CC BY
11
Вказана особливiсть квазi-державного устрою наклала посткомушс-тичний вiдбиток на всi трансформации процеси в економiцi УкраАт, в тому чи^ на процеси приватизацп. Останнi ж, у свою чергу надали специфiчних рис i тому суспшьству, яке формуеться в ходi приватизацп - наявнiсть сощ-ально нерацiонального розриву в рiвнях доходу мiж заможною частиною суспшьства i рештою громадян, розповсюдженiсть тшьових схем в економiчнiй дiяльностi тощо. Такий стан справ спричинився, разом iз низкою iнших чин-ниюв, до громадянських протестiв, вивершенням яких став феномен Пома-ранчево! революци.
Лiтература
1. Ранние формы политической организации: от первобытности к государственности. -М.: Восточная литература, 1995. - 330 с.
2. Приватизащя - шлях до цившзованого суспшьства// Державний шформацшний бю-летень про приватизацш. - 2004, № 1. - 20-21 с.
3. Бальцерович Л. Свобода 1 ринок. - Льв1в, 2000. - 280 с.
4. Мейтус В. Коррупция. Экономический и информационный анализ. - К.: 2003. - 253 с.
5. Кириченко С. Шляхи формування громадянського суспшьства 1 правово! держави. -К: Логос, 1999. - 85 с.
УДК 330.342:167 М.В. ЛюдвЫук - PiemHCbua ДПА
МОДЕРНА 1ДЕНТИФ1КАЦ1Я КООПЕРАЦН У КОНТЕКСТ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Аналiзуeться проблема переоцшки переваг кооперацп у KOHTeKCTi переходу до ринково'1 eкономiки. Окреслюеться модерне трактування змюту, мети та принципiв дiяльностi коопeративiв
M.V. Ludvichuk - State taxation administration of Rivne Modern identification of cooperation in contexts transformations processes
Analysed the problem of revaluation advantages cooperation in the context cross to the market economics. Appeared the modern treatment contents, aim and principles of activities cooperatives.
Постановка проблеми i ïï зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Забезпечення умов для стшкого економ1чного зрос-тання в економщ Украши передбачае прискорення яюсних перетворень у со-щально-економ1чних вщносинах. В цьому плат ютотного значення набувае ефективне використання потенцшних можливостей р1зних форм власност та оргашзацшних форм економ1чно1 д1яльност1
Важливим напрямом розвитку системи нових економ1чних вщносин е кооперащя - ушкальне сощально-економ1чне явище, суперечливе за своею суттю i складне за змютом. Посилення впливу ринку на вс граш д1яльност1 суспшьства, загострення конкуренци, розгортання процеЫв глобал1заци ю-тотно змшюе умови д1яльносл кооперативних структур та сощально-еконо-м1чш завдання, що постали перед ними. В крашах з перехщною економжою щ проблеми доповнюються необхщшстю знаходження кооперащею свое1 "т-ш1" в новш сощально-економ1чнш систем!.
Аналiз останшх дослiджень, у яких започатковано вир1шення щеТ проблеми. Останнiми роками увага до кооперативних форм господарювання зростае. Розглядаються проблеми становлення та функщонування виробни-чих та обслуговуючих кооперативiв [1, 2]. По-новому ставиться питання що-до орiентирiв та напрямiв розвитку споживчо! коопераци [3, 4]. Посилюеться iнтерес до можливостей кредитно! коопераци [5, 6].
Перехiд до ринково! економiки в посттоталiтарнiй державi вимагае пе-реосмислення багато! кооперативно! традици [7]. При цьому виникае необ-хiднiсть пошуку нетрадицiйних пiдходiв до дiяльностi кооперативних структур як з точки зору правово!, так i з оргашзацшно!. Це передбачае чггке усвь домлення змюту, мети та принципiв дiяльностi кооперативiв. Сьогоднi в за-рубiжнiй та в^чизнянш лiтературi iснуе широкий спектр визначень коопера-тивiв. Одна з причин цього - рiзноманiтнiсть форм i видiв кооперативно! дь яльность Адже в свiтi загалом функщонують кооперативнi утворення бiльш нiж 20 видiв, членами яких е понад 800 млн. людей. Зокрема, активно розви-ваеться кооперащя в аграрному секторь
Кожне з визначень кооперативу тдкреслюе певнi гранi кооперативiв як оргашзацш, що мають якiснi вiдмiнностi вiд iнших органiзацiйних форм, пов'яза-них з економiчною i сощальною дiяльнiстю. Поряд з цим, суперечливють у харак-теристицi змiсту кооперативу зумовлюеться тим, що подекуди недооцшюеться двоедина суть коопераци, де оргатзацшна форма вторинна i е вдаовдаою до мети i змюту суспiльно корисно! даяльносп, а не визначае суть коопераци.
Цiлi статт полягають у дослiдженнi проблеми переощнки переваг коопераци у контекст переходу до ринково! економiки та окресленш модерного трактування змюту, мети та принцишв дiяльностi кооперативiв.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Реформування постсощ-алiстично! економiки поставило завдання не тшьки унiфiкацi! теоретичних понять, але й якiсне оновлення трактування кооперативу [7, 8]. Адже в кра!нах з централiзованою плановою економжою кооперативи розглядались, як оргаш-заци, що функцiонують на основi суспiльно! соцiалiстично! власностi, що е однотипною з державною власшстю, заснованою на усуспшьненш засобiв ви-робництва. Курс на поступове зближення та злиття колективно! власностi з за-гальнонародною на практицi зумовив переродження кооперативiв в рiзновид державно! власносп, i таким чином спричинив деформування сут кооперати-вiв. Вщбулась пiдмiна колективних iнтересiв членiв кооперативу вщомчими, сформувалось вiдчуження членiв кооперативу вщ власностi i управлiння.
В умовах ринкового господарства кооператив передбачае як основу приватно! власност учасниюв, що об'еднують !! в тш чи iншiй мiрi для бшьш повного i ефективного задоволення сво!х економiчних та соцiальних потреб. На вщмшу вiд приватних пiдприемств, де економiчна ефективнiсть ощ-нюеться насамперед на основi розмiру чистого прибутку, для кооперативу зростае значення тих показниюв, що найбшьше вiдповiдають економiчним iнтересам його учасникiв. Зокрема, необхщне врахування переваг колективно! пращ, рiвня зарплати, задоволення економiчних та сощальних потреб учасникiв кооперативу.
Особливютю кооперативу е розподiл доходу вщ його дiяльностi або економи вщ зниження витрат виробництва i об^у вiдповiдно до участi членiв кооперативу. Форма, в якш реалiзуеться вигода вщ участi в кооперативi, виз-начаеться сферою та напрямами його дiяльностi. Так, це може бути зростання чистого доходу внаслщок встановлення випдних цiн для учасникiв та розши-рення ринкiв збуту. Поряд з цим ця вигода може виражатись в отриманш ви-сокояюсних послуг, екологiчно чисто! продукцii, економи часу для задоволення потреб i т.д. Важливого значення набувають соцiальнi та духовт ас-пекти дiяльностi кооперативу. Одночасно в кооперативi пропорцiйно розпо-дiляються i ризики вщ ринково! дiяльностi, необхiднi суми для компенсаци збиткiв, вимоги до змщнення фiнансовоi бази. Характерною рисою кооперативу е здiйснення керiвництва виборними органами, що забезпечують залу-чення найманих працiвникiв та контроль за !х дiяльнiстю. Ще один важливий аспект якiсноi характеристики кооперативу - порядок утворення власност^ що знаходиться у володшт його члешв. Залежно вiд сфери дiяльностi та кола учасниюв, джерела та мехашзм утворення кооперативного майна можуть вiдрiзнятись. У цiлому власнiсть кооперативу може формуватись як за раху-нок кашталовкладень, так i за рахунок чистого доходу вщ його дiяльностi.
Виокремлення базових характеристик кооперативу як особливо! тд-приемницько! структури е основою для систематизацii титв та видав кооперати-вiв. Класифшащя кооперативiв може здiйснюватись на основi рiзних пiдходiв. З точки зору вдаовщносп базовим принципам функцiонування кооперативу вида-ляються класичнi, лiбералiзованi, псевдокооперативи та квазшооперативи.
На наш погляд, такий шдхщ е актуальним з точки зору запоб^ання масовому поширенню пiдприемств, що е кооперативами тшьки за назвою. Адже це загрожуе черговим виродженням кооперативно! ще!, що нацшена на розвиток взаемодопомоги людей i спричиняе гальмування розвитку справ-жнiх кооперативiв.
Пiд псевдокооперативами розумшть тi кооперативнi органiзацii, якi не повшстю реалiзують кооперативнi принципи дiяльностi, а мають тiльки деякi риси коопераци. Квазжооперативи е кооперативними оргашзащями тшьки за назвою. При цьому !х дiяльнiсть зовсiм не узгоджуеться з кооперативними принципами.
В цьому плат важливу роль вщграе аналiз принципових вщмшнос-тей кооперативiв та акцiонерних товариств. Адже маючи спшьну кооператив-ну природу, щ пiдприемства якiсно вiдрiзняються за метою дiяльностi, принципами формування катталу та розподiлу доходу.
Як i кооперативи, акцiонернi структури створюються добровiльно. Але !х дiяльнiсть пiдпорядкована обслуговуванню штересам вузького кола осiб, що представлене власниками. 1стотною рисою таких корпорацш в рiз-них формах е !х агресивний характер дiяльностi, спрямований на швидку вщ-дачу вщ вкладеного капiталу, а отже i забезпечення прибутку, що дютаеться власникам. Вiдповiдно до частки вкладеного кашталу визначаеться i можли-вють участi у визначеннi напрямiв виробничо! та цiновоi полiтики, управ-лшських рiшень.
Акцiонернi шдприемства вибирають напрям свое! дiяльностi насампе-ред з точки зору ефективного використання вкладеного капiталу. При цьому обсяги пайового кашталу можуть ютотно змiнюватись внаслiдок кушвльпро-дажу акцш пiдприемства. Таким чином, може збшьшуватись або скорочува-тись вплив конкретних оЫб на принциповi економiчнi ршення та розподiл результатiв дiяльностi.
На вщмшу вiд акцiонерних товариств, внаслщок особливостей свое! соцiально-економiчно! природи, кооперативи мають ютотт обмеження щодо маневрування обсягом та частками пайового кашталу, розмiром дивiдендiв, можливостей вилучення частки майна при виходi з кооперативу. Так, при ви-ходi з кооперативу його колишнш учасник може отримати тiльки пайовий внесок. При цьому вш позбавлений можливостi одержати свш вступний вне-сок, а також вилучити частину майна кооперативу, що збшьшена за рахунок приросту неподшьного фонду. Частину вартостi кооперативного майна (про-порцiйно вартостi майнового внеску) член кооперативу може отримати тшь-ки в разi лшвщаци самого кооперативу.
Кооперативи мають меншi можливостi щодо залучення капiталу, адже розширення !х дiяльностi здiйснюеться здебшьшого шляхом використання для потреб швестування нерозподiлено! частини отриманого доходу або вартост здiйснено! операцi!. Поряд з цим, перевагою кооперативу е залучення до уп-равлшня широкого кола оЫб. Ефективнiсть управлiння пiдвищуеться також за рахунок впливу на принциповi рiшення дорадчого голосу асоцiйованих члешв.
У цiлому кооперативи, що дотримуються в дiяльностi кооперативних принципiв, можуть розрiзнятися за рiвнями (первиннi, вторинш, третиннi); за характером зв,язкiв (горизонтальних та вертикальних), на яких вони основа-нi; за напрямом i змiстом основно! дiяльностi (сiльськогосподарськi, перероб-нi, торгiвельнi, сервiснi, житловi, кредитш, багатопрофiльнi). 1снують й iншi шдходи до систематизацi! кооперативiв. Зокрема, можна вести мову про рiз-ницю мiж кооперативами щодо розмiрiв !х статутного фонду (великi, середнi, мал^., територiально! дiяльностi, ступеня використання наймано! працi.
Класифiкацiю кооперативiв щодо усуспшьнення власностi учасникiв видiляють кооперативи зi спiльною, спiльно-дольовою або дольовою власшс-тю. Кооперативи рiзного рiвня, сфер та напрямiв дiяльностi функцiонують як складовi ланки народногосподарського комплексу. Поширення кооперативних форм господарювання загострюе проблему формування едино! системи кооперативiв. Адже в процес дiяльностi кооперативи тюно пов,язанi мiж собою i вступають в економiчнi взаемовiдносини. Для досягнення загальних цi-лей виникае потреба утворення союзiв i асоцiацiй, окремих кооперативiв.
1стотний вклад у розбудову кооперативного сектора покликане внести створення Нацюнального кооперативного альянсу, до якого увшшли Укооп-спшка, Асоцiацiя кредитних спiлок, Спiлка сшьськогосподарських коопера-тивiв. Об'еднання кооперативiв може виступати як горизонтальне, так i вер-тикальне. Горизонтальний характер зв'язюв передбачае концентрацiю зусиль кооперативiв одного напряму або сфери дiяльностi для виршення спiльних завдань. Вертикальнi зв'язки виникають при об,еднаннi iнтересiв та дш ко-оперативiв рiзного рiвня та ступеня залежностi.
Особливого значення вертикальнi зв'язки мiж кооперативами набува-ють в аграрнiй сферь Як виробничi сiльськогосподарськi кооперативи, так i переробш, обслуговуючi, торгiвельнi кооперативи, а також споживча коопера-щя покликанi працювати на спiльну мету: забезпечення стшкого економiчного зростання в аграрнш сферi як основи добробуту селян. Активiзацiя процесу оновлення зв'язюв мiж кооперативами та становлення сучасних форм кооперативних об'еднань загострюе дискусiю стосовно небезпеки "розмивання" меж кооперативного сектора, що загрожуе руйнуванням кооперативних щнностей.
На наш погляд, посилення iнтеграцiï власне кооперативних структур з державним та приватним сектором в силу об'ективних причин буде посилюва-тись, але мае здшснюватись таким чином, щоб при цьому кооперативи не втрача-ли власноï природи, зберiгали сво1 переваги та реалiзували внутрiшнi можливостi.
Висновки
Розвиток кооперативних форм господарювання потребуе цшеспрямо-ваноï державноï пiдтримки як кооперативного руху в цiлому, так i створення вщповщних органiзацiйних умов щодо розвитку конкретних форм коопераци та кооперативних союзiв.
В умовах монополiзацiï сфер постачання та збуту, диспаритету цш, високого ступеня тiнiзацiï економжи та корумпованостi влади рiзних рiвнiв, без всебiчноï пiдтримки держави новим кооперативним структурам просто важко вижити.
Непродумашсть та хаотичшсть реформ, криза фшансово-грошово1" системи, деформацiï в цшовому механiзмi, занепад виробництва, розвал сис-теми народногосподарських зв,язкiв унеможливили досягнення необхщного ефекту в розвитку кооперативних форм господарювання в уЫх сферах.
Стабшзащя та перехiд до економiчного зростання е важливою умовою прискорення переходу до реальних реформ та розвитку кооперативного сектора.
Фшансова пiдтримка кооперацiï через пiльговi кредити, субсиди, зни-ження ставок оподаткування, на наш погляд, не суперечить концептуальним засадам щодо незалежност коопераци та е важливою умовою вирiвнювання позицш кооперацiï на ринку. На жаль, байдуже ставлення чиновникiв, корум-пованiсть мiсцевоï влади, вiдсутнiсть коштв у бюджетах рiзного рiвня для шдтримки новоутворених кооперативiв значною мiрою зводять нанiвець дек-ларацiï про сприяння коопераци.
Важливо наголосити, що економiчна дiяльнiсть кооперативiв мае орга-нiчно поеднуватись з соцiальною дiяльнiстю. Це передбачае посилення ролi коопераци як шституту громадянського суспiльства та сощального захисту. Адже сучасний бiзнес в умовах "дикого капiталiзму" часто грунтуеться на сва-вiллi працедавщв, експлуатацiï ними найманих працiвникiв, що здебшьшого е незахищеними в сощальному планi, оскiльки ще не навчились i не зумши створити професшш спiлки, якi на дiлi захищали б ïхнi iнтереси. При цьому люди розглядаються як "рабська" сила, покликана збагачувати власниюв.
Практика свщчить, що проголошуючи гуманiстичнi iдеï та деклару-ючи кооперативнi принципи, ряд пращвниюв кооперативiв пiдпорядковують дiяльнiсть деяких кооперативiв захисту економiчних iнтересiв окремих оЫб,
обслуговуючи крупний каштал. Тому на порядку денному сто!ть реальне вщ-родження основ кооперацп, практична реалiзацiя пайовиками функцш реаль-них власникiв, посилення сощально! орiентацi! на захист iнтересiв як сво!х членiв, так i суспшьства в цшому.
Л1тература
1. Валентинов В.А. Розвиток сшьськогосподарсько! кооперацп в систем! аграрних пе-ретворень// Економка АПК. - 2000, № 5. - С. 49-55.
2. Кристальний О.В. Трансформащя колективних сшьськогосподарських пщприемств у кооперативы об'еднання// Економша АПК. - 2000, № 3. - С. 36-42.
3. Бабенко С.Г. Концептуальш напрями подальшого розвитку споживчо! кооперацп Укра!ни// Вюп. Дшовий випуск. - 2003. - 7 липня.
4. Апоп1й В. Проблеми сучасного розвитку нащонального кооперативного руху/ Укра-!нська кооперащя. 1сторичш та сощально-економ1чш аспекти. - Льв1в: ЛКА. - 2001, т.2. -С. 74-77.
5. Гончаренко В. Кредитна кооперащя. Форми економ1чно! самодопомоги сшьського та мюького населення у свт та в Укра!ш (теор1я, методология, практика). - К.: Наука. - 1998. -236 с.
6. Третяк О.М. Кредитш спшки як ефективна форма мшрокредитування// Економша АПК. - 2002, № 7. - С. 54-57.
7. Зшовчук В. Кооперащя 1 кооперативи: щентифшащя понятшного апарату// В1сник ЛКА. Сер1я економ1чна. - Л.: ЛКА, - 1999, вип. 5. - С. 276-277.
8. Бабенко С.Г. Методолопчш проблеми становлення 1 розвитку економ1чно! теорп ко-оперативних систем: традиц1йн1 пiдходи до анал1зу кооперативних систем/ В1сник ЛКА: Се-р1я економ1чна. - Льв1в, 1999, вип. 5. - С. 8 -12.
УДК336.233+369.04 Асист. Л.1. Новосельська;
студ. М.П. Олiярник - НЛТУ Украти
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО СОЦ1АЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Дано оцшку системи загальнодержавного обов'язкового сощального страху-вання та вказано напрями переходу до сплати единого сощального внеску.
Assist. L.I. Novoselska; stud. M.P. Oliyarnyk - NUFWT of Ukraine
Directions of perfection of system of obligatory social security
Estimation of the system of national obligatory social security is given and indicated directions of transition to payment of unique social payment.
Як вщомо, загальнодержавш обов'язков1 платеж! - це платеж^ вста-новлеш органами законодавчо! влади, яю обов'язков1 для справляння на всш територи Украши i мають цшьове призначення. Цшьове значення фонд1в можна змшити тiльки на законодавчiй основь Фонди соцiального страхуван-ня створеш на постiйнiй основi з метою гарантованого державного фшансо-вого забезпечення видатюв соцiального страхування. Соцiальне страхування виступае самостшною галуззю страхування i е сукупнiстю вiдносин з приводу формування i використання колективних страхових фондiв, призначених для виплати вщшкодувань при постiйнiй чи тимчасовш втратi працездатностi або втрати мюця роботи.
