CC BY
13
УДК 65.014.1:621:364 DOI: 10.30977/ЕТК.2225-2304.2020.35.0.177
СОЩАЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ У СТРАТЕГ1ЧНОМУ УПРАВЛ1НН1 ШДПРИеМСТВОМ: КЛЮЧОВ1ЗАВДАННЯ 1НТЕГРАЦП ЗА 1МПЕРАТИВАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Ф1ЛИППОВА C.B., доктор економ1чних наук, професор, директор.
E-mail: s.filyppova@gmail.com, Scopus Author ID: 57190246125, ORCID: 0000-0003-2245-3599
Ф1Л1ППОВ В.Ю., кандидат економ1чних наук, доцент, кафедра менеджменту.
E-mail: v.filippov@opu.ua, Scopus Author ID: 57205958826, ORCID: 0000-0003-4429-7582
1нститут б1знесу, економжи та шформацшних технологш Одеського нацюнального пол1техшчного ушверситету, проспект Шевченка, 1, м. Одеса, Украша, 65044.
Анотащя. У cmammi висвтлет ключов1 заедания ттегрування сощалъно! eidnoeidanbHoemi у стратег1чне управлтня на втчизняних тдприемствах. Обхрунтовано цш, низку ключових завданъ та iHcmpyMenmie, шляхи, мехатзм, принципи та очтуват резулътати ттегрування.
Метою cmammi е обгрунтування та вдосконалення теоретичного базису вирШення зазначених ключових завданъ ттегрування мехатзму сощалъно! в1дпов1далъност1 у стратегт тдприемства будъ-яког галуз1, що продовжуе та популяризуе досл1дження, виконат заучастю aemopie.
Наведено типологт напрям1в удосконалення взаемозв 'язкгв сощалъно! в1дпов1далъност1 3i стратег1чним управлтням в аспектi иого ключових завданъ. Наведено рекомендоват авторами тструменти сощалъно! в1дпов1далъност1, обгрунтоват як резулътативт для сприиняття сустлъством цтностей сталого розвитку за иого i.мперативами.
Ключов1 слова: сощалъна вгдповгдалътстъ, стратег1чне управлтня, тдприемство, ттегрування, сталий розвиток, гмперативи, принципи, ключов1 завдання, тструменти, методи, етапи.
Постановка проблеми. Полггичш, економ1чш й сощальш змши в р1зних крашах свпу останшх час1в суттево змшили прюритети стратеги бшьшост1 шдприемств шд тиском сощальних змш та процес1в евроштеграци, переходу св1тово'1 спшьноти до сталого розвитку. За таких умов особливе значения набувае сощально-вщповщальна поведшка будь-яких тдприемств, яка вимушуе змшити змютовнють стратеги шляхом сощал1заци Btix ïï складових та враховувати штереси не лише стейкхолдер1в, а й суспшьства.
Анал!з останшх дocлiджeнь i пyблiкaцiй. Аспекти социально! вщповщальност! б1знесу висвплюють молод1 i досвщчеш дослщники, зокрема: I. Assiouras, O. Ozgen, G. Skourtis [1], T. Bjerregaard, J. Lauring [2], L. Reinhardt Forest, N. Robert [3], M. Hartmann [4], L.J. Spence, A.-M. Coles, L. Harris [5], V. Kryvous [6], M.V. Tretyak [7], R. Lacey, P.A. Kennett-Hensel, C. Manolis [8], T.R. Antoshko [9], M.I. Sukhoterina [10], O.B. Mnykh, V.P. Dalyk [1l], K. Lee, M. Conklin, D.A. Cranage, S. Lee [12], A.B. Carroll [13], A.M. Kolot, O.A. Hrishnova [15], M.E. Porter, M.R. Kramer [16] та iH. Вони визначили та розглянули змют i"i категори, етапи формування, pi3Hi ii шструменти, класифжували чинники змш та стратеги розвитку шдприемств. Проте дос вщсутня спшьна позищя за проблемними питаниями штегрування сощально'1 вщповщальност! б1знесу в стратегш управлшня шдприемством щодо цшей, завдань та 1нструмент1в, шлях1в, мехашзму, принцишв, piBHiB вщповь дальност1 та очжуваних результалв штегрування.
Формулювання цiлeй статть Метою роботи е обгрунтування та вдосконалення теоретичного базису виршення зазначених ключових завдань штегрування мехашзму сощально'1 вщповщаль-ност1 в стратегш шдприемства будь-яко'1 галуз1, що продовжуе та популяризуе дослщження, виконаш за участ1 автор1в, фрагмент яких частково представлено в [10, 17, 18].
Виклад основного мaтepiaлy дocлiджeння. Теоретико-методолопчну основу штегрування сощально'1 вщповщальност!, бшьш вщомо'1 в теори як «корпоративна сощальна вщповщальнють» (дал1 - СВ), у стратегш управлшня шдприемства утворюе системно-лопчний шдхщ, за яким штегрування мехашзму сощально'1 вщповщальност! в стратегш управлшня шдприемства -це тривалий багатоступшчастий процес розроблення сукупност1 ключових елемеш!в та ix узгодження з ключовими елементами стратеги шдприемства.
Упровадження мехашзму СВ у стратегш управлшня шдпри-емством потребуе дотримання певних принцишв, метод1в та розроблення вщповщних управлшських шструмент1в. Шляхом або методом штегрування СВ рекомендовано саме процесний.
Стратепчний шдхщ до сощально'1 вщповщальност1 передбачае розширення сощально! в1дпов1дальност1 за меж1 р1шення коротко-
строкових, внутршшх для шдприемства виробничих I сощальних завдань. Вш спрямований на д1яльшсть ¿з виршення внутршшх [ зовшшшх проблем социального, еколопчного, ппешчного та економ1чного характеру, що безпосередньо впливають на основну д1яльшсть шдприемства вщповщно до його стратепчних штерес1в для довгострокового шдвищення стшкост1 б1знесу.
Для досягнення позитивних результалв вщ штегрування потр1бно узгодити цш, завдання, шструменти, процеси управлшня, р1вш вщповщальност1 та очжуваш результата, а також обрати шляхи штегрування. Надамо поглиблену характеристику зазначених об'екпв.
Детаизащя цшей та завдань з штегрування стосуеться:
- визначення ключових елеменпв компетентност1 (досвщ, навички, можливост1, потенщал, навчання громадськост1 та населения);
- визначення та анал1з ключових груп защкавлених ос1б, тобто стейкхолдер1в;
- утворення стратепчних альянс1в стейкхолдер1в, що впливають на СВ-компетентнють шдприемства;
- упровадження сощально'1 вщповщальност! та навчання персоналу; оцшювання результалв вщ штегрування СВ у стратегш управлшня шдприемством [12].
Узгодити управлшсью шструменти штегрування пропонуеться за трьома р1внями управлшня (стратепчний, тактичний, опера-тивний) у вщповщних групах: стратепчш, тактичш, оперативна Для цього доцшьно виокремити три р1вш вщповщальностг
- стратепчно-цшьову (економ1чну, правову, еколопчну), що вистачае для запровадження СВ;
- за надану суспшьству шформацш (11 прозорють { тдзвггшстъ);
- за виконання шдприемством зобов'язань перед довкшлям, швесторами, майбутшми поколшнями.
1нтегрування мае таю очжуваш результати р1зно'1 природи, що можна оцшити як:
- економ1чш (зростання фшансових показниюв [ продук-тивност1 пращ, зниження ризиюв, збшьшення каштал1зацп, швестицшно'1 привабливост1 та конкурентоспроможност1 продукци, розвиток шновацш);
- сощальш: створення позитивного 1м1джу, змщнення дов1ри до тдприемства тощо [12].
Як шлях ттегрування рекомендовано процесний метод за такими основними напрямами вдосконалення взаемин сощально'1 вщповщальност! та стратепчного управлшня:
- формування ч1тких уявлень кер1вниюв тдприемства про змют сощально'1 вщповщальност! як суспшьного явища, у розвитку якого тдприемству необхщно брати участь;
- перехщ вщ адмшютрування сощальними програмами до розвитку економ1чно ефективних зв'язюв тдприемства з державою та мюцевими громадами;
- посилення зв'язюв тдприемств ¿з некомерцшними оргатзащями для визначенш прюритет1в СВ;
- тдвищення якост1 дшово'1 культури, значущост1 етичних норм у вщносинах ¿з суспшьством;
- тдвищення ступеня шформацшно'1 вщкритост1, розвиток нових канал1в зв'язку з р1зними сощальними трупами [12].
За моделлю М. Портера { М. Креймера в [16] сощальна вщповщальтсть мае два типи: реагуюча [ стратепчна, з яких тдприемство може обрати:
- реагуючий тип, що спрямований на зменшення вже наявних проблем [ негативних наслщюв д1яльност1 тдприемства;
- стратепчний тип, що передбачае ттегрування мехатзму сощально'1 вщповщальност1 в стратегш тдприемства й ор1ентацш на створення довгострокових конкурентних преваг, тобто переходячи вщ «сощальних витрат» до «сощальних швестицш».
Розглянемо поглиблено принципи, методи, вщповщт управлшсью тструменти.
Принципы ттегрування СВ. Формування системи СВ базуеться на низщ принцитв, яю пропонуються на тдстав1 анал1зу норма-тивних докуменлв та кращих практик тдприемств [1, 3, 5-7, 11, 14]:
- добровшьтсть социально!" вщповщальност1, оскшьки це е й фундаментальним принципом, а нормативт документи та м1жна-родт стандарти створюють умови для розвитку сощально-вщповщального б1знесу. Р1шення про впровадження СВ залиша-еться добровшьною ¿тщативою кер1вництва;
- шдзвггшсть, оскшьки вш надае шдприемству нормативы! шдстави для визначення його рол1 в сусшльному розвитку та впливу своею д1яльнютю на сусшльство й довкшля;
- верховенство права, оскшьки неухильне дотримання закону, по-перше, е другим загальновизнаним фундаментальним принципом СВ, а по-друге, забезпечуе СВ чптасть прав та вщповщальшсть;
- прозорють, що утворюе можливост1 зрозумшого розкриття в правдивш форм1 шформацп про полггику, р1шення та д1яльшсть, за яю шдприемство несе вщповщальнють. Прозорють обмежуеться комерцшною таемницею, тому не мае на уваз1 розкриття службово'1 шформацп, що захищена вщповщно до закошв, або може спричинити порушення правових зобов'язань;
- етичний принцип, що мютить три складов!: а) етичну поведшку, що дозволяе приймати й застосовувати стандарти етично'1 поведшки сфери д1яльност1 шдприемства; б) дотримання м1жнародних норм поведшки, що сприятиме опануванню нових св1тових ринюв; в) повага прав людини, що дозволить уживати заход1в щодо дотримання прав людини. Коли нацюнальне законодавство або його застосування не забезпечуе адекватного захисту прав людини, працюе принцип дотримання м1жнародних норм поведшки;
- взаемод1я з1 стейкхолдерами, що дозволить ураховувати штереси вс1х сторш та взаемод1яти з ними, уникати отримання вигоди вщ таких ситуацш. 1хнш тиск впливае на змют [ характер стратеги СВ шдприемства.
Керуючись зазначеними принципами, шдприемство може надал1 розробити власш принципи для ознайомлення з ними персоналу та вс1х защкавлених сторш. Роботу щодо впровадження принцишв сощально'1 в1дпов1дальност1 б1знесу в д1яльнють шдприемства необхщно супроводжувати шформащею через канали внутршшх [ зовшшшх комушкацш. Зокрема розвивати структуру управлшня потр1бно таким способом, щоб вона сприяла поширенню принцишв етично'1 поведшки як усередиш, так [ в процеа взаемоди з1 стейкхолдерами. Фундаментальний принцип СВ - це «законна слухняшсть», тому шдприемство, яке прагне до втшення мехашзму сощально! в1дпов1дальност1, мае створити 11 базовий правовий
р1вень. Для цього потр1бно проанал1зувати власну д1яльнють, привести 11 мехашзми та процеси, щоб вони повною м1рою вщповщали закону. Надал1 правовий базис сощально'1 вщповь дальност1 набуватиме форми нормативно-правого за рахунок поступового розширення добровшьних шщдатив нормативно-правого характеру, призначених для вир1шення проблем сощально-економ1чно'1 та еколопчно'1 природи, шдвищення якост1 та сервюу продукци, просування шклюзивних шновацш тощо.
Етапи маютъ п 'ять стадт запровадження СВ, три з яких е бшьш прогресивними [14, 16]:
- функциональна - це стад1я початкового етапу формування системи СВ шдприемства, де одиничш шщдативи не пов'язаш з досягненням стратепчних щлей шдприемства. Прийняття шдпри-емством на себе деяких добровшьних зобов'язань у напрям1 СВ, що мають позитивний короткостроковий \ середньостроковий ефект;
- стратепчна - це стад1я, де мехашзм СВ оргашчно впису-еться в стратегш \ в систему управлшня шдприемства через ус процеси його д1яльност1 та фшософш б1знесу (1нтегращя СВ у стратегш шдприемства на довгострокову перспективу);
- громадянська - це стад1я провайдингу СВ (просування принцишв СВ у б1знес-середовищ1), тобто активш д!!" шдприемства щодо запровадження принцишв сощально'1 вщповщальност1 в дшовому середовищг серед постачальниюв, партнер1в тощо. Унаслщок цього шдприемство формуе сприятливе середовище для подальших управлшських або суспшьно-колективних дш щодо досягнення позитивних змш;
- правова - здшснення д1яльност1 вщповщно до законодавчо зафжсованих очжувань сусшльства;
- оборонна - невизнання шдприемством свое'1 вщповщаль-ност1 та заперечення провини за негативш впливи д1яльност1 на довкшля та суспшьство.
На швидюсть переходу шдприемства до стади включения мехашзму сощально'1 вщповщальност! в стратегш управлшня впливають чинники, що висвплюють впливи: а) зовшшнього середовища (ринку), б) внутршнього середовища (щнност1, ресурси шдприемства) та в) обох середовищ одночасно (перетинання штерес1в стейкхолдер1в) (табл. 1).
Таблиця 1
Чинники, що впливають на формування механ1зму сощальноУ в1дпов1дальност1
Зовтшт чинники Внутршш чинники за трупами
1. Структура ринку Ресурси тдприемства (нематер1альш) Цшност1 Потреби стейкхолдер1в
2. Конкуренщя Людський каштал Сощальна скла-дова щеологп тдприемства Персоналу
3. Ринкова концентращя Сощальний каштал Стратепя Постачальниюв
4. Стад1я життевого циклу товару чи послуги Репутацшний каштал 1мщж тдприемства Замовниюв
5. Р1вень диферен-щаци ринку Залучення стейкхолдер1в Мюцевих сшвтовариств
6. Темпи зростання Нематер1альний каштал 1нвестор1в
7. Бар' ери для входу на ринок Невщповщшсть стратеги сощальним вимогам певного ринку або його сегменту Держави та суспшьства
Сгеа1её Ьу: [7-8, 12, 15, 17]
Одна з найбшьших проблем у тдход1 тдприемств до сощально'1 в1дпов1дальност1 - це вщсутшсть штеграцп окремих СВ-програм у стратепчне управлшня тдприемством, а також «залишковий» принцип включения сощально-вщповщально1 д1яльност1 в основну. Це вщбуваеться тому, що шдприемство вважае, що проблеми суспшьства не впливають на його д1яльнють. Бшьш зрший шдхщ до сощально-в1дпов1дально'1 поведшки потребуе штеграци сощальних програм та проблем навколишнього середовища в стратегш управлшня тдприемством. Однак сьогодш стратепчне управлшня на тдприемств1 спрямоване на досягнення високих економ1чних результалв \ недостатньо ор1ентоване на сощальш й еколопчнг
Пам'ятаючи, що проблема штегрування сощально'1 вщповь дальност1 тдприемства в стратепчне управлшня виникла тшьки в кшщ XX - на початку XXI ст. [6-8, 12, 15-17], цшком стае зрозу-мшим те, що накопичений практичний досвщ [12] неспроможний дозволити окремому шдприемству, яке не мае достатшх ресурс1в
для досягнення економ1чних цшей, швидко оминути стадш розвитку, де недостатня увага до питань сощально'1 вщповщальност1 спричинити ослабления 1хшх конкурентних позицш на ринку в майбутньому.
Пропонуемо застосувати стратепчний шдхщ [2-3, 5, 15], коли б1знес-стратепя та сощальна вщповщальшсть перебувають у нерозривному зв'язку, забезпечуючи тдприемству створення конкурентних переваг. Для цього можна використати модель конкурентно! стратеги Майкла Портера [16], вщповщно до яко'1 на формування СВ впливають чотири основних чинники. Одним з ключових зовшшшх чинниюв е широю сощальш очжування, а отже, задоволення потреб сощального оточення компани, що становить одну з основних завдань у визначенш конкурентно! стратеги. У свою чергу саме сощальна стратепя е важливою складовою загально'1 стратеги б1знесу, спрямованою на задоволення широких сощальних очжувань. Тому наявнють сощального компонента е необхщною умовою усшшно'1 реамзацн стратеги.
Методы штегрування СВ. Основш методи реаизаци сощально ор1ентовано'1 пол1тики тдприемства можна базувати на таких мехашзмахта елементах [1, 5, 12, 17]:
1) фшансова шдтримка:
- грошов1 освггш гранти як самостшна форма адресно'1 фшансово'1 допомоги тдприемству на реамзащю програм навчання персоналу (його шдготовки та перешдготовки);
- благодшш внески та спонсорська допомога для здшснення сощальних програм шдприемства в грошовш або натуральнш форм1 (призов! фонди, адшшстративш або шш примщення для проведения р1зних заход1в тощо);
- екв1валентне фшансування сощальних програм та заход1в як сшльне фшансування шдприемством, органами державного управлшня, некомерцшними установами;
- сощальш швестицп, тобто кошти, видшеш шдприемством шд довгостроков1, сшльш партнерсью сощальш програми, спрямоваш на шдвищення р1вня життя р1зних верств населения, зниження сощального напруження в регюнах локацп шдприемства або його фшй;
2) управлшсью вдосконалення:
- делегування та добровшьне залучення пращвниюв тдприемства до участ1 в сощальних заходах, що забезпечуе 1хне безкоштовне отримання можливостей для здобуття нових знань та шформацн, набуття нових навичок тощо;
- еколопчний менеджмент як частина загально'1 системи управлшня тдприемством, що охоплюе планування та управлшня впливом тдприемства на навколишне середовище, а також його наслщками;
- система управлшня яюстю як сукупшсть структурних елеменгав та функцюнальних мехашзм1в, яю вщповщно до стан-дар™ [ норматив1в забезпечують управлшня яюстю виробничого процесу та продукцп;
- сощально значущий (або сощально важливий) та добро-чинний маркетинг як нова самостшна форма адресно'1 фшансово'1 допомоги, що полягае у видшенш певного вщсотка вщ продаж1в конкретного товару на проведения сощальних програм тдприемства.
Модель управлшня социальною вщповщальнютю тдприемства у цьому випадку змшюеться та вщр1зняеться вщ вщомих, яку визначають по-р1зному. Зокрема як «сукупшсть взаемозв'язаних функцш планування й анаизу, мотивацп, контролю, а також оргашзацшного й шформацшного забезпечення, що створюють тдгрунтя для безперервного процесу взаемоди персоналу, менеджменту оргашзаци, власниюв б1знесу (акцюнер1в), мюцевих сшльнот 1 держави» [14].
Виб1р методу штегрування СВ означае спос1б включения сощально'1 в1дпов1дальност1 в стратегш управлшня тдприемством, тому вш потребуе розумшня 11 сутност1, впливу на результати д1яльност1 тдприемства в р1зних умовах [15, 17]. Для запровад-ження методу потр1бно виконати обов'язков1 роботи [17]:
- проанаизувати умови, яю дозволять визначити процедуру включения мехашзму сощально'1 вщповщальност1 в стратегш управлшня тдприемством;
- з'ясувати сприйняття ефекпв, переваг, недолшв, перспектив СВ тощо персоналом тдприемства;
- визначити прюритетш сфери та форми реал1заци сощально'1 вщповщальност! б1знесу;
- установите та ощнити вплив на р1вень сощально'1 в1дповщальност1 шдприемств умов функцюнування б1знесу та особисто'1 участ1 персоналу в сощальних програмах.
Ураховуючи це та пропозици [1, 5, 8-9, 12, 15, 17], виокре-мимо ключов1 елементи мехашзму СВ.
1. Визначення ключових елеменлв компетентност1 (досвщ, навички, можливост1, потенщал, навчання громадськост1 та населения).
2. Визначення та анал1з ключових груп стейкхолдер1в.
3. Стратепчш альянси, що впливають на формування сощально'1 вщповщальност1 тдприемства (недержавш оргашзацп, защкавлеш групи, уряд, шш1 тдприемства).
4. Поетапне впровадження СВ та навчання персоналу: формування команди, установления щлей, експериментування, поширення щей.
5. Б1знес-вигоди як результат упровадження СВ-програм: скорочення витрат, тдвищення ефективност1, зменшення ризиюв, створення додатково'1 вартост1 та ш.
6. Сощальт вигоди як похщна та результат упровадження СВ-програм: формування свщомих громад, мщт взаемозв'язки з мюцевими громадами, продуктивтсть персоналу.
Сфери штегрування мехатзму сощально'1 вщповщальност1 у стратепчне управлшня на тдприемств1 будь-яко'1 галуз1, яю визначають природу вщповщних шструменлв, е таю: оргатзацшна, економ1чна та нормативно-методична.
1нструменти сощально'1 вщповщальност1 дощльно подшити на три типи залежно вщ спрямованост1 на р1зш групи стейкхолдер1в (табл. 2).
Внутршш шструменти СВ спрямоват на власний персонал, а зовтшт - на державш органи управлшня, громадсью оргашзаци, мюцеве ствтовариство, споживач1в, партнер1в, швестор1в. Особливе значения мае шструмент «базов1 шдикатори ефективност1 впровадження СВ тдприемства», який разом з1 сощальною звптастю задовольняе штереси внутрштх та зовшшшх стейкхолдер1в.
Потр1бно врахувати також факт, що вщношення переважно'1 бшьшост1 тдприемств до СВ як суспшьно значущого явища е нестшким. А кризова ситуащя суттево попршила суб'ективне
ставлення до не'1 та звузила спектр дш щодо практично!' реаизаци сощальних програм. Тому на перший план вийшли програми, що мають вщношення до СВ, але насамперед спрямоваш на виживання тдприемства.
Таблиця 2
Типолопя 1нструмент1в СВ
Група шструменлв Внутршш Зовтшт Ушверсальш
Форма шструмента етичш кодекси, навчання етично! поведшки, карти етики, система моральних заохочень { покарань тощо сощальт зв1ти, сощальт швестицп, сощальт експертизи тощо базов1 шдикатори ефективност1 впровадження СВ тдприемства
Сгеа1её Ьу: [1-3, 5, 9-12, 14]
Можна виокремити основш напрями, за якими необхщно вдосконалювати взаемозв'язки сощально'1 вщповщальност1 та стратепчного управлшня (табл. 3).
Таблиця 3
ГТ1 • • • • • фф
Хиполопя напрям1в удосконалення взаемозв'язк1в сощально! в1дпов1дальност1 та стратепчного управл1ння: ключов1 завдання
Напрям СВ Змют завдання та вщповщних заход1в
1 2
1. Визначення прюритет1в СВ Формування ч1тких уявлень б1знесу, кер1вниюв шдприемств про зм1ст СВ як суспшьного явища, у розвитку якого необхщно брати участь.
Включения розвитку мюцевих громад до системи щлей стратепчного управлшня.
Вираховування неминучост1 змш економ1чно1 кон'юнктури.
Пщвищення якост1 дшово! культури, значущост1 етичних норм.
2. Подолання сощального тгшзму Перехщ вщ адмшютрування сощальними програмами до розвитку економ1чно ефективних зв'язюв м1ж б1знесом, державою та мюцевими громадами.
3. Вибудовування вщносин б1знесу ¿з суспшьством Посилення зв'язюв шдприемств ¿з некомерцшними оргашзащями.
Пщвищення ступеня шформацшно! вщкритост1, збереження структури адресат1в СВ, розвитку нових канал1в зв'язку з р1зними суспшьними трупами.
Закмчення табл. 3
1 2
4. Розроблення, узгодження внутршшх норматив1в та документе з1 стратепчного управлшня Забезпечення взаеморозумшня { взаемодп з власниками.
Долучення до процедури ухвалення ршення мшоритарних акцюнер1в.
Додавання до складу програм економ1чного розвитку шдприемства виршення конкретних сощальних проблем у галуз1 трудових вщносин.
5. Розроблення СВ-програм Розроблення документа, що мютить напрями розвитку сощальних вщносин усередиш та ззовш шдприемства (Положения про сощальш програми).
6. Розроблення СВ-заход1в Участь у заходах, що проводяться органами влади та управлшня р1зних р1вшв.
Розроблення заход1в щодо розкриття шформацп про д1яльшсть шдприемства для ЗМ1 { громадськост1 мюцевого сшвтовариства, регюну, краши.
Посилення взаемозв'язюв якосл продукцп та послуг, ¿мщжу шдприемства.
Полшшення дшово! репутацп шдприемства та цшьов1 завдання (стабшьне дшове середовище; зростання швестицшно! привабливосл або каштал1зацп компанп в довгостроковш перспектив!; зниження нефшансових ризиюв).
Сгеа1её Ьу: [12, 14-15]
Пропонуеться така змютовшсть та послщовнють еташв штегрування мехашзму сощально'1 вщповщальност1 в стратепчне управлшня шдприемством:
1. Створення на шдприемств1 Комггету ¿з сощально'1 полпики або посади менеджера ¿з СВ.
2. Формування робочо'1 групи на баз1 шдроздшв, зад1яних у стратепчному управлшш шдприемством з шдготовки документарно! бази сощально'1 складово'1.
3. Розроблення робочою групою пропозицш Компоту щодо стандарт документарно! бази, предмета й меж сощально'1 д1яль-ност1, кандидатури оргашзаци-фасилпжора; визначення основних проблем штегрування. Ухвалення Компотом ршення щодо СВ.
4. Проведения оргашзащею-фасилпжором д1алопв з1 стейкхолдерами.
5. Анал1з робочою групою очжувань, переваг, побоювань, висловлених стейкхолдерами, розроблення вар1ант1в складу сощальних зобов'язань, визначення термш1в 1хньо'1 реамзаци, розрахунок необхщних ресурс1в; тдготовка вар1анта сощального роздшу стратеги чи шшого документа, що вщгворюе регламен-товану сощальну частину д1яльностг
6. Ухвалення социального роздшу стратеги, яка не мютить конф1денцшно'1шформаци та тдроздшв, закритих для трет1х ос1б.
7. Безпосередне впровадження мехашзму СВ. Публ1чна презеитащя сощального роздшу стратеги, його поширення, шформувания стейкхолдер1в про взят1 шдприемством зобов'язання.
8. Мошторииг виконання зобов'язань [ реакцп стейкхолдер1в на д1яльшсть шдприемства у сощальнш сферг Шдготовка звтв перед громадсьюстю та стейкхолдерами про виконання програм сощальио'1 вщповщальност1, етичшсть ведения б1знесу, прийняття управлшських ршень [ взаемин сшвробггаиюв.
Досл1джуючи вс1 етапи застосування та штегрування СВ вщ завдань, що виникають перед б1знесом та виршуються впровадженням СВ на шдприемств1, до розроблення стратеги та метод1в реамзаци сощально-вщповщальних програм, необхщно зупинитися на шструментах сощально'1 вщповщальностг Перелж управлшських шструменлв сощально'1 вщповщальност1 та перелж управлшських шструменлв штегрування 11 мехашзму на початковому еташ розр1зняеться. Проте з часом, найчаст1ше на етапах штегрування, вш починае зб1гатися (див. рис. 2). Як видно, сощальш комушкацп е найбшьш використовуваним шструментом штегрування: вони застосовш на п'яти етапах з восьми.
Результати використання управлшських шструменпв неоднозначш, оскшьки неоднаково впливають на р1зш показники, а 1хнш штегрований ефект визначаеться загальною яюстю управлшня тдприемством. До шструменлв СВ, застосовних для досягнення стратепчних щлей шдприемства, належать шструменти, що безпосередньо або опосередковано виконують завдання СВ. Це корпоративш етичш кодекси, мю1я та бачення, сощальш комушкаци. Проте е шш шструменти СВ - це етичш кодекси, карти етики, ком1тети з етики, сощальш рев1зи, сощальш звгги, навчання етично'1 поведшки (треншги), етичш експертизи, етичний
консалтинг, сощальш швестици, система метод1в морального заохочення й покарання, сощальш комушкацп. Тобто коло шструменпв значно ширше. Хоча до шструменлв управлшня насамперед належать стратепчш, 1'хня д1я позначаеться на вс1х р1внях управлшня: [ на оперативному р1вш, [ на тактичному.
Стратепчш шструменти сощально'1 вщповщальност1 мають достатньо розвинене теоретичне шдгрунтя та пророблений методичний базис, тод1 як тактичш й оперативш не набули поширення, оскшьки не мають останнього. Це стосуеться карт етики, сощальних рев1зш та шструментарш сощально'1 зв1тност1, доброчесного маркетингу, хоча саме вони забезпечують швидке вир1шення поточних проблем, шдвищують продуктившсть пращ, змщнюють корпоративну культуру, знижують комушкативш витрати шдприемства.
Для виршення тактичних завдань сощально'1 вщповщальност1 найбшьш д1евими виявляються ком1тети з етики, проведения етичних експертиз, етичне консультування. Створеш для вир1шення непередбачених резонансних завдань, вони позитивно впливають на суспшьний ¿мщж оргашзаци, змщнюють корпоративну культуру, знижують ризики супротиву сшвроб1тниюв, змушують скорегувати методи досягнення щлей.
Для досягненш стратепчних щлей на перший план виходять таю шструменти управлшня, як етичш кодекси, сощальш звпгс, сощальш швестицп (сощальш програми), зокрема фшантрошя. Вони шдвищують репутащю та швестицшну привабливють компани, р1вень дов1ри з боку ключових стейкхолдер1в, знижують трансакцшш витрати, ведуть до зростання каштамзацп комерцшно'1 оргашзаци.
1нструменти сощально'1 вщповщальност1 дощльно подшити на внутршш й зовшшш залежно вщ спрямованост1 на р1зш групи стейкхолдер1в (табл. 4).
Внутршш шструменти СВ зачшають головш групи штерес1в управлшського персоналу шдприемства та його сшвроб1тниюв, а зовшшш - впливають на державу, громадсью оргашзаци, мюцеве сшвтовариство, споживач1в, партнер1в, швестор1в тощо. За р1внями управлшня розподш шструменлв СВ вщбуваеться з урахуванням 1хньо'1 рол1 для досягнення стратепчних, тактичних та оперативних щлей. Саме тому складання сощального (нефшансового) звпу -
сощальну звптасть - включено до оперативних та водночас до стратепчних шструменпв сощально'1 вщповщальностг
Таблиця 4
1нструменти сощальноУ в1дпов1дальност1, рекомендован! шдприемствам ус1х галузей
Група шструменпв Перелш шструменив
Стосовно шдприемства
1. Внутршт Етичт кодекси, навчання етично! поведшки, карти етики, система моральних заохочень \ покарань.
2. Зовтшт Сощальш зв1ти, сощальш швестицп, сощальш експертизи, волонтерська д1яльтсть.
Стосовно р1вня управлшня шдприемством
1. Стратепчш Кориоративний етичний кодекс, кодекс корпоративного управлшня, карта стейкхолдеров, сощальш швестицп, сощальш програми, волонтерська д1яльтсть, складання соцгального (нефшансового) звту.
2. Тактичт Ком1тети з етики, етичт експертизи, етичний консалтинг, система метод1в морального заохочення та покарання, доброчинний маркетинг.
3. Оперативш Сощальш комушкацй, навчання етично! поведшки (третнги), розроблення карт етики, сощальш рев1зи, сощальна (нефшансова) зв1ттсть.
Сгеа1её Ьу: [6, 12, 15]
Пропонуеться форма впровадження шструменпв СВ до системи управлшня шдприемства та 1хнього застосування за р1внями управлшня (табл. 5), яка дозволяе визначити р1вш та послщовшсть як упровадження, так \ застосування шструменпв сощально! вщповщальностг
Таблиця 5
Форма подання впровадження 1нструмент1в сощально! в1дпов1дальност1 до системи управл1ння шдприемства
1нструменти Перелш та послвдовтсть застосування шструменив за р1внями управлшня Форма нормативного закршлення
Етапи 1-2. в систему упрг Решения щодо впровадження мехатзму сощально! ввдповвдальност1 шлшня. Створення робочо! групи для розроблення документарно! бази
- стратепчш Кодекс корпоративного управлшня, Корпоративний етичний кодекс Наказ (завдання, чисельн1сть, термш)
- тактичт Ком1тет з етики
- оперативш Сощальш комушкацй
Сгеа1её Ьу: [6, 12, 15]
Цей шдхщ покладено в послщовшсть еташв та характеристику застосовност1 на них шструмеилв сощально'1 вщповщальностг Дощльно розкрити сутнють деяких ¿з зазначених шструменлв СВ, що дозволить ощнити тдприемству дощльшсть 1ХНЬОГО застосування:
а) етичш кодекси або кодекси етики - це зведення моральних принцишв, моральних норм [ правил поведшки одше'1 особи або групи ос1б, що визначае оцшку 1хшх дш з погляду взаемовщносин з шшими суб'ектами б1знесу, вщносин у колектив1 та в сустльств1 на основ! дотримання моральних норм [ принцишв, яю роздшяються ними [8, 12, 15]. Вони юнують як частина професшних стандарт, що розробляються для р1зних вид1в д1яльностг Семантичним анал1зом установлено, що кодекс етики - це певний звщ норм належно'1 поведшки пращвника, що вважаеться доречним для професи, яку цей кодекс забезпечуе. Професшш кодекси етики виконують дв1 моральш функцп: слугують сустльству гарант1ею якост1 й мютять шформащю про стандарти та обмеження д1яльност1 пращвниюв у тш галуз1, для яко'1 щ кодекси розроблеш. Основним призначенням кодексу етики е запоб1гання, а не покарання неетично'1 поведшки. Кодекси етики зазвичай виробляються в професшних оргашзащях.
Етичний кодекс може мати будь-яке тдприемство - [ велике, [ мале, надавши йому шшу назву, зокрема, кодекси стлкування та поведшки пращвниюв. 1снуе кшька тишв етичних кодекс1в [12], якг
- регулюють вщносини докладно розробленими правилами та санкщями за порушення кодексу (загальш кодекси);
- регулюють зобов'язання шдприемства перед власним персоналом, кментами, акцюнерами тощо (сощальш кодекси);
- висвплюють цшност1, фшософш, загальш та сощальш цш шдприемства (корпоративна культура, корпоративш кодекси);
- визначають м1жособистюш стосунки на шдприемств1 та погоджують його штереси з штересами персоналу як колективу (угоди м1ж адмшютращею та профспшкою) та окремих пращвниюв (професшш кодекси);
б) корпоративш кодекси поведшки шдприемства на внутршньому та м1жнародному ринках. У них мютяться не лише загальш положения про етику б1знесу, а й етичш норми поведшки
пращвниюв компанш. Щ норми забороняють протиправну поведшку персоналу заради штерес1в компанн, виплати незаконно отриманих грошей, подарунки, хабара розкриття комерщйно'1 таемнищ, використання шформаци, отримано'1 на дов1рливих умовах тощо. Ключов1 стандарта компетенцш (так звано'1 «робочо'1 поведшки») у них - це: командна, надшна та творча робота, кл1ентоор1ентовашсть, мотиващя на усшх, партнерсью стосунки кер1вництва з персоналом. Нормативна частина мютить положения, яю вщгворюють принципи та правила дшово'1 поведшки в конкретнш оргашзаци, вщповщальнють адмшютрацп щодо пращвниюв, регламентують взаемини з навколишшм середовищем (киентами, акцюнерами, партнерами, конкурентами). Корпоративш кодекси мають потршну спрямовашсть щлей та функцш, яка висвплюе щльовий та управлшсько-технолопчний блок сощально'1 вщповщальностг Це дозволяе вщразу запланувати лопчний зв'язок: мета СВ - завдання СВ - ключов1 завдання штегрування СВ у стратепчне управлшня - шструмент штегрування та застосування СВ на р1вш СВ-програм та СВ-заход1в - показники вир1шення завдань та виконання заход1в;
в) карта етики - це наб1р етичних правил та рекомендацш, що уточнюе та адаптуе етичний кодекс шдприемства для кожного окремого пращвника. Для них можна запропонувати адаптувати с1м принцишв етично'1 поведшки, розроблених Комю1ею Нолана (Великобриташя, 1995 р.) [12, 15].
1хня адаптащя для шдприемства полягае в перев1рщ характеру д1яльност1 суб'екта сощально'1 вщповщальност1 та вщповщност! нащональному ментамтету;
г) етична експертиза - це всеб1чний анаиз конкретного аспекту д1яльност1 шдприемства або його окремого проекту на предмет вщповщност1 етичним нормам населения, територи або краши;
д) розроблення карти стейкхолдер1в - це процес визначення ключових груп оргашзацш та людей, защкавлених у д1яльност1 шдприемства: 1) т1, що можуть вливати на д1яльшсть шдприемства; 2) т!, на яких впливае його д1яльшсть. Саме ресурси е джерелом формування конкурентних переваг, а в контекст! сощально'1 стратеги особливе значения мають нематер1альш ресурси (людський
каштал, сощальний каттал, репутацшний каштал тощо). Ус вони розвиваються в процес1 взаемоди шдприемства з1 стейкхолдерами. Карту стейкхолдер1в дощльно додати до стратепчних шструменлв СВ, оскшьки вона визначае ключов1 групи оргашзацш та людей, що можуть вливати на усшшну д1яльнють шдприемства або на яких впливае його д1яльшсть.
Створення карти мае вщбуватися в чотири етапи:
1) щентифжащя окремих труп стейкхолдер1в, защкавлених громадських оргашзацш;
2) анал1зування 1хшх штерес1в [ погляд1в на сощальну роль [ д1яльшсть шдприемства, його програми та заходи ¿з СВ;
3) в1зуал1защя або шюстращя типологи груп стейкхолдер1в та 1хнього складу, виявлення наявност1 характеру 1'хнього зв'язку ¿з щлями шдприемства;
4) прюритетизащя (виб1р) кола ключових стейкхолдер1в, яю бшьш вщповщають визначеним щлям шдприемства.
Це дозволяе залучити об'ективний найважливший ресурс ¿з погляду сощально'1 стратеги - дов1ру споживач1в, що е тдгрунтям зростання попиту на продукцш шдприемств. Вона е складовою репутацшного катталу, який тривало розвиваеться за допомогою послщовних зусиль [ сприяе зростанню фшансових показниюв шдприемства. Зростання дов1ри населения та стейкхолдер1в пов'я-зане з поширенням РЯ-комушкащями шформаци про сощальну, шклюзивну, еколопчну активнють шдприемства тдвищуе ступшь 1хньо'1 дов1ри до шдприемства. Це в подальшому впливае на економ1чш процеси та показники - зростання попиту на продукцш, конкурентних переваг, що в шдсумку збшьшуе прибуток у тривалш перспектив!.
Кр1м дов1ри, важливим нематер1альним ресурсом шдприемства е ступшь залучення стейкхолдер1в у д1яльшсть шдприемства та дозволяе ефектившше вир1шувати спшьш проблеми шдприемства й защкавлених сторш. Так, залучення компани-постачальника в б1знес-процеси компани-покупця може призвести до зниження витрат на виробництво продукцп як наслщок, виникнення конкурентно! переваги за цшою [5, 15]. Отже, чим сильшше ступшь залученост1 стейкхолдер1в (персоналу, партнер1в, постачальниюв, покупщв) у д1яльнють шдприемства, тим сильшше вплив сощально'1 стратеги на створення конкурентних переваг.
Окремим документом, створення якого мае передувати власне розробленню стратеги та стратепчного плану, дощльно прийняти «Загальш принципи спонсорсько'1 та благодшно'1 д1яльностЬ>, яю мютять принципи:
- дотримання шдприемством законодавства Украши, Статуту товариства, шших документе, що регламентують д1яльнють шдприемства;
- сумлшшсть [ неупередженють у розгляд1 питань про надання спонсорсько'1 та благодойно1 допомоги;
- р1вноправшсть ус1х учасниюв колепального органу, що приймае р1шення про надання спонсорсько'1 та благодшно'1 шдтримки;
- визначення прюритетних напрям1в [ об'еклв спонсорсько'1 та благодшно'1 д1яльност1 (спорт, еколопя, культура, охорона здоров'я, осв1та) та прюритетних форм 1х надання.
Структуру сощального роздшу «Стратепчного плану», «Стратеги» чи шшого документа визначають стратепчш вектори розвитку шдприемства та шструментальну базу його реамзаци.
Основна мета розроблення роздшу - це формування системи сощальних цшностей д1яльност1 шдприемства. Завданнями його створення та реамзаци е:
- визначення потреби защкавлених сторш;
- налагодження системно'1 взаемодн ¿з защкавленими сторонами;
- оцшювання перспективи та проблеми взаемодн шдпри-емства та стейкхолдер1в;
- забезпечення узгодження ресурсно'1 бази ¿з суспшьними очжуваннями;
- визначення стратеги розвитку сощально'1 д1яльност1 шдприемства з урахуванням побажань защкавлених сторш;
- виб1р документарно! бази для планування та мошторингу результалв сощально'1 д1яльностг
Документальна база планування й мошторингу СВ у систем! стратепчного управлшня мае розроблятися з дотриманням прин-цишв [ обмежень: ютотшсть д1яльност1 (ч1тке визначення складу стейкхолдер1в [ важливих для них [ самого шдприемства штерес1в); повнота вщображення планових показниюв та ор1ентир1в, а також
результатов у планово-звпшй документацп (урахування потреб, очжувань [ побоювань стейкхолдер1в); реактивнють (обов'язкове реагування на ютотш проблеми стейкхолдер1в [ шдприемства, 1хш змши); забезпечення можливост1 перев1рки результалв д1яльност1 шдприемства (створення шформацшно-документарно'1 бази, здатно'1 забезпечити вчасне та повне сощальне звпування громадськост1 та стейкхолдер1в про плани та результата 1'хнього виконання в достатньому обсяз1).
Можна визначити таю оргашзацшш та цшнюноутворювальш мехашзми, яю дощльно залучити до штегрування СВ у стратегш шдприемства та вщповщш ключов1 завдання:
- оргашзацшш:
а) розроблення та впровадження стратеги СВ, що визначае позищю шдприемства щодо сталого розвитку та 11 прюритети в напрям1 СВ;
б) розроблення та впровадження положень [ полггик, що регламентують д1яльнють з окремих напрям1в СВ (положения про взаемодш ¿з защкавленими сторонами та нефшансово'1 зв1тност1, етичний кодекс, еколопчна полггика тощо);
в) закршлення за одним ¿з представниюв вищого менеджменту шдприемства функцш ¿з кер1вництва та вщповщальност1 за напрям СВ;
г) створення на шдприемств1 спещального шдроздшу (комггету, вщдшу, департаменту та ш.), що займатиметься СВ;
д) включения в посадов! обов'язки сшвроб1тниюв шших тдроздшв положень, пов'язаних ¿з д1яльнютю в напрям1 СВ;
е) створення робочих труп у склад1 представниюв р1зних тдроздшв шдприемства з окремих прюритетних напрям1в СВ;
- цшнюноутворювальш:
а) штегращя принцишв СВ у корпоративну культуру, зокрема на р1вш неформальних щнностей, що роздшяються кер1вництвом шдприемства та здебшьшого сшвроб1тниками;
б) демонстращя кер1вництвом шдприемства прихильност1 щеям СВ, а саме: шдвищення вщкритост1, тдзв1тност1 за результата сво'1х дш [ ршень, готовнють до д1алогу ¿з ствроб1тниками;
в) створення системи стимул1в [ заохочень для пращвниюв ус1х р1вшв, яю активно просувають [ застосовують принципи СВ у сво'1и робот^ досягають планованих результалв та ш.
Дощльними е таю заходи щодо вдосконалення в подальшому процедур та змюту штегрування сощально'1 вщповщальносл в стратегш великих та середшх шдприемств на piBHi тактичного та оперативного управлшня шдприемством [10-13]:
а) оргашзацшш: створення нового шдроздшу або доповнення функщонального контура наявного, до компетенци якого належатиме СВ; створення шформацшного центру шдприемства (call-centre), що вщповщатиме на питания стейкхолдер1в стосовно СВ, надаватиме im шформацшну та методичну пщгримку; участь шдприемства в освггак заходах та нащональних конкурсах i3 СВ, якосл, шклюзивних шновацш; запровадження власних конкурс1в i3 тематики СВ;
б) економ1чш: розроблення та запровадження системи преференцш для тих шдроздшв шдприемства, що запроваджують шклюзивш шноваци та сощально важлив1 програми;
в) шформацшш: запровадження власних заход1в та участь у зовшшшх шформацшних кампашях i3 сощально'1 вщповщальносп, публжащя статей у засобах масово'1 шформаци i шдготовка тематичних теле- та радюпрограм; обмш досвщом щодо змютовносл та результативносп програм i заход1в i3 сощально'1 вщповщальносп з шшими шдприемствами; створення й сторшки або рубрики на веб-сайт1 шдприемства для висвплення заход1в i3 його сощально вщповщально1 поведшки.
Основними недолжами штегрування сощально'1 вщповщаль-носл в управлшську систему, документи та процеси шдприемства [1, 5, 12, 15] е:
- додатков1 витрати на здшснення звичайно'1 д1яльностц
- можливе посилення тиску на д1яльшсть шдприемств з боку стейкхолдер1в, а також громадських оргашзацш та засоб1в масово'1 шформаци;
- привертання зайво'1 уваги податкових оргашв до складових витрат шдприемства.
Висновки. Отже, сощальна вщповщальнють сучасного шдприемства стае невщ'емною частиною його стратепчного управлшня, проте й штегрування в систему останнього е досить непростим процесом. Складнють посилюе, з одного боку, нестабшьшсть сощально-економ1чних процес1в загалом, з шшого -
CBiTOBi кризов! явища, яю обумовили виникнення в багатьох тдприемствах прагнення до замкнутого виршення завдань социально!" вщповщальност1 або вщсторонення вщ них узагалг Це велика помилка, оскшьки тшьки за допомогою д1алогу i3 суспшьством можна досягти сталого розвитку. Також штегрування СВ утворюе для шдприемства позитивш передумови розвитку, дозволяючи йому сформувати позитивний ¿мщж i стабшьне дшове середовище.
Розглянут1 ключов1 завдання та шляхи штеграцп социально!" вщповщальност! в стратепчне управлшня шдприемством за ¿мперативами сталого розвитку дозволяють йому забезпечити тривалу сощально-вщповщальну взаемодш i3 зовшшшм середо-вищем. Вони стають шдгрунтям для розроблення вщповщних заход1в i подальших наукових досл1джень застосовност1 та змютовност1 запропонованого шструментарш штеграцп.
Л1тература
1. Assiouras I., Ozgen O., Skourtis G. The impact of corporate social responsibility in food industry in product-harm crises. British Food Journal. 2013. Vol. 115, Issue: 1. Р. 108-123
2. Bjerregaard T., Lauring J. Managing contradictions of corporate social responsibility: the sustainability of diversity in a frontrunner firm. Business Ethics: A European Review. 2013. Vol. 22, № 2. Р. 131-142.
3. Forest L. Reinhardt, Robert N. Corporate social responsibility, business strategy, and the environment. Stavins Oxford Review of Economic Policy. 2010. Vol. 26, Issue 2. Р. 164-181.
4. Hartmann M. Corporate social responsibility in the food sector. European Review of Agricultural Economics. 2011. Vol. 38, Issue 3. Р. 297-324.
5. Spence L.J., Coles A.-M., Harris L. The forgotten stakeholder? Ethics and social responsibility in relation to competitors. Business and Society Review. 2001. № 106. Р. 331-352.
6. Кривоус В. Корпоративна сощальна вщповщальшсть у контексл формування партнерських взаемовщносин м1ж державою, б1знесом та суспшьством. Журнал европейсъко1 економжи. 2016. Том 15 (№ 2). С. 172-182.
7. Третяк М.В. Типолопя сощально1 вщповщальност1 б1знесу. Теоргя та практикадержавногоуправлшня. 2014. № 4 (47). С. 1-10.
8. Lacey R., Kennett-Hensel P.A., Manolis C. Is corporate social responsibility a motivator or hygiene factor? Insights into its bivalent nature. Journal of the Academy of Marketing Science. 2015. Vol. 43, Issue 3. Р. 315-332.
9. Антошко Т.Р. Особливосп впровадження корпоративно! сощально! вщповщальносл в крашах з трансформацшною економшою. Економжа та держава. 2012. № 6. С. 89-93.
10. Сухотерша M.I., Фшиппова С.В. Пор1вняльна характеристика методик ощнки ефективносп внутршньо! корпоративно! сощально! вщповщальносл машинобуд1вного шдприемства. Б1знес Ыформ. 2015. № 3. С. 284-287.
11. Мних О.Б., Далик В.П. Актуальш проблеми впровадження концепцп сощально! вщповщальносп корпоративних структур. Актуалъи1 проблеми екоиом1ки. 2013. № 12. С. 168-175.
12. Lee K., Conklin M., Cranage D.A., Lee S. The role of perceived corporate social responsibility on providing healthful foods and nutrition information with health-consciousness as a moderator. International Journal of Hospitality Management. 2014. Vol. 37. Р. 29-37.
13. Carroll A.B. The pyramid of corporate social responsibility: Toward the moral management of organizational stakeholders. Business Horizons. 1991. № 34 (4). Р. 39-48.
14. ISO 26000: Guidance on Social Responsibility (IS0/FDIS2600). International standard. URL: https://www.tuv.com/media/india/informationcenter_1/
systems/ Corporate_ Social_ Responsibility.pdf.
15. Сощальна вщповщальшсть: теор1я i практика розвитку: монограф1я / A.M. Колот та íh.; ред. A.M. Колот. Ки!в: КНЕУ, 2012. 501 с.
16. Michael E. Porter, Mark R. Kramer. Strategy and Society: The Link Between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility. Harvard Business Review. 2006. № 12. P. 78-92.
17. Фшиппова С.В. Сощальна вщповщальшсть у стратеги управлшня в1тчизняним шдприемством: проблемш питания штегрування мехашзму. Економжа: реалП часу. Науковий журнал. 2017. № 2 (30). С. 5-17. URL: http://economics.opu.ua/files/archive/2017/No2/5.pdf.
18. Combining strategic management and transformation processes in the environment of international companies / D. Tereshchenko et al. Academy of Strategic Management Journal. 2019. Vol. 18, Special Iss. 1 Title: Strategic Research Directions. URL: https://www.abacademies.org/articles/Combining-strategic-management-and-transformation-processes-in-the-environment-of-international-companies- 1939-6104-18-SI-1-490.pdf.
References
1. Assiouras, I., Ozgen, O., Skourtis, G. (2013). The impact of corporate social responsibility in food industry in product-harm crises, British Food Journal, 115 (1), 108-123.
2. Bjerregaard, T., Lauring, J. (2013). Managing contradictions of corporate social responsibility: the sustainability of diversity in a frontrunner firm. Business Ethics: A European Review, 22 (2), 131-142.
3. Forest, L. Reinhardt, Robert N. (2010). Corporate social responsibility, business strategy, and the environment. Stavins Oxford Review of Economic Policy, 26, 2, 164-181.
4. Hartmann M. (2011). Corporate social responsibility in the food sector. European Review of Agricultural Economics, 38, 3, 297-324.
5. Spence, L.J., Coles, A.-M., Harris, L. (2001). The forgotten stakeholder? Ethics and social responsibility in relation to competitors. Business and Society Review, 106, 331-352.
6. Kryvous, V. (2016). Corporate Social Responsibility in the Context of Formation of Partnership Relationships Between the State, Business and Society. Journal of the European Economy, 15 (2), 172-182. [In Ukrainian].
7. Tretyak, M.V. (2014). Typology of Corporate Social Responsibility. Theory and practice of public administration, 4 (47), 1-10. [In Ukrainian].
8. Lacey, R., Kennett-Hensel, P.A., Manolis, C. (2015). Is corporate social responsibility a motivator or hygiene factor? Insights into its bivalent nature. Journal of the Academy of Marketing Science, 43, 3, 315-332.
9. Antoshko, T.R. (2012). Features of Corporate Social Responsibility Implementation in Transformation Economies. Business and government, 6, 89-93. [In Ukrainian].
10. Sukhoterina, M.I., Filyppova, S.V. (2015). Comparative characteristics of methods for assessing the effectiveness of internal corporate social responsibility of a machine-building enterprise. Business Inform, 3, 284-287. [In Ukrainian].
11. Mnykh, O.B., Dalyk, V.P. (2013). Actual Problems of Implementing the Concept of Corporate Social Responsibility of Corporate Structures. Actual problems of the economy, 12, 168-175. [In Ukrainian].
12. Lee, K., Conklin, M., Cranage, D.A., Lee, S. (2014). The role of perceived corporate social responsibility on providing healthful foods and nutrition information with health-consciousness as a moderator. International Journal of Hospitality Management, 37, 29-37.
13. Carroll, A.B. (1991). The pyramid of corporate social responsibility: Toward the moral management of organizational stakeholders. Business Horizons, 34 (4), 39-48.
14. ISO 26000: Guidance on Social Responsibility (IS0/FDIS2600). International standard. URL:
https://www.tuv.com/media/india/informationcenter_1/systems/Corporate_S ocial_ Responsibility.pdf. Accessed 20 February 2018.
15. Kolot, A.M., Hrishnova, O.A. (2012). Social responsibility: the theory and practice of development. Ukraine, Odesa. [In Ukrainian].
16. Porter, M.E., Kramer M.R. (2006). Strategy and Society: The Link Between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility. Harvard Business Review, 12, 78-92.
17. Filyppova, S.V. (2017). Social responsibility in the domestic enterprise management strategy: problem questions of mechanism integration. Economics: time realities, 2 (30), 5-17. [In Ukrainian].
18. Tereshchenko, D., Nikolaevskaya, O., Borysenko, O., Tkach, K., Filyppova, S. (2019). Combining strategic management and transformation processes in the environment of international companies. Academy of Strategic Management Journal, 18, 1 (Title: Strategic Research Directions). URL: https://www.abacademies.org/articles/Combining-strategic-management-and-transformation-processes-in-the-environment-of-international-companies-1939-6104-18-SI-1-490.pdf.
SOCIAL RESPONSIBILITY IN STRATEGIC ENTERPRISE
MANAGEMENT: KEY TASKS OF INTEGRATION ACCORDING TO THE IMPERATIVES OF SUSTAINABLE
DEVELOPMENT
FILYPPOVA S., Doctor of Economic Sciences (DSci), Professor, Director.
E-mail: s.filyppova@gmail.com, Scopus Author ID: 57190246125, ORCID: 0000-0003-2245-3599
FILIPPOV V., Candidate of Economic Sciences (PhD), Associate Professor, Management Chair.
E-mail: v.filippov@opu.ua, Scopus Author ID: 57205958826, ORCID: 0000-0003-4429-7582
Educational and research Institute Of Business, Economics and Information Technology, Odessa National Polytechnic University, Boulevard of Shevchenko, 1, Odessa, Ukraine, 65044.
Abstract. The article highlights the key tasks of integrating social responsibility into strategic management at domestic enterprises. The goals, a number of key tasks and tools, ways, mechanism, principles and expected results of integration are substantiated.
The purpose of the article is to substantiate and improve the theoretical basis for solving these key problems of integrating the mechanism of social responsibility into the strategy of the enterprise of any industry, which continues and promotes research conducted with the participation of the authors.
The typology of directions for improving interrelations of social responsibility with strategic management in the aspect of its key tasks is given. The tools of social responsibility recommended by the authors are presented; they are substantiated as effective for the society's perception of the values of sustainable development according to its imperatives.
Key words: social responsibility, strategic management, enterprise, integration, sustainable development, imperatives, principles, key tasks, tools, methods, stages.
СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ В СТРАТЕГИЧЕСКОМ УПРАВЛЕНИИ ПРЕДПРИЯТИЕМ: КЛЮЧЕВЫЕ ЗАДАЧИ ИНТЕГРАЦИИ ПО ИМПЕРАТИВАМ
УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
ФИЛИППОВА С. В., доктор экономических наук, профессор, директор.
E-mail: s.filyppova@gmail.com, Scopus Author ID: 57190246125, ORCID: 0000-0003-2245-3599
ФИЛИППОВ В. Ю., кандидат экономических наук, доцент, кафедра менеджмента.
E-mail: v.filippov@opu.ua, Scopus Author ID: 57205958826, ORCID: 0000-0003-4429-7582
Институт бизнеса, экономики и информационных технологий Одесского национального политехнического университета, проспект Шевченко, 1, г. Одесса, Украина, 65044.
Аннотация. В статье освещены ключевые задачи интегрирования социальной ответственности в стратегическое управление на отечественных предприятиях. Обоснованно цели, ряд ключевых задач и инструментов, пути, механизм, принципы и ожидаемые результаты интегрирования.
Целью статьи является обоснование и усовершенствование теоретического базиса решения указанных ключевых задач интеграции механизма социальной ответственности в стратегию предприятия любой отрасли продолжает и популяризирует исследования, выполненные с участием авторов.
Приведена типология направлений совершенствования взаимосвязей социальной ответственности со стратегическим управлением в аспекте его ключевых задач. Приведены рекомендуемые авторами инструменты социальной ответственности, которые обоснованы как результативные для восприятия обществом ценностей устойчивого развития по его императивам.
Ключевые слова: социальная ответственность, стратегическое управление, предприятие, интегрирование, устойчивое развитие, императивы, принципы, ключевые задачи, инструменты, методы, этапы.
