CC BY
56
I. В. Багрова
академж АЕН Укршны Т. I. Тищенко
м. Дшпропетровськ
удосконалення використання шновацшного потенц1алу промислових пщприемств на засадах урахування його властивостей
Актуальнгсть дослщжень. Загально визнаним е те, що стiйкий розвиток виробництва i пщтримка кон-курентоспроможностi пiдприемств в довгостроковш перспективi залежить вiд iнновацiй. Тому удосконален-ня формування 1х шновацшного потенцiалу набувае особливого значення в умовах обмеженосл фшансо-вих ресурав у бiльшостi пiдприемств-господарюючих суб'ектiв. Це е характерним для сучасного стану про-мисловостi Укра'1ни.
Постановка мети. Метою статт е узагальнення та розвиток науково-методичних основ, розробка шстру-ментарш та практичних рекомендацiй щодо полшшен-ня використання iнновацiйного потенщалу на машино-будiвному пiдприемствi.
Анал1з публ1кац1й за темою досл1дження. Дослщженню iнновацiйного потенцiалу присвяченi численнi роботи вь тчизняних i заруб1жних науковщв: П. Друкера, Й. Шум-петера, А. I. Анчишкина, С. Ю. Глазьева, Д. С. Львова, Ю. В. Яковца i iнших. Процес ощнювання шновацш-ного потенцiалу та шновацшно'! дiяльностi промислових пщприемств розглядаеться в роботах А. П. Гречан [1], Н. В. Краснокутсько!' [2], А. О. Грудзинського, I. А. Арен-кова, А. Н. Плотникова, В. М. Аньшина, В. А. Бородша, С. В. Кудшова, В. В. Тгтова [3] i шших. Але недостатньо освiтленими залишаються питання критерпв та показни-
кiв ощнки величини та практично не дослщжено власти-востi iнновацiйного потенцiалу пщприемства та методо-логiя 1х ощнювання. Разом з тим юнуючий стан розробок потребуе бшьш глибоке врахування саме цих властивостей у розробщ iнвестицiйних напрямiв, подальшого роз-витку у напрямi полiпшення використання шновацшного потенщалу пщприемства, що е необхщною умовою бшьш ефективного функщонування i окремого пщпри-емства i народного господарства в цшому.
Огляд науково-методичних пiдходiв до визначення шновацшного потенщалу показав, що дотепер немае едино! думки щодо визначення змюту, критерпв класи-фжацп, методiв оцiнки й управлiння, а також ступеня взаемного впливу прийнято'! шновацшно'! стратеги та використання iнновацiйного потенщалу промислового пщприемства. Вщсутне едине трактування таких еко-номiчних категорiй, як сприйнятливють та реалiзову-ванiсть шновацшного потенщалу. Ощнювання шновацшного потенщалу не мютить шструмен^в оцiнки його складов^ що могли б бути реалiзованi на практицi.
Результати дослщжень. Рiзноспрямованiсть дина-мiки технологiчних i продуктових iнновацiй вказуе та те, що нова продукц1я освоюеться здебшьшого шляхом бшьш iнтенсивного використання наявного обладнання i технологiй, освоення модифiкацiй вже iснуючих виро-
бiв. Такий тип шновацшного розвитку мае досить вузьк1 межi i практично не в змозi пщтримувати конкуренто-спроможнiсть вiтчизняних пщприемств протягом три-валого часу, тодi як в розвинених крашах економiка де-монструе багатоварiантнiсть iнновацiйних шлях1в. Отже, необхщно коректно пщходити до вироблення стратеги шновацшного розвитку, враховуючи при цьому ступшь вiдповiдностi iнновацiйного потенщалу, яким володiе система, параметрам и розвитку. Сприйняття iнновацiй може мати форму визнання iнновацiй, коли виробнича система защкавлена i пiдготовлена до 1х впровадження, або заперечення шновацш, коли вони суперечать штер-есам пщприемства, або коли виробнича система не готова до 1х впровадження. Це визвало необхiднiсть уточ-нення понятiйного апарату iнновацiйного менеджменту, а саме: категорш «сприйнятливють» й «реалiзовуванiсть» як властивостей iнновацiйного потенщалу [4].
Сприйнятливють шновацшного потенщалу роз-глядаемо як здiбнiсть кадрiв пщприемства, його шфор-мацшно-оргашзацшно'1 ланки до визначення найбшьш актуальних для розвитку пщприемства шновацш та сприяння 1х впровадженню.
Реал1зовуватсть розглядаемо як готовнють наяв-них у пiдприемства матерiальних та фiнансових ресур-сiв до втшення iнновацiйних продуктiв у безпосередню дiяльнiсть пiдприемства.
Отже, дослiдження вказаних властивостей шновацшного потенщалу дозволило зробити висновки:
сприйнятливють, як властивють шновацшного потенщалу, е вщчуття потреби, необхщносл iнновацiйних змiн у межах пщприемства, здатност до усвщомлення i виявлення тих конкретних ланок виробничо-господар-сько1 дiяльностi, якi потребують втiлення новiтнiх роз-робок, що забезпечуеться мотивацiйною, шформацш-ною, оргашзацшною та кадровою складовими;
реалiзовуванiсть, як властивють шновацшного потенщалу, е здатнютю до асимшяцп iнновацiйних змш виробничо-господарсько'1 дiяльностi, наявнiстю реаль-них можливостей здiйснення новiтнiх перетворень, що забезпечуеться фшансовою, матерiально-технiчною, ринковою складовими.
На сьогодш у бiльшостi дослщжень iнновацiйний потенцiал розглядаеться без видшення та структуриза-цп властивостей 1 ощнки за 1х розвиненням (наприклад, низький, або високий). Тому знадобилась його класифь кащя за цими ознаками (рис. 1).
Склад шновацшного потенщалу за властивостями (шновацшною сприйнятливютю та шновацшною реа-
Рис. 1. Структура шновацшного потенщалу промислового тдприемства
л!зованютю) не можливо безпосередньо вим!ряти, через те, що вони е згортками вщ ознак або показниюв, але останш можуть бути ощнеш кшьюсно.
Отже, у ход1 наших дослщжень дютала подальшого розвитку система елемен^в (складових) iнновацiйного потенцiалу та показниюв 1х оц1нки, яка на вщмшу в1д 1снуючих, дозволяе застосувати деюлька методiв оц1нки його р1вня у комплекс (метод л1н1йно! згортки, матрич-ний, графо-аналiтичний, метод яюсних оц1нок).
Розробка методичних основ ощнювання iннова-ц1йного потенцiалу промислового пщприемства по-требувала встановлення аналiтичних залежностей, обгрунтування економiчноl сутност1 та розробки еконо-мiко-математичних моделей, як1 складають методичну основу механiзму оцiнювання шновацшного потенщалу промислового пщприемства за його властивостями.
Сучасш пщходи до ощнювання шновацшного потенщалу промислового пщприемства мають певш не-должи: базуються на визначеннi ключових абстрактних показниюв, яю не е адекватними умовам функцiонуван-ня пiдприемства (частково враховують, або ^норують вплив зовшшнього середовища, або е т1льки фшансо-вими, чи т1льки технiчними), не знаходяться в причин-но-наслiдковому взаемозв'язку (отже, дублюють один одного) та мають обмежене коло використання (наприклад, лише для пщприемств, що вже мають виро6нич1 досягнення); не мютять повноцшного економiчного 1н-струментарш через в1дсутн1сть врахування показникiв, яю визначають рiвень розвитку пров1дних властивостей шновацшного потенщалу, що не дае можливють вияви-ти його сильш i слабкi сторони, оц1нити наявш резерви його реалiзацli; не е достатньо шформативними iндика-торами ефективносл iнструментiв управлiння iнновацi-ями через вщсутнють вiдображення (або наявнiсть лише часткового вщображення) потенцiйних iнновацiйних можливостей, яюсних змш стану потенщалу та вщ-сутност1 врахування 1х зв'язку 1з стратегiчними ц1лями iнновацiйного розвитку пщприемства (шновацшний потенцiал оц1нюються окремо вщ оц1нки ефективностi iнновацiй); мютять закрш! системи показникiв оц1ню-вання, що не дозволяе 1х корегування, в1д6ору та роз-под1лу в процеа розвитку пiдприемства; м1стять р1зш за економiчним зм1стом та одиницями вим1ру. показники, що унеможливлюе 1х спiвставлення; потребують великих витрат робочого часу на з61р шформацп для розра-хунку; використовують експертш методи, що значною м1рою е суб'ективними, важкими у застосуваннi вну-тр1шн1ми користувачами, незручними у штерпретацп.
Використання iнновацiйного потенцiалу п1д-приемства потребуе створення гнучкого механiзму на основ1 синтезу, оновлення, модернiзацli вс1х 1снуючих моделей i iнструментiв ощнки та управлшня, який би враховував д1ю рiзноманiтних чинник1в, що впливають на формування сприйнятливост1 та реалiзовуванос-т1 iнновацiй, та характеризував потенщал за р1зними ознаками в комплекс. Тому буде доц1льним реалiзацiя пщходу до оцiнювання iнновацiйного потенцiалу промислового пщприемства через юльюсну оцшку пров1д-них його складових (сприйнятливють та реалiзовува-н1сть). Для цього удосконалено процедуру обчислення внутр1шн1х складових (властивостей) шновацшного потенщалу (сприйнятливосл та реалiзовуваностi), яка на
вщмшу вщ юнуючих пiдходiв, дозволяе представити 1х у шкалi штерватв, а iнновацiйний потенцiал пщприем-ства — у виглядi елементу матрищ iнновацiйного потен-цiалу. Отже, для оцшювання iнновацiйного потенцiалу пiдприемства запропонована процедура, яка включае:
по-перше, формування бази вхщних даних — тех-нiко-економiчних показникiв оцiнки iнновацiй, яю, з точки зору аналiтика, е найбтьш важливими та адекват-ними умовам функщонування пiдприемства;
по-друге, побудова структури iнновацiйного по-тенцiалу промислового шдприемства з визначенням властивостей сприйнятливосл (5) й реалiзовуваностi (Я) та показниюв '1х оцiнки (5. та Я.)
по-трете, розрахунки значень окремих показниюв оцiнки (5. та Я.)
по-четверте, перетворення у iншу шкалу: якщо отриманi значення (5. та Я) не е значенням порядково'1 шкали типу [1,..., 5], то вони тдлягають вiдповiдному
перетворенню (якщо 0 < (Я.) < к/5 , то (Я.) = 1; якщо
к /5 <5. (Я) < (2 х к)/5 , то (Я) = 2; якщо (2 х к)/5 <5.
(Я1) <(3 х к)/5 , то (Я) = 3, якщо (3 х к)/5 <5. (Я) < (4 х
к)/5 , то (Я) = 4, якщо (4 х к)/5 <5. (Я) < к, то (Я.) = 5);
вибiр порогових значень для розбиття дiапазону на iнтервали може бути проведений також i експертним шляхом з використанням нерiвних iнтервалiв.
по-п'яте, оцшку значущостi складових: елементам сприйнятливосп (5) й реалiзовуваностi (Я) та показни-кам '1х оцiнки (5. та Я) призначаються питомi ваги, що характеризують '1х важливiсть для оцшювання;
по-шосте, розрахунки числових значень окремих складових сприйнятливост (5к, 5.н, Б, Бм) та реалiзову-ваносп (Яф, Ям, Яр) з у урахуванням питомих ваг показниюв '1х оцiнки, а також розрахунок сприйнятливостi (S) та реалiзовуваностi (Я) шновацшного потенцiалу в цiлому з урахуванням питомих ваг '1х складових за формулою середньозважено'1 величини:
5 = Ё Бх ¿Ах
(1)
я = Ё Я х а3 Jх ат (2)
де — показники оцшки сприйнятливостi шновацш-ного потенщалу пiдприемства, Я. — показники оцшки реалiзовуваностi iнновацiйного потенцiалу пщприем-ства, ; — юльюсть показниюв оцшки окремих складових сприйнятливосп, ¡= [1,..., и], у — юльюсть показниюв оцiнки окремих складових реалiзовуваностi, у= [1,..., т], ( . — питома вага показниюв оцшки сприйнятливосп iнновацiйного потенцiалу, (1. — питома вага показниюв оцшки реалiзовуваностi шновацшного потенщалу, ( — питома вага складово'1 сприйнятливостi iнновацiйного потенщалу, (— питома вага складово'1 реалiзовуваностi iнновацiйного потенцiалу,
по-сьоме, розрахунок обсягу шновацшного потенщалу (1Р) п^дприемства в цiлому шляхом сумування отриманих значень його сприйнятливостi й реалiзову-ваностi:
1Р = Б + Я
(3)
Отже, для оцшки шновацшного потенщалу пд-приемства на засадах властивостей обГрунтовано формулу розрахунку його штегрального показника з урахуванням складових сприйнятливосп та реалiзовуваностi й питомих ваг '1х значимост для оцiнювання.
З метою удосконалення використання шновацш-ного потенщалу промислового щдприемства запропо-новано та науково обГрунтовано конкретизовану модель структурно'! матрищ шновацшного потенщалу (табл. 1), яка враховуе рiзнi рiвнi його складових (сприйнятли-восп та реалiзовуваностi), розглядаючи 1'х у комплексi в двовимiрному просторi.
Пiдсумком оцiнювання шновацшного потенщалу за властивостями е складання (на базi матрицi шновацшного потенцiалу пiдприемства) профiлю «шнова-цшно'1 зртосп», що включае iнтегральнi характеристики аналiзованого пiдприемства та його конкурент (за певний перiод, або у динамщ). Комплексна оцiнка потенщалу проводиться на основi iнтегральних ощнок шляхом визначення областей переваг i ризикiв та тен-денцiй змши iнтегральних оцiнок властивостей i окремих складових шновацшного потенщалу.
Викладеш результати дослщжень удосконалюють методичнi пщходи оцiнювання iнновацiйного потенцiалу пщприемства, що дае змогу: юльюсно оцiнити обсяг потенщалу; п^ищит обГрунтованiсть порiвняння окремих пiдприемств (або пщроздшв одного пiдприемства) за обсягом шновацшного потенщалу у межах окремо'1 галуз^ територи, сфери дiяльностi; наочно представити динам^ його обсягу у чаш та тенденцй iнновацiйного розвитку; проаналiзувати сильнi i слабю сторони шновацшного потенщалу, виявити причини вщставання та розробити обГрунтоваш заходи корегування шновацш-но'1 полiтики; пiдвищити обГрунтованють управлiнських рiшень та ефективнiсть використання !х фiнансових ре-сурсiв шновацшного розвитку. Крiм того, перевагами запропонованого подходу оцiнювання е його простота в застосуванш та доступнiсть шформаци для розрахунку.
Реалiзуючи запропонованi економшо-математич-нi моделi на основi використання шформацшно! бази промислових пiдприемств, зокрема ТОВ «ТЕКМАШ», виконано розрахунки показниюв обсягу шновацшного потенщалу у динамщ за рахунок росту його сприйнят-ливостi та реалiзовуваностi.
Таблыця 1
Матриця шновацшного потенц1алу промислового щдприемства
Удосконалення використання шновацшного потенщалу промислових пiдприeмств потребуе розробки ефективного мехашзму використання ix iнновацiйного потенщалу на засадах реалiзацii наукових положень, об-Грунтованих ранiше. Зокрема це стосуеться врахування стану його сприйнятливосл та реалiзовуваностi задля забезпечення шновацшного розвитку. Це дозволяе да-йти висновку, про недосконалiсть практики вибору стратегй' шновацшного розвитку [5] тдприемства без врахування результапв оцiнки його шновацшного потенщалу. Бтьшють з авторiв при розробцi iнновацiйноi' стратегй' не придтяють уваги кшьтсному оцшюванню iнновацiйного потенцiалу, а отже заходи щодо шнова-цiйного розвитку не е досить забезпеченими внутрш-шми ресурсами та не достатньо вщповщають зовнiшнiм умовам, що в свою чергу впливае на результати побу-дови iнновацiйноi' полiтики пiдприeмства та термши ii впровадження, а, отже, й на можливють iнновацiйного оновлення. Шдприемства «новатори» повиннi волода-ти сильним iнновацiйним потенцiалом (особливо, до-статньою матерiально-теxнiчною його складовою), а для «послщовниыв» найбiльш важливими е фшансова та ринкова складовi потенщалу. Доведено, що для здай-снення шновацшно1 дiяльностi необxiдна наявнiсть певного обсягу шновацшного потенщалу шдприемства, вщ якого залежить вибiр шляху шновацшного розвитку.
Удосконалено процедуру обГрунтування вибору шля-х1в iнновацiйного розвитку (табл. 2), яка, на вщмшу вщ iснуючиx, враховуе властивостi (сприйнятливiсть, реаль зовуванiсть) iнновацiйного потенцiалу пщприемства для створення цшсно! картини його шновацшного розвитку.
Двадцять п'ять елеменпв матрищ iнновацiйниx стратегiй пiдприeмства дають змогу щентиф^вати iнновацiйний потенцiал пiдприeмства та визначити варiанти рекомендованих iнновацiйниx стратегш, що найбiльше вiдповiдають його можливостям. Для пд-приемств, що потрапили в квадрат iз знаком питання, ситуащя вимагае додаткового аналiзу, оскшьки вщпо-вiдь для них неоднозначна.
У хода дослщжень удосконалено методичш пщходи до меxанiзму використання шновацшного потенщалу про-мислового пщприемства: обГрунтовано послiдовнiсть та
Таблиця 2
Матриця iiiiioisauiiiiinx стратегш шдприемства з урахуванням складових його шновацшного потенцiалу
змют етапiв процесу використання iнновацiйного потенщалу, економiчну сутнiсгь економ1ко-математично1 моделi оцiнювання iнновацiйного потенцiалу з урахуванням змши рiвнiв його властивостей (сприйнятливосл та реалiзовува-носгi) пщ впливом обраного шляху шновацшно1 дiяльносгi. Отже, основш етапи меxанiзму використання шновацшного потенщалу мютять оптимiзацiйнi блоки, що протюстро-вано на структурно-лопчнш сxемi алгоритму (рис. 2).
Отже, на першому еташ здiйснюeться визначення мiсil та завдань iнновацiйного розвитку з урахуванням ринково! позицй' пщприемства, його науково-техшчно1 полiтики та стада життевого циклу продукцй', що за-безпечуе збалансованiсть i загальну спрямованють да-яльностi пiдприeмства. На другому еташ проводиться стратепчний аналiз умов розвитку пщприемства. На третьому еташ — оцшюеться iнновацiйний потенцiал пщприемства, що створюе можливiсть узгодження мюй', завдання i напряму iнновацiйного розвитку пщприем-ства iз доступними ресурсами. Четвертий етап — визначення стратегй' шновацшно1 дiяльностi вiдповiдно до матрищ шновацшних стратегiй. П'ятий етап — розроб-ка програми шновацшного розвитку пщприемства, що вiдповiдаe обраному шляху розвитку. Шостий етап — побудова профiлю шновацшно1 «зрiлостi» пщприемства та його конкурентiв. Сьомий етап — аналiз ефектив-ностi впроваджено1 програми iнновацiйного розвитку проводиться на базi результатiв аналiзу шновацшно1 «зршосл» пiдприeмства та результатiв оцiнювання шновацшного потенщалу пщприемства пiсля впровадження шновацшно1 стратегй'.
Якщо обраний й впроваджений iнновацiйний шлях розвитку не забезпечуе виконання мюй' (тобто показник потенщалу шсля впровадження iнновацiйниx заxодiв не змiнився або знизився, а профть шновацшно1 «зрiлостi» свщчить про попршення стану пiдприeмства у порiвнян-ня з конкурентами або у динамда) — запропонований шлях розвитку е не ефективним (не е оптимальним), отже необидно переглянути шновацшш напрямки з урахуванням змши обсягу шновацшного потенщалу.
Таким чином, з метою забезпечення розвитку пщ-приемства вщбуваеться формування оптимiзацiйниx моделей використання шновацшного потенщалу. Роз-роблено модель оцшювання iнновацiйного потенцiалу у виглядi математичних рiвнянь, що забезпечують цей процес (обГрунтування яких наведено у другому роздш).
Використання викладеного удосконаленого ме-xанiзму та запропонованих економшо-математичних моделей впроваджено у практищ iнновацiйного менеджменту, зокрема ТОВ «ТЕКМАШ», при обГрунту-ваннi вибору шновацшно1 стратегй'. Керiвництво ТОВ «ТЕКМАШ» вважае запропоновану стратегш доцть-ною через полшшення фiнансового стану пщприем-ства, суттеве зниження ризикiв та економш фiнансовиx ресурсiв. Реалiзацiя наукових положень, висновыв, ре-комендацiй та удосконаленого мехашзму, розроблених у xодi дослщжень i здiйснениx в умовах вiтчизняниx пщ-приемств, пiдтвердила i'x достовiрнiсть, практичне зна-чення та ефективнють при обраннi конкретних шлях1в удосконалення використання iнновацiйного потенща-лу промислового пщприемства.
Вiдповiдно до матрищ шновацшних стратегш пщ-приемства з урахуванням властивостей (сприйнятли-
Шкала Сп рийнятливють (S)
Дуже слабка Слабка Середня Сильна Дуже сильна
о-Д 5 к 2 к 5 ' 5 2 к _ 3 к 5 ' 5 Зк 5 ' 4 к 5 А* 5
1 с 1 S. сильна Г«,л ? Додатко-вий аналЬ Розвиток Переел ¡ду-вання Нас (ата туп ка) Наступ (атака)
. 5 Область переваг
с Оборона (захист) Захист Hiiui Переел ¡ду-вання Перес ванн
[ 3 к 4 к 5 ' 5 лщу-або Наступ (атака)
С. [ 2к 3 к 5 ' 5 1мггащя Оборона (захист) Розвиток Захист або пошук Переел ¡ду-вання
Слабка >f] 1м ¡та ц1я Об ри ук 1мггащя або борона пасть ■ Оборона (захист) Розвиток Розвиток
Дуже § 1 [*т] Поп зимв \ Створення 1мггащя Оборона (захист) Пошук або атака
Рис. 2. Алгоритм використання шновацшного потенщалу задля забезпечення розвитку тдприемства
восл й ре^зовуваносл) його шновацшного потенщалу отримуемо рекомендований шлях розвитку.
Висновки. Удосконалення використання шновацшного потенщалу промислового тдприемства на основi виявлення та ощнки складу його провщних влас-тивостей. (сприйнятливостi та реалiзовуваностi) мае суттеве значення для розвитку наукових основ економь ки вггчизняних пiдприемств i практики удосконалення використання гх iнновацiйного потенцiалу.
Аналiз i теоретичне узагальнення iснуючих мето-дичних засад формування та ощнювання iнновацiйного потенцiалу на промисловому шдприемсга дозволили зробити такi висновки:
економiчнi категорп «сприйнятливосп» та «реалiзову-ваносл» шновацшного потенцiалу слщ розглядати з пози-цiй взаемозв'язку, бо вони е взаемозалежними, взаемодшть у процеа впровадження iнновацiй в единiй системi використання iнновацiйного потенцiалу i обумовлюють рiвень використання ресурсiв промислового пщприемства;
для бшьш детального ощнювання шновацшного потенщалу пщприемства та удосконалення його використання доцшьно залучення системно-комплексного пщходу, щодо класифжацп його внутршн1х складових (властивостей), та показниюв 1х оцiнки; це потребуе за-стосування декшькох методiв оцiнки у комплекс (лшш-но! згортки, матричний, графо-аналггичний, як1сних ощ-нок, економжо-математичних оптимiзацiйних методiв).
Сучасний стан теорп та практики iнновацiйного менеджменту потребуе подальшого наукового обгрунтування
кшьюсних характеристик таких параметрiв як: сприйнят-ливiсть та реалiзовуванiсть iнновацiйного потенщалу, що пщвищить ефективнiсть його використання на промисловому пщприемсга. Для цього необхщно впровадження пев-но! стратеги iнновацiйноi дiяльностi з урахуванням змши рiвнiв його властивостей (сприйнятливосп та реалiзовува-ностi). Ефективнiсть впровадження шновацшного напрям-ку розвитку, як показали дослщження, необхщно визначати з урахуванням рiвня властивостей (сприйнятливостi, реа-лiзовуваностi) iнновацiйного потенцiалу пщприемства i на цiй основi планувати заходи шновацшного розвитку.
Визначення штегрального показника шновацшного потенщалу пщприемства з урахуванням змши рiвнiв його властивостей (сприйнятливосп та реалiзовуваностi) та гх питомих ваг (що характеризуе гх значушдсть для оцшюван-ня) дае змогу пщвищити обфунтованють порiвняння окре-мих пщприемств (або пiдроздiлiв одного пщприемства) за обсягом шновацшного потенщалу, дае представлення про динамжу його обсягу у часi, а також пщвищити наукову об-Грунтовашсть нормативш обсягу кошпв, що спрямовують-ся на впровадження певно'г' шновацшно1' стратегii.
У висновку слщ вiдзначити, що при рiзноманiттi стратегiй iнновацiйноi дiяльностi, шновацшний потен-цiал пщприемства слщ ощнювати за допомогою розро-блено'г' у ходi дослщжень економiко-математичноi модели що на вiдмiну вщ юнуючих, ураховуе змiни рiвнiв його властивостей (сприйнятливосп та реалiзовуваностi), а також вплив на 1х рiвень обраноТ стратеги iнновацiйноi дiяльностi. Розробка шлях1в використання шновацш-
ного потенщалу промислового пщприемства повинно спиратися на отриману у ходi дослщжень систему його оцiнювання, яка передбачае формування та реалiзацiю оптимiзацiйних моделей з використанням запропонова-ного органiзацiйно-економiчного механiзму.
Реалiзацiя розроблених наукових положень, висно-вюв i рекомендацiй у процеш впровадження на вгтчизня-них промислових пщприемствах подтвердила 1х достовiр-нiсть та доцiльнiсть використання. Науковi положення, висновки, рекомендаци та розроблена на 1х основi методика ощнювання iнновацiйного потенцiалу з урахуван-ням змiни рiвнiв властивостей (сприйнятливост та реа-лiзовуваностi) пщ впливом обрано'1 стратеги шновацшно! дiяльностi рекомендуються для використання фшансо-во-економiчними службами промислових пщприемств, науково-дослщними органiзацiями, проектними шсти-тутами, аудиторськими та консалтинговими компанiями.
Лiтература
1. Гречан А. П. Теоретичш засади визначення ш-новацiйного потенцiалу пiдприемства / А. П. Гречан //
Економша та держава: Науково-практичний журнал. — 2005. — № 7. — С. 34-37.
2. Краснокутська Н. С. Потенщал пщприемства: формування та ощнка / Н. С. Краснокутська. — Ки'1в : Центр навчально'1 лггератури, 2005. — 352 с.
3. Титов В. В. Прирост рыночной стоимости производственной фирмы как оценка реализации ее инновационного потенциала // Инновационная фирма: теория и практика развития: сб. науч. тр. ; под ред. В. В. Титова,
B. Д. Марковой. — Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2011. — С. 4-13.
4. Багрова I. В. До питання визначення кола про-вщних складових шновацшного потенщалу промислового пщприемства / I. В. Багрова, Т. I. Тищенко // Вюник економiчноl науки Украши. — 2011. — №2. —
C. 14-18.
5. Тищенко Т. I. Методи розробки i вибору стратеги шновацшного розвитку пщприемства / Т. I. Тищенко // Економша: проблеми теори та практики: зб. наук. пр. — Вип. 263: у 8 т. — Т. VII. / редкол.: А. А. Покоттов (гол. ред.) [та ш]. — Д. : ДНУ, 2010. — С. 1942-1947.
