CC BY
32
ISSN 1994-7836 (print) М. В. Школяр
ISSN 2519-2477 (online) . . .„„.....
НУ Льв1вська пол1техн1ка , м. Льв1в, Украша
УДК 316.061.2
info СОЦ1АЛЬНЕ ПЩПРИеМНИЦТВО ЯК 1НСТРУМЕНТ ВИР1ШЕННЯ
ReceiVed 14.02.2017 р. СОЦ1АЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
В актуальних соцiально-економiчних умовах, коли держава демонструе обмеженi можливостi на-лежним чином виконувати своТ соцiальнi функцп, виникае потреба пошуку нових пiдходiв та шстру-менпв до виршення сощальних проблем. Таким iнструментом е розвиток сощального шдприемниц-тва як сощально орiентованоТ форми ведення бiзнeсу, головною мгаею якого е досягнення сусшльно-го добробуту. Описано особливостi закордонного та украТнського досвiду провадження практики со-цiального шдприемництва, а також визначено можливост розвитку цiеТ форми бiзнeсу, зважаючи на сощальний, eкономiчний, культурний контекст сучасноТ УкраТни.
Ключовi слова: соцiальнe пiдприемництво; сощальне пiдприемство.
Вступ. В актуальних c0^anbH0-eK0H0Mi4Hra умовах обмеженими е можливостi нашо! держави належним чином виконувати сво! соцiальнi функцп. Виникае потреба пошуку нових mдходiв до виршення соцiальних проблем. Зокрема, дiевим, як свщчить досвiд таких кра-!н, як США, Канада, Великобританiя, Франщя, ТШетя та iн., е використання iнструменту соцiального пiд-приемництва.
Вiдомо, що бiльшiсть вiтчизняних неприбуткових органiзацiй кнують завдяки пiдтримцi iноземних доно-р1в i часом повиннi пiдлаштовувати свою дiяльнiсть пiд вимоги мiжнародних фондiв. Тому провадження практики сощального пiдприемництва дасть змогу таким оргашзащям бути самостiйними i здiйснювати свою дь яльнiсть вiдповiдно до власних установок. Окрiм цього, розвиток сощального шдприемництва в УкраМ спри-ятиме розвитку громадянського суспiльства i сощально! вiдповiдальностi як суб'ектiв шдприемницько1 дiяль-ностi, так i громадськостi загалом.
Метою роботи е дослiдження закордонного та укра-шського досвiду провадження практики сощального шдприемництва як сощально орiентованоl форми ведення бiзнесу, а також визначення можливостей для розвитку цього явища, зважаючи на сощальний, еконо-мiчний, культурний контексти сучасно! Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Незва-жаючи на те, що сощальне пiдприемництво порiвняно нове явище для Украши, зараз воно привернуло до себе увагу багатьох науковщв, громадських дiячiв, неприбуткових оргашзацш, та, певною мiрою, представниюв влади i бiзнесу. Проблемам шдприемницько! дiяльностi та сощально1 вiдповiдальностi бiзнесу останнiми роками присвячено чимало наукових праць. Серед вггчизня-них науковц1в у цiй царинi потрiбно вiдзначити М. До-лiшнього, М. Козорiза, В. Мiкловду, А. Даниленка, О. Лазаренка, Р. Колиска, I. Булеева, О. Винникова, Ю. Орла, М. Семиюну, €. Ольвестрова, А. Скшальського та iн. Серед закордонних авторiв, як1 дослiджували проблематику сощального шдприемництва, варто зга-дати таких: А. Московська, М. Нксенс, С. Адам, Т. Джонсон, П. О'хара, М. Шаугнеса, а також таю фонди, як Ashoka, Schwab Foundation, Коалщто сощальних шд-приемств Великобритани i т. iн. (Avdashkova, 2012)
Сьогодш немае едино1 думки щодо сутностi поняття "соцiальне пiдприемництво". Майже кожна публшащя на схожу тему мктить визначення, яке вiдображае ав-торське трактування цього поняття. Нам iмпонуе визначення соцiального шдприемництва як бiзнесу, що мае переважно сощальш цiлi та доходи якого головним чином реiнвестують у розвиток шдприемства та/або спря-мовують на громадськ справи чи виршення гострих соцiальних проблем (Tsentr rozvytku sotsialnoho pidpryi-emnytstva, 2011a, p. 4).
За межами Украши (особливо в бврош та США) сощальне шдприемництво впевнено зайняло свою ншу у суспiльствi. Свiтова практика сощального шд-приемництва мае значний теоретичний та практичний доробок. Пiд час дослвдження сутностi соцiального шд-приемництва не можна оминути увагою шдхвд ЕМЕS -европейсько1 дослвдницько1 мереж^ яку створила у 1996 р. група дослiдникiв, що були представниками усiх краш-члешв €С; мережа отримала свою назву вiд свое1 першо1 програми дослiджень: "Поява соцiальних шдприемств в Gвропi" ("the EMErgence of Social enterprises in Europe"). Дослщники ЕМЕS видiлили крите-ри, що стосуються як комерцшно1, так i сощально1 складових частин сощального шдприемництва. Зокрема, було видшено 4 критерп шдприемницько1 складово1 частини сощального шдприемства: 1) безперервне ви-робництво товарш та/або надання послуг (сощальш шдприемства, на вiдмiну ввд iнших некомерцiйних оргашзацш, як правило, не займаються пропагандистською дiяльнiстю, чи, скажiмо, перерозподiлом фшансових потокiв; замiсть цього вони на постшнш основi беруть безпосередню участь у виробницга товарiв чи наданш послуг населенню); 2) високий стушнь автономи (сощ-альнi пiдприемства мають бути створеш з iнiцiативи групи людей i регулюються цiею групою в рамках авто-номних проекпв. Вони можуть отримувати пiдтримку з боку державних оргашв або комерцшного сектору, але при цьому шкому не пiдпорядковуються i завжди мають право приймати рiшення з урахуванням сво1х власних позицш дiяльнiсть); 3) значний рiвень економiчно-го ризику (фiнансова життездатнiсть сощальних шдприемств залежить вiд зусиль И член1в щодо забезпе-чення достатньо1 кiлькостi фiнансових ресурсiв для шд-
Цитування за ДСТУ: Школяр М. В. Сощальне тдприемництво як шструмент вирiшення соцiальних проблем / М. В. Школяр //
Науковий вюник НЛТУ УкраТни. Серiя еконо1^чна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 85-89. Citation APA: Shkoliar, M. V. (2017). SOCIAL ENTREPRENEURSHIP AS A WAY TO SOLVE SOCIAL PROBLEMS. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 85-89. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/247
тримки i реашзацп сощально! мтси пiдприeмства; 4) мь нiмальна юльюсть оплачувано! роботи - як бшьшкть некомерцiйних органiзацiй, соцiальнi пiдприeмства мо-жуть також поеднувати матерiальнi та нематерiальнi ре-сурси, добровiльну, волонтерську i оплачувану дiяль-нiсть пращвниюв тощо (Defourny & Nyssens, 2008, р. 510). Щодо сощально! складово! частини, то було видь лено 5 критерш: 1) мета дiяльностi спрямована на ство-рення блага для сусп1льства загалом або певно! групи людей зокрема; 2) сощальш шдприемства мають ство-рюватись з iнiцiативи групи людей, що належить до громади або до сшльноти, яка мае чiтко виражену потребу чи мету, яку ця група хоче втiлити в життя; 3) у процесi прийняття рiшень голоси усiх член1в правлшня е однаково важливими i не залежать вiд розмiру частки !х фiнансового вкладу в пiдприемство; 4) участь у«х за-щкавлених сторш (наприклад, бенефiцiарiв, сшвробгг-ник1в, волонтеров, органiв державно! влади, донорiв та ш.; вони можуть бути залучеш як члени правлiння сощ-ального пiдприемства або ж бути представниками клiентiв чи працiвникiв шдприемства у рiзних комие-тах, що кнують на пiдприемствi); 5) обмежений розпо-дiл прибутку (традицiйно прибуток реiнвестують у шд-приемство або спрямовуеться на пiдтримку сощально! цш пiдприемства) (Defourny & Nyssens, 2008, р. 5-11).
Як уже зазначено, немае едино! думки щодо сутнос-п поняття "соцiальне пiдприемництво". Особливо вщ-значними е позицi! европейських та швшчноамери-канських дослiдникiв, що пов'язане з особливостями к-торичного розвитку соцiального пiдприемництва у кра-!нах бвропи та США.
Загалом, у США акцентують на ролi соцiального пiдприемництва як можливостi для недержавних непри-буткових органiзацiй отримувати кошти для пiдтримки свое! д1яльносп. Пiдтримку розвитку соцiального шд-приемництва у США, загалом, надають приватш орга-нiзацi!, що проводять дослвдження в цiй галузi та забез-печують фiнансову пiдтримку i надають освиш та кон-сультацiйнi послуги сощальним пiдприемцям. Дещо об-межена, в основному, непряма державна шдтримка для сощальних пiдприемств у США вщбуваеться на мкце-вому, регюнальному i федеральному р1внях. Водночас, програми сусп1льного розвитку, якi безпосередньо не спрямоваш на розвиток соцiального шдприемництва та фiнансуються владними органами рiзних ркшв, можуть також надавати ктотну пiдтримку цiй формi ведения бiзнесу. 1снують також державнi та федеральш програми для соцiальних шдприемств, якi здiйснюють реабШ-тац1ю i працевлаштують осiб з особливими потребами (Defourny & Бог7ада, 2001, р. 146). Концепщя сощаль-ного шдприемства у США передбачае можливiсть кну-вання соцiальних пiдприемств рiзних правових форм та прид1ляе значну увагу формуванню доход1в та комер-цшнш життездатностi соцiального пiдприемства (Duni-ат & Eversole, 2013). Загалом, орiентацiя на прибуток американських соцiальних шдприемств може призводи-ти до нехтування соцiальною складовою частиною. У кра!нах Пiвнiчно! Америки соцiальним шдприемниц-твом називають шдприемницьку дiяльнiсть неприбут-кових недержавних органiзацiй, дохiд вiд яко! викорис-товують на реалiзацiю статутних цiлей органiзацi!. Йдеться про те, що мiсiя i статутнi цш таких оргашза-
цiй спрямованi на виршення соцiальних проблем, пок-ращення якостi життя та надання послуг щльовим гру-пам, заради яких вони створювались (Andriushchenko & Riabets, 2010). Такий пiдхiд можна пояснити вкоршени-ми традицiями самоорганiзацii населения. Зокрема, в США велику частину сощальних проблем усшшно ви-ршують неприбутковi недержавнi оргашзацп, отриму-ючи за це фiнансувания вiд цiльовоi групи, населення, держави i донорiв.
У Gвропi основним вважають не прибуток, а мiсiю органiзацii. Розвиток сощального пiдприeмництва по-в'язаний з розвитком громадянського сусп1льства i значною мiрою вiдбуваeться за пiдтримки державних iнституцiй. Дiяльиiсть соцiального пiдприeмства може шдтримуватись за рахунок п1льг i дотацiй вiд держави. Державна шдтримка охоплюе появу нового законодав-ства та координащю полiтики i дiяльностi конкретних пiдроздiлiв уряду i державних програм, спрямованих на пiдтримку сощального шдприемництва. Тут акцентують на корисп таких шдприемств для сусшльства, i на iх потенцiалi для розвитку почуття сощально! ввдповь дальносп у свiтi. У Gвропi наголошують на процедурах i демократичному управлшш соцiальним шдприем-ством, участi акщонерк у розподiлi прибутк1в. Обме-ження способ1в розподiлу прибутку передбачае, що вш може бути або решвестований у пiдприемство, або спрямований на шдтримку соцiальноi мiсii. Окр1м цього, у бшьшосп краш Свропи е законно затверджеш органiзацiйно-правовi форми дiяльностi соцiальних шд-приемств, внаслiдок чого сощальш шдприемства е дещо обмеженими у виборi форм i сфер своеi дiяльностi. Домшантним типом сощальних шдприемств в бврош е "сощальш шдприемства, що займаються штегращею осiб, що належать до вразливих груп населення, через працю" ("work integration social enterprises" (WISEs) (Duniam & Eversole, 2013, p. 7). У европейських крашах сощальне шдприемництво розглядають як "бiзнес iз со-цiальною мiсiею". При цьому, на ввдмшу вiд звичайно-го шдприемництва, на перше мкце виходить сощаль-ний аспект або сощальний ефект вщ пiдприемницькоi дiяльностi, а фшансова ефективнiсть е другорядною метою. Д1яльнкть таких компанiй регулюеться нормами, стандартами та законами ввдповвдних держав, оскшьки бiльшiсть сощальних проблем европейськ компанп ввд-носять до сфери етично]' вiдповiдальностi (Andriushchenko & Riabets, 2010).
Результати пор1вняння моделей сощального шдприемництва представлено в таблищ.
Пор1вняння особливостей ведення сощального шдприемництва в бврош та США виявило, що обидвi мо-делi мають сво! переваги. Зокрема, у крашах Захщно]' бвропи активно застосовують практику залучення защ-кавлених сторiн до управлiния соцiальним шд-приемством та використовують можливостi для учасп уряду в процесi розвитку сощального шдприемництва. З шшого боку, Сполучеш Штати можуть бути прикладом для бвропи в тому, як розширити сфери дiяльностi сощальних шдприемств та види правових форм таких шдприемств, а також як можна використовувати дер-жавш контракти для закупiвлi продукцi!' соцiального шдприемства.
Табл. Пор1вняння моделей сощального пiдприeмництва, якi поширет у крашах Свропи та США
бвропейська модель Модель США
Це 6i3Hec i3 сощальними цiлями Це можливють самофiнансування для неприбуткових орга-нiзацiй
Наголос на соцiальнiй складовш частинi Наголос на комерцiйнiй складовш частиш
Пiдтримка з боку держави Розвиваеться завдяки пiдтримцi мiжнародних фонIцiв
Спещальш закони, якi легалiзують дiяльнiсть соцiальних пiд-приемств Поширення прикла,дiв успiшних сощальних шдприемств
Перева:жно кооперативи Велика кiлькiсть органiзацiйно-правових форм
Домшантна сфера дiяльностi: iнтеграцiя сощально незахищених верств населення через зайняпсть i працевлаштування Можуть займатись будь-яким вццом дiяльностi
Кошти можуть бути потрачеш тiльки на покращення виробниц-тва чи на досягнення сощальноТ мiсil пiдприемства Спосiб розподiлу прибутку може передбачати збагачення власникiв пiдприемства
Упродовж останшх роюв основним рушieм розвитку соцiального тдприемництва в УкраМ була Британська Рада, яка в 2010 р. започаткувала в УкраЫ проект "Сприяння розвитку сощального пiдприeмництва". Його головна мета - поширення idei сощального тдприемництва в укратському суспiльствi та надання юридично!, фшансово! та консультативно! допомоги сощальним тдприемцям, якi прагнуть розпочати влас-ну справу. Починаючи з 2010 р., проект розпочався у шлотних регiонах Укра!ни зусиллями Британсько! Ради, Фонду Схвдна Европа, Pricewaterhouse Coopers в Укра!ш, Erste Bank в Укра!нi, Мiжнародного Фонду "Вiдродження" за сприяння Erste Stiftung та Укра!нсь-кого фонду тдтримки тдприемництва (Bornstein, 2007). Позитивним наслiдком проекту стало те, що з часом розвиток сощального тдприемництва вийшов за рамки проекту i тепер вiдбуваеться за тдтримки ло-кальних громад та бiзнес-структур. Враховуючи похо-дження проекту, очжувалось, що в Укра!нi домшувати-ме европейський варiант соцiального пiдприемництва як шновацшного способу розвитку соцiально! сфери в Укра!ш, орiентований на прюритет соцiально! складо-во! частини над економiчною та на пiдтримку з боку держави. Якщо принцип домiнування соцiально! скла-дово! частини у вггчизняних ддачих соцiальних шд-приемствах розглядають як прiоритетний, то iз шд-тримкою держави iснують чимаш труднощi. В Укра!нi умови створення i функцiонування пiдприемств такого типу бшьше нагадують, принаймнi в контекст мiри участi держави, американський шдхвд до соцiального пiдприемництва: поширенням руху соцiального шд-приемництва займаеться не держава, а приватш фонди i органiзацi!, iнiцiативнi групи людей. Окр1м цього, без належно! правово! та фшансово! тдтримки держави со-щальш пiдприемства залишенi наодинцi з не надто сприятливими умовами укра!нського ринку. Загалом, огляд рiзних пiдходiв до сощального тдприемництва дае шдстави стверджувати, що це достатньо рiзнопла-нове явище, однiею iз вагомих проблем якого е збере-ження рiвноваги мiж комерцiйною та соцiальною скла-довими частинами, оск1льки концентрацiя уваги тшьки на однiй компонентi однозначно призводить до занепа-ду шшо!.
У розвитку економiки та громадянського сусшль-ства соцiальнi пiдприемства вдаграють неабияку роль. Зокрема, вони сприяють розвитку економiки i сусшль-ства, пропонуючи можливостi для створення робочих мiсць i нових форм тдприемництва та зайнятостц до-помагають подолати сощальну iзольованiсть (завдяки
!х д1яльносп можливе працевлаштування людей з обме-женими фiзичними i психiчними можливостями; тих, хто тривалий час був безробггним; представникiв груп ризику); активiзують участь i добров1льну роботу гро-мадян, змiцнюючи таким чином едтсть громади; сприяють розвитку широкого спектра сощальних пос-луг, якi е вкрай потрiбними для сусп1льства, але якими не прагне займатися звичайний бiзнес (малоприбутковi, непрестижнi, тi, що потребують спецiально! профе-сiйно! шдготовки); знижують навантажения на мiсцевi бюджети у виршент соцiальних проблем (актуально в умовах хротчного дефiциту бюджетних кошт1в) (Tsentr sotsialnoho pidpryiemnytstva, 2011Ь, р. 13); пропонують новi шляхи надання та реформування державних сощ-альних послуг; розширюють можливосп отримання рiз-номанiтних та яюсних соцiальних послуг членами громади; дають змогу з бшьшою ефективтстю використо-вувати наявнi ресурси регюну у вирiшеннi соцiальних проблем (Tsentr rozvytku sotsialnoho pidpryiemnytstva, 2011а, p. 15). Загалом, соцiальне пiдприемство - це бiз-нес, прибуток якого використовують на будь-яку добру справу: створення нових робочих мкць чи професшну перепiдготовку, або ж на користь мкцево! громади: со-щально незахищених дiтей, людей похилого вжу, гро-мадських, мистецьких чи спортивних установ тощо. Со-цiальнi шдприемства не е благодiйними органiзацiями, вони функщонують так само, як будь-який iнший ко-мерцiйний бiзнес. Вiдрiзняються вони тiльки тим, що отриманий прибуток вкладають у добру справу, а не тшьки збагачуе власника цього бiзнесу. Прикладами дь ючих соцiальних пiдприемств в Укра!т, зокрема, у Львовi, е Сшльнота взаемодопомоги "Оселя" (офiцiйна веб-сторшка: http://emaus-oselya.org/ua/) та соц1альна пекарня "Горiховий д1м" (офiцiйна веб-сторiнка: http://gorihoviydim.com.ua/). "Оселя" здшснюе працев-лаштування та сощальну адаптацию бездомних та людей з алкогольною залежтстю, якi втратили соцiальнi та сiмейнi зв'язки. На баи цiе! сп1льноти дiе майстерня, де реставрують старi речi та мебл^ Майстрами е клiенти сшльноти, а за рахунок прибутку, отриманого вiд дiяльностi майстернi, ця сшльнота мае можливкть iснувати (за даними веб-сторiнки ЛМГО Спiльнота взаемодопомоги "Емаус - Оселя". Пекарня "Горiховий д1м" е бiзнес-частиною ГО "Народна допомога - Льв1в". Пекарня працюе на звичних засадах, виготовляючи продукт та продаючи його. Кошти, отриманi внаслiдок комерцшно! дiяльностi, спрямовують на пiдтримку про-ект1в громадсько! органiзацi! (за даними веб-сторшки "Горiховий дiм - сощальне пiдприемство пекарня".
Дослiдження та oKpeMi публiкацiï з питань сощаль-ного пiдпpиeмництва в УкраМ висвiтлюють численнi проблеми, яю негативно впливають на розвиток такого шновацшного для Украши явища (Moskovska, 2008; Naichykova & Liubchuk, 2010). До основних перешкод, що стоять на шляху розвитку сощального шдприемниц-тва, дослiдники вiднесли: недолiки в законодавствц низький piвень pозумiння у населения поняття сощаль-ного шдприемництва; вiдсутнiсть iнфоpмацiï про явище сощального шдприемництва серед широкого загалу; невелика юльюсть успiшних соцiальних шдприемств, як1 б своïм прикладом надихали iнших; вiдсутнiсть навикiв упpавлiния бiзнесом у спецiалiстiв соцiальноï сфери; недостатне розумшня владою, бiзнесом i громадсьюстю тих переваг, як1 надае розвиток сощального шдприемництва та ш. Ще однiею з причин нерозвиненосп соцiального шдприемництва в Укpаïнi е сощальш уяв-лення про те, що виршувати соцiальнi проблеми повинна держава (Naichykova & Liubchuk, 2010).
Висновки. Нагальна потреба розвитку в Украш социального шдприемництва зумовлена тим, що останне розглядають як ефективний засiб досягнення стшкого розвитку суспiльства й економiки. Це завдання вимагае створення певних умов (платформи) для дiалогу та партнерства мiж бiзнесом i сощальним сектором, форму-вання нового типу шдприемщв в Укpаïнi - сощальних новатор1в. Тому, перш нiж створювати окpемi соцiальнi шдприемства, варто працювати над формуванням спри-ятливого ^мату для розвитку цього явища: врегулюва-ти питання iз законодавством у цш сфеpi, зокрема iз оподаткуванням, формувати позитивну мотивацiю як у громадськосп, так i представник1в бiзнес-стpуктуp через демонстpацiю як закордонного досввду соцiального пiдпpиемництва, так i усшшних вiтчизияних проект1в, тощо. Важливо побачити унiкальнiсть соцiального шд-приемництва в тому, що на вщмшу вiд звичайного бiз-несу, його головною мiсiею е досягнення сусшльного добробуту. Ц1льова група не тшьки може користува-тись продуктами сощального шдприемництва, але й мае змогу впливати на процес створення цих послуг.
Соцiальне пiдпpиемництво дае змогу pеалiзовувати суспiльно коpиснi проекти незалежно вiд донор1в або
спонсор1в, чи ввд зм1н у сощальнш полчищ держави. Сьогодш сощальне шдприемництво сприймають як певний крок до еволюцп суспшьства, i крок у 6iK розвитку громадянського суспiльства. Зважаючи на такий стан речей, ниш це явище е надзвичайно актуальним для Украши, що дае шдстави передбачати для нього достатньо позитивш перспективи.
Перелiк використаних джерел
Andriushchenko, A. I., & Riabets, I. M. (2010). Sotsialne pidpryi-emnytstvo yak innovatsiinyi mekhanizm pidvyshchennia yakosti zhyttia naibilsh urazlyvykh prosharkiv naselennia. Socioprostir: mizhdystsyplinarnyi zbirnyk naukovykh prats z sotsiolohii ta sotsial-noi roboty, 1, 195-198. [in Ukrainian] Avdashkova, T. (2012). Dosiahnuvshy chohos, sprobui dopomohty inshym. Den, 234. Kyiv. Retrived from: http://www.day.ki-ev.ua/uk/article/ekonomika/dosyagnuvshi-chogos-sprobuy-dopo-mogti-inshim. [in Ukrainian] Bornstein, D. (2007). How to Change the World: Social Entrepreneurs and the Power of New Ideas. Oxford University Press, 368 р. Retrived from: http://davidbornstein.wordpress.com/books/how-to-chan-ge-the-world/
Defourny, J., & Borzaga, C. (2001). Introduction: from third sector to social enterprise. The Emergence of Social Enterprise. London and New York: Routledge, 18 p. Defourny, J., & Nyssens, M. (2008). Social Enterprise in Europe: Recent Trends and Developments. Working Papers Series, 08/01, 4043. Liège: EMES European Research Network. Duniam, M., & Eversole, R. (2013). Social Enterprises and Local Government: A Scoping Study. Australian Centre of Excellence for Local Government. Sydney, 23 p. Moskovska, O. (2008). Fenomen sotsialnoho pidpryiemnytstva i yoho
perspektyvy. Hroshi i dobrodiinist, 3, 46-49. [in Ukrainian] Naichykova, A. H., & Liubchuk, O. K. (2010). In Aktualni problemy sotsialnoho pidpryiemnytstva Ukraini ta shliakhy yikh vyrishennia. Derzhavne rehuliuvannia sotsialnoho pidpryiemnytstva ta sotsial-no-vidpovidalnoho biznesu: materialy II mizhnar. nauk.-prakt. konf. (pp. 82-84), August 1-3, 2010. Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU "Mahistr". [in Ukrainian] Tsentr rozvytku sotsialnoho pidpryiemnytstva. (2011a). Informatsiinyi dovidnyk sotsialnykh orhanizatsii ta sotsialno-oriientovanykh pidpryiemstv Lvivshchyny, Lviv: Prirva, 104 p. [in Ukrainian] Tsentr sotsialnoho pidpryiemnytstva. (2011b). Kontseptsiia rozvytku sotsialnoho pidpryiemnytstva u Lvivskii oblasti (proekt). Sokal: PP Pekar V. V., 17 p. [in Ukrainian]
М. В. Школяр
СОЦИАЛЬНОЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО КАК ИНСТРУМЕНТ
РЕШЕНИЯ СОЦИАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМ
В актуальных социально-экономических условиях, когда государство демонстрирует ограниченные возможности должным образом выполнять свои социальные функции, возникает необходимость поиска новых подходов и инструментов к решению социальных проблем. Таким инструментом может быть развитие социального предпринимательства как социально ориентированной формы ведения бизнеса, главной миссией которого является достижение общественного благосостояния. Описаны особенности зарубежного и украинского опыта ведения практики социального предпринимательства, а также определены возможности развития этой формы бизнеса, учитывая социальный, экономический, культурный контексты современной Украины.
Ключевые слова: социальное предпринимательство; социальное предприятие.
M. V. Shkoliar
SOCIAL ENTREPRENEURSHIP AS A WAY TO SOLVE SOCIAL PROBLEMS
Development of social entrepreneurship to achieve social well-being as a socially oriented form of business is considered to be a new approaches to solving social problems. Thus our purpose is to describe some features of Ukrainian and foreign experience of social entrepreneurship practice development. In our study we identify the opportunities for the development of this type of business considering social, economic and cultural context of modern Ukraine. We have revealed that social entrepreneurship is a form of business that has predominantly social purposes. Its income is reinvested into the company development, allocated for public issues or directed on social problems resolution. Social enterprises contribute to the development of new forms of entrepreneurship and employment provision to
representatives of so-called vulnerable groups. Secondly, perspectives of European and North American researchers to understanding social entrepreneurship differ. Social entrepreneurship in the USA provides an opportunity for self-funding of non-profit organizations, where the attention is paid to the commercial component of social entrepreneurship. In Europe the social component and the role of social entrepreneurship in building of civil society and developing a sense of social responsibility are more important. Social entreprene-urship in Ukraine is gradually developing, but there is a need for creating favourable legal and social environment to stimulate this phenomenon. The main obstacles for its development are as follows: shortcomings of legislation; low level of understanding of the social entrepreneurship concept by the population; lack of information about this concept among the general public; a small number of successful social enterprises which would inspire others; specialists of social services lack skills in business management; lack of government, business and general public understanding of benefits provided by social enterprises etc. Thus, we should conclude that Ukrainian society is not ready for the development of social entrepreneurship yet. We should introduce many changes both on micro and macro levels to facilitate the development of this phenomenon. However, we can prove that social entrepreneurship is gradually being transformed into a real mechanism of social problems solution in Ukraine.
Keywords: social entrepreneurship; social enterprise; business; employment
1нформащя про автора:
Школяр Мар'яна Володимиршна, канд. полгг. наук, доцент, НУ '^bBiBCbKa полп-ехшка", м. Львiв, Укра'ша.
Email: shkolyar.maryana@gmail.com
