CC BY
22
10. Прахов А. 0тзыв о сочинении Г. Павлуцкого, представленном в историко-филологический факультет Императорского университета св. Владимира для получения степени магистра истории и теории искусства, под заглавием "Коринфский архитектурный ордер" [Електронний ресурс] / А. Прахов // Университетские известия. - К., 1893. - №4. - С. 1 - 36. - Доступний з: http://iht.univ.kiev.ua
11. Сонни А. 0тзыв о сочинении мапстра Г. Павлуцкого "Коринфский архитектурный ордер" с 50-ю рисунками в тексте и 8-ю фототипическими таблицами [Електронний ресурс] / А. Сонни // Университетские известия. - К., 1893. - №4. - С. 37 - 43. -Доступний з: http://iht.univ.kiev.ua
12. Бубнов Н. Рецензия о книге Гр. Павлуцкого "Коринфский архитектурный ордер" [Електронний ресурс] / Н. Бубнов // Университетские известия. - К., 1893. - №4. - С. 44 - 49. - Доступний з: http://iht.univ.kiev.ua
13. Павлуцкий Г. Деревянные и каменные храмы [Електронний ресурс] / Г. Павлуцкий // Древности Украины. - Вып.1. - К.: Издание Императорского Московского Археологического общества, 1905. - 124 с. - Доступний з: http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Heritage/Pavlucki.html/
14. Завальнюк 0. Украшське наукове товариство i творення нацюнально'1 ушверситетсько'1 осв^и (1917 - 1920 рр.) / 0. Завальнюк // Украшський юторичний журнал. - К.: 1нститут юторп Украши НАН Украши, 2008. - №5. - С. 112 - 121.
Стаття надшшла до редакцп 11.10.2013
O. Bogatikova
MAIN STAGES OF G. PAVLUTSKYI'S SCIENTIFIC AND TEACHING
ACTIVITIES
In the present article the author characterizes the course of life of famous Ukrainian art critic G. Pavlucky. In this work she describes the basic directions of his scientific research and teaching activity. The author sets the key aspects of civil work of G. Pavlucky in the second half of 19th -early 20th centuries.
Key words. Kiev university of St. Vladimir, Kiev handicraft society, Kiev society of artists, The society of Ukrainian figure of plastic arts.
УДК 792.2(477.62-2)"1878/1922"(045) O.O. Демщко
СОЦЮКУЛЬТУРШ УМОВИ ТВОРЧОГО СТАНОВЛЕНИЯ ДОНЕЦЬКОГО АКАДЕМ1ЧНОГО ОРДЕНА ПОШАНИ ОБЛАСНОГО РОСГЙСЬКОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ (М. МАРГУПОЛЬ) В ПОЧАТКОВИЙ ПЕР1ОД ЙОГО Д1ЯЛЬНОСТ1 В КОНТЕКСТГ КУЛЬТУРИ РЕГГОНУ
У cmammi висвтлюютъся питання творчого становления Мар1упольського театру в початковий перюд його дiялъноcmi. Зроблено вiдповiдний тторичний екскурс, що дозволило проaнaлiзувamи та визначити оcобливоcmi дiялъноcmi Мaрiуполъcъкого театру у XIX ст. -початку XX ст. На оcновi перюдичног преси та наявног лтератури до^джено виникнення першог профестно'г трупи в Micmi, загалът тенденци розвитку мaрiуполъcъкого театру та наявт проблеми.
Ключов1 слова: мaрiуполъcъкий театр, антрепренер, «Храм музи Мелъпомени», концертний зал, зимовий театр.
Cyчacний пepioд тpaнcфopмaцiй yкpaïнcькoгo cy^^c^a впливae нa вci cклaдoвi кyльтypнoï cфepи. Hayкoвий iнтepec дo пстгань iCTopiï poзвиткy тeaтpy як coцiaльнoгo фeнoмeнa, peгioнaльниx ocoбливocтeй cтaнoвлeння кyльтypи Укpaïни, вiдpoджeння тa пepeocмиcлeння зaбyтиx cтopiнoк миcтeцькoгo життя peгioнiв, дocлiджeння ïx reнeзи aктивнo aктyaлiзyeтьcя y втизнянш нayцi cьoгoдeння. Peгioнaльнa пpoeкцiя, зa дoпoмoгoю яш! poзглядaeтьcя reнeзa дpaмaтичнoгo тeaтpy м. Mapiyпoля в цiлicнoмy кyльтypнo-icтopичнoмy acпeктi coцiaльнoгo, дyxoвнoгo, xyдoжньoгo, миcтeцькoгo життя peгioнy кшця XIX - пoчaткy XX ст. yмoжливлюe cyчacнy iнтepпpeтaцiю кyльтypи Укpaïни в ïï peгioнaльниx вимipax.
Meтoю cтaттi e дocлiджeння твopчoгo cтaнoвлeння Дoнeцькoгo aкaдeмiчнoгo opдeнa пoшaни oблacнoгo pociйcькoгo дpaмaтичнoгo тeaтpy (м. Mapiyпoль) в пoчaткoвий пepioд йoгo дiяльнocтi - з 1878 p. (cтвopeння пepшoï мapiyпoльcькoï пpoфeciйнoï тpyпи) дo 1922 p. (дiяльнicть тeaтpy y pom гpoмaдянcькoï вiйни).
Bивчeння тa aнaлiз фeнoмeнa дpaмaтичнoгo тeaтpy мae пeвнi тpaдицiï y вiтчизнянiй таущ. Пepшим icтopioгpaфoм тeaтpy в Mapiyпoлi 6ув виклaдaч дaвнix мoв Oлeкcaндpiйcькoï гiмнaзiï O. Пeтpaшeвcький. Biн нaпиcaв нapиc, пpиcвячeний тeaтpy Mapiyпoля для вiдoмoгo збipникa «Mapиyпoль и ero o^ecraocra» [7]. У нapиci нaвoдятьcя iмeнa aнтpeпpeнepiв XIX cт., влacникiв кoмop - пepшиx тeaтpaльниx пpимiщeнь Mapiyпoля. O. Пeтpaшeвcький зaлишив вiдoмocтi й пpo вiдoмий кoнцepтний зaл B. Шaпoвaлoвa. Дocлiджeнню iCTopiï мapiyпoльcькoгo тeaтpy тa йoгo пoчaткoвoгo пepioдy дiяльнocтi пpиcвячeнi poбoти кpaeзнaвцiв: Л. Яpyцькoгo [13], C. Бypoвa [2]; нapoднoï apтиcтки Укpaïни C. Oтчeнaшeнкo [11], жypнaлicтки T. Kopocтeльoвoï [6].
Heзвaжaючи нa тe, щй pyбiжним poкoм iCTopiï мapiyпoльcькoгo тeaтpy e 1878, ввaжaeмo пoтpiбним звepнyтиcя дo пepeдicтopiï тeaтpy.
Bпepшe мapiyпoльцi пoзнaйoмилиcя з тeaтpaльним миcтeцтвoм y 1847 p. Tpyrn aнтpeпpeнepa B. Bинoгpaдoвa, ^ш^вши y мicтo, вiдкpилa пepший тeaтpaльний ceзoн. З uieï тагоди кyпeць M. Лoгaфeтoв пepeдaв cвoю кoмopy пiд тeaтpaльний зaл зi cцeнoю. Peпepтyap пepшoгo кoлeктивy, який вiдвiдaв Mapiyпoль, вcтaнoвити нe вдaлocя. Biдoмo, щo в тoй чac нa cцeнax пpoвiнцiйниx тeaтpiв нaйчacтiшe cтaвили твopи B. Шeкcпipa, I. Шиллepa, M. Гoгoля, O. Гpибoeдoвa, пiзнiшe - O. Ocтpoвcькoгo [7, c. 293].
Уcпix пepшoгo ceзoнy був нacтiльки вeликий, щo дpaмaтичнi тpyпи cтaли дocить чacтo вiдвiдyвaти Mapiyпoль. Цим cкopиcтaвcя щe oдин мapiyпoльcький кyпeць - H. Пoпoв, який влaштyвaв зi cвoeï кoмopи нa Topгoвiй вyлицi «Xpaм музи Meльпoмeни». У «xpaмi» знaxoдилиcя нeвeликa cцeнa, мicцe для opкecтpy, вiдoкpeмлeний бap'epoм, пapтep з дeкiлькox pядiв лaв i гaлepeя в кшщ зaлy. Чepeз кiлькa poкiв гocпoдap yдocкoнaлив тeaтp: poзшиpив cцeнy, влaштyвaв pяд лoж, a гaлepeю з oкpeмим вxoдoм пiдняв вищe. Oднaк, як зayвaжye O. Пeтpaшeвcький, тeaтp мaв нe дyжe знaчний вигляд, aлe мapiyпoльцям здaвaвcя «^учним i кpacивим» [7, c. 292 ]. Ha c^rn «Xpaмy музи Meльпoмeни» гpaли тpyпи тa тoвapиcтвa M. Cтpeльcькoгo, A. Яpocлaвцeвa, тaкi a^op^ як G. Meдвeдeвa, I. Kиceлeвcький, M. Лeнтoвcький тa iн. [13, c. 10]. Зa кiлькa po^ тeaтp в Mapiyпoлi cтaв цeнтpoм кyльтypи мicькoгo життя.
Пiзнiшe H. Пoпoв пpoдaв cвiй тeaтp Kioццe, a тoй y cвoю чepгy - I. Дecпoтy [12, c. 180]. У тeaтpi I Дecпoтa видaтним aнтpeпpeнepoм cтaв мicцeвий гpoмaдянин B. Шaпoвaлoв. У 1878 p. вш cтвopив пepшy пpoфeciйнy тpyпy в Mapiyпoлi. Caмe 1878 p. - ввaжaeтьcя poкoм зacнyвaння мapiyпoльcькoгo тeaтpy з бaгaтьox пpичин. Пo-пepшe, в мicтi бyлo cтвopeнo cпeцiaльнe пpимiщeння для тeaтpy, a пo-дpyгe дiялa пocтiйнa пpoфeciйнa мapiyпoльcькa тpyпa. Зaвдяки тpyпi B. Шaпoвaлoвa пoчaли cвiй твopчий шляx пoдpyжжя Зaгopcькi, Л. Лiницькa тa iншi [13, c. 21]. Пepшi виcтaви B. Шaпoвaлoвa мaли нaдзвичaйний ycпix, aлe нeзвaжaючи нa цe пo зaкiнчeнню ceзoнy aнтpeпpeнep знaxoдивcя y дocить cкpyтнoмy фiнaнcoвy cтaнoвищi. Ta B. Шaпoвaлoв нe пoкинyв yлюблeнoï cпpaви [1, c. 191].
Важливою под1ею стало затвердження статуту Мар1упольського музично-драматичного товариства у 1884 р. Члени товариства ставили аматорсью вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканц1в мюта [7, с. 296].
Згодом В. Шаповалов доклав величезних зусиль для побудови справжнього театру. У 1887 р. вш втшив в життя свою мр1ю - побудував театр на 800 мюць з буфетом, фойе, касами, назвавши його «концертним залом». 8 листопада театр вщкрився прем'ерою «Ревизора». Роль Городничого з1грав сам власник театру 1 антрепренер [8, с. 127].
Новий театр дозволив залучити провщш театральна трупи краши. Наше м1сто в1дв1дали з1 сво!ми виступами генп украшсько! сцени М. Кропивницький, I. Карпенко-Карий, М. Старицький. Популярними в Мар1упол1 стали спектакле «Наталка-Потавка», «Запорожець за Дунаем», «Сватання на Гончар1вц1», «Доки сонце зшде, роса оч1 виють», «Наймичка» та ш. На сцеш концертного залу грали: В. Андреев-Бурлак, А. Рютч1, Я. Козельський, Л. Манько та ш. [7, с. 295]. На ц1й же сцеш вперше в Мар1упол1 грала оперна трупа Д. Буховецького. Дано було п'ять опер. А в 1908 р. до Мар1уполя зав1тав театральний генш 1 реформатор Всеволод Мейерхольд [3, с. 198].
З часом буд1вля перейшла у власшсть I. Уварова, у якого деякий час його орендувало мюто. Господар називав свш театр «Ренесанс», «Гротеск», «Прогрес», але для вс1х мар1упольц1в в1н був «зимовим» [9].
Театральне життя не завмирало в Мар1упол1 н1 на один р1к. Нав1ть у роки громадянсько! в1йни в м1ст1 йшли вистави на кшькох сценах: у театрах «Гротеск» (Зимовий), брат1в Яковенко (колишнш цирк брат1в Яковенко). У 1918 р. був вщкритий театр в 0лександр1вському парку [8, с. 175]. У цей час у м1ст1 не було постшно! театрально! трупи. Працювали в основному при!ждж1 колективи. Деяк1 з них, як наприклад, трупа В. Барського давала вистави в Мар1упол1 не один р1к. Ё репертуар був досить широким. Про це свщчать десятки назв вистав, як1 йшли на мар1упольських сценах в 1918, 1919, 1920, 1921 рр.: «Нове життя», «Потапенко», «Моряки», «Ланцюги» та ш. [4].
У грудш 1918 р., коли мюто переживало кризу з подачею електроенергп 1 були закрит1 вс1 кшематографи, «м1ська управа дозволила вщпускати Зимовому театру електроенерг1ю, хоча б в обмеженш кшькосп» [10].
24 жовтня 1918 у театр1 брат1в Яковенко в1дбулася едина гастроль видатних актор1в шмого кшо В1ри Холодно! та 0лега Рунича [8, с. 175].
У 1921 р. Зимовий театр перейменовують в театр 1м. Ленша. На його тдмостках часто виступають актори трупи В. Барського. 0днак проблеми, з якими стикаеться театр у 19211922 рр., наростають, як сшжний ком: «загальнодержавна розруха, торкнувшись вс1х сторш нашого життя, не пошкодувала 1 театр. За останш роки, здаеться, жоден з провшцшних театров не збагатився н1 новими декорациями, н1 реквизитом. Навпаки, все, що мав театр, застаршо, стало особливо пом1тним вщсутшсть костюмов 1 гриму. Кр1м того, траг1чним у житп е холод, через який багато артистов грають в зимових пальто, 1 т1льки деяк1 смшивщ, справжш ентуз1асти, ризикують сво!м здоров'ям, граючи в холодному, нетопленому прим1щенш без пальто» [5].
Таким чином, творче становлення Донецького академ1чного ордена пошани обласного росшського драматичного театру (м. Мар1уполь) почалося в середиш XIX ст., коли в м1ст1 з'явилися перш1 зшждж акторськ1 трупи. Через в1дсутн1сть в1дпов1дного прим1щення спектакле влаштовувалися в орендованих коморах, в яких часто не було найелементаршших умов. У 1878 р. в м1ст1 була створена перша м1сцева трупа, що складалася з професшних актор1в. П1сля в1дкриття концертного залу В. Шаповалова творча робота колективу була спрямована на постановку спектакл1в росшсько! та украшсько! класики. Мар1упольський театр завжди залишався в1рний традициям минулого, збер1гаючи р1вень 1 майстерн1сть сво!х постановок. Та з початком XX ст. соцюкультурш умови, в яких працював театр значно
попршилися, що було пов'язано з загальнодержавними проблемами.
Список використано¥ лггератури
1. Артист. - 1893. - № 26. - С. 191.
2. Буров С., 0тченашенко С. Из истории Мариупольського театра (Годы, события, имена) / С. Буров, С. 0тченашенко. - Мариуполь: ЗА0 «Газета «Приазовский рабочий», 2003. - 136 с.
3. Веригина В. П. Воспоминания / В. П. Веригина. - Ленинград: Искусство, 1974. - 247 с.
4. Известия. - 1918. - 15 декабря. - № 10.
5. Известия. - 1921. - 5 февраля - № 15.
6. Коростелева Т. Феномен Мариупольського театра / Т. Коростелева // Прибой: Литературно-публицистический альманах. - Мариуполь, 2002. - С. 49-59.
7. Мариуполь и его окрестности / Издание почетного попечителя Д.А.Харджаева. -Мариуполь: Типо-Литография А. А. Франтова, 1892. - 461 с.
8. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века: / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко и др. - Мариуполь: «Рената», 2008. - 428 с.
9. Мариупольская жизнь. - Мариуполь, 1908. - 13 ноября.
10. Мариупольские известия. - 2 января 1919. - № 24. - С. 4.
11. 0тченашенко С. И. Мариупольский театр 20-е годы / С. И. 0тченашенко // Мариуполь: история и перспективы: Сб. трудов научно-практической конференции. В 2 т. - Мариуполь: ПГТУ, 2002. - 187 с.
12. Яруцкий Л. Д. Мариупольская старина: Рассказы краеведа /Л. Д. Яруцкий. - М.: Советский списатель, 1991. - 432 с.
13. Яруцкий Л. Д. Старейший в Украине (Из истории Донецкого обласного драматического театра) / Л. Д. Яруцкий. - Мариуполь, 1998 - 104 с.
Стаття надшшла до редакцп 13.09.2013
O. Demidko
SOCIO-CULTURAL CONDITIONS OF CREATIVE ESTABLISHMENT OF DONETSK HONORED REGIONAL RUSSIAN DRAMA THEATER (MARIUPOL, UKRAINE) AT THE INITIAL STAGE OF ITS ACTIVITIES IN THE CONTEXT OF THE
CULTURE OF THE REGION
The author explores the history of Mariupol theater in the initial period of its activity. The research allowed to analyze the features of Mariupol theater in the XIX - XX century. On the basis of the periodical press and studied the available literature of the first professional troupe in the city, the overall trends Mariupol theater and existing problems.
History of theatrical art in Mariupol began in the mid-19th century, when the city began to appear visiting acting troupe brought into the city entrepreneur Vladimir Vinogradov. Due to the lack of suitable premises performances were held in rented barns, which were often lacking the most basic conditions. In 1878, the city established the first local company consisting of professional actors. For her it was already rented space much more seemly, and financed theater Mariupol Shapovalov.
In 1887 the opening of the theater building, built at the expense of the same Basil Shapovalov, which was called the Concert Hall, and later - Winter Theatre. During the Civil War, the theater has continued its activities.
In 1918 the theater brothers Yakovenko held only tour of the famous silent film actors - V. Holodnoy O. Runicha. In 1921 Winter Theatre was named Lenin theatre. In the early twentieth century of social and cultural conditions of the theatre deteriorated significantly, this was
associated with the problems of the state.
Keywords: Mariupol theater impresario, «Temple of the Muses Melpomene», a concert hall, a winter theater.
УДК:316.72:130.31 Ю.П. Драбчук
ПОП-КУЛЬТУРА I II ВПЛИВ НА ЛЮДСЬКУ СВ1ДОМ1СТБ
У cmammi висвтлюеться вплив масово'1 культуры на ceidoMicmb людей. В1дстежет етапи гг зародження та розвитку в cуcпiлъcmвi. Розглядаетъся феномен масово'1 культуры на приклaдi двох крагн Украгни i Сполучених Шmamiв Америки.
Ключов1 слова: масова культура, поп-культура, шоу^знес, музична культура, культура поведтки, система виховання мoлoдi, cвiдoмicmъ.
Сдиного тлумачення поняття масова культура, або поп-культура як культурного феномену, не юнуе, але bcí наявш визначення сходяться на однакових причинах виникнення масово'1 культури - достатньо високий р1вень шдустр1ального розвитку, науки, техшки i т. ш.
Масова культура, або поп-культура - комплекс духовних цшностей та культурних потреб, пов'язаних з розвитком науково-техшчного прогресу, засобiв комушкацп. Поп-культура орiентуеться, головним чином, на усередненш смаки аудиторп й характер изуеться масовим стандартизованим виробництвом художньо'1 продукцп, поширюеться засобами масово'1 комушкацп.
У системi масово'1 культури важливу роль ввдграе розважальнiсть мистецтва, яке орiентуеться на комерцiю. Звiдси швидке «моральне старшня» продуктiв масово'1 культури.
Феноменом друго'1 половини XX ст. стало формування i поширення поп-культури. У прямому розумшш - це культура, що знаходить попит в основнш мас населення без вщносно! приналежностi до lid чи шшо'1 нацп, держави. Незважаючи на регюнальш або нацiональнi особливостi, масова культура е космопол^ичною.
Сво1м виникненням та бурхливим розвитком масова культура завдячуе сучаснш цившзацп. З переходом людства тсля Друго'1 свiтово1 вiйни вщ iндустрiально1 до постiндустрiально1 ери значно поширився розвиток й вплив засобiв масово1 комунiкацi1, iнформацiйних технологiй, суттево пiдвищився рiвень освiченостi населення багатьох кра1н. Тим самим створювались новi можливостi поширення культури в суспшьств^ донесення 11 надбань до кожного шдивща.
Масова культура зайняла мюце мiж культурою елiтарною (верхiвка суспшьства, найосвiченiшi верстви) та народною (укоршеною переважно серед сiльського населення). Вона приваблюе, насамперед маргшальш (вiд лат. margo - край; вщ фр. marginal - побiчний, несуттевий, другорядний, незначущий) верстви людей, вилучених цившзащею з 1хнього традицiйного оточення, культурного грунту. Це жителi села, що опинились у мют^ емiгранти, ri, хто змушенi змiнити спосiб життя через втрату роботи, квалiфiкацi1' та знаходяться в пошуку нових св^оглядних та духовних орiентирiв [7].
Найхарактершшою рисою поп-культури е 11 комерцшний характер. У ринковому суспiльствi ця культура, розрахована на основну масу населення, обов'язково виступае в ролi продукту, споживання якого мае приносити прибуток. Для вивчення попиту на цей продукт сучасна захщна цившзащя вже давно використовуе могутнш потенщал наук про людину -
