CC BY
29
V. Molchanov
THE INDUSTRIAL REVOLUTION IN THE DONBAS
The paper analyzes the features of the transition from manual labor to large-scale machine production in Donbas. It is proved that the industrial revolution was a major national event in which revolutionizing effect of large-scale machine industry has found its expression in the mass pauperization direct producers - small peasants and artisans. Machinery, destroying all forms of small-scale production, the workers finally took off from the ground; eliminate isolation, patriarchal relations between employers and workers.
The industrial revolution in the Donbas began later than in the UK, USA, France, and Germany almost simultaneously in the 30-40's and ended in the 70-80's. XIX century. Its substantial delay was caused by the economic backwardness of the Russian Empire. Mass began with the introduction of machinery food industry. Subsequently, they were increasingly used in the textile industry.
The growing demand for machines and mechanisms called development engineering, which originally represented «midyarni». In Lugansk foundry, which was the first metallurgical plant in Donbas, machinery is actuated power of water. The main types of its products were steam engines, locomobiles, flour mills, sawmills and agricultural machinery, pumps, pipes, equipment for sugar, distillery, blacksmith and boiler products. With the development of the Donbas coal mineral fuels began to rise performed using steam engines. For more mines began to use drainage installation and fans of steam and electric drive.
In metallurgy, mechanical engineering and plant Donbas through John Hughes in which the main production processes were mechanized, for 70-80's. XIX century. scale production plants in the Urals far ahead. Later, at the end of XIX century. there began to massively open metallurgical and engineering plants which are widely used mechanization of labor. They produce equipment for railways and mines, locomotives, machines and mechanisms for oil field and others. Agricultural production mechanization of work carried out by the spread of landlords and horse farms steam threshers, mechanical viyalok more.
In general, due to technical re-equipment of various industries in the heavy industry of Donbas there was a significant increase in total output. The main feature of the industrial revolution was that the steam machines began to be used primarily in the most developed areas. More effective and profitable company, which is widely used work vehicles squeezed factories which used only manual labor. However, the economy has gained one-sided, as heavy industry developed mild compared to almost twice faster.
Keywords: Donbas, the industrial revolution, the Russian Empire, the steam engine, heavy industry, manual labor, machinery.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов B.M., дл.н, проф.; Задунайський В.В., дл.н, проф.
УДК 94(477.62=131.1)"18/19"(045)
С.В. Новжова
Д1ЯЛЬН1СТЬ 1ТАЛ1ЙСБКИХ П1ДПРИеМЦ1В В МАР1УПОЛ1 (XIX - ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Стаття присвячена проблемг, яка на съогодтшнт час залишаетъся недослгдженою як у втчизнянт, так i у заруб1жнт iсторюграфи, а саме - основним напрямам дгялъностг талтсъкого купецтва в Маргуполг протягом XIX - початку XX
47
cm. Haгoлoшyemъcя нa знaчнoмy вnлuвi imaлiйcъкux тд^тмщв нa poзвumoк зepнoвoï mopгiвлi чepeз nopm Mapiynoля, нa зaлyчeння мicma дo мiжнapoднo'ï mopгiвлi, noчuнaючu з 2G-x pp. XIX cm. З цъoгo чacy в Mapiynoлi вiдкpuлucя npeдcmaвнuцmвa фipм дe Pocci i Чуллi, в oкpeмi poкu в мicmi дiялu вeлuкi mopгoвi дoмu А. Aмopemmi ma Б. ^нцю. У 183G-i y мicmi noчaлu дiяmu фipмu Гaллeaнo, Джepбyлiнi, Meмбeлi, дe Mapmwo, Шнют, Caнгвiнemmi.
О^м влacнe imaлiйcъкux фipм, в мicmi в щй чac maкoж noчaлu npaцювamu кoнmopu imaлiзoвaнux cлoв'ян з Aдpiamuкu, в ocнoвнoмy - aвcmpiйcъкux niддaнux. У Mapiynoлi ïx meж нaзuвaлu imaлiйцямu, piдшe - дaлмamuнцямu, xoчa влacнuкu цш фipм нocuлu cлoв'янcъкi npiзвuщa Buдoвuч, Byчemuч, Дecnom, Koвaчeвuч, ^швт, Фю^вш. Зaвдякu cлoв'янcъкoмy noxoджeнню цш тд^жм^в pociйcъкuй ypяд i мicцeвa aдмiнicmpaцiя cmaвuлucя дo нш з ocoблuвoю npuxuлънicmю. Ha зepнoвoмy prn^ Mapiynoля npoвiднi noзщiï в щй чac зaймaлu n'яmъ mopгoвux дoмiв - Buдoвuчa, Гaлeaнo, Дecnoma, бpamiв Meмбeлu i бpamiв Пonoвuчiв.
З imaлiйцямu noв'язaнuй i noчamoк cyднoбyдyвaння в Mapiynoлi: з 1824 p. нa бipжi Kaвaлommi бyдyвaлucя нeвeлuкi кaбomaжнi oднo-aбo двoщoглoвi вimpuлънuкu, noшupeнi в amamopiï Aзoвcъкoгo мopя чepeз йoгo мiлкoвoддя.
Дo 185G-x pp. cnpaвu imaлiйcъкux mopгoвux фipм y мicmi npoцвimaлu, aлe тд чac Kpuмcъкoï вiйнu вoнu зaзнaлu знтнш вmpam, уцmrnu miлъкu фipмu Гaлeaнo, Meмбeлi, Tpinкoвuчa i Фicкoвuчa. Чepeз nocm^o зpocmaючy кoнкypeнцiю фipм Бepдянcъкa i Taгaнpoгa бaгamo imaлiйcъкux тд^жм^в nocmynoвo згopнyлu cвoю дiялънicmъ в мicmi i noвepнyлucя нa бamъкiвщuнy.
З npeдcmaвнuкiв imaлiйcъкo'ï oбщuнu, щo зaлuшuлucя в Mapiynoлi, шмтну poлъ в piзнux cфepax жummя мicma вiдiгpaвaлu aвcmpiйcъкuй ^жул П. Бoнaчuч, ^шжъшй вiцe-кoнcyл И. Buдoвuч, imaлiйcъкuй шжул, мapiynoлъcъкuй кужцъ nepшoï гтъдп, члeн Mapiynoлъcъкoгo бipжoвoгo кoмimemy E. дi Пoллoнe. Ocmaннiй paзoм з iншuм вeлuкuм тд^жм^м Ф. Звopнo вoлoдiв вeлuкoю naponлaвнoю кoмnaнieю, якт нaлeжaлo 14 naponлaвiв, i внic знaчнuй вжшк y poзвumoк мapiynoлъcъкoгo мopcъкoгo nopmy.
Ha кoшmu, зiбpaнi imaлiйcъкuмu niдnpueмцямu, a maкoж noжepmвyвaння imaлiйcъкoгo ypядy в 1854 - 186G pp. в Mapiynoлi був noбyдoвaнuй кamoлuцъкuй xpaм в iм'я Уттня Пpecвяmo'ïБoгopoдuцi, яшй ввaжaлacя oднieю з ocнoвнux nprnpac мicma. Гoлoвнuм мeцeнamoм xpaмy був йoгo цepкoвнuй cmapшuнa, вeлuкuй мapiynoлъcъкuй niдnpueмeцъ A. Caнгвiнemmi.
Taкuм чuнoм, imaлiйcъкi тд^жм^ ж miлъкu зpoбuлu знaчнuй внecoк в eкoнoмiчнuй poзвumoк Mapiynoля, aлe й npoявuлu ceбe в piзнux cфepax жummя мicma: гpoмaдcъкiй, peлiгiйнiй i кyлъmypнiй.
Ключов1 слова: Mapiynoлъ, imaлiйcъкi mopгoвi фipмu, зepнoвa mopгiвля, cyднonлaвcmвo, гpoмaдcъкa i кyлъmypнa дiялънicmъ.
Bивчeння icтopичнoгo дocвiдy piзниx нaпpямiв i acпeктiв дiяльнocтi iнoзeмниx тд^иемадв та y^a^^mx тepeнax e aктyaльним i вкpaй вaжливим для cyчacнoï У^шни, я^ ^arae пoдoлaти cy^^i пpoблeми eкoнoмiчнoгo poзвиткy, a тaкoж CTara пoвнoцiнним yчacникoм eвpoiнтeгpaцiйниx пpoцeciв.
Iнoзeмнi тopгoвi фipми, яю в ocнoвнoмy cпeцiaлiзyвaлиcя та пocepeдницькiй тopгiвлi зepнoвими тa iншoю ciльcькoгocпoдapcькoю пpoдyкцieю, 6УЛИ шиpoкo пpeдcтaвлeнi caмe y пopтoвиx мicтax твдня Pocrn^^'í iмпepiï. Oдним з цик пopтoвиx мют був Mapiyпoль, y яшму з 1820-x pp. пoчaли дiяти пpeдcтaвники ^лт^ки^ тopгoвиx дoмiв.
Haжaль, дiяльнicть iтaлiйcькoгo ^тещ^ в Mapiyпoлi y XIX ст. дo cьoгoднiшньoгo чacy тaк i да знaйшлa вceбiчнoгo тa пoвнoгo вiдoбpaжeння в icтopioгpaфiï i e фaктичнo нe дocлiджeнoю. Oкpeмi ïï acпeкти лишe пoбiжнo виcвiтлювaлиcя y ^a^x K. Бaцaк [4; 5], H. Бaцaк [6], T. Лaзaнcькoï [14].
Джepeльнy бaзy пyблiкaцiï cклaдaють piзнi зa видaми джepeлa. Шйбшьш iнфopмaтивними e дiлoвoднi дoкyмeнти, яю пpeдcтaвлeнi peвiзькими cкaзкaми Mapiyпoля зa 1835, 1850, 1857 - 1858 pp., мeтpичними книгaми, якi дoзвoляють пpocтeжити чac пoяви oкpeмиx пpeдcтaвникiв iтaлiйcькoгo кyпeцтвa в мicтi, cклaд í'xfflx poдин, poдиннi зв'язки [21 - 25].
Огатистичш мaтepiaли з тeми пpeдcтaвлeнi piзнoмaнiтними збipкaми, щo iлюcтpyють пeвнi acпeкти дiяльнocтi пpeдcтaвникiв iтaлiйcькoгo кyпeцтвa в Mapiyпoлi, пepш зa вce - як тд^иемадв тa cyднoвлacникiв [10; 16; 17]. Ïx вiдoмocтi з циx пшань дoпoвнюють пepioдичнi видaння «Пpиaзoвcкий тa «Pycœoe Cyдoxoдcтвo» [8; 9].
Eкoнoмiчнi зв'язки Mapiyпoля з Iтaлieю мaють дaвнi тpaдицiï. Щe та мeжi XVIII -XIX ст. ^ядш^ю тopгoвi фipми зaцiкaвилиcя мoжливocтями пopтoвиx мicт пiвнiчнoгo yзбepeжжя Aзoвcькoгo мopя. Ocoбливo aктивнo в цьoмy peгioнi вoни пoчaли дiяти з 1820-x pp. зaвдяки cпpиятливiй пoлiтицi pociйcькoгo ypядy щoдo дiяльнocтi iнoзeмнoгo кyпeцтвa y пiвдeнниx гyбepнiяx Pocrn^^'í iмпepiï, a зoкpeмa - зaвдяки пoлiтицi нoвopociйcькoгo i бeccapaбcькoгo гeнepaл-гyбepнaтopa M.C. Bopoнцoвa. Taкa пoлiтикa здiйcнювaлacя чepeз бaжaння ypядy швидкo ocвoïти вeличeзнi i мaлoнaceлeнi зeмлi Швдня, нa щo мicцeвe кyпeцтвo да мaлo дocтaтнix кaпiтaлiв.
Cтaнoвлeння i poзвитoк вeликoгo зepнoвoгo бiзнecy в Mapiyпoлi пoв'язaнi з пpeдcтaвникaми iнoзeмнoгo кyпeцтвa, пepeдyciм - iтaлiйcькoгo. Caмe iтaлiйцi oдними з пepшиx cepeд iнoзeмниx тopгoвцiв oцiнили пepeвaги xлiбнoï тopгiвлi чepeз пopтoвi мicтa пiвнiчнoгo yзбepeжжя Aзoвcькoгo мopя: дeшeвшy, в пopiвняннi з чopнoмopcькими пopтaми, зaкyпiвлю i вiдcyтнicть кoнкypeнцiï з 6o^ вeликиx фipм aбo мicцeвoгo кyпeцтвa. Ïx дiяльнicть в мicтi aктивiзyвaлacя в 1820 - 1830-x pp.
У дай чac в Mapiyпoлi з'являютьcя пpeдcтaвництвa iтaлiйcькиx фipм дe Pocci i Чyллi, в oкpeмi poки в мicтi дie i тopгoвий дiм Aнтoнio Aмopeттi, який мaв гoлoвнe пpeдcтaвництвo y Фeoдociï i фшп в Kepчi i Taгaнpoзi. Iнoдi вiв cпpaви в Mapiyпoлi i вeликий тopгoвий дiм Б. Пoнцio, oбopoтнi кaпiтaли я^го в 1832 p. пepeвищyвaли 3 млн. pyб. У 1830-i в Mapiyпoлi пoчинaють пpaцювaти фipми Гaллeaнo, Джepбyлiнi, Meмбeлi, дe Mapтiнo, Пшюш (aбo Пiнioнe), Caнгвiнeттi [6, c.11-12].
Oкpiм влacнe iтaлiйcькиx фipм, в мют пoчaли пpaцювaти кoнтopи iтaлiзoвaниx cлoв'ян з Aдpiaтики, в ocнoвнoмy - aвcтpiйcькиx пiддaниx. У мют ïx тeж нaзивaли iтaлiйцями, piдшe - дaлмaтинцями, xoчa влacники цик фipм нocили cyтo cлoв'янcькi пpiзвищa Bидoвич, Byчeтич, Дecпoт, Koвaчeвич, Пoпoвич, Фicкoвич. Зaвдяки cлoв'янcькoмy пoxoджeнню ци^ пiдпpиeмцiв pociйcький ypяд i мicцeвa aдмiнicтpaцiя cтaвилиcя дo ниx з ocoбливoю пpиxильнicтю. Бaгaтo xтo з нж poзпoчинaв cвoю дiяльнicть зi cлyжби кaпiтaнaми нa тopгoвиx кopaбляx вeликиx iнoзeмниx фipм i тaким чинoм зapoбив cтapтoвий кaпiтaл. Ц люди вiдpiзнялиcя нaпoлeгливicтю, мaли ^д^^мни^^й xиcт, тoмy змoгли швидкo тдняти cвiй бiзнec i вивecти йoгo нa мiжнapoдний piвeнь. У ïx кoнтopax в ocнoвнoмy пpaцювaли poдичi i cпiввiтчизники, якi з чacoм aбo зaмiнювaли cвoïx xaзяïв, aбo вiдкpивaли нoвi фipми. Ha зepнoвoмy pинкy Mapiyпoля пpoвiднi пoзицiï в дай чac зaймaли п'ять тopгoвиx дoмiв - Гaлeaнo, Дecпoтa, Bидoвичa, бpaтiв Meмбeлi тa бpaтiв Пoпoвичiв [15].
Ticнi зв'язки з мюдавими дpiбними зepнoтopгiвцями мaв тopгoвий дiм Bидoвичa. Koли в cepeдинi 1830-x pp. чepeз eкoнoмiчнy кpизy вш зaнeпaв, мicцeвe кyпeцтвo зaзнaлo cepйoзниx збиткiв, щo cягaли 400 000 pyб. Цe змycилo бaгaтьox пoтepпiлиx
49
зaлишити тopгiвлю зepнoм ocтaтoчнo i вивeзeння зepнoвиx з Mapiyпoля з цьoгo чacy нaдoвгo зocepeдилocя в pyкax iнoзeмниx фipм [19, c. 61, 134-135].
Чepeз дп тopгoвoгo дoмy бpaтiв Mикoли i Дpaгo Пoпoвичiв нa cepйoзнoгo кoнкypeнтa Mapiyпoля в зepнoвiй тopгiвлi y 1837 p. пepeтвopивcя Бepдянcьк. Kepчeнcький тopгoвий дiм Пoпoвичiв, щй мaв пpeдcтaвництвo в Mapiyпoлi, пoвинeн був здiйcнити вeликe пocтaчaння зepнa в cepeдзeмнoмopcькi пopти. Знaчнa чacтинa зepнa бyлa зaкyплeнa в paйoнi Бepдянcькoï кocи, aлe зaвaнтaжeння здiйcнювaлocя та мapiyпoльcькoмy peйдi. B цeй чac гиpлo p. Kaльмiyc зacмiтилocя пicкoм, щo poбилo нeмoжливим пiдxiд cyдeн дo пpиcтaнi. Пoбoюючиcь нe виштати зoбoв'язaння пepeд iнoзeмними клieнтaми, M. Пoпoвич звepнyвcя з пpoxaнням дo M. Bopoнцoвa вiдpядити нa Бepдянcькy кocy митнoгo нaчaльникa i дoзвoлити зaвaнтaжeння пpидбaнoгo зepнa нa мющ. Пicля цьoгo вiн клoпoтaв пepeд гeнepaл-гyбepнaтopoм пpo зacнyвaння тут м. Бepдянcькa. Kyпцям, щo ceлилиcя в мют^ M. Bopoнцoвим були нaдaнi знaчнi пiльги, якиx Mapiyпoль да мaв. Mapiyпoльcькe кyпeцтвo ввaжaлo, щo тaким чинoм гeнepaл-гyбepнaтop пpoдeмoнcтpyвaв cвoe нeвдoвoлeння мapiyпoльcькими гpeкaми, яю вiдмoвилиcя виpoщyвaти oвeць-мepинociв i тим caмим нe викoнaли йoгo poзпopяджeння [7].
З iтaлiйцями пoв'язaний i пoчaтoк cyднoбyдyвaння в Mapiyпoлi. У дай чac в a^aTOpií Aзoвcькoгo мopя чepeз йoгo мaлy глибину були пoшиpeнi нeвeликi кaбoтaжнi oднo- aбo двoщoглoвi вiтpильники вaнтaжoпiдйoмнicтю да бiльшe 100 - 150 т тa eкiпaжeм y 5 - 6 чoлoвiк. Пepшe тaкe cyднo бyлo пoбyдoвaнo нa Mapiyпoльcькiй бipжi в 1824 p. мaйcтpoм Kaвaлoттi [20, c. 50-51].
Пpoтягoм 1830 - 1840-x pp. iтaлiйcькa oбщинa в Mapiyпoлi збiльшyвaлacя, вдaлo poзвивaлиcя cпpaви iтaлiйcькиx пiдпpиeмцiв. Ha пoчaткy 1850-x pp. y мicтi дiяли тopгoвi фipми Byчeтичa, Гaлeaнo, Paдeлi, Tpiпкoвичa, Фicкoвичa. У зв'язку iз зpocтaнням ^лш^^ oбщини в мют виниклa пoтpeбa y бyдiвництвi ^толи^^го xpaмy. Бyлo виpiшeнo збиpaти для бyдiвництвa cyмy пocтyпoвo, для чoгo yci
iтaлiйcькi фipми дoбpoвiльнo oбклaли ceбe пoдaткoм з кoжнoï чвepтi пpoдaнoï ними пшeницi. Haйaктивнiшy yчacть в цiй cпpaвi взяли тодшнш iтaлiйcький кoнcyл в Mapiyпoлi Джepбyллiнi i oдин з бpaтiв Meмбeлi - Cтeпaн, якoгo i ввaжaють зacнoвникoм цepкви. 10 000 фpaнкiв нa бyдiвництвo xpaмy пoжepтвyвaв iтaлiйcький ypяд [15].
Ha пoчaткy 1850-x pp. був зiбpaний ^п^л, пpидбaнo мicцe, в 1854 p. poзпoчaлocя бyдiвництвo. 18 жoвтня 1860 p. xpaм в iм'я Уотшня Пpecвятoï Бoгopoдицi був ocвячeний. Brn вмiщyвaв 200 пpиxoжaн, пpecтoл гoлoвнoгo вiвтapя i вiвтapнa пepeгopoдкa були вигoтoвлeнi з iтaлiйcькoгo мapмypy. Ця cпopyдa дoвгий чac ввaжaлacя oднieю з ocнoвниx пpикpac мicтa. Гoлoвними мeцeнaтaми xpaмy були йoгo цepкoвний cтapшинa, вeликий мapiyпoльcький пiдпpиeмeць A. Caнгвинeтти i A. Tpiпкoвич [15].
^им^^ вiйнa звeлa нaнiвeць зoвнiшню тopгiвлю в peгioнi, ocкiльки iмпepaтopcький нaкaз cyвopo зaбopoняв вивiз xлiбy, a пopти зaкpилиcя для iнoзeмниx кopaблiв. У 1855 p. тд чac виcaдки aнглo-фpaнцyзькoгo дecaнтy тa oбcтpiлy y Mapiyпoлi пocтpaждaли пpoдoвoльчi cклaди pocrn^^'í apмiï, xлiбнi кoмopи кyпцiв, кaбoтaжнi кopaблi. Aлe вжe чepeз piк зoвнiшня тopгiвля чepeз мapiyпoльcький пopт вiднoвилacя.
Пiд чac ^им^^ вiйни iтaлiйcькe кyпeцтвo зaзнaлo знaчниx втpaт, yцiлiли тiльки фipми Гaлeaнo, Meмбeлi, Tpiпкoвичa тa Фicкoвичa. Чepeз пocтiйнo зpocтaючy кoнкypeнцiю з 6o^ фipм Бepдянcькa i Tara^ora iтaлiйcькi пiдпpиeмцi пocтyпoвo
згopтaють cвoю дiяльнicть y мют i пoвepтaютьcя нa бaтькiвщинy, ocтaютьcя лишe дeякi, щo пocтyпoвo змiшyютьcя з мicцeвим нaceлeнням [18, c. 2, 49].
Heзвaжaючи та змeншeння ^лш^^ oбщини, ïï пpeдcтaвники пpoдoвжyвaли вiдiгpaвaти пoмiтнy poль y piзниx cфepax життя Mapiyпoля. Ta^ нaпpиклaд, caмe гoлoви oкpeмиx вeликиx iтaлiйcькиx фipм oчoлювaли кoнcyльcькi пpeдcтaвництвa iншиx дepжaв y мicтi: чopнoгopeць зa пoxoджeнням П. Бoнaчич - кoнcyльcтвo Aвcтpo-Угopщини, И. Bидoвич - вiцe-кoнcyльcтвo ктанп, E. дi Пoллoнe - кopoлiвcькy
кoнcyльcькy aгeнцiю Ггалп. Дo Пepшoï cвiтoвoï вшни вiн тaкoж oчoлювaв Iмпepaтopcькe i кopoлiвcькe Aвcтpo-Угopcькe кoнcyльcтвo.
Пapoплaвcтвo Звopнo тa дi Пoллoнe нa пoчaткy XX cт. бyлo нaйбiльшoю зa кiлькicтю пapoплaвiв фipмoю в Aзoвcькo-Чopнoмopcькoмy бaceйнi, якiй нaлeжaлo 14 пapoплaвiв, пpипиcaниx в ocнoвнoмy дo пopтiв Mapiyпoля i Taгaнpoгa [17, c. XXII.].
тaкoж вiдзнaчити, qo кyпeць пepшoï гшьдп, iтaлiйcький пiддaний E. дi Пoллoнe вxoдив дo cклaдy Mapiyпoльcькoгo пo пopтoвим cпpaвaм пpиcyтcтвiя вiд Mapiyпoльcькoгo бipжoвoгo ^м^ту i чacтo зaймaвcя виpiшeнням та ypядoвoмy piвнi питaнь, пoв'язaниx з мoдepнiзaцieю Mapiyпoльcькoгo мopcькoгo пopтy [2; 3].
У 1912 p. для зaбeзпeчeння пacaжиpcькиx i вaнтaжниx пepeвeзeнь мiж pociйcькими тa iнoзeмними пopтaми пapoплaвcтвo oб'eднaлocя з iншoю вeликoю пapoплaвнoю фipмoю, якa нaлeжaлa iншoмy мapiyпoльcькoмy cyднoвлacникoвi П. Peгipy. Бyлo cтвopeнo aкцioнepнy кoмпaнiю «Pycœoe oбщecтвo кoммepчecкoгo пapoxoдcтвa» нa пiдcтaвi ycтaвy вiд 30 гpyдня 1911 p. [21].
Oднoю з впливoвиx пiдпpиeмницькиx poдин Mapiyпoля пpoтягoм вcьoгo XIX ст. бyлa poдинa Гaлeaнo, я^ нaлeжaлa дo пepшoгo eтaпy дiяльнocтi iтaлiйцiв в peгioнi. У 1830-i pp. в Mapiyпoлi вiдкpив cвoю cпpaвy гeнyeзький пiдпpиeмeць Cтaнicлaв Гaлeaнo (1803 - 1844 pp.). Пpiзвищe «Гaлeaнo» в pociйcькиx дoкyмeнтax зaпиcyвaлocя як «Гaлiянo» aбo «Гaльянo». Bпepшe вoнo згaдyeтьcя в «Peвiзькиx cкaзкax мicтa Mapiyпoля» в 1835 p. У ни^ мicтитьcя зaпиc ^o тe, щo в 1832 p. «Cтaниcлaв Aндpeeв Гaлиянo, лeтa - 31, кутец 3-eй гильдии pyccm^> 6ув зapaxoвaний з iнoзeмцiв в купщ. У cклaдi амЧ вкaзaнi: дpyжинa Coфiя (21 piк), дoчкa Mapiя (4 poки) i отн Aндpiй (2 poки) [11, c.4-7].
Щe дo цьoгo чacy oкpiм тopгiвлi зepнoм C. Гaлeaнo зaйнявcя йoгo пepepoбкoю: в 1830 p. вш вiдкpив мaкapoннy фaбpикy, я^ зaлишaлacя eдинoю в мicтi впpoдoвж ycьoгo XIX cт. У 1874 p. пiдпpиeмcтвo бyлo пpoдaнo iншoмy пpeдcтaвникoвi ^лш^^' oбщини Mapiyпoля - Arnorno Caнгвiнeттi. Ця фaбpикa виpoблялa 16 000 пyдiв мaкapoнниx виpoбiв нa 43 000 pyб. та prn, нa нiй пpaцювaли 12 нaймaниx poбiтникiв [10, c. 288].
Topгoвий дiм Гaлeaнo, з чacoм пepeймeнoвaний нa «Джyзeпe Пiнioнi i Ko», пocтaвляв зepнo тa шшу ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю в ^шни Cepeдзeмнoмop'я. Moжнa пpипycтити, щo в 1840-x - нa пoчaткy 1850-x pp. бiзнec C. Гaлeaнo зaзнaвaв пeвниx тpyднoщiв чepeз тe, щo Aзoвcькe мope в цeй пepioд фaктичнo бyлo зaкpитим для iнoзeмниx cyдeн, a тaкoж чepeз пoдiï ^им^^ вiйни, щo зaвдaлaлa cepйoзниx збитюв yciй тopгiвлi в цьoмy periorn. Пoбiчнo пpo цe cвiдчaть зaпиcи в «Peвiзькиx cкaзкax Mapiyпoля 1858 p.». ^н C. Гaлeaнo Aндpiй знaчитьcя тaм як зapaxoвaний в 1857 p. з мiщaн в мapiyпoльcькi кyпцi 3-oï гшьдп зa yкaзoм Kaтepинocлaвcькoï кaзeннoï пaлaти [12, c. 376-377]
Ha вщмшу вщ бiльшocтi cвoïx cпiввiтчизникiв, якi згopнyли cвiй бiзнec у Mapiyпoлi нaпpикiнцi 1860-x pp. i пoвepнyлиcя та бaтькiвщинy, Гaлeaнo зaлишилиcя в мють Cин A. Гaлeaнo, як i дщ, нaзвaний Cтaнicлaвoм, пpoдoвжyвaв зaймaтиcя
пiдпpиeмництвoм тa гpoмaдcькoю дiяльнicтю. Biн був cтapшинoю Koмepцiйнoгo зiбpaння Mapiyпoля тa глacним Mapiyпoльcькoï м^ь^ думи [2].
Дo пepшoï xвилi iтaлiйcькиx пiдпpиeмцiв y Mapiyпoлi нaлeжaлa i poдинa Aмopeттi, якa тeж poзпoчaлa cвoю дiяльнicть y мют y 1830-i pp. Пepшим ïï пpeдcтaвникoм був Aвгycтiн Iвaнoвич Aмopeттi (1785 - ? pp.), <^o пpинятию пpиcяги пpичиcлeнный из инocтpaнцeв в мapиyпoльcкиe купцы yкaзoм Eкaтepинocлaвcкoй Kaзeннoй пaлaты в 1838 г.» [12, c. 20-21].
Иoгo мни Иocип, Aдoльф i Eдyapд пpoдoвжили i poзвинyли cпpaвy. Cтapший -^отп (нapoдивcя в 1813 p.) був зapaxoвaний в кyпeцькe звaння paзoм з бaтькoм. Дo 1860-x pp. вiн дoбивcя звaння купця 1-oï гшьдп, був пoчecним миpoвим cyддeю Mapiyпoля. И.A. Aмopeттi був oдpyжeний нa мapiyпoльcькiй кyпчиci €лизaвeтi Kиpилiвнi Xacapджи [22, apк. 61.; 24, ap^ 59.].
Cepeднiй отн A.I. Aмopeттi - Aдoльф (нapoдивcя в 1816 p.) був зapaxoвaний в кyпeцькe звaння в 1840 p. Brn, як бaтькo i cтapший бpaт, зaймaвcя тopгiвлeю зepнoм, вoлoдiв вeликими xлiбними кpaмницями та Бipжi, нeдaлeкo вiд cтapoгo пopтy в гиpлi p. Kaльмiyc. №му нaлeжaлo кaбoтaжнe вiтpильнe cyднo <^в. Mикoлaй», пpипиcaнe дo пopтy Taгaнpoг [16, c. 80.]. У peвiзькиx cкaзкax вкaзaнi йoгo дpyжинa Aнгeлiнa Biкeнтiïвнa i дoчкa Mapiя [12, c. 20-21].
Moлoдший з Aмopeттi - Eдyapд (нapoдивcя в 1823 p.) був пpипиcaний дo мapiyпoльcькoгo кyпeцтвa в 1847 p., мaв тpьox cинiв: Mикoлy (нapoдивcя в 1846 p.), Юлiя (нapoдивcя в 1858 p.) i Aвгycтинa (нapoдивcя в 1864 p.) i дoчкy Cycaннy (нapoдилacя в 1855 p.) [12, c.22-23, 362-363; 23, ap^65].
Poдинa Aмopeттi бyлa пpичeтнoю дo пoчaткy кap'epи вiдoмoгo xyдoжникa A.I. Kyï^M. У cпoгaдax живoпиcця-мapинicтa И^. Aйвaзoвcкoгo e вiдoмocтi пpo тe, щo пpo дapyвaння юнoгo Kyï^M пoвiдoмив йoгo «мapiyпoльcький нeгoцiaнт Aмopeттi». Aйвaзoвcкий, пocтyпaючиcь пpoxaнням Aмopeттi, пoгoдивcя узяти Kyï^M дo ceбe в мaйcтepню, для нaoчнoгo oзнaйoмлeння з ocнoвними пpaвилaми живoпиcy [13, c. 89].
Oкpeмi пpeдcтaвники iтaлiйcькoгo кyпeцтвa, щo дiяли в Mapiyпoлi, пpoтягoм XIX - пoчaткy XX ст., зpoбили icтoтний внecoк нe лишe y poзвитoк eкoнoмiки мicтa, aлe й y йoгo гpoмaдcькe тa кyльтypнe життя. Уci цi та^ямки ycпiшнo пoeднyвaлиcя y дiяльнocтi poдини Дecпoтiв.
Зacнoвник oднieï з вeликиx тopгoвиx фipм Mapiyпoля Aнтoнio Дecпoт poзпoчaв cвoю дiяльнicть y мют нaпpикiнцi 1830-x pp., як i бшьшють йoгo cпiввiтчизникiв. Як i Гaлeaнo, вiн був ypoджeнцeм i нaлeжaв дo iтaлiзoвaниx cлoв'ян. У 1837 p. вiн вщ^ив в мicтi cвiй тopгoвий дiм, щo зaймaвcя eкcпopтнoю зepнoвoю тopгiвлeю. Фipмa взaeмoдiялa з iншими тaкими ж iтaлiйcькими кoнтopaми, щo вщ^илтея в Mapiyпoлi пpиблизнo oднoчacнo: тopгoвими дoмaми Гaлeaнo i бpaтiв Meмбeлi [15].
Иoгo cин Iвaн Дecпoт пpoдoвжив cпpaвy бaтькa i зaлишaвcя y Mapiyпoлi дo 1900 p., a пoтiм вш^в дo Ггалп. У poдинi Iвaнa Aнтoнoвичa тa йoгo дpyжини Лухзи Paфaïлiвни бyлo тpoe дiтeй: cини Poдio (пoмep y 1909 p.) тa Arn^ (1876 - 1931 pp.), дoчкa Фaннi (y 1902 p. виïxaлa дo Ггалп). Зa oфiцiйними дoкyмeнтaми I.A. Дecпoт знaчивcя як iнoзeмeць тa «aвтpийcкo-пoддaнный» [25, apк. 51].
Ом'я Дecпoтiв вoлoдiлa вeликoю нepyxoмicтю (бyдинкaми i зeмeльними дiлянкaми) в мют i зa йoгo мeжaми. Cтapшoмy cинoвi Poдio нaлeжaв xyrip, Лухи Дecпoт - влacний вeликий бyдинoк нa вyлицi Kocтянтинiвcькiй. Пюля ïï cмepтi в 1900 p. та зaпoвiдaнi нeю гpoшi poдинoю бyлo пpидбaнo щe 10 000 дecятини зeмлi [1, c. II.].
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 11
I.A. Деспот належав до кола тих мар1упольських тдприемщв, що сприяли розвитку театрального мистецтва у Micri. Деякий час вш був власником колишнього хл1бного амбару по вулищ Торговiй, який було пристосовано тд проведення театральних вистав його попередшм хазяшом М.К. Поповим. Саме тут ставила вистави популярна в Марiуполi трупа В.Л. Шаповала [15]. О^м цього 1ван Антонович займався доброчинною дiяльнicтю та був скарбником «Общества помощи воспитанницам Мариупольской Мариинской женской гимназии» [9].
Син I.A. Деспота - Антон отримав вищу осв^у i лщензда на право займатися агрономiчною комерщею пicля навчання в 1талшському королiвcькому мiжнародному шституп в Турiнi. Пicля повернення до Марiуполя вiн працював у фiрмi батька.
Таким чином, дiяльнicть представниюв iталiйcького купецтва в Марiуполi протягом XIX - початку XX ст. була рiзноплановою i мала ютотний вплив на рiзнi сфери життя мicта. Iталiйcькi пiдприемцi, що вщкрили сво'1 поcередницькi торговi фiрми у Марiуполi в основному у 1830-i рр., сприяли розвитку внутршньо'1' торгiвлi в регiонi в цiлому i в Марiуполi зокрема, преш за все - торгiвлi зерновим хлiбом. Саме вони сприяли виходу мюта на мiжнароднi зерновi ринки.
Не менш вагомим був внесок ^алшських тдприемщв у розвиток торгового судноплавства через порт Марiуполя, починаючи з будiвництва невеликих каботажних вiтрильникiв i завершуючи створенням великих пароплавних компанш загальнодержавного рiвня та участю у розбудовi Марiупольcького морського порту.
Пом^ною i значущою була участь ^алшських пiдприемцiв у громадському, релiгiйному та культурному житп мicта.
Список використано¥ лггератури
1. Адрес-календарь «Весь Мариуполь и его уезд» на 1910 г. - Мариуполь, 1910. -36, 166, 14 [=216] с.
2. Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1916 год. Мариупольский уезд [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://old-mariupol.com.ua/adres-kalendar-na-1916-god—8/
3. Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1916 год. Мариупольский уезд [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://old-mariupol.com.ua/adres-kalendar-na-1916-god—9/
4. Бацак К. Ггалшська ем^ащя в Укршш наприкшщ XVIII - у першш третиш XIX стшття: витоки, формування, дiяльнicть / К. Бацак. - К. : Знання Украши, 2004. -300 с.
5. Бацак К. Ю. ^алшська емiграцiя в Укршш: джерела та шляхи формування, мiжнароднi зв'язки (80-ri роки XVIII- перша третина XIX ст.) : автореф. дис... канд. iCT. наук : спец. 07.00.02 / Костянтин Юршович Бацак; !н-т укр. археографп та джерелознавства iм. М. С. Грушевського НАН Украши. - К., 1999. - 22 с.
6. Бацак Н. Грецьке та ^алшське купецтво у портах Швшчного Причорномор'я: комерцшна дiяльнicть, мореплавство (перша третина XIX ст.) / Н. Бацак // Грецьке тдприемництво i торгiвля у Швшчному Причорномор'1' XVIII - XIX ст : зб. наук. ст. -К. : !н-т юторп Украши НАН Украши, 2012. - С. 11-34.
7. Баханов К. А. Бердянск в дневниках титулярного советника
B.К.Крыжановского. В.К.Крыжановский. Дневники [Електронний ресурс] / К. А. Баханов, И. И. Лыман. - Режим доступу : http : //ri-urbanhistory.org.ua/library/liman/Berdyansk_v_dnevnikah_titylyamogo_sovetnika.pdf
8. Балтийский торговый флот в 1907 г. // Русское Судоходство. - 1908. - № 4. -
C.38 - 52.
9. Приазовский край. - 1898. - №30. - 1февраля.
53
10. Гaвpилoв H. И. Cпpaвoчнaя книгa «Фaбpики, Зaвoды и Pyдники» Eкaтepинocлaвcкoй гyбepнии нa 1903 год I H. И. Гaвpилoв. - Eкaтepинocлaв, 1903. - 269 c.
11. Tpem Пpиaзoвья : peвизcкиe cкaзки гopoдa Mapиyпoля. -Mapиyпoль : Aзoвьe, 2009. - Kн. IV. 1835 г. - 554 c.
12. Tpem Пpиaзoвья : peвизcкиe cкaзки гopoдa Mapиyпoля. - Mapиyпoль : Aзoвьe, 2009. - Ka. V : 1850, 1857-1858 гг.
13. ^зьмин H. H. Bocпoминaния o6 И. K. Aйвaзoвcкoм I H. H. ^зьмин. - Cffi. : Tипo-лит. B. B. Koмapoвa, 1901. - [2], 12, 20, 28, 54 [=144] c.
14. Лaзaнcькa T. I. Icтopiя пiдпpиeмництвa в Укpaïнi (нa мaтepiaлax тopгoвo-пpoмиcлoвoï cтaтиcтики XIX cт.) I T. I. Лaзaнcькa. - K. : ^ститут icropiï Укpaïни HAH У^шни, 1999. - 282 c.
15. Mapиyпoль и eгo o^ecraoc™ [Eлeктpoнний pecypc]. - Mapиyпoль, 1892. -Peжим дocтyпy : http:IIold-mariupol.com.ua/mariupol-i-ego-okrestnosti-den-pervyjI
16. Oпыт пepeчня cyдoв Poc^^^ro мopcкoгo тopгoвoгo флoтa. K 1 янвapя 1889 г.
- Шб., 1889. - 26, 10, 98, 40 [=174] c.
17. Pyccкий тopгoвый флoт. Cпиcoк cyдoв к 1 янвapя 1915 г. - Пeтpoгpaд, 1915. -XLII, 271 c.
18. Cкaлькoвcкий A. A. Pocтoв-нa-Дoнy и тopгoвля Aзoвcкoгo бacceйнa 1749 -1863 г. I A. A. ^ль^в^ий. - Шб., 1865 - 1866. - 87 c.
19. Cкaлькoвcкий K. Pyccкий тopгoвый флoт и cpoчнoe пapoxoдcтвo нa Чepнoм и Aзoвcкoм мopяx I K. Cкaлькoвcкий. - CTO. : Tип. A.C. Cyвopинa, 1887. - 554 c.
20. Щипцoв A. A. Tpaнcпopтнoe ocвoeниe Aзoвcкoгo мopя. Иcтopичecкий eкcкypc и coвpeмeннocть I A. A. Щипцoв, B. C. Eфpeмoв. - K. : Бyдiвeльник, 1995. - 144 c.
21. Poccийcкий гocyдapcтвeнный иcтopичecкий apx™. - Ф. 108. Pyccкoe oбщecтвo кoммepчecкoгo пapoxoдcтвa (1912 - 1917 гг.). - O^ 1. - C^. 1 (Жypнaл Пpaвлeния (1912 - 1913 гг.).
22. Дepжaвний apxiв Дoнeцькoï oблacтi (ДAДO). - Ф. 214 (Po^ecrao-Бoгopoдицкaя цepкoвь Eкaтepинocлaвcкoй дyxoвнoй кoнcиcтopии г. Mapиyпoль Mapиyпoльcкoгo yeздa Eкaтepинocлaвcкoй гyбepнии). - O^ 1. - Cпp.3 (Meтpичecкaя книгa o poждeнии, бpaкe и cмepти, 22.01.1875 - 1877 гг.). - 212 ap^
23. ДAДO. - Ф. 212 (Mapия-Maгдaлинoвcкaя цepкoвь Eкaтepинocлaвcкoй дyxoвнoй кoнcиcтopии, г. Mapиyпoль Mapиyпoльcкoгo yeздa Eкaтepинocлaвcкoй гyбepнии). - O^1. - Cпp.3. (Meтpичecкaя книга o poждeнии, бpaкe и cмepти, 1874 -1875 гг.). - 216 ap^
24. ДAДO. - Ф. 215 (Coбopнaя Xapлaмпиeвcкaя цepкoвь Eкaтepинocлaвcкoй дyxoвнoй кoнcиcтopии г. Mapиyпoль Mapиyпoльcкoгo yeздa Eкaтepинocлaвcкoй гyбepнии). - O^1. - Cпp. 1 (Meтpичecкaя книгa o poждeнии, бpaкe и cмepти, 04.01.1869
- 18.12.1869 гг.). - 81 ap^
25. ДAДO - Ф. 215 (Coбopнaя Xapлaмпиeвcкaя цepкoвь Eкaтepинocлaвcкoй дyxoвнoй кoнcиcтopии г. Mapиyпoль Mapиyпoльcкoгo yeздa Eкaтepинocлaвcкoй гyбepнии). - Oп.1. - Cпp. 32 (Meтpичecкaя книгa o poждeнии, бpaкe и cмepти, 1913 г.). -148 ap^
Cтaття нaдiйшлa дo peдaкцiï 30.11.2014 p.
S. Novikova
THE ACTIVITY OF ITALIAN ENTREPRENEURS IN MARIUPOL (XIXth - early XXth centuries)
History of the foreign entrepreneurship in the Russian Empire is multi-faceted and comprises a wide range of under-investigated issues. One of such issues is the activity of the Italian merchantry in Mariupol in the XIXth - early XXth centuries.
Economic partnership between Mariupol and Italy has a long-standing tradition. As far back as the turn of the XVIIIth - XIXth centuries the Italian merchant ventures took interest in seaport cities of the Azov coast. They began functioning particularly actively in the region beginning with 1820ies owing to the Russian government patronage to the foreign entrepreneurship in the Southern provinces of the Russian empire.
At that time representative offices of the firms of de Rossi and Ciulli were founded in Mariupol. During certain years Antonio Amoretti's merchant venture that had its chief representative office in Feodosiya and branches in Kertch and Kremenchug was also functioning in the city. Occasionally the large merchant venture of B. Ponzio ran business in Mariupol. In 1830ies new firms of Galleano, Jerbulini, Membeli, de-Martino, Pinioni (or Pinione), Sanguinetti started up in Mariupol.
Besides the proper Italian firms during that time the offices of Italian-integrated Slavs from the Adriatic, mainly of Austrian subjects, began functioning in the city. In Mariupol they were also called Italians, more seldom - Dalmatians, although the owners of those firms had properly Slavic surnames Vidovich, Vuchetich, Despot, Kovachevich, Popovich, Fiskovich. Owing to their Slavic origin the Russian government and the local administration treated them with a particular favour. Many of them had begun with the position of captains at merchant vessels of large foreign firms and thus made their initial capital. The leading positions at Mariupol corn market at that time were taken by 5 merchant ventures - Despot's, Vidovich 's, Galeano 's, brothers Membeli's and brothers Popovitch 's.
The start-up of shipbuilding in Mariupol is also connected with Italians. Thus, since 1824 small coasting single-masted or two-masted sailing vessels of 100-150 tons deadweight and 5-6 members crew were built at Kavalotti exchange. They were widely spread in the Azov sea water area due to its shallow water.
During 1830-1850ies the Italian community in Mariupol was increasing and thriving. In the early 1850ies in the city there were functioning Vuchetich's, Galeano's, Radeli's, Tripkovich's and Fiskovitch's trading firms. But in the course of the Crimean war the Italian merchantry suffered significant losses, only the firms of Galeano, Membeli, Tripkovich and Fiskovich survived. They sent corn abroad only on boards of their own vessels. But constantly increasing competition on the part of the firms from Berdyansk and Taganrog made Italian entrepreneurs gradually shut down their activity in the city and come back to their motherland.
Among those representatives of Italian community who stayed in Mariupol a noticeable part in the various spheres of city's life was taken by Austrian Consul Petr Bonachich, Montenegrin by his origin, and Mariupol merchant belonging to the top guild, the member of Mariupol Barge Committee Emmanuel di Pollone. Before WWI he was also the head of the Imperial and Royal Austro-Hungarian consulate. Along with another business leader F. Zvorno he owned a large shipping company possessing 14 steamers and made a substantial contribution to the development of Mariupol port.
The funds raised by Italian entrepreneurs and contributions of the Italian government in 1854-1860 enabled to build in Mariupol the Catholic temple for the sake of assumption of the Holy Mother of God seating 200 parishioners. This construction had been regarded one of
the main sightseeings. The principal patron of the temple was its church foreman, a powerful businessman Anton Sanguinetti.
Thus the Italian entrepreneurs made a significant contribution to economic development of Mariupol, promoted its accessing international trade and manifested themselves in various spheres of the city's life: social, religious and cultural.
Key words: Mariupol, Italian trade firms, grain-growing trade, navigation, public and cultural activity.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н., проф.; Чура B.I., дл.н., проф.
УДК 930:352.07(477.62-2=14)"1778/1870"(045)
М.К. Подгайко
САМОВРЯДУВАННЯ ГРЕЦЬКО! ГРОМАДИ П1ВН1ЧНОГО ПРИАЗОВ'Я: 1СТОРЮГРАФ1Я ПРОБЛЕМИ
Стаття присвячена проблемi вивчення самоврядування грецъког громади Швтчного Приазов'я в icторичнт наущ. Засади самоврядування приазовсъког (марiуnолъcъкоï) грецъког громади були закладеш жалуваною грамотою ростсъкоï iмnератрицi Катерини II 21 травня 1779 р., надант виведеним з Криму грекам-християнам. Цей документ склав правову тдставу для виникнення Mарiуnолъcъкого грецъкого суду як органу мюцевого самоврядування.
Дана автономна iнcтитуцiя приазовсъких грешв була тим стрижнем, навколо якого оберталася життeдiялънicтъ стлъноти. Mарiуnолъcъкий грецъкий суд становив необхiдний полтико-правовий каркас icнування i конcолiдацiï громади.
Весъ icторiографiчний доробок можна класифтувати за хронологiчним принципом. Згiдно з таким тдходом залучен до до^дження науковi розвiдки подшеш на три групи: пращ, написан в середин XIX - на початку XXст.; радянсъка icторiографiя, в яшй висвтлено деяш аспекти минулого грецъког громади; напрацювання сучасног укртнсъког icторюграфИ
До кола вивчення дорадянсъких до^днишв переважно входив комплекс проблем, пов'язаних з процесом переселення грешв-християн з Криму та облаштування гх на нових землях. Аспекти, пов'язаш з оргатзащею й функцюнуванням Mарiуnолъcъкого грецъкого суду, висвтлювалисъ частково.
За радянсъких чаЫв парттно-державний курс держави у cферi нацюналъних вiдноcин не сприяв nоявi комплексних до^дженъ проблем розвитку нацюналъних меншин, зокрема грецъкого етносу. Icторiя грецъких громад Украши представлялася у виглядi коротких нариЫв, що мали характер вступних до основног теми до^дження. Загалом, можна зауважити, що Mарiуnолъcъкий грецъкий суд не був предметом окремого до^дження.
Сучасна укртнсъка вторична наука активно розпочала вивчення даног теми з 90-х рр. XXст. i науковi студи триваютъ до съогодення. Весъ icторiографiчний доробок з даног проблематики можна подшити на двi групи: перша - це узагалънюючi пращ до^днишв, в яких мова йде про грешв Украши i лише nобiжно згадуетъся про Mарiуnолъcъкий грецъкий суд. Друга група включае пращ, орieнтованi безпосереднъо на аналiз дiялъноcтi даного органу самоврядування, його функци, дшоводство, систему
