CC BY
5
УДК 331.5
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ЛЮДЕЙ З 1НВАЛ1ДН1СТЮ ДО ТРУДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
© 2017 ЩЕТ1Н1НА Л. В., РУДАКОВА С. Г., ЮРЧЕНКО А. Ю.
УДК 331.5
Щетшша Л. В., Рудакова С. Г., Юрченко А. Ю. Соцiально-економiчнi проблеми залучення людей з швалщшстю
до трудовоТ дiяльностi в УкраТш
У статт'1 дотджено та проанал'/зовано соц/ально-економ/чн/ проблеми громадян з швал'/дтстю в УкраЫ, визначено причини труднощ1в з пра-цевлаштуванням ц1е'1 категорП населення та недол'ши законодавчо! бази щодо забезпечення прав оаб з обмеженими можливостями. На баз досл'/дження потреб оаб з швал'/дшстю та статистичноi iнформацП об(рунтовано актуальнсть даноi теми. Запропоновано методи та шляхи виршення виявлених проблем. Аналiз статистичноi iнформацi¡ та чинного законодавства дав можлив'/сть виявити потен^ал пiдвищення якос-тi життя оаб з швал'дшстю та забезпечення ¡х соцiально-економiчно¡ iдентичност. Доведено та обфунтовано необхiднiсть залучення оаб з швалШшстю до громадського та трудового життя. Перспектива подальших досл'/джень пов'язана iз проведенням соцiологiчних досл'/джень щодо дотримання сустльством правових засад Закону Укра/ни «Про основи сощально!захищеностi iнвалiдiв в УкраЫ». Кпючов'1 слова: громадяни з швал'/дшстю, со^альний захист, державна допомога, працевлаштування, законодавство. Б/'бл.: 8.
ЩетЫна Людмила ВалерП'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри управл'шня персоналом та економки прац1 Ки/вський на-цональний економiчний ун'/верситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03680, Укра/на) E-mail: sludval@ukr.net
Рудакова Свтлана rp^opiBHa - кандидат техн'/чних наук, доцент кафедри управл'шня персоналом та економки прац1 Ки/вський нацональний економiчний ун'/верситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03680, Укра/на) E-mail: prime.info@i.ua
Юрченко Анна ЮрП'вна - студентка факультету управлння персоналом, соцюлогп та психологii, Ки/вський нацональний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03680, Укра/на) E-mail: annayurchenko.27@gmail.com
УДК 331.5
Щетинина Л. В., Рудакова С. Г., Юрченко А. Ю. Социально-экономические проблемы привлечения людей с инвалидностью к трудовой деятельности в Украине
В статье исследованы и проанализированы социально-экономические проблемы граждан с инвалидностью в Украине, определены причины трудностей с трудоустройством этой категории населения и недостатки законодательной базы по обеспечению прав инвалидов. На базе исследования потребностей людей с инвалидностью и статистической информации обоснована актуальность данной темы. Предложены методы и пути решения выявленных проблем. Анализ статистической информации и действующего законодательства дал возможность выявить потенциал повышения качества жизни лиц с инвалидностью и обеспечения их социально-экономической идентичности. Доказана и обоснована необходимость привлечения лиц с инвалидностью к общественной и трудовой жизни. Перспектива дальнейших исследований связана с проведением социологических исследований по соблюдению обществом правовых норм Закона Украины «Об основах социальной защищенности инвалидов в Украине». Ключевые слова: граждане с инвалидностью, социальная защита, государственная помощь, трудоустройство, законодательство. Библ.: 8.
Щетинина Людмила Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: sludval@ukr.net
Рудакова Светлана Григорьевна - кандидат технических наук, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: prime.info@i.ua
Юрченко Анна Юрьевна - студентка факультета управления персоналом, социологии и психологии, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина)
E-mail: annayurchenko.27@gmail.com
UDC 331.5
Shchetinina L. V., Rudakova S. G., Yurchenko A. Yu. The Socio-Economic Problems of Involving Persons with Disabilities in the Labor Activity in Ukraine
The article explores and analyzes the socio-economic problems of citizens with disabilities in Ukraine, determining the reasons for the difficulties in employing this category of population, and shortcomings in the legislative framework for ensuring the rights of disabled persons. Relevance of the present topic has been substantiated on the basis of studying the needs of people with disabilities and statistical information. Methods and ways of addressing the problems identified have been suggested. The analysis of statistical information and the effective legislation has provided an opportunity to identify the potential for improving the quality of life of persons with disabilities and ensuring their socio-economic identity. The necessity to involve persons with disabilities in the social and working life has been proven and substantiated. Prospect for further research is related to the sociological researches on the social observance of the legal norms of the Ukrainian Law «On the foundations for protection of disabled persons in Ukraine». Keywords: citizens with disabilities, social protection, State aid, employment, legislation. Bibl.: 8.
Shchetinina Ludmila V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Personnel Management and Labour Economics, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Pere-mohy Ave., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: sludval@ukr.net
Rudakova Svetlana G. - PhD (Engineering), Associate Professor of the Department of Personnel Management and Labour Economics, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: prime.info@i.ua
Yurchenko Anna Yu. - Student of the Faculty of Personnel Management, Sociology and Psychology, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: annayurchenko.27@gmail.com
За офщшними даними Державно! служби статистики Укра!ни частка осiб з обмеженими фiзичними
можливостями складае 6,2% вГд загально! чисель-ностi населення нашо! кра!ни. Цей вiдсоток шдвищу-еться щорiчно. Так, з 2010 р. до 2015 р. !х чисельшсть зросла з 2,6 мкьйошв до понад 2,8 мiльйонiв осГб. Люди з iнвалiднiстю е абсолютно серед усГх верств населення Украши. Найбкьша !х частка, близько 80%, е особами працездатного вжу.
Причинами швалГдностГ е загальне захворюван-ня, швалГдшсть з дитинства, нещасний випадок на виробництвi (трудове калiцтво чи шше ушкодження здоров'я), професiйне захворювання, поранення, кон-тузГ!, калiцтва, захворювання [1]. Також за останш роки збкьшення вiдсотка громадян з швамдшстю вГд6улося через вГйськовий конФлГкт на сходГ Украши. Тому перед державою постае нагальне завдання соцiального захис-ту осГ6 з iнвалiднiстю. Беззаперечно, не можна говорити про те, що законодавством не передбачено пкьг та до-помоги для ойб з обмеженими ФГзичними можливостями. Проте постае питання, чи повною мГрою органи державно! влади усвГдомлюють !х потреби та сприяють !х забезпеченню?
Серед потреб дано! категорГ! громадян можна ви-дкити економiчнi, соцiально-психологiчнi, професш-нГ та адаптацшш. До економiчних належать державнi пенс!! по швалГдностГ, потреба в медичнш пГдтримцГ, в гГдному матерГальному заохоченш працГ, в можливостГ отримання додаткового доходу у виглядГ премГй Г бону-сГв, в адекватнГй оцшщ трудових зусиль та результатГв пращ. Щодо соцiально-психологiчних потреб, то до них вГдносимо потребу в причетностГ до суспГльно значущо! справи, приналежностГ до трудового колективу, вГдчуттГ рГвноправностГ з Гншими членами колективу шдприем-ства, у психокорекцГ!, соцГальнГй та творчш реабштацГ!, у морально-психологГчнГй шдтримщ трудово! дшль-ностГ, у наявностГ квоти для прийняття на роботу. До професшних належать потреби: в розвитку трудового потенщалу, у професшнш освт, у поглибленому дГа-гностуванш потенцГйних професГйних можливостей, у пристосуванш робочого мГсця з урахуванням безпеки та особливих потреб. Адаптацшт потреби включають необхГдшсть у протезно-ортопедичних засобах реабш-тацГ!, в адаптованостГ до сощального та виробничого се-редовища за допомогою засобГв реабштацГ!, в особисто-му транспортному засобГ для забезпечення мобкьносй, трудову адаптацГю та психолопчну готовнГсть до працГ.
Це Г е перелжом, який вГдображуе реальну картину потреб швамдш та змушуе замислитися, чи можуть пкьги, встановленГ законодавством, повною мГрою !х забезпечити. ВпровадженГ органами влади правовГ нор-ми з питань матерГально! допомоги не вГдповГдають ре-алшм сьогодення. Сума пенсГй, яю нараховуються гро-мадянам з обмеженими фГзичними можливостями, не ткьки не вГдповГдае европейському рГвню, але е значно нижчою вГд установлено! у свт межГ бГдностГ, яка до-рГвнюе 5 доларам на день.
Зрозумко також те, що особи з обмеженими фГзичними можливостями, крГм матерГально! допомоги, потребують сощально! приналежностГ (ГдентичностГ).
ПотрГбно усвГдомити, що економГчш та полГтичнГ про-блеми кра!ни не е виправданням дефщиту гГдних рГвня та якостГ життя громадян з швалГдшстю. Проблема в тому, що суспкьство не визнае !х трудовий та Гнтелекту-альний потенцГал. РоботодавцГ не мають бажання брати на роботу швалГдГв, створювати для них вГдповГдш умо-ви пращ, нести за них вГдповГдальшсть. А поки в сусп!ль-ствГ не сформуеться стГйке переконання в тому, що шва-лГди - це не т!льки об'ект проявГв спГвчуття Г гуманностГ, але й потужний потенцГал для економГчного, штелекту-ального та творчого розвитку суспкьства, проблеми цих людей у нас в кра!ш не будуть виршеш повною мГрою.
Для розробки рекомендацш щодо покращення соцГально-економГчного статусу осГб з обмеженими фГзичними можливостями потрГбно дослГдити причини низького рГвня та якостГ життя цГе! групи населення.
Головним суб'ектом соцГального захисту швал^в
залишаеться держава. Д1яльнГсть держави полягае
в розробщ заходГв, створенш вГдповГдних Гнститу-тГв, застосуваннГ мехашзмГв, призначених забезпечува-ти життевГ та сощальш потреби ГнвалГдГв, реалГзовувати громадянсью права та свободи, створювати рГвш можливостГ для !х штеграцГ! в сусп!льство, сприятливГ умо-ви для забезпечення сощально!, медично!, трудово! реабГлГтацГ! ГнвалГдГв [2]. Для аналГзу помилок Г прорахункГв у державному управлшш для початку було б доцкьно проаналГзувати законодавчГ норми щодо осГб з обмеженими фГзичними можливостями.
По-перше, необгрунтованою е державна допомо-га по швалГдност1 Хоча Г! сума й зростае, проте Г! шд-вищення не вГдповГдае темпам ГнфляцГ! та щн у кра!нГ. КрГм того, незрозумко, чому сума пенсГ! по швалГдносп розраховуеться з прив'язкою до прожиткового мшму-му. Адже абсолютно зрозумким е факт, що ця категорш людей мае значно вищГ потреби, шж люди з не обмеженими фГзичними можливостями.
Закон Укра!ни «Про основи сощально! захищено-стГ ГнвалГдГв в Укра!нГ» е правовим базисом соцГального захисту громадян з обмеженими можливостями. Але в ньому е статтГ, яю потребують доопрацювання та яю не виконуються через вГдсутнГсть належного контролю з боку держави. У Закош зазначено, що з метою реалшацГ! творчих Г виробничих здГбностей ГнвалГдГв та з урахуванням шдивГдуальних програм реабГлГтацГ! !м забез-печуеться право працювати на шдприемствах, в устано-вах, органГзац1ях, а також займатися шдприемницькою та шшою трудовою д1яльнГстю, яка не заборонена законом [3]. Проте, з огляду на розмГр державно! допомоги, особам з обмеженими можливостями чи не доцГльнше буде на перше мксце поставити саме мету забезпечення себе мшмальними умовами для життя? Адже встанов-лена на даний момент допомога по швалГдностГ не може забезпечити навггь найпримггивншГ потреби людини. Не кажучи вже про те, що дана категорш людей несе до-датковГ витрати, пов'язаш зГ станом здоров'я.
У статтГ 7 Закону говориться про те, що органи мГсцевого самоврядування зобов'язанГ Гнформувати Гн-валГддв про змши та доповнення законодавства про со-щальну захищенГсть ГнвалГдГв. Однак чи здшснюеться
така дшльшсть насправдГ та чи знають особи з швалГд-нГстю про сво! права у суспГльствГ? Це питання набувае особливо! актуальностГ в умовах, коли ця категорш на-селення не тГльки не може бути дискримГнованою, але й повинна мати пкьги порГвняно з особами з не обмеже-ними фГзичними можливостями. Якщо так, то виникае запитання: чому велика чисельшсть цих громадян не зареестрована в державнш служб! зайнятостГ? Не зрозу-мГлим е й той факт, що особи з ГнвалГднГстю часто пере-конаш в неможливостГ працевлаштуватись або претен-дувати на посаду з пдними умовами та оплатою пращ. Стверджувати, що ця проблема Гснуе через !х небажан-ня працювати, абсурдно. Адже для цих громадян дуже важливий психологГчний контекст працевлаштування, а саме: вГдчувати сощальну приналежшсть та суспкьну кориснГсть, самореалГзовуватися та використовувати свГй трудовий потенцГал. Отже, проблема непрошфор-мованостГ про соцГальну захищенГсть Гснуе, незважаючи на встановленГ законодавством положення.
КрГм того, у Закош «Про основи соцГально! захи-щеностГ ГнвалГдГв в Укра!нГ» зазначено, що для шдпри-емств, установ, органГзацГй, у тому числГ пГдприемств, громадських оргашзацш ГнвалГдГв, фГзичних осГб, якГ використовують найману працю, установлюеться норматив робочих мГсць для працевлаштування ГнвалГдГв у розмГрГ чотирьох вГдсотюв середньооблГково! чисель-ностГ штатних працГвникГв облГкового складу за рж. Без-заперечно, держава повинна регулювати працевлашту-вання осГб з обмеженими фГзичними можливостями, тобто обов'язковий вГдсоток працевлаштованих грома-дян з ГнвалГднГстю в органГзацГях та пГдприемствах е до-цкьним. Проте чи лопчно встановлювати однаковГ умо-ви для пГдприемств рГзного виду економГчно! дГяльностГ та рГзних регГонГв Укра!ни?
За останнГми даними МГнсоцполГтики, ГнвалГдГв I групи найбГльша кГлькГсть у ДонецькГй, ЛьвГвськГй та Одеськш областях - вГдповГдно 8,8 %, 5,8 %, 5,6 % вГд загально! чисельностГ ГнвалГдГв I групи в УкраМ. Сто-совно ГнвалГдГв II групи, найбкьша !хня чисельнГсть -у Донецькш областГ, мГстГ Киев! та в Одеськш областГ -8,1 %, 7,1 %, 7,0 %. У Донецькш, ЛьвГвськш та Дншро-петровськГй областях мешкае найбГльше ГнвалГдГв III групи, порГвняно з шшими регюнами Укра!ни, -11,1 %, 8,2 %, 6,6 % вГдповГдно вГд загально! чисельностГ ГнвалГдГв III групи [4]. Лопчно було б встановити в цих областях обов'язковий вГдсоток працевлаштування громадян з швалГдшстю, вищий вГд Гснуючого зараз. Однак слГд зауважити, що в кра!ш вГдсутня статистична шфор-мацш щодо таких соцГально-демографГчних характеристик ГнвалГдГв, як чисельнГсть ГнвалГдГв за вжовими трупами, чисельнГсть працездатних ГнвалГдГв у працездатному вГцГ, освГтньо-квалГфГкацГйний рГвень ГнвалГдГв [5].
Також очевидно, що Гснують шдприемства, де вимоги до спГвробГтникГв несумГснГ з патологГями, на-явними в бГльшостГ людей з ГнвалГднГстю. Для таких пГдприемств 4% норма працевлаштування ГнвалГдГв е неприйнятною Г тГльки штовхае цГ пГдприемства до ко-рупцГйних махГнацГй. Разом з тим, е пГдприемства, установи, оргашзацГ!, де специфГка та умови пращ Гдеально
пГдходять для ГнвалГдГв. Наприклад, вони можуть працювати не ткьки в офГсах, але й удома та дистанцГйно. Норма працевлаштування ГнвалГдГв на таких пГдприем-ствах повинна бути набагато бкьшою за встановлену державою зараз.
Сьогодш значна чисельнГсть роботодавщв недо-тримуеться ще! статтГ Закону, а реальнГ вГдсотковГ спГввГдношення осГб з ГнвалГднГстю на пГдприем-ствах е значно меншими. В органГзацГях приймають рГ-шення про сплату санкцГй за робоче мГсце, призначене для працевлаштування ГнвалГда Г не зайняте ГнвалГдом, у розмГрГ середньо! рГчно! заробино! плати на п1дприем-ствГ. Адже роботодавцГ стверджують, що таким чином значно скоротять сво! витрати. НезрозумГло, чому вони вважають, що створити вГдповГдш умови пращ для ГнвалГдГв е бкьш затратно, шж постГйно сплачувати санкцГ! дер-жавГ. Також незрозумкою е думка, що працевлаштування ГнвалГдГв спричинить ряд проблем щодо мГкроклГмату в оргашзацГ!. I найбГльш необгрунтованим е твердження, що працГвник, якого вГзьме шдприемство на роботу за-мГсть особи з обмеженими фГзичними можливостями, зможе краще впоратися з дорученими обов'язками.
ПГдтвердженням наявностГ думок щодо непродук-тивностГ роботи людей з обмеженими можливостями е скарги осГб з швалГдшстю на упереджене ставлення роботодавцГв, коли вони проходили спГвбесГду. Але шсля того, як !х взяли на роботу, таке ставлення доко-рГнно змГнювалося [6]. Люди з особливими потребами набагато бГльше цшують свое робоче мкце, часто кра-ще справляються зГ сво!ми обов'язками, вГдзначаються працьовитГстю та цГлеспрямованГстю.
Проблема, що спричиняе упереджене ставлення до осГб з ГнвалГднГстю, полягае у стереотипному мис-леннГ роботодавцГв. На жаль, навгть у цивГлГзованих сус-пГльствах люди з ГнвалГднГстю стикаються з упередже-ним ставленням до себе з боку оточуючих. Це створюе бар'ери для повнощнного життя та розвитку таких людей, обмежуе можливостГ освГти, зайнятостГ та активно! участГ в суспГльному життГ.
Стереотипне мислення е одшею з найрозповсю-дженГших недолГкГв роботодавцГв та рекрутерГв при проведенш сшвбесГд та прийняттГ на роботу. Незважа-ючи на те, що сучасне суспГльство диктуе тенденцГ! до викорГнення дискримГнацГ! та старомодних необгрунто-ваних тверджень про непродуктивну працю осГб з шва-лГднГстю, на даний момент не вдаеться повнГстю позбу-тися дано! проблеми.
Щодо позитивних статей чинного законодавства, то суми сплачених санкцГй пГдприемствами за Законом використовуються Фондом сощального захисту ГнвалГдГв. У цьому випадку, хоча й вГдбуваеться порушення Закону, проте за санкцюноваш кошти надаеться допомога особам з обмеженими фГзичними можливостями.
Ыший вихГд, який знайшли пГдприемцГ задля еко-номГ!, полягае в оформленш у штат особи з швалГдшстю на мшмальну заробГтну плату без реального виходу !! на роботу. У цьому випадку не лише порушуеться Закон, але й не сплачуеться пГдприемством санкцГ!, якГ можуть бути використанГ для надання допомоги громадянам з ГнвалГднГстю.
Щоб подолати цю тенденцiю, потрiбно усвГдоми-ти, що ще, крiм неврахування територiального розташу-вання та виду економГчно! дiяльностi оргашзаци, про-вокуе пiдприeмцiв до порушення даного Закону.
На нашу думку, кнуе деккька причин, крiм ви-щезазначено'1. По-перше, це непроведення дер-жавними органами регулярних перевiрок щодо: працевлаштування швал^ддв, забезпечення 1х вГдповГд-ними умовами пращ та 1х задоволеностi виконуваною роботою. Завдяки перевiркам на постшнш основi можна простимулювати роботодавцiв облаштовувати робочi мiсця для осiб з обмеженими можливостями. Крiм того, можна запобГгти ситуацiям, коли громадянин з швалГд-нiстю оформлений у штат, але реально його роботу на пiдприемствi виконуе iнша особа. Таким чином, робото-давцям доведеться сплачувати санкцГ1 за недотримання законодавства Украши, а не прикриватися формально працевлаштованими особами з обмеженими можливостями. Зараз органи державно! влади, встановлюючи вГд-повiдальнiсть роботодавцiв за порушення, спираються лише на звiтнiсть, а не на реальш факти.
КрГм того, проблемою е необiзнанiсть роботодав-цiв щодо можливостей використання трудового потенцГ-алу осiб з швалГдшстю. Для усвiдомлення того, що особи з обмеженими можливостями можуть мати навпъ вищий трудовий потенцiал, шж особи без iнвалiдностi, потрГб-но розкрити сутнiсть цього поняття. Трудовий потенщал людини характеризуеться 11 працездатшстю, рiвнем освГ-ти й професшно-квамфжацшно! пiдготовки, знаннями, навичками, здiбностями, ставленням до працi, шгща-тивнiстю, актившстю, органiзованiстю, мобiльнiстю [7]. Зрозумким е факт, що людина з швалГдшстю може отри-мати гiдну освггу у вищому навчальному закладi, мати великий життевий досвГд та високий рiвень природних здiбностей, бути активною та шщативною. Крiм того, юльюсть сфер самореалшаци для людини з швалГдшстю е значно меншою поршняно з людиною без iнвалiдностi. I серед них трудова д1яльшсть. Тому не можна стверджу-вати, що при збкьшенш вiдсотка осГ6 з швалГдшстю на пiдприемствi зменшуеться сукупний трудовий потенцiал його працiвникiв. Отже, ще одшею проблемою низько-го высотку працевлаштованих iнвалiдiв е необiзнанiсть роботодавцiв та фаивцГв з тдбору персоналу щодо вГд-сутностГ прямого зв'язку мГж фГзичними можливостями людини та рГвнем 11 трудового потенщалу.
Наступною проблемою, яку можна видки™ як причину низько'1 замученостi швалГдГв до трудово'1 дЬ-яльностГ, е вГдсутшсть усвГдомлення державними органами влади, роботодавцями й загалом усГм суспГль-ством необхГдностГ для людей з швалГдшстю вГдчувати свою суспГльну приналежнГсть та кориснГсть. ПотрГбно усвГдомити, що корГнь проблем людей з швалГдшстю полягае у вГдсутностГ мехашзму масового та економГчно доцГльного 1х включення в активне громадсько-корисне життя [8]. Людям з обмеженими можливостями потрГб-но вГдчувати свою значущГсть у суспГльствГ та усвГдом-лювати, що вони приносять користь для оточення.
Роботодавщ ж вважають, що, оформлюючи швалЬ-дГв на мГнГмальну заробГтну плату без реального 1х залу-
чення до роботи, допомагають цш категорГ1 населення. Адже таким чином грошова винагорода виплачуеться 1м задарма. Проте такими дГями вони психологГчно при-гнГчують громадян з ГнвалГднГстю та демонструють не-потрГбнГсть людей з фГзюлопчними чи психологГчними вадами. Саме тому таю махшаци пГдприемцГв дискри-мГнують громадян з обмеженими можливостями та негативно впливають на 1х психоемоцшний стан.
Отже, неусвГдомлешсть соцГумом необхГдностГ со-цГально'1 приналежностГ громадян з ГнвалГднГстю е ще одшею причиною порушень законодавства роботодавцями.
До того ж, Гснуе проблема на державному рГвш, що не дозволяе громадянам з ГнвалГднГстю бути повною мГрою сощально приналежними та реалГзовувати свГй трудовий потенщал на пГдприемствах. Вона полягае у вГдсутностГ спецГального обладнання, яке дозволяе людям з обмеженими можливостями пересуватися та вести повнощнний спосГб життя. Проявляеться ця проблема в низькому вГдсотку транспортних засобГв у кра'1-нГ, якГ спецГально обладнанГ для швалГдГв. У зв'язку з цим вони не мають жодно'1 змоги дГстатися до роботи без сторонньо'1 допомоги. Проблемою також е Г лГфти, якГ також в багатьох будинках не переобладнаш для людей з особливими потребами. Дуже незначна кгльюсть свилофорГв, якими можуть безпечно користуватися люди з вадами зору. МетрополГтеном також далеко не всГ особи з обмеженими можливостями можуть само-стшно дГстатися до необхГдно! станцГ1. НавГть бордюри в нашш кра'1нГ стають справжньою перешкодою для людини у вГзку. Отже, без сторонньо'1 допомоги громадяни з ГнвалГднГстю пересуватися нашою крашою не в змозГ, не кажучи вже про щоденний шлях до роботи. Та й зГ сторонньою допомогою пересування по мГсту стае для цих людей справжньою перешкодою.
Виршити цю проблему в змозГ лише органи державно! та мксцево! влади, адже щоб переоблад-нати транспортш засоби, забезпечити швалГдам зручне та безбар'ерне пересування по мГсту, потрГбш значнГ фшансовГ ГнвестицГ1.
Огляд соцГально-економГчних проблем осГб з ГнвалГднГстю дае можливГсть сформулювати рекоменда-цГ1 для покращення наявно! негативно! ситуацГ1 в нашш краМ. На нашу думку, державним органам влади потрГб-но вдосконалити чинне законодавство щодо громадян з обмеженими можливостями, збкьшити допомогу по швалГдностГ та впроваджувати заходи, якГ змшять ситу-ацГю щодо працевлаштування ще! категорГ1 населення, наприклад посилити контроль за роботодавцями.
Також потрГбно докоршно мГняти мислення населення нашо1 краши щодо громадян з обмеженими можливостями. Адже саме на шдприемщв лягае обов'язок щодо 1х працевлаштування та обладнання для них вГд-повГдних умов працГ. I вГд того, яке буде ставлення ро-ботодавцГв до осГб з ГнвалГднГстю, насккьки вони будуть прошформоваш щодо працездатностГ цих громадян, а також насккьки вони будуть усвГдомлювати 1хню потребу працювати, буде залежати загалом ситуацГя з пра-цевлаштуванням громадян з обмеженими можливостя-ми. Водночас проблема залучення осГб з ГнвалГднГстю до
трудово1 д1яльност1 не може розглядатися окремо в1д проблеми забезпечення державою спещального облад-нання, яке дозволить людям з швал1дшстю вести повно-цшний спос1б життя та самост1йно пересуватися. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Постанова КабЫету MiHicTpiB УкраТни вiд 31.05.2012 р. № 415 «Про внесення змЫ до наказу Ka6iHeTy MiHicTpiB УкраТни вiд 3 грудня 2009 р. № 1317». Оф/ц'йний всник Укроти. 2012. № 42.
2. Кравченко М. В. Актуальн проблеми со^ального захисту швалрв в УкраТнк Державне управлшня: теоpiя та практика. 2010. № 2. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej12/ txts/10kmvziu.pdf
3. Закон УкраТни «Про основи со^альноТ захищеност ш-валiдiв в УкраТнЬ вiд 21.03.1991 р. № 875-Х11. URL: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/875-12
4. 1патов А. В., Ханюкова I. Я. Про стан швалрв в Укра-Тнi. УкраТнський вicник медико-со^альноТ експертизи. 2014. № 1. С. 5-13.
5. УкраТна: на шляху до со^ального залучення: нацю-нальна доповщь про людський pозвиток/Лiбанова Е., Левенець Ю., Макарова О. та ш. Незалежне видання Програми розвитку ООН в УкраМ 2011. 124 с.
6. 1нтернет-портал «Труд». URL: http://www.trud.gov.ua/ control/uk/publish/printable_article;jsessionid=3F8E84EAFA021B 74FDB89D882E3E1D0F?art_id=149403
7. Крушельницька Я. В. Фiзiологiя i психолопя пpацi: пiдpyчник. КиТв: КНЕУ, 2003. 367 с.
8. Лук'янов О. Джерела та шляхи виршення проблем людей з швалщнктю. URL: ИН:р://ди11.огд.иа/Ыод$/Олександр%20 Лук'янов/1711/
REFERENCES
Ipatov, A. V., and Khaniukova, I. Ya. "Pro stan invalidiv v Ukraini" [On the situation of disabled people in Ukraine]. Ukrainskyi visnykmedyko-sotsialnoiekspertyzy, no. 1 (2014): 5-13.
Internet-portal «Trud». http://www.trud.gov.ua/control/uk/ publish/printable_article;jsessionid=3F8E84EAFA021B74FDB89D8 82E3E1D0F?art_id=149403
Kravchenko, M. V. "Aktualni problemy sotsialnoho zakhystu invalidiv v Ukraini" [Actual problems of social protection of invalids in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka. http://www. academy.gov.ua/ej/ej12/txts/10kmvziu.pdf
Krushelnytska, Ya. V. Fiziolohiia ipsykholohiiapratsi [Physiology and psychology of work]. Kyiv: KNEU, 2003.
Libanova, E. et al. Ukraina: na shliakhu do sotsialnoho za-luchennia: natsionalna dopovid pro liudskyi rozvytok [Ukraine: towards social engagement: national human development report]. Nezalezhne vydannia Prohramy rozvytku OON v Ukraini, 2011.
[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/875-12
[Legal Act of Ukraine] (2012).
Lukianov, O. "Dzherela ta shliakhy vyrishennia problem liudei z invalidnistiu" [Sources and solutions to the problems of people with disabilities]. http://gurt.org.ua/blogs/0лександр%20 Лук'янов/1711/
<C
О 1=
<c =n
_Q <
о
о <
<c
Q_
<c
о
<
о
Ш
