CC BY
17
society, raises the international status, increases the level of sociological culture of society, significantly improves the quality and diversity of sociological professional training and improves the corporate culture of sociology.
Key words: professionalization of sociology, sociological culture, professional morality, professional ethics sociologist.
УДК 316.61:316.4
Н. E. Мазша, Н. С. Скок
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА АДАПТАЦ1Я ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б: П1ДХОДИ ДО ВИМ1РУ
Робота присвячена питаниям соцюлог1чного анал1зу процесу сощально-економ1чно1 адаптацп внутршньо перемщених ос1б в умовах сустльних трансформацт. Розглядаються поняття «соц1ально-економ1чна адаптащя», «психолог1чна адаптащя», «ттегральний iндекс», специфта використання iнтегральних показник1в при проведенн емтричних до^джень. Розглянуто основн аспекти розробки вiдповiдноi ттегральног ощнки та основн тдходи до вимiру соцiально-економiчноi адаптацп ВПО.
Клю^о^^ слова: трансформащя, соцiально-економiчна адаптащя, внутршньо перемшеш особи, сощальне самопочуття, ттегральний тдекс, рiвень сощально-економiчноi адаптацп, сощальш процеси.
Негативш тенденцп в економщ Украши, зростання шфляцп, руйнування економiчних зв'язюв, вщсутшсть реально! можливостей для впровадження альтернативних видiв економiчноi дiяльностi невщворотно позначилися на показниках сощального розвитку, вразивши ринок пращ та сферу доходiв населения, що на тлi девальвацп гривш, стагнацп банювсько'1' системи та триваючого вiйськового протистояння на Сходi краши створили прецедент, коли великi маси людей одночасно змушеш адаптуватися до швидкоплинно! та жорстоко! реальностi, балансуючи на меж економiчного, а школи навiть фiзичного виживання. Одним з провщних напрямкiв дослiджения сучасного украшського суспiльства е на сьогоднi стають проблеми пристосування до соцiально-економiчних змш: вивчення нових стратегiй виживання та ix ефективносп, адаптацп особистостi в умовах сощальних трансформацiй, змiн самопочуття населення, меxанiзмiв псиxологiчного захисту особистосп, вивчення змiн як фактора мотивацп, а також аналiзу характеру зв'язюв мiж процесами зростання сощально'1' напруги та сощально! пасивностi; дослiдження змш економiчного характеру та ix сощальних наслщюв; переоцiнки духовних цiнностей у кризовому та посткризовому суспшьствц визначення перспектив майбутнього.
Внутршньо перемiщеною особою, вщповщно до Закону Украши, вважаеться «громадянин Украши, iноземець або особа без громадянства, яка перебувае на територп Украши на законних тдставах та мае право на постшне проживання в Укра'1'ш, яку змусили залишити або покинути свое мюце проживання у результатi або з метою уникнення негативних наслiдкiв збройного конфлшту, тимчасово'1' окупацп, повсюдних проявiв насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацiй природного чи техногенного характеру (ст. 1) [1]. Проблема соцiально-економiчноi адаптацп внутршньо перемiщениx оаб й досi залишаеться болючою та недостатньо
висвiтленою. За оперативними даними департаменту сощального захисту населения Донецько'1 ОДА3 станом на 12.05.2016 органами сощального захисту област взято на облш 724,6 тис. оаб (633 тис. сiмей), якi перемщуються з тимчасово окуповано'1 територп Украши та районiв проведення антитерористично! операцп, у тому числi: 189,8 тис. оаб працездатного вiку; 74,8 тис. дггей; 28,4 тис. iнвалiдiв; 431,6 тис. пенсiонерiв. Найбiльша кiлькiсть оаб (сiмей), якi перемiщуються, зареестрована в мютах та районах: Артемiвськ - 92 тис. оаб (87 тис. амей), Костянтинiвка - 51,7 тис. оаб (46,9 тис. сiмей), Краматорськ - 69,4 тис. оаб (60,4 тис. амей), Марiуполь - 106,5 тис. оаб (87,9 тис. амей), Слов'янськ - 48,4 тис. оаб (40,9 тис. сiмей), Красноармiйськ - 24,4 тис. оаб (21,9 тис. амей), Великоновоалювський - 17,9 тис. оаб (15,2 тис. сiмей), Волноваський - 36,4 тис. осiб (31,2 тис. амей).
Вщтак iнтерес до питань сощально-економiчноi адаптацп внутрiшньо перемщених осiб, механiзмiв формування стратегiй адаптацп особистостi до сучасно! сощально-економiчноi ситуацп у краНш та спроба пошуку вiдповiдного iндикатора сощально-економiчноi адаптацп в умовах сустльно'х трансформацп е актуальним i виправданим.
З огляду на актуальшсть проблеми, реалiзацiя яко'1 зумовила необхщшсть вирiшення наступних завдань: на основi аналiзу наукового доробку з проблеми, що дослiджуеться, уточнити й висв^лити пiдходи, якi застосовуються для вимiру рiвня сощально-економiчноi адаптацп внутрiшньо перемщених осiб; визначити найбiльш ефективнi методи дослщження й аналiзу адаптацiйних процеав. Зауважимо, що за умов трансформацп сощально-пол^ичнох та економiчноi ситуацп у крш'ш, наука i практика потребуе широкого запровадження унiверсальних показникiв, параметри яких можна порiвнювати з шшими характеристиками суспiльного життя. Соцiальна адаптащя дослiджуеться вченими, якi спецiалiзуються в рiзних галузях суспiльних наук, набуваючи актуальностi у зв'язку з проблемами пристосування людини до нових умов життя або глобальних сощальних змш. Однiею з перших концепцiй сощально'1 адаптацп е концепцiя Г. Спенсера - «закон виживання найбшьш пристосованого та найбшьш обдарованого» [6]. Йдеться здатнiсть будь якого органiзму (у тому чист i соцiального) взаемодiяти з зовнiшнiм середовищем з метою задоволення сво'1'х функцiональних потреб, яю й приводять у дiю мехашзми адаптацп. Дослiдження сощальнох адаптацп привертало увагу таких видатних учених, як Т. Парсонс, Г. Айзенк, Р. Мертон, Ф. Знанецький, У. Томас, А. Маслоу К. Роджерс. Серед втизняних науковщв (у рамках колишнього СРСР), яю розглядали у сво'1'х працях категор^ «сощальна адаптащя» та рiзнi пiдходи до вимiрювання п форм, станiв i типiв слiд назвати Г. Андрееву, К. Альбуханову, Т. Заславську, О. Титаренко, I. Кона. Вагомим доробком украшсько'1 науки у цьому напрямку стали пращ А. Ручки, О. Злобшо'1, В. Тихоновича, А. Донченко, Ю. Левади, Ю. Саенко, С. Хутко'1, О. Якуби. Вдалим i змiстовним шдикатором сощальнох адаптацп особистостi е «1ндекс соцiального самопочуття населення» С. Головахи i Н. Паншо'х [2]. Оскшьки, соцiальне самопочуття е похiдною вщ системи соцiальних благ у конкретному суспшьш, 1х виробництва та розподшу, й визначаеться мiрою задоволення сощальних потреб людини [2, с. 95], то, на думку авторiв, його можна i сшд застосовувати як суб'ективний показник устшносп соцiально-економiчноi адаптацп внутрiшньо перемiщених осiб [3, 4]. Вщповщно до концепцп соцiально-економiчноi адаптацп, адаптащя - вид взаемодп
3 Шформацш щодо кшькосл виутрiшиьо перемщених осб, зареестрованих у Донецькш обласп (станом на 12.05.2016) представлена на офщшному сайп Донецько1 ОДА. Режим доступу : http://donoda.gov.ua/?lang=ru&sec=02.03.09&iface=Public&cmd=view&args=id:38367;tags%24_exclude:46
особи i сощально'1 групи з соцiальним середовищем, в ходi яко! узгоджуються взаeмнi вимоги i очiкування його учасникiв (О. Авраамова.). З метою соцiально-економiчноi адаптацп суб'ект може використати ресурси двох титв: «людський каттал» як сукупшсть соцiально-демографiчних чинникiв та «сощальний каттал» як систему соцiальних зв'язкiв шдивща, його можливостi, орiентацп в шституцюнальному середовищi, розумiння соцiокультурних сигналiв та норм, яю пiдтримують господарськi взаемодп (Ю. Пасовец). Соцiальний капiтал розглядаеться у двох вимiрах - мережному (сукупшсть взаемодш мiж акторами у мережах) та шституцшному (iнститути й норми, що утiлюються у накопиченш довiрi) [6].
У теоретико-методологiчному аспект запропонований авторами пiдхiд до побудови штегрального iндексу сощально'1 адаптацп грунтуеться на концепцп, вiдповiдно до яко! процесу соцiально-економiчноi адаптацп передуе процес адаптацп психолопчно'1, а соцiально-економiчна адаптацiя розглядаеться як «процес змiни поведшки i дiяльностi особистостi за нових зовшшшх обставин вiдповiдно до конкретних мега-, макро- i мiкросоцiальних умов» [8, с. 279] та попередньо розроблено'1 концептуалiзацii понять сощально'1 адаптацп особистосп та сощально'1 адаптованостi [7]. Очевидно, що сощальна адаптацiя здатна забезпечити змши кризового середовища i вже до нього, вiдкоригованого за шщативи адаптанта, йде пристосування - реалiзуеться активна, перетворююча функцiя адаптацп. Дослщження соцiально-економiчноi адаптацп передбачае вивчення таких п характеристик, як адаптацшний комплекс (система реальних та потенцшних адаптацiйних можливостей суб'екту в середовищ^ яке постiйно змiнюеться), адаптацiйного потенщалу (сукупностi нерозкритих i не проявлених в достатнiй мiрi адаптацiйних здiбностей та можливостей суб'екту), адаптацiйна криза (протирiччя, якi ускладнюють чи перешкоджають успiшному здiйсненню адаптацii суб'ектiв), «адаптацшний синдром» (ситуащя рiзкого обмеження чи виснаження адаптацшних можливостей суб'екта через !х усталену залежнiсть вiд застарших зразкiв поведiнки, стереотипiв та вщсутшсть ресурсiв для пристосування до нових умов життя), «адаптацiйний бар'ер» (граничний рiвень адаптацiйноi активностi особистостi, визначений причинами як об'ективного, так i суб'ективного характеру) [9, с. 45]. Спираючись на концепщю Г. Спенсера адаптащю слiд розглядати як цшсний, динамiчний процес установлення вiдповiдностi мiж сукупним рiвнем найбiльш актуальних на даний момент потреб особистосп й наявним рiвнем 1хнього задоволення, досягнутим (передбачуваним) за рахунок певно'1 адаптацшно'1 стратегii [10]. Для оцiнки процесу переб^у адаптацii людини нами запропоновано наступш показники: кiлькiсний показник адаптацп - шдекс який складаеться з сукупного шдексу психологiчного самопочуття та шдексу потреб, який обчислюеться за методикою запропонованою П. Кузнецовим, яюсний показник адаптацii - рiвень та запропоноване автором стввщношення успiшностi процесу адаптацп та типу адаптованосп [5]. Алгоритм побудови факторних шдекав адаптацп представлено у попередшх роботах авторiв [7], а розрахунок пiдсумкового шдексу соцiально-економiчноi адаптацii внутрiшньо перемiшених оаб (1Авпо) здiйснюеться за наведеною нижче формулою:
m
m
П 1 = 1
I
I = 1
п
т
т
1ар - шдекс актуальних потреб особистостi; 1рп - шдекс реалiзованих потреб; RAj -ощнка в балах за семибальною шкалою j iндикатора при вимiрюваннi потреби; RRj -оцiнка в балах за семибальною шкалою j шдикатора при вимiрюваннi реалiзащi потреби; m - кшьюсть значимих для респондента iндикаторiв.
За результатами соцiологiчного дослщження4 авторами була зроблена спроба визначити рiвень сощально-економiчноi адаптацп внутрiшньо перемшених осiб. Ознаками репрезентативностi було обрано вш та стать, використано метод наративного штерв'ю та анкетування, було опитано 178 респондентсв. Враховуючи те, що в межах статп неможливо надати результати дослiдження у повному обсязi розглянемо основнi моменти. У таблиц 1 представлено значення шдексу сощально-економiчноi адаптацп внутрiшньо перемiшених оаб в залежносп вiд статi та вшу
Таблиця 1
1ндекс сощально-економiчноi адаптацп внутршньо перемiшених осiб в _залежносп вiд статi та вiку_
BiR (у роках) 18-22 23-35 36-55 56-60 60-70 Понад 71
Стать ж ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж ч
1Авпо 0,76 0,68 0,64 0,67 0,72 0,71 0,48 0,52 0,44 0,41 0,31 0,33
На основi отриманих даних авторами запропонована типология ефективностi процесу сощально-економiчноi адаптацп, що приймае наступнi значення: повна адаптованють (1-0,9); непомiтна для адаптанта адаптащя (0,89-0,75); матерiальний устх iз труднощами (0,74-0,6); виживання через обмеження потреб (0,59-0,35); вщсутшсть адаптованосп (0,34-0). Рiвень сощально-економiчноi адаптацп респонденпв (рис. 1).
£ т-1 ч
S I-- - й g ci ж -—у-
н о Я ч о» 1
jj| VO ж 1
1
i S ч кхххххххххя
в , •j ю ... 1
1 1 1
— 1 г, л 4 1 1
1 1 1
^ ^ ж 1
w £ 4 1
6- д ж —2- - 1
1 1 1
Г! Ч М <7
1 1 1
ос ж ----1
-1-1-1-
0 0,2 0,4 0,6 0,8
Р1вень соцшлыго - еконошчшн адаптаци
Рис. 1. Показники стану сощально-економiчноi адаптацп внутрiшньо перемщених осiб
4 Дослвдження виконане на 6аз1 соцюлопчно! лаборатори кафедри соцюлоги Донецького Державного ун1верснтету управляння (м. Мар1уполь) за участю автор1в у листопадьгрудш 2015 та квггш-травш 2016.
Отже отриманi результати свщчать, що ми поки не можемо констатувати повну адаптованють жодно'1 категорп респондентiв. Динамiку перебшу адаптацшного процесу внyтрiшньо перемiшених осiб можна визначити наступним чином: сприйняття нових умов - усвщомлення ризикiв - пошук засобiв зниження ризикiв - застосування адаптивноï поведiнки. Показники рiвня соцiально-економiчноï адаптацп жшок майже уах вiкових категорiй е бiльш високими у порiвняннi з чоловiками.
Найбшьш ефективно адаптувалися модi люди вшом вiд 18 до 22 роюв (у переважнiй бiльшостi це студенти ВНЗ) та представники середнього вшу (вщ 36 до 55 роюв). Якщо для першо'1' категорп респонденпв, студентське життя та наявнiсть адресно'1' соцiальноï допомоги суттево покращило перебш адаптацiйного процесу, то для представниюв вiковоï категорп вiд 36 до 55 роюв основою yспiхy стали власна професшна квалiфiкацiя, вмiння орiентyватися у бiзнес-середовищi, та матерiальнi заощадження. Трохи нижчими е показники рiвня адаптованостi молодi вiком вiд 23 до 35 роюв (переважно амЧ iз дiтьми дошкiльного та шкшьного вiкy). Варто зазначити, що скорочення можливостей для задоволення потреб власних д^ей на звичному (до вшськового конфлiктy) рiвнi та погiршення житлових умов у бшьшосп респондентiв уповшьнюють процеси соцiально-економiчноï адаптацп внyтрiшньо перемщених осiб цieï вiковоï категорп.
У респонденпв вiковоï категорп вiд 56 до 70 роюв, з одного боку наявшсть пенсiй, певних заощаджень, адресно! допомоги та можливiсть знайти додатковий зароб^ок покращують соцiальне становище й мають сприяти перебiгy сощально-економiчнiï адаптацп'. Але з шшого боку, погiршення житлових умов, медичного забезпечення, а й у рядi випадкiв необхщшсть доглядати (й навiть iнколи майже повшстю забезпечувати онyкiв), яки були залишеш пiд 1хньою опiкою дтми, що вшхали на заробiтки до Киева, Харкова, Дншра чи за кордон, або залишилися на нетдконтрольнш Украш територп, зводить процес соцiальноï адаптацп до категорп «виживання через обмеження потреб».
Виключення складають респонденти старшi за 71 рiк. Як жшки, так i чоловiки, ^eï вiковоï категорп у переважнiй бшьшосп показують вiдсyтнiсть адаптованостi до нових соцiально-економiчних умов. Погiршення стану здоров'я, унаслщок стресових ситyацiй та вшу, погаш житловi умови, унеможливлення оформити субсидп й низка проблем з оформленням пенсп та соцiальних виплат зробили процес соцiальноï адаптацп л^них людей незадовiльним.
У фокyсi уваги представлено1 роботи, знаходилася важлива й недостатньо висв^лена у вiтчизнянiй науковш лiтератyрi проблема - розробка вщповщного показника рiвня соцiально-економiчноï адаптацп внутршньо перемiщених осiб та критерпв оцшювання адаптованостi особистостi в умовах сyспiльноï нестабiльностi, який, на наш погляд, допоможе повшше розкрити феномен соцiальноï адаптацп та доповнити цю категорп новими характерними ознаками. Дослiдження змюту та структури основних елементiв сощального капiталy показало його прiоритетне мюце у процесi соцiально-економiчноï адаптацп внутршньо перемiщених осiб. Накопичення соцiального катталу забезпечуе зростання мережного капiталy й тдвищуе ефективностi процесу адаптацп. Залучешсть вимушених переселенцiв у мережнi взаемодп, засноваш, насамперед, на родинних та дружшх зв'язках. Одним iз ключових чинникiв стiйких взаeмодiй е довiра i висока оцiнка надiйностi контрагента. Прюритетними у встановленнi та тдтримщ контактiв е особистi якостi контрагент i лише потiм ix ресурсна забезпечешсть. Успiшним процесом адаптацп на рiвнi сyспiльства можна вважати процес коадаптацп двох комплексних адаптацiйниx стратегш - iндивiдyальноï та системно!. Ознаками вшсутносп адаптацп виступае
падшня рiвня життя, зростання соцiальноï поляризаци, посилення соцiальноï напрyженостi i конфлштносп в сyспiльствi, зростаючи емграцщш намiри.
Таким чином, соцiально-економiчна адаптащя внyтрiшньо перемiщениx осiб розглядаеться нами як об'ективно необхщний процес входження iндивiда у оновлене соцiальне середовище, з перебiгом якого особистiсть не тшьки задовольняе своï потреби та досягае життевих цiлей, але й стае спроможною для здшснення прогресивних змш самого середовища.
Список використаноУ л1тератури
1. Про забезпечення прав i свобод внyтрiшньо перемiщениx оаб [Електронний ресурс] : Закон Украши № 1706-VII вiд 20 жовтня 2014 року // Вщомосп Верxовноï Ради Украши (ВВР). - 2015. - № 1. - Ст. 1 ; Pro zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib [Elektronnyi resurs] : Zakon Ukrainy № 1706-VII vid 20 zhovtnia 2014 roku // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR). - 2015. - № 1. - St. 1
2. Головаха G. Сощальне самопочуття населення Украши до i тсля помаранчовоï революци / G. Головаха, Н. Патна // Украшське сyспiльство 1994-2005. Динамiка соцiальниx змш / за ред. В. Ворони, М. Шульги. - Кшв : 1нститут сощологи НАН Украши, 2005. - С. 95-106 ; Holovakha Ye. Sotsialne samopochuttia naselennia Ukrainy do i pislia pomaranchovoi revoliutsii / Ye. Holovakha, N. Panina // Ukrainske suspilstvo 19942005. Dynamika sotsialnykh zmin / za red. V. Vorony, M. Shulhy. - Kyiv : Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy, 2005. - S. 95-106
3. Кондратьева Н. А. Возможности применения системного анализа к исследованию социального самочувствия / Н. А. Кондратьева, А. В. Ветвицкая // Вюник Одеського нащонального yнiверситетy. Соцiологiя i полiтичнi науки. - 2010. -Вип. 14. - С. 14-23 ; Kondrateva N. A. Vozmozhnosty prymenenyia systemnoho analyza k yssledovanyiu sotsyalnoho samochuvstvyia / N. A. Kondrateva, A. V. Vetvytskaia // Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Sotsiolohiia i politychni nauky. - 2010. - Vyp. 14. -S. 14-23
4. Чумак О. В. Аспекти впливу на сощальне самопочуття та сощальний настрш населення / О. В. Чумак // Сощальш технологи: актуальн проблеми теори та практики. - 2013. - Вип. 58. - С. 113-118 ; Chumak O. V. Aspekty vplyvu na sotsialne samopochuttia ta sotsialnyi nastrii naselennia / O. V. Chumak // Sotsialni tekhnolohii: aktualni problemy teorii ta praktyky. - 2013. - Vyp. 58. - S. 113-118.
5. Кузнецов П. С. Методика измерения социальной адаптации [Електроний ресурс] / П. С. Кузнецов // Социология: методология, методы, математическое моделирование. - 1997. - № 9. - С. 146-162. - Режим доступу : http://www.isras.ru/index.php?page id=2384&id=3905&l= ; Kuznetsov P. S. Metodika izmereniya sotsialnoy adaptatsii [Yelektroniy resurs] / P. S. Kuznetsov // Sotsiologiya: metodologiya, metody, matematicheskoe modelirovanie. - 1997. - № 9. - S. 146-162. -Rezhim dostupu : http://www.isras.ru/index.php?page_id=2384&id=3905&l=
6. Мазша Н. Е. Сощальний каттал внутршньо перемщених оаб як адаптацшний ресурс / Н. Е. Мазша, Н. С. Скок // Змшшсть сощальних просторiв ^зь соцiологiчнy оптику: прояви, контексти, можливосп : матер. 10-го Львiвського соцiологiч. форуму, м. Львiв, 13 жовтня 2016 р. - Львiв, 2016. - С. 100 ; Mazina N. E. Sotsialnyi kapital vnutrishno peremishchenykh osib yak adaptatsiinyi resurs / N. E. Mazina, N. S. Skok // Zminnist sotsialnykh prostoriv kriz sotsiolohichnu optyku: proiavy, konteksty, mozhlyvosti : mater. 10-ho Lvivskoho sotsiolohich. forumu, m. Lviv, 13 zhovtnia 2016 r. - Lviv, 2016. -S. 100
7. Мазша Н. G. Сощальна адаптащя особистосп як об'ект державного управлшня в умовах системноï кризи / Н. G. Мазша // Сучасш суспшьш проблеми у вимiрi
соцюлогп управлiння. Сер. : Соцюлопя. - 2010. - Т. Х, Вип. 146. - С. 143-155 ; Mazina N. Ye. Sotsialna adaptatsiia osobystosti yak obiekt derzhavnoho upravlinnia v umovakh systemnoi kryzy / N. Ye. Mazina // Suchasni suspilni problemy u vymiri sotsiolohii upravlinnia. Ser. : Sotsiolohiia. - 2010. - T. Kh, Vyp. 146. - S. 143-155
8. Методология i методика визначення штегральних сощальних показниюв / вщп. ред. Ю. Ш. Саенко. - Кшв : 1н-т соцюлогп НАНУ, 2004. - 372 с. ; Metodolohyia i metodyka vyznachennia intehralnykh sotsialnykh pokaznykiv / vidp. red. Yu. Sh. Saienko. -Kyiv : In-t sotsiolohii NANU, 2004. - 372 s.
9. Злобша О. Суб'ектна складова суспшьних трансформацш: вщ теорп до практики / О. Злобша. // Сощальш вимiри суспшьства. — 2002. - Вип.5. - С. 41-56 ; Zlobina O. Subiektna skladova suspilnykh transformatsii: vid teorii do praktyky / O. Zlobina. // Sotsialni vymiry suspilstva. — 2002. - Vyp.5. - S. 41-56
10. Мазша Н. С. Сощальний капiтал як ресурс соцiально-економiчноi адаптацп вимушених переселенщв / Н. С. Мазiна // Вюник Марiупольського державного унiверситету. Серiя : Фiлософiя. Культурологiя. Соцiологiя. - 2015. - № 10. - С. 169178 ; Mazina N. Ye. Sotsialnyi kapital yak resurs sotsialno-ekonomichnoi adaptatsii vymushenykh pereselentsiv / N. Ye. Mazina // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Filosofiia. Kulturolohiia. Sotsiolohiia. - 2015. - № 10. - S. 169-178
Стаття надшшла до редакцп 07.10.2016
N. Mazina, N. Skok
SOCIO-ECONOMIC ADAPTATION OF INTERNALLY DISPLACED PERSONS:
APPROACHES TO MEASUREMENT
Negative trends in the economy of Ukraine, rising inflation, the destruction of economic relations, the lack of real opportunities for the introduction of alternative economic activities inevitably impact on social development indicators, hitting the labour market and in the area of income, that, despite the devaluation of the hryvnia, the stagnation of the banking system and the ongoing military confrontation in the East, created a precedent when large numbers ofpeople simultaneously forced to adapt to swift and brutal reality, balancing on the brink of economic, and sometimes even physical survival. Among leading areas of research of modern Ukrainian society today there are problems of adapting to socio-economic changes, learning new survival strategies and their effectiveness, adaptation of the individual in terms of social transformations, changes of health of the population, psychological defence mechanisms, studying the changes as a factor of motivation and analysis of nature of the relationships between the processes of growing social tensions and social passivity; study of changes in their economic and social consequences; reassessment of spiritual values in crisis and postcrisis society; determination of the prospects of the future.
The urgency of the problem necessitated the implementation of the following tasks: by analyzing the scientific achievements of the problems investigated clarify and highlight the approaches used to measure the level of socio-economic adaptation of internally displaced persons; determine the most effective methods of research and analysis of adaptation processes. Note that the process of transforming the socio-political and economic situation in the country, science and practice requires broad implementation of universal indicators and parameters comparable to other characteristics of social life.
In the focus of the presented work there is the problem, important and insufficiently covered in the domestic scientific literature, - the development of appropriate indicator of socio-economic adaptation of internally displaced persons and criteria for evaluation of adaptation of the individual in terms of social instability, which, in our view, will fully disclose the phenomenon of social adjustment and supplement of this new category of
characteristic features. Successful adaptation process at the level of society can be considered as a process of co-adaptation of two complex adaptation strategies - individual and systemic. Signs of the lack of adapting acts are falling living standards, growing social polarization, increasing social tension and conflict in society, increasing emigration intentions. Thus, the socio-economic reintegration of IDPs as objectively necessary process of entering individual in a renewed social environment, which, of course, any personality not only meets their needs and reaches life goals, but also is able to implement progressive changes of the environment.
Key words: transformation of socio-economic adaptation, internally displaced persons, social well-being, integral index, the level of socio-economic adaptation, social processes.
УДК 316.728 (477.62) (045)
Б. В. Слющинський
ЕТН1ЧН1 1ДЕНТИЧНОСТ1 В ДЗЕРКАЛ1 КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАШСЬКОГО ПРИАЗОВ'Я
У cmammi npoaHani3oeam етшчш idenmunnocmi в d3epKani сучасног культури населення Приазов'я. Автор до^див феномен ideHmu4HOcmi, а також чинники, як впливають на формування характеру та рис етноЫв, гхш взаемовпливи та прояви акультураци i декультураци, а також асимтяцИ i породження нового спeцифiчного «приазовського типу» сустльного етосу.
Ключовi слова: етшчш iдeнтичностi, етос, стереотитзащя, самототожшсть, акультуращя, декультуращя, мiжкультурна комушкащя.
Питания про етшчну щентифшащю е досить складним, бо воно водночас торкаеться багатьох аспекпв, зокрема, релЫйного, наукового, щеолопчного. Так, наприклад, в релЫйному аспект щентичшсть передбачае вщновлення перворщно'1' едносп i зв'язку з тим, вщ чого людська душа виявилась ввдрваною як вщ свого первинного витоку, родового життевого Початку, що виражае повноту буття. Науковий аспект теж досить важливий, адже багато фiлософiв i психолопв, пол^олопв i сощолопв звертаються до осмислення феномена щентичносп i виявляють велику защкавлешсть цiею категорiею. На сьогодш наукове осмислення iдеитичиостi е актуальним як школи, оскiльки саме щентичшсть допомагае людиш по-новому сприймати деяю аспекти сучасного життя. Iдеитичиiсть розумiеться як сукупиiсть установок,уявлень щодо власного самоусвiдомлеиия iидивiда та само асощювання його в цiлому суспiльствi. Саме тому людина не може довго перебувати не у свош щентичносп. Це досить яскраво проявляеться в багатонащональних регiоиах, яким е i украшське Приазов'я. Адже людина повинна спшкуватися, а для спiлкуваиия потрiбна «спшьна» мова, крiм цього на комушкащю впливають традици, звича'1 тощо, тобто культура, а культура у кожного етносу своя.
Слiд зазначити, що св^овою i вiтчизияиою соцiологiчиою наукою рiзиi теоретико-методологiчиi аспекти окреслено'1' проблеми дослщжуються досить активно. До не'1' звертались таю зарубiжиi вчеиi, як: Г. Гофстеде, К. Казмiр, К. Клакхон, Ф. Стродбек, Е. Стюарт, Дж. Трагер, Ф. Тромпенаарс, Е. Холл, та ш.
Остаииiм часом посилюеться роль такого важливого параметра етшчно'1' щентифшаци - психiчиого складу етносу як сукупиостi специфiчиих рис характеру,
