CC BY
60
УДК 316.4.063.34 Б01: 10.15587/2312-8372.2015.38300
суть ТА ЗНАЧЕННН СОЩАЛЬНОГО КАШТАДУ У В1ДР0ДЖЕНН1 КООПЕРАТИВНОГО РУХУ
Проаналгзовано роль сощального капталу в дгяльностг мереж громадянськог активности окреслено основт тдходи до розумтня поняття кооперацп та роль кооперативного сектора в суспшьно-полтичному, економгчному життг громадян. Обгрунтовано важливгсть категорп сощального капталу та його взаемозв'язок з дгяльтстю кооперативгв.
Клпчов1 слова: сощальний каптал, кооперащя, кооперативний рух, довгра, кредитнг стлки.
СЫора О. А., Сидорчук О. Г.
1. Вступ
Створення та розвиток кооперативiв у свт сьо-годш розглядаеться як важливий зааб економiчного, сощального та культурного розвитку суспiльства. Це зумовлено тим, що кооперативи сприяють покращенню економiчного, соцiального та культурного становища оаб iз обмеженими ресурсами та можливостями; пiдвищенню нацiонального прибутку та зростанню зайнятостi шляхом бшьш повного використання ресурсiв; покращенню сощальних умов та розширення сощального обслуго-вування в житловiй сфер^ а також у сферi охорони здоров'я, освгги та засобiв зв'язку тощо.
Кооперативний рух у сучаснш Украiнi не вщповь дае потребам становлення ринковоi системи i деградуе. Головними причинами занепаду кооперативного руху е нерозумшня його змiсту i сутi, переважання верти-кальних зв'язюв, вiдсутнiсть соцiального капiталу i не-гативний досвiд органiзацii кооперацii, який пов'язують з колгоспами радянськоi доби.
Активiзацiя кооперативного руху i генерування сощального катталу в суспiльствi можлива за активноi пiдтримки держави, конструктивноi позицii елiти. З цiеi точки зору цiкавим е дослвдження питання важливостi категорii соцiального катталу та його взаемозв'язку з дiяльнiстю кооперативiв.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Вагомий внесок в обгрунтування поняття сощальний каттал зробили украiнськi дослiдники: О. Гршнова та Н. Полив'яна [1]; Привалов; О. Рогожин; М. Лесечко [2]; Н. Черниш; А. Колодш;В. Степаненко;Е. Гугнiн та В. Чепак; А. Бова.
Серед зарубiжних видань науковий i практичний iнтерес становлять пращ Р. Патнама, Е. Лессера [3], П. Бурдье, Дж. Коулмана. Активно розвивали теорш сощального катталу М. Шифф, А. Портес, Дж. Тернер.
Тлумачення поняття сощального катталу змшю-валось ввд вмшня долати трудношд шдивщом, трак-тування соцiального катталу як рiзновиду людського i фiзичного до розширення його трактування як рiзноманiтностi сутностей, джерел, власникiв та обме-жень (Дж. Коулмен) [4], вузького погляду на сощаль-
ний каттал (У. Бейкер, Р. Берт, М. Шифф) або на громадськ оргашзацп (Р. Патнам) [5]. Нове розширене трактування сощального катталу належить Дж. Тернеру, який запропонував штегрувати сощолопчш знання з економiчною думкою [6].
Однак питання сощального катталу в державно-управлшському аспект висвилено недостатньо, що i обумовило вибiр теми дослiдження.
3. Об'Ект, ц1ль та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — суспшьш вiдносини, як вини-кають при здiйсненнi соцiально-економiчноi дiяльностi, дiяльностi органiв державного управлшня, взаемодii громадян.
Мета статтг — встановити взаемозв'язок сощального катталу та кооперацп, проаналiзувати роль сощального катталу в дiяльностi мереж громадянсь^ активности з'ясувати роль кооперативного сектора в су-cпiльно-полiтичному, економiчному житп громадян.
Актуальнiсть та складнiсть категорп сощального катталу, його багатограншсть, складшсть генерування в суспiльствi створюють низку проблем при дослiдженнi.
Тому для досягнення поставленоi мети необхвдно виконати такi задачi:
1. Дослвдити концептуальнi пiдходи до розумiння поняття «кооперащя» та «сощальний каттал».
2. Встановити взаемозв'язок сощального катталу з дiяльнiстю кооперативiв.
3. Запропонувати напрями дiяльностi держави щодо сприяння вщродження кооперативного руху.
4. Анал1з рол1 сощального катталу в д1яльност1 мереж громадсько! активност
Соцiальний капiтал, як i iншi форми капiталу, е про-дуктивним. Вiн дозволяе досягти поставлених щлей, яких не можна досягти за його вщсутност! Сощальний каттал сприяе спонтаннш кооперацii. Повчальним прикладом цього е кредитш стлки, якi створенi на вах континентах. Кредитнi спiлки складаються з груп, яю згоднi робити внески до певного фонду, що повшс-тю або частково передаеться кожному вкладнику по черзь У типовiй кредитнiй стлщ кожен з двадцяти ii
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/6(21], 2015, © Стара О. А., Сидорчук О. Г
члешв повинен щомшячно вносити суму е^валентну одному долару i, щомiсячно, якийсь один Ii член одер-жуе мiсячну суму, що дорiвнюe двадцяти доларам. Вш витрачае ii на свш розсуд. Хоч в наступному мшящ цей член спiлки не отримуе грошей, але вш i надалi регулярно робить внески, поки вс члени не отримають цiеi суми. Кредитнi спiлки е рiзними за розмiром, сощаль-ним складом, оргашзащею та процедурами виплати. Bti вони поеднують спiлкування з дрiбномасштабним накопиченням капiталy
Однак кредитш спiлки репрезентують щось бiльше, шж товариськi розваги або альтру'1зм. Ствпраця тут заснована на дуже виразному розумшш взаемовигоди для учасникiв тако1 коопераци, а не на загальнш ети-цi едностi всiх людей. Кредитш стлки iлюструють як можна виршити проблеми колективно! ди, спираючись на зовнiшнi джерела соцiального катталу, оскiльки вони заснованi на сформованих рашше зв'язках мiж окремими людьми. Щ зв'язки допомагають вирiшити проблеми неточно'! шформаци та дотримання зобов'я-зань Як i традицiйний каттал, для традицiйних по-зичальникiв, сощальний капiтал править за додаткове джерело кошпв, але вiн доступний i для тих, хто не мае доступу до звичайних кредитних ринюв. Не маючи талона, щоб заставити його як гаранпю, члени стлок фактично дають пiд заставу сво'1 соцiальнi зв'язки. Отже, соцiальний каттал — це зааб розширення кредитних можливостей у таких спшьнотах.
Бшьшшть рiзновидiв соцiального капiталу, як от довiру називають моральними ресурсами, тобто ресурсами, що при використанш не зменшуються, а зростають; i навпаки, без використання цi ресурси зникають.
Iншi форми соцiального катталу, як от сощальш норми та зв'язки також збшьшуються при використанш та зменшуються без ужитку. Отже, можна зробити ви-сновок, що сощальний каттал формуеться в чесному суспшьст i руйнуеться в порочному.
Одшею з особливостей сощального капiталу е те, що вш звичайно становить спiльне добро, тодi як звичайний капiтал е приватним добром. Як атрибут сощально! структури, до яко'! належить шдиввд, соцiальний ка-пiтал — вже шяк не приватна власнiсть пе1 чи iншоi особи, яка мае ввд нього користь. Як i всi форми су-спiльного блага, сощальний каттал часто недоощнюють, i приватнi агенти недостатньо поставляють його.
Довiра е важливою компонентою. Фактично кожна комерщйна угода, мае в собi елемент довiри, особливо довготермшова угода. Можна впевнено стверджувати, що економiчна вiдсталiсть у свiтi великою мiрою поясню-еться браком взаемно! довiри. Цим певною мiрою можна пояснити соцiально-економiчнi проблеми в Украш. Вiдсутнiсть спiвпрацi мiж законодавчою i виконавчою гiлкою влади, тотальна недовiра до соцiальних шсти-тупв, мiж працiвниками i управлiнцями, мiж полггич-ними партiями, урядом та приватними оргашзащями тощо приводять до тонально! напруги в суспiльствi, колосальних витрат ресурав на монiторинг i пiдтримку з боку третьо! сторони часом також е неможливою. Довiра сприяе ствпращ i чим вищий рiвень довiри у спiльнотi, тим бшьша ймовiрнiсть спiвпрацi, тим бшьша ефективнiсть. А спiвпраця сама вже породжуе довiру. Постiйне нагромадження сощального катталу — виршальний чинник, що властивий чеснотливим колам суспшьства.
5. Концептуальш тдходи до розумшня коопераци
Аналiз наукових праць засвiдчуe, що тдходи до розумiння поняття кооперащя, 11 ролi i мiсця у ви-значеннi напрямiв розвитку виробництва в сучасних теоретиюв е недосяжними. У багатьох працях ткно переплиаються, а також й пiдмiнюють один одного таю поняття як кооперащя, кооперативна вдея, коопе-ративний рух, кооперативна дiяльнiсть, кооперативи тощо. Сам термш кооперацiя застосовують до означен-ня рiзних видiв понять, школи неадекватних до його змiсту У багатьох випадках в основу визначення поняття кооперащя покладено однорвдшсть i одномашт-нiсть кооперативiв або ототожнення з 11 органiзацiйною структурою.
На думку авторiв статтi, об'ективною основою не-визначеностi трактування поняття i розумiння сутi коопераци стало ототожнення 11 в соцiалiстичний перюд лише зi споживчою кооперацiею i колгоспно-коопера-тивним рухом.
Звернемось до iсторii кооперативного руху в Украiнi i його вплив на соцiально-економiчний розвиток держави.
Кооператив, як його визначае сучасна теорiя коопераци, е первинною громадсько-господарською оргашза-цiею, добровiльним об'еднанням громадян, створеним для полшшення умов життя сво1х членiв на основi ко-лективно1 (групово1) спiвпрацi, на господарських або шших пiдприемствах, керiвництво якими здiйснюють виборнi органи, що обираються на рiвноправних засадах, демократичним шляхом, на колективних зборах.
Кооперативний рух — це громадянська дiяльнiсть члешв кооперативiв, якi мають конкретну мету. Вш виникае пiд впливом економiчних i соцiальних умов розвитку сустльства. Метою кооперативного руху е на-самперед захист економiчних штереав сво1х членiв.
На думку авторiв статтi, об'ективною основою не-визначеност трактування поняття i розумiння суп коопераци стало ототожнення 11 в сощалютичний перюд лише зi споживчою кооперащею i колгоспно-коопера-тивним рухом.
Так кооперащя, за змштом, розумiються як одна з форм оргашзаци пращ В одному випадку кооперащя розглядаеться як щеолопя i господарська форма, а в другому форма оргашзаци пращ i форма тдприем-ства. Перший — кооперативний рух як певну щеоло-гiю захисту товаровиробниюв i створення суспiльно'i сощально! справедливостi i другий напрям — з позицп економiчних i оргашзацшно-виробничих умов 11 росту i функщонування.
Цiкавий погляд з приводу розумшня поняття ко-операцiя подае В. Гончаренко. Вш розглядае коопера-щю в контекстi з поняттям самодопомога i вважае, що бiльшiсть народiв свiту вихiд iз скрутного становища знайшли саме як самодопомога населення шляхом взаемодопомоги на кооперативних засадах [7].
Автор вважае, що кооперативна щея самодопомоги може стати пею нащональною вдеею, яка об'еднае ши-рою верстви населення, громадськi органiзацii, полиичш парти у прагненнi пiдняти рiвень життя украшського народу.
Цiкавий пiдхiд до розумшня коопераци з погляду групових дш запропонував В. Зшовчук. Вш визначае кооперацiю як процес добровольного об'еднання зусиль
экономика и управление предприятиями (по видам Экономической деятельности) ISSN 2226-3780
i ресурав суб'еклв, зацiкавлених у досягненш певних соцiально-економiчних результатiв, якi можливо отрима-ти лише або швидше — за допомогою групових дш [8].
Ф. Горбонос пiд кооперацiею розумiе економiчне явище, що проявляеться в економiчних взаемовiдносинах мiж партнерами в плат '¿х спiвробiтництва з тим, щоб досягти спiльноi мети при менших питомих затратах ресурав на основi взаемноi вигоди для вах учасникiв i задоволення штереав кожного [9].
Узагальнюючи рiзнi концептуальш пiдходи до розу-мiння кооперацп можна видiлити такi напрямки:
1. Кооперащя розглядаеться як органiзацiйна структура, тобто добровшьш об'еднання людей для спшьно' господарськоi дiяльностi, або одна з форм оргашзацп пращ.
2. Кооперащя розглядаеться як процес об'еднання зусиль i ресурсiв, ототожнюеться з iснуванням анало-гiчних кооперативiв.
3. Кооперацiя розглядаеться як економiчне явище, що проявляеться в економiчних взаемовiдносинах мiж партнерами.
6. Напрями даяльност держави щодо сприяння вщродження кооперативного руху
В Украiнi кооперацiя традицiйно розвивалась широкомасштабно i поступально. Т' iсторiя нараховуе бiльше 130 рокiв, однак в останш роки масштаби укра'нсько' кооперацп рiзко знизилися, поспiшно згортаеться коопе-ративна дiяльнiсть у вах сферах.
На думку професора Я. Гончарука, головною причиною негативно' динамжи полягае в тому, що у наслщуваш одержавлеш i надмiрно централiзованi системи кооперацп сощалктичного типу неспроможнi функцiонувати ефективно в нових умовах без серйозного оновлення '¿х змшту. З iншого боку мала мшце суб'ективна недо-оцiнка ролi кооперативiв i невичерпностi и потенцiалу, вщсутшсть вiдповiдноi державно' полiтики [10].
Не заперечуючи приведених вище причин, все таки не щлком зрозумiло, як в умовах коли в державi е значна кшьюсть дрiбних товаровиробникiв, можли-вiсть кооперативу розвивати сiмейно-общиннi зв'язки, забезпечення гарантш соцiального захисту, спроможтсть кооперативу забезпечити оптимальнiсть органiзованих, економiчних i технологiчних параметрiв, кооперативний рух деградуе. Спроба штучно його реашмувати не дае позитивних результапв.
Очевидно е ще якшсь чинники, як впливають на цей процес. Зикнувшись з новими проблемами, що вимагають колективних ршень, люди в усьому свт звертаються за розв'язанням до свого минулого. Вони знаходять у недалекому минулому негативний досвщ i тому не вiрять у можливiсть розв'язати сво' проблеми шляхом кооперацп. Специфiка единого технолопчного циклу агропромислового виробництва, на думку бшь-шостi дослiдникiв АПК, зумовлюе необхвдшсть ство-рення системи взаемопов'язаних альськогосподарських кооперативiв: виробничих i обслуговуючих.
Варiант створення каскаду кооперативiв, виробни-чих, переробних, збутових, маркетингових процес дов-готривалий i дорогий. Запропонована вдея iнтеграцii сiльськогосподарськоi i споживчо' кооперацп, яка мае значну шфраструктуру. Однак споживча кооперацiя мае
вертикальш зв'язки i в iснуючому виглядi е шстру-ментом вимивання грошей з сшьсько' мiсцевостi [11].
Масштаби i темпи формування кооперативного сектора економжи залежать вiд розвитку системи ко-оперативiв. Органiзацiйне оформлення кооперативного сектора пов'язане зi створенням загальнонащонального координацiйного центру.
Щоб з уаею повнотою оцiнити роль кооперативного сектора, потенщал кооперацп, важливо ще раз ощнити унiкальнiсть цього явища, характерного для вах суспiльних устро'в i типiв економiки:
— Як сощальна органiзацiя людей, кооперацiя забез-печуе соцiальну пiдтримку i сощальний захист широких верст населення, головним чином, сощально-слабко захищених.
— Як форма господарювання, кооперащя чи не едина спроможна оргашчно поеднати особисп, колективш та суспiльнi iнтереси i ефективно функцiонувати у умовах рiзних типiв економiки, зберiгаючи при цьому сощальну спрямованiсть.
— Як складник сощально-полиично' системи, ко-операцiя тдноситься над партiйними iнтересами i щлями полiтичних рухiв, оскiльки вона як i родина, релiгiя, наука зорiентована на загальнолюдськi цiн-ностi, збереження нащональних традицiй, культурних цiнностей, общинних зв'язюв. Задовоняючи потреби простих людей та '¿х соцiальнi iнтереси, кооперащя пом'якшуе сощальну напругу, виступае опорою де-мократичних процеав у суспшьств!
— Як джерело соцiального катталу, який може кон-вертуватися у каттал економiчний i сприяе пщвищен-ню ефективностi управлiння суспiльним розвитком, е фундаментом створення громадянського суспшьства. Головною спшьною ознакою кооперативiв уах видiв,
що вiдрiзняе '¿х вщ iнших сучасних людей для спшьно' дiяльностi е те, що вони е одночасно i громадянською оргашзащею, i громадянським пiдприемством.
Кооператив — одна з форм демократы. 1снуе навiть специфiчне поняття кооперативна демокрапя, як комплекс принципiв, норм i правил, що пов'язанi з участю членiв-пайовикiв сво'х кооперативiв, у контролi за '¿х дiяльнiстю i у впливi таким чином на справи свого товариства. Кооперативна демокрапя е складовою части-ною розвитку демократы в тiй чи шшш краiнi загалом. Соцiалiстична iдеологiя, наприклад, обстоювала одер-жавлення кооперативного руху, лiквiдацiю деяких видiв кооперацiй, злиття кооперативно' власносп з державною в едину, так звану загальнонародну власшсть. Отже, кооперативна демокрапя при соцiалiзмi згорталась i мала суто декларативний характер.
Демократичний характер кооперативiв виявляеться в тому що:
а) всi члени кооперативiв мають рiвнi права i обов'яз-ки. В кооперативах будь-якого виду дiе принцип «один член — один голос», що суттево вiдрiзняе кооперативи ввд акцiонерних товариств, державних та приватних тдприемств тощо;
б) вищим органом управлiння в кооперативi е за-гальнi збори члешв-пайовиюв. Це означае, що саме члени кооперативу виршують усi питання розвитку кооперативу та його господарсько' дiяльностi;
в) всi виконавчо-розпорядчi органи управлшня, ор-гани контролю в кооперативi е виборними, '¿х обирають безпосередньо члени-пайовики.
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/6(21], 2015
Демократичш засади коопераци уособлюють вдею сощально1 взаемоди та едносп, виконуючи певну част-ку покладених на члена кооперативу зобов'язань вс учасники отримують певний каттал вщ коопераци, як фшансовий, так i соцiальний.
Вщсутшсть соцiального капiталу у агентiв колек-тивно1 ди не дае можливост об'еднати зусилля для розв'язання спшьних проблем. Страхiтливi деформа-ци у суспшьному буттi, психологи громадян, як вже не вiрять один одному, полггичним лiдерам, державi та 11 шструментам призвели до тотального знищен-ня соцiального капiталу в суспiльствi i це е причиною господарських негараздiв, невмiння сконцентру-вати зусилля i спробувати самостiйно розв'язувати проблеми.
Без допомоги держави, громадських оргашзацш процес вщродження соцiального капiталу буде довгим i нерiвним. Така пiдтримка з боку держави повинна вестись в таких напрямках:
1. Забезпечити правову пщтримку шляхом створення правово1 бази в якiй були б закршлеш статус коопе-ративiв i системи коопераци, принципи 1х побудови i функцiонування, гаранти захисту кооперативiв тощо.
2. Проводити ефективну економiчну полiтику вщ-носно кооперативiв, особливо податкову.
3. Забезпечити умови для фшансово1 стабiльностi кооперативiв. Створити спещальний кредитний фонд.
4. На особливу увагу заслуговуе кадрове забезпе-чення кооперативного сектора економжи шляхом тд-вищення доступностi кооперативiв, сшьсько1 молодi до професiйно'i пiдготовки, перетдготовки i пiдвищення квалiфiкацi'i.
5. Постшно роз'яснювати через засоби масово'1 ш-формаци iдеi коопераци, природи кооперативних форм взаемодопомоги, передового досвщу.
7. висновки
Дослiджено, що кооперацiя мае великий потенщал для забезпечення сощально'1 пiдтримки широких верств населення, а особливо сощально слабозахищених; зорiен-тована на загальнолюдських щнностях та е джерелом сощального капталу.
Встановлено, що неврахування сощального катталу при створенш кооперативiв е одшею з основних проблем скорочення кооперативного руху в Украшь Головними причинами занепаду кооперативного руху е нерозу-мшня його змшту i сутi, переважання вертикальних зв'язкiв, ототожнення з кооперацiею соцiалiстичного перюду.
Запропоновано вiдродити кооперативний рух за активно! тдтримки держави: нормативно-правового тд-крiплення, ефективно'1 економiчноi полиики, належно'1 iнформацiйного та кадрового забезпечення економiчного сектора економiки.
Лггература
1. Гршнова, О. Сощальний кащтал: сутшсть, значения, взаемо-зв'язок з шшими формами кащталу [Текст] / О. Гршнова, Н. Полив'яна // Украша: аспекти пращ. — 2009. — № 3. — С. 19-24.
2. Лесечко, М. Д. Сощальний кащтал: теор1я та практика [Текст]: монограф1я / М. Д. Лесечко, О. Г. Сидорчук. — Льв1в: ЛР1ДУ НАДУ, 2010. — 220 с.
3. Lesser, E. L. Communities of Practice, Social Capital and Organizational Knowledge [Текст] / E. L. Lesser, M. A. Fontane, J. A. Slusher // Knowledge and communities. — Boston: Butterworth Heinemann, 2000. — P. 123-131. doi:10.1016/ b978-0-7506-7293-1.50011-1
4. Коулман, Дж. Капитал социальный и человеческий [Текст] / Дж. Коулман // Общественные науки и современность — 2001. — № 3. — С. 121-139.
5. Putnam, R. D. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community [Текст] / R. D. Putnam. — N. Y.: Simon and Shuster, 2000. — 345 p.
6. Тернер, Дж. Социальное влияние [Текст] / Дж. Тернер. — СПб.: Питер, 2003. — 256 с.
7. Гончаренко, В. В. Ми свш шлях здолаемо [Текст] / В. В. Гон-чаренко // Вют ДВ. — 06.01.2012. — № 1. — С. 1-4.
8. Зшовчук, В. В. Оргащзацшщ основи сшьськогосподарчого кооперативу [Текст] / В. В. Зшовчук. — 2-ге вид. доп. i пере-роб. — К.: Логос. 2001. — 380 с.
9. Горбонос, Ф. В. Кооперащя: методолопчщ i методичщ ос-нови [Текст] / Ф. В. Горбонос. — ЛДАУ, 2003. — 264 с.
10. Гончарук, Я. Кооперативний сектор економжи i економiчний розвиток Украши [Текст]: зб статей / Я. Гончарук; за заг. ред. С. Гелея // Украшська кооперащя та сощально-еко-номiчнi аспекти. — Львiв: Вид-во Львiвськоi комерцшно! академп, 2001. — Т. 2. — С. 11-16.
11. Апопш, В. В. Споживча кооперащя Украши: проблеми сучас-ного розвитку Кн. 1. Ринкова орiентацiя споживчоi коопераци Украши [Текст]: монографiя / В. В. Апопш, С. Г. Бабенко, Г. I. Башнянш та ш; ред. С. Г. Бабенко. — Львiв: Кооп-освгта, 1999. — 366 с.
суть и ЗНАЧЕНИЕ СОЦИАЛЬНОГО КАПИТАЛА В ВОЗРОЖДЕНИИ КООПЕРАТИВНОГО ДВИЖЕНИЯ
Проанализирована роль социального капитала в деятельности сетей гражданской активности: обозначены основные подходы к пониманию понятия кооперации и роль кооперативного сектора в общественно-политической, экономической жизни граждан. Обоснована важность категории социального капитала и его взаимосвязь с деятельностью кооперативов.
Ключевые слова: социальный капитал, кооперация, кооперативное движение, доверие, кредитные союзы.
Стора Олена Анатолпвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра менеджменту оргатзацш ж. проф. G. Храпли-вого, Львiвський нащональний аграрний утверситет, Дубляни, Львiвська обл., Украта, e-mail: olena.sikora@ukr.net. Сидорчук Ористлава rputopieHa, кандидат державного управлтня, доцент, кафедра державного управлтня та мкцевого самоврядування, Львiвський регюнальний iнститут державного управлтня Нащональног академп державного управлтня при Президентовi Украти, Львiв-Брюховичi, Украта, e-mail: sydorko91@gmail.com.
Сикора Елена Анатолиевна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра менеджмента организаций им. проф. Е. Храп-лывого, Львовский национальный аграрный университет, Дубляны, Львовская обл., Украина.
Сидорчук Ористлава Григоровна, кандидат государственного управления, доцент, кафедра государственного управления и местного самоуправления, Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины, Львов-Брюховичи.
Sikora Olena, Lviv National Agrarian University, Dubliany, Ukraine, e-mail: olena.sikora@ukr.net.
Sydorchuk Orystlava, Lviv Regional Institute of Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Lviv-Brukhovychi, Ukraine, e-mail: sydorko91@gmail.com
