CC BY
10
УДК 334.73:334.012.61-022.51
Г. В. Колесшкова,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
КРЕДИТНА КООПЕРАЦ1Я ЯК СПЕЦ1АЛЬНИЙ РЕЖИМ П1ДТРИМКИ МАЛОГО ПТДПРИеМНИЦТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Найбшьш динамiчним елементом структури народного господарства, що постiйно змiнюeться, е мале тдприемництво. Набутий власний досвш, по-зитивнi результати розвитку малого тдприемни-цтва в крашах, як пройшли етап реформування еко-номiчних систем, показують, що воно е одним i3 за-собiв усунення диспропорцiй на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих мiсць i ско-рочення безробiття, активiзацiï iнновацiйних проце-сiв, розвитку конкуренцiï, швидкого насичення ринку товарами та послугами. Важливими ознаками су-часноï змiшаноï економiки е реалiзацiя тдприемни-цького потендiалу, мобiлiзацiя самостiйноï шщ-ативи господарюючого суб'екта та становления тд-приемництва рушiйною силою соцiально-економiч-ного розвитку.
Становлення та розвиток пiдприемнидтва в Ук-ра1'ш свiдчить про те, що проблема додаткового фь нансового забезпечення пiдприемнидькоï дiяльностi е багатогранною, ïï економiчиi i правовi аспекти зна-ходяться в сташ формування. Одним iз джерел додаткового фшансування малого пiдприемнидтва е i кредитна кооперацiя.
Оргаиiзацiю дiяльностi нацюнально1' системи кредитно1' кооперацiï в сво1'х роботах дослiджували такi вiтчизияиi науковщ та практики як: В.В. Гонча-ренко [1, 2], С.В. Леонов [3], А.А. Пожар [6] та А. Стадник [8], М. Чижевська [9]. Вагомий внесок у формування теоретичних засад кредитно1' коопера-цл зробили у сво1'х працях М.1. Туган-Барановський, С.В. Сембер, 1.Г. Брггченко, В.С. Стойка [7], О.В. Чаянов, М.Ф. Шкляр.
Вiддаючи належне проведеним дослiджениям, варто зазначити, що окремi аспекти системного розвитку кредитно1' кооперацiï Украши ще не з'ясо-вано. Це стосуеться передусiм розумшня кредитно1' кооперацiï як спецiального режиму тдтримки малого тдприемнищва в сучасних умовах. Подаль-шого до^дження потребують питання розвитку на-цюнально1' системи кредитно1' кооперацiï, вивчення методiв i механiзмiв удосконалення фiнансового забезпечення та управлшня кредитних спшок.
1сторичний досвiд свiдчить, що кооперащя тра-дицiйно е способом виживання дрiбних ринкових суб'екпв, тобто завжди надае можливють виходу iз ситуацл, яка вважаеться критичною i кризовою. Слiд зазначити, що кооператив дшсно е ефективним способом самозахисту для тих, хто опинився в скрутному становищi. Однак кооперащя виконуе не тальки аитикризовi фуикцiï, але й мае суттеве зна-
чення в умовах нормально функцюнуючо! ринково! економiки.
Батькiвщиною кооперативного кредитування по праву вважаеться Шмеччина. Саме там напри-кiнцi Х1Х ст. зародилася кредитна кооперацiя, як ор-ганiзацiйно-правова форма. Початок масового розвитку сшьськогосподарських i кредитних коопера-тивiв кра!ни вже мщно пов'язанi з iменами i дiяльнi-стю Ф. (Фридрих Вильгельм) Райффайзена, Г. (Герман) Шульце-Делiча та В. (Вильгельм) Хааса.
Ф. Райффайзен був засновником перших сшьськогосподарських кредитних кас, ям одночасно проводили на користь сво!х члешв торпвельну дiя-льшсть (кредитнi кооперативи з товарними функщ-ями). Створена у 1895 р. Пруссен-каса (Центральна каса кооперативiв Пруссн - попередник «Дойчеге-носсеншафтсбанка») стала центром фшансово! дiя-льност кооперативiв. З'еднавши розрiзненi грошовi кошти дрiбних i середшх тдприемщв, вона облег-шила !м вихвд на головнi фiнансовi ринки. Збудоваш на райффайзешвських принципах кооперативи зкрали велику iсторичну роль, показуючи значения взаемодопомоги у виршенш задачi надання кредитив особам, з баншвсько! точки зору практично не-кредитоспроможшм. За перiод з 1900 по 1913 р. сума кредитив, ям щорiчно видавалися кредитними спшками, зросла з 0,2 до 1,5 млрд марок, а кредитними кооперативами, що входили до складу 1мпер-ського союзу з 0,7 до 4,7 млрд марок.
Кредитш кооперативи е найбшьш поширеним у свт видом кооперативних оргашзацш. Цей вид ко-операцп розповсюджений у бшьшост кра!н, де вiн iснуе у виглядi розвинутих систем кредитних ст-лок, кооперативних банкiв та шших форм фшансово! взаемодопомоги. У таких кра!нах як Франдiя, Нь меччина, Iталiя, Нiдерланди, Норвегiя, Австрiя, Португалiя кредитнi кооперативи е серйозним конкурентом на ринках фшансових послуг комерцш-ним баншвським установам. В Шмеччиш в кооперативному секторi функцiонуе 64% усiх кредитних ш-ститупв i бiльш шж 28% сукупного числа вiддiлень та фшй.
Початком розвитку свтово1 кооперацп загалом стали так1 передумови [8]:
економiчнi - перетворення капiталiстичного устрою на домiнуючий в економiцi европейських кра!н i США; промислова револющя; бурхливе зро-стання виробництва машин, торпвл^ мiст, робгтни-чого класу, нових середшх мiських прошаркiв - основно! сощально! бази майбутшх кооперативiв;
сощальш - тяжке матерiальне становище осiб наймано! пращ та значних прошаркав малозабезпе-ченого мюького й сiльського населения в 40-50-х роках XIX ст.;
полгтичш - прийняття буржуазною державою конституцл з правами та свободами людини (право на створення оргашзацш, свобода слова, зборiв, ви-борче право i т.д.);
фiнансовi - формування нацюнальних кредит-но-баншвських систем, ям спростили, здешевили i прискорили надання кредиту;
правовi - широкий розвиток акцiонерних ком-панiй i видання законiв, якi регулюють !х дiяльнiсть, що дае змогу кооператорам рееструвати сво! оргаш-зацл як акщонерш товариства. Початок дИ кооперативного законодавства (перший кооперативний закон у свт було прийнято в Англп у 1852 р.);
вдеолопчш - просвiтницька та практична д!яль-нiсть основоположникiв окремих видiв кооперати-вiв: споживчих - Р. Оуена i В. Кiнга; виробничих -Ф. Буше i Л. Блана; кредитних - Шульце-Делiча i Ф. Райфайзена [2].
Основою створення кооперативного кредитного сектору в Шмеччиш стала вдея «самодопомоги шляхом взаемодопомоги», яка з явилась бiльше 125 рошв тому i Грунтувалася на принципах само-врядування та солвдарно! вiдповiдальностi. Сьогоднi кооперативнi кредитнi товариства пропонують уш-версальний асортимент фшансових послуг, незва-жаючи на те, що !х дiяльнiсть концентруеться на отриманш безстрокових i ощадних вкладiв, наданнi коротко- та середньострокових кредитив сво!м членам. Предметом дiяльностi фольксбанкiв та райф-файзен-банкiв е проведення традицiйних баншвсь-ких i додаткових операцiй, таких як товарш та сер-вiснi: приймання ощадних вкладiв; приймання ш-ших вкладiв; надання кредитив усiх видiв; надання гаранпй за членiв; платiжно-розрахунковi операцл; мiжнароднi операцл, у тому числ! купiвля i продаж готгвково! та безготгвково! валюти; консультування, посередництво, допомога в управлiннi сiмейним бюджетом; кутвля та продаж на аукцiонах, зберь гання й управлiния цiнними паперами та iншими цiнностями; посередництво або продаж контрактов по заощадженнях на будiвництво, страховок тощо; колективна закутвля необхiдних товарiв; колектив-ний продаж сшьгосппродукпв; постачання товарiв членам [7].
Зарубiжнi системи кредитно! кооперацп бага-тьох кра!н з ринковою економшою мають важливi спiльнi риси.
1. Об'еднання первинних (низових) кредитних кооперативiв в регiональнi фiнансовi та нефiнансовi об'еднання для тдвищення конкурентоспроможно-ст низових органiзацiй та полегшення ведення !х дь яльностi.
2. Об'еднання регюнальних фiнансових та не-фшансових кооперативних об'еднань в нацiональнi структури для вiдстоювання !х iитересiв перед дер-жавними органами, а також для ефективного управ-лiния фшансовими ресурсами системи.
3. Створення регюнальними та нацiональними кооперативними об'еднаннями ввдповвдно! сервю-но! кооперативно! iнфраструктури, яка полегшуе дь яльнiсть низових кооперативних оргашзацш та ро-бить И надшною i стабiльною.
4. Завдяки сво!м кооперативним обеднанням та участ у системi кредитно! кооперацi! невелик! низовi кооперативнi установи отримали переваги великих оргашзацш, що дозволяе !м устшно конку-рувати з комерщйними банками та !ншими суб'ек-тами фшансового ринку.
5. Створення системи кредитно! кооперацп кожно! кра!ни здшснювалось «знизу вверх», чим була забезпечена демократична структура управ-лшня та концентращя економiчно! влади в низових кооперативних оргашзацш (вони мають реальш ва-желi впливу на сво! об'еднання) [1].
Натомють в Укра!ш кооперативнi фiнансовi установи представлен! винятково формуваннями 1-го р!вня - кредитними стлками, як дтоть розрiзнено, у повнш самостiйностi i тдпорядковуються лише Нацкомфiнпослуг. 1сторичний свгтовий досввд сввд-чить, що першi кооперативш фiнансовi установи, як! надавали прост! фшансов! послуги, дуже швидко до-сягли меж тдвищення власно! ефективност ! ви-черпали защкавленють сво!х члешв !з поспйно зро-стаючими потребами у фшансовому обслугову-ванш Це могло призвести до того, що кооперативи потрапили б у важке економ!чне становище, а ос-новш, найбшьш типов! для кредитно! кооперацп кль енти були б позбавлеш доступу до фшансових послуг, що ввдповвдають !хшм потребам [5].
Еволюцшний розвиток кредитно! кооперацп в р!зних кра!нах свгту показав, що кожна окрема ко-оперативна фшансова установа неодмшно стика-еться !з двома суттевими проблемами, що виника-ють у процес фшансово! д!яльносп ! як! мають сер-йозний вплив на розвиток всього сектору фшансово! кооперацп.
Перша проблема пов'язана з! зростанням по-питу на грошов! кошти при обмеженому обсяз! кредитних ресурив кооперативу (стлки). В такш ситу-ацп кредитш спшки практикують:
1) використання надзвичайно високих ринко-вих процентних ставок на вклади (для негайного за-лучення додаткових фшансових ресурив), однак цим суттево збшьшують ризик власного банкрут-ства;
2) задоволення потреб окремих члешв спшки, ввдмовляючи при цьому шшим;
3) видачу коштгв ус!м членам сшлки, але в мен-ших, шж !м потр!бно, розм!рах;
4) формування черги i видачу коштгв у чгткш послiдовностi;
5) отримання кредитив у iнших фiнансових ус-тановах на умовах, як забезпечать стабiльне функ-цiонування i поступове зростання оргашзацп.
Друга проблема в кооперативних фшансових установ виникае тодi, коли в окремi перiоди знижу-еться попит на кредити та виникае тимчасовий над-лишок коштгв. Така ситуащя часто виникае у кредитних спшках, як працюють довгий час i користу-ються великою довiрою серед населення. Кошти, як вклали i хочуть додатково вкласти до таких спшок, суттево перевищують суму, яка може бути розмь щена у кредити в певний перюд часу. Це призводить до того, що надлишково залученi кошти стають дже-релом збиткiв для сшлки, оскшьки за цi «непрацю-ючЬ> грошi все ж необхiдно сплачувати проценти. В подiбнiй ситуацп кредитш спшки здшснюють:
1) розмiщення тимчасово вiльних коштiв на депозит в комерцшний банк;
2) обмеження вкладiв, рiзко зменшивши ввд-сотки, що виплачуються за ними;
3) тимчасове кредитування надiйних зовнiшнiх позичальнишв, як за першою вимогою здатш по-вернути кошти (у випадку рiзкого тдвищення по-питу на кредити), сплативши за користування ви-гiднi проценти.
1з розглянутими проблемами стикались у« кре-дитнi кооперативи та спшки в у«х крашах свiту. I вони давно знайшли найбiльш простий i правильний вихiд - об'еднатись i заснувати кооперативну фшан-сову установу вищого (регiонального) рiвня (регю-нальний кооперативний банк, об'еднану кредитну спшку тощо) для обмiну фшансовими ресурсами в межах свого регюну, через яку спшки могли б здш-снювати взаемокредитування i допомагати одна од-нш у вирiшеннi проблем «Де взяти кошти?» та «Куди вкласти вiльнi кошти?» [2].
Там специфiчнi фiнансовi установи вищих рiв-нiв повиннi були забезпечувати ефектившсть i рен-табельнiсть роботи кредитних кооперативiв пер-шого рiвня, розширювати масштаби д1ючо1 кооперативно! фшансово! системи i обов'язково сприяти впровадженню передового практичного баншвсь-кого досвiду в кооперативних фiнансових оргашза-щях i забезпечувати адекватний громадський контроль для захисту iнтересiв пайовиив i кредиторiв.
Участь фiнансових установ 1-го рiвня в устано-вах 2-го рiвня та опосередковано - в установах 3-го рiвня е виршальним фактором iнтеграцiï або спо-лучною ланкою для формування ефективноï та еко-номiчно стiйкоï кооперативноï фiнансовоï системи. Тiльки така оргашзащя дае позиково-ощадним кооперативам необхщш права щодо участ в управ-лiннi та, поряд з цим, здiйснюе контроль над устано-вами наступних рiвнiв i забезпечуе ютотш умови
для функцiонування Bciei' системи, ор1ентовано! на штереси сво!х члешв.
Розгляд кредитно! кооперацii з точки зору спе-цiального кредитного режиму дае змогу видiлити фактори та особливост взаемодii членiв кооперати-BiB з iншими суб'ектами економiки, зокрема державою. Що дозволить розробити алгоритм державного регулювання кредитним кооперативом з метою по-силення його рол^ як додаткового джерела фшансу-вання розвитку малого пiдприемництва.
Термш «режим» походить вiд латинського regimen. У сучаснш англiйськiй мовi regime перек-ладаеться як режим, лад, regimen - правлшня, система правлшня [4].
В науцi поняття «режим» досить змiстовне, ба-гатозначне, вживаеться у рiзних змiстах та контекстах: а) державний лад, сукупнють засобiв, методiв, способiв здшснення влади; б) строго встановлений розпорядок життя, працi; в) система обов'язкових правил, вимог, норм, принцишв, встановлених для якого-небудь виду дiяльностi; г) умови дгяльностг, iснування чого-небудь; певний стан, положення, статус.
Економiчний режим можна розглядати як спе-цифiчний вид економiчного регулювання, вираже-ний у певному комплексi економiчних стимулiв i об-межень. Оскiльки на кожному рiвнi економiчних систем вiдповiдний режим формуеться i реалiзу-еться через iнституцiалiзовану сукупнiсть норм i правил, то виникае тдстава «говорити про певш економiко-правовi режими».
В робот! В. I. Ляшенка [4] введено термш регу-ляторний економiчний режим або режим господа-рювання, який розглядаеться як певна система уп-равлiння i описуеться наступним чином:
RG = {G; S; I; R; P},
де G - безлiч цшей якi плануеться досягти введен-ням даного режиму;
S - безлiч суб'екпв, на яких поширюеться дiя да-ного режиму;
I - множина норм, правил, обмежень та умов, ям необхщш для досягнення декларованих цiлей;
R - безлiч ресурсiв, задiяних у процесi реалiзацii даного режиму;
P - множина полiтик або стратегш спрямованих на досягнення i реалiзацiю проголошених цiлей;
Автор початково проводить аналопю зi схемами метаморфози товару за К. Марксом та пропо-нуе системне уявлення регуляторного режиму наступним чином:
I ^ RG = {G; S; I; R; P} ^ I',
де I та I' - це iнтерес до та тсля впливу економiч-ного регуляторного режиму.
Економiчнi iнтереси е сутнюною характеристикою рушiйних сил формування та розвитку еконо-
мiчних суб'екпв. Економiчнi iнтереси - усвшом-лене прагнення економiчних суб'екпв задовольнити певш потреби, що е об'ективним спонукальним мотивом !хньо! господарсько! дiяльностi. У ринковш економiцi економiчиi iитереси тдприемщв спрямо-ванi на максимiзацiю прибутку, зниження витрат [ пiдвищеиня конкурентоспроможност продукцп, економiчиi iнтереси держави ж спрямоваш на реаль зацiю потреб суспшьства в цiлому. Система взаемо-пов'язаних та взаемодiючих iнтересiв суспшьства завжди суперечлива. Тому кожне суспшьство постае перед проблемою пошуку ефективного механiзму !хнього узгодження.
Сдшсть штереив досягаеться у процесi !хньо! взаемодп та взаемореалiзацп. У кожному економiч-ному вiдношениi - мiж шдприемцями [ виробни-ками, мiж виробниками та споживачами, державою та недержавним сектором економiки (бiзнесом), партнерами, у ввдносинах мiж пiдприемцями та фь нансовими установами мають мiсце елементи бо-ротьби i спiвробiтнидтва. Взаемодiя iнтересiв висту -пае рушiйною пружиною соцiально-економiчного розвитку.
Пiд впливом економiчного регуляторного режиму iитерес тдприемця переважно може мати ней-тральну мотивацiю, але може отримати як пози-тивну так i негативну спрямовашсть. Отримання позитивного I' може на певний час у деяких галузях стати прiоритетиим напрямком у державнш поль тицi кра!ни.
Головною проблемою розвитку малого шдприемництва в Укра!ш залишаеться недостатнш обсяг фiнансових ресурсiв. Основним джерелом додатко-вих фiнансових ресурсiв е кредитування баншвсь-кими та iишими фiнансовими установами, в тому чи^ i кредитними спiлками.
Основними протирiччями в процесi кредитування тдприемницьких структур е високий рiвень процентное' ставки по кредиту, необхiдиiсть застави (нерухомосп), поруки або гарантл третьо! особи. Принцип платности банивського кредиту передба-чае, що за користування кредитними коштами пози-чальник повинен сплачувати певну плату, яка вста-новлюеться кредитним комiтетом банку вшповш-ного рiвня за прийняття рiшеиня про надання кредиту.
Дiяльнiсть кредитних спшок, як одного з рiзно-видiв кредитного кооперативу розглянемо за допо-могою вищенаведено! формули регуляторного режиму. Вш включае в себе наступш елементи регуля-торного режиму:
Ок - основна цшь дiяльностi кредитно! спiлки -фшансова пiдтримки членiв кооперативу;
Бк - суб'ектами галузевого кредитного режиму е сама кредитна спшка (кредитор), фiзична або юри-дична особа, яш е 11 членами i мають змогу отримати фiнансову допомогу (позичальник), а також органi-
зацл, як1 регламентують дiяльнiсть фiнансових уста-нов (НБУ та iн.);
1к - норми та правила надання фшансово! та iн-ших видiв пiдтримки (процентна ставка, застава, порука, гарантия, строк кредитування тощо), правила та алгоритми розрахунку рiвня платоспроможностi та надiйнiсть позичальника (аналiз кредитоспро-можност^, кредитна iсторiя), а також нормативи, встановленi органами контролю та регулювання кредитно! дiяльностi фшансових установ (норми ре-зервування, облшова ставка НБУ);
Ик - залучеш кошти фiзичних та юридичних оаб членiв кооперативу (внески), кредити баншв, страховий фонд, кап1тал вiд продажу щнних папе-рiв;
Рк - основна стратепя розвитку фiнансово! установи (стратепчний план розвитку).
Кооперащя як особлива форма господарювання мае вузьке соцiально-економiчне значення. Специ-фша !! полягае в тому, що функцюнуючи в якост^ iн-тегращйного зв'язку мiж окремими господарю-ючими суб'ектами, кооператив не може мати власш iнтереси поза iнтересами тих, заради кого вш ство-рений, не може дiяти в напрямках, якi були б неви-пдш цим суб'ектам, повнiстю належить !м i контро-люеться ними, дозволяючи сво!м членам отриму-вати додатковi економiчнi переваги.
Кредитна кооперацiя, працююча на засадах «самодопомоги шляхом взаемодопомоги», е надiй-ним джерелом додаткових фiнансових ресурсiв для розвитку малого шдприемництва. С основою для ю-нування надiйного пласту малих шдприемств, як1 пов'язан1 солiдарною вiдповiдальнiстю, що зумо-вить створення антикризово! амортизащйно! фiнан-сово! п1дтримки та дасть змогу накопичити i розпо-дшити надлишковi кошти в тих галузях економши, якi потребують фiнансово! шдтримки.
Режим кредитно! кооперацi! для тдприемця, який е !! членом виконуе роль захисного куполу п1д час взаемодп з баншвським кредитним режимом у ходi здiйснення свое! дiяльностi, а також е додатко-вим страховим захистом вiд кризових явищ в еконо-мiцi.
Все це переконливо свiдчить, що роль кредитно! кооперацп е досить впливовою. Незважаючи на конкуренцiю з великими кредитними установами, слабку державну тдтримку, переслiдуючи цiлi фi-нансово! допомоги через ввдкриття кооперативiв створюються прийнятш умови для розвитку малого шдприемництва, бшьшого доступу до кредитних ре-сурсiв громадян. Попри те, що кредитш коопера-тиви не е платниками податку на прибуток, вони ви-ступають повноцiнними економiчними суб'ектами ринку i виконують основне завдання держави, допо-магаючи зростанню валового внутршнього продукту i устшному розвитку економiки.
Л^ература
1. Гончаренко В.В. Аналггичний звгг щодо по-будови систем кредитно! кооперацii pi3™x кра'н [Електронний ресурс] / В. В. Гончаренко. - Режим доступу: www.minfin.gov.ua/control/uk/ publish /article?art_id=59940&. 2. Гончаренко В.В. Про 3Mi^ концепцп розвитку системи кредитно! кооперацп та ii можливий вплив на кредитно-кооператив-ний сектор нацiональноi економiки / В.В. Гончаренко // Науковий вюник Полтавського унiверситету економiки i торгiвлi. - 2011. - № 5 (50). - С. 99-107.
3. Леонов С.В. Аналiз проблем, перспектив i тенде-нцiй дгяльносп кредитних спiлок Укра'ни / С.В. Леонов, М.Г. Олещук // Вюник Укра'нсько! академп баншвсько! справи. - 2014. - № 1 (36). - С. 34-37.
4. Ляшенко В. И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономичнского развития: введение в экономическую режимологию: моногр. /
B.И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2012. - 370 с. 5. Недшьська Л.В. Уроки свггового досвiду функцюнування фь нансових установ кооперативного типу [Електронний ресурс] / Л. В. Недшьська. - Режим доступу: http://ir.znau.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/990/1/ Cooperative_2014_87-93.pdf. 6. Пожар А.А. Кре-дитно-кооперативний сектор економiки европейсь-ких кра'н: монографiя / А. А. Пожар. - Полтава: РВЦ ПУЕТ, 2013. - 278 с. 7. Сембер С.В. Перспективи створення та функцюнування кооперативних баншв в Укра'ш. [Електронний ресурс] / С. В. Сембер, I. Г. Брггченко, В. С. Стойка. - Режим доступу: http://www.econindustry.org/arhiv/html/2017/77_02.p df. 8. Стадник А. Вшродження кредитних коопера-тивiв / А. Стадник // Фшанси Укра'ни. - 2005. - № 3.
C. 96-100. 9. Чижевська М. Кредитна кооперащя як зааб подолання бiдностi та створення сощально-економiчних вигод / М. Чижевська // Вюник нацю-нального унiверситету водного господарства та при-родокористування: зб. наук. праць. Економiка. -Рiвне, 2007. - Ч. II, вип. 4 (40). - С. 328-335.
Колесшкова Г.В. Кредитна кооперащя як спещальний режим пщтримки малого шдприемництва в сучасних умовах
У статп до^джено зарубiжний досвiд розвитку системи кооперацп, визначення поняття «режим», «регуляторний режим», «режим кредитно!
кооперацп». Висвгтлено особливост взаемодп мiж державою, малим пiдприемницгвом та фшансовими установами. Розглянуто кредитну кооперацто, як спецiальний режим пiдтримки шдприемництва у сучасних умовах. Обгрунтовано необхшнють розвитку 2-го та 3-го рiвня системи кредитно! кооперацп як основи формування ефективно! та економiчно стойко! кооперативно! фiнансово! системи.
Ключовi слова: кооперацiя, кредитна кооперация, режим, кооперативний банк, регуляторний режим, мале тдприемництво.
Колесникова А. В. Кредитная кооперация как специальный режим поддержки малого предпринимательства в современных условиях
В статье исследованы зарубежный опыт развития системы кооперации, определение понятия «режим», «регуляторный режим», «режим кредитной кооперации». Освещены особенности взаимодействия между государством, малым предпринимательством и финансовыми учреждениями. Рассмотрена кредитная кооперация, как специальный режим поддержки предпринимательства в современных условиях. Обоснована необходимость развития 2-го и 3-го уровня системы кредитной кооперации, как основы формирования эффективной и экономически устойчивой кооперативной финансовой системы.
Ключевые слова: кооперация, кредитная кооперация, режим, кооперативный банк, регуляторный режим, малое предпринимательство.
Kolesnikov G. Credit cooperatives as a special mode to support small business in the modern world
The paper studied the international experience system development cooperation, the definition of "treatment", "regulatory regime", "credit cooperative mode." The peculiarities of interaction between the state, small businesses and financial institutions. Considered credit cooperatives as a special mode support business in the modern world. The necessity of the 2nd and 3rd level system of credit cooperation as the basis of formation of effective and economically sustainable cooperative financial system.
Keywords: cooperatives, credit cooperatives mode, cooperative bank regulatory regime, small business.
Стаття надшшла до редакци 10.05.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
