CC BY
81
УДК 336.22 Здобувач С. С. Гринкевич; здобувач Г.В. Севастьянова;
здобувач М.М. Голубка - Львiвська КА
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТ1СТЬ У КОНТЕКСТ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
Розглянуто соцiально-економiчну природу та методику обчислення податку на додану вартють, його переваги й недолши порiвняно з шшими непрямими податка-ми. Розкрито роль даного податку в доходах зведеного бюджету Украши. Визначено слабини у сплат ПДВ у в^чизнянш економiцi й обгрунтовано вщповщш рекоменда-цп. Встановлено, що значна поширешсть пiльг з ПДВ мае два основних завдання: за-хист штереав малозабезпечених верств населения (сощально-полггичш мотиви); стимулювання випуску окремих видiв товарiв (робiт, послуг). На наш погляд доцшь-но урiзноманiтнювати мехашзм пiльгового оподаткування, ширше використовувати методи податкових знижок, бюджетного й авансового вщшкодування сум податку, кредиту й вiдтермiнування платежу для галузей економши iз сезонним характером виробництва. О^м цього, чинна методика вiдшкодувания дебетового сальдо з ПДВ негативно впливае на фшансовий стан платниюв податюв. Актуальною е лiбералiза-цiя режиму повернення дебетового сальдо з ПДВ, яка може стати предметом для по-дальших наукових дослщжень.
CompetitorS.S. Grunkevuch; competitor G.V. Sevast'anova; competitor M.M. Golybka - L 'viv commercial academy
Value-added tax in context of indirect taxation
Socio-economic nature and methodology of value-added tax calculation is covered. Its strengths and weaknesses are considered in comparison with other indirect taxes. Role of this tax in incomes of state budget of Ukraine is defined. Problems in value added tax using in Ukraine's economy are revealed and thereafter proper recommendations are argued. It is set that considerable prevalence of privileges from VAT has two basic tasks: defence of interests of scanty means layers of population (socio-political reasons); stimulation of issue of separate types of commodities (works, services). In our view it is more expedient to diversify the mechanism of favorable tax treatment, wider to use the methods of tax abatements, budgetary and advance compensation of sums of tax, credit and extending payment, for industries of economy with seasonal character of production. Except for it, the operating method of compensation of debit balance from VAT negatively influences on the financial state of taxpayers. Actual is liberalization of the mode of returning of debit balance from VAT, which can become an object for subsequent scientific researches.
Вступ. Академ1чна теор1я непрямого оподаткування формуеться в кол1 традицшних питань фiскальноi достатносп, соцiальноi справедливости, еконо-м1чних впливiв опосередкованих податюв, 'х ролi в перерозподш доходiв i концентрацй багатства, загалом - iхнього впливу на суспшьний добробут. За вели^ маси споживачiв i численних виробниюв тдакцизних товарiв, тобто в економщ з багатьма агентами, на систему непрямого оподаткування вплива-ють не тшьки економiчнi та особисп закономiрностi споживання, а й сощальш, демографiчнi, правовi чинники, особливосп функцюнування нацiональноi по-датковоi системи. Як наслщок, у вггчизнянш економщ найпоширешший неп-рямий податок - податок на додану вартють виступае одним з найсуперечливь ших фюкальних важелiв, що тдтверджуе актуальшсть порушеноi проблеми.
Фюкальну систему, ii прямi та непрямi податки та 1хню роль у напов-неннi державного бюджету дослщжують у сво'х працях таю украшсью вченi як М. Азаров, О. Амоша, О. Барановський, В. Геець, А. Дрига, Ю. 1ванов,
I. Лютий, С. Мщенко, Т. Меркулова, М. Петренко, А. Пешко, А. Соколовсь-ка, I. Якушик [1-6]. Проте бшьшють названих праць концентруються на ус1х податках загалом чи !х значнш частит. Водночас податок на додану вартють, його особливост та проблеми нарахування й вщшкодування потребують ок-ремого спещал1зованого розгляду.
Мета дослвдження. У зв'язку 1з вище викладеним метою дано! статл е розкриття особливостей й переваг податку на додану вартють пор1вняно з ш-шими непрямими податками, визначення його сощально-економ1чно! приро-ди й рол1 у наповненш бюджету. Ставиться також завдання розглянути юто-ричш форми й особливост його впровадження, визначити трудношд його справляння в умовах в1тчизняно! економжи, випрацювати й обгрунтувати вщповщт рекомендаци.
Виклад основного матерiалу. Податок на додану вартють як особлива форма податку з об1гу введений в бшьшосп европейських кра!н. Вш збер1гае переваги багатор1вневого податку з об1гу щодо оподаткування вшх ступешв просування товару, але водночас л1кв1дуе його головш недол1ки - кумулятив-ний ефект { штучне збшьшення оподатковуваного об1гу. Стосовно податку з обороту об'ектом оподаткування е валовий об1г торговельного або промисло-вого тдприемства, а щодо ПДВ - додана вартють, тобто вартють створена на конкретному еташ руху товару. По сут додана вартють наближаеться за сво!м обсягом до знову створено! вартост - до частини нацюнального доходу, ви-роблено! в цш господарськш одинищ. Оподаткування саме додано! вартост дае змогу обчислити вс т податки, як цей суб'ект господарювання сплатив тд час кушвл1 товару, оплати роб1т чи послуг. Саме це призводить до лжвща-ци каскадного ефекту, властивого для багатостушнчастого податку з об1гу.
Поняття додано! вартост в теоретичному плат грунтуеться на вченш про суб'ективну вартють, яке не визнае р1знищ м1ж матер1альними { нематерь альними благами, м1ж продуктивною { непродуктивною працею, оперуючи загальними поняттями корисностей та споживчих вартостей. З огляду на це, показник додано! вартост е простий { зручний - це р1зниця м1ж вартютю ре-ал1зовано! продукцп та витратами на !! виготовлення.
Наочно концепщю додано! вартост в поеднанш з функцюнуванням ПДВ можна вщобразити по-р1зному. На наш погляд, найбшьш вдало це зро-били англшсью економюти Дж. Пейтон { Д. Спрайтл1 (табл. 1). Очевидно, що виробнич1 й торговельш ф1рми реал1зують продукщю одна однш за цшами, включаючи ПДВ. У момент кожного акту кутвльпродажу податок нарахо-вують за стандартною ставкою, а фактично сплачуеться в сум1, зменшенш на величину ПДВ, сплаченого на попереднш стадп. Кшцевий споживач оплачуе товар за цшою, збшьшеною на всю суму платеж1в ПДВ, але авансованих на попередшх етапах виробництва й просування товару.
Теоретично можлив1 чотири методи обчислення ПДВ (рис. 1). Однак, зважаючи на всю складшсть фшансових розрахунюв м1ж учасниками процесу оподаткування, чинну систему фшансового рах1вництва й облжу единим при-йнятним методом розрахунку податку до сплати в бюджет е непрямий шдш-мальний або метод податкового кредиту. Цей метод мае дв1 ютотт переваги.
По-перше, не n0ipi6H0 обчислювати величину додано1 вартосп, що в практицi майже неможливо. По-друге, податок можна обчислювати у момент операци.
Суб'ект оподатку-вання Об'ект оподаткування Цша без ПДВ, грош. од. ПДВ за ставкою 15 % Цша з урахуван-ням ПДВ, грош. од. Плат1ж ПДВ, грош.од.
А-поста-чальник сировини Вартшть 15 - -
Переходить до Б 100 15 115 15
Додана вартшть 100 15 % переноситься на Б 15
Б-вироб-ник Вартшть, одержана вщ А 100 15 115 (15)
Переходить до В 200 15 230 30
Додана вартшть 100 15 % переноситься на В 15
В-оптовик Вартшть, одержана вщ Б 200 15 230 (30)
Переходить до Г 300 15 345 45
Додана вартшть 100 15 % переноситься на Г 15
Г-роздр1б-ний торго-вець Вартшть, одержана ввд В 300 15 345 (45)
Переходить до Д 400 15 460 60
Додана вартшть 100 15 % переноситься на Д 15
Д-спожи-вач Вартшть, одержана вщ Г 400 15 460 -
ПримШка: *Складено за даними: Ptoton I., Spratley: D. Principles of Business Taxation. Oxford: Clarendon Press, 1988. - PP. 241.
Проанашзуемо основш проблеми функцюнування ПДВ в трансформа-цiйних економiчних умовах у контекстi свiтового досвщу.
Рис. 1. Методи обчислення ПДВ: ЗП - заробтна плата; П - прибуток; В - виручка в1д продажу; МПВ - матер1алъш та прир1вняш до них витрати;
С - ставка податку
Насамперед варто зазначити, що емшрично роздроблений ПДВ мае низку переваг над шшими непрямими податками. А саме:
• устшно виршуе проблеми галузевого й територ1ального розмщення фшан-сових ресурс1в, уникнення подв1йного оподаткування валового обороту, оп-тим1заци системи податкових пшьг;
• мае внутршнш "вбудований" мехатзм взаемно!' перев1рки платниками податкових зобов'язань, що сприяе р1вном1рному розпод1лу податкового тягаря м1ж суб'ектами тдприемницько! д1яльност1;
• широка база нарахування податку дае змогу ютотно зм1цнити дохщну части-ну державного бюджету;
• оскшьки джерелом сплати виступають витрати на споживання, то збшь-шуеться та частина доходу, що спрямовуеться на подальше розширене вщ-творення. Цим самим стимулюеться нагромадження й 1нвестування;
• використання п1льгових (нульових) ставок на експортт товари створюе по-зитивт передумови для зростання обсяпв експортно! продукцп, тдвищення й конкурентоспроможност на св1товому ринку;
• податок, справляючи позитивний вплив на рют шфляцшних процес1в, дае змогу водночас використовувати його як зас1б обмеження зростання цш шляхом автоматичного вилучення кон'юнктурного прибутку, породженого ш-флящею. Таким чином караються тдприемства, як невиправдано завищу-ють цши.
Водночас ПДВ, як { шшим ноЫям фюкально! сут1, притаманш певш недолжи. Основним серед них, на наш погляд, е: ютотний вплив на загальний р1вень цш; регресившсть щодо малозабезпечених верств населення; висок адмшютративш витрати на оргашзащю процесу нарахування й утримання податку; несумюшсть з шшими типами ушверсальних акциз1в.
Проведена в Укра!ш податкова реформа засв1дчила, що роль ПДВ як засобу фюку в доходах зведеного бюджету держави важко переоцшити. Ця форма оподаткування споживання перетворилася у вагоме джерело форму-вання державних доход1в (табл. 2).
Табл. 2. Динамша ПДВ i його частка у ВВП i доходах зведеного _бюджету Укрални_
Показники Од. ви-м1ру Роки, станом на 1 с1чня
2003 2004 2005 2006 2007
ВВП млн грн. 225810,0 267344,0 345113,0 441452,0 537667,0
Доходи зведеного бюджету 61954,3 75285,8 91529,4 134183,2 171811,5
ПДВ -//- 13471,2 12598,1 16733,5 33803,8 50396,7
Частка ПДВ: - у ВВП % 21,7 16,7 18,3 25,2 29,3
- у доходах зведеного бюджету 6,0 4,7 4,8 7,7 9,4
Частка ПДВ у доходах бюджету змшювалася вщ 21,7 % у 2003 р. до 29,3 % на у 2007 р. При цьому спочатку спостер1гався спад вщносно! частки ПДВ до 16,7 %о у 2004 р. та 18,3 % у 2005 р. Вщносна л1берал1защя мехатз-м1в опосередкованого оподаткування та лшвщащя низки необгрунтованих пшьг привели до актив1заци рол1 ПДВ як найважлившого ноЫя фюку вщпо-вщно у 2006 та 2007 рр. 1стотне мюце посщае зазначений податок також у систем! перерозподшьних мехашзм1в ВВП - у 2007 р. фюкальне навантажен-ня на додану вартють становило 9,4 % ВВП.
У процес справляння ПДВ вирiшального значення набувае величина податку, що шдлягае сплат в бюджет. Остання своею чергою залежить вiд рiвня податкових ставок та !х кiлькостi, параметрiв податково! бази, комплексу пiльг i преференцiй, що дiють у системi ПДВ, механiзму зарахування податку на бюджетш рахунки i вщшкодування вщ'емно! суми податкового кредиту. Звершмося до суто технiчного, на перший погляд, питання про кшь-юсть податкових ставок. У реальному податковому процес воно мае важливi полiтичнi й адмiнiстративнi наслiдки. З тактичних мiркувань полiтики нада-ють перевагу множинностi ставок, оскiльки диференщащя останнiх бiльше вiдповiдае соцiальним уподобанням рiзних суспiльних верств населення. З позицш податкового менеджменту, доцiльно мати едину ушфжовану ставку. Адже чим бшьше податкових ставок, тим бшьше потрiбно шформаци про об'екти оподаткування, тим вищими будуть витрати на адмшютрування податку й можливост ухилення вiд фiску.
Використання диференцшованих ставок ПДВ мае певнi сощальш нас-лiдки. Так, зниженi ставки на предмети i послуги першо! потреби пiдвишують прогресивнiсть податку щодо величини доходу. Водночас пiдвищенi ставки застосовують до товарiв (робiт, послуг), що споживаються переважно замож-ними групами населення. Внаслщок тако! диференщацй ставок оподаткування, ПДВ втрачае свою нейтральшсть поряд iз зменшенням регресивностi.
З огляду на вказаш вище аргументи, очевидно, що ушверсальна ставка ПДВ найповнiше вiдповiдае потребам фюкально! практики перехiдного перь оду. На користь едино! ушфжовано! ставки також свщчить вiдсутнiсть гармо-шзовано! класифжаци товарiв i послуг, а також неможливють 11 застосування у випадку прийняття в умовах кризи товарного виробництва, високо! тшзацй економжи, недосконалостi фiнансово-бюджетних розрахункiв мiж учасника-ми податкового процесу.
Рiвень надходжень до бюджету сум того чи шшого податку залежить не тшьки i не стiльки вiд рiвня податково! ставки, скiльки вiд бази обчислен-ня податкового зобов'язання. На наш погляд, у чинному податковому законо-давствi Украши не проведено чггкого розмежування мiж поняттями "об'ект оподаткування" i "об'ект нарахування податкового зобов'язання". Вони трак-туються як обсяг продажу товарiв, виконання робгг, надання послуг. 1денти-фiкацiя та ототожнення рiзних за економiчною природою понять ютотно ус-кладнюють внутршш суперечностi в системi побудови податку. На наш погляд, у Закот Украши "Про податок на додану вартють" вiд 03.04.1997 р. до-цiльно конкретизувати статтю "об'ект оподаткування", сформулювавши И як "об'ект нарахування податкового зобов'язання i податкового кредиту з ПДВ".
Природно, об'ектом оподаткування ПДВ виступае додана вартють. Уся складшсть у тому, що вона безпосередньо не ф^уруе шд час обчислення податку, а визначаеться методом рiзницi мiж цiнами продажу i закутвель-ною вартiстю. Можна констатувати, що об^и з продажу не можуть виступати об'ектом податку, а лише об'ектом нарахування одте! зi складових частин ПДВ - податкового зобов'язання (податку з продажу). Водночас закушвельна вартють матерiальних ресурЫв, оплаченi роботи й послуги слугуватимуть ба-
зою для нарахування податкового кредиту (податку з кушвель). Таким чином, до бюджету перераховуватиметься позитивна рiзниця мiж податковим зобов'язанням i податковим кредитом, а не обчислений податок з продажу.
Наступна проблема, пов'язана з формуванням бази оподаткування, по-лягае у ïï штучному пiдвищеннi. Це насамперед стосуеться нарахованих сум амортизацп основних засобiв i нематерiальних активiв. Введеними в дiю з 01.01.2002 р. Положеннями (стандартами) бухгалтерского облшу передбаче-но (стандарт № 3 "Звгг про фiнансовi результата"), що амортизацшш вщраху-вання е елементом собiвартостi. Тому за непрямого методу розрахунку ПДВ нараховану амортизацш доцшьно занести в базу для нарахування податкового кредиту. Особливоï актуальност це набуде у разi введення податку на майно шдприемств. У цьому випадку амортизацш враховано одночасно в ба-зi для нарахування i ПДВ, i податку на майно.
У структурi нацiональноï економжи значну питому вагу займають фондомютю галузi, де амортизацiя е вагомим елементом собiвартостi. Збшь-шена на суму зносу необ^ових активiв (морально застарших) податкова база iстотно шдвишуе рiвень цiн на продукцiю, знижуючи ïï конкурентоспромож-нiсть. Крiм того, платники потерпають вiд надмiрного податкового тиску (в разi зростання об'екта оподаткування зростае i сума податку) i додаткового вилучення фшансових ресуршв з обiгу, що спрямовуеться на погашення по-датковоï заборгованостi перед бюджетом.
Отже, врахування суми амортизацп як витратного елемента в мехашз-мi нарахування й сплати ПДВ матиме, на наш погляд, позитивний резонанс серед бiзнесових кш - основних платниюв податку, пiдвишить ефектившсть використання власних коштiв суб,ектiв господарювання, рацiоналiзуе до пев-ноï межi систему цiноутворення, надасть бiльшоï самостшносл господарсь-ким формуванням пiд час вибору стратеги списання витрат необ^ових акти-вiв. Практична реалiзацiя цього завдання не становить особливоï складност в технiчному планi, оскiльки амортизащя легко облiковуеться i мае чггке вщоб-раження в реестрах бухгалтерського облiку i фiнансовоï звiтностi.
Продовжуючи аналiз механiзму формування бази оподаткування з ПДВ, варто вщзначити його громiздкiсть, подвiйне оподаткування, законо-давчу неврегульовашсть дати виникнення податкового зобов'язання.
Подвшне оподаткування е пiд час реалiзацiï пiдакцизних товарiв, коли до оподатковуваного ПДВ об^у належить сума акцизного збирання. Факт подвшного оподаткування мае мюце i при реалiзацiï товарiв i послуг, якi не вщнесеш до категорiï пiдакцизних. Так, зпдно з нацiональним податковим законодавством, до складу валових витрат (складова частина бази оподаткування ПДВ) входять ресурсш й майновi платеж^ вiдрахування до цiльових соцiальних фондiв держави (нарахування на заробiтну плату), мiсцевi подат-ки i збори, патенти, лщензшш збори тощо. Спотворений у такий спошб в ш-тересах фiску об'ект податку за досить висо^ ставки - 20 % - ютотно де-формуе цiновi пропорцiï, активiзуе iнфляцiйнi процеси, порушуе параметри споживання, пригнiчуе шдприемницьку й дiлову активнiсть. Вихiд очевид-ний - формування прозороï, на засадах рiвнонапруженостi системи оподаткування, за я^ кожен ïï елемент мае ч^ко визначений об'ект оподаткування,
джерело сплати податку { не входить у податкову базу шших носив фюкаль-но-економ1чно! сут шд час !х сплати.
Сучасне законодавство в галуз1 оподаткування значною м1рою невре-гульоване з нацюнальними положеннями (стандартами) бухгалтерського об-лжу в частиш визначення дати виникнення валового доходу. З позицш фюку, моментом настання податкового зобов'язання вважаеться будь-яка з подш, що сталася рашше: або дата вщвантаження товар1в, виконання робп; надання послуг, або дата зарахування кошт1в на поточний рахунок платника податку. За чинною системою фшансового рах1вництва, реал1зованим вважаеться товар, на який передано право власность
Дослщжуючи цю проблему, можна окреслити аспекти, пов'язаш з опо-даткуванням реал1зовано! продукци як оплачено!. Виробник готово! продукцп, продавши кшцевому споживачев! товар, сплачуе ПДВ держав!. Проте, у випадку несплати сво!м постачальникам, у нього виникае кредиторська за-борговашсть перед ними. Як наслщок, вщвантаживши товар у вигляд1 нашв-фабрикат1в виробнику готово! продукци, "кредитор" цшком законно не вико-нуе податкових зобов'язань перед державою - адже така продукщя не реаль зована. Тобто розриваеться ланцюжок надходжень сум ПДВ до бюджету, по-рушуеться своечасшсть та повнота !х надходжень 1, до того ж, суб'екти госпо-дарсько! д1яльност1 можуть зловживати законним ухиленням вщ сплати по-датюв (у випадку, коли вони пов'язаш вщповщними штересами).
Перехщ на загальновизнаш у свт принципи бухгалтерського облжу { фшансово! звгтноси зумовлюе потребу врахування бази оподаткування ПДВ за фактом передач! права власносп на продукцш (роботи, послуги). Водночас з'являються ютотш перепони, властив! для кра!ни з постсощалютичною економжою, - високий р1вень монопол!заци та недостатнш розвиток суб'ек-т1в господарювання недержавно! форми власность Виход1в з окреслено! си-туаци два - або збшьшення державного замовлення з високою гаранлею оплати (на сучасному еташ це вкрай неефективно), або ж прискорення процесу приватизаци в контекст! структурно! перебудови нацюнально! економжи й комплексно! фшансово! реформи.
У систем! ПДВ д1е широка система пшьг. Як свщчить св1товий досвщ, означен! пшьги можна згрупувати за такими сферами !х д1!:
• товари й послуги першо! потреби (продукти харчування; лжи та медичне об-слуговування; книги й газети; кутвля 1 винайм житла; одяг);
• сощальт послуги (освга; культура; мистецтво; ф1зична культура 1 спорт; со-щальне забезпечення);
• фшансов1 операцп (страхування; кредитування; швестування; кутвля-про-даж валюти; емю1я та об1г щнних папер1в);
• державт платт послуги (лщензи, патенти; плата за державну реестрацш; ш-ш1 державт товари й послуги).
Окреслена система пшьг д!е в 26 кра!нах св!ту приблизно за 200 пози-ц!ями [7, с. 257].
Легко зауважити, що перелж пшьгових благ продиктований настроями сощально! справедливост!. Зв!льнення того чи шшого товару в!д ПДВ зумовлюе автоматичне зменшення його цши на суму нарахованого податку.
Защкавлеш в цьому i платники податку, i його носи, оскшьки в перших з'яв-ляеться можливють завдяки зниженню цiн збiльшити обсяги продажу товарiв (робiт, послуг), а для других ютотно послаблюеться фiскальний тягар. Отже, звшьнення вiд ПДВ мае на мет два основних завдання: по-перше, захист ш-тересiв малозабезпечених верств населення (сощально-полггичш мотиви), подруге, стимулювання випуску окремих видiв товарiв (робiт, послуг).
Характерною ознакою ПДВ як цшоутворювального чинника е його здатшсть реально оцiнювати вартiсть товарiв. Тому широка система пiльг з оподаткування е економiчно невиправданою. За тдрахунками проф. О. Васи-лика, пшьги становлять 1/3 податку, що спричинюе деформащю економiчних пропорцiй. На наш погляд, доцшьно не скорочувати перелж пшьгових това-рiв i послуг, а урiзноманiтнювати механiзм пшьгового оподаткування, ширше використовувати методи податкових знижок, бюджетного й авансового вщ-шкодування сум податку, кредиту й вщтермшування платежу для галузей економжи iз сезонним характером виробництва.
Належна до сплати в бюджет сума ПДВ визначаеться сальдовим методом, тобто як рiзниця мiж сумою отриманого у складi цiни реалiзацiï податкового зобов'язання i сумою сплаченого постачальникам податкового кредиту в складi цiни покупки. Сальдовий метод обчислення податку передбачае вщшкодування "вхiдного" ПДВ, сплаченого пiд час купiвлi товарiв, оплати робiт, послуг. Термш "вiдшкодування" може означати: повернення з бюджету сум ПДВ за рахунок платника; зарахування сум ПДВ, як сплачеш поста-чальником у рахунок наступних платежiв податку; вщнесення на собiвартiсть (валовi витрати) сум податку, що сплаченi постачальником.
Окремi платники можуть мати постшне дебетове сальдо (перевищен-ня податкового кредиту над податковим зобов'язанням) за розрахунками з ПДВ, що означае фактичне вилучення об^ових кош^в iз фшансового циклу. Це можливо у двох випадках. По-перше, у разi застосування нульовоï ставки; по-друге, в разi перевищення обсягу закупiвель над обсягом продажу.
На наш погляд, чинна методика вщшкодування дебетового сальдо з ПДВ негативно впливае на фшансовий стан платниюв. По-перше, вилучеш з об^у кошти не працюють на свого власника, а перебувають на бюджетних ра-хунках як виправдана дебггорська заборгованiсть, що ютотно знижуе фшансо-ву стiйкiсть суб'екта господарювання. По-друге, тривалий перiод бюджетноï компенсацiï податкового кредиту зумовлюе знещнення коштiв платника податку. За реального дефщиту державного бюджету ймовiрнiсть виконання державою сво1х податкових зобов'язань мала. Цьому значною мiрою сприяе документальна громiздкiсть процедури бюджетного вщшкодування й низький рiвень податковоï культури. Завдання полягае у лiбералiзацiï режиму повернення дебетового сальдо з ПДВ. Доцшьно надати самим платникам право ви-бору однiеï з форм вщшкодування, керуючись ïхнiми комерцшними iнтереса-ми: повернення суми переплати на поточний рахунок шдприемства за його письмовою заявою; зарахування вiд'емноï рiзницi податку у рахунок наступних платежiв; видача казначейського чеку на суму бюджетноï заборгованостi.
Висновки. Таким чином, податок на додану вартють виступае не лише формою мобшзаци державних доходiв, а й виконуе низку важливих сощ-
ально-економiчних функцш. Ефективнiсть його функцiонування залежить вщ соцiально-економiчноï орiентацiï податково1 системи та ïï моноструктури; форм i методiв мобiлiзацiï податку до бюджету; створення й функцюнування автоматизованоï системи оброблення фiскально-економiчноï iнформацiï; роз-галуженостi фшансових взаемовщносин мiж суб'ектами оподаткування тощо. Проведений аналiз механiзму формування бази оподаткування з ПДВ виявив його громiздкiсть, подвшне оподаткування, законодавчу неврегульовашсть дати виникнення податкового зобов'язання. У структурi нацiональноï еконо-мiки значну питому вагу займають фондомiсткi галуз^ де амортизацiя е ваго-мим елементом собiвартостi. Тому збiльшена на суму зносу необ^ових акти-вiв (морально застарiлих) податкова база ютотно пiдвищуе рiвень цiн на про-дукцiю, знижуючи ïï конкурентоспроможнiсть. К^м цього, сучасне законо-давство в галузi оподаткування значною мiрою неврегульоване з нацюнальними положеннями (стандартами) бухгалтерського облшу в частит визна-чення дати виникнення валового доходу. Перехщ на загальновизнаш у свт принципи бухгалтерського облшу i фiнансовоï звiтностi зумовлюе потребу врахування бази оподаткування ПДВ за фактом передачi права власност на продукцiю (роботи, послуги).
Виявлено, що значна поширешсть пшьг з ПДВ мае на мет два основ-них завдання: по-перше, захист iнтересiв малозабезпечених верств населення (сощально-полггичш мотиви), по-друге, стимулювання випуску окремих ви-дiв товарiв (робiт, послуг). На наш погляд, доцшьно урiзноманiтнювати меха-нiзм пшьгового оподаткування, ширше використовувати методи податкових знижок, бюджетного й авансового вщшкодування сум податку, кредиту й вщтермшування платежу для галузей економiки iз сезонним характером ви-робництва. Крiм цього, на наш погляд, чинна методика вщшкодування дебетового сальдо з ПДВ негативно впливае на фшансовий стан платниюв. Акту-алiзуеться лiбералiзацiя режиму повернення дебетового сальдо з ПДВ, що може стати предметом для подальших наукових дослщжень.
Лггература
1. Бюджетна пол1тика у контекст1 стратеги соцiально-економiчного розвитку Украши / редкол. М.Я. Азаров, В.М. Геець, Ф.О. Ярошенко, О.1. Амоша, О.1. Барановський. - Т. 3. Розвиток системи податюв як основи змщнення державних фiнансiв. - К. : Вид-во НДФ1, 2004. - 308 с.
2. Лютий 1.О. Податки на споживання в економщ Украши / 1.О. Лютий, А.Б. Дрига, М О. Петренко. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 335 с.
3. Пешко А.В. Шляхи стабшзаци бюджетно'1 системи Украши // Економша промисло-восп. - 2005. - № 4. - С. 3-8.
4. Проблеми податкового регулювання i планування податкових платежiв / Ю.Б. 1ва-нов, О.М. Тищенко, К.В. Дависюба, В.В. та ш. / за ред. Ю.Б. 1ванова. - Х. : Изд-во ХНЕУ, 2006. - 240 с.
5. Соколовська А.М. Податкова система держави: теор1я i практика становлення / А.М. Соколовська. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2004. - 454 с.
6. Якушик 1.Д. Податки в крашах свiту / 1.Д. Якушик, Я.В. Литвиненко. - К. : Вид-во "МП Леся", 2004. - 480 с.
7. Сутормша В.М. Держава - податки - бiзнес: iз св^ового досв^ фiскального регулювання ринково'1 економши / В.М. Сутормiна, В.М. Федосов, В.Л. Андрущенко. - К. : Вид-во "Либвдь", 1992. - 328 с. _
