CC BY
11
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК334.73.01 (075) Проф. С.Г. Бабенко, д-р екон. наук;
проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львiвська КА
ТРАДИЦ1ЙН1 НАПРЯМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КООПЕРАТИВНИХ СИСТЕМ У ЕКОНОМ1ЧН1Й Л1ТЕРАТУР1
Розглянуто традицшш напрями дослщження кооперативних систем в коопера-тивнш економiчнiй лiтературi та подано i'x детальну характеристику. Здiйснено спробу всебiчного аналiзу принципу демократизму перехщних кооперативних систем з позицш його впливу на результативнiсть ix функцiонування. Встановлено, що одним i3 найперспективнiшиx наукових напрямiв дослiдження кооперативних систем е вивчення цих систем з позицш "х духовно'1 чи сощально-духовно'1 сутностi. Лише воно дасть змогу сформувати в майбутньому найдосконалшу теорiю переxiдниx кооперативних систем.
Ключов1 слова: кооперативы системи, напрями дослщження кооперативних систем, теxнiко-економiчний напрям дослщження, соцiально-економiчний напрям дослщження, органiзацiйно-економiчний напрям дослщження, сощальна мета i ць льова функцiя кооперативних систем, пол^ична основа, духовна та сощально-духов-на сутшсть кооперативних систем.
Prof. S.G. Babenko;prof. G.I. Bashnyanin; assoc. prof. A.G. Drabovskiy-
L'viv commercial academy
Traditional directions of researches of the co-operative systems are
in economic literature
Traditional directions of researches of the co-operative systems are examined in cooperative economic literature and given them the detailed description. The attempt of comprehensive analysis of principle of democracy of the transitional co-operative systems is carried out from positions of his influence on effectiveness of their functioning. It is set that one of the most perspective scientific directions of research of the co-operative systems there is a study of this systems from positions them spiritual or socialspiritual essence. Only it will enable to form the most perfect theory of the transitional co-operative systems in the future.
Keywords: co-operative systems, directions of research of the co-operative systems, tekhniko-ekonomichniy direction of research, socio-economic direction of research, organizationally economic direction of research, social purpose and objective function of the co-operative systems, political basis, spiritual and socially spiritual essence of the co-operative systems.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економши Украши характеризуеться кардинальними трансформацшними процесами, економ1ч-ною основою яких е ринкова система господарювання. Адже лише ринкова економжа, як теоретично довели класики полiтичноi економп А. См1т i Д. Pi-кардо та практично шдтвердив свгговий, створюе вс потрiбнi економiчнi умови для децентрашзацп i розосередження полггично1" влади i розквiту де-мократичних свобод. Лише за ринково!" економiчноi системи можна найпов-
шшою мiрою дотримуватися принципу сощально1 справедливостi, оскшьки конкурентний ринок надiлений здатнiстю здшснювати еквiвалентний обмiн товарiв, послуг, чи благ в економiчнiй системi. Отже, реформувати нащ-ональну економiчну систему доцшьно у напрямi створення умов для вщнов-лення i розвитку конкурентних ринкових структур, конкурентного ринку. Ке-руючись щею стратегiчною метою, ми повинш здiйснювати трансформацiю вЫх сфер нацюнально1 економiчноl системи, зокрема тако! важливо! И скла-дово!, як кооперативна система. Про неабияку И значущдсть свiдчить той факт, що у розвинених крашах кооперативи обслуговують приблизно 20 % населення, в крашах, що розвиваються - 33 %, а в крашах з перехiдною еко-номiкою - близько 40 %; в кооперативнш системi нацiональних економiк бь льшост кра!н свiту виготовляеться, реалiзуеться i споживаеться вiд 10 до 20 % ВНП. Крiм цього, кооперативний сектор не е окремим "островом" нащ-онально! економiки. Кооперативна економiчна система тiсно взаемопов'язана iз некооперативною частиною нацюнально1 економiки як прямими, так i зво-ротними зв'язками. У сучаснiй вiтчизнянiй економiцi, яка активно трансфор-муеться в ринкову, кооперативний сектор вщчувае на собi неабиякий тиск некооперативного. Внаслщок чого виникае теоретична i практична потреба по-шуку шляхiв, способiв i методiв адаптаци кооперативного сектору до змши зовнiшнього середовища, до ринкових умов функщонування. Роль i значення кооперативно: системи у функщонуванш та розвитку нацюнально1 економь ки, а також И вплив на ринкове реформування вггчизняно1 економжи зумов-люе актуальнiсть дослщжувано1 проблеми.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Кооперативы системи i проблеми стали об'ектом наукових дослiджень досить давно, шсля створення першого кооперативу у мют Рочдель (Англiя) 1844 р. Першими дослщника-ми кооперативних проблем були сощалюти-утошсти - Сен-Сiмон, Фур'е, Оу-ен, а дещо пiзнiше - представники посткласично1 школи пол^ично1 економи i тако1 И гiлки, як марксистська полггична економiя. Значний внесок у теорда соцiально-економiчного розвитку кооперативних систем зробили таю сучасш науковщ, як В. Апопiй, I. Копич, в. Рехлецький, Ю. Турянський, I. Чупик. Однак, безлiч аспектiв дослщжувано1 проблеми залишаеться не достатньо висвггленими та потребують подальшого доопрацювання.
Методика дослвдження. У цiй роботi охарактеризовано традицшш нап-рями дослiдження кооперативних систем у кооперативнш економiчнiй лггера-турi та традицiйнi напрями розвитку теорй кооперативних систем.
Результати дослвдження. Всю iсторiю становлення i розвитку еконо-мiчних знань про кооперацш та кооперативнi системи можна подшити на два перiоди - традицшний i сучасний. Перший розпочався в середиш XIX ст. i завершився у першiй половинi XX ст. На цьому еташ розвитку теорй кооперативних систем ч^ко викристалiзувалось шiсть головних напрямiв досль дження, а саме: технiко-економiчний; соцiально-економiчний; оргашзацшно-економiчний; дослiдження кооперативних систем з позицш !х сощально1 мети i цшьово1 функци; дослiдження кооперативних систем з позицiй !х поль тично1 основи, духовно1 чи сощально-духовно1 сутностi.
Дослiдники, яю працювали в руслi першого напряму, дослщжували кооперативнi системи з позицш TexHÎKO-eKOHOMÎ4HOÏ сфери кооперативних систем, зосереджуючись на таких проблемах, як диференщащя та iнтеграцiя працi i виробництва. Завдяки такому дослщженню була сформована й отри-мала певний розвиток так звана технiко-економiчна теорiя кооперативних систем, основною вадою я^ було те, що кооперацiю вона трактувала надто широко. Кооперацiю, зпдно з щею теорiею, розглядали як загальноекономiч-ний процес, що е зворотною стороною процесу диференцiацiï чи подшу пра-цi. Тобто кооперацш як специфiчну економiчну систему ототожнювали з ш-теграцiею в ïï найширшому значеннi як певного об'еднання попередньо "роз-дiленоïм працi. Технiко-економiчний пiдхiд до вивчення кооперативних проблем дав змогу лопчно виводити кооперацш з шших форм господарювання i довести, що виникнення коопераци - це об'ективний iсторичний процес. Од-нак вiн не давав змоги видшити ту специфiку, завдяки яюй кооперативнi системи вщмежовують себе вiд некооперативних систем.
Прихильники другого напряму дослщжували кооперативнi системи винятково з позицш характеру кооперативно'' власност [1-8]. Завдяки прак-тичнш реалiзацiï цього напряму було закладено основи так звано'' сощально-економiчноï теорiï кооперативних систем, об'ектом я^ стали кооперативнi системи як таю, а предметом - соцiально-економiчна сфера цих систем. У межах соцiально-економiчного напрямку i на його основi вдалося виявити спе-цифжу кооперативних систем. Цi системи розглядали як таю, що базуються на спшьнш власностi громадян, якi провадять економiчну дiяльнiсть з метою задоволення власних потреб. У ру^ цього напряму i на його основi було розроблено концепцш кооперативноï власност як специфiчноï форми влас-ност на основнi виробничi ресурси. Однак, незважаючи на безсумнiвнi до-сягнення в розвитку теори соцiально-економiчноï основи кооперативних систем, вона так i не змогла дати точне наукове визначення кооперативноï влас-ност як соцiально-економiчноï основи кооперативних систем. Крiм цього, цей напрям розвитку i формування економiчноï теорiï кооперативних систем поступово виродився в схоластичний. Багато дослщниюв почали активш схо-ластичнi пошуки якихось специфiчних вщносин власностi, наприклад, воло-дiння, розпорядження, що привело соцiально-економiчну теорiю кооперативних систем у "глухий кут".
У ходi практичноï реалiзацiï органiзацiйно-економiчного напряму було створено так звану оргашзацюналютську концепцiю кооперацiï та кооперативних систем. Такий шдхщ до вивчення кооперативних систем набув широкого поширення в Х1Х ст., а його традицп знайшли продовження у ХХ ст. (У. Кшн, Ф. Бюше, Шульце-Демг, Ф. Райфезен). З позицш цього шдходу, до-слiдник мае змогу досить глибоко вивчити органiзацiйно-економiчну сферу кооперативних систем як певний i специфiчний предмет дослщження i на цш основi не тiльки з'ясувати органiзацiйно-економiчну природу кооперативних систем, а й закласти основи органiзацiйно-економiчноï теорiï кооперативних систем як однiеï з важливих складових економiчноï теорiï кооперативних систем [9-14]. Основна вада органiзацiйно-економiчного шдходу до вивчення кооперативних систем полягае в тому, що його прихильники абсолютизували
результати свого дослщження. З таких позицш, кооперативы системи - це лише специфiчна форма оргашзацй працi людей-власникiв, яю дiють з метою досягнення певних сощальних i сощально-духовних цiлей. Водночас, ця кон-цепцiя кооперативних систем досить правильно i достатньо точно вщображае ïx органiзацiйно-економiчну природу, а тому ïï варто розглядати як один з можливих напрямiв кооперативного дослщження. За сучасних умов практична реалiзацiя органiзацiоналiстськоï концепцiï кооперативних систем повинна полягати у вивченш тих нових форм оргашзаци кооперативного бiзнесу, яю в економiчно розвинених крашах Заходу сформувались до юнця першо1' третини ХХ ст., а за перехщних умов почали виникати на початку 90-х роюв минулого столтя. До таких форм кооперативного бiзнесу належать кооперативш концерни, консорцiуми та деякi iншi форми.
Дослiдники, якi працювали в ру^ четвертого напряму, дослiджували кооперативш системи з позицiй ïx сощально1" мети i цiльовоï функцй. За умов тако1' спрямованостi дослiдження основним предметом вивчення е соцiальна сфера кооперативних систем. Цей напрям розвитку кооперативно:' теорй' зда-тний привести до формування лише соцiальноï теорй кооперацй i кооперативних систем. Якщо стояти на позицiяx економiчного детермiнiзму, то сощ-альний шдхщ варто розглядати як позаекономiчний. Поряд iз тим, саме вiн дае змогу виявити одну iз найважливших особливостей, власноï специфiки кооперативних систем. Прихильники соцiальноï теорй кооперативних систем наголошують, що це такi системи, функщонування i розвиток яких спрямова-нi на задоволення переважно власних сощальних i духовних потреб члешв кооперативу [15-21]. Дослщження кооперативних систем з суто сощальних позицш е особливо конструктивним, якщо стояти на позищях сощально-ду-ховного детермiнiзму - розглядати сощально-духовш чинники не тшьки як кiнцеву мету будь-якого економiчного розвитку, а й як його найважлившу детермiнанту. Вiдxiд вiд економiчного i переxiд до соцiально-дуxовного де-термiнiзму в дослiдженнi кооперативних проблем означае яюсно новий сту-шнь становлення i розвитку економiчноï теорй кооперативних систем, ос-кiльки вища економiчна теорiя може бути сформована лише тод^ коли ми прагнемо дослщжувати економiчну сферу кооперативних систем не з еконо-мiчниx, а сощальних i сощально-духовних позицiй. Однак сощальний пiдxiд до вивчення кооперативних систем не реалiзуе окресленоï вище заданостi на-укового аналiзу. Бшьшють приxильникiв такого пiдxоду акцентують увагу на сощальнш метi кооперативного розвитку, не переводячи сощального аналiзу цих систем в бшьш конструктивну площину - дослiдження того, як сощально-духовш чинники виступають окремим фактором економiчного розвитку i як вони трансформують iнтегральну (загальну) ефективнiсть кооперативноï дiяльностi.
Дуже важливий напрям розвитку кооперативного дослщження стано-вить дослщження кооперативних систем з позицiй ïx полiтичноï основи. Основним результатом такого дослщження е формування полiтичноï теорiï кооперативних систем. Об'ектом вивчення цiеï теорiï виступають кооперативш системи, а предметом - полггична сфера чи полггична пiдсистема цих систем. 1сторично так склалося, що полггична теорiя кооперативних систем не виок-
ремилася в окрему науку. Вона юнуе i розвиваеться в межах економiчноï те-орiï, як одна з ïï складових. Зумовлено це тим, що пол^ичш структури кооперативних систем своею одшею стороною входять у сферу управлшня як одну з важливих сфер ïx функцiонування i розвитку, а управлшсью проблеми при-йнято дослiджувати в межах економiчноï теорiï та економiчноï науки зага-лом. Дослiдження кооперативних систем з полггичних позицiй своïм основ-ним результатом мае формування теоретичного положення про те, що коопе-ративш системи у розвинених краïнаx св^у за своею полiтичною природою i суттю мають демократичний характер. Демократичний характер мае вся система управлшня кооперативними оргашзащями та структурами. Такий вис-новок випливае з природи кооперативноï власност i кооперативного капиталу. Кооперативна власшсть може бути квашфжована як колективно-трудова або прото- чи кв^акцюнерна. Вона значною мiрою формуеться за рахунок пайових внесюв членiв чи органiзаторiв кооперативу, а отже, е близькою до акцiонерноï власносл. Однак теоретичний висновок, який зафжсований як у мiжнародниx, так i у вiтчизняниx кооперативних документах [10, 15, 22-25] про те, що кооперативы системи е демократичними системами, е надто за-гальним. На наш погляд, полгтична теорiя кооперативних систем, повинна розвиватися, по-перше, у напрямi конкретизацiï цього принципу; по-друге, в контекст нових соцiально-економiчниx умов; по-трете, з позицш того, що сам процес демократизаци кооперативних систем виступае як один iз основ-них факторiв економiчного розвитку. В становленнi i розвитку полiтичноï економiï кооперативних систем пол^ичш фактори варто розглядати через призму ïx впливу на ефектившсть функцюнування цих систем. Лише такий ракурс дослщження полiтичноï сфери кооперативних систем можна розглядати як економiчний, як предмет економiчного аналiзу.
Дослщження кооперативних систем з позицш ïx полiтичноï основи не може бути предметом економiчного аналiзу. Таке ïï дослщження - предмет вивчення полгтичних, а не економiчниx наук. Проте дослщники часто "забу-вають", що мають справу з "економiчним матерiалом" i принцип демократизму в оргашзаци i розвитку кооперативних систем розглядають як суто поль тичний, як такий, що не знаходить свого вщображення в економiчнiй сферi цих систем. Така неуважнiсть не дае змоги розвинути саме економiчну части -ну теорiï полiтичниx структур кооперативних систем. Як наслщок, дослщники обмежуються лише загальними висновками, в основу яких покладено про-сту апологетику принципу демократизму i демократичноï органiзацiï кооперативних структур. Тому ми беремо на себе смшивють здшснити одну з перших у втизнянш лiтературi спроб всебiчного аналiзу принципу демократизму перехщних кооперативних систем з позицш його впливу на результатив-шсть ïx функцiонування. У процесi теоретичного аналiзу кооперативних систем як демократичних систем треба враховувати те, що в адмшютративний перюд розвитку вiтчизняноï економiки кооперативнi системи були демократичними лише за формою, а за суттю залишалися не тшьки авторитарними, а й до дея^ мiри тоталiтарними. З початку трансформаци економiчноï системи в Украш та iншиx краïнаx колишнього Радянського Союзу, в 90-х роках ХХ ст., розпочався реальний процес демократизаци кооперативних систем.
Головне завдання перехщно! економiчноl теорй кооперативних систем поля-гае в тому, щоб "простежити" за розвитком цього процесу демократизацй кооперативних систем з боку його матерiальних передумов i глибинних причин, а також визначити стутнь його впливу на результативтсть функцюну-вання цих систем.
Шд час дослiдження кооперативних систем з позицш !х духовно! чи сощально-духовно! сутностi основним предметом вивчення е духовна сфера кооперативних систем, в якш i через яку реашзуються духовнi та штелекту-ально-духовш потреби членiв кооперативу i вщбуваеться !х духовно-штелек-туальний розвиток. Завдяки таким дослщженням кооперативних систем фор-муеться iнтелектуальна теорiя кооперативних систем, яка в сучаснш кооперативнш економiчнiй лiтературi найслабше розвинена. Дослщники дуже рiдко вдаються до дослщження "економiчно! матери" через призму штелектуаль-них факторiв.
Висновки. На наш погляд, одним iз найперспективнiших наукових напрямiв дослiдження кооперативних систем е вивчення цих систем з позицш !х духовно! чи сощально-духовно! сутностi. Лише воно дасть змогу сфор-мувати в майбутньому найдосконалшу теорiю перехiдних кооперативних систем. Якщо здшснити порiвняльний аналiз економiчно!, сощально! та ште-лектуально! теорiй перехщних кооперативних систем, то можна констатува-ти, що !х економiчна теорiя е найпростiшою, а тому може бути квалiфiкована лише як елементарна, а сощальна i iнтелектуальна, вщповщно, - як висока i гшервисока теорй. Разом вони становлять едину кооперативну теорш, формування i розвиток яко! - завдання не одного, а багатьох дослiдникiв. Вона може устшно розвиватись лише завдяки колективним зусиллям.
Лггература
1. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации / М.И Туган-Барановский. - М. : Изд-во "Лотос", 1918. - 234 с.
2. Жид Щ. Кооперащя / Щ. Жид. - М. : Изд-во "Лотос", 1918. - 126 с.
3. Вандервельде Э. Кооперация нейтральная и кооперация социалистическая / Э. Ван-дервельде. - М. : Изд-во "Лотос", 1919. - 234 с.
4. Кауфман Г. Теория потребительской кооперации / Г. Кауфман. - М. : Изд-во "Лотос", 1912.
5. Бланк Г.Я. Основы теории и истории потребительской кооперации / Г.Я. Бланк. - М. : Изд-во "Центросоюз", 1993.
6. Вахитов К.И. Потребительская кооперация СРСР / К.И. Вахитов. - М. : Изд-во "Экономика", 1991.
7. Макаренко А. Теория кооперации / Макаренко А., Крашенников Б. - М. : Изд-во "Экономика", 1982. - 326 с.
8. Тотомиянц В.Ф. Теория, история и практика потребительской кооперации / В.Ф. То-томиянц. - С.-Петербург, 1913.
9. Рымарчук А. Кооперативы: формы, организация работ, перспективы развития / А. Рымарчук. - К. : Вид-во "Техника", 1988. - 422 с.
10. Вахитов К.И. Кооперация. Теория. История. Практика: Избранные изречения, факты, материалы, комментарии / К.И. Вахитов. - М. : Издательско-торговая корпорация "Дашков и К0", 2004. - 557 с.
11. Горбонос Ф.В. Кооперащя: методолопчш 1 методичш основи / Ф.В. Горбонос. -Льв1в : Вид-во "ЛДАУ", 2003. - 264 с.
12. З1новчук В.В. Кооперативна щея в сшьському господарсга Украши 1 США / В.В. Зшовчук. - К. : Вид-во "Логос", 1996. - 224 с.
13. З1новчук В.В. Оргашзацшш основи сшьськогосподарського кооперативу / В.В. Зь новчук. - К. : Вид-во "Логос", 1999. - 256 с.
14. Теплова Л.Е. Кооперативное движение : учебн. пособ. [для кооперативных вузов] / Теплова Л.Е., Уколова Л.В., Тихонович Н.В. - М. : Изд-во РДЛ, 2004. - С. - 360 с.
15. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации / М.И. Туган-Баранов-ский/ - М. : Изд-во "Экономика", 1989. - 496 с.
16. Башнянин Г.1. Мiкроекономiчнi ринковi системи: метролопчш проблеми анашзу ефективносп функщонування / Башнянин Г.1., Копич 1.М., Чупик 1.О. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2001. - 182 с.
17. Башнянин Г.1. Ринковi економiчнi системи: проблеми становлення, функщонально'1' структуризаци i типолопзаци / Башнянин Г.1., Копич 1.М., Слюсарчик М.П. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2001. - 212 с.
18. Башнянин Г.1. 1деолопя вщносин власностi в перехiдних економшах / Башнянин Г.1., Копич 1.М. // Рiч. Економiка i культура. - 2001. - № 3-4. - С. 5-8.
19. Башнянин Г.1. Ефективнють дерегуляци економiчних систем перехiдного типу: ме-тодолопчш проблеми метрологiчного аналiзу / Башнянин Г.1., Третяк Г.С. - Л^в : Вид-во ЛКА, 2008. - 502 с.
20. Башнянин Г.1. Ефективнють катташзаци i лiбералiзацii економiчних систем в умо-вах ринково'1' транзици: методологiчнi проблеми метролопчного аналiзу / Башнянин Г.1., Ту-рянський Ю.1. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
21. Башнянин Г.1. Ефективнють функщонування кооперативних систем в перехщних умовах / Башнянин Г.1. // Проблеми розвитку споживчо'1' кооперацл Украiни в ринковому се-редовищi : зб. наук. праць. - Ч. 1. - Львiв : Вид-во "Коопосвгга", 1998. - С. 69-76.
22. Бабенко С.Г. Трансформащя кооперативних систем в перехщнш економщ / Бабен-ко С.Г. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - 332 с.
23. Макаренко А.П. Теория и история кооперативного движения : учебн. пособ. / Макаренко А.П. - М. : Изд-во "Маркетинг", 1999. - 328 с.
24. Гелей С.Д. Теорiя та ютсря кооперацл : пщручник / Гелей С.Д., Пастушенко Р.Я. -К. : Вид-во "Знання", 2006. - 513 с.
25. Бабенко С.Г. Основи кооперации : навч. поабн. / Бабенко С.Г., Гелей С.Д., Гонча-рук Я.А., Пастушенко Р.Я. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 470 с.
УДК346.5:351.862.6 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктрант 1.Р. Мацюняк - Львiвський ДУВС
КАДРОВА БЕЗПЕКА П1ДПРИСМСТВА - ОСНОВА ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Розглянуто питання кадрово'1 безпеки пщприемств як одного зi складниюв еко-номiчного розвитку, а також вказано заходи, як потрiбно вжити для оргашзацп ще'1 безпеки, враховуючи ризики i погрози, пов'язаш з персоналом, його штелектуальним потенщалом i трудовими вiдносинами. Встановлено, що метою кадрово'1 безпеки тд-приемства е не тшьки запобiгання та попередження негативних впливiв вiд персоналу, а й захист його самого, створення сприятливих умов для його роботи. При цьому, потрiбно враховувати навт те, що персонал - це ресурс, тобто не треба забувати принцип гуманносп та сощального захисту. На вщмшу вщ iншиx ресурсiв персонал - це живi iстоти.
Prof. S. V. Vasylchak; undergraduate I.R. Macjunyak -Lviv state university of internal affairs
Skilled safety of enterprise is basis of economic development
The question of enterprise skilled safety is examined, as one of constituents of economic security of enterprise, and also measures which must be used for providing enterprise safety are specified, taking into account risks and threats, related to the personnel, him by intellectual potential and labour relations. It is set that the purpose of skilled safety of enterprise is not only prevention and warning of negative influences from a personnel
