АКАДЕМіЧНі СЛУХАННЯ З ПРОБЛЕМ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ 12 ЛИПНЯ 2013 РОКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

АКАДЕМ1ЧН1 СЛУХАННЯ З ПРОБЛЕМ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ

12 липня 2013 року

ОФЩ1ЙН1 МАТЕР1АЛИ, Д1ЛОВА ТА АНАЛ1ТИЧНА 1НФОРМАЦ1Я, РЕЦЕНЗП, ПОВ1ДОМЛЕННЯ

12 липня 2013 були проведеш Акаде-мiчнi слухання на тему: «Вугшьна i мета-лургiйна промисловiсть: соцiальнi проблеми та перспективи». Органiзаторами !х прове-дення були 1нститут економiки промисловосп НАН Украши (м. Донецьк), Навчально-науковий iнститут економiки промислового розвитку НАН i МОН Украши (м. Дншро-петровськ) i Вiддiлення економши Нащо-нально! академи наук Украши.

Метою академiчних слухань було ви-значення шляхiв розв'язання соцiальних проблем i забезпечення соцiального розвитку вугшьно! та металургшно1 промисловостi Украши з урахуванням процесiв модершзаци цих галузей.

Основними темами дискуси виступи-

ли:

гаранти зайнятостi, новi форми зайня-тостi, займана праця, ефективна зайняпсть;

кадровий потенцiал, можливосп та потреби його розвитку в контекст шновацш-них змш;

виробнича безпека: стан, проблеми, можливостi забезпечення;

готовнiсть i можливосп державних та регiональних органiв влади до працевлашту-вання звiльнених пращвниюв вугшьно1 та металургшно1 галузей;

продуктивнють i оплата працi: стан, проблеми, взаемозв'язок;

управлiння соцiально-трудовою сферою: стан, проблеми, якють, вщповщаль-нють;

розвиток виробничо1 демократи, со-щального, державно-приватного, суспiльно-приватного партнерства;

свiтовий досвiд розв'язання сощальних проблем промисловостi;

правове забезпечення розв'язання сощальних проблем вугшьно1 та металургшно1 промисловостi;

завдання й можливосп сощально1, про-мислово1, державно^ регюнально1 та галу-зево1 полпики щодо мiнiмiзацil соцiальних i

виробничих ризиюв i створення умов сощ-ального розвитку у процесi модершзаци ву-гшьно1 та металургшно1 галузей промис-ловостi.

Для обговорення запропоновано таю доповщк

1. Соцiальний вимiр вугшьно1 та мета-лургшно1 галузей промисловосп Укра1ни (доповiдачi: акад. НАН Украши О.1. Амоша -директор 1нституту економiки промисловостi НАН Украши, д.е.н. Ю.С. Залознова - заст. директора Навчально-наукового шституту економiки промислового розвитку НАН i МОН Украши, д.е.н. О.Ф. Новшова - зав. вщдшу 1ЕП НАН Укра1ни, д.е.н. В.П. Анто-нюк - головний науковий сшвробпник 1ЕП НАН Украши).

2. Про посилення економiчних та сощальних протирiч у процесах модершзаци вугшьно1 галузi (доповiдач д.е.н. Ю.С. За-лознова - заст. директора Навчально-науко-вого шституту економши промислового розвитку НАН i МОН Укра1ни).

У роботi слухань взяли участь 7 акаде-мiкiв i 12 членiв-кореспондентiв НАН Украши, представники державних i регiональних оргашв виконавчо1 влади, профспiлки, робо-тодавщв, бiзнесу, пiдприeмств, науки i освь ти, представники преси «Голос Украши», «Дзеркало тижня», «Сегодня», «День», регь ональне телебачення.

З привiтаннями виступили О.1. Амоша - академш НАН Украши, директор 1нсти-туту економiки промисловосп НАН Украши; В.М. Геець - академш НАН Укра1ни, вще-президент НАН Украши, директор 1нституту економши та прогнозування НАН Укра1ни; Е.М. Лiбанова - академiк НАН Украши, академш-секретар Вiддiлення економiки НАН Украши, директор 1нституту демогра-фи та сощальних дослщжень iм. М.В. Птухи НАН Укра1ни;

О.О. Лук'янченко - мер м. Донецька, д.е.н., проф.; Ю.Л. Звягшьський - народний депутат Украши, д.т.н., проф.; А.Ф. Булат -

академк НАН Укра1'ни, академiк-секретар Вiддiлення мехашки НАН Укра1'ни, директор 1нституту геотехшчно! механiки iM. М.С. Полякова НАН Укра1'ни; В.П. Шевченко - ака-демiк НАН Укра1'ни, голова Донецького наукового центру НАН i МОН Украши; Г.Г. Ивняк - академш НАН Украши, ректор Нащонального прничого унiверситету МОН Укра1'ни; П.В. Золотопупов - заступник директора департаменту розвитку базових га-лузей промисловосп, начальник управлшня вугшьно! промисловосп Донецько! облдерж-адмшютрацп; 1.М. Чемсак - радник мшютра Мiнiстерства сощально! полiтики Укра1'ни.

У вiтальних виступах учасникам слу-хань НАН Укра!ни представники законодав-чо! та виконавчо! влади яскраво продемонст-рували знання загальних проблем сощально-го розвитку Укра!ни, li регiонiв i промисловосп з акцентом на двох ii галузях - вугшь-нш та металургiйнiй. Одночасно звучало ба-чення означених проблем у перспектива

З основними доповiдями виступили:

Амоша Олександр 1ванович, академiк НАН Укра!ни, директор iнституту; Новiкова Ольга Федорiвна, д.е.н., проф.; Антонюк Валентина Полшаршвна, д.е.н., проф., 1нститут економши промисловостi НАН Укра!ни;

Залознова Юлiя Станiславiвна, д.е.н., заст. директора Навчально-наукового шсти-туту економiки промислового розвитку НАН i МОН Укра!ни (Дншропетровськ), зав. сектору 1нституту економши промисловостi НАН Укра!ни;

Казаченко Володимир 1ванович, Цен-тральний комiтет профспшки металургiв i гiрникiв Укра!ни, Дншропетровськ;

Король В'ячеслав 1ванович, начальник Територiального управлiння Держпрпром-нагляду Укра!ни в Донецькш областi;

Пастушенко Володимир Михайлович, к.е.н., Донецька обласна рада профспшок;

Притоманов Сергiй Олексшович, гене-ральний директор Федерацп металурпв Укра!ни, Днiпропетровськ;

Пiвняк Геннадiй Григорович, акад. НАН Укра!ни, ректор Нащонального прничого ушверситету МОН Укра!ни;

Цуркан Михайло Леонiдович, директор Департаменту сощального розвитку та адмь нютративного забезпечення дирекци з персоналу ТОВ «Мепнвест холдинг»;

Козенко Тамара Микола!вна, директор Донецького обласного центру зайнятосп;

Самсонов 1лля Анатолiйович, начальник вщдшу розробки програм управлшня персоналом, «Донецьксталь» - металургш-ний завод».

Доповда за якими сформовано рекомендацп академiчних слухань, виголо-сили таю учасники:

Амоша Олександр 1ванович, акаде-мiк НАН Укра1'ни, директор шституту, Нов1кова Ольга Федорiвна, д.е.н., проф., Антонюк Валентина Полжаршвна, д.е.н., проф., 1нститут економiки промисловостi НАН Укра!ни, Донецьк - Сощальний вимгр вугыьног та металургтног галузей промисло-eocmi Украгни;

Залознова Юлiя Станiславiвна, д.е.н., заст. директора Навчально-наукового шституту економши промислового розвитку НАН i МОН Укра1'ни, Днiпропетровськ, зав. сектору 1нституту економiки промисловостi НАН Укра!ни - Про посилення eKOHOMiHHUX та сощальних протирт у процесах модер-тзацп вугыьног галузi;

Казаченко Володимир 1ванович, Центральний комггет профспшки металурпв i прниюв Укра1'ни, Дншропетровськ - Актуальные проблемы ГМК Украины: профсоюзный взгляд;

Король В'ячеслав 1ванович, начальник Територiального управлшня Держпром-нагляду Укра!ни у Донецькiй обласп - Проблемные вопросы производства угля и металла: состояние и перспективы безопасности;

Пастушенко Володимир Михайлович, к.е.н., Донецька обласна рада професш-них спшок - От социальных последствий преобразований в промышленности к целям социального развития региона;

Притоманов Сергш Олексшович, ге-неральний директор Федерацп металурпв Укра!ни, Днiпропетровськ - О подходах Стороны работодателей к заключению нового отраслевого соглашения в ГМК Украины;

Губерна Галина Костянтишвна,

д.е.н., проф., Донецький державний ушвер-ситет управлшня - Социальные потери несвоевременных реформ: союз угля и металла;

Маландш Михайло Олександрович, помiчник голови Укрвуглепрофспшки;

Ткач Вжтор Федорович, зав. вщдшу сощально-економiчноl та аналогично! роботи ЦК Укрвуглепрофспшки - Роль и задачи профсоюзов в решении социально-экономических проблем предприятий угольной промышленности;

Мороз Олег Семенович, к.е.н., Феде-ращя роботодавщв металургiв Укра1ни, Днiпропетровськ - Социальные аспекты развития металлургического комплекса Украины;

ГИвняк Геннадiй Григорович, акад. НАН Украши, Шашенко Олександр Мико-лайович, д.т.н., проф., проректор, Пшов Пе-тро 1ванович, д.т.н., проф., перший проректор, Пашкевич Марина Сергнвна, к.е.н. Нащональний прничий унiверситет, Дншро-петровськ - Виршення соцгально-економгч-них проблем вугледобувних регютв на основi в1дкритог технологiчноi платформи - анхо-манй;

Цуркан Михайло Леонщович, директор Департаменту сощального розвитку та адмшстративного забезпечення дирекцп з персоналу ТОВ «Меннвест холдинг» - Социальная политика Метинвеста: приоритеты, перспективы;

Гриньов Анатолш Федорович, го-ловний редактор журналу «Металургшна та прничорудна промисловють», д.т.н., проф., кафедра економiки НМетАУ, Дншропет-ровськ - Еще раз о некоторых проблемах металлургии;

Козенко Тамара МиколаТвна, директор Донецького обласного центру зайнятос-п - Про практику роботи Донецьког' облас-ноi служби зайнятостi з питань сприяння працевлаштуванню пращвниюв, вивтьнених з тдприемств вугiльноi та металургiйноi про-мисловостi;

Стрельченко Денис 1горович, начальник вщдшення НСПП у Донецьюй обласп - Колективш трудовi спори в металургттй та вугтьтй промисловостi. Досвiд та перспективи виршення розбiж-ностей;

Самсонов 1лля Анатолшович, начальник вщдшу розробки програм менеджменту персоналу, «Донецьксталь» - металур-гшний завод» - Реализация социальной ответственности политики ведения бизнеса в компании Донецксталь: принципы, результаты, проблемы;

Бойко Галина Валентишвна, голов-ний правовий шспектор пращ ПМГУ Донецько! обласп - Особенности трудовой занятости работников ГМК Донецкой области в современных условиях: проблемы и перспективы;

Надрага Василь 1ванович, к. держ. упр., доцент, провщний науковий сшвробпник 1нституту демографп та сощальних дос-лiджень НАН Украши, Ки1в - Iндивiдуальнi ризики людини в системi сощальних ризиюв модершзаци вугiльноi галузi промисловостi;

Мельник Сергш Вжторович, к.е.н., директор НД1 пращ та зайнятосп населення, Луганськ - Урахування сощально-еконо-мiчних та демографiчних на^дюв реструк-туризацп вугiльноi промисловостi Украг'ни;

Галушко Ольга Сергнвна, д.е.н., проф., зав. кафедри «Економiчного аналiзу». Нащональний прничий ушверситет, Дншро-петровськ - Финансовые рычаги реализации принципов социальной ответственности бизнеса в горно-металлургической промышленности;

Мартякова Олена Володимирiвна, д.е.н., проф., зав. сектору 1нституту еконо-мши промисловостi НАН, зав. кафедри управлшня виробнитвом ДонНТУ - Социальные проекты и инвестиции в городах присутствия бизнеса ГМК Украины;

Котов Свген Валершович, к.е.н., с.н.с. 1нститут економши промисловостi НАН Укра1ни, Донецьк - Европейский опыт решения социальных проблем в промышленности;

Богданов Руслан Кябiрович, керiвник департаменту по взаемоди з профспшковими органiзацiями та регiональною владою, ДТЕК - Система социальной ответственности бизнеса в ДТЭК. Решение социальных проблем территорий присутствия предприятий ДТЭК.

За шдсумками академiчних слухань «Вугшьна та металургшна промисловють: сощальш проблеми та перспективи» було вироблено таю рекомендаций

Сучасний стан i перспективи розвитку у вугледобувнiй та металургшнш галузях промисловостi залежать вщ модернiзацiйних процесiв економiки Укра1ни та впливу зов-нiшнiх i внутршшх чинникiв на економiчний та сощальний розвиток цих галузей. Вщбу-ваються складнi процеси iнституцiйних, тех-

шко-технолопчних та оргашзацшних пере-творень. Вони охоплюють матерiально-тех-нiчну базу цих сфер економiчно! дiяльностi, впливають на обсяги виробництва та реалiза-щю вугiлля i металу, економiчний i фшансо-вий стан пiдприeмств, суттево позначаються на всiй системi сощально-трудових вiдносин, матерiальному становищi працiвникiв даних галузей i станi !х сощально! захищеносп. Процеси приватизацп, якi забезпечили вхо-дження у вугiльну та металургшну галузi великих мiжнародних компанiй, обумовили позитивнi зрушення в розвитку дослщжува-них галузей. На бшьшосп приватизованих пiдприемств здiйснюеться модершзащя виробництва, упровадження нових технологш та систем оргашзацп бiзнесу, що впливае на пiдвищення ефективностi операцшно! дiяль-ностi. Вiдбуваються змiни i в соцiальнiй сфе-рi - розширюються можливостi вирiшення соцiальних проблем, шдвищення добробуту персоналу, одночасно виникають новi про-блеми, пов'язанi з оптимiзацiею чисельностi працiвникiв, використанням займано! працi, пiдвищенням вимог до персоналу. У той же час на державних шдприемствах цих галузей економiчно! дiяльностi вiдбуваються процеси стагнацп. Проблеми, яю стримують розвиток металургшно! галуз^ сформувалися через вiдсутнiсть державно! науково обrрунтовано! стратегiчно! полiтики, зорiентовано! на сис-темний розвиток комплексу. Металурпя, i загалом ГМК, нагально потребують розробки загальнодержавно! програми, або стратеги подальшого розвитку (модернiзацi!) на сере-дньо- та довгострокову перспективу. Цей документ мае будуватися на основi узго-дження iнтересiв держави, бiзнесу i профст-лок, а мехашзмом його реалiзацi! мае стати державно-приватне партнерство. Розв'язання юнуючих проблем сощально-трудово! сфери вугiльно! та металургiйно! галузi практично неможливе без прискорено! модершзацп i технiчного переоснащення виробництва, суттево! активiзацi! iнвестицiйно! та шновацш-но! дiяльностi, а також вщновлення регулю-ючого впливу держави. Повшьно усвiдом-люеться та запроваджуеться в систему управлiння державними вугiльними та мета-лургiйними пiдприемствами правове оформ-лення дiлово! поведiнки та корпоративно! культури, посилення вiдповiдальностi пра-щвника i роботодавця щодо продуктивно! та

пдно! працi, якостi трудового життя, конку-рентоспроможностi персоналу та тдпри-емств тощо.

На сьогоднi бракуе комплексних на-укових дослiджень iз соцiальних проблем вугiльно! та металургшно! галузей, що обме-жуе розробку науково обгрунтованих реко-мендацiй щодо !х вирiшення. Нинiшнi обго-ворення сощальних проблем на академiчних слуханнях певною мiрою сприятимуть лшвь дацп прогалин у цьому напрямi.

У процес обговорення соцiальних проблем розвитку вугшьно! та металургшно! галузей промисловосп учасниками акаде-мiчних слухань було зроблено таю висновки:

1. Процеси модершзацп вугшьно! та металургшно! галузей промисловосп супро-воджуються змшами у трудовш i соцiальнiй сферах, яю мають позитивнi та негативнi со-цiальнi наслiдки. У процесi цих перетворень негативш наслiдки не попереджаються, со-цiальнi ризики не мiнiмiзуються та не врахо-вуються в розробщ стратегiй розвитку пiдп-риемств, галузей, бiзнесу, що не забезпечуе !х найшвидшого подолання. Глибока системна криза, яку вже декшька роюв переживае металургiйна галузь промисловосп Укра!ни, призвела до вкрай негативних сощальних i економiчних наслiдкiв. За перюд 20082012 рр. чисельнють працюючих скоротилася на 26%, набули поширення такi форми опти-мiзацi! чисельностi працюючих, як так зваш «програми добровiльного вивiльнення пра-щвниюв», займана праця та iншi нестандарт-нi форми зайнятостi (аутсорсинг, лiзинг персоналу тощо), виведення непрофшьних акти-вiв у дочiрнi юридичш особи з переведенням до них пращвниюв, якi запланованi до ско-рочення. Зберiгаеться занижена оплата пращ, яка не вщповщае умовам, важкосп i склад-ностi працi. У незадовшьному станi перебу-вае сфера охорони парщ i здоров'я пращвниюв через прогресуюче старшня виробничих фондiв, неналежне фiнансування i виконання профшактичних заходiв. Такi ж тенденцп простежуються у вугiльнiй галузi. Невщ'ем-ною складовою модернiзацi! цих галузей мае бути !! соцiальна модершзащя. Вона мае за-безпечити пошук оптимального спiввiдно-шення та збалансування економiчних iнте-ресiв роботодавцiв i соцiальних iнтересiв працiвникiв. А дiевим iнструментом узгод-ження i гармошзацп цих iнтересiв мае стати

сощальна стандартизащя i, зокрема, запрова-дження галузевого сощального стандарту оплати пращ.

2. Вщбуваеться неухильне скорочення кадрового потенщалу даних галузей промисловосп внаслiдок органiзацiйних, шститу-цiйних та технолопчних змiн у цих сферах економiчно! дiяльностi. Компанп з метою тдвищення ефективностi та прибутковостi здшснюють послiдовну оптимiзацiю чисель-ностi персоналу, при цьому все ширше засто-совуючи систему аутсорсингу, на яку пере-водяться переважно працiвники допомiжного та обслуговуючого персоналу. Поширення аутсорсингу супроводжуеться зниженням соцiальних гарантш працюючим, рiвня без-пеки пращ, якосп виконання робiт, сощаль-но! вiдповiдальностi роботодавця тощо.

3. У структурi кадрового потенцiалу вiдбуваються яюсш змiни: зростае частка працiвникiв iз вищою освiтою; здiйснюються певнi позитивш змiни у вiковiй структурi персоналу, зростае частка молодих пращвниюв (вiком до 34 рокiв), однак високою зали-шаеться кiлькiсть пращвниюв пенсiйного вiку; у структурi попиту на робочу силу вщбуваеться зростання попиту на пращвниюв без професшно! тдготовки, загострюеться проблема забезпечення цих галузей високо-квалiфiкованими кадрами.

4. Мають мюце проблеми у розвитку персоналу даних сфер економiчно! дiяльнос-тi: у середньому по галузях скорочуеться частка пращвниюв, яю опановують новi профе-сп та пiдвищують квалiфiкацiю. Незначними е швестицп пiдприемств у професiйний роз-виток персоналу, якi не перевищують 0,20,3% загальних витрат на робочу силу i е значно меншими порiвняно з провiдними компашями свiту. Недостатнiй розвиток персоналу обумовлений слабкими шноващйни-ми процесами на бшьшосп пiдприемств, !х технолопчною вiдсталiстю. У той же час су-часнi приватнi компанп демонструють знач-ну увагу до розвитку персоналу, формування необхщних компетенцiй.

5. Справедлива оплата пращ е важли-вим фактором сощального миру i стабшьнос-тi, однiею з необхiдних умов економiчного зростання, вагомим мотиватором для пращв-никiв i нормою моралi цивiлiзованого суст-льства. Оплата пращ в дослщжуваних галузях е вищою, шж у середньому по промисло-

восп, i вона динамiчно зростае. Однак вияв-лено таю проблеми: значна розбiжнiсть рiв-шв заробнно! плати на пiдприемствах рiзних форм власностi; наявнiсть працiвникiв, яю отримували заробiтну плату в межах И мшь мального рiвня; наявнють значно! частки пiд-приемств вугшьно! промисловостi, де не-своечасно вводяться тарифш ставки i поса-довi оклади вiдповiдно до законодавчо вста-новленого пiдвищення мiнiмально! заробiт-но! плати; недостатнiй рiвень захищеностi оплати пращ, обумовлений низькою часткою основно! заробнно! плати в загальному фон-дi оплати працi; зниження частки витрат на оплату пращ у структурi операщйних витрат; наявнiсть заборгованосп з оплати працi. Змi-ни в системi органiзацi! оплати пращ, упро-вадження системи грейдiв, яю вiдбуваються на приватних пiдприемствах, обумовили зниження заробнно! плати окремих категорш пращвниюв i невдоволення персоналу такими оргашзащйними змiнами.

6. Неефективне використання трудового потенщалу виявляеться в низькому рiвнi продуктивносп пращ. Гальмом на шляху зростання продуктивносп пращ е недостат-ньо високий рiвень техшчно! оснащеностi працi, обумовлений значним ступенем зносу основних засобiв виробництва, низьким кое-фiцiентом оновлення i незначною поширенi-стю шноващйних процесiв. На бiльшостi державних тдприемств за таких умов не за-безпечуеться стимулюючий вплив заробнно! плати на зростання продуктивносп пращ. Ефективнють використання персоналу галузей знижуеться внаслщок втрат робочого часу вщ неповно! зайнятосп. Для збшьшення продуктивносп пращ провщш компанi! ви-користовують технiчну модернiзацiю, пiд-вищення компетентностi працiвникiв, сучас-нi системи мотивацп, оптимiзацiю чисельно-стi тощо. Однак щ заходи супроводжуються зниженням гарантш зайнятосп та сощального захисту пращвниюв. Пропонуеться розро-бити та внести на розгляд Верховно! Ради Укра!ни законопроект щодо внесення змш до ст. 39 Закону Укра!ни «Про зайняпсть на-селення» у частинi поширення заборони суб'ектам господарювання, яю наймають працiвникiв для подальшого виконання ними робiт в шшого роботодавця i якi були ство-ренi до набрання чинносп цим Законом, на-ймати пращвниюв для подальшого виконан-

ня ними робгг в шшого роботодавця у шюд-ливих, небезпечних та важких умовах працi.

7. Незадовшьний стан умов та охорони пращ, виробничi ризики i небезпека залиша-ються на високому рiвнi та негативно позна-чаються на сташ здоров'я працюючих i юль-юсно-яюсних втратах персоналу. У вугiльнiй промисловосп найвищий рiвень виробничого травматизму та високий стутнь його прихо-вування. Упм за останнi роки внаслщок реа-лiзацi! галузевих та корпоративних програм шдвищення безпеки та охорони пращ у вуп-льнш галузi виробничий травматизм змен-шуеться. Так, у 2012 р. порiвняно з поперед-нiм вiдбулося зниження загального виробничого травматизму на 15% i смертельного - на 25% у цшому по галузг Однак загальш пока-зники виробничого травматизму залишають-ся найвищими серед галузей економши Укра-!ни. Упроваджуеться система стимулювання з охорони пращ. Керуючись ст. 43 Конститу-цп Укра!ни, згiдно з якою кожен мае право на належш, безпечш i здоровi умови працi, учасники слухань вважають за доцiльне тд-готувати та подати на розгляд Верховно! Ради Укра!ни законопроект про внесення змш до ст. 19 Закону Укра!ни «Про охорону правд», спрямований на збiльшення вiдсотка вь драхувань пiдприемств на охорону пращ до рiвня (обсягiв) витрат, яю були встановленi до внесення змш до ще! статтi Закону.

8. Аналiз структури витрат на робочу силу тдприемств дослiджуваних галузей свщчить, що бiльшiсть роботодавцiв придь ляють недостатню увагу питанням сощаль-ного розвитку на шдприемствах. Витрати на робочу силу в основному зводяться до заро-бггно! плати та обов'язкових сощальних вщ-рахувань. На виршення вшх iнших сощаль-них проблем витрачаються мiзернi кошти. Лише на провщних компанiях галузей фор-муеться система сощально! вщповщальносн бiзнесу, яка вщповщае мiжнародним стандартам i спрямована на сощальний розвиток персоналу й активну участь у виршенш сощальних проблем територш базування тдприемств.

9. Несприятливi умови пращ, поши-рення експлуатацi! за рахунок загроз звшь-нення, пiдвищення штенсивносп та небезпе-ки працi, понаднормовий час роботи, наяв-нiсть рiзноманiтних соцiальних проблем у металургiйнiй та вугшьнш промисловостi,

недостатня увага керiвникiв i власникiв тдп-риемств до !х вирiшення, непрозоре прий-няття рiшень обумовлюють виникнення тру-дових конфлшпв або спорiв. Цьому також сприяють недостатнш рiвень розвитку виро-бничо! демократi!, соцiального партнерства, невисокий рiвень якостi та змiстовностi ко-лективних договорiв i низький рiвень вико-нання прийнятих зобов'язань. Конфлштш ситуацi! викликають соцiальне напруження на шдприемствах, знижують мотивацiю пра-щвниюв до сумлiнно! та ефективно! пращ, посилюють плиннють кадрiв i е гальмом на шляху модершзацп даних сфер економiчно! дiяльностi, пiдвищення !х конкурентоспро-можностi.

Вирiшенню соцiальних проблем вуп-льно! та металургiйно! промисловосп Укра!-ни перешкоджають такi недолгки оргашза-цтно-управлтсъкого характеру:

неконкретизованють обов'язюв та вiд-повiдальностi структур управлшня на державному рiвнi за стан i перспективи соцiально-трудового розвитку вугшьно! та металургшно! галузей промисловосп. Вщсутнють за-вдань щодо формування та розвитку кадрового потенщалу, сощального розвитку, за-безпечення якостi трудового життя тощо в Положенш про дiяльнiсть Мшстерства енер-гетики та вугiльно! промисловосп та Мшс-терства промислово! полггики Укра!ни не нацiлюе данi органи державного управлшня на ефективне виршення сощальних проблем галузей;

вщсутшсть адресних стратегш та програм з розвитку трудового i соцiального потенщалу вугшьно! та металургшно! галузей, невключенють цих питань до Енергетично! стратеги Укра!ни на перiод до 2030 р. i проекту Програми розвитку вугшьно! галузi на перюд до 2030 р.;

нескоординованють дiяльностi регiо-нальних та галузевих оргашв управлiння щодо створення необхщних умов для вирiшення сощальних проблем тдприемств вугшьно! та металургшно! промисловосп в регюнах !х найбшьшо! присутностi; недостатня увага до виршення цих проблем у регiональних стра-тегiях розвитку та регiональних угодах;

вщсутшсть наукового забезпечення формування та реалiзацi! сощально! полггики у вугшьнш i металургiйнiй галузях, брак за-мовлень на дослiдження соцiальних процешв

у даних галузях, недостатня обiзнанiсть дер-жавних та регюнальних органiв управлшня стосовно стану, тенденцiй, потреб й штереив у сферi соцiального розвитку суб'екпв гос-подарювання в цих галузях, вщсутнють сощ-ально! звггносп та соцiального монiторингу;

недосконалiсть економiчного, сощаль-ного та правового механiзмiв приватизацi! пiдприемств промисловостi, недостатня про-зорiсть процесiв приватизацi! та низький рь вень соцiальних зобов'язань нових власниюв. Недосконалий порядок лiквiдацi! вугледобу-вних пiдприемств, низький рiвень правового та сощального захисту працiвникiв, що тд-лягають вивiльненню;

недосконалiсть законодавства, що рег-ламентуе соцiально-трудовi процеси та пра-цю в дослщжуваних галузях, порушення та невиконання окремих положень чинного пр-ничого законодавства, а також шших законо-давчих i договiрних соцiально-трудових га-рантш i норм, якi забезпечують сощальний захист працiвникiв добувних галузей.

З метою бшьш прискореного й ефекти-вного вирiшення соцiальних проблем у вуп-льнiй та металургiйнiй галузях академiчнi слухання пропонують для впровадження таю рекомендаций

Пргоритетними завданнями виршення соцiальних проблем вугiльно! та металургш-но! галузей мають бути:

посилення сощально! складово! у про-цес приватизацi! вугледобувних та металур-гшних пiдприемств;

активiзацiя i пiдвищення ефективносп дiяльностi профспiлкових органiв у сферi захисту прав та iнтересiв пращвниюв;

збереження кадрового потенцiалу галузей, стабшзащя чисельностi основних пращвниюв пiдприемств;

забезпечення професiйного розвитку персоналу, формування висококвалiфiкова-ного кадрового потенщалу галузей;

забезпечення взаемозв'язку оплати працi з продуктивнiстю та безпекою пращ;

полшшення умов та безпеки пращ, ви-користання економiчних методiв управлiння охороною працi;

тдвищення ефективностi працi та рiв-ня задоволеносп працiвникiв процесом тру-дово! дiяльностi;

забезпечення високого рiвня сощального розвитку трудових колективiв, сощаль-

но! тдтримки та згуртованостi пращвниюв тдприемств;

розвиток соцiально! вiдповiдальностi бiзнесу перед суспiльством та територiями присутносп;

розвиток соцiального партнерства влади, бiзнесу, суспiльства i його економiчних та неекономiчних механiзмiв.

Для бшьш прискореного й ефективного виршення сощальних проблем у вугiльнiй та металургшнш галузях академiчнi слухання пропонують для впровадження таю рекомендаций

На державному рiвнi:

1. Розробити та прийняти нову редак-щю Концепцi! державно! промислово! полi-тики з визначенням особливостей розвитку соцiального та трудового потенщалу на тд-ставi реформування та модершзаци промис-ловостi.

2. При формуванш проекту Концепцi! сощального розвитку Укра!ни на перiод до 2023 року передбачити положення щодо обов'язкового врахування в галузевих та ре-гюнальних стратегiях i програмах потреб збереження й розвитку людського та трудового потенщалу, нагромадження людського катталу.

3. Мшстерству промислово! полiтики Укра!ни здiйснювати монiторинг позитивного мiжнародного досвiду щодо управлiння персоналом на промислових тдприемствах з оцiнкою важелiв, iнструментiв та механiзмiв досягнення цшей високо! конкурентоспро-можностi пiдприемств завдяки ефективнш полiтицi в соцiально-трудовiй сферi i сприя-ти його розповсюдженню.

4. Пiдвищити вщповщальнють за при-ховування нещасних випадюв на виробницт-вi у правовому полi Укра!ни.

5. Забезпечити тдготовку щорiчно! нацiонально! доповiдi Прем'ер-мiнiстра Укра!ни «Про стан безпеки працi та охорони здоров'я працюючих».

6. Забезпечити запровадження держа-вних сощальних замовлень на конкурсних засадах щодо проведення наукових досль джень iз соцiальних та трудових проблем вугшьно! та металургшно! галузей промис-ловостi.

7. Внести до положення «Про Мшс-терство енергетики та вугшьно! промислово-

cri» доповнення щодо повноважень у сощ-альнш i трудовiй сферах.

8. Забезпечити посилення сощально! складово! у процес приватизацiï вугледобу-вних та металургшних пiдприeмcтв, що мож-ливо шляхом:

внесення змш та доповнень до закошв Украши у cферi приватизацп, якi конкрети-зують напрями швестицшних зобов'язань i3 cоцiальних питань на оcновi узагальнення доcвiду приватизацп тдприемств в Украш та ïï наcлiдкiв у cоцiальнiй cферi тдприемств;

чгткого визначення при оформленш документiв iз приватизацiï пiдприемcтва сощальних зобов'язань iнвеcторiв, якi стосу-ються збереження та модернiзацiï робочих мюць, оплати i безпеки пращ, сощального захисту;

включення у приватизацiйнi зобов'я-зання влаcникiв конкретних положень щодо збереження, розвитку й ефективного викори-стання персоналу тдприемств, шдвищення якосг! трудового життя;

посилення контролю держави за вико-нанням iнвеcторами (новими власниками) швестицшних зобов'язань, викладених у договорах кушвльпродажу, у шсляприватиза-цшний перiод;

забезпечення максимально!' прозороcтi вciх етапiв i процедур приватизацп, висвгт-лення умов приватизацiï у ЗМ1;

експертизи громадськими оргашзащя-ми умов приватизацп та приватизацшних зобов'язань на предмет 1х вiдповiдноcтi нормам чинного законодавства. На галузеву pieHi:

1. Збереження кадрового потенщалу вугыьног' та металургтног галузей i забезпечення профестного розвитку персоналу мо-жливе на оcновi таких заходiв:

розробка та прийняття концепци (стратеги) кадрового забезпечення галузей i на цш шдст^ розробка галузевих програм, забезпечення 1х реалiзацiï;

удосконалення Галузевих угод вщповь дно до нових умов економiчноï дiяльноcтi, пов'язаних iз кризовими явищами та проце-сами приватизацп, що потребуе нових тдхо-дiв до забезпечення розвитку персоналу, по-лiпшення охорони та безпеки пращ, розвитку

cоцiальноï iнфраcтруктури, поступового до-сягнення критерiïв гiдноï пращ тощо;

удосконалення системи освггшх стан-дартiв iз профеciйноï пiдготовки робггниюв i фахiвцiв за профеciями, необхщними для ме-талургiйноï та вугiльноï промиcловоcтi;

розробка прогнозiв потреби галузей у кадрах у розрiзi основних професш i профе-ciйних груп;

формування та реалiзацiя угод на подготовку необхiдних для галузей робггниюв i фахiвцiв мiж Мшстерством оcвiти та оргаш-зацiями роботодавщв щодо обcягiв шдготов-ки та гарантш працевлаштування;

стимулювання тicного сшвробггництва пiдприемcтв iз профеciйно-технiчними та вищими навчальними закладами з питань шдготовки кадрiв.

2. Для тдвищення рiвня оргатзацп оплати пращ необхщно:

запровадження мониторингу рiвня за-робiтноï плати та ощнки впливу на ïï динамь ку найбiльш вагомих чинниюв на оcновi роз-робки методики факторного аналiзу динамь ки заробiтноï плати;

стимулювання роботодавцiв до шдвищення заробiтноï плати працiвникiв галузей до рiвня, досягнутого у провщних компанiях Украïни;

удосконалення механiзму укладання галузевоï угоди, посилення уваги до питань заробiтноï плати, обмеження використання «потогшних систем» оплати працi, шдвищення у cтруктурi заробiтноï плати частки основного заробгтку;

забезпечення широкого застосування в галузях гнучких та багатофакторних форм оплати пращ як таких, що бшьш повно вра-ховують уci умови та результати пращ, а та-кож штереси працiвникiв i роботодавцiв;

регулярне вивчення позитивного дос-вщу в органiзацiï оплати працi на вгтчизня-них та зарубiжних шдприемствах, забезпечення поширення iнформацiï щодо нього та можливостей упровадження.

3. Полтшення умов пращ потребуе: удосконалення галузевих cтандартiв з

охорони пращ, посилення контролю за до-триманням ï^ вимог;

шдвищення рiвня квалiфiкацiï пращв-ниюв служб охорони працi;

удосконалення системи профвщбору до роботи з небезпечними та шюдливими виробничими факторами;

забезпечення ефективного функщону-вання служб медицини пращ на вугшьних та металургшних шдприемствах;

органiзацiйно-правова регламентацiя переведення пращвниюв шсля закiнчення строку, небезпечного для профпатологи, на робочi мюця, що не мiстять шкiдливих i не-безпечних для здоров'я чинниюв;

iнiцiювання негативного ставлення персоналу шдприемств до приховування не-щасних випадюв на виробництвi та сприяння ïx недопущенню;

удосконалення системи нормування й оплати працi з урахуванням дотримання ви-мог безпеки та охорони пращ, запроваджен-ня системи стимулювання охорони працi;

створення банку даних внчизняних i зарубiжниx шдприемств, яю виготовляють працеоxороннi засоби;

сприяння розвитку навчальних центрiв з безпеки й охорони пращ та тдвищення якосп ïx роботи;

удосконалення договiрного регулю-вання охорони працi через галузевi угоди та колдоговори шдприемств.

4. Розвиток сощально? в1дпов1дальнос-mi бгзнесу перед суспшьством та територiями присутносп потребуе:

формування в Украш единих правил ведення бiзнесу тшьки як соцiально орiенто-ваного та вщповщального перед власним персоналом та суспшьством у цшому;

визначення методолопчних основ i ме-тодичних рекомендацш щодо квалiфiкацiï та оцiнки бiзнесу з точки зору його соцiальноï вiдповiдальностi, створення единих критерiïв ощнки ступеня соцiальноï вiдповiдальностi бiзнесу.

5. Акmивiзацiя та тдвищення ефекти-вносmi дiяльносmi профстлкових оргатв у сферi захисту прав i штереив пращвниюв вугшьно1' та металургшно1' галузей потребуе:

активно!' участi профспiлковиx органiв у всix етапах та координацiйниx радах при-ватизацiйного процесу з метою впливу на прийняття рiшень щодо умов приватизацп в контекстi забезпечення сощального захисту найманих пращвниюв;

безперервного контролю за виконан-ням приватизацшних зобов'язань власниюв,

активного захисту у процес ïx реалiзацiï ш-тересiв працiвникiв;

визначення в галузевих угодах вугшь-ноï та металургiйноï промисловостi в колi обов'язкiв сторш розробки галузевих страте-гiй збереження та розвитку трудового потенщалу, тдвищення якосп трудового життя. На виробничому pieHi:

1. Збереження кадрового потенщалу вугiльноï та металургiйноï галузей потребуе таких заxодiв:

поширення практики розробки та реа-лiзацiï на шдприемствах обох галузей Стра-тегш збереження i розвитку персоналу, по-ложень з корпоративноï культури, забезпечення ïx розумшня та шдтримки бiльшiстю працiвникiв пiдприемств;

удосконалення змюту та процедури ук-ладання колективного договору на шдприемствах галузей у контексп бшьшого узго-дження штерешв сторiн i чiткого визначення обсяпв та сфер застосування займаноï працi;

запровадження на пiдприемстваx системи вертикальноï професiйноï мобiльностi, рiзноманiтниx форм залучення працiвникiв до процесу прийняття ршень, що сприяе за-крiпленню кадрiв.

2. Забезпечення профестного розвитку персоналу можливе на основi таких заxодiв:

створення на шдприемствах розгалу-женоï системи виробничого навчання та тдвищення квалiфiкацiï персоналу, що охоплюе всi категорiï пращвниюв i вс форми навчання;

мониторинг кадрового забезпечення пiдприемств, вщповщносп квалiфiкацiйного рiвня працiвникiв вимогам виробництва;

розробка комплексних плашв шдви-щення квалiфiкацiï; забезпечення перманентного тдвищення квалiфiкацiï всix пращвни-кiв вщповщно до вимог виробництва; упро-вадження системи безперервного навчання;

розширення виробничого навчання, суттеве збiльшення його фiнансування як швестицп в людський капiтал;

формування i розвиток навчально-виробничих комплекшв ступiнчастоï шдго-товки працiвникiв шдприемств, створення корпоративних ушверситеив, удосконалення оргашзацп навчання, створення iнтегрованиx навчальних плашв i програм навчання пращвниюв, якi забезпечують регулярнiсть на-вчання;

посилення рiвня мотивацп працiвникiв до шдвищення квалiфiкацiï через систему оплати пращ, кар'ерного зростання та вина-городи за устшне профеciйне навчання й тдвищення квалiфiкацiï;

планування кар'ери i забезпечення про-сування на поcадi працiвникiв iз високим оcвiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем, забезпечення кар'ерного зростання пращвникам, якi пiдвищили квалiфiкацiю.

3. Для тдвищення оплати пращ необ-

хщно:

запровадження на пiдприемcтвах таких систем оргатзацп оплати пращ, яю б вщпо-вiдали досягненням cучаcноï теорп та практики органiзацiï оплати пращ, матерiального стимулювання;

забезпечення при розробщ систем оплати працi на шдприемствах комплексного зв'язку розмiру заробiтноï плати вщ шдивь дуальних результатiв трудовоï дiяльноcтi кожного працiвника та рiвня його квалiфiка-цiï, iнновацiйноcтi, мобшьносп, попере-дження невиправданоï надмiрноï диференщ-ацiï заробiткiв;

забезпечення неухильного дотримання норм трудового законодавства у сощально-трудовiй cферi, своечасне тдвищення мшь мальноï заробiтноï плати вщповщно до по-етапноï змши цiеï cоцiальноï гарантiï державою;

забезпечення повноï та cвоечаcноï ви-плати заробптав працiвникам пiдприемcтв уciх форм власносп.

4. Полтшення умов та безпеки пращ потребуе:

забезпечення модершзацп виробничих процешв, зменшення обcягiв робiт, яю здiйc-нюються в небезпечних та несприятливих для працiвника умовах;

яюсного профеciйного вiдбору кадрiв для роботи у важких та небезпечних умовах;

збiльшення фшансування заходiв з охорони та безпеки пращ тдприемств, по-лiпшення ïï матерiального, технiчного, кадрового й оргашзацшного забезпечення;

запровадження систем матерiального та морального стимулювання працiвникiв щодо дотримання ними вимог безпеки пращ;

удосконалення системи оргатзацп пращ, забезпечення неухильного дотримання норм трудовоï та технологiчноï дисциплши

як умови попередження нещасних випадюв на виробництвi;

тдвищення рiвня квалiфiкацiï пращв-никiв служб охорони пращ, стимулювання дiяльноcтi уповноважених з охорони пращ

5. Шдвищення ефективностi пращ та рiвня задоволеностi пращвниюв прощесом трудовоХ дiяльностi можливе шляхом:

удосконалення кадрового менеджменту, забезпечення його орiентацiï на тдвищення результативносп пращ на оcновi роз-робки стратегш розвитку персоналу в контекст стратегш модершзацп виробництв;

суттевого тдвищення рiвня оплати працi та надання сощального пакета, забезпечення ефективноï системи морального стимулювання, спрямованого на тдвищення продуктивносп пращ;

вщродження на шдприемствах системи змагальносп, забезпечення ïï оцшки та стимулювання, а також розвитку рiзноманiтних форм трудового змагання;

запровадження сучасних систем нор-мування працi, ïï оцшки, забезпечення контролю за продуктившстю пращ

6. Забезпечення високого рiвня сощального розвитку трудових колективiв на шдприемствах вугiльноï та металургiйноï галузей потребуе:

розробки та реалiзацiï плашв сощального розвитку трудових колективiв, що охо-плюе вш аспекти сощально-трудових вiдно-син;

формування та запровадження на шдприемствах галузей корпоративноï культури, нацiленоï на розвиток й ефективне викорис-тання людського капiталу тдприемства;

забезпечення розвитку трудового коле-ктиву пiдприемcтва як единоï команди з ви-сокими характеристиками колективiзму, кор-поративiзму, профеciоналiзму, креативноcтi, культури, профеciйноï мобiльноcтi, здатноcтi до шновацш;

формування cтiйких i згуртованих виробничих колективiв (бригад, пiдроздiлiв), здатних до ефективноï трудовоï дiяльноcтi на оcновi принципiв узгодження iнтереciв, ств-робiтництва, взаемозамiнноcтi, колективiзму;

забезпечення розвитку виробничоï де-мократiï в управлшш cоцiально-трудовими вiдноcинами на виробничому рiвнi, що спри-ятиме створенню умов та можливостей до cпiвпрацi cуб'ектiв сощально-трудових вщ-

носин щодо виршення проблем зайнятосп, оплати пращ, сощального забезпечення, до-тримання i захисту прав пращвниюв вугшь-ноï та металургiйноï галузей промисловосп;

надання працiвникам пiдприемства ва-гомого сощального пакета, що стимулюе розвиток персоналу i сприяе закршленню його в оргашзацп.

7. Розвиток сощальног вiдповiдальнос-mi бiзнесу перед суспшьством та територiями присутносп потребуе:

широкого запровадження на шдприемствах вугiльноï та металургiйноï галузей мiжнародниx стандарнв ISO 26000 - Керiв-ництво з соцiальноï вiдповiдальностi, ISO 9000 тощо;

полшшення вiдносин корпорацiй iз м> сцевими органами влади, громадсьюстю, на-селенням, засобами масовоï шформацп шляхом активноï участi в обговоренш проблем територiй, обмiнi шформащею, готовностi брати участь у виршенш конкретних проблем, узгодження штереив сторiн сощально-го дiалогу на основi реальних можливостей кожноï зi сторiн;

активноï спiвпрацi компанiй та терито-рiальниx органiв управлiння у виршенш со-цiальниx проблем територш шляхом спiльноï розробки та фшансування конкретних проек-тiв;

створення мехашзму суспiльного контролю за дотриманням сторонами сощального дiалогу взятих зобов'язань i вщповщальносп за ïx невиконання;

активiзувати просунення соцiального партнерства як основноï моделi взаемодiï влади, бiзнесу i суспiльства та його мехашз-мiв: економiчниx - державне-приватне партнерство, сощальне пiдприемництво, корпоративна сощальна вiдповiдальнiсть, лобiзм, соцiальнi мережу благодiйнiсть; неекономiч-них - проведення спшьних заxодiв, круглi столи, суспшьш слухання, громадськi ради, а також шструменив реалiзацiï - державнi й регюнальш гранти, соцiальне замовлення, фонди мюцевого спiвтовариства, спiльнi про-грами i проекти.

8. Акmивiзацiя та тдвищення ефекти-вносmi дiяльносmi профстлкових оргатв у сферi захисту прав та штереив пращвниюв вугiльноï та металургiйноï галузей потребуе:

удосконалення змютовного наповнення колективних договорiв, включення в них по-

ложень стосовно нових явищ у сощально-трудових вщносинах (аутсорсингу, системи грейдiв тощо) з чiтко визначеною позищею профспiлок;

сприяння запровадженню на шдприемств системи вiдносин, що базуеться на принципах корпоративноï культури;

забезпечення ефективноï спiвпрацi всix суб'ектiв трудових вщносин - працiвникiв, профспiлок, роботодавщв у процесi колекти-вно-договiрного регулювання шляхом регу-лярних контактiв, обмшу iнформацiею, спi-льних обговорень проблем, пошуку компро-мiсiв;

пiдвищення рiвня iнформованостi ря-дових членiв профспшки щодо всix змiн в умовах пращ та напрямiв дiяльностi профспшки, стимулювання ïx активноï учасп у профспiлковиx заходах щодо захисту ште-ресiв персоналу.

На регюнальному pieHi: здшснити iнвентаризацiю та конкрети-зувати ефективнiсть регiональниx стратегiй, програм, плашв, заxодiв, що спрямованi на створення умов та можливостей сощального розвитку промислових регюшв у контексп сощальних проблем вугiльноï та металургш-ноï галузей;

забезпечити включення до Регюналь-ноï Угоди мiж об'еднаннями профспшок, роботодавцiв та регiональними органами влади положень, спрямованих на тдвищення якосп трудового життя працюючих, забезпечення зайнятосп при модершзацп вугiльноï та металургiйноï промисловостi;

забезпечити тдвищення рiвня еконо-мiчноï, трудовоï, iнновацiйноï активностi на-селення, шляхом розширення зайнятостi, по-лiпшення умов пращ та можливостей реаль зацiï у сферi економiчноï дiяльностi творчого i професшного потенцiалу працiвникiв регiо-ну;

здшснити iнвентаризацiю стану соцi-альноï шфраструктури, виявити наявнi про-блеми i ризики, визначити потреби розвитку соцiальноï шфраструктури промислових регюшв;

забезпечити запровадження нових фь нансових та оргашзацшних меxанiзмiв розвитку регiональноï соцiальноï iнфраструкту-ри на основi залучення коштiв держави, бiз-несу, населення, створення нових оргашза-

цшних форм забезпечення населення сощ-альними послугами;

формувати сприятливе шновацшне се-редовище в регюнах шляхом пiдтримки тд-приемств, яю здiйcнюють iнновацiйну дiяль-нють, широкоï пропаганди позитивного дос-вщу iнновацiйноï дiяльноcтi у ЗМ1, стимулювання розвитку науки, новаторства, рацюна-лiзаторcтва, розвитку творчоï активноcтi;

стимулювати шновацшний розвиток регiонiв шляхом розробки регюнальних cтратегiй, програм iнновацiйного розвитку при активному залученш до цього процесу великого, середнього та малого бiзнеcу; удо-сконалити розробку економiчних, оргашза-цiйних, правових, адмiнicтративних заходiв та iнcтрументiв регулювання;

створити новi органiзацiйнi структури, що здiйcнюють шновацшну дiяльнicть, ком-плексний розвиток iнновацiйноï шфраструк-тури регiонiв, що буде сприяти упроваджен-ню новоï техшки i технологiй у виробництво, освоенню нових видiв продукцiï, розвитку шших видiв iнновацiйноï дiяльноcтi;

створити регюнальш комiciï з науково-технiчноï експертизи розробок, яю пропону-еться впроваджувати на шдприемствах реп-ону, а також регюнальних центрiв iнновацiй-ного розвитку;

створити умови для залучення й ефек-тивного використання швестицш на потреби розв'язання сощальних проблем промисло-вих регюшв, якi визначаються в обов'язках iнвеcторiв;

забезпечити конcолiдацiю зусиль бiз-несу, оргашв мicцевоï влади та мюцевого са-моврядування i науки на виконання сощально значущих для регюну проблем;

тдвищити роль сощального дiалогу на регiональному рiвнi шляхом формування та реалiзацiï на демократичних засадах Регiона-льноï угоди мiж органами мicцевоï влади i профспшками облаcтi щодо трудових i сощальних прав та гарантш працюючих, збереження й розвитку трудового потенщалу реп-ону;

удосконалити систему управлшня за-йнятicтю в регiонi, шляхом якicноï пiдготов-ки та перетдготовки кадрiв з урахуванням потреб економши облаcтi, залучення бiзнеcу до цього процесу, надання cтимулiв та пшьг тощо;

забезпечити cкоординованicть галузе-воï та регiональноï полiтики щодо мiнiмiзацiï та попередження сощальних ризиюв, якi ви-никають унаcлiдок модернiзацiï вугiльноï та металургiйноï галузей промиcловоcтi.