CC BY
34
Аналiз графжа (рис. 6) дае змогу розробляти ко-регуючi або попереджувальнi програми та ди для дос-лiджуваних коефiцiентiв з урахуванням даних вхiдних параметрiв.
Висновки. За допомогою агентно! моделi можли-во дiзнатися, як змшюються нематерiальнi показники ефекгивностi функцiонування лопстично! системи металургiйного пiдприемства пiд час змши вхiдних параметрiв та кшькоси найманих працiвникiв.
Усе це свщчить про те, що агентне моделювання слiд застосовувати як iнструмент ощнки ефективностi функцiонування лопстично! системи металургшного пiдприемства.
Список сикористаних джерел
1. Шаповалов А.М. Модель логистической системы предприятия / А.М. Шаповалов // Економжа розвитку. - 2012. - № 3 (63). - С. 64-69 .
2. Шаповалов А.М. Оценка эффективности функционирования интегрированной логистической системы предприятия [Електронний ресурс] / А.М. Шаповалов // Ефективна економжа. — 2013. — №5. — Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua.
3. Xj technologies simulation software and services [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.xjtek.ru/ anylogic/approaches.
4. Simulation Modeling with AnyLogic: Agent Based, Discrete Event and System Dynamics Methods [Electronic resource]. — Mode of access: http://www. xjtek. com/files/book/Modeling_and_simulation_ modeling. pdf.
5. Шаповалов О.М. Концептуальний пщхщ дос-лщження лопстично! системи тдприемства [Електронний ресурс] / О.М. Шаповалов. — Режим доступу: http://asconf.com/files/15-17.07.pdf.
С. О. Поторочин
канд. екон. наук м. Донецьк
СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВ1 В1ДНОСИНИ В КОНТЕКСТ1 БЕЗПЕЧНО1
ТРУДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Незважаючи на наявшсть суттевих позитивних перетворень у соцiально-економiчному розвитку Укра!ни, полiтика держави у сферi охорони пращ залишаеться практично незмiнною, що не може не позначатися на сощально-трудових вщносинах. Вод-ночас значна частина функцш держави щодо реалiза-щ! полiтики у сферi охорони пращ делегована безпо-середньо пщприемствам, якi самостiйно визначають систему та методи управлшня з урахуванням кшце-вих фiнансово-економiчних результатiв. Значна кль-юсть промислових пiдприемств у складних економiч-них умовах здiйснюе пошук заходiв мiнiмiзащl витрат на безпечну трудову дiяльнiсть, що не може не позначатися на сощально-трудових вщносинах. Тому розв'язання проблем розвитку сощально-трудових вщносин у контексп безпечно! трудово! дiяльностi набувае особливо! актуальность
Охорона пращ е одним iз найбшьш впливових факгорiв, що обумовлюе особливостi здiйснення ба-гатьох процеав на промисловому пiдприемствi, в тому чи^ у сферi соцiально-трудових вщносин. Со-цiально-трудовi вiдносини поеднують ушверсальт i локальнi культурнi компоненти дiяльностi пщприемс-тва, яю закладено в самому механiзмi його функщо-нування. На пiдставi такого пiдходу можна видшити деклька рiвнiв спiвiснування ушверсального i локального у сощально-трудових вщносинах, де в якоси локального виступае безпечна трудова дiяльнiсть.
Недостатш процеси оновлення матерiально-техшчно! бази виробництва безпосередньо впливають не тшьки на культуру виробництва, а й на сощально-трудовi вiдносини, загострюючи ситуацiю у сферi охорони пращ. Слщ зазначити, що у нишшнш час необхiднiсть розвитку соцiально-трудових вщносин постае особливо гостро на фот штенсивного старш-ня основних засобiв. У цих умовах одне з основних завдань тдприемства полягае у вщновленш основних засобiв, якi забезпечують виробництво конкурентос-проможно! продукщ! та економiчне зростання, впро-вадження ново! техшки та технолог!!.
Тому метою статп е дослiдження найвпливовь ших чинниюв на формування i розвиток сощально-трудових вщносин, яю впливають на поведшку пра-цiвникiв i !х ставлення до необхiдностi дотримання умов безпечно! трудово! дiяльностi.
Дослщження прийнятих нормативно-правових акгiв у сферi охорони працi у металургiйнiй галузi свiдчить, що й дотепер на пщприемствах цiе! галузi залишаються численш проблеми, яю потребують сво-ечасного виршення. Стосовно машинобудiвних щд-приемств слщ вщзначити прийняття в останш роки деклькох документiв, що частково вирiшують окремi питання у сферi охорони працi, якi е не менш гост-рими, нiж на металургшних пiдприемствах. Найбшьш актуальними е зазначеш проблеми на вугшьних пщприемствах, де найвищий рiвень травматизму та його важюсть i дотепер залишаються без змши. Узагаль-нюючи чиннi нормативно-правовi акти у сферi охорони працi, слiд констатувати, що в цих документах поеднуються принципи централiзму й демократизму в управлшш. Такий пiдхiд знаходить вщображення у прийнятих нормативах i вимогах, яю покликанi по-ширювати самостшну iнiцiативу кожного пщприемс-тва до забезпечення пращвниюв безпечними умовами пращ.
У сучасних умовах у сферi охорони працi на щд-приемствах дiе значна кiлькiсть нормативних акив, якi були прийнятi ще за чаетв Радянського Союзу та потребують перегляду. При цьому необхщним е ди-ференцiйований пiдхiд до вщповщних нормативних документiв iз врахуванням видiв економiчно! дiяль-ностi. Таким чином, юнуюче нормативно-правове забезпечення у сферi охорони працi е недостатнiм i потребуе подальшого вдосконалення з метою полш-шення не тальки стану у сферi охорони працi, а й розвитку сощально-трудових вщносин.
Причини нещасних випадюв органiзацiйного характеру е вщображенням стану умов та засобiв вико-ристання ресурсiв у процеа трудово! дiяльностi, ш-дикатором розвитку соцiально-трудових вiдносин,
рiвня прогресивноси юнуючо1 системи управлiння на пiдприeмствi. Дослщження юлькосп нещасних випадюв на виробництвi за причинами на промислових пщприемствах Донецько1 областi свiдчить, що основ-ними причинами нещасних випадюв е саме оргашза-цiйнi причини (табл. 1).
У 2009 р. серед основних причин нещасних випадюв питома вага оргашзацшних причин становила 83,15%, техшчних — 8,93, психофiзiологiчних — 1,62, шших — 6,30%. Така ситуащя обумовлена тим, що
Оргашзацшш змiни на промисловому пщприем-ствi, яю вiдповiдають довгостроковим цшям його ро-звитку, на думку М. Аютово!, мають охоплювати «усi запланованi, органiзованi i контрольоваш змiни у сферi стратегИ, виробничих процеетв i структур пщп-риемств» [1, с. 21]. Залежно вщ розвитку сощально-трудових вiдносин, розподшу повноважень та функ-цiй мiж пiдроздiлами i окремими працiвниками у персоналу пщприемства формуеться певне уявлення про те, якою мiрою визначаються права та обов'язки, насюльки цiнуeться iнiцiатива.
Процес внутршньо1 штеграцп, пов'язаний iз встановленням i пщтриманням ефективних сощаль-но-трудових вiдносин на пщприемстта, е процесом пошуку заходiв спшьно1 дiяльностi на пiдставi управ-лiння внутрiшнiми факторами виробництва. Для кожного виду економiчноl дiяльностi характерним е певний набiр оргашзацшних та культурних складо-вих, яю е специфiчними на кожному пщприемствь Слiд зазначити, що пiдприeмство може одночасно застосовувати рiзнi види економiчноl дiяльностi на рiзних ринках. Стутнь диференщацп сощально-
бiльшiсть керiвникiв на промислових пщприемствах були у минулому пращвниками виробничого персоналу, що сформувало !х менталiтет та ставлення до питань безпеки працi. На промислових пщприемствах традицшно безпека трудово! дiяльностi забезпечу-еться у бшьшоси випадюв технiчними та iнженерни-ми заходами. За бiльшiстю випадюв оргашзацшш заходи не розглядаються з боку керiвництва як прю-ритетш, хоча i передбачаються в концепщях i про-грамах розвитку пщприемства.
трудових вiдносин визначаеться складнiстю завдань, яю вирiшуються, специфiкою оргашзацшно1 пщсис-теми. Так, недолiки в оргашзацп працi призводять до суттевих втрат i збитюв на пiдприeмствi, що супрово-джуеться втратами робочого часу (табл. 2).
Важливою передумовою безпечно1 трудово1 дiя-льностi е наявшсть вщповщно1 дieвоl нормативно-правово1 бази. Розглядаючи чинне законодавство Укра1ни з охорони пращ, можна вщзначити, що у щлому воно мае низку недолтв, основними з яких е переважна декларатившсть основних його положень та використання заходiв покарання у виглядi штрафiв за порушення норм i правил з охорони пращ.
Соцiально-трудовi вiдносини е вагомим та гнуч-ким фактором впливу на ефектившсть функщону-вання системи управлшня охороною працi, оск^льки пiд час взаемодп роботодавець мае ставлення до пра-цiвника як до об'екта, який дозволяе досягти йому сво1х цiлей. Водночас такий самий пщхщ використо-вуе працiвник щодо роботодавця, тому щ двi сторони сощально-трудових вiдносин одночасно е об'ектом
Таблиця 1
Юльисть нещасних випадк1в на виробницга за причинами на тдприемствах Донецько? обл.*
Види економ1чно1 дiяль-ност1 Причини нещасних випадюв Чисельн1сть потерп1лих з утратою працездатносп на один робочий день 1 бшьше та з1 смертельним насл^дком, ос1б
усього потерпiлих з1 смертельним наслщком
2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009
Видобування вугшля Техшчт 611 523 603 414 275 10 18 109 17 14
Органiзацiйнi 3037 2682 2886 2524 2533 57 45 63 40 67
Психофiзiологiчнi 28 26 23 18 53 4 5 5 4 7
Iншi 336 371 249 299 194 10 17 8 31 5
Металургiйне вироб-ництво Технiчнi 34 41 43 29 18 3 3 1 2 5
Органiзацiйнi 421 371 387 294 215 14 12 13 7 3
Психофiзiологiчнi 2 4 1 6 2 - - - - -
Iншi 9 24 20 31 17 - - 1 1 1
Виробництво машин та устаткування Техшчт 29 67 38 25 15 - - 1 - -
Оргашзацшш 277 279 277 203 112 7 4 4 4 1
Психофiзiологiчнi 3 - 2 1 1 - - 1 - -
Iншi 19 11 9 21 6 - - - 4 -
Усього Технiчнi 674 631 684 468 308 13 21 111 19 19
Оргашзацшш 3735 3332 3550 3021 2860 78 61 80 51 71
Психофiзiологiчнi 33 30 26 25 56 4 5 6 4 7
Iншi 364 406 278 351 217 10 17 9 36 6
Питома вага,% Технiчнi 14,02 14,34 15,07 12,11 8,93 12,38 20,19 53,88 17,27 18,45
Органiзацiйнi 77,72 75,75 78,23 78,16 83,15 74,3 58,65 38,83 46,36 68,93
Психофiзiологiчнi 0,69 0,68 0,57 0,65 1,62 3,81 4,81 2,91 3,64 6,80
Iншi 7,57 9,23 6,12 9,08 6,30 9,52 16,35 4,37 32,73 5,82
Загалом 4806 4399 4538 3865 3441 105 104 206 110 103
Усього,% 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100
* За даними Державно1 служби статистики Укра1ни.
Таблиця 2
2005 2006 2007 2008 2009
Неявки з поваж-них причин, год. Втрати робочого часу, год. Неявки з поваж-них причин, год. Втрати робочого часу, год. Неявки з поваж-них причин, год. Втрати робочого часу, год. Неявки з поваж-них причин, год. Втрати робочого часу, год. Неявки з поваж-них причин, год. Втрати робочого часу, год.
326 15 329 14 330 15 336 29 328 70
279 35 281 35 284 28 287 84 271 206
240 119 236 113 239 91 242 131 214 364
Види економiчно! дiяльностi
Добувна вють
промисло-
Металургiйне вироб-ництво та виробниц-тво готових метале-вих виробiв_
Машинобудування
i суб'ектом. Розвиток сощально-трудових вiдносин обумовлюеться впливом таких внутршшх факторiв, як види та форми зайнятоси, соцiальнi гарантп, компенсаций, пiльги, система оплати пращ, оргашзащя робочих мiсць, кадрова политика, трудова поведiнка. Зниження мотиващ! до пращ у пращвниюв е одшею iз причин пiдвищення рiвня травматизму, що у свою чергу призводить до вповшьнення розвитку пщпри-емства. Недолiки у соцiально-трудових вщносинах, яю обумовленi неузгодженiстю цшей та щнностей суб'ектiв, перешкоджають ефективному функщону-ванню системи управлiння охороною працi. Одним iз проявiв ще! ситуащ! е наявшсть конфлiктiв у сферi сощально-трудових вщносин, яю призводять до зна-чно! кiлькостi цившьних справ (табл. 3).
Як свщчить аналiз, юльюсть правопорушень трудового законодавства з боку роботодавця е доста-тньо великою. Водночас зростае чисельшсть осiб, притягнутих до адмшстративно! вiдповiдальностi за правопорушення у сферi охорони працi та здоров'я населення. Так, чисельшсть оаб, яю ско'1ли правопорушення у сферi охорони працi та здоров'я населення, зросла з 272,2 тис. оаб у 2005 р. до 283,1 тис. оаб у 2009 р., тобто на 4%. Найбшьше значення цього показника було в 2007 р. i становило 305,5 тис. оаб [2-4].
Чисельшсть оаб, як1 ско'1ли правопорушення у сферi охорони працi та здоров'я населення, зросла останшми роками, що е негативним явищем i потре-буе розробки нових пiдходiв та пошуку дiевих шляхiв до виршення ще! проблеми. Наявнiсть тако'1 негативно! тенденцГ! свiдчить про те, що адекватна шдустрь альному суспшьству мета виробництва, а саме прибу-
ток, у масштабах всiе! економiки не вiдповiдае цшям та щнностям у досягненнi спального блага.
Немаловажним чинником, що впливае на фор-мування та розвиток соцiально-трудових вщносин, е сощальш гарантп, як1 надае пiдприемство пращвни-кам. Пшьги та компенсаций за роботу в несприятли-вих умовах працi передбачають вщповщш фiнансовi витрати, що негативно впливае на фшансово-еконо-мiчний результат дiяльностi пiдприемств. Останнiми роками вщбуваеться поступове зниження розмiру пiльг: у добувнш промисловостi — на 12,7%, металур-гiйнiй — на 24,0, машинобудуванш — на 27,8% (табл. 4). У таблиц наведено показник, який розра-ховуеться один раз на два роки.
Таблиця 4
Чисельнiсть пращвниюв, яким встановлено хоча б один
iз вид1в пiльг та компенсацш, тис. ^ осiб [2-4]
Види економiчноl дiяльностi 2005 2007 2009
Добувна промисловють 369,3 358,8 322,5
Металургшне виробництво та виробництво готових металевих виробiв 256,5 243,0 195,0
Машинобудування 200,5 186,0 144,8
Професiйно-квалiфiкацiйна структура персоналу пiдприемства як однин iз факторiв внутрiшнього се-редовища впливае на соцiально-трудовi вiдносини, що може проявлятися через рiвень досягнення прю-ритетних цшей пiдприемством. До ще! групи вщно-сяться таю фактори, як чисельшсть персоналу та ста-тево-вжовий склад, квалiфiкацiйний рiвень i сощаль-на приналежнiсть персоналу. Дослщжуючи рiвень забезпечення промислових пщприемств квалiфiкова-ним персоналом, Е. Лiбанова доводить, що «всупереч росту попиту на квалiфiкованих працiвникiв у кра!ш все ще не вiдновленi традищ! одержання професшно-технiчно! освiти, що пов'язано з домшуванням у пе-реважно! бiльшостi i молодi, i батьк1в упередженого ставлення до робочих спещальностей, упевненостi у !хнш непрестижноси та неперспективностi вiдносно подальшо! кар'ери» [5, с. 126].
Рiвень освгти е важливим чинником, що впливае на розвиток сощально-трудових вщносин, та прояв-ляеться у !х сприйняти працiвниками i змiнах усвь домленость Щодо цього аспекту Е. Лiбанова вказуе, що «освгта, на жаль, не посщае належного мiсця у системi цiнностей населення Укра!ни — прюритет-ним його вважають тшьки 4,6%» [5, с. 125].
Таблиця 3
Кшьюсть цившьних справ, розглянутих судами _ (з винесенням ршення) [2-4] _
2005 2006 2007 2008 2009
о о о о о о о о о о
Показники Розглянут справ § £9 5 я о о Я со оо эв со Розглянут справ § £9 5 я о о Я со оо эв со Розглянут справ § £9 5 я о о Я со оо со Розглянут справ § £9 5 я о о Я со оо эв со Розглянут справ § а 5 я о о Я со оо Э в со
Поновлення на робоп 3,8 2,2 3,7 2,2 2,9 1,6 3,7 1,5 3,7 1,5
Виплата
заробпно! 56,0 53,5 28,8 26,2 18,7 16,9 16,1 10,3 21,5 14,6
плати
На думку С. Калра та В. Панкова, значущим фактором в умовах жорстко! конкуренц!! на ринку, що висувае висок! вимоги до рiвня професiоналiзму фахiвцiв, яю зайнятi у технологiчних i виробничих процесах, управлiннi виробництвом, е рiвень освiти, що впливае на здатшсть до навчання, умiння працю-вати в колективi [6; 7].
Дослщжуючи основнi проблеми розвитку профе-сiйного навчання кадрiв на виробнищта, I. Заюков i Н. Коваль видгляють серед них такт:
обмеження з боку держави обсягу витрат на здiйснення професiйного навчання, яю включаються до складу валових витрат пщприемства;
складна i тривала процедура отримання дозволiв на навчання кадрiв на виробництвi, яка потребуе значних фшансових ресурсiв;
недостатня зацiкавленiсть роботодавщв у фшан-суваннi професiйного навчання через вщсутшсть ме-ханiзму !х повернення в разi звгльнення пращвника;
незацiкавленiсть працiвникiв вкладати грошовi кошти у свою професiйну пiдготовку через вщсутшсть достатшх коштiв та стимулiв;
недостатнiй рiвень використання сучасних тех-нологiй професiйного навчання [8, с. 65].
Умови пращ на пщприемств! визначають його ефектившсть i мають розглядатися як важлива група фактор!в, що суттево впливае на виробничу культуру та соцiально-трудовi вщносини на пiдставi таких чинникгв, як психофiзiологiчнi, санiтарно-гiгiенiчнi та соцiально-психологiчнi. Саме ця група безпосере-дньо виступае передумовою вiдповiдного забезпечен-ня безпечно! трудово! дiяльностi з урахуванням здат-ностi працiвникiв вирiшувати технiчнi, технолопчш та органiзацiйнi проблеми, формувати сприятливий психолопчний клiмат у колективi та едиш цiнностi й усвiдомлення на додержання i пiдтримку заходiв без-пеки працi.
Умови працi можуть характеризуватися такими шюдливими факторами виробничого середовища i трудового процесу, яю здатнi негативно впливати на формування щнностей, принципiв i норм у пращвниюв, що у свою чергу призводить до зростання р!в-ня травматизму. Доцгльно зауважити, що травми уна-слiдок нещасних випадюв призводять до смертельного результату тшьки тодi, коли певна юльюсть спри-яючих чинниюв дiють одночасно. Так, П. Шультом узагальнено аналiз виробничих травм i професiйних захворювань, у якому частка виробничих травм зi вете! !х кiлькостi склала 10% [9].
Найбгльш високий рiвень зайнятих у несприят-ливих умовах пращ виявляеться серед пращвниюв промисловость За чисельнiстю працюючих у небез-печних г шк1дливих умовах пращ серед основних га-лузей економ!ки промисловють посщае перше мюце. За останш п'ять рокгв на промислових пщприемствах спостер!гаеться зниження чисельносп пращвниюв, яю працюють в умовах, що не вщповщають санггар-но-ппешчним нормам, про що свщчать даш, наведе-ш у табл. 5.
Негативна ситуащя у сфер! охорони пращ на промислових пщприемствах е також наслщком не-ефективносп заход!в стосовно безпеки пращ, Г перш за все оргашзащйного характеру, яю зумовлюють фшансов! можливосп пщприемств. Тому фшансовий результат, прибуток, витрати на каттальний ремонт, основш засоби, бущвництво тощо, витрати на заходи з охорони пращ, р!вень фшансування сощально-культурних заход!в являють собою фактори, що хара-ктеризують фшансов! можливосп пщприемства Г впливають на розвиток сощально-трудових вщносин.
Таблиця 5
Чисельнiсть пращвниюв, яю працюють в умовах, що не вщповщають саштарно-ппешчним нормам, _тис. осiб [2-4] _
Види економ!чно! д!яльност! 2005 2007 2009
Добувна промислов!сть 360,2 347,5 315,3
Металург!йне виробництво та виробництво готових металевих вироб!в 241,5 228,3 179,1
Машинобудування 178,5 165,2 129,2
О. Пушкар Г О. Тридед стверджують, що «реал!-защя пщприемством сво!х штереетв визначае його поведшку у простор! параметр!в, що характеризують протир!ччя, породжуваш взаемод!ею пщприемства та ринкового середовища, а також взаемод!! внутршшх компонента пщприемства, як! перебувають на р!зних стад!ях свого життевого циклу» [10, с. 126].
Стосовно державних пщприемств можна зазна-чити, що бюджетш джерела фшансування практично вщсутш, при цьому державою не створен! умови для формування власних фшансових ресурав пщпри-емств. Попршуе ситуащю наявшсть значно! дебгтор-сько! заборгованосп, а юнуюча податкова полггика не стимулюе швестицшш процеси на пщприемствах. На думку Б. Карлоффа, для ефективного функщонуван-ня пщприемства необхщно використовувати «модель дш, необхщних для досягнення поставлених цглей шляхом координац!! та розподглу ресурав компанп» [11, с. 148]. У свою чергу С. Пглецька доводить, що в основ! менеджменту пщприемства слщ визначати економ!чний змют та особливост! фшансово! стратег!! п!дприемства з урахуванням визначальних Г! фактор!в [12, с. 284].
У сучасних умовах юнуюча нормативно-правова база на промислових пщприемствах потребуе поси-лення ефективносп вете! системи правового забезпе-чення. В!дпов!дно до д!ючо! нормативно-правово! бази на пщприемств! пращвникам, працюючим у не-сприятливих умовах, надаються пгльги ! компенсац!! у форм! додаткових в!дпусток, скороченого робочого дня або тижня, безкоштовного молока або !нших р!-внощнних харчових продукт!в, встановлюються пщ-вищеш тарифн! ставки, доплати за умови й штенсив-н!сть прац!, що мютиться у колективному договор! та е фактором впливу на розвиток сощально-трудових вщносин. Однак не вс! промислов! п!дприемства вважають за потр!бне дотримуватися чинного законо-давства щодо укладання колективних договор!в, що проявляеться також у небажанн! роботодавц!в здшс-нювати належне соц!альне забезпечення пращвниюв. Наявшсть тако! ситуащ! обумовлено зростанням обсягу витрат на непередбачеш законодавством пгльги та виплати пращвникам ! членам !х с!мей. Водночас на бшьшосп п!дприемств, як! укладають колективн! договори, пол!тика у сфер! охорони прац! спрямована на розширення пгльг ! компенсац!й зам!сть прове-дення профглактичних заход!в щодо зниження виробничого ризику, що пщтверджуе неефективн!сть дж>-чо! системи управлшня охороною прац!.
На р!зних стад!ях розвитку п!дприемства вини-кають певш причини для зм!ни соц!ально-трудових вщносин. Важливими чинниками у цьому виступають комушкативш засоби, канали передач! та сприйняття шформащ! ! засоби обмшу !нформац!ею. Внутр!шн! процеси самооргашзащ! будь-якого пщприемства передбачають не тшьки негативний зворотний зв'я-зок, що забезпечуе управлшня за вщхиленнями, але ! переважно позитивний, який дозволяе досягати рево-
СЕМЕНОВ А.Г., ЯРОШЕВСЬКА О. В.
люцшних трансформацш у процеа управлiння розви-тком пiдприeмства.
Аналiз чинниюв, як впливають на формування та розвиток сощально-трудових вiдносин, дозволяе визначити природу к формування, сощально-еконо-мiчну суттсть, як у свою чергу впливають на соща-льно-трудовi вiдносини у сферi охорони працi. Тому формування i розвиток соцiально-трудових вiдносин необхiдно здiйснювати таким чином, щоб ус змiни, як вщбуваються на пщприемствах пiд впливом чинниюв, сприяли покращенню не тшьки економiчного та фшансового стану пiдприeмства, а також i соща-льно-трудових вiдносин.
Список використаних джерел
1. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиями / М.Д. Аистова. — М.: Альпина Паблишер, 2002. — 288 с.
2. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2005 рж / Держкомстат Украши; за ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2006. — 576 с.
3. Статистичний щорiчник Украши за 2007 рж / Держкомстат Украши; за ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2008. — 572 с.
4. Статистичний щорiчник Украши за 2009 рж / Держкомстат Украши; за ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2010. — 566 с.
5. Либанова Э. Ценностные ориентации и социальные реалии украинского общества / Э. Либанова // Экономика Украины. — 2008. — № 10 (555) октябрь. - С. 120-136.
6. Kalra S.K. HPM — translation. Human potential management: time to move behind the concept of human resource management / S.K. Kalra // Journal of European Industrial Training. — 1997. — V. 21. — No 5. — Р. 176-180.
7. Панков В. А. Качество трудового потенциала современной производственной компании / В.А. Панков, В.И. Кулийчук // Менеджер. — 2005. — № 3. — С. 10-13.
8. Заюков I. Розвиток професшного навчання кадрiв на виробництвi / I. Заюков, Н. Коваль // Ма-терiали III Мiжнародноí науково-практично! конференций «Дни науки — 2007». — Т. 1. — Дшпропет-ровськ, 2007. — С. 63-66.
9. Schein Edgar H. Organizational Culture and leadership / Edgar H. Schein. — San Francisco: Jossey-Bass Publishers, 1985. — 358 р.
10. Пушкарь А. Стратегическое управление развитием предприятия / А. Пушкарь, А. Тридед // Бизнес информ. — 1999. — № 11-12. — С. 124-129.
11. Карлофф Б. Деловая стратегия / Б. Кар-лофф; пер. с англ.; науч. ред. и авт. послесл. В.А. Приписнова. — М.: Экономика, 1991. — 239 с.
12. Пшецька С.Т. Фшансова стратепя як основа фшансового менеджменту тдприемства / С.Т. Пшецька // Вюник ДГМА. — 2005. — № 2. — С. 280-284.
А. Г. Семенов
д-р екон. наук академк АЕН Украти
О. В. Ярошевська
канд. екон. наук м. Запорiжжя
МЕХАН1ЗМИ Ф1НАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛ1ЗУ
I. Вступ. 1нструментарш фшансового менеджменту являе собою певш мехашзми, яю дозволяють встановити фактори впливу на piBeHb важливих рин-кових показниюв, що суттево впливають на фшансо-вi результати дiяльностi тдприемства. Вважаемо за доцшьне впровадження в аналггичну роботу тдприемства ПАТ «ЗАПОР1ЖТРАНСФОРМАТОР» таких механiзмiв фшансового менеджменту: штегральний фшансовий аналiз, мехашзм ефекту фшансового ва-желя, кореляцшно-регресшний аналiз.
II. Постановка завдання. Метою стати е досль дження механiзмiв фшансового менеджменту для проведення аналiзу.
III. Результати. 1нтегральний фшансовий аналiз дозволяе одержати найбшьш поглиблену (багатофак-торну) ощнку умов формування окремих агрегованих фшансових показниюв. Вважаемо, що факторний аналiз за моделлю Дюпон е найбшьш ефективним, тому що пов'язуе таю важливi ринковi показники, як рентабельшсть продажу, фшансову незалежнiсть, дь лову актившсть тощо. Ця система фiнансового аналь зу, розроблена фiрмою «DuPont» (США), передбачае розкладання показника «коефiцiент рентабельносп активiв» на ряд фiнансових коефщенив його формування, взаемозв'язаних мiж собою у единш
системi. Принципова схема проведення такого аналь зу представлена формулою
ЧП
А '
ЧП р Р ха'
Ж. р
В р
Пд + Пп ,Р
Р
Р
(ОА+НА), (1)
де ЧП — сума чистого прибутку;
Р — обсяг реалiзацií продукци;
А — середня сума всiх активiв;
ВД — сума валового доходу;
В —сума витрат;
Пд — сума податкiв, що сплачуються за рахунок доходiв;
ПП — сума податюв, що сплачуються за рахунок прибутку;
ОА — середня сума оборотних активiв;
НА — середня сума необоротних активiв.
В основi ще! системи аналiзу лежить модель «ВиРопЪ>, вiдповiдно до яко! коефщент рентабель-ностi використовуваних активiв (РА ) пiдприeмства складаеться з коефщента рентабельностi реалiзацil продукцп (РРП ) та коефiцieнта оборотносп (юльюсть оборотiв) активiв (КОА )
Ра = Ррп х КОа . (2)
