CC BY
22
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 37.013.42(46) - 057.874 П12
О. Р. ПАВЛ1ШАК
ПРОФЕС1ЙНА ДШЛЬШСТЬ У ГОРТ1 ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЗАВДАНЬ ТА ЗМ1СТУ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ СОЦ1АЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В
АВСТРИ
Проаналiзовано дiяльнiсть установ позашкыьног цыоденног отки дтей шкыьного вк в сучаснт Австри. Розкрито соцiально-nедагогiчнi функци горту. Постульовано, що заходи позашкыьног отки nедагогiчно та оргатзацтно орieнтуються на актуальш проблеми дтей та ¡х Ым 'г. Визначено фахову компетенттсть соцiального педагога в установi цыоденно1 отки в Австри. Показано, що робота в гортi передбачае багатофункщональтсть у дiяльностi сощального педагога, а педагогiка горту орieнтуeться на двi провiдт цш: самовираження iндивiда та оргатзацт i виховання навичок соцiального ствжиття.
Ключовi слова: горт, змiст фаховог тдготовки соцiальних педагогiв, профестна дiяльнiсть.
О. Р. ПАВЛИШАК
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В ГОРТЕ КАК ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ЗАДАНИЙ И СОДЕРЖАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СОЦИАЛЬНЫХ ПЕДАГОГОВ АВСТРИИ
Проанализирована деятельность заведений внешкольной опеки детей школьного возраста на протяжении всего дня в современной Австрии. Раскрыты социально-педагогические функции горта. Доказано, что мероприятия внешкольной опеки педагогически и организационно сориентированы на проблемы детей и их семей. Определена профессиональная компетентность социального педагога в заведении опеки на протяжении всего дня в Австрии. Приведены доводы, что работа в горте предусматривает многофункциональность деятельности социального педагога, а педагогическая деятельность горта сориентирована на две основные цели: самовыражение индивидуума и организацию и воспитание навыков социального сосуществования.
Ключевые слова: горт, содержание специальной подготовки социальных педагогов, профессиональная деятельность.
O. R. PAVLISHAK
PROFESSIONAL ACTIVITY IN A HORT AS A FACTOR OF FORMATION OF TASKS AND CONTENT OF SOCIAL PEDAGOGUES' TRAINING IN AUSTRIA
The article deals with the analysis of the activity of Austrian after school educational institutions for schoolchildren. The article reveals the social and pedagogical functions of this institution.It is postulated that every activity that takes place in the hort pedagogically and organizationally meets the needs of children and their families. Specialized competence of social pedagogue for work in an after-school educational institution for schoolchildren. The article proves is determined that the work in hort requires multifuctioning in the activity
of a social pedagogue, and hort pedagogy has two main aims: self-expression of an individual organization and education of social skills for living together.
Key words: hort, content of social pedagogues' training, professional activity.
Розширення функщонального поля сощально! педагопки, що включае HOBi напрямки i сфери сощально! практики, зумовлюе потребу вдосконалення професшно! компетентностi сощальних педагогiв. Формування ново! парадигми сощально! педагопки (зазначимо, процесу довготривалого i складного) характерне для бiльшостi европейських кра!н, як1 дiють в единому освиньому просторi. Приеднання Укра!ни до Люабонсько! конвенци актуалiзуе цю проблему i в нашiй державi, передуем через li зобов'язання щодо реформування системи вищо! освiти в контексп европейських вимог.
Прикметно, що в Укра!ш за останне десятирiччя спостер^аеться усвiдомлення необхiдностi полiпшення якостi тдготовки соцiальних педагогiв. Зважаючи на те, що тдготовка згаданих фахiвцiв в нашш державi мае короткотермiнову традищю, укра!нсьш науковцi все частiше звертаються до зарубiжного досвiду. Зокрема, цьому питанню присвяченi науковi працi Л. Вшшково!, Н. Гайдук, С. Когут, Н. Микитенко, О. Пiчкар, О. Пришляк, Н. Собчак та ш.
Метою статт1 е проаналiзувати професшну дiяльнiсть австрiйських соцiальних педагога у горл як чинник формування змюту та завдань фахово! пiдготовки цих пращвниюв.
Завдання та змiст фахово! тдготовки сощальних педагопв, i! нерозривно пов'язанi з р1внем розвитку сощально! роботи в Австри, необхiднiстю виконання певних функцiональних обов'язшв у сощально! дiяльностi i повиннi вiдповiдати сучасному сощальному замовленню.
Напрями соцiально-педагогiчно! дiяльностi в Австрi! рiзноманiтнi. До них належать: загальна сощальна служба; сощально-педагопчна робота з сiм'ею; цiлодобова отка; сощально-педагогiчна робота з безпритульними; соцiальна робота на виробництвi; сощально-педагопчна робота з людьми з особливими потребами, алкоголезалежними та наркозалежними; сощально-педагопчна робота з оргашзацп дозвшля; соцiальна служба в лiкарнi; вулична соцiальна робота; соцiальна робота у навчальному закладi; соцiально-педагогiчна робота з дпьми та молоддю; соцiокультурна ашмащя; соцiальний менеджмент; соцiально-правове консультування та допомога молодi тощо [8]. Реалiзацiя цих напрямiв вимагае вiд сощального педагога виконання багатьох функцiональних обов'язшв. Проаналiзуемо це докладнiше на прикладах оргашзацп дiяльностi горту та сощально-педагопчно! роботи з сiм'ею.
Горти в Австри - це соцiально-педагогiчнi заклади для отки, освiти i виховання дiтей шкiльного вiку, що доповнюють виховний процес у школi. Горт мае довготривалу iсторiю свого юнування та розвитку. Спочатку це був виховний заклад для бвдних хлопчикш школьного вiку, створений 125 рокш тому. З того часу концепщя горту докорiнно змiнилася. Сьогоднi вш е вiдкритим для всiх дией школьного вiку, а не лише для дией з малозабезпечених амей. Горти все бiльше перетворюються в заклади сощальних послуг, якi за своею концепщею орiентуються на будь-як життевi ситуацi! i потреби дией i !хнiх батьюв.
Австрiйськi горти на законодавчому i виконавчому рiвнi е справою федеральних земель [1; 2]. Виняток становлять тренувальнi горти, що приеднаш до освiтнiх закладiв соцiально! та дошкшьно! педагогiки i служать для практично! пiдготовки майбутшх фахiвцiв.
Власниками таких установ для дпей в Австрi! можуть бути федеращя, земля та община. Ус вони утримуються на кошти певних об'еднань, церкви, тдприемства чи приватно! особи. Ввдповвдно до кiлькостi федеральних земель в Австри, е дев'ять федеральних закошв, ям, незважаючи на рiзнi формулювання, у важливих пунктах зб^аються. Основним е те, що ввдшдування дiтьми горту добровiльне та ввдбуваеться за бажанням батьшв.
Попередники горту виникли в дитячих закладах i робiтних школах у Х1Х ст. коли почалася iндустрiалiзацiя. В цих закладах откувалися датьми, яким загрожувала безпритульнiсть. Вони також були шститущями загального народного виховання, спрямованого на трудове життя та пов'язану з ним освiту. Загалом попередниками горту в Австрi! можна вважати трудовi та промисловi школи, як радше мали шшльний (навчальний) характер i призначенi були пiдготувати дией до майбутньо! працi [3; 4].
У пepшiй пoлoвинi Х1Х cт. piзнi пeдaгoгiчнi oб'eднaння зacнoвyють заклади для занять та ^ащ дiтeй. Рeaлiзyeтьcя iдeя, щo пoкpaщeння вихoвaння дiтeй poбiтникiв е зacoбoм пoдoлaння coцiaльнoï злидeннocтi. У гopтaх paзoм iз дoглядoм за диьми здiйcнювaлиcя зaхoди, щoдo ïx iнтeлeктyaльнoгo та мopaльнoгo poзвиткy.
Пeвнoгo nporpecy в cвoeмy poзвиткy гopт дocягнyв на мeжi Х1Х-ХХ cт. Чepeз чiткe вiдмeжyвaння вiд шкoли та aкцeнтyвaння на ciмeйнoмy xapaктepi вш poзвинyвcя як cвoepiдний заклад, щo дoпoвнювaв poдиннe виxoвaння. Ствopювaлиcя так заклади з д^х пpичин: зашб^ти дитячiй бeзпpитyльнocтi нижчoгo клacy та вбepeгти дiтeй з бypжyaзниx ciмeй вiд бeзпpитyльниx пpoлeтapcькиx пiдлiткiв. Рoзшиpeння мepeжi пoзaшкiльниx виxoвниx зaклaдiв cтaлo aктyaльним нacaмпepeд в пepioд ^авлшня Фpaнцa-Йocифa 1849-1916 pp. CaMe тoдi 6ули зaклaдeнi ocнoви для вих гaлyзeй навчання та виxoвaння в Aвcтpiï. У cпpaвi cтвopeння гopтy бpaли yчacть мюьм гpoмaди, rope^ciM гpoмaдa м. Вiдня. У тожшму paйoнi вeликиx мicт y poбiтничиx paйoнax пepeдбaчaлocя зacнyвaння oднoгo гopтy пpoпopцiйнo дo кiлькocтi дiтeй шкшьшш вiкy [6, c. 202-203].
Спшка зaxиcтy дiтeй вбачала cвoe завдання в дoглядi за дiтьми poбiтникiв пicля занять, включаючи зaбeзпeчeння ïx o6^aM^ Aнaлoгiчнo дo нaвчaльнoгo плану oбoв'язкoвoï шкoли бyлo poзpoблeнo плани для гopтy, як1 дoпoвнювaли шшльш навчання, ocoбливo гeoмeтpiю та кpecлeння, а тaкoж заняття з фiзкyльтypи, cпopтивнi iгpи на пoвiтpi, щo cпpиялo poзвиткy дiтeй. Вiдтaк oб'eднaний вiдeнcький мoлoдiжний гopт пocтaвив co6i за мeтy ycтaткyвaти мoлoдiжнi адн^и пpимiщeннями для купання, cпopтивними та iгpoвими залами [401].
Гopти, щo cпoчaткy фyнкцioнyвaли як заклади ^татних дoбpoчинцiв i гyмaнiтapниx oб'eднaнь, пocтyпoвo пoчaли тpaнcфopмyвaтиcя в кoмyнaльнi. З 1909 p. y Ввдш та Нижнш Aвcтpiï набули чиннocтi cтpoгi пpaвoвi пoлoжeння: гopти мoгли вдащувати тшьки дiти з нapoдниx i гpoмaдcькиx шкiл. Хлoпцi та давчата пoвиннi були зaймaтиcя oкpeмo, а кepiвникaми гopтiв мoгли cтaти тшьки тi ocoби, як1 мали пiдтвepджeння на пpидaтнicть дo poбoти в штол^
Пiд чac Пepшoï cвiтoвoï вiйни чepeз знaчнi мaтepiaльнi тpyднoщi (пoгaнe xapчyвaння, 6pax вyгiлля тoщo) cфepa дiяльнocтi гopтiв знaчнo звyзилacя i звoдилacя пepeвaжнo дo дoглядy за дiтьми.
У пicлявoeнний чac чepeз пoгipшeння eкoнoмiчнoгo cтaнoвищa та зaгocтpeння coцiaльниx пoтpeб знaчeння пeдaгoгiчнo opгaнiзoвaниx гopтiв знoвy нaбyлo ам^альте^ в бopoтьбi з дитячoю бeзпpитyльнicтю.
У 1923-1924 pp. з'явилacя шва тeндeнцiя: вeликi мicтa, зoкpeмa Вдень та Гpaц, зacнyвaли влacнi ropra i пepeбиpaли вжe icнyючi в cвoe yпpaвлiння, щoб poзтaшyвaти нeпoвнocпpaвниx дiтeй та зайняти ïx.
Пюля Дpyгoï' cвiтoвoï вiйни cиcтeмa rop^ в Aвcтpiï була зaнoвo вiдбyдoвaнa та набула cвoгo знaчeння й ам^альте^. Рiзнi гpoмaдcькi i ^иватш opгaнiзaцiï, paди в cпpaвax мoлoдi пoчaли cтвopeння гopтiв за швими пeдaгoгiчними та apxiтeктypними пpoeктaми. Гopт мав cтaти для дiтeй життевим пpocтopoм вiдпoвiднo дo ïxнix в^вих пoтpeб. Дoдaткoвo дo дoпoмoги диям y викoнaннi дoмaшнix завдань aктyaлiзyвaлиcя coцiaльнo-пeдaгoгiчнi зaxoди та зaxoди гадаши^ вiльнoгo чacy [4].
У 1962 p. cиcтeмy гopтiв пepeдaли дo кoмпeтeнцiï' фeдepaльниx зeмeль. Оcвiтнi заклади для виxoвaтeлiв пoчaли гoтyвaти та тдвищувати квaлiфiкaцiю виxoвaтeлiв гopтy. Тагаж в ocвiтнix закладах дoшкiльнoï ^дашНыи бyлo ввeдeнo кypcи для виxoвaтeлiв гopтy, щoб зaбeзпeчити пoтpeбy в квaлiфiкoвaниx oпiкyнax [У, c. 29; 6, c. 206].
Огабливу увагу звepтaли на тe, щoб шдашпчш та opгaнiзaцiйнi зaxoди пoзaшкiльнoï omEH opieнтyвaлиcя на aктyaльнi пpoблeми дтй та ïxнix ciмeй. Тpeбa вpaxoвyвaти i тoй факт, щo багато poдин в Aвcтpiï' cьoгoднi мають тшьки oднy дитину, яка poCTe бeз бpaтiв i cecтep, вадтак нe мае з ким ^атдоя, cпiлкyвaтиcя, oбмiнювaтиcя думками тoщo. Дии пepeбyвaють y cвiтi, який визначають дopocлi, i нe мають дocвiдy cпiлкyвaння з iншими дiтьми, poвecникaми. Шкoлa нe мoжe cтвopити дocтaтньoï' piвнoвaги. Гopт coцiaльнo-пeдaгoгiчнoï' та пeдaгoгiчнoï' opieнтaцiï' надае дiтям мoжливicть кoнтaктyвaти i дpyжити з iншими диьми y шиpoкoмy coцiaльнoмy пpocтopi. Чepeз piзнi життeвi yмoви пoзaшкiльнi заклади для дтй шкiльнoгo вiкy стають нeoбxiдними нe лишe як дoпoмiжнi дo ciмeйнoгo дoглядy, a i як стабшьш мicцe кoнтaктiв, мicцe цiкaвиx irop i навчання.
Розглянемо засадничi елементи сучасно! педагопки горту. Вш у сво!й сощально-педагогiчнiй функци та функци доповнення ам'! пропонуе дiтям шильного вшу iндивiдуальнi, вiдповiдно до !хнього вiку i розвитку, заходи виховання, навчання, опiки та забезпечення. Тодi час як школа забезпечуе учшв одше! шкшьно! категорп на основi встановленого навчального плану однаковими навчальними заходами, горт дае можливють диям орiентуватися на сво! iндивiдуальнi потреби та навчальш iнтереси. Освiта в горл означае цiлiсне, орiентоване на життя та реальнi ситуацп навчання, яке допускае самодаяльшсть, пiдтримуе i навiть вимагае И. Усi навчальш процеси вiдбуваються як дiалог з оточенням, взаемодiя з iншими дпьми та працiвниками горту i мають за мету розвиток фiзичних, духовних, мовних, емоцiйних i творчих сил дпей вiдповiдно до !хшх iндивiдуальних обдарувань та iнтересiв [6, с. 205].
Горт - це сощально-педагопчна установа з догляду та отки дией, що доповнюе им'ю та школу i несе вiдповiдальнiсть за баланс мiж виконанням шк1льних обов'язшв i вiльним часом, а також за сощально-педагопчно проведений вшьний час. Сощальна педагогiка е в цш установi як третя виховна сфера поряд з ам'ею та школою, що дiе не поза ними, а всередиш них i ствпрацюе з останнiми у формi виховного партнерства [3, с. 247-250].
У горл дпям створюються умови для виконання домашшх завдань на власну вiдповiдальнiсть. Дiти можуть вiльно вирiшувати, ск1льки часу та енерги вони витратять на виконання шк1льних обов'язшв. Дией забезпечують робочими мюцями та засобами навчання. 1снуе так звана гнучшсть у часi на виконання домашшх завдань. Педагоги розумшть свое сощально-педагопчне завдання - завдання супроводу дiтей, передовсiм дiтей першого класу, i при переходi з одного ступеня школи на iнший откають !х iнтенсивнiше. Отже, одним iз завдань горту е забезпечення належного сощально-педагопчного супроводу та пiдтримка дпей при виконаннi ними шк1льних завдань i обов'язк1в.
Освiтнi процеси в горл формуються за умови активно! учасл дiтей. Соцiальнi педагоги супроводжують !х на основi взаемного визнання та взаемоповаги. Вони допомагають дпям, прагнуть зрозумiти рiзноманiтнi форми !х особистiсного прояву. При цьому кожна дитина мае можливють залишатися суб'ектом iндивiдуального навчального процесу i процесу розвитку.
Найважливiшим завданням позашк1льно! установи е педагопчна органiзацiя дозвiлля дпей. Школярi мають знайти для себе в горп рiзнi види дiяльностi за iнтересами та здiбностями. Горт повинен бути тим мюцем, яке приносить дпям задоволення, вiдпочинок, а не продовженням школи. Заняття мають грунтуватися на засадах добровшьност! Сощальш педагоги спiльно з дiтьми оргашзовують рiзноманiтнi види педагогiчно забарвленого проведення вiльного часу у формi:
• вшьних iгор дiтей, що не заплановаш вихователями. Змiст, матерiал, примщення та форма соцiально! взаемодi! визначають дпи. Педагоги пiклуються про сприятливi загальнi умови (достатнiй час, щкавий матерiал, визначення структури примiщень за функщональним сферами) i пiдтримують дией лише там, де вони ввдчувають у цьому потребу, щоб уникнути небезпечних чи конфлiктних ситуацiй;
• керованих iгор, мета та оргатзащя яких визначаються соцiальними педагогами [6, с. 215-217].
Важливим е насамперед те, щоб дпи з радютю i задоволенням проводили в горл свiй
вiльний час.
У полi зору соцiальних педагогiв постiйно перебувае питання про можливi та необхвдш форми батькiвсько! роботи в горт! Часто соцiальним педагогам складно входити у тривалий та iнтенсивний контакт з батьками: працюючi батьки не можуть забирати, наприклад, дiтей особисто, доро^ за вiком дiти йдуть додому самi тощо. Тому сощальш педагоги продумують i реалiзують, поряд з традицшними формами роботи з батьками (розмова-знайомство, вечiр для батьюв, години прийому, бесiда у випадку конфлшту, свято рiчницi горту), й ряд непрямих шляхiв комушкацп (iнформацiйна дошка, виставка загального плану, зошити поввдомлення, батьк1вськ1 листи, циркуляри, запрошення на виставку дитячих малюншв, газети горту, вiдкритi листи, спшьш екскурсi! батькiв та дiтей, функщонування батькiвського кафе тощо).
Сьогоднi дуже поширеним явищем для дiтей у школ! на Яровому майданчику, при походi за покупками або безпосередньо тд час перебування у горл е зустрiч з дiтьми та дорослими людьми, в яких шший колiр шк1ри, котрi розмовляють шшою мовою, iнакше
oдягнeнi, дoтpимyютьcя iншиx звича1'в, iнaкшe xapчyютьcя. Для coцiaльниx тедагопв гopтy, ocoбливo в гycтoнaceлeниx ^nrpax, дiти - пpeдcтaвники piзниx кyльтyp - cтaли звичним явищeм. ^иймати цi кyльтypнi вiдмiннocтi та poзyмiти ïx i вчити цьoгo poзyмiння дiтeй е oдним iз завдань тощальних пeдaгoгiв. Гopт надае мoжливicть вciм дiтям - як iнoзeмцям, так i aвcтpiйцям - набути дocвiдy cпiлкyвaния i нaвчитиcя шважати iнший cпociб життя. Пeдaгoги гopтy cтaють пepeд cклaдним завданиям - poзpoбити та peaлiзyвaти план i^e^a^i' цих людeй на ocнoвi вpaxyвaння ïxнix ocoбливocтeй i вiдмiннocтeй. Йдeтьcя пpo eмoцiйнe знaйoмcтвo дiтeй y ropri з пpeдcтaвникaми iншиx кyльтyp, знaйoмcтвo з ïxнiми звичаями. Д^и мoжyть y щoдeннoмy cпiлкyвaннi, а ташж пpи пpoвeдeннi зaвчacнo пiдгoтoвлeниx зaxoдiв нaвчитиcя cпpиймaти cпiвжиття piзниx кyльтyp нe як пpoблeмy, а як piзнoбiчнi вiднocини. I y цьoмy пpoвiднa poль нaлeжить ^щальним пeдaгoгaм, кoтpi пpaцюють в ropri [4].
У пpинципi вci дии мoжyть poзвивaтиcя в бaгaтoмoвнoмy cepeдoвищi. Однак яку мoтивaцiю вoни ^и цьoмy викopиcтaють зaлeжить вiд ^икладу дopocлиx та ïxньoï пiдтpимки i дoпoмoги. Пpи цьoмy бажания дтй cпiлкyвaтиcя з poвecникaми, cпiльнo виpiшyючи пpoблeми, cпpияe poзвиткy ïxньoгo iffrepecy дo нoвoï мoви. За таких oбcтaвин мoвний клiмaт, мoвнe cпpийняття завжди мають вaжливe пiзнaвaльнe знaчeння. He мoжиa нe зважати тагаж на той факт, щo дли oпиняютьcя в eмoцiйнoмy, кoмyнiкaтивнoмy та iнтeлeктyaльнoмy cepeдoвищi двox aбo й дeкiлькox мoв. Музика, oдяг, cтpaви та нaпoï, а тaкoж cвятa i звичaï - цe наступт чинники, як1 дoпoвиюють, iлюcrpyють i poз'яcнюють piзнi кyльтypиi cпocoби життя. Звичайго, y цeнтpi уваги в ropri е cвятa - кapнaвaли, cвятa ypoжaю, paмaдaн, фaшiнг та ш.
Cпiлкyвaния з бaтькaми-iнoзeмцями тагаж е пeвнoю пpoблeмoю для тощальних пeдaгoгiв гopтy, aджe тi бepyть знaчнo мeншy yчacть y шго життi. Пpoблeмними для coцiaльниx шдагопв е питания нaлaгoджeния дiaлoгy з такими батьками. Ha пepшoмy мющ тут cтoïть мoвнe питания. Батьки щнують, якщo вoни oтpимyють пoвiдoмлeння дeкiлькoмa мoвaми. Цe пiдкpecлюe, щo 1хия думка i пpиcyтнicть та бeзпocepeдня yчacть y cпpaвax уставдви цiкaвить фaxiвцiв i бyдe вpaxoвaнa в poбoтi з дiтьми. Дocвiд cпiвпpaцi coцiaльниx пeдaгoгiв з м^антами зacвiдчив, щo вoни вибyдoвyють ïï на пapтнepcькиx зacaдax i тим caмим cпpияють пpoцecy ïxньoï coцiaлiзaцiï. Одна з icтoтниx ocнoв iнтepкyльтypнoï poбoти, щo ycпiшнo здiйcнюeтьcя в ropri, - джкуия coцiaльниx тедагопв та cпiвпpaця з батьками д^й -пpeдcтaвникaми eтнiчниx мeншин. Cтocyнки, poзyмiння та yвaжнe cтaвлeння дo eтнiчниx мeншин coцiaльниx пeдaгoгiв ввд^ають виpiшaльнy poль i пoзитивнo впливають на пoвeдiнкy дiтeй [6, c. 220].
Однак rpaдицiйний гopт ниш ж завжди вiдпoвiдae piзнoмaнiтним пoтpeбaм i cитyaцiям ciмeй, шкoли, дтй. Aктyaльнoю пpoблeмoю е питания opгaнiзoвaнoгo пoзaшкiльнoгo дoглядy дiтeй, щo ввдшввдае cyчacним cycпiльним вимoгaм. Батьки в Aвcтpiï пoтpeбyють дoвгoтpивaлиx, гнучких тepмiнiв та iндивiдyaлiзoвaниx фopм i мeтoдiв poбoти пoзaшкiльниx ycтaнoв. Пepeдoвciм ад cтocyeтьcя oдинoкиx мaтepiв та батьшв, щo пpaцюють. Вoни cкapжaтьcя, щo чac ïxньoï poбoти нe збiгaeтьcя з чacoм poбoти таких усташв, вiдтaк вoни змyшeнi кopиcтyвaтиcя пocлyгaми тpeтix ocí6 з дoглядy за диьми. Iнiцiaтивнi батьки opгaнiзoвyють, ^^и^ад, дитячi гpyпи для дiтeй в^м дo 15 poкiв [3; 4; 6].
Фopми пoзaшкiльнoï oпiки дтай ypiзнoмaнiтнюютьcя. В Aвcтpiï cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя дo cтвopeния cтpyктyp нeклacичнoгo пpoфiлю з дoглядy за дiтьми, здiйcнюeтьcя вiкoвe poзшиpeния гpyп тoщo. кнуе так звана oпiкa пepшoклacникiв ^и caдкax y пicляoбiднiй чac, opгaнiзoвyютьcя нaвчaльнi клуби, а тaкoж клуби вшьшго чacy та цiлoдoбoвi штоли. Гopти вжe нe ввaжaютьcя вceoxoплюючими ycтaнoвaми. Вoни в cyчacниx yмoвax нaмaгaютьcя надати coцiaльнo-пeдaгoгiчнy дoпoмoгy д^ям з piзниx ciмeй. Цe - виxoвнi заклади з aкцeнтoм на виxoвaння, а нe навчания. Знaчeння i нeoбxiднicть oпiки випливають з шдив^альних життевих yмoв дiтeй та батьшв. Вiдбyвaютьcя змiни y пoтpeбax дiтeй, змiнюютьcя i вимoги з 6o^ шкoли. Пoзaшкiльнi ycтaнoви cтoять пepeд завданням poзpoбки влacниx cпeцiaлiзaцiй i пpoфiлiв, як1 би гнучш peaгyвaли на iндивiдyaльнi запити дггей та ïxнix ciмeй i пpoпoнyвaли iндивiдyaльнo cпpямoвaнi зaxoди.
Пeдaгoгiкa гopтy opieнтyeтьcя на двi пpoвiднi цш: caмoвиpaжeния iндивiдa та opгaнiзaцiю i виxoвaння нaвичoк coцiaльнoгo cпiвжиття. Гopт пepeдбaчae знaчнe poзшиpeння життевих cфep дiтeй i дае шкoляpaм ocнoвнi iмпyльcи дo навчания i poзвиткy. Як пeдaгoгiчний
заклад, що доповнюе им'ю i школу, вш збiльшуe радiус дiяльностi школяр1в в 1хньому сощальному оточенш. Сучасне виховання в горл ставить за мету запропонувати заходи, як б суттево стимулювали розвиток ввдносин i набуття досвiду. Ввд педагогiв горту вимагають рефлексiï сучасних умов дитинства, вивчення умов зростання та актуальних потреб дiтей.
Фахова компетентшсть соцiального педагога в установi цiлоденноï опiки в Австрiï базуеться на фундаментальному знанш рiдноï мови, математики та iноземноï мови (англшсько].'), що е передумовою успiшноï пращ в горт! Тшьки володiючи добрими знаниями, сощальний педагог може допомогти диям у вирiшеннi ïхнiх шкшьних завдань та вирiшеннi конкретних проблем, користуватися авторитетом i бути визнаним серед батьшв i педагогiв як компетентний фахiвець. Соцiально-педагогiчна дiяльнiсть у горл вимагае загальнотеоретичних знань в галуз! педагогiки, соцiальноï педагогiки та психологи: психолопчного розвитку дiтей та молодi школьного вiку i 1'х потреб; теорiï соцiального виховання та групово1' роботи, а також роботи в колективц педагогiки дозвiлля; педагопки дорослих та оргашзацп сшвпращ з батьками; методiв заохочення дiтей до навчання; особливостей роботи з педагопчно занедбаними дiтьми тощо [5; 6].
Не менш важливими е i спещальш знання соцiально-педагогiчного працiвника в горл з: планування та розробки рiзноманiтних дозвiллевих проектiв для дией; володiння музичними iнструментами; органiзацiï забав для дпей молодшого школьного та шдликового вiку (пiснi, танцi, музичш твори, спортивнi змагання, iгри, фшьми тощо); нацiональних традицiй, звича1'в i свят рiзних народiв тощо. Сощальний педагог мае широке коло функщональних обов'язк1в у гортi. Вiн повинен здшснювати догляд за дiтьми та допомагати 1'м у виконаннi домашшх завдань, проводити iндивiдуальнi та колективш заняття, пiдтримувати i розвивати шдив^альш нахили i здiбностi дiтей, створювати в установi сприятливе життеве середовище для кожно1' дитини.
Важливою складовою роботи соцiального педагога в горл е рефлекия, тобто адекватна ощнка та фаховий аналiз результативностi свое1' дiяльностi. Для цього вiн мае володии знаннями про аналiз, узагальнення, зiставлення та iншi методи i прийоми самооцiнки дiяльностi. Соцiальний педагог повинен також володии певними вмшнями та навичками:
• для щоденного спiвжиття з дiтьми - умшня любити дiтей; розумiння специфiчних ситуащй дiтей; врiвноваженiсть i терпiння; гумор;
• для спiвпрацi з колегами - вмшня та готовнiсть спшьно вирiшувати коикретиi завдання, гармонiйна ствпраця; умiння правильно оцiнювати сво1'х ствпращвниюв; бути для iнших взiрцем своею поведшкою;
• для спiвпрацi зi школою та батьками - чемшсть i чуйнiсть (товариськ1сть); комунiкабельнiсть; вмiння дбати про iнших та виявляти розумiння; вмiння зрозумiло представити шшим свою виховну роботу; толерантнiсть до шших;
• для спiвпрацi з керiвництвом - позитивне ставлення до стилю роботи керiвника; конструктивна ствпраця; вмшня коректно вiдстоювати i представляти свою точку зору (думку); здатшсть до об'ективно1' критики [6, с. 223].
Робота в горл ставить певш вимоги до особистосл сощального педагога. Насамперед вiн повинен бути активною, сильною особислстю, впливати на дией добрим прикладом, любити 1'х, брати активну участь у виршенш соцiальних питань суспiльства. Педагогiчнi пращвники горту мають володiти такими особистими рисами, як: самостшшсть та шщатива; швидк1сть мислення; здатнiсть до прийняття самостiйних рiшень; вiдповiдальнiсть; прагнення до тдвищення рiвня квалiфiкацiï; вмiння планувати та втiлювати в життя вде" i задуми; мати добре здоров'я та проявляти iнтерес до занять спортом.
Отже, робота в горл передбачае багатофункщональшсть у дiяльностi сощального педагога, а зввдси - врахування цього у змiстi його професшно! пiдготовки. Наведенi приклади органiзацiï соцiально-педагогiчноï роботи в горт1 засвiдчують, що тдготовка соцiального педагога повинна бути рiзнобiчною за змiстом, функцiями, теоретичними знаннями, практичними умiннями та навичками, особислсними якостями i, таким чином, забезпечувати його високу професiйну компетентшсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Bundesministerium für Arbeit, Gesundheit und Soziales: Bericht über die soziale Lage 1997. - Wien, 1998.
2. Bundesministerium für Umwelt, Jugend, und Familie: 4. Österreichischer Familienbericht. Zur Situation von Familie und Familienpolitik in Österreich. - Wien, 1999.
3. Kaplan K. Handbuch der Hortpädagogik / K. Kaplan. - Freiburg im Breisgau, 1999.
4. Kränk-Nagl R. Außerfamiliale Angebote der Kinderbetreuung. In- Bundesministerium für Soziale Sicherheit und Generationen. 4. Österreichischer Familienbericht. Familien- & Arbeitswelt / R. Kränk-Nagl. - Wien, 1999. - S. 85-101.
5. Kröchen S. Die Ausbildung der Sozialarbeiterinnen und Sozialpädagoginnen in Europa. / S. Kröchen // Entwicklung und Herausforderung. - Wien, 1995. - S. 102-121.
6. Lauermann K. Sozialpädagogik in Österreich. Perspektiven in Theorie und Praxis / K. Lauermann, G. Knapp. - Mohorjeva Verlag, 2003.
7. Osztovits O. Vom Aufseher zum Sozialpädagogen / O. Osztovits // DU. - 1990. - № 2. - S. 34-42.
8. Scheipl J. Antworten auf neue Herausforderungen / J. Scheipl // Sozialpädagogische Impulse. -Sondernummer. - Hollabrunn, 2000. S. 7-13.
9. Thiesen P. Sozialpädagogik lehren. Kleines Kompendium des Unterrichtens an Ausbildungsstätten für Sozialpädagogik/Sozialarbeit / P. Thiesen.-Weinheim - Basel: Beltz, 1991.
10. Wien als mögliches Kompetenzzentrum für Sozialarbeit - [Електронний ресурс] http://www.oe-journal.at/Aktuelles/0602/07_01wute04061006.htm
УДК 371.26.(44)"19"
О. Г. ПЕРМЯКОВА
МОН1ТОРИНГ ЯКОСТ1 НАВЧАННЯ В бВРОПЕЙСЬКИХ КРА1НАХ У КОНТЕКСТ М1ЖНАРОДНИХ ПОР1ВНЯЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ (ДРУГА
ПОЛОВИНА ХХ СТОЛ1ТТЯ)
Розглянуто питання проведення мотторингу якостi навчання в европейських крашах у KOHmeKcmi мiжнародних порiвняльних до^джень. Прикладом мотторингу на мiжнародному рiвнi е впровадження мiжнародних програм (TIMSS, PISA, PIRLS, CIVIC, LINGVA тощо), як проводяться за сприяння Мiжнародноi асощацп з оцтки навчальних досягнень (IEA) та Оргатзацп економiчного ствробтництва та розвитку (OECD). Висвтлено фактори, яю впливають на результати показниюв успiшностi учтв загальноосвттх навчальнихзакладiв.
Ключовi слова: мотторинг, мiжнароднi порiвняльнi до^дження, яюсть навчання, освтт системи, тестування, загальна усшштсть, результати успiшностi.
О. Г. ПЕРМЯКОВА
МОНИТОРИНГ КАЧЕСТВА ОБУЧЕНИЯ В ЕВРОПЕЙСКИХ СТРАНАХ В КОНТЕКСТЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ СРАВНИТЕЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ
(ВТОРАЯ ПОЛОВИНА ХХ ВЕКА)
Рассмотрены вопросы проведения мониторинга качества обучения в странах Европы в контексте международных сравнительных исследований. Примером мониторинга на международном уровне являются международные программы (TIMSS, PISA, PIRLS, CIVIC, LINGVA), которые проводятся при содействии Международной ассоциации по оценке учебных достижений (IEA) и Организации экономического сотрудничества и развития (OECD). Определены факторы, влияющие на результаты показателей успеваемости учеников общеобразовательных учебных заведений.
Ключевые слова: мониторинг, международные сравнительные исследования, качество обучения, образовательные системы, тестирование, успеваемость, результаты успеваимости.
