CC BY
106
СОЩАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
УДК 37.013.42
Н. С. ОЛЕКСЮК
РОЛЬ СОЦ1АЛБНО1 ВЗАСМОДИ ШКОЛИ ТА CIM'I У ПРОЦЕС1 СОЦ1АЛ1ЗАЦ11 ДИТИНИ
Обгрунтовано важливiсть i актуальтсть со^ально! взаемодИ школи та ciM 'i, доведено ii Heo6xidHicmb у процеci cоцiалiзацii дитини. Визначено теоретичн аспекти оргатзацП сощальноi взаемодИ у цтому та мiж школою i dM 'ею зокрема. На пiдcтавi дЮчих в кра!ш законодавчих i нормативних актiв проаналiзовано правовi засади оргатзацп означеноi взаемодИ, виявлено ii основш прояви та характеристики. Розглянуто протирiччя, виршення яких зумовлюе необхiднicть cоцiальноi взаемодИ школи та Ым 'i. До^джено технологж оргатзацп ефективноi у процеЫ cоцiалiзацii дитини взаемодИ навчально-виховного закладу i Ым 'i, розкрито найпоширенiшi форми та способы цiеi ствпращ.
Ключовi слова: дитина, ciм 'я, школа, cоцiалiзацiя, со^альна взаемодiя, со^альний педагог.
Н. С. ОЛЕКСЮК
РОЛЬ СОЦИАЛЬНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ШКОЛЫ И СЕМЬИ В ПРОЦЕССЕ СОЦИАЛИЗАЦИИ РЕБЕНКА
Обоснована важность и актуальность социального взаимодействия школы и семьи, доказана ее необходимость в процессе социализации ребенка. Выделены теоретические аспекты организации социального взаимодействия в целом и между школой и семьей в частности. На основании действующих в стране законодательных и нормативных актов, проанализированы правовые основы организации указанного взаимодействия, выявлены его основные проявления и характеристики. Рассмотрены противоречия, решение которых обуславливает необходимость социального взаимодействия школы и семьи. Исследована технология организации эффективного взаимодействия учебно-воспитательного учреждения и семьи, раскрыты формы и способы этого сотрудничества.
Ключевые слова: ребенок, семья, школа, социализация, социальное взаимодействие, социальный педагог.
N. S. OLEKSIUK
THE VALUE OF SOCIAL INTERACTION OF A FAMILY AND SCHOOL IN THE PROCESS OF SOCIALIZATION OF A CHILD
In the article the importance of social interaction of school and a family, and its necessity in the process of socialization of a child have been substantiated. Theoretical aspects of organization of social interaction in general and between school and a family in particular have been singled out. Based on the Ukrainian laws and regulations an analysis of the legal principles of the abovementioned interaction has been made, as well as its main forms of manifestations and characteristics have been detected. Certain contradictions have been considered, the solution of which stipulates necessity of social interaction between schools and families. There has been also made a research of technology of organization of effective in the socialization of a child interaction of educational institutions and families. The most common forms and methods of such cooperation have been revealed in this paper.
Keywords: a child, a family, school, socialization, social interaction, social educator.
Важливою властивютю особистосп в сучасному складному i змшному свт е ii соцiалiзованiсть, тобто здатнють до активного ввдтворення набутого сощального досвщу. Вона е результатом процесу соцiалiзацil особистосп - поступового перетворення шдиввда в особу,
котра розумie саму себе i навколишнiй сви, адаптуеться до нього, набуваючи знань та навичок, притаманних культурi (цившзацп) того суспiльства, в якому вона народилася i виховуеться [3]. Змют процесу соцiалiзацi! визначаеться зацiкавленiстю сустльства в тому, щоб особистiсть устшно оволодiла ролями чоловiка або жшки (статеворольова соцiалiзацiя), створила мiцну ам'ю (родинна соцiалiзацiя), могла б i хотiла активно приймати участь у социальному i економiчному житп (професшна соцiалiзацiя), була законослухняним громадянином (полиична соцiалiзацiя), володiла системою релшйно! орiентацi!, знань, настановлень, набутих за перюд життетворчостi наци, людства (релiгiйна соцiалiзацiя) та iн. [3].
Як ведомо, найактившше процес соцiалiзацi! вiдбуваеться у шильному вщ, коли iндивiд зазнае не лише найбшьшого освiтнього i виховного впливу, а й набувае необхвдного досвiду комушкативно! дiяльностi, усввдомлюе необхiднiсть i формуе навички самоосв^и, самовиховання, саморозвитку та самореалiзацii. Вагомий вплив на процес соцiалiзацi! школяра здшснюють так! мiкрофактори, як ам'я, однолiтки, друзi, школа.
Сiм'я та школа по^зному впливають на процес сощатзаци дитини. Школа створюе можливосл для навчання усiх датей, а ам'я - умови для реатзаци цих можливостей. Адже залежно ввд того, як батьками буде оргатзовано життедiяльнiсть дитини, регламентовано !! робочий час та час для вiдпочинку, облаштовано робоче мiсце, а також якою буде мотиващя навчання i виховання дитини, п1дтримка И у цих видах дiяльностi усiма членами ам'!, результат соцiалiзацii дитини буде позитивним чи негативним. Школа i сiм'я - це два сощальт iнститути, вiд узгоджених дiй яких найбiльше залежить ефективнiсть процесу сощалiзащ! дитини [1, с. 8]. Тим часом, взаемодя ам'! та школи у процесi сощалiзащ! дiтей не завжди е плiдною.
Процес соцiалiзацii неодноразово ставав об'ектом наукового до^дження. У роботах О. Безпалько, А. Капсько!, Г. Лактюново!, М. Лукашевич, Л. Мщик, В. Сидорова розкриваються змiст i результати, основнi чинники та механiзми процесу соцiалiзацil. Вплив им'! на процес соцiалiзацii дитини до^джували I. Зверева, М. Лавриченко, I. Трубавiна та iн. Роль навчально-виховних закладiв у процес соцiалiзацi! особистостi школяра розкрита у працях Л. Артюшшно!, О. Вишневського, О. Мороза, О. Киричук, Т. Сущенко, В. Шульги та ш. Незважаючи на широкий науковий штерес до процесу соцiалiзацii, нинi малодо^дженими залишаються проблеми соцiалiзацii дiтей рiзного вiку та соцiального статусу, вплив на процес соцiалiзацi! рiзноманiтних чиннишв, !х антагонiзм i взаемодiя.
Метою статп е дослiдження впливу сощально! взаемодii школи та сiм'i на процес соцiалiзацil дитини. Вивчення сощально! взаемодо навчального закладу з ам'ею дозволить оптимiзувати змiст i переб^ процесу соцiалiзацi! дитини, органiзувати стосунки у сiм'i, налагодити т1сний зв'язок у системi «школа-сiм'я-дитина».
На нашу думку, сощальна взаемодiя школи та ам'! - це взаемодiя педагопв, батьк1в i дiтей у процеа !х спiльно! дiяльностi та стлкування. Внаслiдок цiе! взаемодi! розвиваються уа !! учасники. Тому вважаемо, що взаемодiя сiм'! та школи е джерелом i важливим механiзмом !х взаемного розвитку. Основними проявами та характеристиками сощально! взаемодо е: взаемотзнання, взаеморозумшня i взаемовплив [7, с. 15].
Вважаемо, що сощальна взаемодя школи та ам'! забезпечуеться !! суб'ектами, головними з яких е сощальний педагог (класний керiвник, вчитель) i батьки дитини. Провiдну роль у налагоджент цiе! взаемодi!, на нашу думку, повинен ввдгравати сощальний педагог як квалiфiкований спецiалiст, котрий володiе вiдповiдними знаннями, професiйними умшнями i навичками.
Метою роботи соцiального педагога в школi е сприяння попередженню виникнення та успiшному вирiшенню длъми власних проблем. Засобами досягнення ще! мети е вивiльнення та розвиток ресур^ дитини i !! сощального оточення, забезпечення необхiдних соцiальних змш, навчання, виховання та соцiалiзацi! особистосп [7, с. 16].
Ефективне здшснення соцiальним педагогом посередницько! функдi! мiж сiм'ею та школою у процеа налагодження соцiально! взаемодi! можливе в разi дотримання таких умов:
• розумшня соцiальним педагогом проблем дитини, сш'!;
• адекватного представлення (презентацц) i вираження (репрезентацi!) проблем дитини, ам'!;
• наявност1 знань про юнування соцiальних ресурсiв рiзних закладв та установ, що займаються проблемами дитини, ам'!;
• умiння забезпечувати порозумшня рiзних спецiалiстiв та lx ефективне спiвробiтництво щодо оргатзаци процесу сощал1заци дитини;
• довiри до сощального педагога дитини та ciM'i [1, с. 14—15].
У свош взаемодИ з с1м'ею соцiальний педагог школи керуеться рядом законш Украши («Про державну допомогу сiм'ям з дагьми», «Про державну соцiальну допомогу малозабезпеченим с1м'ям», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в с1м'!», «Про соцiальнi послуги», «Про соцiальну роботу з с1м'ями, дiтьми та молоддю», «Про сприяння соцiальному становленню та розвитку молода в Украш1») та нормативно-правових акпв [8; 9; 10]. Так, Законом Украши «Про соцiальну роботу з с1м'ями, дiтьми та молоддю» визначет органiзацiйнi i правовi засади сощально" роботи з сiм'ею, розкрип змют та порядок здiйснення соцiального обслуговування сiмей, сощально" профiлактики рiзниx видш сiмейного неблагополуччя, сощально" реабштаци та сощального iнспектування [8]. Зпдно з Законом Украши «Про сощальт послуги» сощальним педагогом школи ам'" можуть надаватись такi соцiально-педагогiчнi послуги, як: виявлення та сприяння розвитку рiзнобiчниx iнтересiв i потреб членiв ам'1, органiзацiя iндивiдуального навчального та виховного процесiв, дозвiлля, спортивно-оздоровчо1, техшчно" та культурно-мистецько1 дiяльностi тощо [8].
Ствпраця соцiального педагога i ам'1 передбачена його квал1ф1кацшною характеристикою, зпдно з якою соцiальний педагог школи сприяе налагодженню взаемодИ' навчального закладу та ам'1 з метою адаптацп дитини до вимог соцiального середовища i створення умов для и сприятливого розвитку, а також виконуе ряд функцiй: дiагностичну (дослiджуе спрямовашсть впливу особливостей с1м'1' та с1мейного виховання на дiтей i шдл1тюв), прогностичну (прогнозуе на основi спостережень та досл1джень дiю негативних чи позитивних сторiн сощально" ситуацп, що впливае на розвиток особистостi учня), консультативну (дае рекомендацп (поради) учням, батькам, якi знаходяться у складних життевих обставинах), захисну (забезпечуе дотримання норм охорони та захисту прав д1тей i пiдлiткiв), профiлактичну (сприяе попередженню негативних явищ), сощально-перетворювальну (надае соцiальнi послуги, спрямованi на задоволення соцiальниx потреб учшвсько" молод!), органiзацiйну (координуе дiяльнiсть й взаемодаю усix суб'ектiв соцiального виховання, формуе демократичну систему взаемостосункiв в тдл1тковому середовищi, а також серед д1тей i дорослих) [9].
Окр1м цього, Посадовою iнструкцiею соцiального педагога загальноосвинього навчального закладу передбаченi такi його професшш обов'язки: здiйснення посередництва м1ж осв1тньою установою i сiм'ею, оргатзащя lx взаемодИ та об'еднання зусиль з метою створення в сощальному середовищi умов для всебiчного розвитку дней, тдл1тк1в як особистостей, lx благополуччя в ткросоц1ум1; проведення сощально необх1дно1 роботи щодо оргатзаци спшкування д1тей, молод1, дорослих в с1мейно-сус1дських сп1льнотах; сприяння подоланню особист1сних, м1жособистюних, внутр1шньос1мейних конфл1кт1в [10].
Таким чином, ствпраця сощального педагога навчально-виховного закладу з с1м'ями учн1в як умова lx ефективно1 соц1ал1защ" передбачена чинним законодавством Украíни, нормативними документами i е своер1дною вимогою до виконання соц1альним педагогом сво1х профес1йних обов'язюв.
В. Сухомлинський визначив ряд внутрштх i зовн1шн1х протир1ч п1дл1ткового в1ку, як1 впливають на взаемини, що розвиваються у систем1 «школа—с1м'я—дитина», а саме: непримиренн1сть до зла, неправди, готовн1сть вступити у боротьбу з в1дхиленнями в1д 1стини та невтння роз1братися в складних життевих явищах; багатство бажань i обмежешсть сил, досв1ду, можливостей для lx здшснення; прагнення до самоствердження та невтння це робити [2, с. 19].
Вважаемо, що на щ протир1ччя нашаровуються протир1ччя, як1 е характерними для батьк1в: м1ж високими потребами допомогти дитин1, котра росте i розвиваеться та в1дсутн1стю досв1ду i психолого-педагог1чних знань, ум1нь та навичок; м1ж в1дчуттям любов1 i необх1дн1стю застосувати виховн1 заходи, що зовт н1би суперечать в1дчуттю любов1 та 1н. [6, с. 43].
Залежно в1д того, як вир1шуються згадан1 протир1ччя, розвиватимуться р1зн1 взаемини м1ж школою i с1м'ею. Так, у ход1 досл1дження нами виявлено, що взаемини с1м'1' та школи бувають:
— соц1ально позитивними — коли батьки повн1стю розумють i приймають роботу педагог1в та сприяють "й, погоджуються з ус1ма вимогами i з задоволенням допомагають в оргатзацп навчально-виховного процесу;
- сощально нейтральними, а деколи i байдужими - коли батьки приймають все, що робиться педагогами, не втручаються у хвд навчально-виховного процесу, не заважають школi, але й ютотно1 допомоги педагогам не надають;
- сощально неприязними, конфлiктними - суперечливi вщносини, за яких можливий рiзний ступiнь нерозумiння, протистояння i навиь протиди чи «боротьби» двох сторш: прихованi та явнi конфлiкти, скарги, прояви протесту в дiях, об'ектом яких, природно, стае дитина [5, с. 93-95].
Вважаемо, що для гармотзаци взаемин мгж школою i ам'ею у процесi соцiалiзацiï дитини, в основу 1х сгавпрац повиннi закладатися iдеï: узгодження ценностей поколшь, результатом реалiзацiï якого е тдвищення рiвня психолого-педагогiчних знань у батьюв, розробка спiльних проекпв, участь батьюв в управлiннi школою, збереження традицш, культурно-iсторичноï спадщини, що допомагае сформувати духовно-етичнi почуття, п1двищити базову культуру, зберйати традицп школи, формувати сустльт iнiцiативи у школяров, вчителiв i батьюв, розвитку творчосл, що дозволяе формувати цшеспрямовашсть, умiння здайснювати самоаналiз та самоощнку, комунiкативнi, творчi i оргашзаторсьш умiння та здiбностi, оптимально!' оргашзаци дальноси школярiв, яка забезпечуе iнтеграцiю навчально-виховноï дiяльностi та додатковоï освiти, створення умов для стлкування, створення iнститутiв для розвитку оргашзаторських здiбностей, роботи секцiй, клубiв i гуртив.
Налагодженню взаемин мгж школою та ам'ею сприятимуть розумiння проблем конкретноï сiм'ï та особливостi дитини, яка в нш виховуеться.
На нашу думку, у хода соцiальноï взаемоди сiм'ï та школи сощальний педагог повинен виршувати наступнi завдання: налагодження i розвиток взаеморозумiння та взаемоповаги мгж батьками i датьми; органiзацiя роботи колективу батьк1в; психолого-педагопчна освiта батьюв; органiзацiйна дiяльнiсть сощальних педагогiв i класних керiвникiв з налагодження взаемоди з батьками, ам'ею; вдосконалення професiйноï майстерносп педагопв в робот! з батьками; управлшня взаемодаею школи та сiм'ï у процес соцiaлiзaцiï датей.
При цьому проввдним завданням соцiaльно-педaгогiчнiй дальности школи щодо соцiaлiзaцiï дитини вважаемо формування громадянськосп дитини як iнтегруючоï цiннiсноï орiентaцiï, котра визначае ставлення особистостi до р1дного народу, регiону проживання, до всiеï планети. Таким чином, виникае проблема одночасного процесу виховання не тшьки громадянина краши проживання, а й певш^ регiонaльноï спiльностi та громадянина свпу. Така iнтегровaнiсть пояснюеться необх^дтстю, з одного боку, засвоення духовних та iнтелектуaльних ценностей не тальки суадтх народов, а й усього свпу, а з шшого, необх^дтстю творення власних нащональних ценностей у рамках рiдноï' культури, осюльки орiентaцiя лише на запозичення чужого призводить до втрати власного творчого потенщалу [4, с. 53].
Взaемодiя школи i сiм'ï в единому соцiaлiзуючому процесi виконуе шформацшну, виховну, власне соцiaлiзуючу, контролюючу i iншi функцiï та передбачае: вивчення сшЧ з метою виявлення ïï можливостей щодо соцiaлiзaцiï власних датей i датей класу (школи); групування амей за принципом можливостi використання 1х потенщалу для соцiaлiзaцiï власних датей i датей класу (школи); складання програми спiльних дiй школи i батъюв; aнaлiз промгжних i юнцевих результата спiльноï дальности [4, с. 61-62].
Основт напрями взaемодiï школи з ам'ею визначаються насамперед проблемами, що виникають у процесi навчання i виховання датей, без виршення яких складно отримати позитивнi
результати сощaлiзaщï'. З урахуванням виховноï та соцiaлiзуючоï функщй сiм'ï основними напрямами взaемодiï школи з сiм'ею, на нашу думку, е: сощальна адаптация i сощальний захист дитини та шших членв сiм'ï; сощальна профшактика негативних явищ; змiцнення, гaрмонiзaцiя i розвиток духовних процес^в життедiяльностi ам'", зв'язк1в з ïï сощальним оточенням; оргaнiзaцiя культурного дозв1лля, збереження ф!зичного здоров'я дитини та батьюв; актив!защя педaгогiчноï' функтш сiм'ï, надання допомоги у виховант та соцiaлiзaцiï' датей; нейтрал!защя негативного впливу (за наявносп) амейного середовища на дитину; оргатзаця сiмейноï' громaдськостi для впливу на формування держaвноï пол1тики стосовно освии, сiм'ï, для дальности з тдвищення рол!, престижу i ввдповщальносп родини у процес соцiaлiзaцiï' осо6истост1.
Технолопя процесу налагодження соцiaльноï взaемодiï социального педагога з сш'ею передбачае виконання певноï' посл1довност1 педaгогiчних д1й. Ця послвдовтсть включае так
послiдовнi до: детальне i pi3Ho6i4He вивчення cîm'ï (як системи) i кожного ïï члена (як iндивiда); розробку програми взаeмодiï школи з cîm' ею, в1дпов1дно до визначеного у хода даагностики типу cîm'ï; реалiзацiю програми взаемода; аналiз результата взаемода з cîm'ею (у разi необх1дност1 -корекщю програми та внесення до не1 необх1дних змiн) [6, с. 66-68].
Форми сшвпращ школи з ам'ею дуже рiзномaнiтнi та залежать вiд: типу cîm'ï; проблем, яю виникають у ходi сощал1заци дитини; особливостей оргaнiзaцiï' навчально-виховного процесу у школц спiльноï' налаштованосл cîm'ï та школи на взаемодаю; професшних можливостей соцiaльного педагога [1, с. 36].
На осжш aнaлiзу нaуковоï' л1тератури та практичного досвiду усi форми сощальжл взaемодiï школи i cîm'ï умовно роздаляемо на три групи:
• колективнi (мaсовi), до яких ввдносимо: зaгaльношкiльнi i клaснi батьювсьш збори, науково-прaктичнi конференцiï, виставки i огляд педaгогiчноï' лiтерaтури, концерт дитячоï' художньоï' самодаяльносп, iнформувaння кер1вник1в школи, ушверситет педагопчних знань, ввдкрип уроки для батьюв (у присутносп батьюв), анкетування батьюв, обговорення статей з перюдичного друку, день ввдкритих дверей або батьк1вський день тощо;
• групов1, серед яких в1дзначимо: зв1ти членов батьк1вського ком1тету, екскурси, обм1н досв1дом виховання датей, дшов1 ири, психотехшчш вправи, педагопчш дискуси, амейш клуби та ш;
• ¡ндивщуальт, до яких, на нашу думку, належать: бес1ди, консультaцiï' на психолого-педагопчт теми, шдивщуальна участь батьюв у виховних заходах (ранки, вечори, 1гри), виконання шдив1дуального педагопчного доручення, листування тощо [1; 3; 7].
Одщею з найпоширетших форм взаемоди школи i cîm'ï е виконання батьками педагопчних доручень. 1снуе деюлька д1евих видав педагопчних доручень батькам:
- доручення, яю передбачають безпосередню роботу з датьми (кер1вництво гуртком, щдивщуальне шефство);
- доручення, яю передбачають надання оргaнiзaцiйноï допомоги вчителев1 (сприяння у проведент екскурсш, у створент клaсноï б1блютеки);
- доручення, яю передбачають участь у розвитку та змщнент мaтерiaльноï бази школи (виготовлення приладдя чи унаочнення, допомога в ремонтних роботах тощо) [6, с. 106].
Серед основних способ1в налагодження сощальним педагогом взаемоди школи з cîm'ею вид1ляемо: оргашзацш батьювських конференцш, збор1в, шдив1дуальних зустр1чей батьюв i педагопв; оргашзацш роботи телефонноï лшп, за якою батьки можуть зв'язатися з педагогами або одержати консультацш стосовно налагодження взаемоди з дитиною, ïï сощал1заци, виконання домашнього завдання тощо; використання засоб1в телекомунiкaцiï та електронноï пошти; виконання домашшх завдань, у ход1 якого д1ти обговорюють з батьками подо в школ1, стльна робота над дослвдницькими проектами; створення батьювського клубу чи центру в школц проведення неформальних зустр1чей батьк1в, д1тей i вчител1в (концерти, свята та ш.); видання шюльних газет (вчител1 - для батьюв i д1тей; батьки - для вчител1в та д1тей; д1ти - для батьюв i вчител1в); сшлкування з урахуванням культурноï, релiгiйноï та етнiчноï' належносл батьюв [4, с. 91-93].
Вважаемо, що характерною особливютю соцiaльноï' взаемода школи та cîm'ï е можливють використання досвщу батьюв у процеС соцiaлiзaцiï' не лише влaсноï' дитини й шших учшв навчально-виховного закладу. Погляди, переконання, знання, умшня та навички батьк1в можна використати у р1зних напрямах (трудовому, моральному, суспшьному) виховання школяр1в [1, с. 132].
Отже, основним змютом даяльносп сощального педагога закладу осв1ти е забезпечення процесу соцiaлiзaцiï учшв у навчально-виховнш дальности захист ïхнього псиичного, ф1зичного, сощального i духовного здоров'я, сприяння педагогично дощльному i безконфл1ктному входженню молодоï людини у свгт дорослих, тдготовка до самостшного життя в сусшльстш, попередження i педагогична корекщя вад та в1дхилень у сощальному розвитку особистост1 Вагомим чинником успiшноï соцiaлiзaцiï дитини, а також важливим мехашзмом розвитку системи «школа-ам'я-дитина» е сощальна взаемодая cîm'ï та школи. Пров1дну роль у налагодженн соцiaльноï' взaемодiï' ввдграе сощальний педагог навчального закладу. Форми роботи сощального педагога з cîm'ею щодо налагодження ïï сощальжд взаемода з1 школою дуже р1зномаштш. Особливютю взаемода школи i cîm'ï е можливють ïï використання у процеа сощал1заци уах учшв навчально-виховного закладу.
_СОЩАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА_
Враховуючи актуальтсть до^джувано! проблемы, у майбутньому варто детально вивчити вплив спiвпрацi ам'! з позашкiльними закладами освiти, сощальними iнститутами, громадськими та релiгiйними оргатзащями на процес сощалiзащl дитини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артюшкiна Л. М. Соц. педагог школи: теорiя i практика роботи: Навч.- метод. посiбник для студенлв спецiальностi «Сощальна педагопка» / Л. М. Артюшюна. - Суми: Сум. ДПУ iм. А. С. Макаренка, 2004. - 124 с.
2. Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В. О. Сухомлинський / Вибр. твори: В 5-ти. - К.: Рад. школа, 1977. - Т. 3. - С. 283-582.
3. Сощальна педагопка: тдручник. - 5-те вид. випр. та доп. / за ред. проф. А. Й. Капсько!. - К.: Центр учбово! лггератури, 2011. - 488 с.
4. Сощальний супроввд сiмей, яю опинилися в складних життевих обставинах: метод. посiбник / I. Д. Зверева та ш. - К.: Держсоцслужба, 2006. - 104 с.
5. Сощально-педагопчна робота з проблемними Ым'ями: навч.-метод. поЫбник / Капська А. Й., Олексюк Н. С., Калаур С. М., Фалинська З. З. - Тернотль: Астон, 2010. - 304 с.
6. Шептенко П. А., Воронина Г. А. Методика и технология работы социального педагога: навч.-метод. поЫбник / П. А. Шептенко, Г. А. Воронина. - М.: Академия, 2001. - 208 с.
7. Шульга В. В. Сощальний педагог у загальноосвгшьому навчальному закладг методичш рекомендацп / В.В. Шульга. - К.: Шка-Центр, 2004. - 124 с.
8. Закон Укра!ни «Про державну допомогу Ым'ям з дпъми» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua.
9. Закон Укра!ни «Про охорону дитинства» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.uapravo.net.
10. Закон Укра!ни «Про сощальну роботу з Ым'ями, дпъми та молоддю» [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.usha.org.ua.
УДК 378+316.48:316.356.2
В. П. КРАВЕЦЬ, Г. В. ТЕРЕЩУК
ПОДГОТОВКА СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1 ДО ВИР1ШЕННЯ КОНФЛ1КТ1В У
С1М'1
Встановлено, що стан готовностi молодi до сгмейних стосунюв мае деят негативш ознаки, зокрема, суттево вiдрiзняються знання молодих людей про якостi, необхiднi майбутньому сгм 'яниновi, i ¡х прояв у реальтй поведтщ. Показано, що з метою навчитись уникання конфлiктiв молодим людям необхiдно оволодти деякими спе^альними комуткативними позицями, навичками i вмтнями, ознайомитися з правилами подружньоI етики, основними вимогами до подружнього стлкування. Для тдготовки студентсько'1 молодi до життя в Ым '1 запропоновано запровадити у вузi елективний курс «Психологiя амейного життя».
Ключовi слова: конфлiкти в Ым Ч, конфлжтна ситуащя, дошлюбна тдготовка молодi, nсихологiя амейного життя.
В. П. КРАВЕЦ, Г. В. ТЕРЕЩУК
ПОДГОТОВКА СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ К РЕШЕНИЮ КОНФЛИКТОВ В СЕМЬЕ
Установлено, что состояние готовности молодежи к семейным отношениям имеет некоторые негативные признаки, в частности, существенно отличаются знания молодых людей о качествах, необходимых будущему семьянину, и их проявлении в реальном поведении. Чтобы научиться избегать конфликтов молодым людям необходимо овладеть некоторыми специальными коммуникативными позициями, навыками и умениями, ознакомиться с правилами супружеской этики, основными требованиями к супружескому общению. С целью подготовки студенческой молодежи к жизни в семье предложено ввести в вузе элективный курс «Психология семейной жизни».
Ключевые слова: конфликты в семье, конфликтная ситуация, добрачная подготовка молодежи, психология семейной жизни.
