CC BY
51Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 53-60.
УДК 349.711
СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА I СОЦ1АЛЬНА СПРАВЕДЛИВ1СТЬ
ПаЫчтченко С. В.
Нащональний педагог1чний унверситет ¡меш М. П. Драгоманова м. КиТв, УкраТна
У статт розглянуто дiалектичний зв'язок «справедлитсть людини - сощальна справедливють - право - законшсть»; проаналiзовано в контекстi гсторично-правового розвитку змiст принципу соцiадьноi справедливое!! та правово1 справедливоста; охарактеризованi причини, що породжують соцiальну не-справедливгсть в Украшц узагальненi напрями Уряду щодо подолання соцiадьноi несправедливост на правовому ршш в Украiнi.
Ключов1 слова: держава, право, справедливють, правова справедливють, принципи соцiадьноi спра-ведливосп, соцiадьна держава, рiвнiсть.
Укра1на сьогодш переживае складний i вiдповiдадьний перюд свое1 юторп як не-залежна, демократична, правова та сощальна держава, в якш вщбуваються процеси переосмислення та утвердження провщних принципiв 11 розбудови. Розпочап Урядом соцiадьно-економiчнi реформи, зокрема трудова, податкова, бюджетна, пенсшна поки що позитивно не позначилися на рiвнi життя та добробуту населення.
В реальному житп тюний зв'язок мiж правовою та сощальною державою вияв-ляеться в тому, що вони у сво1й дiяльностi орiентуються на природне право, визначаль-ну роль прав людини: якщо правова держава ставить за мету забезпечити конститущйш подiтичнi права людини, то сощальна держава покликана забезпечити 11 сощально-еко-номiчнi права вщповщно до вимог принципiв сощально! справедливостi.
Соцiальна справеддивiсть - один з основних принцитв сощально1 пол^ики, по-ряд з правом на працю та винагородою, вiдповiдадьнiстю людини за 11 матерiальне становище [1, с. 283].
На сьогодш в свтовш економiчнiй науцi iснуе двi концепцп штерпретацп спра-ведливостi. Одна з них - концепщя повно1 рiвностi: кожний член суспiльства повинен отримувати однакову медичну допомогу при юнуванш аналогiчних захворювань, однаковий рiвень освiти при рiвних здiбностях до навчання тощо. 1нша штерпрета-цiя вiдображена в термiнах мшмальних стандартiв: жодна людина не повинна мати дохщ або рiвень споживання нижчий визначеного суспiльством мiнiмального рiвня [2, с. 22-26].
Метою даного дослщження е всебiчний анадiз теоретичного обгрунтування зм> сту принципу сощально1 справедливостi, з'ясування мiсця правово1 сощально1 спра-ведливостi у суспiльствi, окреслення основних напрямiв практично1 реалiзацii принципу сощально1 справедливостi як одного з основних принцитв сощально1 пол^ики.
Дiалекгичний зв'язок «сощально1 справедливост - права - законносп» особливо яскраво проявлясться у феноменi правового суспiльсгва га формуванш держави iз соцiально-орieнгованою економшою. У зв'язку з цим актуалiзуються георегичнi до-слiдження ролi сощально1 справедливосгi у вирiшеннi нагальних проблем розвитку нашо! державносгi, подоланнi кризового стану сучасного суспiльсгва.
У працях, присвячених проблемам справедливосгi, науковцi визнають, що дана ка-гегорiя мае мiждисциплiнарний характер i вимагае наукового анашзу представниками рiзних наук: фшософп, соцюлогп, етики, юриспруденци та iн. 1дея справедливосгi мае вiчний характер i дослiджувалася протягом виа юторп розвитку людства: фiлософами Платоном, Арютотелем, Гегелем Г. В., Гроцiем Г., Кантом I., Марксом К.; представниками сучасно! зарубiжноl фшософп пол^ики та права - Гаеком Ф., Дарендорфом Р., Нозiком Р., Поппером К., Ролзом Д. Значний внесок у дослщження морального аспекту сощалютично1 сощально1 справедливостi зробили радянськi вчеш Бербешюна З. А., Давидович В. Е., Заславська Т. I., Пазенок В. С., Римашевська Н. М., Роговiн В. З. та ш., правового аспекту (питання спiввiдносностi сощально1 справедливостi та законностi, злочину та кари, юридично1 вiдповiдальностi тощо) - Баранов П., Боннер А. Т., Венге-ров А. Б., Гршберг Л. Г., Керiмов В. А., Керiмова Н. I., Мальцев Г. В. та ш.
Одна з найбшьш вiдомих спроб сформулювати рацюнальш принципи справед-ливостi належать американському фшософу Ролзу Дж. [3, с. 96-108]. На його думку, головна щея теори справедливостi полягае у визнанш того, що «справедливiсть е основна чеснота сощальних iнститутiв, так само, як правда е основна чеснота си-стеми мислення», тобто справедливють - це невiд'емна характеристика суспшьства. Метою теори справедливостi е гарантування системного набору, що включае права, сощальш блага, обов'язки та вщповщальнють, а також логiчних вщносин мiж ними, що слугують надшним вказiвником подальших дiй. Прiоритетним в теори справед-ливостi е права вшьних i рiвноправних особистостей, а функщею держави е захист громадян i !х свобод.
Основними принципами справедливосп Ролз Дж. визнае наступш: кожна людина повинна мати рiвнi права стосовно найбiльш загально1 системи рiвних основних свобод; сощальш i економiчнi нерiвностi повиннi бути оргашзоваш таким чином, щоб вони були б на користь найменш прившейованих, i були вiдкритими для кожного за умови справедливое' рiвностi i можливостей.
Перший принцип називають «принципом свободи», першу частину другого принципу - «принципом розрiзнень», а другу частину - «принципом рiвних можливостей». Принцип свободи мае прюритет над шшими принципами, i вiн передбачае, що кожен мае рiвний доступ до системи базових свобод (полiтична свобода, свобода слова i зборiв, свобода совют i свобода думки, свобода особистосп, яка включае свободу вщ психiчного впливу i псих1чно1 атаки, свобода мати особисту власшсть i свобода вiд свавiльного арешту та затримання), а загальна свобода, забезпечувана щею системою, повинна бути якомога ширшою. Принцип рiвних можливостей вимагае, щоб посади, як приносять економiчнi та соцiальнi блага, були вщкритими для всiх. Крiм того, щоб ус полiтичнi iнститути забезпечували рiвнi можливостi усiм, хто мае однаковi квалiфiкацiйнi характеристики i мотиващю. Принцип розрiзнень у бiльшостi випадюв вимагае нерiвного розподiлу соцiальних i економiчних ресур-
шв. Цей принцип вимагае втручання держави у соцiально-економiчний порядок. Вш також передбачае, що нерiвностi повиннi бути усуненi, коли вони здшснюються на благо найменш забезпечених членiв суспiльства. Даний принцип мае вщношення до iнститутiв, яю розподiляють блага, статус, владу.
Дослщжуючи втiлення ще1 справедливостi у правовш площинi, Алексеев Н. Н., Данильян О. Г., Кальной I. I., Нерсесянц В. С., визнають справедливють основопо-ложною юридичною цiннiстю [4, с. 107]. На думку Алексеева Н. Н., справедливють - це усвщомлення особою уявлень про належний порядок [5, с. 111-114, 119]; Каль-ного I. I. - справедливють охоплюе обов'язкову рiвнiсть прав людей на здшснення сво1х життевих проекпв, вiдповiднiсть мiж вкладеним i отриманим, заслугами та 1х визнанням [6, с. 84]. Вчений як погоджуеться, що справедливiсть е моральним началом суспiльного життя i мае розглядатися як попередня умова здшснення ушх iнших цiнностей, що визначають орiентири в життедiяльностi людини, так i визнае норма-тивну природу справедливости яку вiдносить до компетенцй практичного розуму. Мiнiмум справедливосп в суспiльствi гарантуеться правом.
Лойд Д., детально аналiзуючи формальну справедливють, передбачае три взаемо-пов'язанi концепцй: по-перше, повиннi iснувати норми, як приписують, як потрiбно поводитися iз людьми в конкретних випадках; по-друге, щ норми повиннi бути за-гальними за сво1м характером, тобто передбачати, що будь-яка особа, що потрапляе у сферу 1х дш, обов'язково дотримуватиметься 1х (цi норми повинш застосовуватися або до вшх i кожного, або до певних категорiй громадян, а не вибiрково по вщношен-ню до окремих шдивщв); по-трете, справедливiсть потребуе, щоб щ загальнi норми застосовувалися безпристрасно, неупереджено, тобто щоб вiдповiднi установи, що 1х виконують, застосовували без будь-яко1 дискримшацп, примусу, поблажок [7, с. 239]. При цьому вчений розмежовуе формальну справедливють i реальну. Для досягнення реально1 або конкретно1 справедливостi потрiбно доповнити формадьнi вимоги справедливости принципом розподiльностi, правом справедливость
Щд правою справедливiстю Малахов В. П. розумiе високу внутршню узгод-женiсть правово1 мiри i того, до чого вона закликае, з чим пов'язуе сподiвання пра-вово1 iстини [8, с. 127].
Правова справедливють виражаеться у вщновленш справедливостi в рамках i в формах вже юнуючих i визнаних в суспшьств^ а не створюваних кожного разу по-новому, як це вщбуваеться у сферi мораль
Прийняття справедливого рiшення на рiвнi суспiльства полягае в урахуваннi супе-речливих iнтересiв рiзних людей, сощальних груп, прошаркiв й вiдшкодуваннi збит-кiв. Соцiадьна справедливiсть - це компромю iнтересiв окремих людей i соцiальних груп. Не пригнiчення одних штерешв iншими, не конфронтацiя людей, а знаходжен-ня згоди, компромюу, що формують сутнiсть управлiння суспшьством в сучасних умовах. Функцii права як засобу сощального компромiсу повнютю вiдповiдають природi справедливостi. Iдея справедливосп пiзнiше все бiльше деталiзуеться при розробщ окремих законiв i закршлюеться у нормах, що е правовими. Так, справед-ливiсть, будучи нормативно закршленою, втiлюеться у всi сфери суспшьних вiдно-син. У розподшьних вiдносинах справедливiсть е вiдповiднiстю мiж дiями громадя-нина, його трудовим внеском та вщповщною реакцiею суспшьства.
Справедливють е ширша за право. Специфша права як сощального явища полягае у тому, що воно покликано внести порядок у суспшьш вщносини i закрiпити цей порядок. Т справедливi ще1, якi набули нормативного закршлення в законi i були втшеш в життя, стали правом [4, с. 125].
У класичнш европейськш свiдомостi вiдображена «триедина формула справедливость» [9, с. 769], яка включае три базовi компоненти справедливосп в залежносн вiд розподшу благ:
1. Зрiвнювальна справедливiсть, яка передбачае, що вщносини мiж сощальними суб'ектами носять егалiтарний характер, i кожен з них мае рiвнi права i обов'язки в межах, визначених договором.
2. Розподшьна справедливiсть, тобто та, що передбачае наявшсть певно1 суми благ чи прав, як слiд розпридшити мiж суб'ектами. Вихiдною позицiею тут виступае природна рiвнiсть людей.
3. Вщплачувальна справедливiсть, що розповсюджуеться на галузь покарання за правопорушення i виражаеться як рiвнiсть всiх перед законом.
Поява Всесвпнього дня сощально1 справедливостi пов'язана з рiшенням Гене-рально1 Асамбле1 ООН, яка 26 листопада 2007 року оголосила про започаткування цього мiжнародного свята. Пщгрунтям для цього стала Декларащя МОП про со-цiальну справедливiсть заради справедливо1 глобалiзацil, в якiй наголошуеться, що кра1ни-члени ООН мають впроваджувати програми пдно1 працi з чотирма страте-гiчними цiлями: створення робочих мюць, соцiальний захист, соцiальний дiалог i фундаментальнi принципи й права у сферi працi.
Саме тому Указом Президента вщ 04.11.2011р. N° 1021 «Про День сощально1 справедливость» [10] проголошено щорiчне вщзначення в нашiй державi 20 лютого Все-свiтнього дня сощально1 справедливости метою якого е акцентування уваги суспшь-ства, органiв державно1 влади, суб'ектiв господарювання, громадських органiзацiй на виршенш питань сощально1 справедливостi та сощального захисту, подолання бiдностi, забезпечення повно1 зайнятостi, пдно1 працi, гендерно1 рiвностi, сощаль-ного добробуту i в цiлому у соцiальнiй справедливосп для всiх громадян Укра1ни.
Сощальна справедливiсть - це мiра рiвностi (нерiвностi) життевого становища людей, клашв i соцiальних груп, що об'ективно зумовлюються рiвнем матерiального та духовного розвитку суспiльства [11, с. 368].
Мiра рiвностi виражаеться в матерiальних та духовних благах, якi надходять у повне розпорядження людей. Але це не означае зрiвнялiвки у споживанш, а встанов-лення i дотримання для всiх чiтко визначених критер^в.
Критерiями соцiальноl справедливостi е вшьний вибiр господарсько1 дiяльностi на основi визнання багатоманiтностi форм власносп; створення однакових правил господарювання на засадах ринково1 економiки. Це означае усунення рiзних цiн на однакову продукщю i дiю ринково1 щни, яка створюе рiвнi умови реалiзацil продук-цИ i послуг для всiх форм господарювання; рiвне право одержувати винагороду за кiлькiсть i якiсть затрачено1 працi з урахуванням кiнцевих результатiв виробництва, незалежно вщ соцiального походження, статi, нацiональностi; гаранпю безоплатного медичного обслуговування в певних межах; рiвнi умови для розвитку здiбностей, що проявляються в юнуванш рiвних можливостей для виховання дтей, отримання
членами суспшьства загально1 осв^и i професшно1 пiдготовки за 1хшми бажаннями i здiбностями; вщсутшсть привше1в i елiтних умов життя для певних груп працiвникiв, о^м дiтей i жiнок-матерiв; гарантiю допомоги людям, яю опинилися у надзвичай-нiй ситуаци; усунення iстотних вщмшностей у рiвнi життя мешканцiв мюта i села, а також населення рiзних регiонiв; свободу пересування, вибору мюця проживання.
Перехiд до ринково1 економiки ставить ряд проблем щодо нового розумшня спра-ведливостi. Вона допускае платш медицину та осв^. Все це формуе у деяких людей вiдчуття несправедливостi. У ринковш системi доходи окремих людей, а отже, i мож-ливостi кушвельно1 спроможностi значно бiльшi. Крiм того, завжди е група населення, яка не мае достатньо ресуршв, а отже, i рiвень споживання завжди буде меншим визначеного мшмального стандарту [2, с. 281-282]. Саме тому ринкова економша проголошуе: хочеш жити краще - заробляй. Кожному надаеться економiчна свобода для шдприемництва. В межах законодавства створюються умови для одержання ви-соких доходiв. Усе це стимулюе активну господарську дiяльнiсть, усувае зрiвнялiвку, лiквiдовуе утриманство. Але проблеми дотримання справедливостi будуть юнувати, поскiльки розподiл ресурсiв у суспiльствi на початковiй стадп його розвитку був розподшений нерiвномiрно.
Демократична державно-правовi реформи (адмiнiстративна, пенсiйна, податкова, трудова) вщкривають новi перспективи у визначенш гуманютично1 спрямованостi сощально1 справедливости 11 юридичного змiсту, зв'язку з природним правом, вщ-повiдностi розподшьчих механiзмiв загальнолюдським критерiям - правам людини. Сощальна справедливiсть - це обумовлена природним правом загальнолюдська цш-нють, яка представляе собою захищеш правом i всiм суспiльним ладом рiвнi можли-востi доступу кожно1 людини до всiх соцiальних благ та шших життевих цiнностей, а також розподш i законне 1х використання з урахуванням власного внеску в суспшь-ство. Сьогоднi в Укра1ш актуадiзуеться саме правовий аспект сощально1 справедли-востi, який вщповщае новiй соцiально-полiтичнiй орiентацii нашо1 держави, глибин-ним економiчним та сощально-полгтичним перетворенням.
У зверненнi Президента Укра1ни В. Януковича з нагоди Дня сощально1 справед-ливостi 20 лютого 2013 року зазначаеться, що реалiзацiя принцитв соцiальноi спра-ведливостi е прюритетним завданням влади, поскiльки стан дотримання конститу-цiйних прав громадян залишаеться основним критерiем рiвня розвитку суспшьства, визначальною ознакою соцiальноi держави. Ним було наголошено, що «...вщповща-ючи очiкуванням людей, ми робимо впевнеш кроки на шляху системно1 модернiза-цii кра1ни. Саме на впровадження европейських стандартiв життя нацшеш Програма економiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспiльство, конкурентноспро-можна економша, ефективна держава» та сощальш iнiцiативи.».
Мiнiстр соцiальноi полiтики Укра1ни Н. Королевська вважае, що виршення пи-тання соцiальноi справедливостi е першочерговим, оскiльки саме вона гальмуе ро-звиток держави, породжуе невдоволення громадян i численнi конфлiкти. На 11 думку, це - пдна праця, соцiальний захист, впевненiсть у завтршньому днi та гiдна оплата пращ [12, с. 8].
Громадяни Укра1ни нинi не зовсiм розушють сутнiсть поняття «соцiальна спра-ведливють». Федерацiя профспiлок Укра1ни провела по даному питанню опитування.
Респондентам поставлено одне запитання: «Що таке «сощальна справедливють, на Вашу думку?». Вщповщ, отримаш вiд громадян, можна класиф^вати наступним чином: лише 1% респонденпв вважають, що в 1хньому жиггi все справедливо; 3% - не знають, що таке сощальна справедливють; 15% - упевнеш, що сощальна справедливють неможлива; 18% з опитаних запропонували свш варiант; 22% - пропону-ють представникам ушх верств суспiльства ухвалити прийнятне для всiх рiшення за круглим столом; 41% респонденпв вважають, що потрiбна революцiя.
Основними причинами, що породжують соцiальну несправедливiсть, на сьогодш в Украш визначено:
- низький рiвень державних соцiальних стандартiв та гаратш (занижений розмiр прожиткового мшмуму, а вiдтак, i мшмально1 зароб^но1 плати та розмiрiв державно! сощально1 допомоги);
- застосування в законодавсга показника «рiвень забезпечення прожиткового
мшмуму»;
- низький рiвень оплати пращ найманих працiвникiв, дискримiнацiя в оплат пра-цi працiвникiв бюджетно1 сфери;
- заборгованiсть з виплати зароб^но1 плати;
- високий рiвень безробiггя серед молодi та ошб передпенсiйного вiку;
- недосконала податкова система. Оподаткування трудових доходiв за ставками, щонайменше, втричi бiльшими вщ iнших, стягнення податку з доходу, необхщного для фiзичного вiдновлення, внаслщок чого бiднi сплачують у 50 разiв бiльше подат-кiв, шж багатi (у розрахунку на гривню доходу);
- високий рiвень ншзаци економiки, трудових вiдносин;
- несправедлива пенсшна система (розрив у розмiрах пенсiй, призначених у рiзнi роки, наявнють спецпенсiй);
- недотримання прав i основних свобод громадян, порушення трудового законодавства.
Тому першочерговими заходами для забезпечення сощально! справедливост мають
стати:
- стабiльне зростання реальних доходiв працiвникiв, пенсiонерiв, допомог сощально вразливим верствам населення та зниження майнового розшарування;
- згортання масштабiв бiдностi та лiквiдацiя И крайньо1 форми;
- дотримання мiжнародних зобов'язань та ратифшащя в повному обсязi Свропей-сько! соцiальноl ХартЬ, Свропейського кодексу соцзабезпечення, КонвенцЬ МОП № 102 «Про мшмальш норми сощального забезпечення» та № 117 «Про основш цiлi i норми сощально1 полiтики»;
- ухвалення Соцiального i Трудового кодексiв Укра1ни;
- удосконалення законодавства з оплати працi та оподаткування;
- перехвд вiд сощальних мiнiмумiв до соцiальних стандартiв.
Ефективнють вирiшення цих питань, у першу чергу, залежить вщ посилення ролi держави в соцiальнiй сферi. Могутня держава потрiбна для забезпечення верховенства права, закону, реального впровадження в життя принципiв соцiальноl справед-ливостi в економiчнiй та сощальнш сферах.
Для того, щоб побудувати в Украш соцiально справедливе суспшьство, потрiбний тiсний дiалог i сшвпраця держави, профспiлок i роботодавцiв, а також максимальний
громадський контроль на вшх ставдях реалiзацii державно1 пол^ики. З цiею метою був тдготовлений та пiдписаний документ, що мае назву «Декларащя сощально1 справедливостi», в якому тдкреслюеться, що в економiчному та соцiальному вимiрах найпродуктивнiшою е така державна пол^ика, що дозволяе людям максимально роз-крити свш потенцiал, таланти та можливостi. Крiм того, було визначено, що з 2014 року започатковуеться заслуховування Щорiчноi нацюнально1 доповiдi щодо забез-печення сощально1 справедливостi в Укра1ш [12, с. 10].
Принципи сощально1 справедливост е ефективними, коли соцiальнi програми мають законодавче забезпечення, чiтко пов'язуються iз бюджетними асигнуваннями, системою оподаткування. Реалiзацiя державних соцiальних програм повинна мати не лише економiчне, а й сощально гуманiтарне обгрунтування на вщповщшсть принципам сощально1 справедливость
Таким чином, на захисп сощально1 справедливостi повиннi стояти держава, пол^ичш парти, громадськi оргашзацп, iншi суспшьш структури.
Список лiтератури:
1. Сидорина Т. Ю. История и теория социальной политики : учебн. пособие / Т. Ю. Сидорина. - М. : РГГУ, 2012. - 555 с.
2. Ле Гранд Дж., Проппер К., Смит С. Экономический анализ социальных проблем : учебн. пособие / Дж. Ле Гранд, К. Проппер, С. Смит ; пер с анг. Л. С. Засимовой ; науч. ред. М. Г. Колосницыной. - М. : Изд. дом Высшей школы экономики, 2013. - 318с.
3. Воронина И. А. Право, общество, государство: история, современные тенденции и перспективы развития : монография / [И. А. Воронина, Т. К. Захарченко, Н. Н. Олейник и др.]. - Донецк : Юго-Восток, 2013. - 291 с.
4. Грищук О. В., Добош З. А. Конвергенщя справедливосп [ права: фшософсько-правовий аспект : монографш / О. В. Грищук, З. А. Довбаш. - Хмельницький : Хмельницький унiверситет управлшня [ права, 2013. - 272 с.
5. Алексеев Н. Н. Основы философии права / Н. Н. Алексеев. - СПб. : Юридический институт, 1998.
- 216 с.
6. Кальной И. И. Философия права : учебник / И. И. Кальной. - СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Прес», 2006. - 259 с.
7. Ллойд Д. Идея права / Денис Ллойд ; пер. с анг. М. А. Юмашева, Ю. М. Юмашев. - М. : «ЮГОНА», 2002. - 416 с.
8. Малахов В. П. Философия права : учебн. пособие / В. П. Малахов. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007.
- 336с.
9. Бачинин В. А. Энциклопедия философии и социологии права / В. А. Бачинин. - СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2006. - 1093с.
10. Про день сощально1 справедливосп : Указ Президента Укра1ни вщ 04.11.2011 № 1021/2011 // Урядовий кур'ер. - 2011. - № 208.
11. Економ1чний словник-довщник / за ред. С. В. Мочерного. - К. : Фемша, 1995. - 368с.
12. Качан Л. Сощальна справедливють: пдна праця та сощальний захист / Лщя Качан // Сощальний захист. - 2013. - № 2. - С. 7-11.
13. Недюха М. П. Правова щеолопя украшського суспшьства : монографш / М. П. Недюха. - К. : «МП Леся», 2012. - 400 с.
Пасичниченко С. В. Социальная политика и социальная справедливость / С. В. Пасичничен-
ко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 53-60.
В статье рассмотрена диалектическая связь «справедливость человека - социальная справедливость
- право - законность»; проанализированы в контексте историко-правового развития содержание принципа социальной справедливости и правовой справедливости; охарактеризованы причины, порождаю-
щие социальную несправедливость в Украине; обобщены направления Правительства по преодолению социальной несправедливости на правовом уровне в Украине.
Ключевые това государство, право, справедливость, правовая справедливость, принципы социальной справедливости, социальное государство, равенство.
SOCIAL POLICY AND SOCIAL JUSTICE
Pasichnichenko S. V.
National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov, Kyiv, Ukraine
The article reflects the theoretical approaches and practical recommendations made during the study of the role of social justice in shaping of social legal state of Ukraine. We consider the dialectical relationship «Human Justice - Social Justice - Law - Legality». It was determined that social justice is one of the basic principles of social policy of the state.
We prove that this category is interdisciplinary in nature and requires scientific analysis by the various sciences: philosophy, sociology, ethics, law and others. The idea of justice has been studied throughout the history of mankind by the philosophers Plato, Aristotle, Hegel, Grotius, Kant, Marx, as well as modern scientists Hajek, Dahrendorf, Nozick, Popper, Rawls. We emphasized great contribution to the study of the moral aspect of social justice of such Soviet scientists as Berbeshkina, Davidovich, Zaslavska, Pazenok, Rymashevska, Rogovin and others. Whereas the legal aspect (correlation between social justice and rule of law, crime and punishment, legal liability, etc.) is described in the works of Baranov, Bonner, Vengerov, Greenberg, Kerimov, Maltsev et al.
We analysed the concept of social justice as reflected in the works of Rawls, Loyd, Malakhov, Alekseev, and Nersesyants. According to J. Rawls main principles of social security should be as follows: everyone should have equal rights in respect to the most common system of equal basic liberties; social and economic inequality must be organized in such a way that it favours those less privileged, and is open to everyone under conditions of fair equality and opportunity.
According to N. Alekseev justice is realisation by a person of ideas about the proper order; according to I. Kalnyi justice covers mandatory equal rights of people to carry out their life projects, the correlation between efforts spent and results gained, merits and their recognition.
We came to the conclusion that social justice is a universal human value meaning protected by the law and social order equal opportunities to every person to get all the social benefits and other social values, as well as distribution and lawful use, taking into account their contribution to society.
We determined main features of modern theories of justice and measures taken by the state of Ukraine on the implementation of social justice in the society.
We also analysed in the context of historical and legal development the meaning of the principles of social justice and legal justice, and described the causes of social injustice in Ukraine: low social standards (underestimated cost of living, and thus the minimum wage and state social assistance); application of legal definition «fulfilment of subsistence level»; low salaries of employees, discrimination in pay of public sector employees; arrears of wages; high unemployment among young people and those approaching retirement age; imperfect tax system; taxation of income at triple rates so that the poor pay 50 times more tax than the rich (per one hryvnia income); high level of shadow economy labour relations; unfair pension system (the gap in pension benefits allocated in different years, the availability of special pensions); violation of basic human rights, freedoms, and labour laws.
We generalized efforts of the Government to overcome social injustice at the legal level in Ukraine: stable growth in income of workers, pensioners and social assistance to vulnerable part of population and reduction of stratification; reduction of poverty and elimination of its extreme forms; compliance with international obligations and full ratification of the European Social Charter and the European Code of Welfare, ILO Convention 102 «On the Minimum Standards of Social Security» and 117 «On the basic aims and standards of social policy»; adoption of the Social and Labour Code of Ukraine; improvement of legislation on wages and taxation; transition from social minimum to social standards.
We specified the subjects of the state which should facilitate the implementation and legal protection of social justice into the life of every human being and a citizen of Ukrainian state. We emphasized that to build socially just society in Ukraine it is required to start a close dialogue and cooperation between the state, trade unions and employers, and maximum public scrutiny at all stages of the public policy. Moreover it is the duty of political parties, public organizations, and other public structures to protect social justice.
Key words: state, law, justice, legal justice, principles of social justice, welfare state, equality.
