. В розвинених краТнах, насамперед краТнах бвропи - БельгiТ, ^меччини, lспанiТ, ГрецiТ, ФранцiТ, lрландiТ, 1талп, Нiдерландiв, АвстрiТ, ПортугалiТ, ФiнляндiТ, а також у моделi монетарного трансмiсiйного механiзму бвропейського Центрального банку, присутн канал валютного курсу, кредитний канал i канал активiв (вiдображае залежнють заощадження i споживання населення вщ процентноТ ставки).
Моделi монетарних трансмiсiйних механiзмiв пострадянських краТн, зокрема Казахстану, Росп, БiлорусiТ, характеризуються спрощеною структурою. Так, основними складовими механiзму монетарноТ трансмiсiТ Казахстану е кредитний, валютний та грошовий канали. Грошовий канал вщображае вплив iнтервенцiй центрального банку на грошову базу i масу, яга, в свою чергу, впливають на обсяг креди^в в економку та ВВП. Складовими бiлоруськоТ моделi трансмiсiйного механiзму е кредитний, валютний та процентний канали. Доо^дження росмських вчених емпiрично доводять наявнiсть у монетарному передавальному механiзмi РосiТ кана^в: валютного курсу, банкiвського кредитування та монетаристського (характеризуе ефект, який здмснюе грошова пропозищя на цiни активiв) [5].
В УкраТнi за дослщженнями науковцiв найбiльше впливали на цЫи, а отже i на конкурентоспроможнють товаровиробнигав, канал валютного курсу та кредитний канал [1]. Проте не отримано пщтвердження ефективност впливу процентних ставок на ВВП та
iнфляцiю [4]. KpiM того, у пракrицi реаглзацп монетарноТ полiтики НБУ перiодично виникали cynepe4HOCTi мiж IT цiлями та заходами по ïx досягненню, зокрема iнсrрyменrи гагьмування iнфляцiï загрожуваги курсовм сrабiльносri, а сrраrегiчна потреба стимулювання економiчного зростання та пiдrримки конкурентоспроможносп товаровиробнигав не вiдповiдала завданню стримування росту цЫ. Крiм того, реатащя монеrарноï полirики ускгаднювалася ïi нескоординоваыстю з фiскально-бюджеrною полirикою.
Отже, монетарна полiтика е вагомою скгадовою загальноекономiчноï полirики, спрямованоï на пiдвищення конкурентоспроможносп вirчизняниx rоваровиробникiв i стимулювання економiчного зростання. Застосування монетарних меrодiв, на вщмЫу вiд використання адмiнiсrраrивниx, дае можливють зберегти ринковi меxанiзми i мотивацю економiчниx агенriв, сприяе пщвищенню ефективностi ринковиx меxанiзмiв у частин саморегулювання, при цьому нейтралiзyючи певн недолiки, притаманнi ринковiй економiцi. Тому нагальним завданням полiтики пiдвищення конкурентоспроможносп товаровиробниюв е вдосконалення монетарниx важелiв впливу на цiни. Це пов'язано з тим, що особливосп структури вiтчизняноï економiки в частинi домЫування галузей з низьким вмiстом доданоТ вартостi визначають вагомiсть такого показника конкурентоспроможносп як цЫа продукцй, осктьки саме ринки низько теxнологiчноï продукцй xарактеризyються цiновою конкyренцiею.
Проте в реалiяx економiки УкраГни потребуе перегляду положення про:
1) доцтьнють стримування цш монетарними важелями;
2) сприятливють низькоï iнфляцiï для стимулювання економiчного зростання.
Дослiдження внеску монетарного чиннику в iнфляцiйнy динамiкy традицiйно показуе динамка базовоï iнфляцiï. За даними НБУ зниження цЫ на продовольчi товари сприяло yповiльненню темпiв приросту базовоТ iнфляцiï 4 до 0,8 % у 2012 роц з 6,9 % у 2011 рощ, i це зниження вже тривае 16 мюящв поспшь. Також важливим чинником зниження базовоï Ыфляцп був стримуючий тиск з боку попиту (у другому пiврiччi 2012 року вщбулося збiльшення негативного розриву ВВП, який вказуе на те, що сукупний попит знаxодиться нижче свого потенцмного рiвня, yнаслiдок чого базова Ыфлящя е невисокою. Суттеве yповiльнення зростання ц^н на продовольчi товари з високим ступенем оброблення, яга вxодять до складу базовоï iнфляцiï i е найбiльш вагомою ïï складовою було обумовлене вторинними ефектами вiд зниження ц1н на сирi продукти. Внесок щеТ компоненти в рiчнy змiнy базового 1СЦ знизився найсyттевiше -до 0.5 в. п. (порiвняно з 4.3 в. п. за пщсумками 2011 року). Таким чином, внесок монетарноï компоненти (йдеться про вщносне ужорсточення монетарноï полiтики) у формування спадноï динамiки цiн було вiдносно незначним.
^м того, протягом останнix роюв у вiтчизнянiй економiчнiй системi спостер^аеться парадоксальне явище, коли рyx цЫ та обсягiв виробництва тiеï чи iншоï галyзi рiзноспрямованi. Так, на рис. 3 показано стлввщношення галyзевиx i загального iндексiв цiн виробнигав i виробництва промисловоï продyкцiï. Коли це стввщношення менше за одиницю, це означае що цiни в певнм галyзi та темпи виробництва вщставали вiд середнix по промисловосп i навпаки.
Зт т 2.5
Сшввщношення галузевого i загального ¡ндекав промислово'Г продукцй (права шкала) -Сшввщношення галузевого i загального ¡ндекЫв ц1н виробнитв (лша шкала)
Рисунок 3. Сшввщношення галузевих i загальних шдекйв цiн виробникiв та промисловоУ продукцiï у 2002-2012 роках
Розраховано за даними Держкомстату Украни.
З рис. 3 видно, що у 2002-2012 прискореними темпами зростали цЫи на продущю видобyвноï галyзi - пщсумкове зростання становило 6,8 рази, тодi як цiни виробникiв обробноï промисловостi збiльшилися лише в 3,8 рази. Найбшьше подорожчала продyкцiя нафтоперероблення - майже в 7,5 разiв, металyргiï - в 4,4 рази, xiмiчноï - в 4,6 рази. Найменше зросли цiни на продущю легкоï промисловостi - в 2,19 разу та видавничоТ дiяльностi - в 2,17 рази.
Як видно, пщвищення цш вiдбyвалося нерiвномiрними i досить часто мЫливими темпами в окремиx галyзяx i виробництваx. Це вело до iстотниx змiн у стввщношены цiн як у внутршнм цiновiй стрyктyрi, так i вщносно свiтовиx, що пов'язано зi загальносвтовими структурними зрушеннями та з особливостями розвитку економiчноï системи УкраГни.
Так, у зазначений перюд найбiльше зросли обсяги виробництва такиx галузей: машинобудування - в 2,28 рази, зокрема виробництво транспортниx засобiв та устаткування збшьшилося в 4.03 рази, деревообробноï - в 2,06 рази, xарчовоï - в 1,987 рази. Прискореними як порiвняти з середнiми по промисловосп темпами зростав випуск у ™x галyзяx, що орiентованi на зовшшы ринки - xiмiчноï промисловосп (в 1,855 рази), машинобудування - в 2,07 рази, зокрема транспортного машинобудування - в 4,02 рази.
Таким чином, у бтьшосп галузей спостер^аеться вщ'емна кореляц/я мiж дорожчанням продукцй i нарощуванням обсягiв
4 1ндекс ц1н, що не включае ц1ни на паливо, сир1 продукти, а також на товари та послуги, що регулюються адмшютративно.
виробництва, коефщент кореляцiï, розрахований за даними рис. 3 становить -0,28. Зокрема за найвищого Ыдексу оптових цiн в галузях добувноТ промисловостi, саме тут виявилося зниження обсяпв виробництва. А вщносно невелике дорожчання продукцiï легко' промисловосл супроводжувалося таким же незначним збтышенням обсягiв виробництва. Пiд впливом висхщних цiнових тенденцiй на свтових ринках дорожчала продукцiя експорторieнтованих галузей, що супроводжувалося нарощуванням обсягiв 1х виробництва (металургiйна галузы). Темпи розвитку хiмiчноï i машинобудування були вищими, порiвняно з iншими галузями, проте прирют цiн на продукцiю цих галузей був вщносно нижчим. Це засвщчуе, що експортоорieнтованi галузi бтышою мiрою пiдвладнi цiновiй конкуренцiï, а тому 'х випуск еластичнiший за цЫою, порiвняно з галузями, орieнтованими на внутрiшнiй ринок.
Зiставлення темтв зростання цiн та обсягiв виробництва продукцп в рiзних галузях з середыми по промисловостi дозволяе стверджувати, що у короткостроковому перiодi зростання рiвня цiн суттево не впливали на натуралынi обсяги виробленоï продукцп, як це можна було б оч^вати виходячи iз стандартних залежностей ринковоТ економiки. Це означае, що про вщносну нейтралынiсты монетарного фактора у в^чизнянм економiцi, коли збтышення кiлыкостi грошей в економiцi веде лише до пщвищення цЫ без позитивних зрушены в економiчнiй динамц Крiм того коливання попиту на продущю також веде до пщвищення цЫ без суттевого збiлышення товарноТ пропозицiï.
Щодо причин такоï ситуаци, то це може бути пов'язано з високим рiвнем монополiзму, коли пщвищення цЫ не супроводжуеться зростання обсяпв ïï виробництва. По-друге, з недостатныо високим рiвнем розвитку механiзмiв переливу капiталiв помiж галузями. По-трете, зростання цЫ е наслiдком збтышення собiвартостi продукцiï через шоки пропозицп та дисбаланси на окремих ринках, що закладае передумови для домЫування iнфляцiï витрат у вiтчизнянiй економщ i мае переважно негативне наслщки для структури економiки Украïни.
Таким чином, хоча в останн роки спостер^аетыся невпинне уповiлынення iнфляцiï з 12,3 % у 2009 р. до 9,1 % у 2010 р та 4,6 % у 2011 р. (в 2012 р. дефлящя - цЫи знизилисы на 0,2 %). Водночас, позитивний ефект гальмування Ыфляцмних процеСв послаблюетыся загрозливим характером основних антиЫфляцмних факторiв, якими е уповтынення економiчноï активностi у свт й стиснення внутрiшныого попиту. За цих обставин низыка Ыфля^я е скорiше ознакою рецесiï, ыж фiнансовоï стабiлiзацiï, а тому позитивний вплив низыкоЫфляцмного середовища на Ывестицмний процес послаблюетыся.
У 2010-2012 роках низхщна цiнова динамiка дозволила НБУ знизити облiкову ставку з 12,0 % у 2009 р. до 7,5 % (з 10.08.2010 р.) та пщтримувати ïï на низыкому рiвнi протягом 2011-2012 рр. (7,5% з березня 2013 року). Це створювало умови для зниження вартост кредитних ресурСв у нацюналынм валют. Однак наростання ризикiв другоï хвилi кризи та погiршення можливостей зовншныого фiнансування у другому пiврiччi 2011 р. - 2012 рощ, спонукали банки до обережноï процентноï полiтики: якщо у першому пiврiччi 2011 р. ставки за кредитами у нацюналынм валют знизилися з 15,0 % до 14,0 %, а Ытегралына ставка - з 14,0 % до 13,0 %, то у другому пiврiччi ставки вщповщно зросли до 17,2 % та 14,5 %, а у 2012 р. зростання процентних ставок продовжилося: ставки по кредитах у нацюналынм валют зросли до 23,4 % на 01.12.2012 р. (17,55 % на 01.01.2013 р.), Ытегралына ставка за кредитами досягла рiвня 18,14 % на 01.12.2012 р. i знизилася до 15,2 % на 01.01.2013 р.. Вщтак у реалыному виразi ставки збтышилися з 3,3 % на початок 2009 р. до 13,0 % на ганецы 2011 р. i до 18,4 % на юнецы 2012 р. Реалыне дорожчання кредитних ресурСв негативно впливае на Ывестицмний процес, а вщтак - на конкурентоспроможнюты економки. Така низка еластичнюты монетарних змЫних в Укра1ы ще раз засвщчуе недостатню ефективнюты монетарних важелiв як засобу пщвищення конкурентоспроможносп.
Висновки:
Монетарна полiтика через д^ низки каналiв мае потужний вплив на реалыний сектор економiки. Це визначае активне використання урядами краж монетарних важелiв як засобу пщвищення конкурентоспроможносп. В першу чергу до монетарних засобiв пщвищення конкурентоспроможносп вiдноситыся полiтика девалывацп валюти, зниження процентних ставок, нарощування кредитування, а також зниження Ыфляцмних очкуваны, що дозволяе покращати очкування економiчних агентiв щодо майбутнiх прибутгав i активiзувати iнвестицiйний процес.
Проведений порiвнялыний аналiз динамiки цiн та обсяпв продукцп окремих галузей показав низыку цЫову еластичнiсты випуску бтышосп галузей. Крiм того нечутливiсты процентних ставок до зниження темтв Ыфляцп у 2012 роцi означае суттеве пщвищення реалыноï вартостi кредитних ресурСв i послаблюе дiевiсты монетарних важелiв, спрямованих на стимулювання iнвестицiйного процесу, а вщтак - пщвищення конкурентоспроможносп.
Отриман резулытати означаюты, що для забезпечення високого рiвня дiевостi монетарних важелiв пiдвищення конкурентоспроможностi насамперед необхщно покращити дiевiсты трансмiсiйного монетарного мехаызму. 1нструменти грошово-кредитного регулювання покликанi як забезпечувати сприятливi монетарнi умови для пщвищення конкурентоспроможносп, так i стимулювати це процес, що передбачае розбудову системи Ыструменлв мiнiмiзацiï ризигав дiялыностi банкiв, зокрема валютного ризику i ризику лiквiдностi. Актуалынiсты завдання мiнiмiзацiï ризикiв означае доцiлынiсты впровадження макропруденцмного пiдходу у монетарнiй полiтицi, нацтеного на запобiгання ризикам.
Список використаних джерел
1. AnÎMniee С.В. Фнансова й монетарна трансм1си в економц Украни/ С.В. AniMniee//Фнанси Украни. - № 5. - 2010. - С.23-30.
2. Барановський О. Регулювання i нагляд у банювськЮ сферi / О. Барановський О //Всник НБУ. -2010. - №7. - С. 3-10.
3. Конкурентоспроможнють економки в умовах глобалiзацiï : монографiя /[Я. А. Жалло, Я. Б.Базилюк, Я. В. Белнська]. -К. : Н1СД, 2005. - С. 129-170.
4. Лепушинський В. Дiя каналiв монетарно'1' трансмюи в економц Украни / В. Лепушинський // Вюник НБУ. - № 2. - 2006.
- С. 28-32.
5. Монетарний трансмюйний механзм в Укран : науково-аналтичн матерiали. Вип. 9 / [В.1. Мщенко, О.1. Петрик, А.В. Сомик, Р.С. Лисенко та н.]. - К.; Нацюнальний банк Украни. Центр наукових дослiджень, 2008. - С. 13.
6. Савченко А. Стратегiчнi цШ монетарно'1'полтики: проблеми теори та методологи/А.Савченко //Економка Украни.
- №5. - 2007. - С.6.
References
1. Alimpijev Je. V. Finansova j monetarna transmisii' v ekonomici Ukrai'ny [Financial and monetary transmissions in the economy of Ukraine]. //Finansy Ukrai'ny. №5. 2010. Р.23-30.
2. Baranovs'kyj O. Reguljuvannja i nagljad u bankivs'kij sferi[Regulation and supervision in banking]. //Visnyk NBU. 2010. №7. Р.3-10.
3. Zhalilo Ja. A., Bazyljuk Ja. B., Belins'ka Ja. V. Konkurentospromozhnist' ekonomiky v umovah globalizacii' : monografija [Competitive capacity of economy in the conditions of globalization]. K. : NISD, 2005. Р.129-170.
4. Lepushyns'kyj V. Dija kanaliv monetarnoi' transmisii' v ekonomici Ukrai'ny [Action of monetary transmission channels in the economy of Ukraine]. //Visnyk NBU. №2. 2006. Р.28-32.
5. Mishhenko V.I, Petryk O.I., Somyk A.V., Lysenko R.S. ta in. Monetarnyj transmisijnyj mehanizm v Ukrai'ni : naukovo-analitychni
materialy. [Monetary transmission mechanism in Ukraine: scientific and analytical materials]. K. Nacional'nyj bank Ukrai'ny. Centr naukovyh doslidzhen', 2008. Vyp.9. Р.13.
6. Savchenko A. Strategichni cili monetarnoi' polityky: problemy teorii' ta metodologii' [Strategic targets of monetary policy: problems of theory and methodology]. // Ekonomika Ukrai'ny. №5. 2007. Р.6.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Белшська Янша Вaсилiвнa, доктор економiчних наук, професор, зав. кафедри мiжнародноí економки та пщприемництва Нацональний ун1верситет державноГ податково)' служби УкраГни вул. К. Маркса, 31; м. 1рпнь, КиГвська обл., 08201, УкраГна Качур Анна Вiкторiвнa, астрант
Нацональний ун1верситет державноГ податково)' служби УкраГни вул. К. Маркса, 31; м. 1рпнь, КиГвська обл., 08201, УкраГна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Белинская Янина Васильевна, доктор экономических наук, профессор, зав. кафедры международной экономики и предпринимательства
Национальный университет государственной налоговой службы Украины ул. К. Маркса, 31; г. Ирпень, Киевская обл., 08201, Украина Качур Анна Викторовна, аспирант
Национальный университет государственной налоговой службы Украины ул. К. Маркса, 31; г. Ирпень, Киевская обл., 08201, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Yanina Vasylivna Belinska, Doctor of Economics, Professor, Head of Board of International Economy and Entrepreneurship
National University of State Tax Service of Ukraine
К. Marx Street, 31, Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine
Anna Viktorivna Kachur, post-graduate student
National University of State Tax Service of Ukraine
К. Marx Street, 31, Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine
УДК 336.512
БЮДЖЕТНОЕ ФИНАНСИРОВАНИЕ НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ: КРИТЕРИИ И ПОКАЗАТЕЛИ ЭФФЕКТИВНОСТИ
Гудкова А.А., Лебедев К.В.
Статья посвящена анализу и систематизации основных инструментов бюджетного финансирования российской науки. Предложены подходы к разработке критериев и показателей эффективности деятельности администраторов бюджетных расходов. Исследуется применение инструментов государственного задания и грантов в форме субсидий в рамках программно-целевого финансирования.
Цель исследования: анализ и систематизация основных инструментов государственного финансирования науки, разработка системы критериев и показателей, позволяющих дать соответствующую оценку эффективности бюджетного финансирования.
Результаты исследования: обосновано, что при ограниченных государственных средствах при выборе инструментов финансирования научных исследований требуется учитывать две группы факторов. С одной стороны, необходимо поддерживать накопленный потенциал науки. С другой стороны, существует потребность в результативной науке, поэтому рост бюджетных расходов на научные исследования должен давать реальную отдачу.
Обобщено, что решение о выборе подходящего инструмента бюджетного финансирования научных исследований продолжает являться неоднозначным и при его принятии (и последующей оценке результативности использования) следует исходить из поставленной цели, а не типа получателя (университет, НИИ, малое предприятие).
Исследование показало, что система критериев и показателей, которая характеризует эффективность бюджетных расходов на научные исследования, должна встраивается в общую логику планирования и реализации государственной политики в сфере финансовых отношений. Это означает, что организация бюджетного процесса и государственное управление (среди прочего) должны включать среднесрочное и долгосрочное финансовое планирование, наличие сбалансированной системы показателей эффективности бюджетных расходов, а также формирование общегосударственных целевых программ и программ более низкого уровня.
Ключевые слова: бюджетное финансирование, научные исследования, критерии, показатели.
BUDGET FINANCING OF SCIENTIFIC RESEARCHES: CRITERIA AND INDICATORS OF EFFECTIVENESS
Gudkova A.A., Lebedev K.V.
The article is dedicated to the analysis and systematization of the main instruments of budget financing of Russian science. Approaches to the development of criteria and indicators of budget administrator efficiency are proposed. Application of instruments of state assignment and grants in the form of subsidies within the limits of program target financing is analyzed.
Aim of research: analysis and systematization of the main instruments of the state financing of science, development of the system of criteria and indicators permitting to make corresponding assessment of budget financing.
Results of research: two groups of factors shall be taken into account while selecting the instruments of financing scientific researches in the conditions of limited state funds. The science shall be effective; therefore growth of budget expenses for the scientific researches shall bring results.
Decision about the selection of suitable financing instrument for the scientific researches is quite ambiguous and during its making (and further assessment of results) the targets, but not type of recipient (university, research institute, small enterprise), shall be paid special attention.
196
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Гудкова А.А., Лебедев К.В., 2013
