CC BY
17
СОЦЮЛОГ1Я
УДК 316.61:338.2 Н. е. Мазша
СОЦ1АЛЬНИЙ КАП1ТАЛ ЯК РЕСУРС СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 АДАПТАЦП ВИМУШЕНИХ ПЕРЕ СЕЛЕНЦ1В
У статт1 розглядаються теоретичн1 аспекти сощального капталу населення як сощального явища, його вплив на переб1г соц1ально-економ1чно1 адаптаци. Розкрито таю поняття як «сощальна адаптащя», «сощальний каптал, «сощальш мереж1», «мережений каптал». Розглянуто структуры компоненти сощального капталу вимушених переселенцев, до яких слгд вгднести соцгальну мережу, норми г цгнностг, дов1ру, сощалью ресурси.
Клю^о^^ слова: сощально-економ1чна адаптация, вимушенг переселенца, соцгальний каптал, социальна мережа, мережений каптал, довгра, норми, цгнностг, сощальн ресурси.
Проблема сощально-економiчноi адаптацп вимушених переселенщв, як через збройний конфлшт на Сходi Украши, змушеш вшхати з окуповано'1 частини Донецько'1 та Лугансько'1 областей на сьогодш е конче болючою та недостатньо висв^леною. За оперативними даними Головного управлшня ДСНС у Донецькш обласп станом на 18 листопада 2014 року чисельшсть зареестрованих внутршньо перемщених громадян Украши, якi перемiщенi з тимчасово окуповано'1 територп та райошв проведення антитерористично'1 операцп на територп Донецько'1 областi становить 103150 оаб. Чисельнiсть тимчасово розмiщених осiб складае 67928 (26482 амей), у тому чист: дiездатних осiб чоловiкiв - 12428 та жшок - 24957, д^и - 17598 осiб, швалвдв та осiб похилого вiку - 12 945. За даними Держкомстату станом на 1 жовтня 2014 року мюто Марiуполь налiчуе 476 940 мешканщв. За даними ДСНС чисельшсть зареестрованих та розмщених внутршньо перемiщених громадян Украши у м. Марiуполi становить 16 116 оаб (7526 сiмей), у тому чист: дiездатних осiб чоловiкiв - 1052 та жшок - 2434, д^и - 4333оаб, iнвалiдiв та оаб похилого вiку - 8 297. За шформащею офiсу УВКБ ООН загальна кшькють внутрiшньо перемiщених оаб в м. Марiуполi бiльше офщшно'1 орiентовно на 5-6 тис. оаб, за рахунок громадян, якi проживають у родичiв але офiцiйно не зверталися до оргашв влади у м. Марiуполi. За прогнозом на кшець поточного року чисельнiсть внутршньо перемiщених осiб у м. Марiуполi може досягнути 110 тис. оаб. Вiдтак iнтерес до питань соцiально-економiчноi адаптацп вимушених переселенцiв, механiзмiв формування стратегш адаптацп особистостi до сучасно'1 соцiально-економiчноi ситуацп у крш'ш е актуальним i виправданим, бо тшьки успiшна адаптацiя вимушених переселенцiв й готовшсть приймаючого населення до змш у може подальшому попередити негативш наслiдки ще'1 сощально'1 взаемодп. Оскшьки соцiальний капiтал з одного боку е важливим ресурсом розвитку, який впливае на економiчне зростання, суспшьний добробут, ефектившсть соцiальних програм i послуг, як на регiональному рiвнi так i у загальнокрашовому масштаб^ а з iншого е передумовою задля самооргашзацп громади з метою виршення суспiльних проблем без учасп держави, саме спроба аналiзу сощального капiталу як вiдповiдного
169
ресурсу сощально-економiчноi адаптацп населення за умов сусшльно! нестабшьносп е у метою представленоi роботи, реалiзацiя яко'1 зумовила необхiднiсть виршення наступних завдань: на основi аналiзу наукового доробку з проблеми, що дослiджуеться, уточнити й висвiтлити тдходи, якi застосовуються задля концептуалiзацп поняття «сощальний каттал» та проаналiзувати його вплив на переб^ сощально-економiчноi адаптацп вимушених переселенцiв.
Швидкоплинна реальнiсть, частота й непередбачувашсть змiн суспiльних вщносин, якi здебiльшого впроваджуються «зверху», змушуючи особистiсть у той чи шший спосiб реагувати на них, стимулювала науковий iнтерес до адаптацiйних процеав, й з часом соцiальна адаптащя стала однiею з провiдних тем сощолопчно'1 науки. Методологiчнi засади дослщження процесу адаптацп були закладенi у працях М. Вебера, Ф. Знанецького, Г. Спенсера, У. Томаса, Дж. Томсона. У межах рiзних теоретичних пiдходiв теор^ адаптацп представлено у працях М. Кроз'е, Д. Мща, Д. Морено, Т. Ньюкомба, Т. Парсонса. У втизнянш сощологп значна частина дослщжень здiйснювалась у межах галузевих сощологш (М. Бобнева, А. Здравомислов, I. Кон, Я. Коломшский, В. Ядов та шш^. Питанням сощально'1 адаптацп населення у контекст! системних трансформацп пострадянського простору присвячеш роботи О. Авраамово'1, С. Балабаново'1, А. Готлiб, З. Калугiноi, Р. Ривкшо'1, Н. Шуст, М. Шабаново1 якi розглядали проблеми адаптування до ринку в сучаснш економiчнiй ситуацп, вибору економiчних стратегiй соцiальних дш, формування нових моделей та способiв адаптацп. Вченi встановили ряд особливостей соцiальноi адаптацп, якi грунтуються на наступних положеннях: сощальна адаптацiя мае сощально детермiнованi способи i засоби входження особистосп у соцiальне середовище, якi вiдрiзняються вiд пристосувальних механiзмiв у свiтi тварин; соцiальна адаптащя особистосп е динамiчним явищем, що мае ряд етатв, послiдовнiсть розгортання яких е рiзною у рiзних iндивiдiв; у суспiльному життi адаптащя особистосп виступае умовою i передумовою ефективно1 людсько'1 дiяльностi; результатом адаптацп особистосп, що вщображае ступiнь п залученостi у соцiальне середовище i характер взаемин з ним, е така властивють як адаптованiсть. Вагомим доробком укра1нсько1 науки у цьому напрямку стали пращ О. Злобто", А. Донченко, А. Ручки, Ю. Саенко, В. Тарасенко, В. Тихоновича, Ю. Левади, Н. Ходорiвськоi, С. Хутко", О. Якуби. Вдалим i змiстовним iндикатором соцiальноi адаптацп особистосп е «1ндекс соцiального самопочуття населення» С. Головахи i Н. Панiноi [1]. На думку авторки, особливе мюце слiд вiдвести роботам росшсько! дослiдницi, доктора соцiологiчних наук Л. Корель, у яких обгрунтовуеться необхщшсть виокремлення ново" галузi соцiологiчного знання -сощологп адаптацп та пропонуються 11 теоретико-методологiчнi засади [5].
У концепцп соцiально-економiчноi адаптацп, розробленою доктором економiчних наук, спiвробiтником 1нституту соцiально-економiчних проблем народонаселення РАН О. Авраамовой, адаптащя розглядаеться як вид взаемодп особи i соцiальноi групи з сощальним середовищем, в ходi яко'1 узгоджуються взаемнi вимоги i очшування його учасникiв [3, с. 38]. Розвиваючи положення своеi концепцп, О. Авраамова визначае, що з метою соцiально-економiчноi адаптацп суб'ект може використати ресурси двох титв: «людський каттал» як сукупнiсть соцiально-демографiчних чинникiв та «сощальний каттал» як систему сощальних зв'язкiв iндивiда, його можливостi, орiентацii в iнституцiональному середовищi, розумiння сощокультурних сигналiв та норм, якi пщтримують господарськi взаемодп [4, с. 187]. На сьогодш, соцiальний капiтал розглядаеться у двох вимiрах - мережному (сукупнють взаемодiй мiж акторами у мережах) та шститущйному (iнститути й норми, що утшюються у накопиченш довiрi).
Враховуючи, що теоретичнi засади, а також базовi теорп сощального капiталу
було закладено захщними сощологами, задля концептуалiзащi поняття «сощальний каттал населення» звернiмося до 1'х доробку. Для соцiологiчного аналiзу сощального капiталу населення звернемося до тдходу. П. Бурд'е, на думку якого сощальний каттал представляеться як агрегащя дiйсниx або потенцiйниx ресурсiв, яю пов'язанi з включенням у мщш мереженi або бiльш-менш iнституцiоналiзованi вщносини взаемних зобов'язань або визнань яю можуть iснувати тiльки у формi матерiального i/або символiчного обмiну. Обсяг сощального катталу конкретного агента, залежить вщ щiльностi мережних зв'язкiв, яю вiн може ефективно мобiлiзувати та вщ обсягу капiталiв (економiчного, культурного або символiчного), яким, у свою чергу, володiе кожен з тих акторiв, хто з ним пов'язаний [7]. Ф. Фукуяма будуе свою концепщю сощального катталу навколо поняття довiри, бо на думку вченого, саме превалювання довiри у суспiльствi й породжуе соцiальний капiтал. За Ф. Фукуямою соцiальний капiтал - «результат взаемодп людей, що максимiзували iндивiдуальну кориснiсть при використаннi ресурав соцiального капiталу, виконуючи рiзнi типи дiяльностi» [5, с. 7]. Ф. Фукуяма вважае довiру, а, отже, й сощальний каттал, головним чинником нащонального добробуту та конкурентоспроможносп. Специфiчнi риси соцiального капiталу, якi вiдрiзняють його вiд iншиx видiв катталу, на думку вченого, обумовлеш тим, що мехашзмами вiдтворення соцiального катталу е релшя, традици та юторичт звича'1. Важливою складовою соцiального катталу е спонтанна товарисьюсть, яка означае можливосп спiвробiтництва згiдно зi встановленими принципами та створення нових асощащй, невщ'емними рисами яких е горизонтальшсть та неформальнiсть [6].
Також аналiз природи соцiального капiталу населення спираеться на положення теорп соцiальниx мереж у рамках дослщницько!' традицп, намiченоi роботами Р. Берта, Дж. Коулмана, Х. Уайта, й на традицп структурного тдходу в дослщжент сощально'1 взаемодп, започатковано! П.М. Блау [8]. Дж. Коулман вважав, що суть «сощального катталу» може бути розкрита, якщо в основу дослщження буде закладений принцип ращонально! i щлеспрямовано! поведiнки, за допомогою яко'1 можна пояснити не тшьки поведшку шдиввдв, але i розвиток сощально'1 оргатзацп. Варто зазначити, що вчений розглядав мережу як сощальний каттал, що представляе собою особливий ресурс, який розподшено мiж структурними позищями акторiв поряд з матерiальними й шшими ресурсами, та який грунтуеться на довiрi й упевненостi у тому що ус члени мережi добровшьно виконають сво'1 обов'язки [9]. Зпдно Дж. Коулману, соцiальний капiтал -це ресурс мереж^ який можна використовувати задля досягнення певних щлей, в тому числi й для перетворення в шш^ бiльш вщчутт форми капiталу. На думку Дж. Коулмана, сощальний каттал, подiбно до шших форм капiталу, сприяе досягненню певно! мети, досягти яко'1 за його вщсутшстю неможливо. Так само, як i iншi форми катталу, «сощальний каттал» прокрашуе виробничу дiяльнiсть. Наприклад, група, усерединi яко'1 юнуе високий рiвень довiри, здатна зробити набагато бшьше у порiвняннi з групою яка не е згуртованою та не володiе довiрою [8]. На думку М. Грановеттера, у сучасному суспiльствi усе пронизано «мережами» сощальних вiдносин (networks) - стшкими системами зв'язкiв i контактiв мiж iндивiдами, яких неможливо вписати в рамки традищйно!' диxотомii «ринок - iерарxiя» та яка може бути охарактеризована з економiчноi точки зору ii соцiальним капiталом. Мережi неформальних вщносин дозволяють знаходити роботу, обмшюватися iнформацiею, вирiшувати бiльшiсть всix проблем i конфлiктiв, минаючи суддiв та адвока^в. «Дiловi вiдносини, вiдзначае вчений, перемшуються з соцiальними» [10]. Також М. Грановеттер у сво'х роботах дослщжуе бiльш конкретнi аспекти сощальних зв'язюв у серединi мереж, вводячи поняття «сильних» й «слабких зв'язюв» та розглядаючи проблеми довiри i стримування шахрайства у повсякденному економiчному життi,
акцентуючи увагу на ролi конкретних соцiальних мереж ^жособиспсних вiдносин та 1х структур). Тобто за М. Грановеттером, люди вол^ть вступати у економiчнi вiдносини з тими, хто 1м знайомий, або з тими, кого 1м рекомендували 1х добрi знайомi (рекомендацiя стае своерщною «гарантгею порядносп» домовленостi та певним захистом вщ можливого шахрайства) Специфiка соцiального капiталу полягае у тому, що вiн не е атрибутом окремо! людини, а його структура формуеться за рахунок мереж сощальних зв'язкiв, якi часто мають тенденцiю до вщносно! замкнутостi [8; 10; 11].
Виходячи з того, що у перюди суспшьно! нестабшьносп (у тому числi й кризов^ соцiальнi й полiтичнi iнститути, часто опиняючись у станi неврiвноваженостi та невизначеносп, значною мiрою втрачають свш регулюючий вплив та не можуть тдтримати стабiльнiсть соцiально-економiчних вiдносин й забезпечити пдний рiвень життя у крш'ш. Саме тодi, коли доля людини переважно залежить вщ п особистiсних зусиль та здатностi адаптуватися до ситуацп суспшьно! нестабiльностi, значно зростае роль сощального капiталу. Змши, а iнколи й руйнування особиспсно! картини життевого свiту спочатку формують емоцiйне ставлення людини до нових соцiальних реалiй, потiм створюеться образ ново! сощально! реальностi, коригуеться система очшувань i бажань, вiдбуваеться усвщомлення ризикiв й пошук засобiв 1х зниження, й як наслiдок, поступово змшюеться поведiнка iндивiда з врахуванням нових умов життя. Таким чином, усвщомлення людиною нових соцiально-економiчних умов юнування стае пiдrрунтя задля свщомого використання власного соцiального капiталу, роблячи його невщ'емною складовою процесу соцiально-економiчноi адаптаци. У дослiдженнi 1 нами була зроблена спроба визначити структуру сощального катталу вимушених переселенцiв та його роль у формуванш адаптащйного потенцiал. Ознаками репрезентативностi нами було обрано вш та стать, використано метод наративного штерв'ю та анкетування, було опитано 125 респондентгв. Враховуючи те, що в межах статп неможливо надати результати дослщження у повному обсязi розглянемо основнi моменти.
Аналiзуючи вiдповiдi на запитання: «Пгсля пере!зду як часто у Вас виникають таю ситуацп з якими не Ви не маете змоги впоратися самостшно?» (див. рис. 1), бачимо що бшьше половини вимушених переселенщв (67,5 %) досить часто опинялися у ситуацп невизначеносп. Також слщ вщзначити декларовану вщносну низьку частоту подiбних ситуацiй для меншо! частини респонденпв.
40 30 20 10 0
Рис. 1. Розподт вгдповгдей респондентгв на питания «Шсля перегзду як часто у Вас виникають так ситуацп з якими не Ви не маете змоги впоратися самостшно?», %
1 Дослщження виконане на 6a3i сощолопчно! лабораторп кафедри соцюлогп Донецького Державного ушверситету управляння (м. Мaрiуполь) за участю автора у лютому--травш 2015 у межах мапстерсько! роботи Шароново! А.В. «Соцюлопчний aнaлiз соцiaльного кaпiтaлу населения в умовах трансформацп повсякденних практик у контекст теорii обмiну (на матер1алах соцюлойчного дослщження у мст Мар1уполь)».
39,1
-28,4-
12,5 11,7 А J--А—Ж
8,3
Дуже часто Часто 1нколи
Н1коли
Важеко в1дпов1сти
Розподш вiдповiдей респонденпв на питания «Пюля пере!зду як часто у Вас виникають таю ситуацп з якими не Ви не маете змоги впоратися самостшно?» (у % в
залежносп вщ статi) наведено у таблицi 1.
Таблиця 1
Розподш вщповщей Жшки Чоловжи
N=78 N=47
Дуже часто 63,8 14,9
Часто 24,2 42,6
1нколи 5,12 27,6
Нiколи 2,56 6,38
Важко вiдповiсти 4,32 8,52
Отже отримаш результати свщчать, що жiики частiше (88%) вщчувають свою безпомiчиiсть та безпорадшсть. Хоча варто зазначити, що задля бшьш емоцiйиих жшок, це може бути тдсвщома реакцiя на «травму вшни» (руйнування звично! картини св^у, душевиi та матерiальиi втрати, необхщшсть пристосовуватися до нового мiсця проживання, нових житлових умов ( часто значно гiрших за звичиi) та вимушено! розлуки з близькими й родичами). Ось декшька висловiв: «Не бачу майбутнього, тчого не планую. День прожили I добре...» (Катерина, жш., 39 роюв), «Живу одним днем. Хочу щоб усе скор1ше завершилося.. Додому хочу» (Марина, жш., 28 роюв), «Не знаю як жити дал1. У Донецьку будинок побили - даху нема та в1кон нема. Роботи нема. Все що накопичили-вже прогли та на квартиру у Мар1упол1 тшло - винаймаемо. Чоловт без роботи. Живемо на допомогу та на «дитяч1». Гумантарку дають. Не голодт. Ще батьки у сел1. Харчами допомагають. Але м теж важко, хвортть. Вже не можу. Не можу быьше терпти. Ц1 черги, приниження. Майже кожен день плачу» (Оксана, жш 26 роюв, «Робота е. Грошi платять. Але мого життя вже нема. Те що зараз - це не життя а юнування...» (Ольга, жш., 42 роки).Чоловши висловлювалися бшьш стримано, але й серед них бшьше половини респонденпв (57,8%) тсля пере!зду часто опинялися у ситуащях, з яких не змогли знайти вихщ самотужки. Вщповвд респонденпв на питання «До кого Ви часпше звертаетесь по допомогу?» (див. рис. 2), розподшилися наступним чином: у важкш ситуацп переважна бшьшють респоидеитiв вiддае перевагу родичам та друзям (76,5%), на знайомих та колег розраховують 9,1% опитаних, по допомогу до державних оргаиiв готовi звернутися 10,4%, а на громадсью оргашзацп розраховують 4,1 % респонденпв.
60 50 40 30 20 10 0
Рис. 2. Розподш вгдповгдей респондентгв на питання «До кого Ви частше звертаетесь
по допомогу?», %
МЛ 7
1 17 1
✓ Л 9 1 10,4 А 1
1 ✓ ~7\ 7
Родич Друз1 Зиайом1, Державт ГромадсьК
колеги органи оргатзаци, сощальио1 волонтери допомоги
З вщповщей респондент, можна зробити висновок, що «коло звернень» обмежено «сильними» зв'язками. На питання « Чи багато таких людей, на допомогу яких Ви могли б розраховувати? Ким Вам доводяться щ люди?» «Дуже мало. Тыьки батьки та мт син. Я не хочу звертатися по допомогу. Але немае виходу. Син працюе з кордоном. Допомагае. Але я хочу сама, щоб не вiд кого не залежати...Але зараз дуже важко. Маю звертатися». (Лшя, жш., 52 роки» «сШ, небагато, бо друзiв насправдi не дуже багато. А чоловт та дти не допомагають. Навть вiд мене щось хочуть. Ось машину забрали. Тыьки друзi .».(Лариса, жш., 56 роюв.) «Н', дуже мало, але вони е -моя Ым'я, мати, дiдусь, бабуся, два близьких друга» (Олександр, чол., 28 роюв); «Це друзi, моя родина , бшьше ткого нема. Четверо, м мабуть п'ятеро...». (Микола, чол., 32 роки).
Вщповвд респондент на питання «Чи звертаються до Вас по допомогу?» (див. рис. 3), розподшилися наступним чином.
/ /
37,2
40 35 30 25 20 15 10 5 0
/-17,6-
Л
-326-
12,6
-71
Дуже часто
Часто
1нколи
Школи
Рис. 3. Розподш вiдповiдей респондент на питання «Чи звертаються до Вас по
допомогу?», %
Так, практично вам респондентам перюдично доводиться надавати ту чи шшу допомогу, послуги або шформащю, як близьким людям, та i просто знайомим. Переважна бшьшють прохань про допомогу виходить вщ вузького кола людей (родичiв та близьких друзiв), рiдше - вщ людей з якими ранiше майже не зус^чалися (друзi друзiв), сокурсники або колеги. У переважнш бшьшосп, люди вiдчувають першочергову потребу у матерiальнiй допомозi та послугах (допомога iз вЧ'здом та вшздом iз/на непiдконтрольнi Укршш територп, передача речей, продукпв харчування та лiкiв, зняття готiвки iз пластикових карток та вщправка посилок), а також у допомозi при працевлаштуваннi, консультацiйнiй (з питань сощального забезпечення та державно'1' пiдтримки) або психологiчнiй: Про регулярш звернення по допомогу найчастiше повщомляють лiтнi респонденти (пенсiонери) та молодi люди вiком до 28 роюв. «Так, часто, тим бшьше, зараз. До дтей, до сестри звертаюся. Так, адресну допомогу отримую, гумантарну дають. Але цього замало Я пенсюнерка, хвора на дiабет, чоловт хворий. Нам дуже важко. Хату розбили. Речей не залишилося. Жили у приймах. Але довго на головi сидти те будеш. Зараз квартиру винаймаемо. Син допомагае. I сестра... Я дуже задоволена i вдячна, що мет не вiдмовляють. До мене теж звертаються. Подруга просила переказ отримати. Отримала та передала. Лти купляла та передавала. Треба допомагати. Людям дуже важко. Вже сил тяких не залишилося, а краю не видно...» (Валентина, 73 роки). «Я студентка. Винаймаю квартиру. Допомагають батьки та мт хлопець. Прийшла адресну допомогу оформлювати. До мене подруга зверталася. Вона перукаркою працюе, у Донецьку живе. Я гй дляроботи фарбу для волосся купляла та маски й бальзами рiзнi. Передала з
машиною. ...Коли до Донецька пригжджаю, Вона мет тдстригае безкоштовно та мамг могй теж безкоштовно зач1ску зробила ». (1рина, ж1н. 20 рок1в). Також, молодi люди о^м матерiальноi допомоги, яку потребують ус групи респонденпв, в основному звертаються до друзiв «.коли треба в1дпочити. Або до дому погхати. Батьки мог у Донецьку та сестра». (Андрш, чол. 27 рокiв); коли вщчувають «проблеми з роботою. Хочу до хлопця у Краматорськ погхати, а з гргшми проблема. Подруга допомогла, дала на кв1ток... Ш не подарувала - дала. Повернуся - в1ддам, у хлопця в1зьму». (Марiя, жш., 23 рок).
Варто зазначити, що близько 10% вщсотюв респонденпв, незважаючи на недостатнш обсяг особистих ресурав, виражений у тому чист й у низькому рiвиi матерiального забезпечення, не завжди прагнуть скористатися потенцшними можливостями соцiальиих зв'язкiв, роблячи спроби впоратися з проблемами самотужки: «Я не можу звертатися по допомогу до друз1в, меш соромно... До батьюв теж соромно звертатися. Я намагаюся все зробити сама, сама роз1братися. По допомогу тшькиу крайньому випадку, коли зовс1м ...» (Св^лана, жш., 49 роюв). «Мен нема до кого звертатися. А я й не звик. Головне роботу знайти. Знайду. Тшьки ледащ1 говорять, що у Мар1упол1 роботи нема. Хто шукае, той знайде. Допомогу[адресну] переоформлюю. Гумантарку дають I харч1, I речг, I на дитину. «Дитячи» оформили. Впораемося. А звертатися нема до кого. .. Х1ба що до друз1в чи до куми.Не знаю, не звертався». (Сергш, чол., 34 роки).
Отже, незважаючи на зазначене рашше прагнення покладатися на сво! сили, вщповвд респонденпв свщчать про 1'х залучення у мереж взаемодопомоги. Також показовим, виявився й те що звертаючись по допомогу респондента перш за все орiентуються на особист якосп. Можливосп й ресурси е другорядними В результат штерв'ювання, вщповвд на питання «Коли Ви звертаетеся по допомогу до шшо'1 людини, що для Вас е найважлившим?» найчаспше були наступними: «Це мо! близью люди, я !м довiряю», «Честсть, надттсть. Можна дов1ритися»; «Людятсть, честсть, доброта.»; «Я гм дов1ряю»; «Доброта, порядтсть»; «Надттсть. Багато рокгв знаю». Тобто результати штерв'ю ще раз пщтверджують висновки М. Грановеттера, що люди вол^ть вступати у екоиомiчиi вщносини з тими, хто !м знайомий, або з тими, кого !м рекомендували !х добрi знайомi (рекомеидацiя стае своерщною «гараитiею порядиостi» домовлеиостi та певним захистом вiд можливого шахрайства) [10].
Таким чином, сощальний капiтал - це складне, багаторiвневе явище сучасного соцiальиого й економiчного життя. Дослiджеиия змiсту та структури основних елемеитiв соцiальиого катталу показало його прiоритетие мiсце у процеа соцiальио-екоиомiчиоi адаптацii вимушених переселеицiв. Накопичення соцiальиого капiталу забезпечуе зростання мережного капiталу й, як наслщок, пiдвищеиия ефективиостi процесу адаптацп. Виходячи з вище наведеного, можемо зробити висновок про залучеиiсть вимушених переселенщв у мережиi взаемодii, засноваш, насамперед, на родинних та дружшх зв'язках. Одним iз ключових чинниюв стiйких взаемодiй е довiра i висока оцiика иадiйиостi контрагента. Прiоритетиими у встаиовлеииi та пiдтримцi контакпв е особистi якостi коитрагеитiв i лише потiм - 1'х ресурсна забезпечешсть. Виявлено велику зиачущiсть принципу реципрокносп (взаемообмiи благами мiж членами сощально'1' горизонтально'1' мережi), який стае особливим типом сощально'1' iитеграцii та поширюеться як на «сильиi», так i на «слабкi» зв'язки.
На закшчення слiд зазначити, що на сьогодш особливу зиачущiсть набувае концепщя соцiальиого капiталу, в рамках яко'1 розробляються поняття соцiальиих мереж, довiри, корпоративно'1 культури, придiляеться увага аналiзу тих етичних норм i
моральних цiнностей, якi iснyють y рiзних грyпах i спiльнотах. Заyважимо, що на цьому рiвнi сощальний капiтал передбачае як кооперацiю, так i сощальт виключення. Позитивнi ефекти сощального капiталy можуть отримувати тшьки члени вщповщно1 структури й вони не розповсюджуються iнших. Визначення концептуального пщгрунтя, yсвiдомлення сyтi i структури сощального катталу, його значення, як ресурсу соцiально-економiчноï адаптаци та пщвищення адаптацiйного потенцiалy населення, дозволяе зосередити увагу на моделюваннi даного феномену й продовжити сощолопчш дослiдження. Також подальшi розвiдки доцiльно спрямувати на формуванн алгоритмiв щодо реально! ощнки та вимiрy соцiального капiталy людини (тому числi й вимушених переселенщв).
Список використано'1 лiтeратури
1. Головаха G. Сощальне самопочуття населення Украши до i пiсля помараново'1 революци / G. Головаха, Н. Патна // Украшське сyспiльство 1994-2005. Динамша соцiальних змiн / за ред. В. Ворони, M. Шульги. - Кшв : 1нститут сощологл HAH Украши, 2005. - С. 95-106 ; Holovakha Ye. Sotsialne samopochuttia naselennia Ukrainy do i pislia pomaranovoi revoliutsii / Ye. Holovakha, N. Panina // Ukrainske suspilstvo 19942005. Dynamika sotsialnykh zmin / za red. V. Vorony, M. Shulhy. - Kyiv : Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy, 2005. - S. 95-106
2. Корель Л. В. Социология адаптаций: Вопросы теории, методологии и методики / Л. В. Корель; Рос. акад. наук, Сиб. отд-ние, Ин-т экономики и орг. пром. пр-ва. -Новосибирск : Наука, 2005. - 416 с. ; Korel L. V. Sotsiologiya adaptatsiy: Voprosy teorii, metodologii i metodiki / L. V. Korel; Ros. akad. nauk, Sib. otd-nie, In-t ekonomiki i org. prom. pr-va. - Novosibirsk : Nauka, 2005. - 416 s.
3. Aвраамова E. M. Социально-экономическая адаптация: ресурсы и возможности [Электронный ресурс] / E. M. Aвраамова, Д. M. Логинов // Общественные науки и современность. - 2002. - № 5. - С. 24-34. - Режим доступа : ecsocman.hse.ru/data/688/419/1218/2.pdf; Avraamova Ye. M. Sotsialno-ekonomicheskaya adaptatsiya: resursy i vozmozhnosti [Elektronnyy resurs] / Ye. M. Avraamova, D. M. Loginov // Obshchestvennye nauki i sovremennost. - 2002. - № 5. - S. 24-34. -Rezhim dostupa ecsocman.hse.ru/data/688/419/1218/2.pdf
4. Пасовец Ю. M. Концептуальные основы изучения адаптационного потенциала населения / Ю. M. Пасовец // Вестник экономики, права и социологии. - 2011. - № 3. -С. 186-188 ; Pasovets Yu. M. Kontseptualnye osnovy izucheniya adaptatsionnogo potentsiala naseleniya / Yu. M. Pasovets // Vestnik ekonomiki, prava i sotsiologii. - 2011. - № 3. - S. 186-188
5. Якубенко В. Д. Трiада сощального катталу [Блектронний ресурс] / В. Д.Якубенко, Н. О. Пачева. - Режим доступу : http://dspace.udpu.org.ua:8080 jspui /bitstream6789/872/1/Pacheva5.pdf ; Yakubenko V. D. Triada sotsialnoho kapitalu [Elektronnyi resurs] / V. D.Iakubenko, N. O. Pacheva. - Rezhym dostupu : http://dspace.udpu.org.ua:8080 jspui /bitstream6789 /872 /1 /Pacheva5.pdf
6. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма. - Mосква : ACT; Eрмак, 2004. - 730 с. ; Fukuyama F. Doverie: sotsialnye dobrodeteli i put k protsvetaniyu / F. Fukuyama. - Moskva : AST : Yermak, 2004. - 730 s.
7. Бурдье П. Формы капитала [Электронный ресурс] / П. Бурдье // Экономическая социология. - 2002. - Т. 3, № 5. - С. 60-74. - Режим доступа : www.ecsoc.msses.ru; Burde P. Formy kapitala [Elektronnyy resurs] / P. Burde // Ekonomicheskaya sotsiologiya. -2002. - T. 3, № 5. - S. 60-74. - Rezhim dostupa : www.ecsoc.msses.ru
8. Мазша Н. С.Сощальний каттал оргашзацп: структура, аналiз, тдходи до вимiру / Н. С. Мазша // Сучасш сустльш проблеми у вимiрi сощологп управлшня. -2014. - Т. 15, Вип. 281. - С. 462-473 ; Mazina N. Ye.Sotsialnyi kapital orhanizatsii: struktura, analiz, pidkhody do vymiru / N. Ye. Mazina // Suchasni suspilni problemy u vymiri sotsiolohii upravlinnia. - 2014. - T. 15, Vyp. 281. - S. 462-473
9. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Общественные науки и современность. - 2001. - № 3. - С. 121-139 ; Koulman Dzh. Kapital sotsialnyy i chelovecheskiy / Dzh. Koulman // Obshchestvennye nauki i sovremennost. - 2001. - № 3. - S. 121-139
10. Грановеретер М. Сила слабых связей [Электронный ресурс] / М. Грановетер // Экономическая социология. - 2009. - Т. 10, № 4 - С. 31-50.- Режим доступа : www.ecsoc.msses.ru; Granovereter M. Sila slabykh svyazey [Elektronnyy resurs] / M. Granoveter // Ekonomicheskaya sotsiologiya. - 2009. - T. 10, № 4 - S. 31-50.- Rezhim dostupa : www.ecsoc.msses.ru
11. Грановеттер М. Экономическое действие и социальная структура: проблема укорененности [Электронный ресурс] / М. Грановетер // Экономическая социология. -2002. - Т. 3, № 3 - С. 43-56. - Режим доступа : www.ecsoc. msses. ru ; Granovetter M. Ekonomicheskoe deystvie i sotsialnaya struktura: problema ukorenennosti [Elektronnyy resurs] / M. Granoveter // Ekonomicheskaya sotsiologiya. - 2002. - T. 3, № 3 - S. 43-56. -Rezhim dostupa : www.ecsoc. msses. ru
Стаття надшшла до редакцп 14.10.2015
N. Mazina
SOCIAL CAPITAL AS RESOURCE OF SOCIO-ECONOMIC ADAPTATION
OF FORCE MIGRANTS
The article deals with the use of network analysis in the study of social capital of the force migrants, what from the armed conflict on East of Ukraine, force to drive out from the occupied part of the Donetsk and Luhansk areas. In the article the theoretical aspects of social capital of population. Influence of social capital is examined on the process of socioeconomic adaptation of force migrants to the new terms of life. Such concepts are exposed as «social adaptation», «social capital», «social networks», «network capital».
The structural components of social capital offorce migrants, to that it follows to take a social network, norms and values, trust, social resources, are considered. Analysed possibilities of social capital as to the resource of increase of adaptation potential of force migrants. Socio-economic adaptation is examined as a type of cooperation of person and task force with a social environment, mutual requirements and expectations of his participants comport during that. The social capital of population is examined in two measuring - network (totality of cooperations is between actors in networks) and institutional (institutes and norms that are incarnated in the accumulated trust). Social a capital is not the attribute of separate man, his structure is formed due to the network of social connections. Value of social capital as considerably grows the resource of socio-economic adaptation in the conditions of public instability.
In the article the presented results of sociological research the «Sociological analysis of social capital of population in the conditions of transformation of everyday practices in the context of theory of exchange (on materials of sociological research in city Mariupol)». Research is executed on the base of sociological laboratory of department of sociology of the Donetsk State university of management (Mariupol) with participation of author in February-May 2015, 125 respondents were polled. Must establish, a social capital is the difficult, multilevel phenomenon of modern social and economic life, that in the conditions of social vagueness becomes main by the resource of successful socio-economic adaptation of force migrants. A social stock accumulation provides the increase of network capital and, as a result, increase of efficiency of process of adaptation.
On results research we can draw conclusion about attracted of force migrants in the network cooperation's founded, first of all, on domestic and friendly copulas. Priority in establishment and support of contacts are the personal qualities of contractors and only then - them resource material well-being. Large meaningfulness of principle of reciprocity (trade-out blessing between the members of social horizontal network) is educed. Reciprocity becomes the special type of social integration and spreads both to the closely-coupled interfaces and loosely-coupled interfaces between the actors of social network. Determination of conceptual soil, realization of social capital, his value structure, as to the resource of socio-economic adaptation and increase of adaptation potential of population, allows to give mind on the design of this phenomenon and continue sociological researches. Also further researches it is expedient to point at forming of algorithms in relation to the real estimation and measuring of social capital of man (including force migrants).
Key words: socio-economic adaptation, force migrants, social capital, social network, network capital, social network, capital, trust, norms, values, social resource, reciprocity
УДК 316.77
Н. С. Скок
СТАНОВЛЕНИЯ ПУБЛ1ЧНОГО ПРОСТОРУ М1СТА МАР1УПОЛЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОЧИМА МЕШКАНЦ1В
За умов сучасного сустльства гостро постають проблеми сощально'г взаемоди. Реалiзацiя значног частини потреб людей вiдбуваеться у контекстi сощальних контактiв у м^ьких громадських просторах. У статтi розглядаеться стан, функцюнальтсть, проблеми та перспективи розвитку публЫного простору м^та Марiуполя за результатами соцюлогЫного до^дження.
Клю^о^^ слова: публЫний простiр, сощальна взаемодiя, реконструкщя публЫного простору, сощальна вiдповiдальнiсть мешканщв.
За умов сучасного сустльства достатньо гостро постають проблеми сощально'1 взаемодп, яка все бшьше характеризусться вщчужетстю та скороминучютю на тл занепаду публiчного простору. Реалiзацiя значно1 частини потреб людей, необхщних для 11 життeдiяльностi, вщбуваеться у контекст сощальних контакпв у мюьких громадських просторах i е каталiзатором 1х розвитку [1]. Громадськш проспр «покликаний служити досягненню явних сощально-значущих цшей - оргатзацп дозвшля та забезпечення ефективного проведення часу, безпеки городян, з одного боку
