CC BY
68
Отож, засобами кластерного анашзу можна сформувати ефективну конкурентну стратегда для меблево! галуз1 Укра!ни, яка б забезпечила тдви-щення конкурентоспроможностi та швестицшно! привабливост галузi, а та-кож сприяла б ефектившшому використанню деревних ресурЫв.
Л1тература
1. Мигранян А.А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой // Вестник КРСУ. - 2002. - № 3. - С. 123-128.
2. Кластерна модель регюнального розвитку // Перспективы дослщження : журнал. -К. : М1жнародний центр перспективних дослщжень. - 1999. - № 2. - С. 87-91.
3. Кластерний аналп лкового сектору Карпатського регюну Укра!ни та рекомендаци для кластерного менеджменту. - Скорочений звт FORZA, 2008.
4. Соколенко С.1. Св1товий i нащональний досвщ формування шновацшних кластер1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sokolenko.com/clusters/47.
5. Цихан Т.В. Кластерная теория экономического развития // Теория и практика управления. - 2003. - № 5. - C. 56-59.
6. Kies U., Mrosek T., Schulte A. A statistics-based method for cluster analysis sector at the national and sub-national level in Germany // Scandinavian Journal of Forest Research 23(5). - P. 445-457.
УДК 336.22 Доц. М.В. Корягт, канд. екон. наук; здобувач 1.В. Гончарук;
доц. С. С. Гринкевич, канд. екон. наук - Львiвська КА
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА ПРИРОДА ТА ФУНКЦ11 ПОДАТК1В
Розглянуто соцiально-економiчну природу податюв, !хш вщмшносп вщ шших вщрахувань, зборiв та внесюв, потрактовано податки як суспшьно-сощальну катего-рш через 1хнш взаемозв'язок iз наданням суспiльних благ, видiлено функцп податкiв та проаналiзовано особливостi реалiзацii кожно! функцп.
Assoc. prof. M.V. Koryagin; competitor I. V. Goncharyk; assoc. prof. S.S. Grunkevuch -L'viv commercial academy
Socio-economic nature and functions of taxes
Socio-economic nature of taxes ids revealed. Differences between taxes and other obligatory payments are covered. Taxes are view as socio-social category because of it's connection with public goods. Function of taxes are outlined and regularities if each function are considered.
Вступ. Податки уже впродовж багатьох втв вщграють важливу роль у реашзаци функцш держави, е основою фюкально! макроеконом1чно! поль тики, створюють передумови для розвитку та функщонування сощально! ш-фраструктури тощо. З шшого боку, надм1рно високий податковий тягар сприяе тш1зацп економжи та зменшенню податкових надходжень, що потре-буе в1рного розумшня сощально-економ1чно! природи та функцш податюв та актуашзуе порушену тему.
Проблематику податково! системи розглянуто в працях в1тчизняних економ1ст1в, зокрема Б. Дриги, Ю. 1ванова, В. Школаева, I. Лютого, М. Пет-ренка, А. Соколовсько!, О. Тищенка [1-5]. Найчастше дослщжують приклад-m практичш аспекти оподаткування, як от особливост застосування певних
видiв податюв, планування i прогнозування надходжень податкових платежiв тощо. Водночас концепцiйнi основи та функци податкiв з погляду побудови сощально-зорiентовано! економiки та загально! теори економiчних систем значно вужче вщображення в економiчнiй лiтературi.
Мета дослвдження. З огляду на сказане, мета ще! роботи полягае у розкритт сощально-економiчно! природи податкiв як важливого явища в со-цiально-економiчних системах. При цьому ставиться завдання потрактувати податки не лише як суто економiчну, а як ширшу - сощально-сощальну кате-горiю через !хнш взаемозв'язок iз наданням суспшьних вигiд. З метою досяг-нення поставлено! мети також повинш бути розкрит функци податкiв та !хш особливостi.
Виклад основного матерiалу. Податки е обов'язковими платежами юридичних i фiзичних осiб, що запроваджуються для утримання державних структур та фшансового забезпечення виконання останнiми функцiй держа-ви. Водночас не всi обов,язковi платежi, що надходять до централiзованих фондiв грошових коштiв держави, е податками. К^м податкiв, е ще так званi неподатковi платежi. Характерними ознаками податюв, якi вiдрiзняють !х серед групи неподаткових платежiв, е такi: обов,язковiсть платежу; перехщ прав власностi в разi сплати податку; безе^валентшсть обмiну; цiльова не-закрiпленiсть платежу; регулярнiсть сплати. На наш погляд, у цьому i полягае нашстотшша вiдмiннiсть податюв вщ таких платежiв, як вщрахування, збори, внески.
Однiею з найголовнiших ознак податюв е одностороннш рух вартостi вщ платникiв до держави. Розумiння податку як обов'язкового платежу фь зичних i юридичних осiб до вiдповiдних ланок бюджетно! системи прийнятне лише для практичних потреб. Кожен податок е не лише ноЫем фюкальних вщносин, а й виконуе певну регулятивну дда; мае побiчнi зовтшт соцiальнi наслiдки для фiску. З огляду на це, податки доцшьно розглядати не просто як економiчну, а й як суспшьно-сощальну категорш. Суспiльна цiна податкiв вимiрюеться втратою частини особистого добробуту конкретними платника-ми iз перемiщенням ще! частки через бюджет до всього населення держави. Еволющя фшансових знань про суспшьний характер податкiв нерозривно пов'язана з теоретичною концепцiею державних благ. Державш блага - це та-кi види благ, джерелом забезпечення яких е кошти органiв державно! влади. Т блага, що е суспшьними, не виробляе приватна економжа, а забезпечуе лише держава. Причому, якщо держава - орган з виробництва незамшних суспшьних благ, то цi блага реалiзуються споживачами за цiнами, рiвень яких запроваджуеться за суспшьною згодою. Цшою суспiльних благ е податки. Оплата державних благ - едине можливе використання податкових надхо-джень. Завдяки цьому мiж державою - виробником суспшьних благ - i сус-пiльством досягаеться еквiвалентна мшова угода "блага - податки" [6, с. 41].
Трактування суспшьного призначення податюв як сощально-еконо-мiчно! категори неможливе без визначення !! внутршшх властивостей, тобто функцiй. Зважаючи, що податки - необхщний елемент централiзацi! частини вартостi ВВП в бюджет для оплати державних суспiльних благ i засiб пере-
розподiлу ще! вартост мiж державою та тдприемствами й громадянами, можна констатувати, що податки виконують фiскaльну, регулятивну, кон-трольну функцiï. Фiскaльнa функцiя забезпечуе об'ективш передумови для формування мaтеpiaльноï основи функцiонувaння суспiльствa. З допомогою цiеï функцiï pеaлiзуеться значна частка суспшьного призначення податюв, проявляються конкретш форми утворення грошових фондiв держави, яю за-безпечують виконання покладених на неï функцiй. З огляду на фюкальну фу-нкцiю, держава повинна отримувати не просто достатньо податюв, але, головне - надшних. Податки як носiï фюкально1" сутi мають задовольняти тaкi вимоги: постшшсть; стaбiльнiсть; piвномipнiсть pозподiлу у регюнальному aспектi. Суть першо!" вимоги полягае у тому, що податки повинш надходити до бюджету не у виглядi разових плaтежiв з невизначеними термшами сплати, а piвномipно впродовж бюджетного року в чггко встановленому порядку. Осюльки суспшьне призначення подaткiв полягае у забезпеченш витрат держави, то термши ix сплати повиннi бути погоджеш з пеpiодичнiстю бюджет-них асигнувань. Суть друго!" вимоги визначаеться високим piвнем гapaнтiй того, що передбачеш законом про бюджет на поточний рж доходи будуть от-римаш повнiстю. Немае сенсу встановлювати нaдмipнi податки, оскiльки в цьому випадку невизначеною стае вся фшансова дiяльнiсть держави. Третя вимога полягае у потpебi забезпечення всix ланок бюджетно1' системи достат-нiми доходами для збалансування ïx з видатками. Без цього виникае потреба в значному перерозподш коштв мiж бюджетами, що зменшуе piвень авто-номностi кожного бюджету, стушнь pегiонaльного самоврядування i самофь нансування теpитоpiaльниx громад.
Розподшьча функцiя закладена в сутi кожного податку, адже податки пов'язаш з процесами перерозподшу вapтiсниx пpопоpцiй ВВП i нацюнально-го доходу мiж платниками подaткiв i державою. Причому обсяги цих вартю-них пропорцш безпосередньо регулюються за допомогою податюв. Суть ре-гулятивно1' функци полягае у впливi подaткiв на piзнi види дiяльностi ïxнix плaтникiв. Використання податюв як фшансових вaжелiв дуже складна справа, оскiльки регулятивна функщя е обов'язковим явищем, а стутнь впливу подaткiв на вказаш вище чинники залежить вiд фiскaльно-економiчноï поль тики, що е досить суб'ективним явищем. З огляду на регулятивну функщю, носи фiскaльно-економiчноï сут мають узгоджуватися з такими засадами:
• ф1скально1 достатност1 (забезпечення належного р1вня бюджетних надхо-джень);
• економ1чно1 ефективност1 (стимулювання тдприемницько1, швестицшно1, дшово1 активност через систему податкових тльг, диференцшвання ставок оподаткування тощо);
• сощально1 справедливости (фшансове забезпечення сощальних гарантш).
Контрольна функцiя - це вираження iмaнентноï здaтностi податюв за-безпечувати можливостi для здшснення державного податкового контролю. Податки е певними сигнaлiзaтоpaми якiсниx i кшьюсних вapтiсниx пpопоpцiй в соцiaльно-економiчному житл суспiльствa, якi склалися внaслiдок перерозподшу частини вартост ВВП i нацюнального доходу. Це створюе потенцшш можливостi для використання подaткiв як зaсобiв контролю. Таким чином,
податковi вщносини поеднують водночас фiскальнi, регулятивнi, контрольш ознаки. Тому специфiчне суспiльне призначення податюв визначаеться не ю-нуванням кожно! функци зокрема, а лише завдяки 1хнш едностi.
Завдяки з'ясуванню сутностi та едностi податкiв можна дшти важли-вого висновку щодо потреби чiткого розмежування об'ективного функцюну-вання податкiв з притаманними !м функцiями та процесу !х використання державою у фiскально-економiчнiй полiтицi. Прояв податюв та 1хтх функцiй в ди - об'ективний процес, що виражае вiдносини базису. Фiскальна ж поль тика, яку провадить держава за допомогою податкового механiзму, викорис-товуючи податки - це вщносини надбудови. Цей висновок дае змогу краще зрозумiти об,ективнiсть категори "податок" i суб,ективнiсть дИ держави, яка провадить фiскально-економiчну полiтику.
Завдання фiскально-економiчноl полiтики держави полягае не лише у встановленш та практичнiй реашзаци окремих форм оподаткування, але й у науковому обгрунтуванш елементiв оподаткування, осюльки саме вiд них за-лежить механiзм стягування того чи шшого податку. Розглянемо елементи по-датку. Суб'ект податку - будь-яка сторона, яка бере участь у процес оргашза-ци сплати податюв. Суб'ектом можуть виступати: держава, яка приймае подат-ковi закони; податковi та фiнансовi органи, що забезпечують виконання цих законiв; власне платники податкiв. Платник податку - юридична чи фiзична особа, яка безпосередньо перераховуе податок до бюджету. Щкавими з цього приводу е думки класиюв росшсько1 фшансово1 теори. Так, Д. Львов наголо-шував, що обов'язком кожного громадянина е видшення на користь держави частини свого добробуту. Вш назвав чотири категорй платникiв податкiв:
1) ус громадяни, як зобов'язат сплачувати податки, незалежно вщ класу, стат1, вшу;
2) ус товариства та акцюнерт компанп, як зобов'язат законом сплачувати податки, незалежно вщ р1вня оподаткування кожного з учасниюв зокре-ма;
3) общини та шш1 установи, що функцюнують як юридичт особи;
4) благодшт та шш1 установи, що працюють на засадах юридично1 особи [7, с. 286-290].
I. Озеров шд платником розумiв "ту особу, яка юридично несе податок" [8, с. 223]. Не вiдрiзняеться ютотно й думка П. Тарасова. Останнш плат-никами податкiв вважав уЫх осiб, що проживають у держав^ включаючи й iноземцiв, оскiльки вс повиннi нести податковий тягар, користуючись послу-гами держави [9, с. 30-39].
Термш "платник" податку потрiбно вiдрiзняти вiд поняття "носiй" податку. Платник здебшьшого е транзитною, посередницькою ланкою пiд час проходження доходiв. Вiн не стiльки сплачуе податки до бюджету, сюльки перераховуе туди частину отриманих кош^в вiд покупця. Реальним платником або ношем кожного податку е споживач. Саме останнш, оплачуючи вартють товарiв i послуг, покривае все, що закладено в цiнах реашзаци - витрати ви-робництва й реашзаци', прибуток, сплаченi податки i збори усiх ланок, де вщ-бувалося виробництво й просування товарiв i послуг. Основним споживачем у кожнш кршт е И народ. Тому саме громадяни с^зь були, е i завжди будуть основними ношями податюв. 1нша альтернатива фiскальнiй наущ не вiдома.
Об'ектом оподаткування називають ri явища чи предмети, завдяки яким сплачуеться податок - земля, виробництво, особа тощо. Об'ект повинен пiддaвaтися чiткому облiку, мати безпосереднш стосунок до платника i вка-зувати на те, що саме оподатковуеться. Назва податку майже завжди походить вщ об'екта оподаткування. У фюкальнш теpмiнологiï об'ект оподаткування часто ще називають податковою базою. Питання визначення об'екта оподаткування е досить дискусшним. Бшьшють економютв Х1Х ст. об'ектом вбачали лише чистий доxiд платника податку. При цьому юнували три шдхо-ди щодо визначення поняття "чистий дохщ". А саме:
1) об'ективно-чистий тдхвд - частина валового доходу за вирахуванням витрат виробництва;
2) суб'ективно-чистий тдхвд - частина валового доходу, з якого вирахуват не лише витрати виробництва, але й витрати на задоволення найнеобхвд-тших потреб суб'екта господарювання;
3) майновий тдхвд - об'ектом оподаткування виступае майно.
I. Озеров пiд об'ектом оподаткування pозумiв "факти або предмети, внаслщок нaявностi яких сплачуеться податок, наприклад, земля, промисел, особа" [8, с. 222-223]. На його погляд, предметом для нарахування податюв можуть бути: особа; предмети споживання; окpемi джерела доходу; загаль-ний дохвд; майно платника; момент переходу майна [8, с. 224].
у чинному фюкальному зaконодaвствi Украши наведено таю об'екти оподаткування: доходи (прибуток); додана вартють; вартють окремих това-piв; майно юридичних i фiзичниx оЫб; iншi об'екти, обумовленi законодавчи-ми актами Украши. Дане визначення, на нашу думку, е вичерпним, грун-туеться на об'ективних засадах фiскaльноï теори. Водночас недостатшм е ме-xaнiзм його pеaлiзaцiï у практичнш дiяльностi, окpемi положення нaведеноï норми на практищ або iгноpуються, або взaгaлi не виконуються.
В aнaлiзi об'екта оподаткування важливо цю категорш розмежовувати з масштабом ïï вимipювaння. Пiд остaннiм pозумiють одиницю вимipу об'екта податку. У пpaктицi подaтковоï роботи застосовують фiзичнi та гpошовi оди-ницi оподаткування. Для фiзичного вимipу характерна бiльшa точнiсть, тодi як грошовий е вiдносним, мае опосередкований характер i може бути менш-бшьш точним впродовж незначного перюду часу. Грошове оцiнювaння застосовують тод^ коли потpiбнa штегрована оцiнкa за кiлькомa фiзичними одини-цями з урахуванням piзниx чинниюв, якi не завжди мають фiзичний вимip.
Поняття "об'ект" оподаткування тюно пеpеплiтaеться з поняттям "дже-рело" податку. Пiд остaннiм pозумiють фонд, з якого дшсно сплачуеться податок. Податок може сплачуватися з: доходу, звщки б вш не отримувався; ка-пiтaлу або майна, коли для покриття податку доводиться витрачати його час-тину. Джерело сплати податку може бути безпосередньо пов'язане з об'ектом оподаткування i може не мати до нього стосунку. У першому випадку оподатковуеться дохщ або майно, що приносить дохщ, у другому - стягуеться податок на майно чи предмети, яю перебувають у особистому користуванш i не дають прибутку.
Анaлiз структури формування доxодiв як джерел сплати податюв дае шдстави роздшити ïx на двi категорп:
1) надходження вщ власност й катталу, як мають гарантований стабшь-ний характер I безпосередньо не пов'язат з фшансово-господарським становищем платника. Це так зват пасивт доходи;
2) надходження вщ основного виду д1яльносп, як безпосередньо залежать вщ форми участ платника в господарськш д1яльносп, тобто активт доходи.
З огляду на наведену вище класифiкацiю джерел доходiв, можна видь лити два типи фiскально-економiчних систем: 1) синтетична; 2) класифжа-цiйна. За першо!' об'ектом оподаткування виступае сукупний дохщ за певний промiжок часу. До сукупного доходу належать ус надходження вщ усiх ви-дiв дiяльностi, i доходи на активнi i пасивнi не подiляють. Друга система пе-редбачае подiл доходiв на окремi групи, кожна з яких оподатковуеться за сво-1'ми специфiчними правилами й методиками. Кра'ни, яю використовують цю систему, диференцiюють доходи не лише на активш й пасивш, але й класифь кують 1'х у розрiзi кожно!' шдгрупи.
Кiлькiсть класифiкацiйних груп для рiзних держав рiзна. Так фюкаль-но-економiчна система Непалу охоплюе дев'ять груп, 1нди - одинадцять. Кла-сифжацшна система Великобритани складаеться з шести груп, куди входять: доходи вщ нерухомостц доходи вiд лiсових масивiв, що використовуються з комерцiйною метою; доходи вщ державних цiнних паперiв; доходи вiд про-мислово-торговельно!' дiяльностi i доходи осiб вiльних професш; заробiтна плата, пенси; дивiденди та iншi доходи, якi пiдлягають розподшу [10, с. 25-27].
Зазначимо, що класифжацшна фiскально-економiчна система не завжди характеризуеться подшом доходiв на групи. 1нколи 1'й притаманне групування доходiв за джерелами 1'х надходження. Зокрема, систему платежiв у колишньо-му Радянському Союзi не можна вважати системно класифжацшною, хоча во-на й подшяла доходи за окремими критерiями. Наприклад, розокремлювали доходи вщ роботи за наймом у державних шдприемствах i пiдприемствах, що належали релтйним та благодшним органiзацiям, тобто в основi такого под^ лежав принцип належностi до державного сектора економжи.
Висновки. Характерними ознаками податюв, яю вiдрiзняють 1'х вщ групи неподаткових платежiв, е таю: обов'язковють платежу; перехiд прав власност в разi сплати податку; безе^валентшсть обмiну; цiльова незакрш-лешсть платежу; регулярнiсть сплати. Розумiння податку як обов'язкового платежу фiзичних i юридичних осiб до вiдповiдних ланок бюджетно! системи прийнятне лише для практичних цшей. Кожен податок е не лише ноЫем фю-кальних вiдносин, а й виконуе певну регулятивну функщю; мае побiчнi зов-нiшнi соцiальнi наслiдки для фюку. З огляду на це, податки доцшьно розгля-дати не просто як економiчну, а й як суспшьно-сощальну категорiю та напря-му пов'язувати iз наданням суспiльних благ. Зважаючи, що податки - необ-хiдний елемент централiзацil частини вартост ВВП у бюджетi для оплати державних суспшьних благ i зашб перерозподiлу ще1' вартостi мiж державою та тдприемствами й громадянами, можна констатувати, що податки викону-ють фюкальну, регулятивну, контрольну функци. Вибiр оптимального об'екта оподаткування е суперечливим питанням з позицш фюкально!' практики. В об'екп податку фокусуються суперечност фюкально!' та регулятивно!' фун-4. Економжа, планування i управлiммя галузi 137
кцiй податюв. З фiскального погляду, держава защкавлена у зростанш об'екта податку в динамщ. З iншого боку, платник намагаеться сплачувати якомога менше, скорочуючи податкову базу, i, якщо це зб1гаеться з iнтересами сус-пшьства, то регулятивна функцiя реалiзуеться; в шшому разi можна конста-тувати наявшсть суперечностей у чиннiй системi оподаткування. Полем для подальших дослщжень можуть виступити особливостi реал1заци функцш по-даткiв в умовах сучасно! св1тово! фшансово! кризи.
Л1тература
1. Лютий 1.О. Податки на споживання в економiцi Укра!ни / 1.О. Лютий, А.Б. Дрига, М О. Петренко. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 335 с.
2. Проблеми податкового регулювання i планування податкових платежiв / Ю.Б. 1ванов, О.М. Тищенко, К.В. Давискiба та ш. / за ред. Ю.Б. 1ванова. - Харкiв : Вид-во ХНЕУ, 2006. - 240 с.
3. Прогнозування податкових надходжень в перехщнш економiцi: проблеми методо-логп та оргашзацп / В.П. Бочаршков, К.В. Захаров, А.М. Лемiш / за ред. В.П. Кколаева. - 1р-пiнь : Нац. акад. держ. под. служби Украши, 2006. - 320 с.
4. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорiя i практика становлення / А.М. Соколовська. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2004. - 454 с.
5. Якушик 1.Д. Податки в кра!нах свiту / 1.Д. Якушик, Я.В. Литвиненко. - К. : МП Леся, 2004. - 480 с.
6. Юрш С.1. Бюджетна система Украши / С.1. Юрш, Й.М. Бескид. - К. : Вид-во Н1ОС. -2000. - 400 с.
7. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. - Харьков : Изд-во "Константа", 1996. - 320 с.
8. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. - М. : Тип. Т-ва Сытина, 1914. - 364 с.
9. Твердохлебов В.Н. Новейшие финансовые проблемы (1914-1923 гг.). - Петроград, 1923. - 156 с.
10. Налоги и налогообложение : учеб. пособ. / Русакова И.Г., Кашин В. А., Толкуш-кин А.В. и др. - М. : Изд-во "Финансы", ЮНИТИ, 1998. - 495 с.
УДК 664.64.016 Ст. викл. Н. О. Арсиненко - Кшвський НУ
харчових технологш
СТВОРЕННЯ РЕЦЕПТУРИ ХЛ1БА 13 ЗБАЛАНСОВАНИМ
Х1М1ЧНИМ СКЛАДОМ
З використанням створеного в Кшвський нащональний ушверситет харчових технологш (КНУХТ) програмного комплексу "Optima" обгрунтовано вибiр та ств-вщношення компонешив композицшно! сумiшi для виробництва хлiба зi збалансова-ним хiмiчним складом за шдексами якосп бшка 1б та лшвдв 1л. Встановлено, що су-мш декшькох бiлкiв i додатково! сировини дае змогу отримати "щеальний хлiб" за показниками бiлковоi та лшщно! якостi, а за правильного тдбору кiлькостi казе!ну можна зменшити загальну суму комплексного бiлка.
Ключов1 слова: композицшна сумiш, функцiональний продукт, шдекс якостi бiлка 1б, шдекс якосп лiпiдiв 1л, "Optima".
Senior lecturer N.O. Arsynenko - Kyiv national university of food technologies Creation of bread recipes with a balanced chemical composition
Using produced in Kyiv national university of food technologies (NUFT) software "Optima" it was proved a choice and ratios of components of compositional mixture for the production of bread with a balanced chemical composition based on protein (Ip) and lipid
