CC BY
90Соцiалiзацiя у фiзкультурно-оздоровчiй освт: трактування понять, проблеми, перспективи
Завидiвська Н.Н., Ополонець 1.В.
Львiвський тститут банювськог справи Утверситету банювськог справи Нацюнального банку Украгни
Нацюнальний лiсотехнiчний унiверситет Украгни
Анотаци:
Окреслено теоретичн означения процесу соц1ал1заци. Розгля-нуто i проанал1зовано фактори соц1ал1зац1Т та íхнiй вплив на формування фiзичноí культури особистостк Обфунтовано ви-користання основних механiзмiв соцiалiзацií у процесi фiзичного виховання, за допомогою яких студентська молодь цтеспрямо-вано iнтегруeться в со^ально-культурне середовище. Визна-чено таи фактори соцiалiзацií як макрофактори, мезофактори, мiкрофактори. Доведено, що вони не е рiвнозначними за сво-íми можливостями i значущютю, а також здатнiстю впливати на особистють.
Ключовi слова:
соц/ал/зац/я, фактори соц/ал1за-ц/i, особиста ф1зична культура, студентська молодь, ¡нтеракц/Г у процеа ф/зичного виховання.
Завыдивская Н.Н., Ополонец И.В. Социализация в физкультурно-оздоровительном образовании: трактовка понятий, проблемы, перспективы. Обозначены теоретические определения процесса социализации. Рассмотрены и проанализированы факторы социализации и их влияние на формирования физической культуры личности. Обосновано использование основных механизмов социализации в процессе физического воспитания, с помощью которых студенческая молодежь целенаправленно интегрируется в социально-культурную среду. Определены такие факторы социализации как макрофакторы, мезофактори, микрофакторы. Доказано, что они не являются равнозначными по своим возможностям и значимостью, а также способностью влиять на личность.
социализация, факторы социализации, личная физическая культура, студенческая молодежь, интеракции в процессе физического воспитания.
Zavydivska N.N., Opolonets I.V. Socialization in health and fitness education: interpretation of notions, problems, perspectives. This article embraces theoretical definition of the process of socialization. Socialization factors and their influence on the process of individual physical education have been considered and analyses. Their usages in the process of physical education with the help of which university students purposefully integrate into social and cultural environment have been substantiated. It is defined such factors of socialization as macrofactors, mezofactors and microfactors. It is well-proven that they are not equivalent on the possibilities and by meaningfulness, and also ability to influence on personality.
socialization, factors of socialization, individual physical education, university students, interactions in the process of physical education.
Вступ.
1з входженням Украши у новий юторичний перюд розвитку, виробленням стратепчного курсу держави на оновлення сфери фiзичноl культури i спорту та шших сфер суспшьного життя особливо! значущосп набувае проблема освоення студентською молоддю цшностей фiзичноl культури. Сустльство ввдмовило-ся ввд цшностей та iдеалiв сформованих в радянськш перюд, але поки не виробило нових, адекватних ви-могам нишшнього i майбутнього еташв розвитку сус-тльства. Тому молода генера^, яка визначае майбут-не краши, залишилася в потоцi культурно-цiннiсних криз, яш негативно позначаються на формуванш фь зично! культури особистостi.
Прийняття молодим поколiнням цiнностей культури та зокрема фiзичноl, вiдбуваеться за допомогою процесу соцiалiзацil. Соцiалiзацiя вщбуваеться пiд впливом найрiзноманiтнiших факторiв i в умовах, що iнколи здшснюють негативний вплив на молодь. Молодь пщдаеться впливам асоцiальних структур (серед яких i релiгiйнi секти тоталитарного характеру); маш-пулятивним засобам масово! шформацп; особиспсно-деформуючим впливам вулищ та iн. Виховання ж повинно забезпечити упорядкування всього спектру впливiв з обмеженням негативних ^зичних, сощаль-них, психологiчних та ш.) на особистiсть i створення умов для тдвищення процесiв соцiалiзацil з метою розвитку особистосп. Вiдповiдно до цього виховання дае змогу побороти або послабити негативш наслiдки соцiалiзацil, надати 1й гуманiстичну орiентацiю, дати запит на науковий потенщал для прогнозування й кон-струювання педагопчно! стратегй' й тактики.
Загальноввдомо, що фiзичне виховання е го-ловним напрямом впровадження фiзичноl куль© Зави^вська Н.Н., Ополонець 1.В., 2010
тури i становить органiчну частину загального виховання, покликану забезпечувати розвиток фь зичних, морально-вольових, розумових здiбностей та професiйно-прикладних навичок людини [8].
Процес соцiалiзацil став об'ектом наукових по-шукiв досить давно й мае захвдне походження. З щею проблемою пов'язанi iмена Г. Тарда, Г. Гiтiнгса, Е. Дюркгейма, Т. Парсонса, Ч. Кул^ Дж.Г. Мвда, А. Мас-лоу, К. Роджерса, А. Оллпорта та iн. У впчизнянш на-уцi питанню соцiалiзацil останнiм часом придiляеться багато уваги. Це вiдображено в змiстi навчальних по-сiбникiв, у публiкацiях та дослвдженнях. Серед украш-ських учених це — А. Капська, I. Зверева, С. Савченко, С. Харченко, В. Оржеховська, М. Лукашевич, Н. Заве-рико та ш. Зокрема, М. Лукашевич визначаючи сощ-алiзацiю, видiляе 11 головний змiст - освпу, навчання, "передачу-засвоення" знань, сощально-юторичний досввд, культуру, норми i зразки поведiнки, людського способу буття [4]. М. £втух та О. Сердюк зазначають, що мета соцiалiзацil полягае в тому, щоб допомогти вихованцевi вижити у суспiльному потоцi криз i ре-волюцiй: екологiчних, енергетичних, шформацшних, комп'ютерних тощо, оволодiти досввдом старших, осягнути свое покликання, визначити власне мюце в суспiльствi, самостшно знайти шляхи найефективш-шого самовизначення [1].
Однак у лiтературних джерелах не висвилено осо-бливостей соцiалiзацil у процесi фiзичного виховання за допомогою яко! студентська молодь здобувае фiзкультурно-оздоровчу освiту.
Робота виконана за планом НДР Львiвського ш-ституту баншвсько! справи Унiверситету баншвсько! справи Нацiонального банку Укра!ни та национального лiсотехнiчного унiверситету Украши
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою дано! статгi е обгрунтування процесу вико-ристання закономiрностей соцiалiзацi! для тдвищен-ня ефективностi фiзкультурно-оздоровчо! освгти сту-дентсько! молодi. Для досягнення поставлено! мети вирiшувались завдання:
• Окреслити дефшщд та розкрити суть соцiалiзацi!.
• Проаналiзувати фактори сощатзацп.
• Виявити фактори соцiалiзацi!, що впливають на процес формування особисто! фiзично! культури студентсько! молодi.
Методи до^дження: Теоретичш (вивчення, ана-лiз та узагальнення педагопчно!, психолопчно!, соцю-лопчно! л1тератури, яка пов'язана з проблемою досль дження; класифiкацiя, систематизащя теоретичних та емпiричних даних; системно-функцюнальний анал1з; теоретичне моделювання). Педагогiчнi: педагопчне спостереження, дослвдницька бесвда, вивчення й узагальнення педагопчного досвiду.
Органгза^я до^дження. Перший етап науково-педагопчного пошуку розпочався з 1.02.2010 року. На цьому етапi визначалася проблема та тема досл1-дження. У процес розробки теми визначено об'ект, предмет та завдання дослвдження. В наступному етапi здiйснювався теоретичний аналiз педагопчно!, психо-лог1чно1, соцюлопчно! лгтератури. Було сформульо-вано базовi поняття з теми дослiдження. Розроблено напрями дослiдження процесу соцiалiзацi!.
Результата дослщження.
Взаемодiю людини iз соцiально-культурним се-редовищем позначають поняттям «сощал1защя», що мае мiждисциплiнарний статус. У процеа соцiалiзацi! молодь не тiльки приймае цiнностi та вдеали фiзично! культури i спорту iз соцiально-культурного середови-ща, створених суспiльством на попередшх етапах, а й розвивае !х залежно ввд полiтичних, економiчних, ма-терiальних можливостей певно! юторично! епохи.
Педагоги всього свгту визначають важливють соцiально-культурного середовища у формуваннi людсько! особистостi. Проте, в оцiнцi ступеня впли-ву середовища на розвиток особистосл, едностi не-мае. Прихильники так званого бiогенного (бюгене-тичного) напрямку в педагогiцi надають перевагу спадковосл, а соцiогенного (соцiогенетичного, со-цiологiзаторського) - середовищу. Чимало дослвдни-кiв намагалися встановити точнi кшьшсш пропорци впливу середовища i спадковосп на розвиток людини. Так, педагоги за допомогою експерименту доводили що 80% у розвитку людини припадае на спадковють i 20% на сощальний вплив. 1х опоненти перевертали це «рiвняння», стверджуючи протилежне [3]. Однак розвиток людини не складаеться з двох частин - бю-лопчного «фундаменту» i соцiальноl «надбудови». У ходi антропогенезу й iсторil суспшьства людина та И психiка розвиваються не шляхом надбудови вищих людських потреб i почутгiв над нижчими, тваринни-ми iнстинктами, а шляхом перебудови останшх i залу-чення всiеl психики до процесу вторичного розвитку. Вiдповiдно до цiеl лопки можна стверджувати, що не
80%, i не 20%, а все в людиш зумовлено И природною суттю i водночас - сустльною. Усе, що характеризуе сформовану особистють, iндивiдуальнiсть, мае сво! передумови в генетичнш природi iндивiда. Проте, ця природа не визначае якостей майбутньо! особистосп, iндивiдуальностi. Вони утворюються i розвиваються як результат взаемоди дано! людини з оточуючим сощально-культурним i природним середовищем, його власною життедiяльнiстю i вихованням, яке е проввдним у гармонiйному розвитку особистосп.
Формуючи фiзичну культуру особистостi вщпо-в1дно до соцiального замовлення, фiзичному вихован-ню, яке служить цшям змiцнення здоров'я, фiзичного, iнтелектуального й духовного вдосконалення студентсько! молод^ выводиться першочергова роль. П1д час отримання фiзкультурно! освiти студентська молодь не тшьки задовольняе об'ективну потребу у засвоенш системи спецiальних знань, набутп професiйно зна-чущих умшь i навичок. Завдяки керованому процесу соцiалiзацi!, вiдбуваеться суттеве скорочення термшв соцiально-психологiчно! адаптацi! до навчання у вузах, тдвищення !х сощально! активностi, навчально-пiзнавально! продуктивностi та духовносп[6].
Змiст поняття «соцiалiзацiя» е нестабшь-ним i неоднозначним. Представники структурно-функцiонального напряму американсько! соцюлогп (Т. Парсонс, Р. Мертон) пвд соцiалiзацiею розумiють процес повно! штеграци особистостi в соцiальну систему, в ходi якого вiдбуваеться !! пристосування. Останне традицiйно розкриваеться цiею школою за допомогою поняття «адаптащя». Тому «соцiалiзацiя» трактуеться як процес входження людини у соцiальне середовище i Г! пристосування до культурних, психо-логiчних та соцiологiчних факторiв. Представники гумашстично! психологi! п1д соцiалiзацiею розумшть процес самоактуалiзацi! («Я - концепци»), самореа-лiзацi! особистiстю потенцiй i творчих здiбностей, як процес подолання негативних впливiв середовища, як1 заважають г! саморозвитку i самоствердженню. Щ пiдходи не суперечать один одному, а визначають дво-стороннiй характер соцiалiзацi! [5].
Особистiсть засвоюе сощальний досвщ (етнiч-нi, класовi, групов^ професiйнi та iншi соцiальнi стереотипи i стандарти, сформованi суспiльством) шляхом входження до системи юнуючих сощальних зв'язкiв. Водночас через природну актившсть вона зберiгае i розвивае тенденщю до здорового способу життя, культури вiльного часу, формування влас-но! позицi!, неповторно! iндивiдуальностi. Саме ця тенденщя i забезпечуе розвиток та перетворення людини в особиспсть, яка е вщповщальною за свое здоров'я. Таким чином, едшсть процеав адаптацi!, iнтеграцi! i самореалiзацi! у процеа фiзичного виховання забезпечуе оптимальний розвиток особистосл у !! взаемодi! з середовищем, що оточуе, а !х перетин i е суттю соцiалiзацi! фiзкультурно-оздоровчо! освi-ти. Соцiалiзацiя не завершуеться у процеа фiзично-го виховання i найбшьше значення при цьому вiдво-диться формуванню первинно! соцiалiзацi!, для яко!
характерний штенсивний вплив обставин та умов сощального середовища.
Обставини, умови, як1 спонукають людину до ак-тивностi, дш у процесi фiзичного виховання можна назвати факторами сощалХзаци. У вичизнянш i за-хiднiй науцi е рiзнi класифжацп факторiв сощалХзаци. Найбшьш логiчною i продуктивною, на наш погляд, е класифiкацiя у працях М. Варiй [2]. Основт фактори соц1ал1зацИ вш об'еднав у три групи: макрофактори, мезофактори, мiкрофактори.
Макрофактори (гр. makros - великий, великих розмiрiв) - космос, планета, свгг, кра!на, суспiльство, держава - впливають на соцiалiзацiю всiх жителiв планети або дуже великих груп людей, яш проживають у певних кра!нах. В даному випадку впливати на групу людей будуть мiжнароднi фiзкультурнi та спортивнi об'еднання, як1 культивують той чи iнший вид рухово! активностi або вид спорту з притаманними 1м цiнностями. Також сюди можна вiднести державну полiтику, законодавче та нормативно-правове забезпечення сфери фХзично! культури та спорту.
Мезофактори (гр. mezzos - середнш, промiжний)
- умови сощалХзаци великих груп людей, яш видiляються за нацiональною ознакою (етнос як фактор сощалХзащ!"); за мюцем i типом поселення, в якому вони живуть (регiон, мюто, село); за належнiстю до аудитори тих чи iнших засобiв масово! комушкацп (радiо, телебачення, кiно та шшХ).
Молода людина переймае елементи системи фiзичного виховання тХе! чи шшо! наци, адаптовуется до природного середовища, в якому вХдбуваеться засвоення i реалiзацiя нею певних програм взаемодп з природою, формування певного типу свХдомосп, а також вщповхдних форм i методiв життедiяльностi. Природне середовище зумовило також i виникнення типових видХв рухово! активностi. Важливу роль у пропагандi цiнностей фХзично! культури та спорту також вдаграють засоби масово! iнформацi!, якХ в Укра!ш, м'яко кажучи, беруть не дуже активну участь.
Мжрофактори (гр. mikros - малий) - соцiальнi групи, що безпосередньо впливають на конкретних людей (ам'я, група ровесникiв, мХкросоцХум, оргашзацп, в яких здiйснюеться соцiальне виховання,
- навчальш, професiйнi, громадськ та шш^. Мiкрофактори, як зазначають соцюлоги, впливають на розвиток людини через так званих агент соцiалiзацi!
- оаб, у безпосереднiй взаемодi! з якими проходить хх життя. Цей тип факторiв е для нас найвагомшим, осшльки до цiе! групи також вщносяться агенти-вихователi, як е представниками певного суспХльного шституту i здХйснюють керований процес соцiалiзацi!. Завдяки !м фiзичне виховання як елемент соцiалiзацi! молодХ набувае комплексного, цшсного характеру.
Формування особисто! фХзично! культури як елементу загально! культури в молодого поколшня вХдбуваеться тшьки за умов його постХйно! взаемодп з агентами впливових дХй, що робить !! важливим чинником сощалХзацшного процесу. 1нтенсивнХ
ХнтеракцХ! молодого поколшня з основними агентами сощалХзаци виступають як механХзми оволодХння особистою фХзичною культурою, де характер спХлкування впливае на творчу активнХсть молодХ, хх мотивацХйну спрямованХсть, на формування базових цХннХсних орХентацХй.
ЕфективнХсть засвоення студентською молоддю цХнностей фХзично! культури у процесХ фХзичного виховання значною мХрою залежить вхд ефективностХ взаемодХ! двох головних контрагента - агента-вихователя, та агента-вихованця. ПровХдним в досягненш ефективностХ взаемодХ! е характер та механХзми штеракцш викладача та студента. Зпдно з Г. Чередник [7] штеракцшний механХзм процесу соцХалХзацХ! визначаеться як сукупшсть способХв взаемодХ!, яш обумовлюють вплив членХв соцХальних груп одне на одного з метою вироблення спшьних норм i цХнностей фХзично! культури та спорту, засвоення зразшв здорово! поведшки та встановлення стабХльно! структури групи. Також автор зазначае, що в процеа штеракцшного впливу реалХзуються ряд соцХалХзуючих функцш: ХнформацХйно-освХтня, органХзацХйно-регулююча, регулятивно-контролююча, стимулююча, прагматична, комунХкативно-гедонХстична.
На нашу думку, економХчш, полХтичнХ, сощально-психологХчнХ та ХншХ перетворення, яш вХдбуваються на сьогоднХ в Укра!ш неможливХ без перерозподХлу соцХалХзуючих функцш, яш реалХзують кафедри фХзичного виховання та змши моделХ взаемодХ! агента-вихователя та агента-вихованця. Викладачам слХд орХентуватись на виконання ХнформацХйно-освХтньо! та стимулюючо! функцХй, тодХ як за Радянського союзу фХзкультурно-оздоровча освхта виконувала органХзацХйно-регулюючу та регулятивно-контролюючу функцп, якх були не-ефективними й недоцшьними при формуваннХ здорового способу життя та спрямовувалися на формуван-ня слухняного виконавця позбавленого ХнХцХативи та творчо! активностХ. Не менш важливими при побудовХ моделХ взаемодХ! е вибХр прХоритетних ХнтеракцХйних механХзмХв. Загалом, до ХнтеракцХйних механХзмХв вХд-носять: сощальну хдентифХкац1ю, соцХальну презента-цш, соцХальну орХентац1ю, нав1ювання, фасилХтацХю та шгибщш. Виходячи з цього, можна говорити, що викладачХ фХзичного виховання е акумулятивними ретрансляторами керованого впливу факторХв соцХалХзу-ючого процесу, яш реалХзують соцХалХзуючХ функцХ! за допомогою ХнтеракцХйних механХзмХв вХдповхдно до мети фХзичного виховання.
Висновки.
Дефшщп поняття «соцХалХзацХя» е нестабХльни-ми i неоднозначними. Представники рХзних напрям-кХв дослхджень дають рХзнХ оцшки ступеня впливу соцХально-культурного середовища на шдивща та означення процесХв за яких вХдбуваеться сощалХзащя. I! ототожнюють з такими процесами як адаптацХя, Хн-теграцХя i самореалХзацХя, а !х перетин i е суттю со-цХалХзацХ!. За допомогою цих процесХв, з одного боку молодь приймае цшносп фХзично! культури i спорту як елементу загально! культури, а з шшого - фХзичне
виховання, яке е головним напрямом впровадження фiзичноï культури постае як елемент соцiалiзацiï осо-бистостi. Саме ця дiалектична еднiсть забезпечуе гар-монiйний розвиток особистосп.
Обставини, умови, якi спонукають людину до ак-тивностi, дп у процесi фiзичного виховання назива-ють факторами соцiалiзацiï. До основних факторiв соцiалiзацiï вiдносяться: макрофактори, мезофактори, мiкрофактори, як1 не рiвнозначнi за своïми можли-востями i значущютю, а також здатнiстю впливати на особистють. Iнтерiорiзуючись в особистостi вони де-термiнують ïï поведiнку та актившсть.
Фактори соцiалiзацiï впливають на молодь завдяки певним закономiрностям. Найважливше значення ма-ють мiкрофактори, яш здiйснюють вплив через так зва-них агентiв соцiалiзацiï. Це особи у безпосереднш вза-емодiï з якими проходить 1'х життя. Агенти-вихователi здiйснюють керований процес соцiалiзацiï вщповщно до тактики i стратегiï формування особисто1' фiзичноï культури. Керований процес формування особисто1' фiзичноï культури мае забезпечуватися трьома скла-довими: агента-вихователя, агента-вихованця та на-явнiстю штеракцшних механiзмiв, як1 забезпечують процес соцiалiзацiï. Ефективнiсть при цьому буде за-лежати вiд вибору соцiалiзуючих функцш та мехашз-мiв взаемодiï агента-вихователя та агента-вихованця.
Подальшого вивчення вимагають пракгичш шляхи пвдвищення ефективносп формування особисто1' фiзичноï культури як елементу соцiалiзацiï.
Лпература:
1. Алексеева-Вовк М.1. Сутшсть процесу сощал1зацп у вищих навчальних закладах. [Електронний ресурс] / М.1. Алексеева-Вовк // Сощальна педагопка. - Режим доступу: http://www.rus-nauka.com/21_NIEK_2007/Psihologia/24227.doc.htm.
2. Варш М. Основи психологи i педагопки: навч. пос. / М. Варш, В. Ординський. - [2-ге вид.] - К.: центр уч6ово! лгтератури, 2009. - 376 с. - ISBN 978-966-364-819.
3. Конспект лекцш "Педагопка" [Електронний ресурс] / Сощ&тзащя i становлення особистосп. // Б1блютека онлайн. -Режим доступу: http://readbookz.com/book/172/5405.html.
4. Лукашевич М.П. Соцюлопя, загальний курс: шдручник / М.П. Лукашевич. - 2-е вид. - К.: Каравела, 2008 -408с. ISBN 9668019-33-4.
5. Соцюлопя: шдручник / 3-те вид., стереотипне. За редакщею В.М. Шчг - Льв1в: "Новий свгт-2000", 2007. - 280cISBN 9667827-39-9.
6. Теор1я i методика ф1зичного виховання. У 2 т. Т. 1. Методика ф1зичного виховання р1зних груп населення / За ред. Т. Ю. Круцевич. [шдруч. для студ. вищ. навч. закл. ф1з. виховання i спорту] - К., 2008. - 366 с. ISBN 966-7133-97-4.
7. Чередник Г.Ю. ¡нтеракцшш мехашзми сощал1зацп учшв середньох' школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 22.00.04 "Спещальш та галузев1 соцюлогп" / Чередник Г. Ю. // - К., 2008. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/sociology/00069460_0.html.
8. Шиян Б.М. Теор1я i методика ф1зичного виховання школяр1в: [шдруч. для студ. вищ. навч. закл. ф1з. виховання i спорту] / Б.М. Шиян. - Т.: Навчальна книга - Богдан, 2004. - Ч. 1. - 272 с. -ISBN 966-7924-55-6.
Надшшла до редакцп 18.11.2010р.
Завыдивская Наталия Назаровна Ополонец Иван Васильович [email protected]
