CC BY
15
Орипнальш доcлiджeння
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.857-06:616.74-009.1-071.5:616.833-073.7 DOI: 10.22141/2224-0586.8.103.2019.192372
Рoмaнeнкo Ю.1.
УкрaÏнський нaукoвo-прaктичний центр ендокринноÏxipypriÏ, трaнсплaнтaцiÏ ендокринних ортн1в I т^нин МОЗ ^^a'^^ м. Кив, Укрaim
Використання мeтодy визначeння ноцицeптивного флeкcоpного peфлeкcy у па^енлв з головним болeм нaпpyжeння
Резюме. Актуальтсть. Головний бть напруження (ГБН) — найпоширенший у популящ тип головного болю, що виникае майже у 80 % населення. Недавнш аналiз тягаря рiзних форм ГБ показав, що стутнь дезадаптаци i соцiально-економiчних збит^в, пов 'язаних Í3 ГБН, бтьше, тж при мгре-т. Мета до^дження: вивчити характеристики ноцицептивного флексорного рефлексу (НФР) у пацiентiв з головним болем напруження. Mamepimu та методи. Обстежено 108 пацiентiв (55 чо-ловтв, 53 жшки, медiана вку: Ме (Q1—Q3) = 40,50 (31,00—49,75) року), i3 дiагнозами: «частий етзодичний головний бть напруження» (ЕГБН) (група I, n = 64) та «хротчний головний бть напруження» (ХГБН) (група II, n = 44). Було проведено клiнiко-неврологiчне обстеження; для ощнки суб'ективно1 вираженостi болю використано метод вiзуальноi аналоговог шкали (ВАШ), для яккно1 характеристики болю — больовий опитувальник Мак-Гила; визначено НФР (порг болю (ПБ), порг рефлексу (ПР), сniввiдношення «порг болю/поргрефлексу» (ПБ/ПР)). Результати. Щодо штенсив-mrni ГБ за ВАШ, то пащенти суттево не вiдрiзнялися, показник був у межах nомiрного. Показник ПБ у грут I становив Ме (Q1—Q3) = 7,6 (6,03—9,55), у грут II— 7,25 (5,93—8,20), у грут здорових долджуваних — 8,95 (8,1—9,6) мА. Показник ПР становив 9,6 (8,03—10,68) мА, 8,80 (7,05—10,65)
i 10,3 (9,78-11,1) мА вiдnовiдно. Сniввiдношення ПБ/ПР — 0,85 (0,76-0,94), 0,80 (0,76-0,86) i 0,88 (0,81-0,91) вiдnовiдно. Виявлено вiрогiдне зниження в грут Iпоказника ПР, у грут II— показнитв ПБ та сniввiдношення ПБ/ПР nорiвняно з групою здорових дослiджуваних, вiдмiнностей за цими показниками мiж пащентами груп I i II, групи I i контрольног групи не виявлено. В грут I виявлено статистично значущий негативний корелящйний зв'язок мiж показником ПБ та ранговим тдек-сом болю (Р1Б) для сенсорног шкали (r = -0,721, р = 0,008), показником ПР та Р1Б для сенсорног шкали (r = -0,624, р = 0,03), показником ПБ/ПР та штенсивтстю болю за евалюативною шкалою (r = -0,817, р = 0,001). Висновки. Порiвняно зi здоровими долджуваними пащенти з ЕГБНмають вiрогiдно нижчi значення показника ПР, хворi з ХГБН — показнитв ПБ та сniввiдношення ПБ/ПР. Для ощнки функщональног активностi ноцицептивног та антиноцицептивног систем, виявлення схильностi до хротзаци ГБ дощльно використовувати методику визначення НФР. Ключовi слова: етзодичний головний бшь напруження; хротчний головний быь напруження; вi-зуальна аналогова шкала; больовий опитувальник Мак-Гтла; ноцицептивний флексорний рефлекс
вступ
Головний бшь (ГБ), згщно з тенденщею до yp-башзацИ, — це одна з найактyальнiших проблем сyчасного сyспiльства. Поодиною етзоди коротко-часного ГБ вiдчyваe практично кожна людина, а y
46 % дорослого населення вш виникае систематично [1]. Головний бшь напpyження (ГБН) — найпоширенший y поп^ляцИ тип ГБ, що проявляеться цефалпчними етзодами тривалютю вщ декшькох хвилин до декшькох дiб i становить понад 70 % ytix
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoânij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Романенко Юрш 1горович, молодший науковий спiвробiтник, УкраТнський науково-практичний центр ендокринно!' xipypriï, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ УкраТни, Кловський yзвiз, 13а, м. Кив, 01021, УкраТна; е-mail: romanenko.yuri@gmail.com; тел.: +380950536656.
For correspondence: Yuriy Romanenko, Junior Research Fellow, Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Klovsky descent, 13a, Kyiv, 01021, Ukraine; е-mail: romanenko.yuri@gmail.com; phone: +380950536656.
ГБ [2—4]. Вiн виникае майже у 80 % населення. Було встановлено, що поширенiсть ГБН протягом усьо-го життя в рiзних дослiдженнях становила 46—86 % [5]. ГБН частше зустрiчаеться у жшок вiком 30—39 рокiв. Хронiчний ГБН частше зустрiчаеться у ж1нок вжом 50—59 рокiв, у чоловiкiв чгткого вiкового роз-подiлу не вщзначено [6, 7]. Недавнiй аналiз тягаря рiзних форм ГБ показав, що стутнь дезадаптацп i соцiально-економiчних збитюв, пов'язаних iз ГБН, бiльше, нж при мiгренi. ГБН зустрiчаеться частше вщ мiгренi [8].
Вивчення та об'ективiзацiя больового феномену являе досить складне завдання. У загальномедичнiй практищ в основi бiльшостi методик, яю викорис-товуються для вивчення болю, лежить суб'ективна оцiнка болю дослщжуваним, тобто опис вiдчуттiв самого хворого. Використовуються рiзноманiтнi психологiчнi та психофiзiологiчнi тести: вiзуаль-на аналогова шкала (ВАШ), цифровi шкали, метод описових визначень болю, комплексний больовий опитувальник, дослiдження больових порогiв в ак-туальнiй i нейтральнiй зонах, опитувальник якосп життя, ведення щоденникiв болю та ш. Одним iз методiв, який дозволяе об'ективно й кшьюсно ощ-нити порiг болю у людини, е ноцицептивний флек-сорний рефлекс (НФР). Останшм часом метод НФР зарекомендував себе як шструмент дослiдження центрально! сенсибшзацп i постшного або хрошч-ного болю [9, 10].
Метод НФР широко використовуеться в досль дженнях функцiонального стану ноцицептивно! та антиноцицептивно! систем, механiзмiв ноци-цепцп на спiнальному та супрастнальному рiвнi, а також впливу рiзних медiаторiв на рiвень сприй-няття болю [11—13]. Дослiдження показали, що у здорово! людини поря1 виникнення НФР збiгаеться з суб'ективним вщчуттям виникнення болю, а величина рефлекторно! вiдповiдi пов'язана з штенсив-нiстю вщчуття болю [14—16].
Мета дослщження: вивчити характеристики но-цицептивного флексорного рефлексу у пащенпв iз головним болем напруження.
Mатерiали та методи
Було обстежено 108 пащенпв (55 чоловЫв, 53 ж1нки, медiана вiку становила: Ме (Q1—Q3) = 40,50 (31,00—49,75) року), iз дiагнозами: «частий етзо-дичний головний бiль напруження» (ЕГБН) (група I, п = 64) та «хротчний головний бiль напруження» (ХГБН) (група II, п = 44). Критер1ями включення були: тдписання iнформовано'i згоди на участь у дослщженш, наявнiсть ГБ, що вщповщае критер1ям ГБН вiдповiдно до М1жнародно! класифжацп головного болю (МКГБ-3) [6], вiдсутнiсть тяжко! со-матично! патологи, зловживання медикаментами. У контрольну групу ввiйшло 30 осiб: 15 (50 %) чоло-вiкiв i 15 (50 %) ж1нок, яю за минулий рiк вiдзначали не бшьше 1 епiзоду ГБ та не жалшися на бшь у ши!, а також не зверталися за медичною допомогою упро-довж минулого року.
Клiнiко-неврологiчне обстеження проводило-ся за класичною схемою ютори хвороби i включало 36ip скарг та анамнезу з уточненням локал1заци та характеру болю, його тривалост1, наявност1 про-вокуючих i полегшуючих б1ль фактор1в, результа-т1в попереднього л1кування та оц1нки ступеня його усп1шност1, також вивчалась можливють зв'язку ГБ 1з зловживанням лжарськими засобами. Дослщжен-ня невролог1чного статусу проводилось за стандартною методикою для виявлення симптом1в ураження центрально! нервово! системи, як1 могли би свщчи-ти про вторинний характер ГБ (МРТ, КТ, ЕЕГ за показаннями).
Використовувався метод визуально! аналогово! шкали (ВАШ), який дозволяе ощнити суб'ективну виражен1сть болю, вказавши його стутнь на пря-м1й лши довжиною 10 см, к1нц1 яко! вщповщають крайн1м ступеням 1нтенсивност1 болю («вщсутшсть болю» — на одному кшщ, «нестерпний б1ль» — на другому) [17].
Для яюсно! характеристики болю використовувався больовий опитувальник Мак-Плла, що складаеться з 78 прикметниюв (дескриптор1в), як1 розбит1 на три класи. Перший клас (13 пункпв) дае можлив1сть оц1нити сенсорну характеристику болю. Другий клас (6 пункпв) характеризуе б!ль на психо-емоц1йному р1вн1. Трет1й клас (1 пункт) являе собою вербальну шкалу характеру болю. При заповненш опитувальника пащент вибирае слова, що вщповь дають його вщчуттям у даний момент, у будь-якому з 20 пщклаав (не обов'язково в кожному). Кожне вибране слово мае числовий показник, що вщповь дае порядковому номеру слова в тдклас1. Пдраху-нок зводиться до визначення двох показниюв:
1) 1ндексу числа вибраних дескриптор1в (1ЧВД), що являе кшьюсть (суму) вибраних сл1в;
2) рангового шдексу болю (Р1Б) — сум1 поряд-кових номер1в дескриптор1в у пщкласах. Обидва по-казники були розраховаш для сенсорно! та афектив-но! шкал окремо.
Евалюативна шкала за своею суттю е вербальною шкалою рейтинг1в, в як1й вибране слово вщповщае певному р1вню [18].
Проводилося вивчення НФР, який дозволяе кшьюсно ощнити пор1г болю. При визначенш НФР ф1ксуеться пор1г рефлексу (ПР) — величина струму, при якш вш з'явився, а також суб'ективний по-р1г болю (ПБ) — величина струму, при якш пащент уперше вказуе на появу гострого болю в!д проведен-ня стимуляци [15].
Статистична обробка даних проводилася з вико-ристанням програм SPSS 17.0 та Microsoft Excel for Windows (2013). Ощнювалися в1рогщш вщмшносп за допомогою непараметричного критерго Манна — У!тш для незалежних груп, зд1йснено анал1з рангових кореляц1й за Сп1рменом. Даш подано у виглящ Me (Q1—Q3), де Me — мед1ана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний р1вень значущост! при перев1рц1 статистичних г1потез вва-жали р1вним 0,05.
^т
Таблиця 1. Показники ноцицептивного флексорного рефлексу в групах пащенлв i3 ГБН
та у груш здорових досл '1джуваних
Показник Група I (n = 64) Ме (Q1-Q3) Група II (n = 44) Ме (Q1-Q3) Здоров! дослщжуваш (n = 30) Ме (Q1-Q3)
nopir болю, мА 7,60 (6,03-9,55) 7,25 (5,93-8,20)л 8,95 (8,1-9,6)
nopir рефлексу, мА 9,60 (8,03-10,68)* 8,80 (7,05-10,65) 10,30 (9,78-11,1)
nopir болю/nopir рефлексу 0,85 (0,76-0,94) 0,80 (0,76-0,86)л 0,88 (0,81-0,91)
Примтки: рiвень iстотностi вщмшносл — р < 0,01 при пор'внянн пащентш в'щпов'щних груп: * — при пор '1внянн '1 пац 'ент1в групи I та здорових до^джуваних; л — при порiвняннi пащенлв групи II та здорових до^джуваних.
Результати та обговорення
За штенсившстю ГБ на момент обстеження (згщно з ВАШ) пащенти суттево не вiдрiзнялися, показник був у межах помiрного; медiана стано-вила: Ме (Q1-Q3) = 5,00 (4,00-6,00) у rpyni I i 6,00 (4,00-7,50) у грyпi II (р = 0,422).
Середня тривалють ГБ на мiсяць: у груш I була Ме (Q1-Q3) = 9,50 (6,25-12,00) дня, у груш II -20,00 (18,00-20,75) дня, мтмальний показник до-рiвнював 1 i 15 дшв, максимальний — 15 i 27 днiв вiдповiдно.
За даними больового опитувальника Мак-Г!лла, 1ЧВД для сенсорно! шкали становив: Ме (Q1-Q3) = 6,00 (5,00-9,00) у груш I i 5,00 (3,00-7,00) — у груш II, для афективно! шкали — 4,00 (3,00-5,00) i 4,50 (4,00-5,75) вщповщно. Р1Б для сенсорно! шкали був такий: Ме (Q1-Q3) = 14,00 (9,25-20,25) i 10,50 (6,00-15,75), для афективно! — 8,00 (7,0010,75) i 6,50 (5,00-8,00) вiдповiдно. Медiана оцiнки iнтенсивностi болю за евалюативною шкалою — 3,00 (2,00-3,00) i 2,50 (2,00-3,00) вiдповiдно.
При проведенш дослщження НФР визначались настyпнi показники: пор!г болю, порiг рефлексу, сшввщношення «пор!г болю/порiг рефлексу» (ПБ/ПР). Показники НФР у пащенпв груп I i II та у груш здорових дослщжуваних наведенi в табл. 1.
М1жгрупове порiвняння за допомогою тесту Манна — У!тш не виявило вiрогiдних вiдмiнностей мж показниками у пацiентiв групи I i групи II. Ста-тистичний аналiз даних порiвняно з контрольною групою виявив вiрогiдно нижчi показники ПР у гру-пi I (р = 0,04), у груш II — показники ПБ (р = 0,002) та сшввщношення ПБ/ПР (р = 0,014).
У груш I було виявлено статистично значущий негативний кореляцшний зв'язок за Стрменом: мж показником ПБ та Р1Б для сенсорно! шкали больового опитувальника Мак-Плла (r = -0,721, р = 0,008), показником ПР та Р1Б для сенсорно! шкали (r = -0,624, р = 0,03), показником ПБ/ПР та штенсившстю болю за евалюативною шкалою (r = -0,817, р = 0,001).
Можна припустити, що статистично значуще зниження показникiв ПБ та ПБ/ПР у груш II по-рiвняно зi здоровими дослiджyваними вказуе на за-лучення та превалювання центральних, надсегмен-тарних систем у механiзмi формування хронiчного больового синдрому. Вiдсyтнiсть вщмшностей м1ж клiнiчними групами пацiентiв за показниками ПБ та ПР свщчить про сшльш церебральнi механiзми.
Нашi данi узгоджуються з даними F. Guinmand [19] та дозволяють стверджувати, що у пацiентiв з ЕГБН вищi значення спiввiдношення ПБ/ПР вказують на вщсутшсть грубих порушень функщ-онального стану систем контролю болю та превалювання в больовому синдромi ноцицептивного компонента.
Отримаш нами результати тдтверджують думку V. Skljarevski et al. [13] щодо залучення надсегмен-тарних систем у механiзм формування хрошчного больового синдрому, а також можливого зниження функц!! низх1дного контролю болю (антиноцицеп-тивно! функц!!) переважно на рiвнi заднього рогу спинного мозку. Зниження параметрiв НФР свщ-чить на користь складних патогенетичних мехашз-м!в у формyваннi алпчного синдрому при ХГБН i збтаеться з даними дослiджень G. Sandrini et al. (2000) та F. Guinmand et al. [19, 20].
Висновки
Пор!вняно з! здоровими дослщжуваними пащ-енти з ЕГБЕ мають в!ропдно нижч! значення показ-ника ПР, хвор! з ХГБН — показниюв ПБ та сшввщ-ношення ПБ/ПР.
Для оц!нки функцюнально! активност! ноци-цептивно! та антиноцицептивно! систем, виявлення схильност! до хрошзац!! ГБ доц!льно використову-вати методику визначення НФР.
Конфлiкт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть конфл!кту шгереав та власно! фшансово! защкав-леност! при п!дготовц! дано! статт!.
Список лператури
1. Lyngberg A.C., Rasmussen B.K., Jergensen T, Jensen R. Has the prevalence of migraine and tension-type headache changed over a 12-year period? A Danish population survey. Eur. J. Epidemiol. 2005. 20(s3). 243-9. Available from: https://www.sprm-gerlink.com/openurl.asp?genre = article&issn = 0393-2990&vo-lume = 20&issue = 3&spage = 243; doi: 10.1007/ s10654-004-6519-2.
2. Bigal M.E., Lipton R..B. Tension-type headache: classification and diagnosis. Curr. Pain. Headache Rep. 2005Dec. 9(6). 423-9. doi: 10,1007/s11916-005-0022-7.
3. Russell M.B., Levi N, Saltyte-Benth J., Fenger K. Tension-type headache in adolescents and adults: a population based study of 33,764 twins. Eur. J. Epidemiol. 2006. 21(2). 153-160. doi: 10.1007/s10654-005-6031-3.
4. Yu S., Han X. Update of chronic tension-type headache. Curr. Pain Headache Rep. 2015 Jan. 19(1). 469. doi: 10.1007/ s11916-014-0469-5.
5. Stovner L.J., Hagen K., Jensen R. et al. The global burden of headache: a decimation of headache prevalence and disability wordwide. Cephalalgia. 2007. 27. 193-210. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17381554; doi: 10,1111/j.1468-2982.2007.01288.x.
6. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS). The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (beta version). Cephalalgia. 2013. 33(9). 629-808. Available from: https://journals.sagepub. com/doi/full/10.1177/0333102413485658?url_ver = Z39.88-2003&rfr_id = ori:rid:crossreforg&rfr_dat=cr_pub%3dpubmed; doi: 10.1177/0333102413485658.
7. Saylor D., Steiner T.J. The Global Burden of Headache. Semin. Neurol. 2018. 38(2). 182-90. Available from: https://www. thieme-connect.com/prod ucts/ejournals/abstract/ 10.1055/s-0038-1646946; doi: 10.1055/s-0038-1646946.
8. Fuensalida-Novo S, Palacios-Ceña M, Fernández-Muñoz J.J., Castaldo M., Wang K, Catena A., Arendt-Nielsen L., Fernández-de-Las-Peñas C. The burden of headache is associated to pain interference, depression and headache duration in chronic tension type headache: a 1-year longitudinal study. J. Headache Pain. 2017. 18(1). 119. doi: 10.1186/s10194-017-0829-8.
9. Sandrini G., Serrao M., Rossi P., Romaniello A., Cruc-cu G., Willer J.C. The lower limb flexion reflex in humans. Progress in neurobiology. 2005. 77. 353-95. doi: 10.1016/j.pneuro-bio.20 05.11.003.
10. Skljarevski V., Ramadan N.M. The nociceptive flexion reflex in humans — review article. Pain. 2002. 96(1—2). 3-8. doi: 10.1016/s0304-3959(02)00018-0.
11. Campbell C.M., France C.R., Robinson M.E., Logan H.L., Geffken G.R., Fillingim R..B. Ethnic differences in the nociceptive flexion reflex (NFR). Pain. 2008. 134(1-2). 91-96. https://doi.org/10.1016/j.pain.2007.03.035.
12. Dhondt E, Oosterwijck S, Coppieters I., Danneels L., Oosterwijck J. Effects of Conditioned Pain Modulation on the Nociceptive Flexion Reflex in Healthy People: A Systematic Review.
The Clinical Journal of Pain. 2019. 35(9). 794-807. doi: 10.1097/ AJP.0000000000000724.
13. Skljarevski V., Ramadan N.M. The nociceptive flexion reflex in humans — review article. Pain. 2002. 96(1—2). 3-8. doi: 10.1016/s0304-3959(02)00018-0.
14. Bartolo M, Serrao M, GamgebeliZ. et al. Modulation of the human nociceptive flexion reflex by pleasant and unpleasant odors. Pain,. 2013.154(10). 2054-9. doi: 10.1016/j.pain.2013.iJ6.iJ32.
15. Rhudy J.L., France C.R.. Defining the nociceptive flexion reflex (NFR) threshold in human participants: a comparison of different scoring criteria. Pain. 2007.128(3). 244-53. doi: 10.1016/j. pain.2006.09.024.
16. Slepian M., France C., Hall O., Hain S., Walkowski S., Chappell C. Pain resilience is positively correlated with nociceptive flexion reflex threshold. The Journal of Pain. 2015. 16(4). S2. doi: 10.1016/j.jpain.2015.01.021.
17. Breivik H., BorchgrevinkP.C., Allen S.M. et al. Assessment of pain. Br. J. Anaesth. 2008.101(1). 17-24. Available from: https://doi.org/10.1093/bja/aen103.
18. Hawker G, Mian H., Kendzerska T., French M. Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis Care Res (Hobo-ken). 2011 Nov. 63 Suppl 11. S240-52. doi: 10.10)02^.20543.
19. Guinmand F., Dupont X., Brasseur L., Chauvin M., Bouhassira D. The effects of ketamine on the temporal summation (wind-up) of the RIII nociceptive reflex and pain in humans. Anesth. Analg. 2000. 90. 408-414. doi: 10,1097/00000539200002000-00031.
20. Sandrini G., Antonaci F., Lanfranchi S., Milanov I., Danilov A., Nappi G. Asymmetrical reduction of the nociceptive flexion reflex threshold in cluster headache. Cephalalgia. 2000. 20(7). 647-652. doi: 10.1111/j.1468-2982.2000.00096.x.
OTpuMaHo/Received 04.10.2019 Рецензовано/Revised 15.10.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 18.10.2019 ■
Романенко Ю.И.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
использование метода определения ноцицептивного флексорного рефлекса у пациентов с головной болью напряжения
Резюме. Актуальность. Головная боль напряжения (ГБН) — наиболее распространенный в популяции тип головной боли, возникающей почти у 80 % населения. Недавний анализ бремени различных форм ГБ показал, что степень дезадаптации и социально-экономических убытков, связанных с ГБН, больше, чем при мигрени. Цель: изучить характеристики ноцицептивного флексорного рефлекса (НФР) у пациентов с головной болью напряжения. Материалы и методы. Обследованы 108 пациентов (55 мужчин, 53 женщины, медиана возраста составила: Ме (Q1—Q3) = 40,50 (31,00—49,75) года) с диагнозами: «частая эпизодическая головная боль напряжения» (ЭГБН) (группа I, n = 64) и «хроническая головная боль напряжения»
(ХГБН) (группа II, п = 44). Проводилось клинико-не-врологическое обследование; для оценки субъективной выраженности боли использовался метод визуальной аналоговой шкалы (ВАШ), для качественной характеристики боли — болевой опросник Мак-Гилла; определялся НФР (порог боли (ПР), порог рефлекса (ПР), соотношение «порог боли/порог рефлекса» (ПБ/ПР)). Результаты. По интенсивности ГБ (ВАШ) пациенты существенно не отличались, показатель был в пределах умеренного. Показатель ПБ в группе I составил: Ме (Q1—Q3) = 7,6 (6,03—9,55), в группе II — 7,25 (5,93—8,20), в группе здоровых исследуемых — 8,95 (8,1—9,6) мА. Показатель ПР составил 9,6 (8,03-10,68) мА, 8,80 (7,05-10,65) и 10,3 (9,78-11,1) мА со-
ответственно. Соотношение ПБ/ПР составило 0,85 (0,76— 0,94), 0,80 (0,76-0,86) и 0,88 (0,81-0,91) соответственно. Выявлено достоверное снижение в группе I показателя ПР, в группе II — показателей ПБ и соотношения ПБ/ПР по сравнению с группой здоровых исследуемых, различий по этим показателям между пациентами групп I и II, группы I и контрольной группы не обнаружено. В группе I обнаружена статистически значимая отрицательная корреляционная связь между показателем ПБ и ранговым индексом боли (РИБ) для сенсорной шкалы (г = -0,721, р = 0,008), показателем ПР и РИБ для сенсорной шкалы (г = -0,624, р = 0,03), показателем ПБ/ПР и интенсивно-
^т
стью боли по эвалюативной шкале (г = -0,817, р = 0,001). Выводы. По сравнению со здоровыми исследуемыми пациенты с ЭГБН имеют достоверно более низкие значения показателя ПР, больные с ХГБН — показателей ПБ и соотношения ПБ/ПР. Для оценки функциональной активности ноцицептивной и антиноцицептивной систем, выявления склонности к хронизации ГБ целесообразно использовать методику определения НФР. Ключевые слова: эпизодическая головная боль напряжения; хроническая головная боль напряжения; визуальная аналоговая шкала; болевой опросник Мак-Гилла; но-цицептивный флексорный рефлекс
Yu.I. Romanenko
Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Using the method for determining the nociceptive flexion reflex in patients with tension-type headache
Abstract. Background. Tension-type headache is the most common type of headaches in the population. It occurs in almost 80 % of people. A recent study of the burden of headaches showed that maladaptation and socio-economic losses associated with tension-type headache are higher than that of migraines. The purpose of this work was to study the characteristics of the nociceptive flexion reflex in patients with tension-type headache. Materials and methods. A total of 108 patients (55 men, 53 women) diagnosed with frequent episodic tension-type headache (group I, n = 64) and chronic tension-type headache (group II, n = 44) were examined. Clinical neurological examination was carried out, subjective severity of headache was determined with visual analogue scale, McGill pain questionnaire was used to characterize the headache, and a study of nocicep-tive flexion reflex was performed (indicators of pain threshold (PT), reflex threshold (RT), PT/RT ratio were identified). Results. Data of the visual analogue scale in both clinical groups did not differ significantly, the values were moderate. PT in group I was Me (Q1-Q3) = 7.6 (6.03-9.55), in group II — 7.25 (5.93-8.20), in group of healthy subjects — 8.95 (8.1-9.6) mA. RT was 9.6 (8.03-10.68), 8.80 (7.05-10.65) and 10.3 (9.78-
11.1) mA, respectively. PT/RT ratio was 0.85 (0.76-0.94), 0.80 (0.76-0.86) and 0.88 (0.81-0.91), respectively. There was a significant decrease of RT in group I, in group II — of PT and PT/RT ratio compared to the group of healthy subjects, significant differences in these indicators between patients of groups I and II, group I and control group were not found. In group I, a statistically significant negative correlation was found between PT and the rank pain index on the sensory scale (r = -0.721, p = 0.008), between RT and the rank pain index on the sensory scale (r = -0.624, p = 0.03), between PT/RT ratio and pain severity on the evaluation scale (r = -0.817, p = 0.001). Conclusions. Compared to healthy subjects, patients with episodic tension-type headache have significantly lower RT, and patients with chronic tension-type headache — significantly lower PT and PT/RT ratio. To assess the functional activity of nocicep-tive and antinociceptive systems and to indentify a tendency to chronic headache, it is advisable to use the methodology for determining nociceptive flexion reflex.
Keywords: episodic tension-type headache; chronic tensiontype headache; visual analog scale; McGill pain questionnaire; nociceptive flexion reflex
