CC BY
14
Keywords: natural monopoly, financial and economic activity, profits, charges, incomes, losses, registration models of profits and charges.
УДК 334.73.01 (075) Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львiвська КА
КВАЗШ1КРОЕКОНОМ1ЧШ КООПЕРАТИВН1 СИСТЕМИ ТА ПРОБЛЕМИ КОНЦЕНТРАЦП I ЦЕНТРАЛВАЦП КООПЕРАТИВНИХ СИСТЕМ
Видшено найбшьш типов! функцюнально-piBHeBi штерпретацп кооперативних систем. Охарактеризовано основш тенденцп та oсoбливoстi розвитку KBa3iMiKpoeKO-H0Mi4H0i теорп кооперативних систем. Здiйсненo класифшащю кооперативних систем за рiвнем концентрацп. Прoаналiзoванo централiзацiйнi тенденцп' та визначено 'хнш вплив на результатившсть функцioнування кооперативних систем.
Ключов1 слова: кооперативы системи, широка штерпретащя кооперативних систем, квазiмiкрoекoнoмiчна теoрiя кооперативних систем, концентращя, адмшю-тративна та екoнoмiчна централiзацiя кооперативних систем.
Постановка проблеми. На сучасному еташ розвитку вггчизняно'' еко-номжи, який характеризуемся глибокими трансформацшними процесами, значного поширення набули дослщження кооперативних систем. Однак, те-оретико-методолопчш аспекти розвитку пол1тично'' економи кооперативних систем висвгглено у працях небагатьох укра'нських учених. Над щею проблемою здебшьшого працюють науковщ Льв1всько'' комерцшно'' академи. Ваго-мий внесок у розвиток полггично'' економи кооперативних систем здшснили так вггчизняш економюти, як В. Апопш, С. Бабенко, Г. Башнянин, I. Копич, С. Рехлецький, Ю. Турянський, I. Чупик та шш1. Однак, попри загальну увагу до ще' проблеми, у сучаснш в1тчизнянш економ1чнш л1тератур1 немае досль джень кваз1мжроеконом1чного порядку кооперативних систем. У цьому плаш наше дослщження е першою у в1тчизнянш л1тератур1 спробою докладного теоретичного анашзу розвитку центрашзацшних тенденцш i 'хнього впливу на економ1чну результатившсть функцюнування кооперативних систем.
Методика дослвджень. У дослщженш видшено найбшьш типов! фун-кцюнально-р1внев1 штерпретацп кооперативних систем. Охарактеризовано основш тенденцп та особливост розвитку кваз1мжроеконом1чно'' теорп кооперативних систем.
Результати дослвдження. Здшснений анал1з дае змогу виокремити чотири типов1 функцюнально-р1внев1 штерпретацп кооперативних систем, а саме: вузьку, широку, гшершироку та метагшершироку. Зпдно з1 широкою штерпретащею, кооперативш системи розглядають як форму господарсько'' (та шшо") д1яльност1 людей-власниюв у межах об'еднання кооперативних тдприемств. Таку економ1чну теорда кооперативних систем, яка виводить предмет свого дослщження за меж1 окремого кооперативного шдприемства i в центр наукового анашзу ставить дослщження вщповщного об'еднання кооперативних тдприемств, ми називаемо кваз1мшроеконом1чною теор1ею. У кваз1мжроеконом1чному анал1з1 кооперативних систем, як було зазначено ви-ще, основним об'ектом наукових дослщжень е об'еднання кооперативних тдприемств, а це означае, що в центр1 такого дослщження е проблема ефектив-
ного використання економiчних ресурсiв, але вже з позицш такого об'ектив-ного i цiлком закономiрного процесу, як централiзацiя.
У мiкроекономiчному аналiзi кооперативних систем проблему ефек-тивного використання ресурЫв дослiджуються, зазвичай, з позицiй такого економiчного процесу, як концентрацiя. К зростання означае одночасне зву-ження поля чисто! конкуренци та вщповщно впливае на економiчну ефектив-шсть функцiонування мiкроекономiчних кооперативних систем. 1з таких по-зицiй усi економiчнi системи можна подiлити на кшька типiв, а саме: слабо-концентроваш (або гiпоконцентрованi); власне концентрованi; гшерконцен-трованi (чи навiть метагiперконцентрованi).
У кооперативних системах першого типу рiвень концентраци працi та ка-тталу (а отже, обсягiв економiчно! дiяльностi) досить незначний. Гшоконцен-трованi економiчнi системи е здебiльшого гiперконкурентними, i !хш дослщжен-ня через призму змши !хньо! концентраци дае змогу вивчити ресурсну еластич-нiсть цих систем чи, точнiше, еластичнiсть !хньо! економiчно! ефективностi.
Кооперативнi системи другого типу (власне концентроваш), якi фун-кцiонують за умов обмежено! чи модифжовано! конкуренци, i е конкурен-тними (в суто традицiйному значенш слова "конкурентний" i в його суто практичному значенш, оскшьки поняття чисто! чи абсолютно! конкуренцi! е, як ми вже зазначали, теоретичною абстракщею). В окремих випадках концен-трований характер можуть мати шдприемства i в кооперативному секторi вгг-чизняно! перехiдно! економiки, але все-таки бшьш типовою для цього сектору економжи е гiпоконцентрацiя чи незначна концентращя, за яко! неможли-во досягти значного ефекту масштабу, а тому !хня економiчна ефектившсть е дещо нижчою, нiж у некооперативних системах.
З шшого боку, кооперативы пiдприемства в бiльшостi галузей кооперативного сектору економiки мають досить низьку масштабну еластичнiсть дiяльностi, тобто значне зростання масштабiв дiяльностi супроводжуеться досить незначним зростанням економiчно! ефективностi !хнього функцюну-вання. Саме тому немае абсолютно! необхщносл в шдвищенш ступеня кон-центрованостi кооперативних систем. Переважна бшьшють кооперативних систем досить добре себе "почувають" за низького рiвня концентрованостi, якщо ж вш починае рiзко зростати, одразу може початися i зворотний процес зниження !хньо! економiчно! ефективностi. 1накше кажучи, бiльшiсть кооперативних систем мають дуже вузький "коридор" позитивного ефекту масштабу i дуже широкий "коридор" негативного ефекту масштабу. Для власне кон-центрованих систем "коридор" позитивного i негативного ефекту масштабу бшьш-менш однаковий.
Третiм типом економiчних систем, якщо !х ощнювати з позицiй рiвня концентрованостi, е гшерконцентроваш (чи навiть метагiперконцентрованi) економiчнi системи, якi формуються переважно в некооперативнш частинi нацiонально! мiкроекономiчно! системи. Для цих систем позитивна масштабна еластичшсть е дуже високою, а негативна, навпаки - низькою; "коридор" позитивного ефекту масштабу широкий, а негативного - вузький.
Дослщжуючи кооперативы системи з позицш !хньо! централiзацi!, ми повиннi враховувати, що !! рiвень е рiзним у рiзнi перiоди функцiонування i
розвитку кооперативних систем. В адмшютративний перюд кооперативы системи були тотально централiзованими, на сучасному еташ ринкового ре-формування вггчизняно1 економiки тотальна централiзацiя була раптово замь нена тотальною децентралiзацiею. У розвинених крашах з ринковою еконо-мiкою кооперативнi шдприемства здебшьшого е слабоцентралiзованими, чи гiпоцентралiзованими.
Здшснюючи аналiз кооперативних систем з позицш 1хньо1 централiза-цй", варто пам'ятати, що ця централiзацiя за походженням i природою бувае двох титв: суто адмiнiстративна i суто економiчна. Кооперативнi системи соцiалiстичного перiоду були адмшютративно централiзованими. Для розвинених краш iз ринковою економiкою характерна економiчна централiзацiя кооперативних систем, за яко! об'еднання у концерни, консорщуми тощо здiйснюеться суто економiчними методами, шляхом i на основi акщонерного капiталу i в процесi акщонування кооперативного капiталу.
У вiтчизнянiй економiчнiй системi на сучасному етапi розвитку адмь нiстративна централiзацiя кооперативних систем здшснюеться лише за формою, а за сутшстю вони вже значно децентралiзованi. Зате почався активний процес економiчноï централiзацiï, про що свщчить зростання кiлькостi великих кооперативних об'еднань, формування змiшаних кооперативно-некоопе-ративних пiдприемств, кооперативних концернiв, консорцiумiв тощо. Водно-час, рiвень економiчноï централiзацiï кооперативних систем в УкраАт на сьогоднi ще дуже незначний, що свщчить також про низький рiвень 1'хньо1' адаптацiï до ринкових умов господарювання.
У захiдних вщносно розвинених у ринковому вiдношеннi крашах, як i в Украïнi, рiвень централiзацiï кооперативних систем е незначним, проте 1'хня централiзацiя мае майже виключно економiчний характер. У розвинених крашах Заходу вже трапляються нав^ь випадки, коли на суто економiчнiй осно-вi зливаються не тшьки окремi кооперативнi пiдприемства, як формують при цьому кооперативнi концерни чи кооперативш консорцiуми, а й концерни (чи консорщуми). Такий рiвень економiчноï централiзацiï кооперативних систем можна квалiфiкувати як мета- (чи гшер) централiзацiю. Вона, хоч i е нестшкою в економiчному планi, але мае позитивний вплив на результатив-шсть функцiонування тих чи шших кооперативних пiдприемств i значно по-силюе конкурентоспроможнiсть кооперативного сектору економши, полш-шуе його адаптацiю до нових ринкових умов.
Квазiмiкроекономiчний аналiз кооперативних систем повинен здш-снюватись у розрiзi охарактеризованих вище економiчних типiв 1'хньо1' цен-тралiзацiï i з позицш впливу процешв централiзацiï на економiчну ефектив-нiсть функщонування тих чи iнших кооперативних систем. Шд час виршен-ня останньо1' проблеми на перший план виступае завдання визначення ступе-ня централiзацiйноï еластичностi кооперативних систем. Досить щкаво в суто економiчному планi з'ясувати, як "виглядають" кооперативнi системи за параметром централiзацiйноï еластичностi на фош iнших економiчних систем некооперативного порядку. Це дасть змогу тишзувати економiчнi системи i вiдповiдно квалiфiкувати ix як загалом, так за окремими галузевими типами.
Очевидно, що централiзацiйна еластичнiсть кооперативних систем також бу-вае двох типiв - адмшютративна та економiчна.
Адмiнiстративна централiзацiйна еластичнiсть показуе, як змшюеться економiчна ефективнiсть функцiонування кооперативних систем 3i змiною на певну величину рiвня адмiнiстративноï централiзацiï. Вона може бути як позитивною (в тому випадку, коли адмшютративна централiзацiя супроводжуеться формуванням так званого позитивного ефекту централiзацiï), так i негативною (коли виникае негативний ефект централiзацiï). G шдстави стверджувати, що централiзацiйна еластичшсть адмiнiстративного порядку тим бiльша, чим бшьш концентрованою е та чи шша система. Гiпоконцентрованi системи слабо реагують на зростання рiвня адмiнiстративноï централiзацiï. Оскiльки коопера-тивнi системи е гшоконцентрованими, то, очевидно, вони бшьш-менш негативно повиннi реагувати на змшу обсягiв адмiнiстративноï централiзацiï: i3 ïï зростанням зростатимуть i середш загальнi витрати i "коридор" негативного впливу буде довгим, а "коридор" позитивного впливу - коротким.
Другим типом централiзацiйноï еластичност е економiчна централiза-цiйна еластичнiсть. На вщмшу вiд адмiнiстративноï, вона мае значно довший "коридор" ди позитивного ефекту централiзацiï i вужчий "коридор" дп негативного ефекту. Економiчна централiзацiя кооперативних систем здшсню-еться також на акщонернш основi та для свого розвитку потребуе вщповщно-го рiвня акцiонування кооперативного кашталу, яке мае певнi перешкоди не лише економiчного, а й щеолопчного порядку. Пояснюеться це тим, що кооперативы системи навiть у ринково розвинених крашах розвиваються i фун-кцiонують за значного щеолопчного тиску як з боку держави (вона визначае межi розвитку кооперативних тдприемств i провадить вщповщну пол^ику бiльшоï чи меншоï пiдтримки кооперативного сектору економжи), так i з боку МКА (який також провадить вщповщну кооперативну полiтику, що в свош основi зводиться до вимоги вщ тих чи шших кооперативних структур дотримуватися певних кооперативних щнностей i кооперативних принципiв. Кооперативш оргашзаци, якi не виконують вимог МКА, можуть бути виклю-чеш з його складу чи позбавлеш певноï фiнансовоï або iншоï шдтримки з боку iнституцiй МКА). За такого подвшного iдеологiчного тиску кооперативш системи будь-якого рiвня мають обмеженi можливостi для розширення практики 1хнього акцiонування, оскiльки вважаеться, що акщонування пiдривае природу кооперативних систем. Ми не погоджуемося з такою точкою зору, оскшьки вважаемо, що пайова та акщонерна системи генетично спорщнеш: друга виступае як бшьш висока форма розвитку першо", а перша - як частко-вий варiант друго". Здiйснюючи перехщ вiд традицiйного паювання до акщонування, ми переходимо на новий яюсний рiвень становлення i розвитку кооперативного кашталу, який при цьому значно розширяе своï фiнансовi ре-сурси. Адже фiнансова компонента е надзвичайно важливою складовою кооперативного кашталу, а за умов перехiдноï економжи вона е дуже "згорну-тою". Пiдприемства кооперативного сектору перехiдноï економiки внаслiдок цього не мають можливост не лише для розширеного, а й для простого вщ-творення, оскiльки гостро не вистачае фшансових ресурсiв для нормального
обшу обшового капiталу: закупiвлi робочо1' сили, матерiалiв тощо, не кажучи вже про придбання елеменлв основного капiталу i провадження вщповщно1" полiтики розширення масштабiв кооперативно:' дiяльностi.
На наш погляд, лише на основi акцiонування кооперативного кашталу ми зможемо перейти на певний рiвень економiчноï централiзацiï кооперативних систем i приступити до формування та^ специфiчноï ïxньоï форми, як кооперативы концерни i кооперативы консорщуми, що дасть змогу значно розширити фшансову складову кооперативного каыталу i створить сприят-ливi умови для iнвестицiйноï та iнновацiйноï дiяльностi, сприятиме полш-шенню адаптацiйниx ресурЫв кооперативних систем, перетворенню ix у erirnimi та "витривалш^' до мшливих ринкових умов.
Висновки. Отже, у процес квазiмiкроекономiчного аналiзу кооперативних систем проблему централiзацiï як одну з основних проблем такого аналiзу, повины дослiджувати, по-перше, з позицш двоякого характеру розвитку процешв централiзацiï, у ньому ми повины вщмежовувати економiч-ний бiк вщ суто адмiнiстративного i в розрiзi окремих типiв централiзацiï здiйснювати науковий аналiз; по-друге, аналiз проблем централiзацiï не повинен бути абстрактним, його потрiбно здiйснювати через призму впливу на ефективысть функцiонування кооперативних систем, тобто нас насамперед i головно повинна щкавити проблема конкретного визначення централiза-цiйноï еластичностi кооперативних систем, яка також бувае двоякою i в нш, з одного боку, можна виокремити централiзацiйну еластичысть економiчного порядку, а, з шшого - адмiнiстративного порядку. Кiнцевою метою такого аналiзу повинно бути виявлення тих "точок", в яких i за якими централiзацiя кооперативних систем починае супроводжуватися негативними централiза-цшними ефектами.
Лiтература
1. Башнянин Г.1. Акцюнерний каттал в умовах становлення ринково1 економши i його основш функци / Г.1. Башнянин, С.О. Волос, В.В. Савша // Тези доповщей на науковш конференций - Льв1в : Вид-во ЛТЕ1, 1993. - С. 202-204.
2. Башнянин Г.1. Актуальне дослщження проблем власносп та господарського меха-тзму / Г.1. Башнянин // Економша Украши. - 1993. - № 12. - С. 85-87.
3. Башнянин Г.1. Трансформащя кооперативного б1знесу системи споживчо1 коопера-ujï в перехщнш економщ Украши / Г.1. Башнянин, G.A. Рехлецький, Л.С. Томашик // Спо-живча кооперащя Украши: юторичш та сощально-економ1чш аспекти. - К. : Вид-во ЛТЕ1, 1995. - С. 121-125.
4. Башнянин Г.1. Тенденци розвитку сощально-економ1чно1 системи споживчо1 коопе-раци / Г.1. Башнянин, В.М. Коцупей, G.A. Рехлецький // 1нтегращя економ1чних штереав спо-живчо1 коопераци в нацюнально-державш 1нтереси Украши. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 1997. -С. 74-77.
5. Башнянин Г.1. Власнють i ïï форми в ринковш економщ / Г.1. Башнянин, В.С. Медведев // Державнють. - 1997. - № 19. - 1998. - № 20. - С. 32-37.
6. Башнянин Г.1. М1кроеконом1чш ринков1 системи: метролопчш проблеми анал1зу ефекгивносп функщонування / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич, 1.О. Чупик. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2001. - 182 с.
7. Башнянин Г.1. Становлення штегрованих корпоративних м1кроеконом1чних систем в економшах перехщного типу / Г.1. Башнянин, О.1. Ковтун, П.Ю. Лазур, О.В. Хом'як, Т.П. Яхно. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2003. - 186 с.
8. Башнянин Г.1. Про перюдичну матрицю економ1чних систем / Г.1. Башнянин. -Льв1в : Вид-во ЛКА, 2003. - 115 с.
9. Башнянин Г.1. Ефективнiсть капiталiзацiï i лiбералiзацiï економiчних систем в умо-вах ринковох транзицп: методологiчнi проблеми метролопчного аналiзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Турянський. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
10. Рехлецький G.A. Про сощальну органiзацiю системи споживчох кооперацп / С.А. Рехлецький // Iнтеграцiя економiчних iнтересiв споживчо'1' кооперацп в нащонально-державш iнтереси Украïни. - Львiв : Вид-во ЛКА, 1997. - С. 81-82.
11. Рехлецький С.А. Кооперативний каттал в умовах переходу до ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.А. Рехлецький. - Л^в : Вид-во ЛНУ, 2002. - 20 с.
12. Рехлецький С.А. Кооперативний каттал в умовах переходу до ринку : дис. канд. екон. наук / С.А. Рехлецький. - Львiв : Вид-во ЛНУ, 2002. - 184 с.
13. Чупик 1.О. Види масштабно! еластичносп економiчноï ефективносп в рiзних типах систем / 1.О. Чупик, О.М. Швець, С.С. Гринкевич // Вюник Львiвськоï комерцшнох академп. -Сер.: Економiчна. - Львiв : Вид-во ЛКА. - 2001. - Вип. 10. - С. 109-114.
Драбовский А.Г. Квазимикроекономические кооперативные системы и проблемы концентрации и централизации кооперативных систем
Выделены наиболее типичные функционально уровневые интерпретации кооперативных систем. Охарактеризованы основные тенденции и особенности развития квазимикроэкономической теории кооперативных систем. Осуществлена классификация кооперативных систем по уровню концентрации. Проведен анализ централизованных тенденций и определенно их влияние на результативность функционирования кооперативных систем.
Ключевые слова: кооперативные системы, широкая интерпретация кооперативных систем, квазимикроэкономическая теория кооперативных систем, концентрация, административная и экономическая централизация кооперативных систем.
Drabovskiy A. G. Kvazymiсroeсonomic co-operative systems and problems concentrations and centralizations of the co-operative systems
The most typical functionally level interpretations of the co-operative systems are selected. Basic tendencies and features of development of kvazymiсroeсonomic theory of the co-operative systems are described. Classification of the co-operative systems is carried out after the level of concentration. The analysis of centralizations is conducted them tendencies and certainly their influencing and effectiveness of functioning of the co-operative systems.
Keywords: co-operative systems, wide interpretation of the co-operative systems, kvazymiсroeсonomic theory of the co-operative systems, concentration, administrative and economic centralization of the co-operative systems.
УДК658.5.009.12 Доц. C.T. Дуда, канд. екон. наук;
магктр Х.М. Герега - Львiвська КА
АНАЛ1З ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
П1ДПРИСМСТВА
Висв^лено теоретичш засади щодо визначення категорп "виробничого потенщалу тдприемства" та розглянуто чинники, яю впливають на формування виробничого потенщалу тдприемства. Дослщжено, що аналiз дае змогу формувати загальну стратегию розвитку виробничого потенщалу тдприемства з врахуванням особливос-тей адаптацп до зовшшнього середовища. Отже, результати цшьового аналiзу потенщалу, а також окремих його елемешив е основою для вибору стратегш та змши структури виробництва.
Характерними ознаками функцюнування промислових тдприемств в умовах ринковоï економжи е забезпечення самоокупност ïхньоï господарсь-
