CC BY
29
УДК 330.322.3.37
СОЦ1АЛЬН11НБЕСТИЦ!1 В СОЦ1АЛЬНИЙ КАП1ТАЛ
©2018 грицаеико г. i., грицаеико м. i.
УДК 330.322.3.37
Грицаенко Г. I., Грицаенко М. I. Сощальш швестицп в соцiальний капiтал
Метою cmammi е визначення сутностi соцальних ¡нвестицш, об(рунтування piBHiB ¡хнього зд/йснення, а також виявлення механ/зм/в впливу на сощальний каптал. Проанал/зовано динам'жу р/вня дов'ри в укранському суспльствi, на тдстав/ чого зроблений висновок про кризу тотальноi особист/сноi та iнституцюнальноi недов'ри, а також необхiднiсть систематичноi роботи з формування сажального капталу. Визначено сут-нсть сощальних нвестицш як таких, що спрямовуються на розвиток об'ект'в сощального середовища, у тому числ/ людського та сощального катталю. Запропоновано со^альш нвестицИ вивчати на нано-, м/кро-, мезо-, макро- та мегар'внях. Розглянуто в'дпов'дн нвестори i бенефц/-ари, а також можлив/ напрями активiзацiiiхньоi д'тльности Перспективою подальших наукових дослджень визначена розробка механзму ефек-тивно)'взаемодИмжнародних оргамзацй, урядових структур, представнишв б'внесу i громадянського суспльства в цмомуз метою формування стратегисощального 'твестування, яка сприятимереал'ваци структурнихреформ iзабезпеченню сталого розвитку Украни. Кпючов'1 слова: сощальний каптал, дов'ра, соцiальнi нвестицП, р/вн/ сощального твестування, бенеф'>щари сощальних нвестицш. Рис.: 2. Табл.: 2. Шл.: 17.
Грицаенко Галина iBaHiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, Тавршський державний агротехнолог/чний ушверситет (пр. Богдана Хмельниць-кого, 18, Мелтополь, Запорзька обл., 72315, Украна) E-mail: gritsaenkogi@gmail.com
Грицаенко Микола 1горович - кандидат економ/чних наук, Тавр/йський державний агротехнолог/чний ушверситет (пр. Богдана Хмельницького, 18, Мелтополь, Запорзька обл., 72315, Украна) E-mail: nick.gric@gmail.com
УДК 330.322.3.37 Грицаенко Г. И., Грицаенко Н. И. Социальные инвестиции в социальный капитал
Целью статьи является определение сущности социальных инвестиций, обоснование уровней их осуществления, а также выявление механизмов влияния на социальный капитал. Проанализирована динамика уровня доверия в украинском обществе, на основании чего сделан вывод о кризисе полного личностного и институционального недоверия, а также о необходимости систематической работы по формированию социального капитала. Определена сущность социальных инвестиций как таких, которые направляются на развитие объектов социальной среды, в том числе человеческого и социального капиталов. Предложено социальные инвестиции изучать на нано-, микро-, мезо-, макро- и мегауровнях. Рассмотрены соответствующие инвесторы и бенефициары, а также возможные направления активизации их деятельности. Перспективой дальнейших научных исследований определена разработка механизма эффективного взаимодействия международных организаций, правительственных структур, представителей бизнеса и гражданского общества в целом с целью формирования стратегии социального инвестирования, которая будет способствовать реализации структурных реформ и обеспечению устойчивого развития Украины. Ключевые слова: социальный капитал, доверие, социальные инвестиции, уровни социального инвестирования, бенефициары социальных инвестиций.
Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 17.
Грицаенко Галина Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, Таврический государственный агротехнологический университет (пр. Богдана Хмельницкого, 18, Мелитополь, Запорожская обл., 72315, Украина)
E-mail: gritsaenkogi@gmail.com
Грицаенко Николай Игоревич - кандидат экономических наук, Таврический государственный агротехнологический университет (пр. Богдана Хмельницкого, 18, Мелитополь, Запорожская обл., 72315, Украина) E-mail: nick.gric@gmail.com
UDC 330.322.3.37 Gritsaenko G. I., Gritsaenko M. I. The Social Investment in Social Capital
The article is aimed at defining the essence of social investment, substantiating the levels of their implementation, and identifying the mechanisms of influence on social capital. The dynamics of the level of trust in the Ukrainian society is analyzed, on the basis of which the conclusion about the crisis of complete personal and institutional distrust, as well as the necessity of systematic work on the formation of social capital, has been made. The essence of social investments as such, which are directed on development of objects of social environment, including human and social capitals, has been defined. It has been suggested to study social investment on the nano-, micro-, meso-, macro- and mega-levels. The relevant investors and beneficiaries, as well as possible directions of their activity activation, are considered. Prospect for further scientific researches should be development of mechanism for efficient interaction of international organizations, governmental structures, representatives of business and civil society as a whole with the purpose of formation of strategy of social investment, which would facilitate the implementation of structural reforms and ensure the sustainable development of Ukraine.
Keywords: social capital, trust, social investment, levels of social investment, beneficiaries of social investment. Fig.: 2. Tbl.: 2. Bibl.: 17.
Gritsaenko Galina I. - PhD (Economics), Associate Professor, Tavria State Agrotechnological University (18 Bohdana Khmelnytskoho Ave., Melitopol, Zaporizka obl., 72315, Ukraine) E-mail: gritsaenkogi@gmail.com
Gritsaenko Mykola I. - PhD (Economics), Tavria State Agrotechnological University (18 Bohdana Khmelnytskoho Ave., Melitopol, Zaporizka obl., 72315, Ukraine)
E-mail: nick.gric@gmail.com
Сьогодш для ефективного функщонування еко-номши необх^дним ресурсом стае сощальний каштал. Вш безпосередньо накопичуеться та використовуеться в сощальнш сфер^ розвиток яко! потребуе новоготдходу до сощального швестування -
головного шструменту сощально1 в^дпов1дальносп на вах рiвнях.
Значний внесок у розробку теоретико-методо-лопчних i практичних основ створення та накопи-чення сощального кашталу зробили таи науковщ:
шоземш Г. Беккер, П. Бурдье, Дж. Коулмен, Д. Норт, Р. Патнем, Ф. Фукуяма; Л. Дж. Хашфан; вичизняш М. Туган-Барановський, Н. Корж, Н. Пачева, О. Шпи-куляк та багато шших. Проблеми сощальних швести-цiй висвiтленi у наукових працях таких досл^нишв, як О. Веретенникова, К. Волощук, З. Галушка, В. Ку-жель, Л. Мельничук, В. Надрага, О. Черних, Б. Язлюк та багатьох шших. Незважаючи на значну ккьшсть публiкацiй, залишаються недопрацьованими питан-ня впливу сощальних швестицш на формування со-щального капiталу, чим обумовлюються актуальнiсть обрано! теми дослiджень и мета статть
Головною метою статтi е визначення сутносп соцiальних iнвестицiй, обгрунтування рiвнiв !хнього здiйснення, а також виявлення механiзмiв впливу на соцiальний каштал.
Ключовим ресурсом ефективного функщону-вання економiчноI системи в сучасних умовах е сощальний капiтал, сутнiсть якого проявля-еться у сукупностi здатних приносити дохк зв'язкiв та соцiально-економiчних вiдносин, якi виникають у певнш соцiальнiй мережi на основi кнуючих норм та довiри.
Характерною рисою сощального капiталу е рь вень довiри, який склався у суспкьствь На рис. 1 наведено даш нацiональних щорiчних монiторингових опитувань 1992-2016 рр. [13] про динамку вкповь дей респонденпв на твердження: «Нкому не довiря-ти - найбезпечнше».
60
Так, у 2016 р. з твердженням, що «нкому не до-вiряти - найбезпечнше», погодилися 35,1% респонденйв, не погодилися 12,5%, бкьше половини опитуваних вкповки «не знаю» та 0,3% не надали вкповкд. Порiвняно з 1992 р. высоток рес-пондентiв, як висловилися за тотальну недовiру в сусшльств^ зменшився на 11,6 в. п., але й тих, хто був не згоден iз запропонованим твердженням, також по-меншало майже на третину (на 28 в. п.). Водночас вк-соток тих, хто сумшваеться в однозначнш в^дповщ, зрiс майже на 40 в. п., причому стрибкоподiбне зрос-тання спостерталося у 2014 р. Вважаемо, що в сус-пiльствi намiтилися неминучi змiни щодо рiвня вза-емно1 довiри, хоча вiдбуваються вони дуже пов1льно.
У табл. 1 наведено даш про ощнку довiри в укра1нському суспiльствi в 1994-2016 рр.
Групування вкносин довiри в украшському суспiльствi за рiзними рiвнями - вiд мiжособис-тiсних контакпв до вiдносин громадян до держави, сощальних шститупв i влади - надае можливкть зробити такi висновки. Традицшно найвищий рiвень довiри украшщ проявляють до сiм"í та родичiв - за 1994-2016 рр. ощнка коливалася вiд 4,4 до 4,6 бала. До групи з вкносно високими ощнками довiри - вк 3,0 до 3,5 балiв - попали армiя (3,1 бала), церква та духовенство, вчеш Укра1ни (3,3 бала), волонтери, ко-леги (3,4 бала), а також сшввкчизники, суади (3,5 бала). До групи iз середнiми оцiнками довiри - вк 2,4 до 3,0 балiв - увшшли астрологи, керiвники держав-них шдприемств (2,4 бала), засоби масово! шформа-
50
ф 40 "Н
I
0 с
и
01
£ 30 ф
'т о с
"2 20
г *
н
О и
ч
са 10 -Н
56,6
50,2
51,5
46,7
4 0,5
2,3
0,6
4,6
47,5
0,3
6,8
5,7
4,7
49,6
3,4
0,3
36
4,1
0,3
53,9
30,8
3,9
0,7
4,8
52,1
35,1
0,4
2,5
0,3
1992 2005 2006 2008 2010
Рк
2012
2014
2016
□ Згоден ■ Не згоден □ Не знаю ■ Не вщповти
Рис. 1. Динамка вщповщей респондентiв на твердження: «Нкому не довiряти - найбезпечнiше» Джерело: складено на основi [13].
0
0
Таблиця 1
Динамша оцiнки довiри в украУнському сусшльствИ
Дов1ра Р1к
1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2013 2014 2015 2016
Ом'! та родичам 4,5 4,6 4,5 4,6 4,5 4,4 4,5 4,6 4,6 4,5 4,5 4,6 4,5 4,6
Спiввiтчизникам 3,1 3,2 3,2 3,1 - 3,2 3,4 3,4 3,4 3,3 3,4 3,4 3,4 3,5
Сусщам 3,3 3,3 3,2 3,2 - - 3,3 3,4 3,4 3,3 3,4 3,4 3,3 3,5
Волонтерам 3,5 3,4
Колегам 3,3 3,3 3,3 3,2 3,5 3,3 3,4 3,5 3,5 3,4 3,4 3,4 3,4 -
Церквi та духовенству 3,1 3,0 3,0 3,1 3,3 3,3 3,4 3,5 3,5 3,3 3,2 3,3 3,3 3,3
Вченим УкраТни 3,4 3,3
Армií 3,2 3,1 3,0 3,1 3,1 3,1 3,0 3,0 3,0 2,8 2,6 3,1 3,0 3,1
Благодiйним фондам, громадським асощацям i об'еднанням 2,4 2,4 2,6 2,5 2,5 2,6 2,5 2,9 2,9
Приватним пщприемцям 2,4 2,4 2,4 2,5 - - 2,6 2,7 2,6 2,5 2,5 2,6 2,7 -
Профспiлкам - - - - 2,5 2,6 2,6 2,6 2,5 2,5 2,5 2,4 2,4 2,6
Засобам масово!' шформацм (телеба-чення, радiо, газети) 2,7 2,7 2,9 2,9 2,9 2,9 2,9 2,9 2,9 2,9 3,0 2,6 2,5 2,5
Мкцевим органам влади - - - - 2,3 2,5 2,5 2,5 2,5 2,4 2,2 2,5 2,3 2,5
Астрологам 2,5 2,4 2,4 2,4 2,4 2,3 2,4 2,4 2,4 2,4 2,3 2,3 2,2 2,4
Керiвникам державних пщприемств 2,5 2,3 2,3 2,4 - - 2,7 2,6 2,6 2,5 2,4 2,4 2,4 -
Податковiй iнспекцií 2,3 2,5 2,5 2,4 2,3 2,2 2,2 2,0 2,2
Мiлiцií 2,3 2,2 2,2 2,3 2,3 2,3 2,4 2,4 2,3 2,1 1,9 2,1 1,9 2,2
Президенту 2,3 2,6 2,1 2,7 2,2 2,3 2,7 2,5 2,9 2,2 2,1 2,8 2,3 2,1
Страховим компашям - - - - 1,9 2,1 2,2 2,3 2,0 2,1 2,1 2,1 2,1 -
Прокуратурi - - - - 2,3 2,4 2,4 2,4 2,3 2,1 2,0 2,0 1,9 2,0
Судам - - - - 2,3 2,4 2,4 2,4 2,3 2,1 1,9 2,0 1,9 2,0
Банкам - - - - 2,1 2,3 2,6 2,6 2,1 2,2 2,2 2,2 2,1 2,0
Верховнш Радi 2,3 2,1 2,1 2,1 2,1 2,2 2,5 2,3 2,4 2,0 1,8 2,1 2,0 1,9
Уряду 2,3 2,3 2,1 2,4 2,2 2,3 2,5 2,4 2,6 2,1 1,9 2,4 2,0 1,9
Полiтичним партiям - 2,0 2,1 2,1 2,1 2,2 2,4 2,2 2,2 2,0 2,0 1,9 1,9 1,9
Комушстичнт партГ! 2,3 2,1 2,4 2,2 - - 2,2 2,2 2,2 2,1 2,0 1,6 1,7 1,8
<
О 1=
С =п
_а <
о
о <
< о_
<
о
<
2 ш
Прим1тка: * - середнiй бал розраховувався для 5-ти бально! шкали, де 1 - повна недовiра, а 5 - повна довiра. Джерело: складено на основi [13].
цц, мiсцевi органи влади (2,5 бала), профсп1лки (2,6 бала), приватш пiдприемцi (2,7 бала), благодiйнi фон-ди, громадськi асощаци й об'еднання (2,9 бала). Най-нижчу оцшку довiри - вiд 1,8 до 2,2 бала - отримали Комушстична партш (1,8 бала), Верховна Рада, Уряд, полiтичнi парти (1,9 бала), прокуратура, суди, банки (2,0 бала), Президент, страховi компани (2,1 бала), по-даткова iнспекцiя i полщш (2,2 бала).
Наведенi данi св^дчать про кризу тотально! осо-бистшно! та шституцюнально! недовiри в украшсько-му суспiльствi. Вважаемо, що одним зi шляхiв подо-
лання кнуючо! проблеми, покращення ситуаци е систематична робота з формування сощального кашталу. Погоджуемося с думкою Г. Бонол^ який стверджуе: «Перспектива сощальних iнвестицiй спрямована на шдтримку iншоi економiки, нiж пiсля 1945 року -економши, основано! на знаннях. У цш новiй еконо-мiцi знання вважаються рушiйною силою продуктивной та економiчного зростання. Тобто, економiка, основана на знаннях, спираеться на квалiфiковану та гнучку робочу силу, яка може легко адаптуватися до потреб економши, що постшно змшюються, але та-
кож е двигуном цих змгн» [16]. Тобто, сьогоднг одним з головних чинникгв формування соцгального та люд-ського капiталу, а також розвитку економгки в ц1лому станють соцгальнг швестици.
1снують ргзномангтнг погляди на сутнгсть понят-тя «соцгальнг швестици». Так, К. Волощук [2], З. Галушка [3] визнають 1х як вкладення ресурсгв в об'екти соцгального середовища з метою полгпшення якостг життя людей. В. Кужель [8], Л. Мельничук [9], Б. Язлюк [15], Н. Морел, Б. Палгер та Й. Палме [17] на-голошують на головному змгстг соцгальних гнвестицш як гнвестуваннг в розвиток людського капгталу. Як гн-струмент реалгзацг1 соцгально оргентованого бгзнесу пропонують визначати соцгальний капгтал I. Гришова й Т. Шабатура [7], О. Черних [14]. На загальносуспгль-ному значеннг соцгальних гнвестицгй роблять акцент О. Веретенникова [1] г В. Надрага [10]. Безумовно, у кожнгй наведенгй дефШци е розумне зерно. Вважа-емо, що соцгальними е гнвестицг1, якг спрямовуються на розвиток об'ектгв соцгального середовища, у тому числг людського та соцгального капгталу.
З позицгй комплексного, системного пгдходу доцгльно розглядати соцгальнг гнвестицг1 як складну багаторгвневу герархгчну систему (рис. 2).
На HaHopiBHi соцгальним гнвестором виступае гндивгд - фгзична особа, яка вкладае власнг ресурси в допомогу як окремим гншим особам, так г ц1лим гру-пам - сгм'!, друзям, сусгдам, колегам по роботг, насе-ленню територгальних громад та кра'ши в цкому.
1люстрацгею соцгальних гнвестицгй наноргвня е Всесвгтнгй гндекс благодгйностг (The World Giving Index) - комбгнований гнтегральний показник, який
вимгрюе ставлення населення кра1н до благодгйно1 допомоги. 1ндекс розраховуеться за результатами опитувань населення г враховуе не тгльки грошовг по-жертвування, але й гншг форми допомоги нужденним -волонтерську дгяльнгсть та помгч незнайомгй людинг [11]. У 2010 р. (ргк початку дослгдження) Укра!на посг-дала одне з останнгх мгсць у рейтингу приватно1 бла-годгйностг (150 мгсце серед 153 кра!н, населення яких брало участь в опитуваннях), але у 2017 р. поргвняно з 2010 р. пгднялася на 60 позицгй - до 90 мгсця. Не-зважаючи на позитивнг тенденцг1, стан благодгйностг, а отже, г соцгальних гнвестицгй на наноргвнг, залиша-еться низьким.
На MiKpopiBHi соцгальнг швестици розгляда-ються з позици пгдприемства, яке вкладае грошовг та гншг види ресурсгв в об'екти соцг-ального середовища для покращення життя окремих гндивгдгв, власних трудових колективгв, територгаль-них громад, а також громадян кра!ни в ц1лому. Вважа-емо, що соцгальнг гнвестицг1 пгдприемства впливають на 1хню ефективну дгяльнгсть за рахунок зростання продуктивностг працг (через збгльшення людського капгталу) та зниження трансакцгйних витрат (шляхом розвитку соцгального капгталу).
На реггональному ргвнг (Me3opiBHi) соцгальнг швестици проявляються у вкладеннях органами ре-ггонально! влади ресурсгв у потреби як окремих гнди-вгдгв, так г населення територгальних громад г кра'ши в цглому. Вони безпосередньо впливають на стабгль-нгсть усге1 соцгально-економгчно1 системи кра1ни.
На MaKpopiBHi соцгальнг гнвестицг! здгйсню-ються в напрямку пгдвищення соцгального достатку
PiBHi сощального швестування
1нвестори
Бенефiцiаpи
МЕГА- М1ждержавн1 фонди
та орган1зац| i
Нац1я (громадяни кражи)
МАКРО- Держава Територ1альна
громада
МЕЗО- Органи
репонально1 влади
Колеги по робот1
М1КРО- Пщпривмство
НАНО- 1ндив1д
Група близьких людей (ам'я), друз', сусщи)
1ндив|д
Рис. 2. 1нвестори та бенефiцiари сощального швестування за рiвнями Джерело: авторська розробка.
<
о
1= <
=п _а
<С
о
о <
< Q_
<
О
<
Ш
через вкладення державними шститутами коштiв та iнших видiв ресурсiв у добробут окремих шдивГдш, населення територiальних громад та кра1ни в цiлому.
На нашу думку, перспективним напрямом со-цiального швестування макрорiвня може стати так званий «безумовний базовий доход» (ББД) - сощальна концепцiя, яка передбачае регуляр-ну виплату певно! суми грошей кожному члену певно-го сшвтовариства з боку держави або шшого шститу-ту. Виплати повиннi проводитися вам членам спкь-ноти, незалежно вГд рiвня доходу i без необхГдносй виконання роботи. Вважаеться, що введення ББД здатне забезпечити населенню пдний рiвень життя, звкьнити час для творчост та освiти, подолати на-слiдки масових втрат робочих мшць через розвиток робототехнiки, а також стати пдною альтернативою системi державного сощального забезпечення. У рiзнi роки експерименти iз застосування ББД проводилися в Шмеччиш, 1ндГ1, 1талГ1, КанадГ, Намiбii, Нiдерландах, США. З 1 ачня 2017 р. пробна система виплат ББД стартувала у ФГнляндГ!. Участь в експериментi взяли 2 тис. учасниюв у вГцГ вГд 25 до 58 рокГв, як станом на листопад попереднього року отримували допомо-гу по безробiттю. Кожному учаснику пкотно! програ-ми держава щомшяця виплачуе €560 - це сткьки ж, сккьки отримуе фшський безробiтний без урахуван-ня стажу та наявносп дiтей. УсГ два роки експеримен-ту його учасники будуть отримувати цГ грошГ, навГть якщо заробляти почнуть в кГлька разГв бГльше.
На MerapiBHi сощальш iнвестицГi здшснюють-ся мiждержавними фондами i оргашзацшми вк,-носно окремих шдивщв, населення територiальних громад i кра'ши в ц1лому. Соцiальний каштал, який формуеться в тому чи^ завдяки цим iнвестицiям, впливае на ефектившсть мiжнародних господар-ських зв'язкш: зростання довiри до транснащональ-них корпорацш, найбiльших iнвестицiйних банкiв, фондiв а також iнших глобальних шститупв знижуе ризики при здiйсненнi трансакцш i, вiдповiдно, змен-шуе трансакцшш витрати.
Прикладом соцiальних iнвестицiй мегаршня е дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй через Украшський фонд соцiальних iнвестицiй, який е неприбутковою оргашзащею, створеною у 2000 р. для шдтримки сощально незахищених верств населення, а також шщатив територiальних громад i громадських оргашзацш. Вiн мобiлiзуе кошти мiж-народних донорiв та спрямовуе 1х на покращення соцiально-комунальноi iнфраструктури та сощаль-них послуг. Партнерами фонду е бвропейський союз, Свiтовий банк, Уряд Шмеччини через Нiмецький банк розвитку (KfW), Шведське агентство мiжнарод-ного розвитку (SIDA), Уряд Япони, Мiнiстерство у справах мiжнародного розвитку Уряду Велико! Бри-тани (DFID), Фонд iменi Чарльза Стюарта Мота, Мiж-народний фонд «Вiдродження», ПРООН, Канадське агентство мiжнародного розвитку. Показники дшль-ностi фонду наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Показники дiяльностi УкраУнського фонду соцiальних швестицш
Область 2002-2008 рр. Заплановано у 2017 р.
Реалiзовано мiкропроектiв 1нвестовано, млн грн Реалiзувати мкропроеклв 1нвестувати, млн грн
1 2 3 4 5
Автономна Республта Крим 199 115
Вiнницька 71 58
Волинська 30 8,9
Днiпропетровська 26 10,15 11 79,7
Донецька 111 54
Житомирська 22 8,3
Закарпатська 42 15,7
Запорiзька 15 7,1 11 53,1
lвано-Франкiвська 36 14
Кшвська 42 20 41 129,5
Кiровоградська 35 31
Луганська 93 42,7
Львiвська 107 87 2 18,5
Миколавська 22 7,4
Одеська 23 8,3
Полтавська 29 12,3
Закшчення табл. 2
1 2 3 4 5
Р1вненська 37 13
Сумська 36 10,5
Терноптьська 22 9,7
Харшська 28 12,9 13 77,1
Херсонська 22 7,4
Хмельницька 59 23,5
Черкаська 19 9,1
Чершвецька 35 17,3
Черн1г1вська 33 8,2
Джерело: складено на ochobî [12].
Так, за 2002-2008 рр. найбкьша ккьшсть мь кропроектав була реалiзована у Львiвськiй (107), Донецькiй (111) областях та Автономнш Республiцi Крим (199), найменша - в Запорiзькiй областi (15). За розмiром iнвестованих коштiв лiдирували Вшницька (58 млн грн), Львiвська (87 млн грн) област та Автономна Республка Крим (115 млн грн), найменша ккьшсть iнвестицiй була реалiзована в Запорiзькiй областi (7,1 млн грн). У 2017 р. Украшським фондом сощальних iнвестицiй заплановано реалiзувати у Дш-пропетровськiй област 11 мiкропроектiв на суму 79,7 млн грн, у Запорiзькiй - 11 мкропроекпв на 53,1 млн грн, у Харшвськш - 13 мкропроекпв на 77,1 млн грн, у Киeвi - 41 мкропроект на 129,5 млн гр., у Львовi - 2 мiкропроекти на 18,5 млн грн.
Поняття «сощальш швестици» та «сощальний капiтал» мають щкьний взаемозв'язок. Соцiальнi iнвестицiï сприяють створенню та збкьшенню сощального капiталу, i, навпаки, соцiальний каштал в змозi активiзувати процеси сощального швестуван-ня. Вважаемо, що в розвитку сощальних швестицш i сощального катталу на HaHopiBHi велика роль на-лежить освiтi та вихованню, у тому числ! вищiй освт [6]. Стимулом для корпоративних благодшнишв на MiKpopiBHi могли би стати податковi п1льги - внесен-ня витрат бiзнесу на соцiальнi програми до перелку витрат, що знижують базу оподаткування з податку на прибуток. Формуванню сощального кашталу на Me3opiBHi сприятиме створення об'еднаних терито-ркльних громад [4; 5]. На MaKpopiBHi необхiднi роз-робка та реалiзацiя державно! полiтики, спрямовано! на бкьш високу продуктивнiсть та зайнятшть, кра-щi показники здоров'я, сощальну iнтеграцiю, вищу якiсть життя населення. На MerapiBHi необхiдне ви-роблення обгрунтовано! стратег!! ефективно! взаемо-дц мiжнародних донор!в та урядових структур.
висновки
Одним !з важливих ресурав розвитку економь ки в тепершнш час виступае соцiальний капiтал, ш-струментом його формування - соцiальнi iнвестицiï,
якг доцгльно розглядати як складну багаторгвневу ге-рархгчну систему. Ефективна взаемодгя мгжнародних органгзацгй, урядових структур, представникгв бгз-несу г громадянського суспгльства в цглому потребуе розробки стратеги соцгального гнвестування, що е перспективою подальших наукових дослгджень, якг матимуть вагоме значення для реалкаци структурних реформ та забезпечення сталого розвитку Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Веретенникова О. В. 1нститут соцiального швес-тування: сутшсш ознаки та функцiональний прояв у cBi^i поглядiв клаcикiв економiчноl теори. Вчен записки унверси-тету«КРОК». Сер.:Економ'ка. 2013. Вип. 33. С. 11-17.
2. Волощук К. Б. Характеристика штелектуальних i сощальних складових iнновацiйно-iнвеcтицiйного потенци алу агропромислових пiдприeмcтв. Зб'рник наукових праць Подльського державного аграрно-технчного унверсите-ту. 2013. Вип. 21. С. 117-122.
3. Галушка З. I. Сощальш швестици пщприемств як шструмент со^ально! вщповщальност бiзнеcу. BicHUK Чер-нвецькоготорговельно-економ'чноготституту. Сер.:Еко-ном'чннауки. 2012. Вип. 1. С. 193-198.
4. Грицаенко М. I. Мкце сощального катталу у фор-муванн та об'еднанн територiальних громад. Б'внес 1нформ. 2017. № 8. С. 116-123.
5. Грицаенко М. I. Сощальний каттал теритс^аль-них громад та !х об'еднань. Modern Economics. 2017. № 4. С. 63-74. URL: https://modecon.mnau.edu.ua/social-capital-of-territorial-communities-and-their-associations/
6. Грицаенко М. I. Роль ВНЗ у формуванн гадального капiталу репону. Економка та суспльство. 2017. Вип. 8. С. 129-136.
7. Гришова I. Ю., Шабатура Т. С. СоЩальш швестици як iнcтрумент реалiзацil cоцiально-орieнтованого бiзнеcу. Всник Сумського нацонального аграрного унверситету. Сер.:Економка iменеджмент. 2014. Вип. 4. С. 183-186.
8. Кужель В. В. СоЩальна пол^ика та соЩальш швестици пщприемств агропродовольчо! сфери. Економiчний форум. 2015. № 1. С. 286-294.
9. Мельничук Л. С. Сутшсть та значення соЩальних швестицш. Глобальн та нацюнальш проблеми економ^и. 2016. Вип. 11. С. 434-437. URL: http://global-national.in.ua/
issue-11-2016/19-vipusk-11-cherven-2016-r/2138-melnichuk-l-s-sutnist-ta-znachennya-sotsialnikh-investitsij
10. Надрага В. I. Теоретичн аспекти фiнансування со-^альних iнвестицiй. Фiнанси Украни. 2014. № 2. С. 70-78.
11. Офщшний сайт Благодшного фонду допомоги Charities Aid Foundation (CAF). URL: www.cafonline.org
12. Офщшний сайт УкраТнського фонду со^альних ш-вестицiй. URL: http://usif.org.ua/
13. УкраТнське суспiльство 1992-2016. Стан та дина-мiка змiн. Соцюлопчний монiторинг/за ред. д-ра екон. наук
B. Ворони, д-ра соц. наук М. Шульги. КиТв: 1С НАН УкраТни, 2016. 546 с.
14. Черних О. В. Сутшсть та значення полтки со-цiальних швестицш в дiяльностi пiдприeмств. Економ'чний вСник Нацонального г'рничого унверситету. 2008. № 1-2.
C. 80-86.
15. Язлюк Б. О. Фундаментальн та прикладн еко-номiчнi механiзми пiдприeмств при реалiзацiТ соцiальних iнвестицiй як основа шновацшного розвитку держави. Еко-ном'чний анал'в. 2014. Т. 18. № 2. С. 280-285.
16. Bonoli, G. The politics of the new social policies. Providing coverage against new social risks in mature welfare states. Policy and Politics. 2005. Vol. 33. Issue 3. P. 431-449.
17. Morel, N., Palier, B., Palme, J. A European social investment strategy? Perspectives on Europe. 2011. Vol. 41. Issue 2. P. 40-46.
REFERENCES
Bonoli, G. "The politics of the new social policies. Providing coverage against new social risks in mature welfare states". Policy and Politics. Vol. 33, no. 3 (2005): 431-449.
Chernykh, O. V. "Sutnist ta znachennia polityky sotsial-nykh investytsii v diialnosti pidpryiemstv" [The essence and significance of the policy of social investments in the activities of enterprises]. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, no. 1-2 (2008): 80-86.
Halushka, Z. I. "Sotsialni investytsii pidpryiemstv yak instrument sotsialnoi vidpovidalnosti biznesu" [Social investments of enterprises as a tool of social responsibility of business]. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho insty-tutu. Ser.: Ekonomichni nauky, no. 1 (2012): 193-198.
Hryshova, I. Yu., and Shabatura, T. S. "Sotsialni investytsii yak instrument realizatsii sotsialno-oriientovanoho biznesu" [Social investment as an instrument for implementing a socially-oriented business]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrar-noho universytetu. Ser.: Ekonomika i menedzhment, no. 4 (2014): 183-186.
Hrytsaienko, M. I. "Mistse sotsialnoho kapitalu u formu-vanni ta obiednanni terytorialnykh hromad" [The place of social capital in the formation and association of territorial communities]. Biznes Inform, no. 8 (2017): 116-123.
Hrytsaienko, M. I. "Rol VNZ u formuvanni sotsialnoho kapitalu rehionu" [The role of higher education institutions in shaping the social capital of the region]. Ekonomika ta suspilst-vo, no. 8 (2017): 129-136.
Hrytsaienko, M. I. "Sotsialnyi kapital terytorialnykh hromad ta yikh obiednan" [Social capital of territorial communities and their associations]. Modern Economics. 2017. https://mo-decon.mnau.edu.ua/social-capital-of-terntonal-communities-and-their-associations/
Kuzhel, V. V. "Sotsialna polityka ta sotsialni investytsii pidpryiemstv ahroprodovolchoi sfery" [Social policy and social in-
vestments of agro-food enterprises]. Ekonomichnyi forum, no. 1 (2015): 286-294.
Melnychuk, L. S. "Sutnist ta znachennia sotsialnykh investytsii" [The essence and importance of social investment]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2016. http:// global-national.in.ua/issue-11-2016/19-vipusk-11-cherven-2016-r/2138-melnichuk-l-s-sutnist-ta-znachennya-sotsialnikh-investitsij
Morel, N., Palier, B., and Palme, J. "A European social investment strategy?". Perspectives on Europe. Vol. 41, no. 2 (2011): 40-46.
Nadraha, V. I. "Teoretychni aspekty finansuvannia sotsialnykh investytsii" [Theoretical aspects of financing of social investments]. Finansy Ukrainy, no. 2 (2014): 70-78.
Ofitsiinyi sait Blahodiinoho fondu dopomohy Charities Aid Foundation (CAF). www.cafonline.org
Ofitsiinyi sait Ukrainskoho fondu sotsialnykh investytsii. http://usif.org.ua/
Ukrainske suspilstvo 1992-2016. Stan ta dynamika zmin. Sotsiolohichnyi monitorynh [Ukrainian Society 1992-2016. Status and change dynamics. Sociological monitoring]. Kyiv: IS NAN Ukrainy, 2016.
Veretennykova, O. V. "Instytut sotsialnoho investuvan-nia: sutnisni oznaky ta funktsionalnyi proiav u svitli pohliadiv klasykiv ekonomichnoi teorii" [Institute for Social Investments: Essential features and functional manifestation in the light of the views of the classics of economic theory]. Vcheni zapysky universytetu «KROK». Ser.: Ekonomika, no. 33 (2013): 11-17.
Voloshchuk, K. B. "Kharakterystyka intelektualnykh i sotsialnykh skladovykh innovatsiino-investytsiinoho potentsialu ahropromyslovykh pidpryiemstv" [Characteristics of the intellectual and social components of innovation and investment potential of agro-industrial enterprises]. Zbirnyk naukovykh prats Podilskoho derzhavnoho ahrarno-tekhnichnoho universytetu, no. 21 (2013): 117-122.
Yazliuk, B. O. "Fundamentalni ta prykladni ekonomichni mekhanizmy pidpryiemstv pry realizatsii sotsialnykh investytsii yak osnova innovatsiinoho rozvytku derzhavy" [Fundamental and Applied Economic Mechanisms of Enterprises in the Implementation of Social Investments as a Basis for the Innovative Development of the State]. Ekonomichnyi analiz. Vol. 18, no. 2 (2014): 280-285.
