CC BY
3
УДК 658.336+[330.81/86]:65.011.12
С0Ц1АЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧИ1 ПiДBAЛИHИ СИСТЕМ УПPABЛiHHЯ МАШИН0БУД1ВНИМИ
тдприемствАми
® 2017 КОВАЛЬОВ в. м., ЯКОВЛЕВА ю. в.
УДК 658336+[330.81/86]:65.011.12
Ковальов В. М., Яковлева Ю. В. Соцiально-економiчнi пiдвалини систем управлшня машинобудiвними пiдприемствами
Систематизовано науков'! nidxodu до формування соц1ально-економ1чно1 методологii управлшня п'дприемством та об(рунтовано складовi процесу со^ального перетворення економiчнux метод'в управлшня тдприемствами на соцiально-економiчнi методи з метою забезпечення со^альних пр'>-оритет'в виробництва та вдповдних штереав найманого персоналу. На тдставi ретроспективного аналзу вид'шено закономiрностi розвитку соцiально-економiчнux метод'ю управлшня в економiчнiй теори, що е доказом кторичноi необ^днот ix сощально! спрямованости Запропоновано методологю юльюсного визначення мiрu розпод'шьчих в'дносин м/ж капталом та найманою працею в'дпов'дно до структури трудового потен^алу за його новою (авторською) соцiально-економiчною концепцию, яка передбачае обчислення законодавчо встановлених i обов'язкових до використання со^альних стандарт'в. Отримаш результати дозволили сформувати авторське бачення соцiальноi парадигми систем управлшня тдприемствами, яка започатковуе принципи прюритетностi со^альних начал методологи управлшня виробничою сферою для сприяння реал'ваци '>дё( соцiалiзацii сустльства.
Ключовi слова: методи та системи управлшня, функцИзаробтноiплати, устштсть прац1 ф'шансове управлшня. Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 3. Б'бл.: 16.
Ковальов Валерш Миколайович - доктор економiчнux наук, професор, академк АкадемИ економiчнux наук Украши, зав'дувач кафедри економки тдприемств та менеджменту, Навчально-науковий професiйно-педагогiчнuй шститут Укртнсьж iнженерно-педагогiчноi академИ (м. Бахмут) (вул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецька область, 84500, Украша) E-mail: epmuipa@ukr.net
Яковлева Ютя Володимирiвна - старший викладач, кафедра економки тдприемств та менеджменту, Навчально-науковий професiйно-педагогiчнuй шститут Укртнсьж iнженерно-педагогiчноi академП (м. Бахмут) (вул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецька область, 84500, Украша) E-mail: yuliyayak@i.ua
УДК 658.336+[330.81/86]:65.011.12 Ковалев В. Н., Яковлева Ю. В. Социально-экономические основы систем управления машиностроительными предприятиями
Систематизированы научные подходы к формированию социально-экономической методологии управления предприятием, и обоснованы составляющие процесса социального преобразования экономических методов управления предприятиями в социально-экономические методы с целью обеспечения социальных приоритетов производства и соответствующих интересов наемного персонала. На основании ретроспективного анализа выделены закономерности развития социально-экономических методов управления в экономической теории, что доказывает историческую необходимость их социальной направленности. Предложена методология количественного определения степени распределительных отношений между капиталом и наемным трудом в соответствии со структурой трудового потенциала согласно его новой (авторской) социально-экономической концепции, которая предусматривает вычисление законодательно установленных и обязательных к использованию социальных стандартов. Полученные результаты позволили сформировать авторское виденье социальной парадигмы систем управления предприятиями, которая лежит в основе принципов приоритетности социальных начал методологии управления производственной сферой для содействия реализации идеи социализации общества. Ключевые слова: методы и системы управления, функции заработной платы, стимулирование, успешность труда, финансовое управление.
Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 3. Библ.: 16.
Ковалев Валерий Николаевич - доктор экономических наук, профессор, академик Академии экономических наук Украины, заведующий кафедрой экономики предприятий и менеджмента, Учебно-научный
UDC 658.336+[330.81/86]:65.011.12 Kovalyov V. M., Yakovlieva Yu. V. Socio-Economic Basis of Systems for Managing Machine-Building Enterprises
The scientific approaches to the formation of the socio-economic methodology of enterprise management are systematized. The components of the process of social transformation of economic methods for enterprise management into social and economic ones are justified with the aim of ensuring the social priorities of production and the corresponding interests of the hired personnel. Based on the retrospective analysis, the laws of development of socio-economic management methods in economic theory are highlighted, which proves the historical necessity of their social orientation. The methodology for quantitative determination of the degree of distributive relations between capital and hired labor is proposed in accordance with the structure of labor potential in view of its new (author's) social and economic concept, which provides for the calculation of legally established and mandatory social standards. The obtained results allowed to form the author's vision of the social paradigm of enterprise management systems, which underlies the principles of priority of the social foundations of the management methodology for managing the production sphere in order to facilitate realizing the idea of socialization of society. Keywords: methods and systems of management, functions of wages, incentives, labor effectiveness, financial management. Fig.: 3. Tbl.: 3. Formulae: 3. Bibl.: 16.
Kovalyov Valeriy M. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Academician of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, Head of the Department of Economics of Enterprises and Management, Educational-Scientific Professional-Pedagogical Institute of the Ukrainian Engineering Pedagogical Academy (Bakhmut) (9a Nosakova Str., Bakhmut, Donetsk region, 84500, Ukraine) E-mail: epmuipa@ukr.net
профессионально-педагогический институт Украинской инженерно-педагогической академии (г. Бахмут) (ул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецкая область, 84500, Украина) E-mail: epmuipa@ukr.net
Яковлева Юлия Владимировна - старший преподаватель, кафедра экономики предприятий и менеджмента, Учебно-научный профессионально-педагогический институт Украинской инженерно-педагогической академии (г. Бахмут) (ул. Носакова, 9а, Бахмут, Донецкая область, 84500, Украина) E-mail: yuliyayak@i.ua
Yakovlieva Yuliia V. - Senior Lecturer, Department of Economics of Enterprises and Management, Educational-Scientific Professional-Pedagogical Institute of the Ukrainian Engineering Pedagogical Academy (Bakhmut) (9a Nosakova Str., Bakhmut, Donetsk region, 84500, Ukraine) E-mail: yuliyayak@i.ua
Вступ. Ознайомлення з в^омими в економiчнiй на-ущ системами та методами управлшня машинобудiвними тдприемствами, як i тдприемствами взагал^ виявляе неоднозначтсть наукових тдходш до 1х формування. Серед таких методiв, як адмшктративш або оргатзацшно-розпорядницью, економiчнi, економшо-математичш, сощально-психолопчш, найбкьш прiоритетними та пер-спективними вважаються економiчнi методи, поеднаш у фiнансово-економiчну систему управлiння тдприемствами та персоналом. Виявляеться також, що основною метою застосування економiчних методiв вiдповiдно до фiнансово-економiчноl системи управлшня тдпри-емствами стае досягнення максимального прибутку для пiдприемцiв, що в^буваеться пiд дiею основного еконо-мiчного закону катталютично! економiчноl формащ! на найвищш 11 олiгархiчно-монополiстичнiй стада. Ця мета виявляе також перевагу економiчних штересш класу власникiв засобiв виробництва над сощальними штер-есами класу найманих пращвниив. Але виходячи з необ-хiдностi збереження соцiального спокою у суспiльствi треба розумiти не лише змши прiоритетiв, а i визначення заходiв перетворень особисто економiчних методiв на соцiально-економiчнi методи, заснуванш на соцiальних
прiоритетах системи стимулювання успiшностi працi на-йманого персоналу. Саме такого методолопчного пiдходу бракуе у прихильниив економiчних методiв управлшня господарською сферою.
Аналiз дослiджень i публiкацiй з проблеми. Огляд лггературних джерел з проблеми удосконалення методологи визначення систем управлшня, зокрема маши-нобудiвними пiдприемствами, виявляе наявну спрямо-вашсть в економiчних дослiдженнях переважно методш фiнансово-економiчного напряму вiдокремлено вiд ме-тодiв мотиващ! працi навiть стосовно до системи стимулювання успшност пращ тод^ як автори теори мотивацп працi розглядають 11 в^окремлено вiд систем управлiння господарською дiяльнiстю.
Отже, розгляд наявних пiдходiв до ощнки параме-трiв управлiння за економiчними методами може бути уза-гальнений у табл. 1.
Як видно з табл. 1, основш економiчнi методи управ-лiння (група А) спрямоваш на виявлення напрямш i ре-зервiв досягнення максимального рiвня доходiв у виглядi прибуткш. Вiдносно системи стимулювання успiшностi пращ деякою мiрою пов'язано з системою управлшня тдприемствами, але зорiентованою на досягнення макси-
Таблиця 1
Критерп оцiнки максимальних шдприемницьких доходiв або чинникiв Ух утворення
Автор Чинники впливу й оцшки Критерп i показники оцшки
А. Система ф'шансово-економ'шогоуправлшня
К. Уолш [1] Чинники досягнення максимально! прибутковосп: сукупн активи, власний i оборотний каптал, рентабелыысты тощо. Базовi коефiцi£нти та показники вартосп компанп
Г. Савицька [2] Ефектившсты використання персоналу Показники рентабелыностi
Л. Пляровсыка [3] 0птимiзацiя грошових потогав Коефiцi£нт ефективносп грошових потокiв
1. Бланк [4] Максимiзацiя ринково''' вартосл пiдпри£мства Показники прибутковосп влас-ного капiталу
С. Гаркавенко [5] Забезпечення цшово! конкурентоспроможностi Показники рентабельной
М. Портер [6] Досягнення конкурентних переваг Показники рентабелыностi
Б. Система стимулювання успшностi прац
0. Лозовсыкий [7] Диферен^а^я оплати прац персоналу за рiзними його групами Окрема система мотивацп кате-горп персоналу
Д. Попов [8] Мехашзм стимулювання успiшностi працi спрямовано на '! залежнiсты вiд кiнцевих результат фiрми Коефiцi£нти диферен^ацп до-ходiв
мально! прибутковосп тдприемств у цiлому. Зокрема, за пропозищею О. Лозовського диференцiацiя рiвня заробгг-но! плати вiдбуваеться на пiдставi загально! характеристики кожно! з групи працшниив, що не виявляе залежност оплати працi в^ конкретних трудових досягнень. Крiм того, i це е головним, запропонована система стимулювання успшност пращ не виявляе диференщаци оплати пращ за 11 основними функцiями: в^творювальною i сти-мулюючою.
А взагалi на в^творювальну функцiю економiчна наука в УкраМ не звертае уваги. Також сл1д зауважити, що саме за в^творювальною функцiею рiвень мшмаль-но! зарплати повинен бути еквшалентним вартост робо-чо! сили, тобто повинен забезпечувати основш соцiальнi потреби працшника i його родини, в той час як в УкраМ ршень мшмально! зарплати визначаеться державою за залишковим принципом вiдносно до наявност коштiв у державному бюджетi. I це лише одна, хоча i принципо-во значуща проблема стимулювання i управлiння персоналом та тдприемствами. Як св^чить аналiз, виршення ще! проблеми пов'язано також з реструктуризащею фонду оплати працi та науковим обгрунтуванням рiвня середньо! заробггно! плати.
Мета роботи. Отже, метою роботи стае наукове об-Грунтування сощального перетворення економiчних ме-тодш управлiння пiдприемствами на соцiально-економiчнi методи, яи забезпечують не пiклування за досягненням максимiзацil прибутковостi виробництва, а тклування щодо забезпечення соцiальних прюритетш виробництва та вiдповiдних iнтересiв найманого персоналу.
Виклад основного матерiалу. Доказом кторично незбiжного соцiально спрямованого та незворотного роз-витку соцiально-економiчних методiв управлiння вироб-ничою сферою св^чить еволюцiя наукових уявлень про них, яка в^бувалась протягом сучасно! кторично! епохи людства та розглянута на рис. 1.
Як видно з рис. 1, етапи розвитку економiчноl науки, в сукупност яко! вiдбувався i розвиток наукових методiв управлiння виробництвом, спшпадають з циклами розвитку сучасно! кторично! епохи людсько! еволющ!, якi спшпадали з перiодами кнування минулих економiчних формацiй - рабовласництва та феодалiзму, та кнуючо! до сьогодення катталктично! формащ!.
Найбкьш характерним перюдом, який визначае початок поглиблення сощальних прiоритетiв економiчних методш управлiння, виявився перiод кiнця ХХ i початок XXI ст. Саме цей перюд останньо! економiчно! форма-цГ1 спшпадае з етапом надзвичайно бурхливого розвитку продуктивних сил, який економiчною наукою взнесено до постiндустрiального !х перiоду та фазою шформатизащ! i роботизащ! виробництва. Саме таи умови техшчно! ре-волющ! вимагають змши економiчно! формащ! на постка-пiталiстичну формацiю, в якiй сощальш умови iснування свiтового суспiльства неминуче призводять до перетворення економiчних методiв управлiння на сощально-економiчнi методи з соцiальною прiоритетнiстю штересш у трудовiй сферi.
Як св^чить iсторiя, вiдповiдно до рис. 1, зароджен-ня соцiально-економiчних засад управлшня воображено у збiрцi «Лунь-Юй». За думкою Конфущя (551-479 рр.
до н.е.), згiдно з якою справедливим вважаеться розподiл податкiв i трудових повинностей, ця концепщя утримува-ла ^ею турботи за благо людей в^пов^но до строго! со-щально! диференцiацï¿. Ксенофонт (430-356 рр. до н. е.) розглядав «економш» як науку про збагачення свого господарства та надавав рекомендащ! рабовласникам у господарськш дiяльностi, розвиваючи адмшктра-тивш й економiчнi методи управлiння. Етап розвитку сусшльства у V-XVII ст. нашо! ери характеризуеться як економiчна формацiя феодалiзму, де основними кла-сами суспiльства були феодали та тдлегм '¿м селяни. В цей перюд активно розвивались адмiнiстративнi методи управлшня, про що св^чать таи пам'ятки управлш-сько! думки, як «Салiчна правда» та трактат Фоми Ак-вiнського. Економiчнi методи управлшня мали помiрний розвиток, а сощально-психолопчним методам не придь лялось належно! уваги.
Серед шкк перюду раннього капiталiзму (XVII-XVIII ст) основна економiчна думка була спрямована на питання оргашзаци, нормування та оплати пращ, ефек-тивнiсть виробництва, на розвиток адмшктративних та економiчних методiв управлiння.
Засновники полiтекономï¿ А. Смгг та Д. Рiкардо до-держувались думки про вiльну конкуренщю, вiльне при-кладання працi та катталу з метою досягнення рiвностi вигiд для суб'ектiв господарювання катталктичного виробництва. Значний поштовх до розвитку економiчноï думки до в^носно соцiальних перетворень економiчних методш управлшня надано працями марксистсько! школи, яка е пануючою в економiчнiй теорп сучасного часу у роботах Б. Мкьнера.
Зокрема, в наших наукових працях визначаеться ви-сновок, що кторичну закономiрнiсть i незбiжнiсть людсько! еволюцп шляхом мирно! соцiалiзацiï катталктично! економiчноï формащ!, за яких сустльний розвиток людства вiдбуваеться на принципах прюритетност сощ-альних щлей виробництва над економiчними цкями, яи спонукають до винаходу принципiв ршноваги мiж сощаль-ними iнтересами тдприемщв i персоналом, що дае змогу ильисного визначення пропорцiй класового розподку додано! вартостi за структурою трудового потенщалу [9; 10]. Практичним впленням цiеï думки з'являеться розроблена нами методолопя кiлькiсного визначення сустльних роз-подiльчих вiдносин i збалансованост соцiальних iнтересiв бiзнесу та найманого персоналу зпдно зi структурою трудового потенщалу за власшсть на засоби виробництва та трудовий потенщал.
Серед сучасних поглядiв учених на закономiрнос-тi розвитку економiчноï системи варто видкити роботи М. Бкопольського - про науку розвитку людства [11], О. Амошi [12] про складовi iнновацiйноï моделi, В. Буланова [13], К. Мойсеенка [14], яи визначають умови та складо-вi соцiально-економiчного розвитку суспiльства, тдпри-емства та людини.
Наведенi положення дозволяють розкрити в динамь цi закономiрнi змiни системи методiв управлiння вiд адмь шстративних до соцiально-економiчних, що забезпечують високий рiвень матерiального та духовного буття для вах завдяки застосуванню системи методiв стимулювання успiшностi працi, що базуються на високому рiвнi продук-
о тз
тз
XXI стол1ття
II
£
Сучасний кагпталвм Кшець XIX-XX столггтя
V
У
уу
V
ni §
s» g
£ n ^ s g s
tr-
а» sa S'
V \/ \/
a: о
Ой
3' ä
а
1
а: §
UJ* ä
S" a-S =c
sis
a 1- 3' ■S 2'
Ой
0 тз с -с а: а
S
1
а а: ä
Раншй кагпталвм XVII -XVIII ст. н.е.
VV
V-XVII ст. н.е.
Рабовласництво XX-III ст. до н.е.
W
M ¡
ä а
.=; с*
|1 -а uj а: о
©
V
"О
о' -е-
п> О
t-—1t---t—-
7=-О
i- О
ГЧ ш
3 ?
Ье-
-L "с
::::: О
го
g,ï а: X
то
£ No
о
тз ■р
о а:
-I=i = тз - п>
><1=1
r-i П>
3 I
СIi s<
s ^
a: >< TO 13*
П О
la =l ■с
тивних сил постiндустрiального етапу та сощальних пере-творень виробничих вiдносин сучасного перюду.
На пiдставi використання зазначених вище наукових розробок стае можливим визначити систему наукових засад забезпечення комплексно! ефективност використання соцiально-економiчних методш управлшня тдприемствами i реалiзащï управлшських рiшень (рис. 2).
Отже, така система е тдставою для визначення основних положень ди утворення механiзму взаемоди системи соцiально-економiчних методiв управлiння, за-ходiв мотивацп наймано'1 працi й ефективностi бiзнесу як джерела для задоволення сощальних потреб учасниив виробництва. Саме з зазначеного напряму найбкьш мало досл^женим в економiчнiй науцi виявляеться методоло-гiя стимулювання успiшностi працi за в^творювальною функцiею заробiтноï плати. Стосовно стимулюючо'1 функ-цп вiдсутнi науковi розробки з визначення i забезпечення ршноваги сощальних штересш бiзнесу i наймано'1 працi. Саме в такому контекст спрямованi результати наших досл^жень, що наведенi у публiкацiях [15, с. 175-193; 16, с. 197-251], в яких запропоноваш таи напрями виршення проблеми.
Формування методологи кiлькiсного визначення мiри розподкьчих вiдносин мiж катталом i найманою працею вiдповiдно до структури трудового потенщалу за його новою соцiально-економiчною концепщею, згiдно з якою до складу трудового потенщалу включено у вар-ткному виразi людський потенцiал (рiвень освiти i знань, виробничий досв^, професiоналiзм тощо, засоби виробництва i технолопчну енергiю), що належить рiзним влас-никам трудового потенцiалу. Така концепщя принципово вiдрiзняеться вiд загальноприйнятно'1, яка помилково квалiфiкуе трудовий потенцiал як особисту продуктивну силу працшниив, тобто потенщал живо'1 працi без поед-нання ïi у виробничому процеа з засобами виробництва, як потенщал матерiалiзованоï працi, без чого сустльне виробництво взагалi неможливе. До того ж в економiчнiй теорп людський потенщал також помилково вважаеться за людський каттал, тобто розглядаеться як економiчна категорiя, яка без поеднання власност працiвника (робо-чо'1 сили) i засобiв виробництва (власностi роботодавця) не виражае виробничих в^носин, тому виявляеться не економiчною, а технолопчною категорiею i не носить на собi вiдбиток капiталiстичних виробничих в^носин.
Отже, такий суспiльно визначений тдх^ виявляе людський потенцiал, який сам собою проявляеться як тех-нолопчна категорiя, яка у поеднаннi з засобами виробництва у катталютичному виробництвi перетворюеться на економiчну категорш, згiдно з якою структуру його утво-рюють два елементи - людський та фiзичний капiтал, яи у вартiсному виразi визначають частку власност робото-давцш i найманого персоналу, за якою повинен в^бувати-ся розподк додано'1 вартостi мiж цими класами.
По сутi, визначеш частки представляють соцiальнi нормативи або стандарти, за якими здшснюеться сощаль-не партнерство, завдяки чому виникае реальна можливють соцiалiзацiï капiталiстичноï системи господарювання ево-люцiйним шляхом.
Отже, розглянемо методолопю визначення зако-нодавчо встановлених i обов'язкових для використання
сощальних стандарпв на такому умовному прикладь Об числення частки найманих пращвниив (ЧНП) нами про понуеться проводити за формулою:
. Дв х ¡чв
Чнп~-
100
(1)
де ДВ - додана варткть, млн грн;
1ЧВ - шдекс частки власник1в у трудовому потенщал^ %.
Вихiднi дат для прикладу розрахунив за формулою (1) наведет у табл. 2.
Зв^си частка найманих пращвниив (ЧНП) стано-
вить:
чнп -
1316600x88,84 100
= 1090671,44 млн грн.
Частка роботодавщв (Чр) дорiвнюе:
„ 1316600x17,16 „
Чр =--— = 225928,56 млн грн.
н 100
Розрахунок частки валового прибутку як власносп роботодавщв, який використовуеться для виробничого розподку (ДФОП), розраховуеться за такою пропонова-ною нами формулою:
ЛФОП = ЧНП - ФОПф (2)
де ФОПф - фактичний фонд оплати пращ, млн грн;
АФОП = 1090671,44 - 863657,6 = 227018,84 млн грн.
Розрахунок частки валового прибутку як власносп роботодавщв, який використовуеться для виробничого розподку (АЧВПР) може бути виконаний за такою пропо-нованою нами формулою:
йЧВПР = ПВАЛ - % (3)
ДЧЧВПР = 502422 - 225928,56 = 276493,44 млн грн.
Сума 276,5 млрд грн призначена для сплати подат-ив, утворення шноващйного фонду й шших каналiв роз-подку. T^i сума 225,9 млрд грн може бути використана для сощального розподку мiж персоналом тдприемства та роботодавцями за власшстю у виглядi дивiдендiв, опщ-онiв, премiй.
Отже, таке уявлення сощально'1 парадигми систем управлiння тдприемствами започатковуе принципи прь оритетностi сощальних начал методологи управлшня ви-робничою сферою, за якими в^буваеться реалiзацiя iдеï соцiалiзацiï суспiльства. Конкретизацiя започаткування зазначених принцитв здiйснюеться вiдтворювальною i стимулюючою функщею заробiтноï плати, методичш рi-шення яко'1 розкрито в наших публжащях [15; 16].
Основними науковими положеннями, яи обумов-люють ккьюсне визначення рiвня оплати пращ персоналу в^пов^но до наявного економiчного потенцiалу госпо-дарських суб'ектiв, стають:
1. Методи визначення мшмально'1 заробггно'1 плати на еквiвалентному рiвнi до вартосп робочо'1 сили та до сощальних потреб людини.
2. Принципи структуризацп фонду заробггно'1 плати,
спрямоваш на спрощення структури та методш
Аналiз iснуючого досвiду в економiчнiй практицi. Спе^альы показники оцiнки
для кожного пщпри£мства ------------ГТ-----
Мета:
оцшка комплексно! ефективностi соцiально-економiчних методiв управлшня пщпри£мством
Оцiнка системи адмiнiстративних метс^в управлiння
Оцiнка системи економiчних метс^в управлiння
визначення ключових показникiв ефективностi та результативносп
визначення ключових показникiв ефективностi та результативносп
Оцшка системи со^ально-психолопчних методiв управлшня
визначення ключових показнигав ефективностi та результативностi
Проблема вибору методики визначення агрегованого (штегрального) показника
Показник комплексно!
ефективносп соцiально-економiчних методiв управлiння пiдпри£мством
Критерп оптимальностi використання на практицi розроблено! методики:
1. Простота застосування;
2. Можливiсть врахування впливу зовнiшнього середовища (розвиток ситуацшного пiдходу до управлшня);
3. Можливiсть аналiзу сукупностi метс^в управлiння як системи, яка склада£ться з елементiв (розвиток системного пщходу до управлiння);
4. Можливiсть ктьгасного виразу результатiв оцiнки (розвиток шьккного пiдходу до управлiння)
Аналiз iснуючого теоретичного та практичного
досвiду визначення штегрального показника оцшки сукупностi масиву показниш
А-
14 I
Л У
Розробка методики обчислення штегрального показника оцшки соцiально-економiчних метс^в управлшня пщпри£мством
Результат:
обфунтування методики обчислення iнтегрального показника оцiнки со^ально-еконо-мiчних методiв
управлiння пiдпри£мством
Застосування розроблено! методики
Аналiз отриманих результат оцiнки:
■ фактичного стану системи соцiально-економiчних методiв управлiння;
■ перспектив розвитку системи соцiально-економiчних методiв управлшня
Вибiр комбшаци методiв управлiння залежно вщ спрямованостi управлiнського впливу
Розробка й обфунтування альтернативних управлшських ршень, спрямованих на досягнення мети
Встановлення кiлькiсних та ягасних критерпв !Т досягнення
Розробка стратепчно'Т мети пiдвищення комплексно!' ефективностi со^ально-економiчних методiв управлiння пiдпри£мством
Зворотний зв'язок. Пор'шяння отриманих результат¡в з оч1куваними
адмУстративних (виконання оргашзацшно'Т та розпорядливо'Т дм)
економ1чних
со^ально-психолопчних (сприяння пiдвищенню зацiкавленостi персоналу)
Процес застосування метс^в управлiння на досягнення мети реалiзацií' управлiнських рiшень
Л V
Результат застосування
метс^в управлiння
Рис. 2. Система наукових засад визначення оцшки комплексно! ефективносп використання соц1ально-економ1чних метод1в
управл1ння п1дприсмствами I реал1зацм управл1нських р1шень
Таблиця 2
Показники кiлькiсного визначення частки розподшення додано! вартостi мiж власниками трудового потенцiалу за його структурою
Показники Значения
Додана варткть, млн грн 1316600,00
Фонд оплати праць млн грн 863652,60
Валовий прибуток (Пвал), млн грн 502422,00
Частка людського капралу у струк^ трудового потенцiалу, % 82,84
Частка фiзичного капiталу у структурi трудового потен^алу, % 17,16
Середня заробiтна плата пра^вника, грн /мiс. 2633,00
Чисельнiсть зайнятого населення, млн оаб 20,00
розрахунку ршня оплати вiдповiдно до окремих елеменпв структури цього фонду.
3. Параметри, що визначають рiвень заробггно! плати та методи його диференщацп вiдповiдно до иль-костi та якост витрачено! працi. В наших розра-хунках до таких параметрш вiднесено: фактичне й еталонне сшвв^ношення темпш зростання про-дуктивностi пращ та заробггно! плати, резерви можливого тдвищення заробггно! плати, iндекс споживчих щн, нормована та фактична частка заробино! плати у ВВП, шдекс зростання продук-тивностi працi за рахунок використання 11 виявле-них резервiв (усунення нерацiональних втрат ро-бочого часу). Отже, в поеднанш економiчних методов забезпечення високого ршня ефективност виробництва як джерела забезпечення людських
сощальних потреб, та методiв справедливого на-укового обГрунтованого розподку результатов працi персоналу виявляеться не лише сутшсть соцiально-економiчноl методологи управлшня тдприемствами i персоналом, а ^ що головне, забезпечуеться баланс сощальних штересш пра-цiвникiв i роботодавцiв, механiзм взаемодп яких розкрито в моделi забезпечення рiвноваги !х со-цiальних iнтересiв i потреб (рис. 3).
Отже, з рис. 3 стае бкьш зрозушлою сутшсть соцiально-економiчних методов управлiння виробничою сферою, яку можливо розкрити як процес тзнання способу забезпечення сощальних потреб персоналу шляхом стимулювання успшност пращ на досягнення тдвищення результативност й ефективност виробництва як дже-рела такого забезпечення. Виходячи з такого визначення
Рис. 3. Модель забезпечення рiвноваги сощальних штереав i потреб найманого персоналу та бiзнесу
сутност c0^aAbH0-eK0H0MÎ4H0Ï методологи управлшсько! дiяльностi виявляеться ïï структура, яку розкривае схема
Пропонована в табл. 3 класифшащя являе собою систему соцiально-економiчних методiв управлшня, до складу яко'1 включено власне економiчнi та сощально-психологiчнi методи, як основи комплексно! методологи управлшня, не виключаючи з не! адмшютративних мето-дiв управлiння, якi використовуються здавна i мають са-мостшний напрямок вдосконалення.
Висновки. Теоретичне осмислення проблеми люд-ського буття наштовхуе на виявлення конкретних д1й 11 здiйснення, до яких належать, не в останню чергу, i соцiально-економiчнi перетворення економiчних систем вiдповiдно до об'ективного закону людсько'1 еволюцп, кон-кретним виявом яко'1 може бути визнана також i еволю-щя науково'1 методологи управлiння виробничою сферою. Зокрема, як св^чать нашi досл^ження, до тако'1 методологи взноситься як найбiльш прогресивна сощально-економiчна методологiя управлiння виробничою сферою взагал^ як i управлiння пiдприемствами i персоналом. Саме ця думка тдтверджуеться iсторичною закономiр-
класифiкацï¿ за ïï елементами та параметрами, що наведена в табл. 3.
шстю поступового перетворення рiзних методш управлшня, в тому числ^ адмшктративних i економiчних методш на найбкьш прогресивнi соцiально-економiчнi методи, в яких превалюють соцiальнi цiлi суспiльства над еконо-мiчними цкями, бо в щлому свiтове суспiльство прямуе до ново! позакласово!, соцiально визначено! епохи людського розвитку. Вiдносно iсторично визначеного спрямування розвитку соцiально-економiчних методiв управлшня шдприемствами св^чать викладенi в нашш статтi етапи розвитку, яи визначаються вiдповiдно до змши економiчних формацiй i ïx сощальних умов.
До найбкьш значущих змш в еволюцп сощально-економiчноï методологи слiд вiднести поеднання сощаль-них i економiчниx пiдвалин формування систем управлшня, з яких прюритетними стають соцiальнi, прояв яких за-безпечуеться вiдтворювальною i стимулюючою функщями заробiтноï плати.
Стае зрозумiлим також, що лише застосування ме-тодiв кiлькiсного визначення суспкьних вiдносин, стан-
Таблиця 3
Схема класифiкацiï елеменлв соцiально-економiчних методiв управлiння пiдприемствами
Методи управлшня Складов! елементи метод1в управл1ння Параметри елемент1в управл1ння
1. Стимулювання успiшностi прац ■ Тарифна система. ■ Система надбавок i доплат. ■ Система прем^вання, бонуси. ■ Дивщенди. ■ Оргаыза^я працi та норми
1. ЕкономичН 2. Фiнансово-економiчне управлiння ■ Розмщення виробництва. ■ Розподiл капiталу. ■ Фшансування i кредитування. ■ Забезпечення збуту продукцп, податки та бангавсьга кредити. ■ Планування i прогнозування. ■ Комерцшний i внутрiшньофiрмовий розрахунок. ■ Забезпечення прибутковост та рентабельное!
3. Цшова i iнвестицiйна полiтика ■ Маркетинг. ■ Структура цши. ■ Цiнова й iнновацiйна стратепя
4. Економко-математичы методи й шформа-цiйнi моделi управлiння виробництвом ■ Лiнiйне та динамiчне програмування. ■ Методи прогнозування i мережевого планування. Оцшка потенцiалу багатомiрного динамiчного об'вкта. ■ Kореляцiйно-регресiйний аналiз. ■ Моделi управлiння запасами
2. Соцально- 1. Соцiологiчнi методи управлшня персоналом ■ Мониторинг соцiально-трудовоí сфери. ■ Соцiальне планування, со^альне партнерство. ■ Соцiальне регулювання. ■ Соцiальне нормування. ■ Моралью стимули
психологiчнi 2. Психолопчш методи управлшня ■ Гуманiзацiя працi. ■ Психолопчне заохочення. ■ Задоволення професшних iнтересiв. ■ Встановлення сприятливих вщносин у колективi
дарт1в, сощального партнерства у вигляд1 частки розподь лу додано! вартост м1ж класом виробниив i роботодавщв забезпечуе у сустльств1 сощальний спокш i дае змогу реально розглядати сощальне партнерство як зах1д сощаль зацп катталктичних виробничих в1дносин еволюцшним шляхом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Уолш К. Ключевые показатели менеджмента: как анализировать, сравнивать и контролировать данные, определяющие стоимость компании. М.: Дело, 2001. 360 с.
2. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности: учеб. пособие. М.: ИНФРА-М, 2011. 288 с.
3. Гиляровская Л. Т., Кеворкова Ж. А. Аудит финансовых результатов: Методология и методика. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1997. 168 с.
4. Бланк И. А. Управление финансовыми ресурсами. М.: Омега-Л; Эльга, 2011. 768 с.
5. Гаркавенко С. С. Маркетинг: пщручник. Ки!в: Лiбра,
2006. 720 с.
6. Портер М. Э. Конкуренция. М.: Вильямс, 2005. 608 с.
7. Лозовський О. М., Шмундяк В. О. Подальший розви-ток системи стимулювання пра^вни^в в умовах нестабтьно! економти. URL: http://intkonf.org/ken-lozovskiy-om-shmundyak-vo-podalshiy-rozvitok-sistemi-stimulyuvannya-pratsivnikiv-v-um-ovah-nestabilnoyi-ekonomiki%20/
8. Попов Д. Е. Мотивация руководителей как фактор выполнения стратегии предприятия. Менеджмент в России и за рубежом. 2008. № 3. С. 9-11.
9. Ковальов В. М., Атавва О. А. Со^альы нашдки розви-тку людсько! працк Економ'ша Украни. 2016. № 11. С. 9-11.
10. Ковальов В. М., Атавва О. А. Науковi пщходи до ви-значення рiвня оплати прац в Украшк Економ'ша Укра'ши. 2017. № 4. С. 67-79.
11. Белопольский Н. Г. Энвироника - наука будущего развития человечества. Донецк: Ин-т экономики промышленности,
2007. 436 с.
12. Мехашзм переходу економти Укра!ни на шновацшну модель розвитку: монографiя/за заг. ред. О. i. Амошк Донецьк: 1н-т економти промисловостi НАН Укра!ни, 2002. 108 с.
13. Буланов В. С. Основы социально-экономической теории развития человека: монография. М.: Проспект, 2014. 208 с.
14. Мойсевнко К. £. Методолопчы пщходи до визна-чення показникiв i характеристик функцюнування i розвитку соцiально-економiчно! системи сусптьства. Розвиток еконо-м'чних метод'в управлшня на^ональною економкою та еко-ном/'коютдприемства. 2011. Т. XII. С. 581-589.
15. Ковалев В. Н. Труд и его социальные последствия: монография. Харьков: Смугаста типографiя, 2017. 218 с.
16. Ковалев В. Н. Роль труда в формировании общественных отношений: монография. Харьков: НТМТ, 2015. 304 с.
REFERENCES
Belopolskiy, N. G. Environika - nauka budushchego razvitiya chelovechestva [Environments are the science of the future deve-
lopment of mankind]. Donetsk: In-t ekonomiki promyshlennosti, 2007.
Blank, I. A. Upravleniye finansovymiresursami [Management of financial resources]. Moscow: Omega-L; Elga, 2011.
Bulanov, V. S. Osnovy sotsialno-ekonomicheskoy teorii razvitiya cheloveka [Fundamentals of the socio-economic theory of human development]. Moscow: Prospekt, 2014.
Gilyarovskaya, L. T., and Kevorkova, Zh. A. Audit finansovykh rezultatov: Metodologiya i metodika [Audit of financial results: Methodology and methodology]. Voronezh: Izd-vo Voronezh. gos. un-ta, 1997.
Harkavenko, S. S. Marketynh [Marketing]. Kyiv: Libra, 2006.
Kovalev, V. N. Rol truda v formirovanii obshchestvennykh otnosheniy [The role of labor in the formation of social relations]. Kharkiv: NTMT, 2015.
Kovalev, V. N. Trud iyego sotsialnyyeposledstviya [Labor and its social consequences]. Kharkiv: Smuhasta typografiia, 2017.
Kovalyov, V. M., and Ataieva, O. A. "Naukovi pidkhody do vyznachennia rivnia oplaty pratsi v Ukraini" [Scientific approaches to determining the level of remuneration in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2017): 67-79.
Kovalyov, V. M., and Ataieva, O. A. "Sotsialni naslidky rozvytku liudskoi pratsi" [Social implications of human labor development]. Ekonomika Ukrainy, no. 11 (2016): 9-11.
Lozovskyi, O. M., and Shmundiak, V. O. "Podalshyi rozvy-tok systemy stymuliuvannia pratsivnykiv v umovakh nestabilnoi ekonomiky" [Further development of the system of stimulation of workers in an unstable economy]. http://intkonf.org/ken-lozovskiy-om-shmundyak-vo-podalshiy-rozvitok-sistemi-stimulyuvannya-pratsivnikiv-v-umovah-nestabilnoyi-ekonomiki%20/
Mekhanizm perekhodu ekonomiky Ukrainy na innovatsiinu model rozvytku [The mechanism of transition of the Ukrainian economy to the innovative model of development]. Donetsk: In-t ekonomiky promyslovosti NAN Ukrainy, 2002.
Moiseienko, K. Ye. "Metodolohichni pidkhody do vyznachennia pokaznykiv i kharakterystyk funktsionuvannia i rozvytku sotsialno-ekonomichnoi systemy suspilstva" [Methodological approaches to the definition of indicators and characteristics of the functioning and development of socio-economic system of society]. Rozvytok ekonomichnykh metodiv upravlinnia natsion-alnoiu ekonomikoiu ta ekonomikoiu pidpryiemstva vol. 12 (2011): 581-589.
Popov, D. Ye. "Motivatsiya rukovoditeley kak faktor vypol-neniya strategii predpriyatiya" [Motivation of managers as a factor in the implementation of the enterprise strategy]. Menedzhment v Rossii iza rubezhom, no. 3 (2008): 9-11.
Porter, M. E. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2005.
Savitskaya, G. V. Analiz khoziaystvennoy deyatelnosti [Analysis of economic activity]. Moscow: INFRA-M, 2011.
Uolsh, K. Kliuchevyye pokazateli menedzhmenta: kak analiz-irovat, sravnivat i kontrolirovat dannyye, opredelyayushchiye stoimost kompanii [Key management indicators: how to analyze, compare and monitor the data that determines the value of the company]. Moscow: Delo, 2001.
