CC BY
35
УДК 334.73.01 (075) Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львтська КА
КООПЕРАТИВЫ СИСТЕМИ: СУТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проан^зовано рiзнi шдходи до дослщження сут кооперативних систем в еко-номiчнiй лiтературi, видiлено найбiльш типовi функцiонально-рiвневi штерпретаци кооперативних систем, зокрема вузьку, широку та гiпершироку штерпретаци цих систем. Конкретизовано принципи функцюнування кооперативних систем. ОбГрун-товано необхiднiсть вивчення кооперативних систем iз врахуванням еконс^чних, соцiальних та соцiокультурних особливостей !х розвитку.
Ключовг слова: кооперативнi системи, широка штерпретащя кооперативних систем, сощальна мета кооперативних систем.
Постановка проблеми. Створення умов для сталого економ1чного розвитку економжи Укра!ни передбачають трансформацшш змши в нащ-ональнш економщ та сощальнш сфер1, тобто в ушх систем! сощально-еконо-м1чних вщносин. Ц трансформацшш змши спрямоваш на формування рин-ково! системи господарювання, тобто на нов! принципи та методи господа-рювання в ушх сферах 1 секторах нацюнально! економжи, зокрема 1 в коопе-ративних системах.
Кооперащя е ушкальним сощально-економ!чним явищем, яке можна розглядати в економ1чному, поличному, оргашзацшному та нацюнально-культурному аспектах. У кооперативнш систем! нацюнальних економж за-хщних кра!н виготовляеться, реал1зуеться 1 споживаеться вщ 10 до 20 % ВНП, тобто кооперативний сектор становить вщ 1/10 до 1/5 загального обся-гу нацюнальних економж, що свщчить про його значну роль у розвитку 1 функцюнуванш будь-яко! нацюнально! економжи [2, с.113]. Усе це дае тд-стави стверджувати про значний вплив кооперативно! системи на ефектив-шсть нацюнально! економжи, на процеси ринкових трансформацшних змш у вггчизнянш економщ, а вщповщно це обумовило актуальшсть дослщжувано! проблеми.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Теоретичш засади ста-новлення систем кооперацп сформувались у середин Х1Х ст. в роботах сощ-алюпв-утошслв, а згодом - у працях класиюв кооперативно! теорп Е. Ван-дервельде, Г. Кауфмана, У. Кшна, Ф. Боше, Ф. Райфезена та ш. На початку ХХ ст. ютотний внесок у розвиток теорп та практику зробили укра!нсью вче-ш та практики: С. Бородаевський [6], К. Коберський [9], Б. Мартос [12], Ю. Павликовський [14]. Особлива роль у формуванш кооперативно! теорп належить М.1. Туган-Барановському [17]. В роботах кооператор1в початку ХХ ст. кооперащю дослщжували досить всеб1чно з погляду як !! сощально! природи, так ! способ1в оргашзацп економ1чно! д!яльносп.
Значний внесок у теорто розвитку кооперативних систем зробили таю сучасш науковщ, як: В. Апопш [1], С.Г. Бабенко [2; 3], Г.1. Башнянин [2, 4], С.Д. Гелей [7], I. Копич [4], Ю. Ушкаренко [18]. Однак безл1ч аспекпв досль джувано! проблеми ще не достатньо розглянут й потребують подальшого вивчення та доопрацювання.
Методика дослщження. Метою наукового дослiдження е конкретиза-цiя сутi кооперативних систем через призму вузько!, широко! та надшироко! !х штерпретацп. Розглянуто принципи функцюнування кооперативних систем.
Результати досл1дження. Кооперащя - один iз найцiкавiших феноме-нiв соцiально-економiчного розвитку людського суспшьства, який поширив-ся практично на вш сторони економiчного життя i сформувався як складна система iз внутрiшнiми взаемозв'язками та структурою. В сучасних умовах ус види кооперацп розвиваються на ринкових принципах, зростае роль кооперативних систем у соцiально-економiчному житп, актуалiзуеться необхвд-нють використання !х реального потенцiалу. Походження термша "коопера-цiя" е складним, достатньо широким i пов'язане з поняттями сшвпращ, ств-робггництва, а також сприяння, самодопомоги, об'еднання. За мiрою розвитку економжи форми кооперацп безперервно ускладнюються.
Кооперацiя за сво!м змiстом е економiчним явищем, суть якого поля-гае в економiчних взаемовiдносинах мiж партнерами в налагодженш !х ств-робiтництва для досягнення спшьно! мети внаслiдок оптимiзацil затрат мате-рiальних, фшансових, трудових, штелектуальних та iнших ресурсiв на основi взаемно! вигоди учасникiв процесу. Поряд iз цим, кооперацiя може бути представлена оргашзацшно-правовими формами дiяльностi в рiзних сферах економiки на мжро-, мезо- та макрорiвнi за галузевою або територiальною ознакою як сукупнють кооперативiв. Обидва значення "кооперацп" тюно пов'язанi мiж собою. Адже рiзноманiтнi конкретно-iсторичнi кооперативнi форми оргашзацп дiяльностi Грунтуються на об'еднаннi матерiальних, фшан-сових та iнтелектуальних ресурсiв i спiвробiтництвi людей.
Функцiонування кооперативних систем передбачае юнування певних правил, вимог чи принцитв. В економiчнiй лiтературi вiдсутнiй единий пiдхiд до розумшня кооперативних принципiв. Зокрема, В.В. Вюин наголошуе, що важливо розрiзняти принципи кооперацп i кооперативнi цiнностi, оскшьки першi "характеризуються органiзацiйно-економiчним змiстом i характером, мають практичну спрямованiсть i в органiзацiйному планi конкретизують суть та особливост кооперативно! оргатзацп. Для кооперативних цшностей домiнуючою е щейна i моральна суть, вони щеолопчно спрямовують роботу кооперативно! оргатзацп. У кооперативному рус цiнностi е первинними i зу-мовлюють змiст принцитв кооперацп у процеа iсторичного розвитку" [5].
Не заперечуючи, що такий погляд мае право на юнування, ми вва-жаемо, що кооперативш принципи е головними вихiдними положеннями, як лежать в основi формування кооперативiв. Вони визначають провiднi ще!, на яких Грунтуеться дiяльнiсть кооперативiв. Укра!нський економiст Ф. Горбонос вщповщно зауважуе, що "кооперативнi принципи е сукупнютю оргашза-цiйних, моральних та iнших основ здiйснення кооперацшно! дiяльностi. У них вiдображаються досвщ господарсько! роботи, а також змши в суспiльному i полiтичному житп кра!ни" [8, с. 88]. В. Апопш звертае увагу на те, що кооператив^ принципи "виконують подвiйну функцiю. З одного боку, визначають кооперативш цшносп, а з шшого - сприяють здiйсненню кооперативно! дь яльност у рамках специфiчних органiзацiйних форм Кооперативнi принципи
лежать в основi кооперативного руху i е джерелом його життево! сили" [1, с. 121]. С. Бабенко подае принципи кооперацп у широкому розумшш та вважае, що "вони виконують триедину функцiю. З одного боку, за умов !х дотриман-ня, вони забезпечують розвиток i функцюнування кооперативiв у межах спе-цифiчно органiзацiйних норм, а з шшого - вiдображають кооперативнi цш-носп i зумовлюють !х реалiзацiю. Крiм того, принципи кооперацп сприяють досягненню щентичносп кооперативiв i кооперативних оргашзацш" [3, с. 25].
Кооперативнi принципи, як лежать в основi функцюнування кооперативних систем, сформульовано у "Заявi про кооперативну iдентичнiсть", прийнятш у вереснi 1995 р. на ювшейному ХХХ1 Конгресi Мiжнародного кооперативного альянсу в Манчестер^ Цими принципами, яю реалiзують на практищ цiнностi кооперативного руху, е:
1. Добровшьшсть [ ввдкрите членство.
2. Демократичний членський контроль, який полягае в тому, що члени кооперативу беруть участь в розробщ перспективных напрям1в д1яльност та мають право контролю за д1яльшстю кооперативу.
3. Економ1чна участь члешв кооперативу, тобто каттал кооперативу, фор-муеться за рахунок внесюв його члешв, а також члени кооперативу беруть участь у формуванш напрям1в використання отриманого доходу.
4. Автоном1я [ незалежшсть д1яльност кооперативу, що контролюють тшь-ки його члени.
5. Кооперативи забезпечують освпу та тдвищення квал1ф1кацп для сво!х члешв, надають шформащю про переваги кооперацп.
6. Ствпраця м1ж кооперативами, що сприяе розвитку кооперативного руху.
7. Турбота про розвиток сво!х громад зпдно з визначеною програмою дь яльност кооперативу [19].
Ц фундаментальнi кооперативнi принципи, по-перше, е в основi дь яльност будь-яко! сучасно! кооперативно! системи, а по-друге, вони допов-ненi спещальними та нацiональними кооперативними принципами, яю виро-били мiжнароднi об'еднання окремих видiв кооперацп. Головною темою Мiжнародного кооперативного дня, проведеного пiд епдою Мiжнародного кооперативного альянсу та Оргашзацп Об'еднаних Нацiй 4 липня 2009 р., стала протидiя кооперативами свгговш економiчнiй кризi. При цьому голов-ний наголос зроблено не на економiчному зростаннi кооперативiв, а на дот-риманнi кооперативних принципiв дiяльностi як фактора глобального еконо-мiчного оновлення [15, с. 129].
Щд час дослiдження еволюцп кооперативних систем важливо розрiз-няти дiйсну багатомаштнють !х iсторичного розвитку та лопчш закономiр-ностi !х еволюцп, що очищеш вiд випадковостей та специфжи конкретно! економiки. Особливого значення поеднання юторичного та логiчного пiдходу набувае для дослщження перехщно! (трансформацшно!) економжи. Для того, щоб зрозумiти закономiрностi розвитку кооперативних систем, потрiбно ви-дiлити в !хнш еволюцп закономiрне й абстрагуватись вiд випадкового. Своею чергою, виявлення закономiрностей трансформацп кооперативних систем за умови доповнення !х знаннями щодо нацюнально!, юторично!, культурно! специфжи створюе можливiсть формування об'ективно обумовлених опти-
мальних моделей !х розвитку на майбутне. Труднощi такого аналiзу зумовле-нi тим, що повнiстю виявити об'ективнi закономiрностi еволюцп певно! еко-номiчноl системи можна лише тод^ коли вона завершила свш шлях розвитку i вiдтворюеться на власнiй основi або починае згортатись, гинути.
Теоретичне дослщження, яке дае змогу виявити змют певно! еконо-мiчноl системи, Грунтуеться на емпiричному вивченнi iснуючих явищ та про-цесiв i передбачае формування закономiрностей виникнення, функцiонування та еволюцп системи. Завершальним етапом системного дослщження при цьому е застосування порiвняльного аналiзу рiзних економiчних систем та визначення перспектив !х розвитку на яюсно вищiй основi.
Щодо визначення "кооперативних систем" в економiчнiй лiтературi iснують рiзнi пiдходи. Так, зокрема Ю.В. Ушкаренко та В.1. Грек пiд коопе-ративною системою розумтоть "сукупнiсть взаемопов'язаних i взаемозалеж-них носпв кооперативних вiдносин, яю дiють як едине цiле. Системою може бути тдприемство, об'еднання тдприемств або iнше органiзацiйне коопера-тивне утворення будь-якого рiвня" [18, с. 376]. Вони видшяють чотири рiвнi кооперативно! системи. Перший рiвень визначаеться кооперативами, якi створюють громадяни чи юридичш особи на територп сшьських та мiських поселень. На другому рiвнi виникають кооперативнi оргашзацп, що створеш районними об'еднаннями кооперативiв, на третьому - обласнi об'еднання ко-оперативiв (союзи й асощацп), на четвертому - нащональна кооперативна ор-ганiзацiя як об'еднання кооперативiв (сокгав i асоцiацiй) на рiвнi кра!ни.
Марочко В.1. наголошуе на тому, що кооперативна система мае зов-шшш органiзацiйнi ознаки (товариство, спшка товариств, спiлка спiлок), тд-креслюючи, що в iсторичному аспектi територiальнi кордони кооперативних систем не завжди зб^алися з адмiнiстративними, оскiльки !х створення пщ-порядковувалось питанням економiчноl доцiльностi з врахуванням виробни-чо! та сощально-господарсько! особливостi певних репошв [11, с. 69].
Отже, в економiчнiй лiтературi у вузькому розумшш кооперативна система трактуеться як суто господарська дiяльнiсть людей-власникiв з метою задоволення переважно власних потреб члешв певного кооперативу. На наш погляд, загалом правильне визначення е виключно економiчним або ор-ганiзацiйно-економiчним, а вiдповiдно - дещо обмеженим. При цьому поза увагою залишаеться значна частина кооперативно! дiяльностi, що не е суто економiчною чи господарською, а виступае як похщна вщ не!. Недостатнiсть такого аналiзу полягае також у тому, що не дае змоги повнютю дослщити суто економiчну дiяльнiсть в тому плат, в якому вона визначаеться позаеконо-мiчними факторами. В межах суто економiчного аналiзу е доступним тзнан-ня природи лише частини економiчних процесiв. На певному етапi це дослi-дження мае штегруватись з дослiдженням, яке розглядае економiчну дiяль-нiсть з врахуванням впливу позаекономiчних процесiв.
На вщм^ вiд економiчних дослiджень середини ХХ ст., коли досль дження економiчних процесiв здiйснювались невiдривно вiд сощального дос-лiдження, сучаснi теоретики здебшьшого розрiзняють соцiальнi й економiчнi аспекти дослщження в тому сенш, що виводять сощальне з-поза меж еконо-
мiчного. При цьому соцiальне трактуеться як моральне, гумаштарне та гума-нiстичне. Сощальне передбачае врахування аспектiв, що стосуються добро-буту людини та суспшьства, яю важко або неможливо тдрахувати в еконо-мiчному сенсi [16].
У широкому розумшш кооперативнi системи виступають як еднють господарсько!, соцiально-економiчноl та сощально! дiяльностi людей-власни-юв з метою задоволення переважно власних потреб учасниюв. При цьому кооперативы системи вже повиннi бути об'ектом вивчення i економiчноl теорп, i соцюлогп. Методологiчна цiннiсть цього тдходу до дослiдження коопера-тивних систем полягае у можливостi використання суто теоретичних поло-жень для аналiзу як економiчних, так i соцiально-духовних аспектiв кооперативно! дiяльностi. Це сприяе, з одного боку, формуванню ширшо! економiч-но! теорп кооперативних систем, а з шшого - створюе можливють для пог-либленого аналiзу власне економiчноl сфери, адже значна частина економiч-них процешв мае позаекономiчне, зокрема сощально-духовне, походження (природу).
У визначеннi природи кооперативних систем iз використанням сощ-ально-економiчного пiдходу подекуди характерна абсолютизацiя ролi кооперативно! форми власностi на основш економiчнi ресурси. При цьому влас-нiсть на ресурси розглядаеться як визначальний фактор економiчного розвит-ку [10, 13]. Попри важливють iнституцiонального середовища для функщ-онування i розвитку економiчних систем, зокрема i кооперативних, абсолю-тизацiя значення вщносин власностi та вiдокремлення !х вiд iнших факторiв (технiко-технологiчних, органiзацiйно-економiчних, соцiальних, сощально-духовних, соцiально-iнтелектуальних, полпичних тощо) неправомiрна. Сощ-ально-економiчний шдхщ мае поеднуватись з аналiзом технiко-економiчноl основи функцiонування кооперативних систем, тобто з оргашзацшно-еконо-мiчним пiдходом.
Дд час застосування власне економiчного аналiзу економiчних проце-сiв економiчнi фактори виступають як фактори формування вщповщних еко-номiчних параметрiв. При цьому сощально-духовш фактори е факторами змь ни цих параметрiв. Цей тдхщ до аналiзу передбачае розгляд сощально-ду-ховних факторiв як чинники, що посилюють або послаблюють залежнють мiж економiчними параметрами, додатково впливаючи. Таке "залучення" со-цiально-духовних факторiв до економiчного аналiзу робить його повшшим i досконалiшим. При цьому виникае принципова можливють переходу вщ час-тково! економiчноl теорil кооперативних систем до загально!, що е бшьш об'емною i практичною. Таким чином, часткова економiчна теорiя кооперативних систем передбачае дослщження впливу виключно економiчних фак-торiв на певш економiчнi процеси. Загальна (спецiальна) економiчна теорiя кооперативних систем включае поряд iз цим додаткове дослiдження еконо-мiчних процесiв з позицiй впливу на них позаекономiчних факторiв, зокрема сощально-духовних.
Разом iз тим, сощально-духовш фактори можна розглядати як форму-ючi (а не додатковi) щодо визначення економiчних процесiв. У такому випад-
ку Bei iншi фактори, KpiM сощально-духовних, своею чертою, будуть розгля-дати як фактори додаткового впливу. При цьому виникае питання про форму -вання соцiологiчноï полiтичноï економiï кооперативних систем та наближен-ня до соцiологiчноï економiки.
Широка iнтерпретацiя кооперативних систем, попри наведет переваги, несе в œ6i певну небезпеку тдмши предмету дослiдження. Аналiз сучас-ноï лiтератури з питань кооперацiï свщчить, що подекуди дослiдники не вловлюють гранi мiж власне економiчним, соцiально-економiчним та сощ-ально-духовним аналiзом. На практищ дiйсно економiчна, соцiальна та духовна складова тiсно взаемно переплетет, являючи синкретичну еднiсть. Але теоретичний анатз потребуе виокремлення з ^eï едностi рiзних сфер з неод-наковою природою (змiстом).
Можлива також надширока iнтерпретацiя кооперативних систем, яка передбачае дослщження ïх в едносп господарськоï, соцiально-економiчноï, соцiально-духовноï та полiтичноï дiяльностi. При такому пiдходi кооператив-ну систему, по суп, аналiзують як мiнi-суспiльство (квазiсуспiльство), з при-таманними для суспiльства загалом видами людськоï дiяльностi. При цьому теоретичному пiдходi поряд з об'ектом вивчення економiчноï та соцюлопч-ноï науки, кооперативнi системи виступають об'ектом полгголопчного досль дження. Внаслiдок створюеться можливiсть формування i економiчноï, i сощ-ологiчноï, i полiтичноï теорп кооперативних систем.
На основi гшерширокого (надширокого) трактування кооперативних систем з'являеться можливють аналiзу економiчноï сфери кооперативних систем з позицш впливу полггачних факторiв на результативнiсть ïх функщону-вання. При цьому постае питання про чутливють економiчноï дiяльностi до полiтичних змiн, насамперед рiвня демократизацiï чи лiбералiзацiï.
Визначення конкретного рiвня чутливостi кооперативних систем до цих змш на практицi ютотно ускладнене через вiдсутнiсть вiдповiдноï емт-ричноï бази. Насамперед причина цього в недолжах статистичного та фшан-сового облiку, в розбалансованостi щн та iнших чинниках, що унеможливлю-ють адекватний вимiр багатьох економiчних параметрiв. Натомiсть визначення конкретного рiвня чутливостi кооперативних систем до демократизацп та лiбералiзацiï спроможне зробити бшьш обгрунтованим визначення оптималь-них меж демократизацп в кооперативному секторь Позитивно впливае де-мократизацiя насамперед у довгостроковому ринковому перiодi. В короткос-троковому ринковому перiодi намагання тдвищити економiчну ефективнiсть функцiонування кооперативних систем здебшьшого потребуе певного обме-ження демократизацiï та недопущення тотальноï лiбералiзацiï.
Можливий i нейтральний вплив лiбералiзацiï на ефективнiсть функщ-онування певноï кооперативноï системи. G певт пiдстави вважати, що стабь лiзацiя (нейтралiзацiя) впливу демократизацiï на економiчну ефективнiсть найсильнiше проявляеться у висококонкурентних економiчних системах (як кооперативних, так i некооперативних). Натомють для концентрованих та надконцентрованих економiчних систем властивий негативний вплив демократизацп на економiчну ефективтсть.
Варто зауважити, що вплив полгтичних факторiв (насамперед демок-ратизацп та лiбералiзацu) на економiчну, соцiальну i духовну ефектившсть функцiонування кооперативних систем е рiзний за характером та штенсив-шстю. На сьогоднi на цю обставину в наукових дослiдженнях та на практищ загалом зважають недостатньо. Проте врахування того, що за негативного впливу полiтичних факторiв на економiчну ефективнiсть можливий позитив-ний вплив на сощальну чи духовну складову, вкрай необхiдне для формуван-ня виважено! державно! кооперативно! полпики. Абсолютизащя негативного впливу демократизацп та лiбералiзацil на економiчну ефективнiсть зумовлюе висновок про !х "шкiдливiсть" загалом, недооцiнку позитивного впливу висо-ко! ефективност в соцiально-духовному планi у вщдаленш перспективi.
За мiрою розвитку кооперативних систем вплив позаекономiчних фак-торiв на економiчну сферу функцюнування кооперативних систем поступово зростае. Це, своею чергою, актуалiзуе подальшу соцiалiзацiю та полiтизацiю економiчних дослiджень. Вщповщно кооперативнi системи дослiджують як еднють господарсько!, соцiально-економiчноl, сощально-духовно! та полгтич-но! дiяльностi. При цьому об'ект економiчного дослiдження пов'язуеться з об'ектом соцюлопчних та полiтологiчних дослiджень.
На вщм^ вiд економiчноl теорп, соцюлопчна та полiтична теорп кооперативних систем знаходяться лише на стадп становлення. Це, на наш пог-ляд, пояснюють слабшим розвитком сощально-духовно! та полпично! сфери кооперативно! дiяльностi на практицi, що властиво для бшьшост економiк. Разом iз тим, недостатнш рiвень розробки сощолопчно! та полпично! теорп кооперативних систем, своею чергою, стримуе формування теоретичних основ досконало! економiчноl теорil кооперативних систем i трансформацil !! iз частково! у спецiальну теорiю.
Мiра соцiалiзацil та полiтизацil економiчного дослщження кооперативних систем залежить вщ того, наск^льки цi системи е розвиненими та складними. Оскiльки просп кооперативнi системи характеризуються обмеже-ним впливом сощально-духовних та полiтичних факторiв на економiчну сферу, то достатшм може бути i чисто економiчний аналiз. На противагу цьому складш кооперативнi системи характеризуються в^утним впливом техноло-гiчних, соцiально-духовних, сустльно-полгтичних факторiв на функцiону-вання системи та досягнення !! цшьово! функцп. Це зумовлюе необхiднiсть iнтегрального за сво!м характером економiчного дослiдження, що не обме-жуеться лише економiчним матерiалом, набуваючи при цьому ново! якосп та репрезентативностi.
Висновки. Кооперативш системи виступають як еднiсть господарсько!, соцiально-економiчноl та соцiальноl дiяльностi людей-власникiв з метою задоволення переважно власних потреб учасниюв. Це створюе об'ективну не-обхiднiсть !х аналiзу зi сторони як економiчних, так i соцiально-духовних ас-пектiв !х функцiонування. Кооперативнi принципи - це головш вихiднi поло-ження, яю лежать в основi функцiонування кооперативних систем. 1х роль i економiчна природа проявляеться у формi носив i регуляторiв внутрiшнiх i зовшшшх вiдносин кооперативу.
Кооперативнi системи в широкому розумшш виступають як еднють господарськоï, соцiально-економiчноï та соцiальноï дiяльностi людей-власни-кiв з метою задоволення переважно власних потреб учасниюв. Можливють використання теоретичних положень для анатзу як економiчних, так i сощ-ально-духовних аспектiв кооперативноï дiяльностi дае змогу поглиблено дос-лщити власне економiчну сферу, адже значна частина економiчних процесiв мае позаекономiчне, зокрема соцiально-духовне, походження.
Л1тература
1. Апопш В. Нов1 кооперативш принципи та проблеми 'х застосування в сучасних умо-вах / В. Апопш, I. Мельник // Укра'нська кооперащя: юторичш та соц1ально-економ1чн1 аспекта : зб. статей. - Льв1в, 1998. - Т. 1. - С. 121-141.
2. Бабенко С.Г. Посттрадицшш напрями дослщжень кооперативних економ1чних систем / С.Г. Бабенко, Г.1. Башнянин, А.Г. Драбовський // Науков1 пращ Лгавничо' академи наук Украши : зб. наук. праць - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 113-115.
3. Бабенко С.Г. Трансформащя кооперативних систем у перехщнш економщ : монография / С.Г. Бабенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - 332 с.
4. Башнянин Г.1. Ринков1 економ1чш системи: проблеми становлення, функщонально' структуризаци i типолопзаци / Г.1. Башнянин, I.M. Копич, М.П. Слюсарчик. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2001. - 212 с.
5. Вюин В.В. Ретроспективний анал1з формування i розвитку м1жнародних кооперативних принцишв у Х1Х-ХХ ст. / В.В. Вюин // Економ1чний форум. - 2011. - № 1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_1 /1 .pdf.
6. Бородаевський С.В. 1стор1я коопераци / С.В. Бородаевський. - Прага : Вид-во Укра'н-ський громадський видавничий фонд, 1925. - 344 с.
7. Гелей С. Д. Кооперащя i нацюнальне вщродження укра'нсько' державност / С.Д. Гелей // Нацюнальний кооперативний рух та структурш змши в економщ Украши XXI столптя : зб. наук. праць учасниюв М1жнар. наук.-прак. конф. - К. : Вид-во "Укоопосвгга", 2001. - С. 73-82.
8. Горбонос Ф.В. Кооперащя: методолопчш i методичш основи / Ф.В. Горбонос. - Льв1в : Вид-во ЛАДУ, 2003. - 264 с.
9. Коберський К. Велига проблеми сучасно' економ1чно1 политики / К. Коберський. -Льв1в, 1934. - 154 с.
10. Любимцева С.В. Трансформация экономических систем / С.В. Любимцева. - М. : Изд-во "Экономистъ", 2003. - 443 с.
11. Марочко В.1. Кооперативна форма виробничо' д1яльност1 в Укра'щ (друга половина XIX - перша третина XX ст.): юторико-теоретичний аспект / В.1. Марочко // Нацюнальний кооперативний рух та структурш змши в економщ Украши XXI столптя : зб. наук. праць учасниюв конф. - К. : Вид-во "Укоопосвгга", 2001. - С. 67-73.
12. Мартос Б. Теор1я коопераци / Б. Мартос. - Регенсбург: Бертесгаден, 1947. - 386 с.
13. Олейник А.Н. Институциональная Экономикс / А.Н. Олейник. - М. : Изд-во ИН-ФРА-М, 2000. - 446 с.
14. Павликовський Ю. Кооперативна республжа. Ч. 1. / Ю. Павликовський. - К. : Рев> зшний союз Укр. кооператив, 1928. - 548 с.
15. Сем1в С. Вплив свпово' фшансово' кризи на д1яльнють споживчо' коопераци Украши / С. Сем1в // Вюник Льв1всько1 комерцшно' академи. - Сер.: Економ1чна. - 2009. - Вип. 30. - С. 127-32.
16. Социальное измерение экономических процессов. Под ред. д. э. н. Ю.Г. Павленко, д. э. н. И.В. Соболевой. - М. : РАН, ИЭ, 2009. - 280 с.
17. Туган-Барановський М. Кооперащя, ïï природа i мета / за ред. К. Боберського / М. Туган-Барановський. - Льв1в, 1936. - 168 с.
18. Ушкаренко Ю.В. ^ентифжащя понять "кооперативний рух" i "кооперативна система" / Ю.В. Ушкаренко, ВХ Грек // Науково-техшчний вюник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7. - С. 374-377.
19. Statement on the Co-operative Identity. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ica.coop/principles-revisions. - 25.12.2010.
Драбовский А.Г. Кооперативные системы: сущность, принципы и особенности исследования
Проанализированы различные подходы к исследованию сущности кооперативных систем в экономической литературе, выделены наиболее типичные функци-онально-уровневые интерпретации кооперативных систем. Конкретизированы принципы функционирования кооперативных систем. Обоснована необходимость изучения кооперативных систем с учетом экономических, социальных и социокультурных особенностей их развития.
Ключевые слова: кооперативные системы, широкая интерпретация кооперативных систем, социальная цель кооперативных систем.
DrabovskiyA.G. The co-operative systems: the essence, principles and peculiarities of the researches
Directions of researches of the co-operative systems are analyzed in economic literature, the most typical functionally level interpretations of the co-operative systems are selected. Concretized principles of functions of the cooperative systems. Necessity studying of co-operative systems, from positions them economic, social and social-cultural essence are substantiated.
Keywords: co-operative systems, wide interpretation the co-operative systems, social purpose of the co-operative systems.
УДК65.016.8:658.0 Доц. С.Т. Дуда, канд. екон. наук;
магктрант I.B. Михайлик - Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ АНАЛ1ЗУ БАНКРУТСТВА ШДПРИЕМСТВА ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
Дослщжено екож^чну природу та поняття банкрутства шдприемства. Запро-поновано авторське тлумачення поняття "банкрутство шдприемства". Подано основ-ш напрями шдвищення антикризового управлшня шдприемства, а також визначено шляхи подолання банкрутства на шдприемства
Ключовг слова: банкрутство, прогнозування банкрутства, фшансове становище шдприемства.
Вступ. Сучасний етап розвитку Укра!ни характеризуемся переборен-ням макроеконсмчно! кризи, яка була характерна для 90-х роюв ХХ ст., та переходом економжи на траекторт сталого економiчного зростання.
Огляд останшх дослвджень i публжацш. Теоретичш та практичш ас-пекти дiагностики iмовiрностi банкрутства тдприемств дослщжено у науко-вих працях О.В. Мороза, Т.Б. Бердшково!, В.А. Верби, I.A. Бланка, Л.О. Лшо-ненко, А.С. Вартанова, Е.М. Короткова, А.П. Ковальова, М.В. Афанасьева, Г.В. Савицько!, О.О. Терещенка, В.М. Зарубинського й шших вгтчизняних i зарубiжних учених-економюпв.
Постановка завдання. Актуальшсть обрано! теми випливае з того, що донедавна для бшьшосп суб'екпв господарювання процеси банкрутства були мало вщомь Лише в перюд реформування економiки (тсля лжвщацп планового розподiлу використання грошових ресурсiв) вiдчутними стали такi економiчнi явища, як нерентабельнiсть, неплатоспроможнiсть тдприемств. Характерними ознаками фшансово! кризи шдприемства е скорочення попиту на його продукщю i, як наслiдок, зниження обсяпв виробництва; зростання
