CC BY
53
УДК 330.341.1:001.895:658
Хрина Володимир1вна Род1онова
Хмeльницький нaцiонaльний yнiвepcитeт
ОЦIНKА НАУКОВИХ ПВДХОДГО У ВИЗНАЧЕНШ IННОВАЦIЙНОГО ПОТЕНЦIАЛУ ШДПРИСМСТВ
Pинковe cepeдовищe, в якому та cьогоднi фyнкцiонyють cyб'eкти
гоcподapювaння piзних фоpм влacноcтi, пpотягом оcтaннiх pокiв icтотно змiнюeтьcя: поcтiйно зpоcтae стушнь його нeвизнaчeноcтi, з'являютьcя нeвpaховaнi чинники pro^y. Одним i3 нeвiдклaдних зaвдaнь кepiвництвa пiдпpиeмcтвa cтae фоpмyвaння й оцiнювaння поточних i пepcпeктивних можливоcтeй пiдпpиeмcтвa, тобто його потeнцiaлy.
Головним чинником eфeктивноï дiяльноcтi пiдпpиeмcтвa й зaбeзпeчeння нaлeжного мicця нa втизняних тa cвiтових товapних pинкaх e eфeктивнe викоpиcтaння iнновaцiй, якi пepeтвоpюютьcя нa виpiшaльний фaктоp cоцiaльно-eкономiчного pозвиткy i вiдiгpaють пpовiднy pоль y виpiшeннi eкономiчних, eкологiчних, cоцiaльних тa кyльтypних зaвдaнь. У зв'язку з цим оотбливо1' aктyaльноcтi нaбyвae pозгляд комплeкcy питaнь щодо iнновaцiйноï дiяльноcтi пiдпpиeмcтв i, зокpeмa, iнновaцiйного потeнцiaлy як cиcтeмного покaзникa, що xaparcreproye piвeнь eфeктивноcтi пiдпpиeмcтвa у peaлiзaцiï cтpaтeгiï iнновaцiйного pозвиткy. Bизнaчeння поняття iнновaцiйного потeнцiaлy нaбyвae пeвного знaчeння тaкож у зв'язку з ^обх^шего pозpоблeння пiдходiв до оцiнювaння
конкypeнтоcпpоможноcтi пiдпpиeмcтвa. Бeзcyмнiвно, що пiдвищeння iнновaцiйного потeнцiaлy пiдпpиeмcтвa вeдe до зpоcтaння його позицiй як нa внyтpiшнiх, тaк i cвiтових товapних pинкaх. Однaк виpiшeння цього питaння нeможливe бeз чiткого визнaчeння cyтноcтi iнновaцiйного потeнцiaлy пiдпpиeмcтвa, що i зумовлюе aктyaльнicть обpaноï тeми доcлiджeння.
Еволющя piзномaнiтних пiдходiв вчeних тa eкономicтiв до визнaчeння поняття "iнновaцiйний потeнцiaл" пpойшлa знaчний eтaп pозвиткy, о^льны доcлiджeння eкономiчноï cyтноcтi тa клacифiкaцiï
iнновaцiйного потeнцiaлy, оcобливоcтi iнновaцiйноï дiяльноcтi тa ïï pолi в eкономiчнiй cиcтeмi виcвiтлeно у пyблiкaцiях вщомих вiтчизняних тa iнозeмних вчeних-eкономicтiв: G.M. Caфоновa, С.М. Iлляшeнкa, I.T. Бaлaбaновa,
Д.1. Кокypiнa, C.B. Онишга, П.М. Зaвлiнa, Л.С. Мapтюшeвоï, В.А. Кaлишeнкa, O.I. Олeкcюкa.
Biдcyтнicть едностг у поглядaх cyчacних aвтоpiв щодо тлyмaчeння поняття "iнновaцiйний потeнцiaл" cвiдчить пpо доцiльнicть пpодовжeння доcлiджeнь дaного нaпpямy.
Cepeд нeвиpiшeних пpоблeм зaлишaeтьcя нaявнicть вeликоï кiлькоcтi доcлiджeнь в гaлyзi iнновaцiйноï aктивноcтi тa cтpaтeгiчного pозвиткy, що нe знiмae пpоблeмaтичноcтi i диcкyciйноcтi щодо питaнь бaгaтовapiaнтноcтi визнaчeння поняття "iнновaцiйний потeнцiaл" тa yзaгaльнeного тpaктyвaння цieï кaтeгоpiï. B^cyraicib eдноcтi поглядiв нa pозкpиття змюту зaзнaчeного тepмiнa поpоджye cyпepeчнicть щодо його тлyмaчeння. Цe зумовлюе a^ya^mc^ yзaгaльнeння визнaчeння поняття "iнновaцiйний потeнцiaл".
У cвiтовiй eкономiчнiй лiтepaтypi нeмae однознaчного визнaчeння поняття "iнновaцiйний потeнцiaл", оcкiльки воно пepeбyвae у постшному pозвиткy i доповнюeтьcя пeвними acпeктaми, якi вpaховyють оcобливоcтi i вимоги швного eтaпy pозвиткy.
Biд мeти доcлiджeння знaчною мipою зaлeжить визнaчeння кaтeгоpiï "iнновaцiя". Bвaжaeтьcя, що впepшe тepмiн "iнновaцiя" було викоpиcтaно aвcтpiйcьким eкономic-том Йозeфом Ало1'зом Шyмпeтepом, який у cвоïй книзi "Тeоpiя eкономiчного pозвиткy" (1911 p.) зaпpопонyвaв концeпцiю iнновaцiй, оcновy яко1' cтaновилa iдeя пpо "новi комбiнaцiï". Згодом тepмiн "новi комбiнaцiï"
©I.B. Род^нов^ 2011
було замшено термшом "шноващя", що став науковою категорieю [1, 13].
Серед економюив радянського перiоду не прийнято було використовувати категорп "iнновацiя" та "шновацшна дiяльнiсть". Ситуацiя в цьому напрямi докорiнно змiнюeться з початком розвитку ринково! економiки в Укра1ш - з'являються науковi працi та публшацп вiтчизняних вчених щодо проблем шновацш та iнновацiйного розвитку.
На сьогодш Закон Украши "Про прюритетш напрями шновацшно! дiяльностi в Укра1ш" визначае iнновацiйний потенцiал як сукупшсть науково-технологiчних, фiнансово-економiчних, виробничих,
соцiальних та культурно-осв^шх
можливостей краши (галузi, репону, пiдприемства тощо), необхвдних для забезпечення iнновацiйного розвитку економiки [2].
У щлому щодо змiсту цього поняття у фахiвцiв iснують два шдходи. Класичним прикладом широкого пiдходу вважаеться вищевикладена позицiя Й. Шумпетера. Прихильником подiбноl точки зору е також Ла Герре, який визначае шновацш як будь-яку змшу у структурi господарюючого суб'екта. Однак бiльшiсть економю^в стоять на позицiях вузького шдходу, що обмежуе галузь шноваци науково-техшчними та технологiчними питаннями. Згiдно з одшею точкою зору, iнновацiя - це процес застосування нових технологш чи виробiв, згiдно з шшою - результат у виглядi нових методiв, продукцп, технологiчних процесiв. Наприклад, вiдомий угорський вчений Б. Санто характеризуе шноваци як суспiльний, техшчний, економiчний процес: практичне використання щей, винаходiв, що призводить до створення кращих за сво1ми властивостями виробiв, технологiй, орiентований на економiчну вигоду, прибуток, додатковий прибуток; охоплюе весь спектр вцщв дiяльностi - вщ дослiджень i розробок до маркетингу. Приблизно таким чином це поняття трактуеться у бшьшосп сучасних словниюв та довiдникiв, наприклад: "Iнновацiя - це процес, тд час якого винахщ чи вiдкриття доводиться до стади практичного застосування i починае
давати економiчний ефект, новий поштовх науково-технiчних знань, що забезпечують ринковий ycnix" або: "1нноващя - це процес, спрямований на створення, виробництво, розвиток та яюсне удосконалення нових видiв виробiв, технологiй, органiзацiйних форм" [3, 78].
Наступним етапом дослщження е огляд та аналiз рiзноманiтних пiдходiв до визначення термiна "шновацшний потенцiал". Подальшi дослiдження потенцiйних можливостей тдприемства та розробка методолопчно! бази управлшня ним мають спиратись на ч^ке визначення категори потенцiалy.
Потенщал пiдприемства - важлива категорiя економiчноl науки, оскiльки визначае рiвень готовносп пiдприемства до певного виду дiяльностi, вирiшення заданого кола проблем. Термш "потенцiал" латинського походження та мае тлумачення "мiць, сила". Тлумачний словник украшсько! мови також трактуе потенщал як "приховаш здiбностi, сили для яко1'-небудь дiяльностi, що можуть бути використаш за певних умов" [4, 784]. Бшьшють вчених-економiстiв, якi дослщжують це питання, основний змiст термша розкривають як потyжнiсть, сyкyпнiсть засобiв, необхвдних для реалiзацil поставлено! мети.
Розглядаючи термiн "потенцiал" на рiвнi пiдприемства, його трактували як одну iз важливiших динамiчних характеристик дiяльностi пiдприемства, яка одночасно вiдображае стан тдприемства щодо вимог зовшшнього й внутршнього середовища та використовуеться для ощнки його роботи [1, 54].
На думку I. Балабанова, шновацшний потенщал утворюють матерiальнi, фiнансовi, шформацшш, наyково-технiчнi ресурси, що застосовуються в шновацшнш дiяльностi пiдприемства [6].
З-помiж вiтчизняних вчених бiльш конкретно до зазначеного питання шдшшов А.В. Савчук, який пропонуе пiд iнновацiйним потенщалом пiдприемства розyмiти "сyкyпнiсть yсiх його ресуршв, якi можуть бути задiяними у процесi здiйснення шновацшно! дiяльностi" [7].
На думку дослщниюв Л. Мартюшево1 та В. Калишенка, iнновацiйний потенцiал, який е "сукупшстю органiзованих в певних соцiально-економiчних формах ресурсiв, що можуть при певних ддачих внутрiшнiх i зовнiшнiх чинниках iнновацiйного середовища бути спрямованими на реалiзацiю iнновацiйноï дiяльностi з метою задоволення потреб суспшьства", - це комплексна характеристика спроможносп до iнновацiйного розвитку [8, 63].
Варто погодитися з тим, що шновацшний потенцiал е сукупнiстю необхщних ресурсiв для iнновацiйноï дiяльностi, i, власне, спроможнютю до впровадження шновацш, а тому 1.О. Джаïн [9] в шновацшному потенцiалi вбачае сукупну здатшсть науково-практичних знань i практичного досвщу, якi е в розпорядженш суспiльства на сучасному етапi його розвитку.
Проте досить доцiльним е визначення термша "потенщал пiдприемства", надане О.1. Олексюк. Вiн видiляе потенцiал пiдприемства як максимально можливу сукупнiсть активних i пасивних, явних i прихованих альтернатив (можливостей) якiсного розвитку соцiально-економiчноï системи пiдприемства у певному середовищi господарювання (ситуацiйно-ринкова
складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функцiональних, часових,
сощокультурних та iнших обмежень [10].
На сьогодш вченi у своïх дослщженнях по-рiзному трактують дане поняття. У деяких роботах вш розглядаеться як науково-технiчний потенцiал [4, 126; 11, 42], науково-iнновацiйний потенщал [12, 24], науковий потенцiал [13, 42]. Ототожнення понять "шновацшний потенщал" i "науково-техшч-ний потенцiал" е помилковим. Безперечно, це спорщнеш поняття. Проте мiж ними е i ютотш вiдмiнностi, головна з яких полягае в тому, що, на вiдмiну вщ науково-технiчного, iнновацiйний потенщал включае не тiльки здатнiсть створювати науково-технiчнi нововведення, але i устшно упроваджувати i застосовувати ix у виробнищга i реалiзацiï товарiв i послуг. Отже, науково-техшчний потенцiал е хоч i дуже важливою, але лише
одшею зi складових шновацшного потенщ-алу.
Аналiз наявних пiдxодiв, термiнiв i визначень у сферi iнновацiйного потенцiалу показав, що бшьшють iз них можна класифi-кувати в три важливих групи - комплексний, ресурсний та результативний пiдxоди. Також слщ зазначити, що стосовно iнновацiйного потенщалу застосовуються i iнтегральнi визначення, яю позначають його мiсце в суспшьнш системi, що не зустрiчаеться при ощнщ iншиx потенцiалiв господарюючих суб'екпв.
Беручи до уваги комплексний шдхщ, на думку С.1. Кравченко та 1.С. Кладченко, категорiю "iнновацiйний потенщал" можна трактувати як здатшсть системи до трансформаци фактичного порядку речей в новий стан з метою задоволення юнуючих або виникаючих потреб. При цьому ефективне використання шновацшного потенщалу дозволяе перейти вщ приховано].' можливост до явноï реальностi, тобто з одного стану в шший (а саме вщ традицiйного до нового). Отже, шновацшний потенщал - це свого роду характеристика здатносп системи до змши, полшшення, прогресу [14]. У тому ж сенш трактують iнновацiйний потенцiал Б.К. Люш i В.Н. Фрiдлянов - як "сукупшсть науково-теxнiчниx, теxнологiчниx, шфраструктурних, фiнансовиx, правових, соцiокультурниx та шших можливостей забезпечити сприйняття i реалiзацiю нововведень, тобто отримання iнновацiй" [15]. До визначення шновацшного потенщалу шдшшли з точки зору комплексного тдходу також О.В. Косолапов i О.А. Гиренко-Коцуба. На ïx погляд, шновацшний потенщал тдприемства в загальному виглядi - "це ступiнь готовностi оргашзацп виконувати поставленi iнновацiйнi завдання" [16].
Вщповщно до другого (ресурсного) шдходу М.М. Ахметова визначае iнновацiйний потенщал як "... сукупшсть рiзниx видiв ресурсiв, включаючи матерiальнi, фiнансовi, штелектуальш, науково-теxнiчнi та iншi ресурси, необхвдш для здiйснення iнновацiйноï дiяльностi" [17]. У той же час О.П. Коробейшков, А.А. Трiфiлова, I.A. Коршунов вщзначають,
що для здшснення шновацшно1' дiяльностi необхщна наявнiсть iнновацiйного потенцiалу пiдприeмства, який
характеризуешься як сукупшсть рiзних ресуршв, включаючи: iнтелектyальнi, матерiальнi, кадровi, iншi ресурси, необхiднi для здiйснення шновацшно1' дiяльностi [5].
Крiм того, в рiзних джерелах можна знайти таю визначення шновацшного потенцiалy в рамках ресурсного шдходу: "1нновацшний потенщал - сукупшсть рiзних видiв ресуршв, необхiдних для здiйснення iнновацiйноï дiяльностi", "iнновацiйний потенцiал (у вузькому сенш) - це сyкyпнiсть наявних у тдприемства кошпв, можливостей для використання нововведень у виробничiй, фшансовш, yправлiнськiй i комерцiйнiй дiяльностi вщповщно до базових цiлей його розвитку" [18] i т.д.
Зпдно iз третiм основним пiдходом до визначення шновацшного потенщалу (результативним) iснyють таю твердження: шновацшний потенщал е "накопиченням певноï кiлькостi iнформацiï про результати науково-техшчних робiт, винаходiв, проектно-конструкторських розробок,
зразюв новоï технiки та продукцл" [19]; "здатнiстю рiзних галузей нацiональноï економiки виробляти наукоемну продyкцiю, що вщповщае вимогам свiтового ринку" [20, 131]; вщображае "... завершальну частину виробничого циклу i його реальш пропyскнi можливостi, що iстотно позначаються на кiнцевомy резyльтатi" [21].
О^м вищевикладених трьох важливих груп, юнуе ще четверта, вельми поширена група пiдходiв до визначення iнновацiйного потенщалу, що виражаеться через його трактування як сyкyпнiсть iнших потенцiалiв, його складових. Зокрема, в Сучасно-
му економiчномy словнику Б.А. Райзберга, Л.Ш. Лозiвського i О.Б. Стародубцево1' шновацшний потенщал визначаеться як наyково-технiчний потенщал краши у виглядi наyково-дослiдних, проектно-конструкторських, технолопчних
органiзацiй, навчальних закладiв, персоналу та технiчних засобiв цих оргашзацш [3, 80].
Можна видшити ще п'яту групу -визначення, яю трактують iнновацiйний
потенцiал як штегральний показник, що характеризуе стутнь iнновацiйностi економiки. Наприклад: "Пiд шновацшним потенцiалом (в широкому сенсi) слщ розyмiти вiдносини, якi виникають на мiкрорiвнi мiж працiвниками з приводу досягнення базових цiлей пiдприемства, закладених у стратегiï його розвитку, за умови наявност iнновацiйних можливостей, яю створюються за рахунок iнших компонент потенцiала" [18]; або "iнновацiйний потенщал е концептуальним вiдображенням феномену шновацшно1' дiяльностi" [11, 108]; або "шновацшний потенщал - це система факторiв i умов, необхщних для здшснення шновацшного процесу" [19, 55].
Досить доречним е визначення Д.1. Кокурша: "iнновацiйний потенцiал мiстить невикористанi, приховаш можливосп накопичених ресyрсiв, якi можуть бути приведет в дда для досягнення цшей економiчних сyб'ектiв" [11,108].
Такий тдхвд дозволяе враховувати не тiльки досягнуте, але й приховане, невикористане, можливе. Вiн показуе, насюльки потужним е iнновацiйний потенщал сам по соб^ наскiльки широким може бути поле потенцшних можливостей. Однак цей шдхщ не дозволяе повною мiрою розкрити змiст шновацшного потенщалу i, отже, не може бути використаний для розробки конкретних практичних
рекомендацш щодо його формування та ефективнго використання.
Отже, як показуе аналiз рiзних пiдходiв i трактувань шновацшного потенщалу, бшьшють з наведених вище визначень мае один i той самий недолш за характеристики шновацшного потенщалу iнодi видаються показники, що вщносяться до науково-технiчного, виробничо-технолопчного,
кадрового або iнших компонентiв загального потенщалу економши держави. У таких випадках власне шновацшний потенщал господарюючого суб'екта цшеспрямовано не розвиваеться.
Як наслщок, не досягаеться результат -шдвищення конкyрентоспроможностi
нацiональноï економiки як на зовшшньому, так i на внутршньому ринках.
Таким чином, наявшсть рiзноманiтних формулювань свщчить про концептуальну неоднозначнiсть в розумшш сyтностi iнновацiйного потенцiалy, що значною мiрою ускладнюе вироблення конкретних практичних рекомендацiй щодо його формування та ефективного використання i, таким чином, негативно позначаеться на кiнцевих результатах шновацшно1' дiяльностi. Зазначене обумовлюе необхщшсть проведення додаткового дослiдження iнновацiйного потенщалу як об'екта управлшня, оскiльки не можна керувати тим, сутшсть чого не розкрита або розкрита неповною мiрою.
Поняття "потенщал" включае джерела, можливоси, засоби, запаси, яю можуть бути використаш фiзичними та юридичними особами, у тому числi шдприемствами, органiзацiями, державою, для вирiшення завдань та досягнення цшей [22]. Це дозволяе описати шновацшний потенщал через едшсть його рiзних складових, наприклад, через сукупшсть ресурсно!', внутршньо1' i резyльтативноï складових, якi спiвiснyють взаемно i являють собою едине цше.
€.М. Сафонов, Г.А. Паламаренко зазначають, що сильним в шновацшному сенс вважаеться пiдприемство, яке володiе квалiфiкованими науковими кадрами, матерiально-технiчним, шформацшно-
методичним та органiзацiйним
забезпеченням [23, 92].
Недолшом iснyючих пiдходiв до ощнювання iнновацiйного потенцiалy пiдприемства, зокрема наведених у джерелах [24, 125; 13, 14], е те, що вони грунтуються переважно на розрахунку часткових показниюв, якi характеризують окремi аспекти цього потенщалу, а yзагальнюючi показники такого ощнювання, що будуються, як правило, на пiдставi опитувань експерив про вагомють кожного часткового параметра, характеризуються значним суб' ективiзмом.
Сyтнiсть будь-якого процесу, явища, об'екта звичайно розкриваеться через його функцп. Однак не менш точно змiст поняття можна розкрити, видшивши його основнi стрyктyрнi компоненти. Найбшьш
обгрунтованим е пiдхiд, який передбачае видшення трьох складових шновацшного потенщалу - комплексний, ресурсний та результативний шдходи. Таким чином, вони сшвюнують, взаемно передбачають i обумовлюють одна одну та виявляються у використанш як його "триедина сyтнiсть".
Зважаючи на вищевказаш пiдходи рiзних авторiв щодо сyтностi iнновацiйного потенцiалy, даний термш визначено таким чином: шновацшний потенщал - це сукупшсть явних та прихованих можливостей пiдприемства забезпечити реалiзацiю та отримання iнновацiй за допомогою залучення матерiальних, фiнансових, штелектуальних, науково-технiчних, iнформацiйних та шших ресyрсiв, якi на основi накопиченого досвiдy про результати наyково-технiчних робщ винаходiв, проектно-конструкторських
розробок, зразкiв новоï технiки та продyкцiï призводять до змщнення фiнансового результату пiдприемства та завоювання ним конкyрентоспроможностi як на
внутршньому, так i на зовшшньому ринках.
Необхiдно розглядати iнновацiйний потенщал як комплексну штегровану категорiю, яка поеднуе внутршнш потенцiал пiдприемства i його шновацшну активнiсть.
Iнновацiйнy актившсть потрiбно розглядати як категорда, яка характеризуе iнтенсивнiсть дiй щодо проведення на шдприемсга iнновацiйноï дiяльностi. Iнновацiйний потенцiал виражае стyпiнь готовносп до реалiзацiï iнновацiйного проекту або програми iнновацiйних перетворювань i впровадження iнновацiй.
Отже, зважаючи на вщсутшсть едностi сучасних пiдходiв у науковому тлумаченш iнновацiйноï термiнологiï, а також багатоварiантнiсть трактувань поняття "iнновацiйний потенщал", що вносить суперечливють у розумшня цiеï категорiï, запропоновано власний тдхвд до визначення термiна "iнновацiйний потенщал". Подальшi перспективи даного дослiдження стосуються формування единого наукового пiдходy до тлумачення зазначеноï категорiï.
Лiтература
1. 1нновацшний розвиток промисловост Укра1ни / О.1.Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та iH. / тд ред. О.1. Волкова, М.П. Денисенка. - К.: КНТ, 2006. -648 с.
2. Закон Украши Про прюритетш напрями шновацшно! дiяльностi в Украш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon. rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi ? nreg=433-15.
3. Современный экономический словарь / под ред. Б.А. Райзберга, Л.Ш. Лозовского, Е.Б. Стародубцевой. - 2-е изд., испр. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 479 с.
4. Великий тлумачний словник сучас-но! украшсько! мови / уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - К., 1ртнь: Перун, 2005. -1728 с.
5. Коробейников О.П. Роль инноваций в процессе формирования стратегии предприятия / О.П. Коробейников, А.А. Трифило-ва, И.А. Коршунов // Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - № 3. - C. 29-43.
6. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент: учеб. пособие / И.Г. Балабанов.
- СПб.: Питер, 2000. - 340 с.
7. Савчук А.В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности: моногр. / А.В. Савчук // НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. -Донецьк, 2003.-448 с.
8. Мартюшева Л.С. 1нновацшний потенщал шдприемства як об'ект економiчного дослщження / Л.С. Мартюшева, В.О. Калишенко // Фшанси Украши. -2002.-№ 10.-С. 61-66.
9. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: моногр. / И.О. Джаин. - Сумы: Университетская книга, 2002. - 250 с.
10. Федонш О.С. Потенщал шдприемства: формування та ощнка: навч. посiбник / О.С. Федонш, 1.М. Ретна, О.1. Олексюк.- К.: КНЕУ, 2004. - 316 с.
11. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность / Д.И. Кокурин. - М. : Экзамен, 2001.-575 с.
12. Трифилова А.А. Анализ инновационного потенциала предприятия / А.А. Трефилова // Инновации. - 2003. - № 6.
- С. 67-72.
13. Чухрай Н. Формування шновацшного потенщалу шдприемства: маркетингове та лопстичне забезпечення / Н. Чухрай. - Львiв: Нац. ун-т "Львiвська полггехшка", 2002. - 314 с.
14. Кравченко С.И. Исследование сущности инновационного потенциала / С.И. Кравченко, И.С. Кладченко // Научные труды Донецкого национального технического университета. Сер: экономическая. - Донецк: ДонНТУ, 2003. -Вып. 68. - С. 88.
15. Лисин Б.К. Межгосударственное социально-экономическое исследование инновационного потенциала / Б.К. Лисин, В.Н. Фридлянов // Инновации. - 2002. - № 7. -С. 28.
16. Косолапов О.В. Инновационный потенциал в оценке конкурентоспособности предприятий / О.В. Косолапов, О.А. Ги-ренко-Коцуба // Урало-Сибирская науч.-практич. конф. [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.uralweb.ru.
17. Ахметова Н.Н. Один из подходов к определению сущности элементов инновационно-инвестиционной модели [Электронный ресурс] / Н.Н. Ахметова. -Режим доступа: http://www.anrb.ru/isei/cf2002/c504.htm.
18. Решетников А.В. Управление реализацией инновационного потенциала в промышленности [Электронный ресурс] / А.В. Решетников. - Режим доступа: http://www. smartcat.ru/p_plant/books/book_113/index.shtml].
19. Николаев А.И. Инновационное развитие и инновационная культура / А.И. Николаев // Наука и наукознание. - 2001. -№ 2.-С.55.
20. Рынок: Бизнес. Коммерция. Экономика: толковый терминологический словарь / сост. В.А. Калашников; под общ. ред. А.П. Дашкова. - 4-е изд., испр. и доп. -М.: Маркетинг, 1998. - 403 c.
21. Данько М. 1нновацшний потенщал у промисловост Украши / М. Данько // Економют. - 1999. - № 10. - С. 26-32.
22. Мингалева Ж.А. Управление предприятием на основе концепции инновационного потенциала / Ж.А. Мингалеева // Проблемы экономики и управления предприятиями, отраслями,
комплексами. - Новосибирск: ЦРНС, 2008. -С. 302-326.
23. Сафонов Е.Н. Особенности формулирования целей инновационной стратегии предприятия в современных условиях хозяйствования. Проблемы совершенствования управления
предприятием в современных условиях / Е.Н.
Сафонов, Г.А. Паламаренко // Сборник материалов межрегиональной научно-практической конференции. - Пенза, 2000. -Ч. 2.-С. 92.
24. Провайдинг шновацш: Пщручник / за ред. М.П. Денисенко. - К.: Професюнал, 2008. - 448 с.
Надшшла до редакцп 17.11.2011 р.
