CC BY
9
were divided into the following groups: group I included the patients who received amiodarone in a dosage of 200 mg per day and basic therapy (n = 60); control group involved the patients who received the basic therapy with antiarrhythmic drugs, digoxin and bisoprolol (n = 20). Results. The therapy with amiodarone for a year resulted in thyroid dysfunction in 33.3% of the patients. Hypothyroidism (20.0%) is leading in the structure of amiodarone-associated thyroid dysfunctions; this condition is subclinically manifested in 11.7% of the patients. The development of amiodarone-induced thyrotoxicosis was observed in 13.3% of the patients, and the first cases of hyperthyroidism were detected not earlier than six months. Under the effect of amiodarone in the first months of the therapy, serum levels of free thyroxine may increase, while free triiodothyronine may decrease, therefore there may be a tendency to slightly increased levels of thyroid-stimulating hormone in the first weeks of the therapy. The above changes in laboratory parameters are transient and are not accompanied by the deterioration of the antiarrhythmic action of amiodarone.
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.16 УДК 616.831-009.7-071 Дельва М.Ю., Дельва 1.1.
СОЦ1АЛЬНО-ДЕМОГРАФ1ЧН1 ТА КОМОРБ1ДН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАЦ16НТ1В З ГОЛОВНИМ БОЛЕМ НАПРУГИ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Вступ. XpoHÍ4Huü головний бть напруги е значною медико-со^альною проблемою. Процеси хронза-ц/Т головного болю напруги е мультифакторiальними та включають в себе взаемодю рiзноманim-них фактор'т. Мета досл'дження: вивчення со^альних, демографiчних та коморб'дних характеристик у пацiентiв з частим епiзодичним головним болем напруги та хронiчним головним болем напруги. Матерiал та методи. Обстежено 93 пац/'енти з частим етзодичним головним болем напруги та 34 па^енти з хронiчним головним болем напруги. Визначено стать, в/'к, родинний стан, рi-вень освти, працевлаштовансть пацiентiв, тютюнопалння, тривожн!' та депресивн розлади (за Госптальною шкалою тривоги та депресй), наявнсть м'1грен'1, скелетно-м'язового болю (цервкал-ги, болю в нижнiй частин спини), артерiальноí гiперmензi'í, цукрового д'абету, абдомнального ожи-рння, черепно-мозковоТ травми в анамнез '!. Результати. У пацiентiв з хронiчним головним болем напруги, порiвняно з патентами, якi мають частий епзодичний головний бть напруги, достов'рно частше (р<0,05) вiдмiчались в'дсутн'ють родини (47% проти 23%), тютюнопалння (35% проти 16%), тривожн розлади (82% проти 27%), депресивн розлади (79% проти 27%), абдомнальне ожи-рння (41% проти 13%), б'ть в нижнiй частин спини протягом останнього календарного року (53% проти 22%). Висновки. Вчасна iдентифiкацiя та адекватна корек^я станв, що пддаються моди-ф'¡кацИ (тютюнопалння, тривожн1' та депресивн розлади, абдомнальне ожирiння), а також рацю-нальне лкування еп'зод'т болю в нижнiй частин спини у пацiентiв з частим етзодичним головним болем напруги може в перспектив1' зменшувати ризик подальшоТ хрошзацИ головного болю. Ключов1 слова: головний бть напруги, хрон1зац1я, фактори ризику.
Зв'язок публжаци з плановими науково-дослiдними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри нервових хвороб з нейрохiрургiею та медичною генетикою УкраТнськоТ медичноТ стоматоло^чноТ академП': «Оптимiзацiя дiагностики, прогно-зування та профлактики нейропсихологiчних розладiв при органiчних захворюваннях нервовоТ системи», № державноТ ре-естрацп: 0120U104165.
Вступ та вщповщають дiагностичним критерiям ГБН;
г -к- - хроычний ГБН (ХГБН) - напади ГБ турбують не
Головнии бть напруги (ГБН) - найбтьш частий . „с . . jyj
„ z.3 v ' рщше 15 джв на мюяць протягом останшх не
первинний г°ловн ий б'ль (ПБ% ЩО виника_1_протя- мднш, ыж дрьох м юяц1в(не Менше 180 д°в про-гом життя людини майже у 80% популяци [1]. ^ . 4 «г
а 3 геи тягом року) та вщповщають дiагностичним кри-
Як правило, дiагностика ГБН не викликае тер^м ГБН [2]
утруднень та засновуеться виключно на знанш р., [ ]... . vri-u
3 ... 3 ..........У переважнш бтьшосп випадмв ХГБН вини-
та правильнш штерпретацп клшмних характери- ^ ..... ._._,,
саик^ феном^ й Зпдчн м^рдЕот ™3Гв ¡^"аусп^дХТ^явГе
класиф^аци ГБ третього перегляду, ГБН подтя- v к ' L J 3 3 3 . к к
еться фа нечастий ешзодичний ГБН (НЕГБН) - с°б°ю виражену медико-соц'альну пр облему, бо
„„ \ Г1- ' супроводжуеться значними прямими i прихова-
при наявност щонайменше 10 епiзодiв ГБ, що 3 v 3 . ^ ^
, ними економмними тратами, мае негативний
турбують менше одного дня на мiсяць (менше иипишпппшп 'Г101".:
„ir 3. \ ■ ■ вплив на процеси сошалiзацN пацiентiв, значно
12 днiв протягом року) та вщповщають дiагнос- ^ м ^ . .. м , А
тичднм критериям ГБН; ча стдй епЬодичниР, ГБН знижуе показники якост 'х життя [4, 5]. Однак /iiirrirLJN ■ -in дотепер залишаються не до кшця розкритими
(ЧЕГБН) - при наявност щонайменше 10 епiЗО- . . ... r-ri-i. vi-¿Yj reí d
Дiв ГБ, Що трфбують вщ МО 14 днiв на мюяць механ'зм и трансформац" егбнгвбХГБН Ю- В?* м , 1Y у м м м ч жаеться, що процеси хрошзацп ГБН е мультифа-
протягом бтьш, нiж останнiх трьох мiсяцiв (не v ч * -г
мыше 12 та не бтьше180 з1нiвP протягам* року) кторiальними та включають в себе комплексну
взаeмодiю рiзноманiтних факторiв: соцiальних, демографiчних, коморбiдних, генетичних, психо-логiчних, поведiнкових, фармакотерапевтичних, що в кшцевому випадку веде до сенситизацп тригемiно-цервiкального комплексу та зниження активност стовбурових антиноцицептивних систем [6, 7, 8].
Саме тому вивчення со^альних, демографн чних та коморбщних особливостей пацieнтiв з рн зними типами ГБН дасть можливють бiльш детально зрозумiти мехашзми трансформацп ЕГБН у ХГБН та створити теоретичний базис для формування в подальшому персоыфкова-ного пщходу до лiкування рiзних типiв ГБН.
Мета дослщження
Визначення та порiвняння соцiальних, демо-графiчних та коморбщних характеристик у пацн eнтiв з ЧЕГБН та з ХГБН.
Матерiал та методи
Нами обстежено 93 па^енти з ЧЕГБН та 34 па^енти з ХГБН, якi або самостшно звернулися за медичною допомогою, або були направленi неврологами (та шшими фахiвцями) в навчаль-но^агностичний лiкувальний Центр для па^ен-^в з первинним головним болем при кафедрi нервових хвороб з нейрохiрургiею та медичною генетикою УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ' академп.
Серед соцiально-демографiчних характеристик визначалися: стать, вк, родинний стан (од-ружений/самотнiй), рiвень осв^и (вища/невища) та працевлаштованiсть пацiентiв на момент Тх консультування. За показником тютюнопалшня пацiентiв умовно подiляли на «некур^в» (хто не палив, щонайменше, останнiй календарний рiк) та «кур^в» (хто палив регулярно на протязi останнього календарного року).
Серед характеристик ГБН визначали трива-лiсть захворювання в роках, середню частоту нападiв ГБ протягом останых трьох мiсяцiв, середню тривалють епiзодiв ГБ в годинах, середню штенсивнють ГБ за вiзуальною аналоговою шкалою.
Серед коморбiдних станiв визначали: триво-жнi та депресивнi розлади (за допомогою Госш-тальноТ шкали тривоги та депресiТ (HADS) - ви-користовували критичне значення 8 балiв для субшкал тривоги i депресiТ [9]), мiгрень, наяв-нють скелетно-м'язового болю протягом остан-нього року (цервкалгп, болю в нижнш частинi
спини (БНЧС)), найбiльш розповсюджен сома-тичнi захворювання (артерiальна гiпертензiя, цу-кровий дiабет), наявнiсть черепно-мозковоТ тра-вми в анамнезi. Абдомшальне ожирiння (АО) фь ксували за показником об'ему тали (пороговi значення - 102 см для чоловтв та 88 см для жн нок) [10].
Юлькюы значення були представлен у ви-глядi медiани (Ме) та iнтерквартильного (25%-75%) розмаху (01-03). При аналiзi ктькюних статистичних вибiрок використовувався непара-метричний парний и-критерш Манна-Уiтнi. Якiснi показники були представлен у виглядi абсолют-них значень (п) та вщсотш (%). Зiставлення якн сних показниш проводили за допомогою точного критерш Фiшера. В усiх випадках достовiрни-ми вважали вiдмiнностi при р<0,05.
Результати та 1х обговорення
Як свщчить таблиця 1, у па^ен^в з ХГБН до-стовiрно частiше вiдмiчався самотнiй стан (вщ-сутнiсть родини), а також факт тютюнопалшня протягом останнього календарного року. В л^е-ратурi ми не знайшли дослiджень щодо характеристик родинного статусу у па^ен^в з рiзними типами ГБН. Ймовiрно, вщсутнють родини опо-середковано пов'язана з ХГБН через певн по-ведiнковi та психо-емоцiйнi чинники, що доволi часто супроводжують стан самотностi та в той же час е факторами ризику хрошзацп ЕГБН. Щодо тютюнопалшня, то в епщемюлопчних дослн дженнях було показано, що у кур^в достовiрно збiльшена в 1,7 разiв ймовiрнiсть хронiчного ГБ (15 та бтьше днiв протягом мюяця) [11]. е при-пущення, що тютюнопалшня опосередковано асоцшеться з процесами хрошзацп ГБ через збтьшену ймовiрнiсть у курцiв бiльш низького соцiо-економiчного статусу [12].
Як видно з табл. 2, у па^ен^в з ХГБН, порiв-няно з патентами з ЧЕГБН, достовiрно часпше фiксувалися тривожнi та депресивнi розлади (за шкалою HADS). В роботах шоземних авторiв також було показано, що депресивш, тривожнi та пашчн розлади значно частiше зус^чаються у пацiентiв з ХГБН, порiвняно з ЕГБН [6, 13]. Зага-лом, взаемозв'язки мiж ГБ та психо-емоцшними порушеннями вважаються складними та двона-правленими: ГБН первинно може бути джере-лом тривожно-депресивних розладiв, якi в свою чергу посилюють ГБН та сприяють в подальшому його прогресуванню.
Таблиця 1
Соц1альн1 та демограф1чн1 характеристики у пац1ент1в з ГБН
Фактори Тип ГБН р
ЧЕГБН ХГБН
стать чоловiча, п (%) 45 (48%) 11 (32%) 0,16
жiноча, п (%) 48 (52%) 23 (68%)
вш (роки), Ме (01-03) 44,0 (35,5-52,0) 47,0 (38,0-56,0) 0,19
вщсутнють родини, п (%) 22 (24%) 16 (47%) 0,02
вища освта, п (%) 35 (38%) 10 (29%) 0,53
працевлаштованють, п (%) 68 (73%) 23 (68%) 0,66
курцi, п (%) 15 (16%) 12 (35%) 0,03
Таблиця 2
Коморб1дн1 характеристики у пац1ент1в з ГБН, n (%)
Характеристики Тип ГБН р
ЧЕГБН ХГБН
тривожш розлади (за шкалою HADS) 25 (27%) 28 (82%) <0,01
депресивш розлади (за шкалою HADS) 25 (27%) 27 (79%) <0,01
мiгрень 23 (24%) 13 (38%) 0,18
цервкалпя 16 (17%) 10 (29%) 0,14
БНЧС 20 (22%) 18 (53%) 0,001
артерiальна гiпертензiя 7 (8%) 5 (15%) 0,30
цукровий дiабет 8 (9%) 5 (15%) 0,33
АО 12 (13%) 13 (41%) <0,01
черепно-мозкова травма в анамнезi 7 (7%) 6 (18%) 0,11
^м того, згщно даних табл. 2, у па^енпв з ХГБН достовiрно часпше фксуеться АО. У великому епщемюлопчному дослiдженнi виявлено, що ожиршня загалом (без визначення його типу) е незалежним фактором ризику хрошчного ГБ [14]. Нами в попередых роботах було показано, що АО е фактором ризику хроызаци мiгренi саме через процеси сенситизацп тригемшо-цервiкального комплексу та супрасегментарних структур головного мозку [15, 16]. Ймовiрно, на-явнiсть АО у па^етчв з ЕГБН також сприяе ме-ханiзмам розвитку центрально! сенситизацп -зокрема, у па^ен^в з ХГБН при нейрофiзiологi-чних дослщженнях виявлено посилення проце-сiв фасил^аци тригемшально! ноцицептивно! системи [17], а при нейровiзуалiзацiйних дослн дженнях - достовiрне зменшення кiлькостi сi ро!' речовини в кортикальних областях, вщповщаль-них за сприйняття болю [18]. ^м того, юнують припущення, що ожиршня, подiбно до тютюно-палшня, також може бути опосередкованим фактором ризику хрошзацп ГБН через бтьш низь-кий соцiально-економiчний статус, вiрогiднiсть
Таблиця 3 демонструе достовiрно довшу тривалiсть захворювання у па^ен^в з ХГБН, по-рiвняно з патентами, якi мали ЧЕГБН, що е лоп-чним - в переважнш бiльшостi випадкiв ХГБН розвиваеться з ЕГБН [3]. Скорш за все, потрiбен певний перiод часу для реалiзацп механiзмiв трансформаци ЧЕГБн в ХГБН пiд дiею сукупнос-тi рiзноманiтних факторiв, в тому чи^ також i соцiальних та коморбщних, що були щентифко-ван в нашому дослiдженнi.
Висновки
1. У па^ен^в з ХГБН, порiвняно з пацiентами з ЧЕГБН достовiрно частiше спостерiгаються та-кi особливостк вiдсутнiсть родини, тютюнопалш-ня, тривожш i депресивнi розлади (за шкалою HADS), АО та епiзоди БНЧС протягом останньо-го календарного року.
2. Скорш за все, вчасна щентифка^я та
якого достовiрно вища у пацiентiв ожиршням [19].
Нарештi, у пацiентiв з ХГБН достовiрно час-тiше спостеркався БНЧС протягом останнього календарного року. У великому популяцшному дослiдженнi також було показано, що БНЧС асо-цшеться зi збiльшеним ризиком ХГБН [19]. Ав-тори пояснювали цей феномен тим, що патофн зюлопчною основою хрошзацп ГБН е порушення процесiв фасил^ацп в ноцицептивних системах головного мозку пщ дiею больових подразниш iншого походження, а також бтьш високим ризиком ожиршня у па^етчв з БНЧС [19].
Розумшня асо^ацш мiж коморбiдною патоло-гiею та ГБН важливо з точки зору вибору рацю-нального лкування. Зокрема, згiдно рандомiзо-ваних кл^чних дослiджень, у пацiентiв з ХГБН та супутшми психо-емоцiйними порушеннями призначення антидепресантiв супроводжувало-ся бтьш вираженими позитивними ефектами щодо впливiв на клiнiчнi характеристики ГБ, шж у пацiентiв з ХГБН, як не мали тривожно-депресивних розладiв [20].
Таблиця 3
Кп'н'мш характеристики ГБН, Ме ^1^3)
адекватна корек^я сташв, що пiддаються мо-дифкаци у пацieнтiв з ЧЕГБН (тютюнопалшня, тривожнi та депресивнi розлади, АО), а також рацюнальне лiкування епiзодiв БНЧС може в перспективi зменшувати ризик подальшоТ хрошзацп ГБН.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому необхiдно деталiзувати, через якi можливi механiзми вище iдентифiкованi фак-тори сприяють процесам хрошзацп ЕГБН.
Лтература
1. Crystal SC, Robbins MS. Epidemiology of tension-type headache. Curr Pain Headache Rep. 2010;14:449-54.
2. The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (beta version). Cephalalgia. 2013;33(9):629-808.
3. Fumal A, Schoenen J. (2008). Tension-type headache: current research and clinical management. Lancet Neurol. 2008;7(1):70-83.
Характеристики Тип ГБН р
ЧЕГБН ХГБН
тривалють захворювання (роки) 5,0 (3,0-9,0) 10,0 (6,0-15,3) <0,001
частота ГБ (протягом мюяця) 8,0 (4,0-11,0) 20,0 (16,0-23,0) <0,001
тривалють нападiв ГБ (години) 8,0 (5,0-12,0) 10,0 (3,0-12,0) 0,67
штенсивнють ГБ (бали за вiзуальною аналоговою шкалою) 5,0 (3,0-6,0) 4,0 (3,0-6,0) 0,71
4. Bendtsen L, Jensen R. Tension-type headache: the most common, but also the most neglected, headache disorder. Curr Opin Neurol. 2006;19:305-309.
5. Lyngberg AC, Rasmussen BK, Jargensen T, Jensen R. Secular changes in health care utilization and work absence for migraine and tension-type headache: a population based study. Eur J Epidemiol. 2005;20:1007-1014.
6. Yu S, Han Update of chronic tension-type headache. Curr Pain Headache Rep. 2015;19(1):469.
7. Waldie KE, Buckley J, Bull PN, Poulton R. Tension-type headache: A life-course review. J Headache Pain. 2015;1(2):1-9.
8. Kaniecki RG. Tension type headache. Continuum Lifelong Learning Neurol 2012;18 (4):823-834.
9. Zigmond AS, Snaith RP. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983;67(6):361-370.
10. World Health Organization. Definition diagnosis and classification of diabetes mellitus and its complications / Report of a WHO consultation // Part 1: diagnosis and classification of diabetes mellitus. Geneva World Health Organization; (publ.no.WHO/NCD/NCS/99.2).
11. Aamodt AH, Stovner LJ, Hagen K, Brathen G, Zwart J. Headache prevalence related to smoking and alcohol use. The Head - HUNT Study. Eur J Neurol. 2006;13(11):1233-1238.
12. Winter AC, Berger K, Buring JE, Kurth T. Associations of socioeconomic status with migraine and non-migraine headache. Cephalalgia. 2012;32(2):159-170.
13. Puca F, Genco S, Prudenzano MP, Savarese M, Bussone G, D'Amico D, Firenze C. Psychiatric comorbidity and psychosocial stress in patients with tension-type headache from headache centers in Italy. Cephalalgia. 1999;19(3): 159-164.
Ре
СОЦИАЛЬНО-ДЕМОГРАФИЧЕСКИЕ И КОМОРБИДНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАЦИЕНТОВ С ГОЛОВНОЙ БОЛЬЮ НАПРЯЖЕНИЯ Дельва М.Ю., Дельва И.И.
Ключевые слова: головная боль напряжения, хронизация, факторы риска.
Вступление. Хроническая головная боль напряжения представляет собой значительную медико-социальную проблему. Процессы хронизации головной боли напряжения являются мультифакториа-льными и включают в себя взаимодействие различных факторов. Цель исследования: изучение социальных, демографических и коморбидных характеристик у пациентов с частой эпизодической головной болью напряжения и хронической головной болью напряжения. Материал и методы. Обследовано 93 пациента с частой эпизодической головной болью напряжения и 34 пациента с хронической головной болью напряжения. Определён пол, возраст, семейное положение, уровень образования, трудоустроенность пациентов, табакокурение, тревожные и депрессивные расстройства (согласно Госпитальной шкале тревоги и депрессии), наличие мигрени, скелетно-мышечных болей (цервикал-гии, боли в нижней части спины), артериальной гипертензии, сахарного диабета, абдоминального ожирения, черепно-мозговых травм в анамнезе. Результаты. У пациентов с хронической головной болью напряжения, по сравнению с пациентами, имеющими частую эпизодическую головную боль напряжения, достоверно чаще (р<0,05) отмечались отсутствие семьи (47% против 23%), табакокурение (35% против 16%), тревожные расстройства (82% против 27%), депрессивные расстройства (79% против 27%), абдоминальное ожирение (41% против 13%), боль в нижней части спины в течение последнего календарного года (53% против 22%). Выводы. Своевременная идентификация и адекватная коррекция модифицируемых состояний (табакокурение, тревожные и депрессивные расстройства, абдоминальное ожирение), а также рациональное лечение эпизодов боли в нижней части спины у пациентов с частой эпизодической головной болью напряжения может в перспективе уменьшать риск дальнейшей хронизации головной боли.
Summary
SOCIO-DEMOGRAPHIC AND COMORBID CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH TENSION HEADACHE Delva M.Yu., Delva I.I.
Key words: tension type headache, chronicity, risk factors.
Introduction. Chronic tension headache is a significant medical and social challenge. There are many factors, which interact resulting in the chronicity of tension headache. The aim of the study was to investigate social, demographic and comorbid characteristics of the patients with frequent episodic tension headache and chronic tension headache. Material and methods. We examined 93 patients with frequent episodic tension headache and 34 patients with chronic tension headache. We analyzed patients' sex, age, marital status, educational level, employment, smoking habits, anxiety and depressive disorders (according to the Hospital Anxiety and Depression Scale), migraine, musculoskeletal pains (cervical and lower back), arterial hypertension, diabetes mellitus, abdominal obesity, and history of traumatic brain injury. Results. The patients with chronic tension headache in comparison with the patients having frequent episodic tension headache had significantly more common (p <0.05) having no family (47% vs. 23%), smokers (35% vs. 16%), had significantly more common anxiety disorders (82% vs. 27%), depressive disorders (79% vs. 27%), abdominal obesity (41% vs. 13%) and episodes of lower back pain during the last calendar year (53% vs.
14. Ayzenberg I, Katsarava Z, Sborowski A, Chernysh M, Osipova V, Tabeeva G. The prevalence of primary headache disorders in Russia: a countrywide survey. Cephalalgia. 2012;32(5):373-381.
15. Nikiforova OS, Delva MY. Neurophysiological features of the nociceptive trigeminal pathway in abdominally obese migraineurs. Wiad Lek. 2020; 4: 674-678.
16. Nikiforova OS, Del'va MYU. Osoblyvosti klinichnoho pere'ihu ta prohresuvannya mihreni u patsiyentiv z abdominal'nym ozhyrinnyam [Features of clinical overdose and migraine progression in patients with abdominal obesity]. Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi «Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny». 2018; 2(62):75-79. (Ukrainian)
17. de Tommaso M, Libro G, Guido M, Sciruicchio V, Losito L, Puca F. Heat pain thresholds and cerebral event-related potentials following painful CO2 laser stimulation in chronic tension-type headache. Pain. 2003;104:111-119.
18. Schmidt-Wilcke T, Leinisch E, Straube A, Kampfe N, Draganski B, Diener HC, Bogdahn U, May A. Gray matter decrease in patients with chronic tension type headache. Neurology. 2005;65:1483-1486.
19. Yoon MS, Manack A, Schramm S, Fritsche G, Obermann M, Diener H. C, Katsarava, Z. Chronic migraine and chronic tensiontype headache are associated with concomitant low back pain: results of the German Headache Consortium study. Pain. 2013;154(3): 484-492.
20. Holroyd KA, Labus JS, Carlson B. Moderation and mediation in the psychological and drug treatment of chronic tension-type headache: the role of disorder severity and psychiatric comorbidity. Pain. 2009;143:213-222.
ферат
22%). Conclusions. Timely identification and adequate correction of lifestyle and some conditions (smoking, anxiety and depressive disorders, abdominal obesity) as well as pathogenetically grounded treatment of lower back pain in the patients with frequent episodic tension headache may reduce the risk of headache chonicity.
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.20 УДК:617.764.1-071
Дун Фан Ху'1, Безкоровайна 1.М.
АНАЛ1З СЛ1ЗНО1 ПЛ1ВКИ ПРИ Р1ЗН1Й ТРИВАЛОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ПРИСТРО1В
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Мае мсце недостатне висвтлення проблеми зм/'н специфiчних якюних характерстик слзноУ пл'вки у користувачв цифрових пристроУв, що аргументуе доцшьн'ють проведення сучасних досл'джень. Мета. Провести аналiз показникв слзноУ плвки при р'зн'ш тривалост/ використання комп'ютерних пристроУв. Матерiали та методи. Нами було обстежено 311 чоловк (622 ока) у вц вд 18 до 48 ро-юв, у середньому (29±0,56). Серед них: 205 ж/'нок (65%) та 106 чоловЫв (35%). Як впродовж робочо-го дня використовували комп'ютерну технку в'д 1 до 6 годин. Дослiдження проходило у два етапи: I - анл'зували сл1зну плiвку без впливу комп'ютерного навантаження, II - анал'зували змни слзноУ плвки в залежност/ в'д часу використання комп'ютерно'У технки. Результати досл'дження. У групi ос'б, як працювали за комп'ютером протягом 1 години потоншення лiпiдного шару слзноУ пл'тки виявлено у 70%, а показники стаб'тьност'! слзноУ плвки NIBUT були порушен!' у 57%; Псля 2 годин-ного користування комп'ютерною технкою потоншення лiпiдного шару слзноУ плвки д'агностова-но у 86%, також збльшувалася ктькють випадкв з порушенням стаб'тьност'! слзноУ плвки до 67%; Псля 4 годинного перебування за комп'ютерною технкою потоншення лiпiдного шару слзноУ плв-ки д'агностовано у 95% обстежених, значно збльшувалася кшькють випадкв з порушенням стабильности слзноУплвки до 91%; Понад 6 годин прац за комп'ютером викликало потоншення лiпiдного шару слзноУ плвки у вс'х обстежених 100%, а тяжк порушення стаб'шьност'! слзноУ пл'вки були ви-явлен у вс'х обстежених 100%. Висновки. В залежност'! в'д тривалост'! роботи за комп'ютерними пристроями в 'дбуваються помiрнi або тяжк змни якост'! лiпiдного шару слзноУ пл'вки та порушення стаб'шьност'! слзноУ пл'вки.
Ключов1 слова: сл1зна пл1вка, 1нтерферометр1я, комп'ютерне навантаження.
Робота виконана в рамках iнiцiативноУ науково-дослiдноУ роботи кафедри «Розробка дiагностичних критерпе змн очноУ по-верхнi за даними iнтерферометрii'» 0119 и102848.
Вступ
Хвороба сухого ока - це хрошчний стан, що вражае не тшьки людей похилого вку iз супут-ньою патолопею [1,10], а й бтьшють молодi та людей працездатного вку по всьому св^у. В першу чергу, це пов'язано з щоденним викорис-танням персональних комп'ютерiв та електро-нних гадже^в. Ми проводимо безлiч базових операцш: пошук шформацп, побутове спткуван-ня, перегляд фото та вщео [4]. Помiж того, збн льшуеться ктькють сучасних спе^альностей, яю пов'язан з безперервним використанням персональних комп'ютерiв та електронних гадже^в протягом усього дня: К-спе^алюти, БММ-менеджери, системы адмшютратори, фотогра-фи, баншсьм пра^вники, бухгалтери, журналн сти, блогери, дизайнери штерфейсу, бiзнес-анал^ики та шшк
Тож, при робот з персональними комп'ютерами, та шшими електронними гадже-тами, яю заполонили наше життя, з'являеться цтий ряд офтальмолопчних скарг, що були об'еднан дослщниками в «комп'ютерний зоро-вий синдром» [3,4,5,12,13]. Зпдно л^ературних джерел, зорова втома проявляеться через 2 години, у бшьшосп - через 4 години i практично у
вах - через 6 годин роботи за дисплеями цифрових пристроУв [11]. Тодi як зорова робота протягом 1 години у оаб старше 18 роюв, з гтежч-ноТ точки зору, описана як безпечна [8].
Окрiм базових функцюнальних теспв, у свт використовуються новп~ш методи оцшки якост товщини лшщного шару (ТЛШ), якост водно-муцинового шару, стабшьносп с^зноТ плiвки: ш-терферометрiя, менiскометрiя та нешвазивний час розриву ^зно'Т плiвки вщповщно [1,2,6,7,9,11,14,15]. Однак, мае мюце недостатне висв^лення проблеми змш специфiчних якюних характерстик ^зно'Т плiвки у користувачiв цифрових пристроУв, що аргументуе доцтьнють проведення сучасних дослщжень.
Мета
Провести аналiз показникiв с^зноТ плiвки при рiзнiй тривалостi використання комп'ютерних пристроУв.
Матерiали i методи дослiдження
Дослiдження було проведене у добровольцiв - студенев та офiсних працiвникiв сшвроб^ни-ками кафедри оториноларингологи з офтальмо-лопею УкраТнськоТ медичноТ стоматологiчноТ академп. Нами було обстежено 311 чоловк (622
