CC BY
26
^щональний лкотехшчний унiвeрситeт УкраТни
8. Kipping M. The development of the management consultancy business: a co-evolution perspective / M. Kipping, I. Kirkpatrick. - Cambridge, 2005. - Available from <http:// www.mngt. waikato.ac.nz/ ejrot/cmsconference/2005/proceedings/professions/Kipping.pdf>.
9. Gluckler J. Bridging Uncertainty in Management Consulting: The Mechanisms of Trust and Networked Reputation / J. Gluckler, T. Armbruster. - 2003. - Available from: <http://oss. sagepub . com/cgi/content/ab stract/24/2/269>.
10. Бежанян А. Становление и развитие сферы консалтинговых услуг в РФ. - 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.armef.com./pdfs//Ani BEjANYAN.pdf>.
УДК 336.22 Доц. С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
здобувач Г.В. Севастьянова; здобувач М.М. Голубка - Львiвська КА
ЕВОЛЮЦ1Я ТЕОРЕТИЧНИХ ПОГЛЯД1В НА ЕКОНОМ1ЧНУ ПРИРОДУ ТА НАСЛ1ДКИ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
Розглянуто стввщношення прямого та непрямого оподаткування, погляди еко-номютсв-кдасиюв на суть та економiчнi функцп непрямих податкiв, 1'хш переваги та вади. Описано хронолопчний порядок та форми впровадження непрямих податюв. Розкрито 1'хнш вплив на цшоутворення та проблему визначення кшцевого платника непрямих податкiв. Встановлено, що податки не протистоять один одному лише тому, що для непрямих податюв вибрано опосередкований споаб визначення платос-проможностi за обсягом витрат на споживання. Вiдповiдно, щея сощально'1' справед-ливостi не може залежати вщ подiлу податкiв за ïx органiзацiйно-технiчними особ-ливостями. З iншого боку, особливостi оподаткування у трансформацшнш економiцi з урахуванням потреби формування середнього класу можуть виступити перспектив-ним полем для подальших наукового дослiдження.
Assoc. prof. S.S. Grunkevuch; competitor G. V. Sevast'anova; competitor M.M. Golybka - L 'viv commercial academy
Evolution of theoretical views on economic nature and impacts of indirect taxation
Correlation between direct and indirect taxes is covered. View of classical economists on essence and functions of indirect taxes are considered as well as their strengths and weaknesses. Chronological steps of implementation of indirect taxes and their forms are revealed. Impact of indirect taxes on prices formation and the ultimate payer of indirect taxes are revealed. It is set that taxes do not resist each other only because for indirect taxes the mediated method of determination of solvency is chosen on the volume of charges on a consumption. Accordingly, the idea of social justice can not depend on the division of taxes after their organizationally technical by features. De autre part, the features of taxation in a transformation economy taking into account the necessity of forming of middle class can come forward the perspective field for subsequent scientific research.
Роздвоешсть полггичних оцшок, суспiльноï' та науковоï' думки щодо опосередкованих податюв школи не зникала. Тривалий час питания про по-рiвняльну характеристику прямих i непрямих податюв дебатували в науковш л^ературь Теоретично обгрунтовували проблему стввщношення цих форм оподаткування. Сучасна фшансова криза й нестача бюджетних кош^в ще бшьшою мiрою актуалiзувала проблеми непрямого оподаткування.
Структуру податковоï' системи, ïï прямi та непрямi податки та вплив на суб'екти господарювання дослщжували у своïx працях таю украшсью вче-ш як М. Азаров, О. Амоша, О. Барановський, В. Геець, А. Дрига, А. Каттан-чук, I. Лютий, С. Мщенко, Т. Меркулова, М. Петренко, А. Соколовська [1-5].
Проте чимало питань, особливо стосовно непрямих податюв, все ще мають дискусiйний та неоднозначний характер, що потребуе подальшого поглибле-ного вивчення !'х теоретико-методолопчно!' бази.
Постановка завдання. У зв'язку Í3 викладеним, метою дослiдження е розкриття еволюцп теоретичних поглядiв на непряме оподаткування, його вплив на економiчних аген^в в контекстi як дшово! активностi, так i справед-ливостi розподiлу податкового тягаря мiж рiзними верствами населення. Для досягнення поставлено! мети також ставимо завдання простежити послщов-шсть та мехашзм запровадження непрямого оподаткування.
Виклад основного матерiалу. Розглянемо погляди класикiв фшансо-во!' науки на доцiльнiсть введення опосередкованих податюв у фiскальну практику, 1'хт переваги та вади, мехашзм функщонування в умовах ринкового середовища. Цiкавим е пiдхiд I. Озерова, який прямi податки характеризуе як "... загальний рiвень оподаткування, всерединi якого вс оподаткованi за се-редньою податковою спроможнiстю, а непрямi лише модифжують таке оподаткування, зшмаючи податковий тягар з одних i збшьшуючи його за рахунок шших" [6, с. 246-247]. При цьому вш наголошуе, що для оподаткування неп-рямими податками потрiбно обирати таю дп, якi свiдчать про вишу шдивщу-альну податкову спроможшсть, i особа могла б уникнути оподаткування, як-що б вона надала перевагу зниженню податкового тягаря, щоправда шляхом позбавлення себе низки можливостей для задоволення власних потреб. Прямi податки головним чином вимiрюються платоспроможнiстю населення, тодi як для непрямих характерна бшьша стiйкiсть надходжень [6, с. 247].
Беззастережно засудив податки на споживання як податки на бщних марксизм. Подшяли погляди марксист i представники шших течш в сощал-демократп. Показовою в цьому плат е захисна промова Ф. Лассаля перед Берлшським Королiвським судом з приводу звинувачення його у ненавист до заможних верств населення i пiдбурюваннi проти останшх бiднякiв. Вис-тупаючи проти представлених звинувачень, Ф. Лассаль наголошував: "...пря-мi податки - це таю, яю утримуються з доходу i тому визначаються величиною доходу чи катталу. Непрямi ж - ri, якими оподаткованi деякi предмети споживання i окрема особа часто сплачуе !х, купуючи цiннi реч^ не знаючи, що вона сплачуе саме податок, закладений у щну товару" [7, с. 8]. Однак зростання доходiв зовЫм не означае зростання споживання. З огляду на це Ф. Лассаль зробив висновок, що розвиток системи непрямих податюв у XIX ст. переклав увесь тягар державних витрат на малозабезпечеш верстви населення [7, с. 8].
На вщмшу вщ Ф. Лассаля, бшьшють авторiв видшяють поряд з нега-тивними i позитивш ознаки опосередкованих податюв. Зазначеш проблеми розглянуто у монографп А. Гур'ева "Прямi i непрямi податки: PRO i CONTRA". Автор характеризуе три способи розмежування цих податюв:
1) залежно вщ ознак сплати (прямi i сплачуються, i припадають на одну особу; непрямi сплачуе одна особа, а носiем !х е шша);
2) залежно вiд способу утримання (прямi - за кадастрами; непрямi - за тарифами);
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
3) за економiчною основою (прямi - з доходу i майна; непрямi - з витрат i споживання цшностей) [8, с.120].
Серед переваг опосередкованих податюв А. Гур'ев видiляe:
1) бюджетт - непрямi податки збшьшують доходи держави за рахунок зростання чисельност населення i його добробуту;
2) адмiнiстративнi - шляхом впливу на народне споживання, подорожчання того чи шшого продукту;
3) полггичт - зростання прямих податюв може мати епохальт наслiдки (наприклад, револющя 1848 р. у Франдiï) тод^ як механiзм сплати опосередкованих податюв прихований для споживача [8, с.120-121]. Основними вадами непрямих податюв автор вважае такi: значний фю-
кальний тягар для багатосiмейних; пол^ичш - оскiльки право утримання податюв на споживання школи не обмежуе уряд [8, с.121]. На думку I. Озерова, еволющя непрямих податюв мае загальний характер:
1) вщ оподаткування предметiв першоï потреби - до оподаткування друго-рядних предметiв;
2) замiсть оподаткування значноï кiлькостi предметiв концентруеться увага на окремих;
3) перехщ вiд оподаткування за зовтштми ознаками до облiку готовоï продукцп [6, с. 366-367].
Система оподаткування, що склалася в XIX ст., давала змогу видшити непрямi податки як систему податюв на споживання, об'ектом оподаткування яких е не особи, майно чи доходи, а рiзноманiтнi предмети споживання. За сво1'м походженням непрямi податки спорщнеш з регашями i монополiями. Вiдмовившись вщ регальних i монопольних прав, державна влада встановлю-вала мито на споживання тих предме^в i товарiв, на виробництво яких мала монополш.
Грунтовно розглядае позитивнi й негативш ознаки прямих та опосередкованих податюв I. Тарасов у робот "Очеркъ науки финансового права" [9]. На його думку, непрямi податки можна структуризувати за трьома основними групами:
1. Податки на споживання: квартирний податок; податки з предмета розко-шц податок на задоволення, користування зручностями (збори iз теат-ральних i залiзничних квитюв, за право полювання, податок на карти або клубт квитки, податок на газети).
2. Мито: зовтшне; внутршне.
3. Акцизи - податки на предмети споживання тд час обробляння сировини або натвфабриката, характерною ознакою яких е перекладання на плат-ника на наступних етапах просування товару [9, с. 633-645].
Вагомий внесок у розвиток теорп опосередкованого оподаткування зробив росшський вчений Д. Львов. На наш погляд, вш дав найбшьш прик-ладне визначення категорп "акциз" - "...непрямий податок з окремих пред-метiв внутрiшнього виробництва, що утримуеться всередиш держави внасль док будь-яко!" операцп пiд час самого виробництва або об^у, що сплачуе ви-робник або продавець товару, яю отримують його пiсля споживача через тд-вищення цiни продукту" [8, с. 122].
Обгрунтували переваги податюв на споживання займалися представ-ники немарксистсько! фшансово-економiчноl школи: Дж. Мшль, А. Маршалл, А. Шгу, I. Фiшер, А. Ейнауд^ М. Фрiдман. Вiдомий англiйський учений Н. Калдор писав: "Податок на витрати не порушуе умов заощаджування, не посилюе ризик; до того ж вш пом'якшуе, хоч i не усувае остаточно, дести-мулювальний вплив прогресивного оподаткування на трудовi зусилля" [11, С.14]. Як вважають сучаснi позитивiсти, опосередкованi податки - ефектив-нiший iнструмент контролю над економжою з метою забезпечення стабшь-ностi та прогресу, шж податки на доходи.
Для повшшого розумiння сутi непрямих податкiв здшснимо екскурс в iсторiю !х становлення i розвитку. Найбiльш ранньою формою опосередкова-ного оподаткування виступали специфiчнi акцизи на окремi товарнi групи. Вони вiдомi ще з чаЫв стародавнього Риму, де !х використовували як податки на внутршне споживання. У Захiднiй Gвропi систему акцизiв уперше було запроваджено в Голланди пiд час вiйни з 1спашею i в XVI ст. вона настшьки розширилася, що деяю предмети оподатковувалися п,ять-шiсть разiв. Тому акциз i отримав назву "голландського чорта". Розвиток акцизiв у Сврот вщ-бувався досить стримано, !х введення сприймалось обережно. На початку XX ст. система акцизiв охоплювала:
1. Податок на помол (утримувався 1з зерна, яке доставляли до млина або з борошна, яке ввозили до мюта).
2. Податок на худобу - справлявся поштучно (Франщя) або на вагу (Прусс1я).
3. Податок на освгглювальт предмети { паливо.
4. Податок на сшь.
5. Акциз на спирт { горшку: в Англи - 1з заторних або бродильних чатв по 10 шилшпв за галон; у Франци - у раз1 надходження у продаж; в Росп -у форм1 акцизу з вироблено! продукцп та патентного збирання 1з завод1в.
6. Акциз на цукор. Утримувався такими методами: залежно вщ ваги сиро-вини, перероблено! на заводах (тмецька модель); за кшьюстю буряково-го соку, що надшшов у переробку (французький вар1ант); за кшьюстю виробленого цукру-тску (росшська модель).
7. Акциз на чай { каву. Сплачували у форм1 вв1зного мита.
8. Акциз на тютюн. Застосовували в раз1 оподаткування: сировини на мющ виробництва (Шмеччина); переробленого продукту (Рошя); вв1зного тютюну (Англ1я) [8, с. 123-124].
На початку XX ст. поряд iз специфiчними з'явися й ушверсальний акциз - податок з об^у. Податок на суму товарного об^у уперше прийняв ш-мецький рейхстаг у 1916 р. за проектом Мюллер-Фульда [10, с. 246]. Ще не було вщоме його майбутне, проте в момент появи на фюкальнш ареш податок з об^у породжував багато пересудiв i став неординарним явищем. Уже тодi в ньому побачили прототип дохщно-прибуткового оподаткування, пос-тавленого в залежшсть не вiд величини доходу платника, а вщ обсягу його споживання. Осюльки податок з об^у здатний уловлювати кон'юнктурний прирiст вартосл, точнiше - цiнностi оподатковуваних товарiв i послуг, це зближуе його з оподаткуванням прибутюв i спадщини.
У первюному виглядi податок з об^у було задумано як податок на будь-який об^ товарiв (продаж, поставка) за цшшстю обiгу незалежно вiд то-
го, оплачуеться товар безпосередньо готiвкою, в кредит чи збуваеться як якийсь е^валент. Унiверсальний акциз автоматично враховуе вс змiни в товарному асортимент й утримуеться у трьох формах: податок з об^у в одно-рiвневiй формi, податок з об^у в багаторiвневiй формi, податок на додану вартють. У першiй формi вiн виступае як податок з продажу (США, Швещя до 1969 р., Норвепя до 1970 р.) чи податок з кутвель (Велика Бриташя до 1973 р., Датя до 1967 р., Португалiя до 1986 р.), або як податок на виробни-юв переробно! промисловост (Францiя, Грецiя, Фiнляндiя, Туреччина до по-даткових реформ вiдповiдно 1968, 1987, 1964, 1985 рр.). Податок з об^у в од-норiвневiй формi сплачують на однiй стади руху товару.
Друга форма податку з об^у складнiша, оскiльки в разi 11 застосування обкладаеться валовий обiг на всiх ступенях руху товару, що зумовлюе под-вшне оподаткування й кумулятивний ефект. До складу оподатковуваного об^у належать суми податюв, сплачеш пiд час купiвлi товарiв виробничого призначення та послуг. Отже, податок утримуеться не лише з об^у товарiв (робiт, послуг), а й iз податкiв, рашше сплачених за рахунками-фактурами. Кумулятивний ефект негативно впливае на подш пращ. Перевагу здобувають пiдприемства та фiрми, у структурi собiвартостi яких переважають сировина, матерiали, напiвфабрикати, послуги власного виробництва. Вказана форма оподаткування штучно збшьшуе оподатковуваний об^.
Третя форма податку з об^у (ПДВ) введена в бшьшосп европейських кра!н. Вона збер^ае переваги багаторiвневого податку з об^у щодо оподаткування вшх ступенiв просування товару, але водночас лiквiдуе його головнi вади - кумулятивний ефект i штучне збшьшення оподатковуваного обiгу. Стосовно податку з об^у об'ектом оподаткування е валовий об^ торговель-ного або промислового тдприемства, а щодо ПДВ - додана вартють, тобто вартiсть, створена на конкретному еташ руху товару. По сут додана вартiсть наближаеться за сво!м обсягом до знову створено! вартост - до частини нащ-онального доходу, вироблено! в цш господарськiй одиницi. Оподаткування саме додано! вартост дае змогу обчислити вс тi податки, якi цей суб'ект гос-подарювання сплатив шд час купiвлi товару, оплати робгг чи послуг. Саме це призводить до лжвщаци каскадного ефекту, властивого для багатостутнчас-того податку з об^у. Поняття додано! вартостi в теоретичному плат грун-туеться на вченш про суб'ективну вартiсть, яке не визнае рiзницi мiж матерь альними i нематерiальними благами, мiж продуктивною i непродуктивною працею, оперуючи загальними поняттями корисностей та споживчих вартос-тей. З огляду на це, показник додано! вартост е простий i зручний - це рiзни-ця мiж вартiстю реашзовано! продукцi! та витратами на !! виготовлення.
Зазначимо, що податки, як носи фюкально! сутi, не лише забезпечу-ють формування державних доходiв, а й як економiчнi важелi впливають на розвиток економiки. Особливо актуальною е проблема впливу податюв на за-гальний рiвень цш. З погляду загально! рiвноваги, запровадження акцизу та шших непрямих податюв призводить в економщ до неоднозначних наслщ-юв. За умови взаемоди на ринку продавцiв i споживачiв додатковий тягар податку, створений для одних, обертаеться додатковою вигодою для шших. Так акциз, безумовно, обтяжливий для споживача оподатковуваного продукту.
Але якщо введення акцизу спричиняе зростання цш, яке перевищуе величину власне податку, вщ цього економiчно виграють продавщ. Значною мiрою податок примушуе платникiв обмежувати свое споживання чи нагромадження або i те, й iнше разом. Прямi податки безпосередньо не спричиняють шдви-щення цш, якщо тiльки рiвень оподаткування не змушуе суб,ектiв господарю-вання скорочувати виробництво. В окресленш ситуаци вплив прямого податку на кон'юнктуру цш опосередкований через зменшення товарно! маси. Коли ж уведений податок ютотно не впливае на обсяг пропозицп товарiв, при-бутковий податок дiе як дефлятор за умови, що вилучеш кошти знову не спрямовуються через бюджет на фшансування споживання. Це обмеження однаково справедливе для будь-яких податюв - i дохщно-майново!, i товарно! груп, оскiльки вилучення державою певно! суми пла^жно! спроможностi, зменшення особистих доходiв може мати i незворотний, i перерозподшьчо-зворотний характер. У суспшьному масштабi особисте споживання скоро-чуеться лише за обставин виробничого використання мобшзованих подат-ком грошей або заощадження кош^в населення.
За рiзних комбiнацiй податкiв i рiвня оподаткування знову i знову пос-тае класичне питання фюкально! теорй: хто в пiдсумку сплачуе податок до бюджету? Особа, яку визнае платником чинне законодавство, чи особа, на яку офщшно перекладае нарахований податок у складi цiни реашзацй? З по-зицiй фюкально! техшки справляння податку вiдповiдь однозначна - завер-шальний споживач товару. Проте в багатьох випадках податками на споживання незадоволеш i шдприемщ, i навiть державнi уряди. Наприклад, податок на валовий обiг вражае дiловi iнтереси бiзнесу, оскiльки важко переноситься на споживача в умовах насиченого товарами ринку; сплата мита певною мь рою обмежуе мiжнародну торпвлю, призводить до мiждержавних супереч-ностей; фiскальна монополiя взагалi означае конфюкащю держаного прибут-ку виробника чи продавця товару.
Дiя побiчних чинникiв може призвести до ситуацй, коли сощально-економiчний тягар оподаткування для суспiльства перевищить фiскальну до-ходнiсть для уряду. Непрямий податок не лише обмежуе непродуктивне споживання, але й стае перепоною для випдного розмiщення капiталу, зростання заощаджень. Отже, фюкальш вигоди держави можуть i не перекрити багато-мiрнi витрати суспiльства, що перетворюе проблему обтяжливосл, розподь лу, ефекту податюв та !х перекладання в одну з найскладнiших фiнансових наук. Мехашстичний подiл податкiв на т^ що перекладаються, i тi, що не пе-рекладаються, на наш погляд, застарiв.
Академiчна теорiя непрямого оподаткування обертаеться в колi тради-цiйних питань фiскальноl достатностi, сощально! справедливостi, економiч-них впливiв опосередкованих податюв, 1хньо1 ролi у перерозподiлi доходiв i концентрацil багатства, загалом - !хнього впливу на суспшьний добробут. За велико! маси споживачiв i численних виробникiв пiдакцизних товарiв, тобто в економiцi з багатьма агентами, на систему непрямого оподаткування впли-вають не тшьки економiчнi та особистi закономiрностi споживання, а й сощ-альнi, демографiчнi, правовi чинники. Як i в шших галузях фiнансовоl науки, тут поширеш кiлькiснi та формалiзованi методи дослщження. Зокрема, в ана-
лiзi ефективност державного впливу через полiтику опосередкованого оподаткування на обсяг споживання використовують метод "затрати - вигоди", фюкальш вигоди зiставляють iз сощальною шкодою споживання деяких ви-сокорентабельних i монопольних товарiв (алкогольних напо1'в, тютюнових виробiв, ювелiрних прикрас тощо), моделюеться вплив на динамiку нагрома-дження капiталу на коротко- та довготриваш перiоди. На макроекономiчних моделях здшснюють економетричнi обстеження фiскальних результапв змь ни спiввiдношення мiж прямими i опосередкованими податками.
Висновки. На наш погляд, щеашзувати будь-яку одну з форм оподаткування недоцшьно. Це шдтвердила свггова практика - протистояння прямого та опосередкованого оподаткування заюнчилося створенням прагматично:', змшано1' форми податку. Йдеться про ПДВ, який за податковою базою -прямий, а за способом утримання - опосередкований, що перетворюе його на вщносно прогресивний, тодi як класичш непрямi податки - регресивш. Су-часне ринкове середовище iз його iдеологiею споживання, розвиток свiтовоï торгiвлi, користування тiльки купованими продуктами й предметами в умо-вах урбашзаци, повсюдна комерцiалiзацiя ютотно сприяють розвитку непрямого оподаткування.
Колись чи не найвиразшшою рисою непрямих податюв вважався ix таемний характер, на вiдмiну вiд явних, тобто прямих податюв. Сьогодш це явище дютало назву "грошовоï iлюзiï" - уявлення, що податок зливаеться з цшою товару, до того ж у момент добровольного акту кушвлг Розлучаючись з непривабливим образом - iмiджем соцiальноï несправедливостi, непрямi податки завойовують репутащю суспiльно нейтрального фiскального каналу, шструменту регулювання виробництва й контролю над споживанням. З на-укового погляду, теорiя "несправедливостi" опосередкованих податюв нале-жить минулому, вже не вщповщаючи соцiальним умовам часу, досягнутому рiвню матерiального добробуту й самосвщомост суспiльства.
Реальним доказом спростування усталеного уявлення про безумовну перевагу прямих податкiв над непрямими, про взаемну iзольованiсть цих форм оподаткування е найновша форма опосередкованого оподаткування -ПДВ. Податки не протистоять один одному лише тому, що для непрямих податюв вибрано опосередкований споЫб визначення платоспроможност за обсягом витрат на споживання. Вщповщно, щея соцiальноï справедливост не може залежати вiд подшу податкiв за ïx органiзацiйно-теxнiчними особливос-тями. З iншого боку, особливост оподаткування у трансформацiйнiй еконо-мщ з урахуванням потреби формування середнього класу можуть виступити перспективним полем для подальших наукового дослiдження.
Лггература
1. Соколовська А.М. Податкова система держави: теор1я i практика становлення/ А.М. Соколовська. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2004. - 454 с.
2. Лютий 1.О. Податки на споживання в економщ Украни / I.O. Лютий, А.Б. Дрига, М О. Петренко. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 335 с.
3. Меркулова Т.В. Оцшка впливу параметр1в податкового контролю на рацюнальну по-вед1нку платникiв податюв / Т.В. Меркулова, А.В. Каттанчук // Економша i прогнозування. -2005. - № 4. - С. 127-140.
4. Бюджетна полггика у контекст стратеги соцiально-економiчного розвитку Украши / ред. кол. : М.Я. Азаров, В.М. Геець, Ф.О. Ярошенко, О.1. Амоша, О.1. Барановський; Науково-дослiдний фiнансовий ш-т при Мiнiстерствi фiнансiв Украши. - Т.3. Розвиток системи податюв як основи змiцнення державних фшанав. - К. : Вид-во "НДФГ, 2004. - 308 с.
5. Мщенк С.Г. Моделi оцiнки стимулюючого ефекту оподаткування / С.Г. Мщенко // Економiка i прогнозування. - 2007. - № 3. - С. 99-109.
6. Озеров И.Х. Основы финансовой науки / И.Х. Озеров. - М. : Тип. Т-ва Сытина, 1914. - 364 с.
7. Лассаль Ф. Косвенные налоги / Ф. Лассаль. - СПб., 1906. - 183 с.
8. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права / Н.П. Кучерявенко. - Харьков : Изд-во "Константа", 1996. - 320 с.
9. Тарасов И. Очеркъ науки финансового права / И. Тарасов. - Ярославль, 1883. - 695 с.
10. Сутормша В.М. Держава - податки - бiзнес: iз св^ового досв^ фюкального регу-лювання ринково'1 економши / В.М. Сутормша, В.М. Федосов, В.Л. Андрущенко. - К. : Вид-во "Либвдь", 1992. - 328 с.
11. Kaldor N. An Expenditure Tax. - L. : Macmillan, 1958. - P. 10-26.
УДК 339.37 (477) Асист С.Л. Асаулюк1 - Львiвська КА
СУТН1СТЬ I МЕТОДИКА ЕКОНОМIЧНОÏ ОЦ1НКИ РОЗВИТКУ П1ДПРИеМСТВ РОЗДРIБНОÏ ТОРГ1ВЛ1
Зроблено спробу сформулювати методичш рекомендацп щодо оцшки ефектив-ност розвитку роздрiбноï торгiвлi у регiонаx. Здшснено аналiз щодо обгрунтування основних чинниюв для регiонального вирiвнювання розвитку роздрiбноï торгiвлi в Украшг Встановлено, що на регюнальний розвиток торговельного обслуговування населення ютотно впливае диференцiацiя щодо заселення та господарсько'1' дiяльнос-т територiй кра'1'ни, яка проявляеться в рiзнiй густотi мережi населених пунктв, рiв-нi благоустрою. Вiдмiнностi щодо економiчноï активностi населення за регюнами кра'1'ни впливають на формування потреб i на загальний обсяг роздрiбного товарообь гу загалом та на одну особу населення через чисельшсть члешв сiмей, якi працюють, на '1'хнш доxiд та платоспроможний попит.
Ключов1 слова: роздрiбна торгiвля, ефектившсть, методичнi рекомендац11', оцiнка ефективностi.
Assist. S.L. Asaulyuk - L'viv commercial academy
Economic evaluation essence and method of retail business enterprises development
In the article the done attempt to formulate methodical recommendations in relation to the estimation of efficiency of development of retail business in regions. An analysis is conducted in relation to the ground of basic factors for the regional smoothing of development of retail business of Ukraine. It is set that on regional development of point-of-sale maintenance of population substantially influences differentiation in relation to settling and economic activity of territories of country, which shows up in different густот of network of settlements, level of equipping with modern amenities. Differences in relation to economic activity of population after the regions of country influence on forming of necessities and on the general volume of retail commodity turnover on the whole and on one face of population through the quantity of family members which work, on their profit and solvent demand.
Keywords: retail business, efficiency, methodical recommendations, estimation of efficiency.
1 Наук. кер1вник: проф. Т.В. Футало, д-р екон. наук - Льв1вська КА
