CC BY
131
unfortunately has a declarative content, because the state and society are not able to earn effective implementation mechanisms, and ensure protection. If there are many factors that determine it, the main reason can be considered as a sharp social polarization, which causes social tension, increases the level of conflict and prevents the development of the country. Successful economic development is impossible without solving the problems in the social sphere. The determining factors are the ability of social polarization, the possibilities and conditions for the transformation of social life in social capital and its subsequent conversion into other forms. Free conversion offorms of capital determines the openness of stratification, is the basis for upward vertical mobility. The more social capital, the more access to social networks, the greater the possibility of realization of rights.
Key words: institutions, informal institutions, protest behavior, anomie, trust, social polarization, social capital, human rights.
УДК 364.46
Т. Г. Прохоренко, кандидат сощолопчних наук, доцент
СОЩАЛЬШ ТЕХНОЛОГИ В СУЧАСНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
У статтi простежуеться еволющя формування уявлень в iсторii соцюлогп на суттсть сощальних технологт i необхiднiсть iх використання в сощальмй прак-тищ. Сощальш технологирозглядаються як чинник стабтьного та ефективного розвитку сощальних систем. Аналiзуються напрями й особливостi упровадження сощальних технологт у рiзнi сфери сучасного сустльства.
Ключовi слова: технологiя, сощальна технологiя, ефективтсть, управлтня.
Актуальтсть проблема. Шд впливом науково-техшчно! революцп i шформащйно'1 зокрема надзвичайно ускладнилися зв'язки сощальних систем, збшьшилася !х кшькють, суттево прискорився динамiзм сощальних процеав, що об'ективно розширило передумови для виникнення сощальних конфлштсв, криз, катастроф. О^м того, необхщно враховувати, що при-скореними темпами продовжуе дiяти загальносощолопчна закономiр-шсть — зростання ролi сощального у розвитку св^ово! цившзацп. За по-дiбних умов вироблення й упровадження конструктивних сощальних технологт, яю виступають засобами подолання, вир^ення сощальних
© Прохоренко Т. Г., 2015 239
проблем, здобуття максимально значущих результат при обмежених ресурсах, стае важливим науково-практичним завданням.
Аналiз наукових джерел i публЫацш. Бшя витоюв дослщження дано'1 проблеми стояли таю вчеш, як О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, Ф. Тьошс. Концептуальнi засади вивчення сутност та ролi соцiальних технологш у суспiльствi були закладенi К. Поппером [7]. Широко розроблялися рiзно-маштш напрями використання соцiальних технологш, особливо в еконо-мiчнiй сферi (Т. Пiтерс, Р. Уотерман, М. Мариташ, Н. Шонбергер, I. Ансофф та ш.) [6].
Розробкою теорп технологiчного управлiння економiчними, пол^ични-ми, сощальними, психологiчними процесами зайнятi втизняш та росiйськi вченi: Ю. П. Сурмин, Н. В. Туленков, А. А. Шиян, С. М. Злепко, С. В. Павлов, I. I. Ха'1'мзон, В. I. Патрушев, В. Н. 1ванов та ш. [1; 2; 5; 8; 9].
Мета статтi — простежити в юторико-сощолопчному аспект еволю-щю формування поняття «сощальна технолопя», виявити п види та особ-ливостi використання в рiзних сферах сучасного суспшьства.
Виклад основного матерiалу. У науковш лiтературi поняття «технолопя» вперше з'явилося в Gвропi наприкiнцi XVIII ст. iз розвитком промис-лово'1 шдустрп i пов'язувалося головним чином зi сферою матерiального виробництва. Поняття «технология» якнайповнiше виражае творчу, активну сторону дiяльностi соцiальних суб'ектiв i включае систему принципiв, ме-тодiв i засобiв впливу на об'ект, що дозволяе суб'ектовi на основi знань i досвiду реалiзувати сво'1 практичнi цiлi.
Будь-яка технологiя мае складну функщональну структуру, яка мютить сукупнiсть взаемозв'язаних функцiй: цiлеспрямування, проектно-конструк-торську, планування та оргашзацп дiяльностi. Послiдовне 1'х виконання приводить до досягнення бажаного результату. Виступаючи частиною ма-терiального свiту i головним простором юнування i життедiяльностi люди-ни, суспiльство, безумовно, може i повинно розглядатися як одна з найваж-ливiших сфер реалiзацii рiзних технологiй.
З давнiх часiв люди, утворюючи рiзнi спiльностi, прагнули до оргашзацп свого буття не лише у виробнищв матерiальних благ, але й у всьому спектрi стльного життя. В результатi виникали рiзноманiтнi сощально-етнiчнi, полiтичнi, правов^ моральнi, релiгiйнi та iншi шститути. 1х станов-лення об'ективно було реалiзацiею потреби отримання стабiльностi, стш-костi i цiлiсностi буття суспшьства. При цьому важливо враховувати штегральний характер сощального життя, в якому взаемодiе безлiч чинни-кiв матерiального i духовного, об'ективного i суб'ективного, свщомого i стихiйного порядку. Так виникае технолопя соцiального життя — сощальна технолопя.
Уперше звернули увагу на те, що технолопя властива не лише виробни-чому процесу, але i соцiальним системам, марксистська iсторико-матерiа-лютична концепцiя, а також близький до не! за низкою онтологiчних i ме-тодологiчних позицiй класичний еволющошзм (О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, Ф. Тьонiс та ш.). Вони виходили з постулату про принципове тзнання законiв ютори i суспiльного розвитку, передбачення майбутнього за допомогою наукових дослiджень. Це призводило до певних наслщюв. Зокрема, йшлося про можливiсть революцiйного втручання в сощальш про-цеси, що сприяло штучнш «тдгонщ» суспiльних структур, шститупв до умоглядно сконструйованого iдеалу. Сощальш технологи у цьому випадку виступали iнструментарiем досягнення утотчних цiлей.
1дея унiверсального використання поняття «технологи» до питань со-цiального розвитку в ХХ ст. отримала широке визнання. Сам термш «со-цiальнi технологи» входить до системи соцiального знання в 70-т рр. ХХ ст. Одним iз перших дослiдникiв, який розглядав проблему формування сощ-альних технологш на концептуальному рiвнi, був американський фшософ К. Поппер. При цьому вихщний пункт мiркувань полягав у тому, що до середини ХХ ст. багато макросощальних теорш, а також рiзнi сощально-утотчш теори i створенi на !х основi проекти щодо внесення змш до юну-ючих соцiальних систем довели свою неспроможшсть як чинники принци-пового i глобального перевлаштування суспiльства. На думку К. Поппера, сощальне життя не потребуе тотального перетворення i тотального насиль-ства, що його супроводжуе. Удосконалення сощально! системи можливе у процес поступово!, «частково!» роботи, тобто сощально! технологи, спрямовано! на усунення конкретних пороюв соцiального життя [7, с. 137]. Таким чином, за К. Поппером, сощальна технолопя — це споаб застосу-вання теоретичних висновкiв сощологи з практичною метою.
1з часом з'явилися першi спроби дослiдити сутшсть соцiальноi техноло-гii, розкрити !! специфiку в системi суспiльних наук. Дослщники проблеми соцiальних технологiй використовували щею вiдомого болгарського до-слщника М. Маркова про те, що сенс технолопзаци полягае у визначенш i доцiльному розподiлi порядку процедур, що забезпечують цей процес або клас процесу. Незалежно вщ того, в якш галузi вирiшуеться проблема — матерiальному виробництвi або сферi культури, вона обов'язково мае пройти через певш технологiчнi фази, де будуть використаш операцii i про-цедури, властивi будь-якому виду реалiзацii. До них належать: визначення мети, аналiз проблемних ситуацiй, обробка та аналiз iнформацii, обговорен-ня можливих варiантiв, вибiр рiшення i пiдготовка до реалiзацii вибраного ршення. Технологiя, визначаючи шлях подiлу складно! дiяльностi на про-
CT^i види та ïx реалiзацiю, показуе, як повинен дiяти суб'ект управлiння, щоб досягти максимально ефективного вирiшення виникаючих проблем.
З позицш методологи своечасним виявилося застереження М. Маркова про те, що виробничi i соцiальнi технологи не можна ототожнювати. Якщо у виробничих технолопях висока мiра повторюваност процедур i операцiй необxiдна, то для сощальних теxнологiй така повторювашсть неможлива. У них повторюванiсть i однозначшсть повиннi виявлятися лише у загальних вимогах до процесу, як не позбавляють людину можливостi дiяти творчо, узгоджуючи своï дп 3i специфiкою конкретноï ситуацп [4, с. 39].
Сощальш технологи е сукупшстю засобiв i методiв цiлеспрямованоï ди на суспiльнi процеси, життедiяльнiсть людей, дозволяючи отримувати при обмеженому обсязi соцiально-економiчниx ресурсiв максимально значущi результати, забезпечувати вибiр i реалiзацiю найбшьш оптимальних спосо-бiв упорядкування, гармошзаци, збереження або перетворення соцiальниx об'ектв у необxiдниx параметрах. У сучаснш науцi соцiальна теxнологiя розглядаеться у двох аспектах: як програма, що мютить процедури й опе-раци, i як дiяльнiсть, що включае сукупнiсть методiв i способiв цшеспря-мованоï ди на соцiальнi процеси i системи для досягнення поставлених цшей [8, с. 211].
Водночас юнують i таю види дiяльностi, яю не е теxнологiчними. Перш за все до них можна вщнести: афективш ди, що складаються з некерованих актiв i операцш (дiï пiд впливом переляку, екстазу, масового психозу i т. п.); дiяльнiсть, яка здшснюеться без застосування техшчних засобiв або не орь ентована на створення кiнцевого продукту у виглядi матерiальниx або духов-них об'ектiв.
Соцiальнi теxнологiï застосовуються для управлiння людьми, соцiаль-ними явищами, соцiальними процесами i сощальними системами. Залежно вiд iерарxiï сощальних систем, процеав i явищ видшяють три групи тех-нологiй: макротехнологп (глобальнi) управлiння на рiвнi суспшьства i його основних сфер; мезотехнологп на рiвнi управлiння регiональними структурами, суспшьними iнститутами, органiзацiями i мшротехнологп на рiв-нi управлшня невеликими об'еднаннями людей i самооргашзацп особи [9, с. 73].
Важливють соцiальноï теxнологiï полягае в тому, що вона рацiоналiзуе, оптимiзуе управлшський процес, включаючи до нього лише ri операцiï, якi найбiльш ефективш у досягненнi поставленоï мети. Використання технологш дозволяе суттево зменшити витрати на управлiння, пiдвищити ефек-тивнiсть управлiнського впливу i його роль у житл суспiльства, швидко й оперативно тиражувати соцiальнi прийоми i процедури. У цшому сощальш
технологи виступають як мехашзм самооргашзаци i саморозвитку суспшь-ства, це цшсна система оновлення суспiльства за допомогою рiзних засобiв i методiв, спрямована на ефективнiсть вирiшення його проблем.
У сучасних умовах бшьшють виникаючих проблем у рiзних сферах сус-пiльства мають складний, багатофакторний характер. Тому все бшьшого значення набувае !х багатоварiантне вирiшення, сфера прояву яких вельми широка i рiзноманiтна. Питання варiантiв посiдае виключно важливе мюце, оскiльки при виборi кращого технологiчного способу необхiдно вивчити i порiвняти рiзнi. При цьому необхiдно враховувати ту обставину, що проблема вибору оптимального варiанта залежить вiд конкретних обставин i ситуаци, що склалася [5, с. 65].
Сощальш технологи все актившше поширюються на всi сторони соць ального життя — економiчну, пол^ичну, соцiальну i духовну. Характер сощально! технологи, !! особливостi обумовленi внутршньою природою самого об'екта технолопзаци i наявнiстю сощально! установки на !! роз-робку й упровадження.
Що стосуеться економiки, то зусилля сощально! технологи можуть бути зосереджеш на виршенш проблем перетворення працi в дiевий критерiй оцiнки дiловитостi i потенцiалу кожно! людини. У зв'язку з цим робляться спроби технолопзувати вплив на змiст працi у напрямi його штелектуаль-ного розвитку, методи оргашзаци працi у промисловосп, сiльському гос-подарствi, у торговельному обслуговуванш. Не меншого значення набувае полшшення методiв продажу, пошук нових ринюв, розробка нових про-дукпв i послуг, полiпшення можливостей продукци. Такi технологii повиннi включати гумашстичне ставлення до працiвника, обов'язкове створення необхщних умов працi для кожного пращвника тощо.
За оцiнками зарубiжних експертiв, компанii, що виробляють i реалiзують споживчi товари, можуть збшьшити прибуток на 60% за рахунок викорис-тання соцiальних технологiй у робо^ з клiентами i здобуття точшшо! iн-формацii про потреби споживачiв. Використання компанiями всiх переваг сощальних технологiй може пiдвищити продуктившсть спiвробiтникiв на 20-25% [3].
З економiчною сферою пов'язана полiтична, яка настшьки ж техноло-гiчна. У даний час виникае потреба в технолопзаци багатьох полпичних процесiв, оскшьки зростае кiлькiсть новацiй при виршенш полiтичних проблем. З'являються рiзноманiтнi проекти устрою державних структур, замши !х новими утвореннями, пропозицii щодо проведення експерименпв. У сучасних умовах значного поширення набувають технологii формування електорально! поведiнки населення з метою «набуття» нею бажано! спря-мованостi, ефективно! органiзацii виборчих кампанiй.
Що стосуеться проблем технолопчного виршення власне сощальних проблем, то вони охоплюють таю важливi сторони життя людей, як охоро-на здоров'я, оргашзащя i забезпечення дозвшля, сощальний захист, тран-спортне i побутове обслуговування, осв^а. Сутшсть соцiальниx теxнологiй у сферi соцiальноï роботи можна iнтерпретувати в першу чергу як сукупнють прийомiв, методiв i дiй державних, суспiльниx i приватних оргашзацш, фаxiвцiв i активютв, спрямованих на надання людям допомоги, тдтримки, захисту, особливо так званим уразливим прошаркам i групам населення. Усе бшьш значущою для управлшня стае демографiчна полiтика, яка перед-бачае регулювання вiдповiдноï поведiнки населення, родинно-побутових стосунюв, створення умов для таких сощальних груп, як молодь, жшки, д^и, люди похилого вшу.
На сьогодш велика увага придшяеться соцiальним теxнологiям у соць ально-педагопчнш практицi. Пiд педагогiчними теxнологiями, у найшир-шому сенсi цього слова, розумшться систематичнi методи планування, застосування й ощнювання всix процесiв навчання i виховання молодi шляхом використання людських i техшчних ресурсiв для досягнення ефек-тивностi навчання. Про посилення уваги до педагопчних технологш у наш час свщчить збшьшення кiлькостi авторських шкiл, iндивiдуальниx методик, штенсивних курсiв, розробка експериментальних шкшьних програм, комп-лексних програм естетичного i художнього виховання, шновацшних технологш навчання у вищш школi та iн.
Зростае роль сощальних технологш у сферi культури i дозвшля, спрямованих на розвиток народноï творчосп, охорону пам'ятникiв культури i юторп, органiзацiю родинного дозвшля. Важливою особливютю процесiв теxнологiзацiï в цш сферi е те, що така дiяльнiсть не може регламентувати-ся до дрiбниць, оскiльки вона мае справу з досить своершними продуктами людського буття: сощальним настроем, самопочуттям, мотивацiею, громад-ською думкою i т. п. Тому для оргашзацш i установ, що займаються рiзни-ми аспектами духовного життя, потрiбна бшьша самостшшсть.
Висновки. Таким чином, одшею з тенденцiй сучасного етапу суспшьно-го розвитку е посилення технолопзацп соцiального простору, поширення рiзного роду теxнологiй в уах сферах життя особи i сощуму. Це дозволить не лише вивчати i передбачати рiзнi соцiальнi змши, але й активно вплива-ти на практичне життя, розвиток складних сощальних систем, отримувати прогнозований сощальний результат. Подальший розвиток людського суспшьства, виникнення нових можливостей людини i формування нових сфер ïx реалiзацiï, необхщшсть виршення нових, складшших завдань — усе це е тдставою i причиною для подальшого розвитку технолопчних основ людсь^' дiяльностi.
ЛИТЕРАТУРА
1. Злепко С. М. 1нформацшш технологи для управлшня д1яльшстю людини / С. М. Злепко, А. А. Шиян, С. В. Павлов, I. I. Ха!мзон. - Вшниця : ВНТУ, 2012. - 316 с.
2. Иванов В. Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / В. Н. Иванов, В. И. Патрушев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Экономика, 2001. - 327 с.
3. Исследование МсЮ^еу: Социальная экономика: повышение стоимости и производительности при помощи социальных технологий. Центр гуманитарных технологий [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ news/2012/07/27/4709.
4. Марков М. Технологии и эффективность социального управления / М. Марков. -М. : Прогресс, 1982. - 485 с.
5. Патрушев В. И. Введение в теорию социальных технологий / В. И. Патрушев. -М. : Изд-во ИКАР, 1998. - 583 с.
6. Питерс Т. В поисках совершенства. Уроки самых успешных компаний Америки / Т. Питерс, Р. Уотерман. - М. : Альпина Паблишерз, 2011. - 528 с.
7. Поппер К. Р. Открытое общество и его враги / К. Р. Поппер ; пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского. - Т. 2: Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы. -М. : Феникс, Междунар. фонд «Культурная инициатива», 1992. - 528 с.
8. Социальные технологии: Толковый словарь / отв. ред. В. Иванов. - М. ; Белгород : Луч-Центр, 1995. - 309 с.
9. Сурмин Ю. П. Теория социальных технологий / Ю. П. Сурмин, Н. В. Туленков. -Киев : МАУП, 2004. - 608 с.
СОЦИАЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ
Прохоренко Т. Г.
В статье прослеживается эволюция формирования представлений в истории социологии на сущность социальных технологий и необходимость их использования в социальной практике. Социальные технологии рассматриваются как фактор стабильного и эффективного развития социальных систем. Анализируются направления и особенности внедрения социальных технологий в различные сферы современного общества.
Ключевые слова: технология, социальная технология, эффективность, управление.
SOCIAL TECHNOLOGIES ARE IN MODERN SOCIETY
Prokhorenko T. G.
The increasing complexity of social relations, increased dynamism of social processes, the growing role of social factors in the development of world civilization urgency of the problems of development and implementation of constructive social technologies.
The article traces the evolution of the formation of ideas in the history of sociology in the social nature of technology and the need for their use in social practice. Marxist historical-materialist conception as well as classical evolutionism the possibility of technological solutions to global social processes in the nineteenth century. The idea of the applicability of the concept of «technology» to social development in the twentieth century is widespread. Social technologies should be directed at specific defects of social life.
Social technologies are a set of tools and methods of targeting social processes, the livelihoods ofpeople, allowing to receive a limited amount of socio-economic resources of the most significant results. Social technologies are used to control the people, social issues, social processes and social systems.
The importance of social technology is that it streamlines, optimizes the management process, including only those operations that are most effective in achieving this goal. The use of technology to reduce management costs, improve the efficiency of administrative influence and its role in society, quickly and efficiently replicate the social practices and procedures. Social technologies are seen as a factor of stable and effective development of social systems.
In modern conditions the majority of problems encountered in the various spheres of society is a complex, multifactorial. Therefore becoming increasingly important to their multiplicity of solutions, and the sphere of manifestation is quite broad and diverse
Analyzes the trends and characteristics of the introduction of social technologies in various areas of modern society. In the economy — is to improve the methods of work organization in industry, agriculture, trade services, search for new markets, develop new products and services, improve production capabilities. In politics become widespread technology offormation of electoral behavior of the population, the efficient organization of election campaigns. The essence of social technologies in the field of social work are reduced to a set of techniques and methods to influence the state, public and private organizations to provide assistance and support to vulnerable populations .
On strengthening the focus on teaching techniques in our time indicates an increase in the number of copyright schools, individual techniques, intensive courses, development ofpilot school programs, integrated programs of aesthetic and artistic education, innovative learning technologies in higher education and so on. The role of social technologies in the field of culture and leisure activities aimed at the development of folk art, protection of cultural and historical monuments, the organization offamily entertainment.
The activities of agencies and organizations in the spiritual life is less prone to the regulation, because they are dealing with a rather peculiar products of human life: social mood, well-being, motivation, public opinion, etc.
Key words: technology, social technology, efficiency, management.
